CC BY
21
УДК 630.165.51 Ст. наук. ствроб. О.С. Мажула, канд. с.-г. наук;
acnip. А.Ю. Гордiященко; студ. €.С. Голубенко -Харшвський НАУ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ СМОЛЯНИХ КАНАЛ1В У ХВО1 СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 (PINUSSYLVESTRIS L.) У ДЕРЕВОСТАНАХ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ ВОЛИНСЬКОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено мшливють кiлькостi та розмщення смоляних каналш у хво! сосни зви-чайно! деревостанiв природного походження з пшшчного заходу та сходу Волинського Полюся 3i свiжоl судiброви та сирого субору. Показано, що середня кшьюсть смоляних каналiв у хво! першого та другого рокiв у насадженнях сосни звичайно! з лiсорослинних умов С2, - 14,7±0' ' з умов В4, - 13,8±0'2' рiзниця у середнiх значениях е незначна, але ста-тистично значуща на 0,1 % ршш. Мiиливiсть загально! кiлькостi смоляних каналiв у обох насадженнях була середньою i досягала 15,8-19,9 %.
За наявнiстю перифершних смоляних каиалiв у хво! дослщжених природних наса-джень отримано схожi середиi показники з невеликою перевагою в умовах С2, середня кiлькiсть промiжних i пареихiматичних каналiв також у бiльшостi випадкiв була однако-вою. Коефiцiенти варiацil кiлькостi перифершних каналiв у хво! дерев сирого бору були в основному низью (10,5-11,6 %), свiжого сугруду - середш (15,5-15,7 %), промiжних та пареихiмати:чних в обох насадженнях - дуже висок (V>40 %).
Ключовi слова: бiорiзномаиiття, деревостани природного походження, кшьюсть та розмщення смоляних каналiв, периферичнi, промiжнi та пареихiматичнi смоляш канали.
Дослiдження бiорiзноманiття природних популяцш - основа подальшого ix правильного збереження та вiдтворення. Вивчення piBM мiнливостi популяцiй за генетично обумовленими ознаками, виявлення унiкальниx характеристик, що свщчать про наявнiсть рдакних гешв та алелiв - один 3i шляxiв вивчення струк-тури популяцш основних аборигенних видiв деревних порщ.
Зазвичай, джерелом максимально! мiнливостi ознак будь-яких видав е центр ареалу, в якому природнi умови е оптимальними для цього виду. Для сосни звичайно!' в Украiнi найкрашд умови для росту та природного поновлення скла-лись у райош Полiсся: Волинського, Ршненського, Житомирського, Ктвського та Чернiгiвського. Тому найперспективнiшжм мкцем для дослiдження бiорiзнома-нiття природних популяцш цього виду вважаемо саме щ райони. Проведенi досль дження морфологiчниx характеристик репродуктивних оргашв сосни звичайно!' природних i штучних популяцш Волинського Полкся показали ix високий ршень мiнливостi, описано новi форми насшних лусок шишок сосни звичайно!' [7, 8].
На погляд Тимофеева-Ресовського та iншиx [12], генотипiчна структура популяцш обумовлена ix походженням, шляхами та темпами мiграцii, ступенем репродуктивно!' iзоляцii вiд сумiжниx популяцiй виду, мутацшними процесами, а також стшкктю до змiн навколишнього середовища. Чимало дослiдникiв заз-начають вiдмiнностi структури насаджень сосни звичайно!' iз сирих та мокрих т-сорослинних умов вщ деревостанiв з оптимальних свiжиx суборш i судiбров, тобто сосни болотно!' та суxодiльноi [2, 4, 5]. Болотш та суxодiльнi популяцп вщ-рiзняються за грунтовою схожктю та енергiею проростання насiння, кольором ам'ядолей та хво1, активнiстю фермент та iншими показниками [1, 3, 11].
Мета дослщження оцiнювання мшливосп кiлькостi та розмiшення смоляних каналш у хво1 сосни звичайно1 природних деревостанiв з пiвнiчного заходу та сходу Волинського Полкся зi свiжоi судiброви та сирого субору.
Методи та об'екти дослщження. Для дослщження кшькосп та розмщен-ня смоляних каналш зiбрано зразки хво1 у двох деревостанах природного похо-
дження: 80^чного вiку у Сьомаювському лiсництвi ДП "Старовижiвське ЛГ" (С2) i 65^чного у Карасинському лiсництвi ДП "Маневицьке ЛГ" (В4), тобто на швтчному заходi та сход Волинсько' обл. У деревостат зi свiжих умов С2 зраз-ки однорiчноí та двохрiчноí хво' взято з 43 дерев, iз сирих В4 - з 50 дерев, пере-важно з верхньо' частини крони. Зразки хво' помiщали у розчин - спирт/глщерин у спiввiдношеннi 1:1. Зрiз хво'нок проводили в !'х середнш частинi безпечною бритвою. Дослiдження зразюв виконано при 80-кратному збiльшеннi на м^ос-коп "Бiолам-70". Для кожного дерева до^джено по 20 пар хво'нок однорiчноí та двохрiчноí хво', таким чином виконано вiдповiдно 3440 та 4000 зрiзiв хво'.
Визначено такi основнi показники: 1) кшьюсть смоляних каналiв, а саме: загальну кiлькiсть смоляних каналiв у хво'; кiлькiсть смоляних каналiв на випук-лому боцi хво'; кiлькiсть смоляних каналiв на плескатому боцi хво'; 2) розмщен-ня смоляних канал1в, тобто наявнiсть: периферичних смоляних каналiв, якi без-посередньо прилягають до гшодерми двома або бiльше товстостшними клггина-ми; промiжних смоляних канал1в, якi прилягають до гiподерми тшьки однieю товстостiнною клiтиною; паренх1матичних смоляних каналiв, якi зануренi в па-ренхшу мезофшу хво' та ввдшеш вiд гiподерми.
Результати дослщження. Проведет дослщження свiдчать, що середня кшьюсть смоляних каналiв у хво' першого та другого рокiв у насадженнях сосни звичайно' з лiсорослинних умов С2, - 14,7±0,3, з умов В4, - 13,8±0,2 (табл. 1).
Табл. 1. Результати до^дження мiнливостi кiлькостi смоляних каналiв у хвог дерев сосни звичайног у природних деревостанах рiзних лкорослиннихумов ДП "Старовижiвське ЛГ" та "Маневицьке ЛГ"
№ з/п Хар актеристика смоляних канал1в Значення показниюв у лкорослинних умовах
кшьюсть смоляних кашилв, шт. мшлив1сть показникв, %
С2 В4 С2 В4
1 Середня кшьюсть у хво'1 першого та другого роюв 14,7±0'3 13,8±0,2 19,9 15,8
2 Середня кшьюсть у хво'1 першого року 15,0±0'4 14,0±0,3 17,8 15,6
3 Середня кшьюсть у хво'1 другого року 14,3 ±0,5 13,6±0,3 21,8 16,3
4 Мшмальна кшьюсть у хво'1 першого та другого роюв 12,1±0,3 10,8±0,2 22,3 19,4
5 Максимальна кшьюсть у хво'1 першого та другого роюв 17,3±0,4 17,2±о,з 20,2 14,5
6 Середня кшьюсть на випуклому бощ хвошки 10,0±0,2 9,5±0,2 17,4 16,7
7 Мшмальна кшьюсть на випуклому бощ хвошки 7,9±0,2 7,3±0,1 24,8 16,7
8 Максимальна кшьюсть на випуклому бощ хвошки 12,1±0,2 11,8±02 17,9 14,7
9 Середня кшьюсть на плескатому бощ хвошки 4,6±0,1 4,4±0,1 27,3 30,6
10 Мшмальна кшьюсть на плескатому бощ хвошки 3,3±0,1 2,8±0,1 36,9 41,1
11 Максимальна кшьюсть на плескатому бощ хвошки 6,1±0,2 6,0±0,1 25,3 22,1
За крит^ем Ст'юдента рiзниця у середнiй юлькост1 каналiв у хвот досль джених зразкiв даних двох насаджень е статистично значущою на 0,1 %-му рiв-нi: ?ф = 3,57, 1т = 2,78. Такот високот точност досягнуто завдяки здiйсненню 7440 зрiзiв хво'. Середня мiнiмальна кiлькiсть смоляних каналiв у хвот природ-них насаджень з лiсорослинних умов С2 - 12,1±0,3, з умов В4, - 10,8±0,2; середня максимальна вщповщно: 17,3±0,4 та 17,2±0,3. Приклади середньоТ мЫмальнот та середньот максимально'! кшькосп каналiв наведено на рис. 1 та 2.
Рис. 1. Середня мтшальна кшьккть Рис. 2. Середня максимальна кыьшсть смоляних кашшв -10 шт. смоляних каналов -17 шт.
Середня кшьюсть смоляних каналiв у хвот першого року у дослщжених популящях на 0,4-0,7 шт. вища, шж у хвот другого року. В умовах свiжого сугру-ду загальна кiлькiсть смоляних каналiв у хвот першого року - 15,0, другого -14,3 шт.; в умовах сирого бору щ значення вшповщно: 14,0 та 13,6 шт. Така тен-денщя зберiгаеться i при пiдрахунку кiлькостi смоляних каналiв окремо на ви-пуклому та плескатому боцi хво'тнок: в умовах В4 тх кiлькiсть була завжди дещо меншою, нiж в умовах С2. Так, на випуклому бощ середня кiлькiсть каналiв у хвот дерев сирого субору 9,5±0,2, мЫмальна - 7,3±0,1 i максимальна - 11,8±0,2; свь жого сугруду вщповщно: 10,0±0,2, 7,9±0,2 та 12,1±0,2. На плескатому бощ хвотнок середня кшьюсть каналiв у хвот дерев сирого субору 4,4±0,1, мiнiмальна - 2,8±0,1 i максимальна - 6,0±0,1; у свiжому сугрудi вiдповiдно: 4,6±0,1, 3,3±0,1 та 6,1±0,2.
Мiнливiсть загальнот кшькосп смоляних каналiв у обох насадженнях, згiдно з унiфiкованою шкалою С.А. Мамаева [10], е середньою i досягае 15,819,9 %. Такою ж середньою е мшливкть максимальнот та мiнiмальноТ' кiлькостi смоляних каналiв в умовах В4 вiдповiдно: 14,5 та 19,4 %, в умовах С2 цi показни-ки е високими: 20,2 та 22,3 %. Значно варшють абсолютнi значення юлькосп смоляних каналiв у рiзних хвотнках. Так, мiнiмальна загальна кiлькiсть смоляних каналiв у насадженнi з сирого субору становить 5, зi свiжого сугруду - 7, максимальна вщповщно: 24 та 27 шт. Приклад мЫмальнот кiлькостi каналiв (7 шт.) наведено на рис. 3, максимальнот юлькосп каналiв (26 шт.) та наявност здвоених каналiв - на рис. 4. Коефщенти варiацiТ' кiлькостi смоляних каналiв на випуклому бощ хвотнки в обох насадженнях також середш - 16,7-17,4 %, на плескатому боцi хвотнки - висою (27,3-30,6 %).
Детальне вивчення розмiщення смоляних каналiв свiдчить про дуже схо-жi середнi показники наявносп периферiйних каналiв у хвот дослшжених при-родних насаджень сосни звичайнот з невеликою перевагою даних смоляних ка-налiв у люорослинних умовах С2 (табл. 2).
Рис. 3. Мтталъна тльккть Рис. 4. Максимальна кшьтсть
смоляных кашшв - 7 шт. смоляних каналов - 26 шт.
та наяешсть здеоених каналов
Табл. 2. Результата до^дження мiнливостi розм^ення смоляних каналiв у хвог
дерев сосни звичайног у природних насадженняхрiзних лкорослиннихумов ДП _"Старовижiвське ЛГ" та "Маневицьке ЛГ"_
№ з/п Характеристика смоляних канал1в Значення показнишв у люорослинних умовах
кшькють смоляних канал1в, шт. мшливють показнишв, %
С2 В4 С2 В4
1 Середня кшькють перифершних у хво1 пер-шого та другого рошв 12,8±0'2 12,2±0Д 15,6 11,0
2 Середня кшькють перифершних у хво1 пер-шого року 12,9±0'4 12,2±0'2 15,7 10,5
3 Середня кшькють перифершних у хво1 другого року 12,6±0'3 12,1±0'2 15,6 11,6
4 Мшмальна кшькють перифершних у хво1 двох рошв 9,8±03 9 3±0'2 22,9 17,2
5 Максимальна кшькють перифершних у хво1 двох рошв 15,5±0'3 15,1±0-2 15,5 10,7
6 Середня кшькють пром1жних у хво1 першо-го та другого рошв 0,5±0Д 0,5±0'0 90,9 73,4
7 Середня кшькють пром1жних у хво1 першо-го року 0,6±0Д 0,4±0'0 89,1 65,5
8 Середня кшькють пром1жних у хво1 другого року 0,4±0Д 0,5±0Д 92,2 80,4
9 Мшмальна кшькють пром1жних у хво1 двох роюв 0 0 0 0
10 Максимальна кшькють пром1жних у хво1 двох рошв 2,3±0Д 2,3±0Д 52,1 53,7
11 Середня кшькють паренх1матичних у хво1 першого та другого роюв 1,3±0'2 1,2±0'1 120,0 89,7
12 Середня кшькють паренх1матичних у хво1 першого року 1,5±0'3 1,3±0'2 100,7 84,4
13 Середня кшькють паренх1матичних у хво1 другого року 1,3±0'3 1 2±0,2 136,4 96,5
14 Мшмальна кшькють паренх1матичних у хво1 двох рок1в 0,2±0Д 0,1±0'0 351,4 393,6
15 Максимальна кшькють паренх1матичних у хво1 двох рошв 3,8±0'3 3,8±0'2 68,2 54,6
Бiльшiсть смоляних каналiв у хвот дослiджених популяцТй стабiльно були розмiщенi у перифершшй частинi хвотнок, коефiцiенти варiацiТ кшькосп пери-ферiйних каналiв у хвот дерев сирого субору були в основному низью (10,5-11,6 %), свiжого сугруду - середнi (15,5-15,7 %). Показники середньот, се-редньомiнiмальноí та середньомаксимальнот кiлькостi промiжних i паренхТма-тичних каналiв майже не вiдрiзнялись як в умовах С2, так i у В4, хоча абсолютш значення цих показникiв варТювали дуже сильно. Про це свiдчить значения ко-ефiцiентiв мiиливостi промiжних i паренхТматичних каналiв, тх рiвень е дуже ви-соким (вiдповiдно: 52,1-2,2 та 54,6-93,6 %).
Попереднi нашi дослiджения мiиливостi кiлькостi та розмщення смоляних каналiв у хвот дерев штучних насаджень сосни звичайнот, а саме: у випроб-них культурах плюсових дерев сосни звичайнот Волинськот обл., створених одним з авторiв у Харкiвськiй обл. у державному тдприемствТ "Гутянське лкове господарство", показали дещо iншi результати [6, 9]. Середня кiлькiсть смоляних каналТв у хвот першого та другого рокТв у випробних культурах плюсових дерев з Волинськот обл. була 8,3±0,02 шт. Бшьшкть смоляних каналiв виявились пери-феричними, тх середня кiлькiсть - 8,1±0,03. Середня кшьккть промiжних смоляних каналiв - 0,06±0,02, паренх1матичних - 0,1±0,05.
Такi данi свiдчать про те, що характеристики штучних насаджень не збь гаються з вiдповiдними показниками природних популяцiй. Бiльшу яснiсть у це питання можуть внести подальшi дослiджения структури як природних, так i штучних популяцiй.
Висновки. Досшджеш насадження сосни звичайнот з твшчного заходу та пiвнiчного сходу Волинськот обл. з рiзних лiсорослинних умов мали незначнi вТд-мiнностi у середнш кiлькостi смоляних каналiв у хвот першого та другого рокТв, але
±0 3 ±0 2
статистично значущТ на 0,1 %-му ртвш, в умовах С2 - 14,7 ', в умовах В4 - 13,8 ' .
Результати вивчення розмiщения смоляних каналiв свТдчать, що за наяв-нТстю перифершних каналiв у хвот дослiджених природних насаджень отримано схожТ середнi показники з невеликою перевагою в умовах С2, середня кшьккть промТжних Т паренхТматичних також у 6ТльшостТ випадюв була однаковою.
Такi стабТльнТ середш значення вивчених характеристик свТдчать про ге-нетичну обумовленТсть цих показникТв та про перспективнТсть тх використання для характеристики популяцТй.
Рiвень мТнливостТ загальнот кТлькостТ смоляних каналiв у обох насаджен-нях е середшм Т досягае 15,8-19,9 %. Коефщкнти варiацiт кТлькостТ перифе-рТйних каналТв у хвот насадження у сирому бору були в основному низью (10,5-11,6 %), у свТжому сугрудТ - середнТ (15,5-15,7 %), промТжних та паренхТ-матичних у обох насадженнях - дуже високТ (У>40 %). Значна варТацТя абсолют-них значень кТлькостТ смоляних каналТв у хвот насаджень з сирого субору та зТ свТжого сугруду та ктотш вТдмТнностТ показника середньот кТлькостТ смоляних каналТв свТдчать про генетичну диференщацТю популяцТй, сформованих в умовах рТзних напрямкТв вТдбору в суходшьних Т сирих мТсцезростаннях.
Лггература
1. Абатурова Г. А. Внутрипопуляционный полиморфизм как способ выживания сосны обыкновенной в экстремальных условиях / Г. А. Абатурова // Тезисы докладов Всесоюз. совещ. по вопросам адаптации древесных растений к экстремальным условиям среды. - Петрозаводск, 1981. - С. 5-6.
2. Аболин Р.И. Болотные формы Pinus sylvestris L. / Р.И. Аболин // Труды Ботанического музея Акад. наук. - 1915. - Вып. 14. - С. 62-84.
3. Балмаева Л.И. Особенности биохимической адаптации сосны обыкновенной на верховом болоте / Л.И. Балмаев // Лесоведение : науч.-теор. журнал. - М. : Изд-во "Наука". - 1984. - № 6. - С. 55-63.
4. Белоконь Ю.С., Генетическая дифференциация болотной и суходольной популяций сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) / С.Ю. Белоконь, Д.В. Политов, М.М. Белоконь, К.В. Кру-товский // Жизнь популяций в гетерогенной среде. - Йошкар-Ола : Изд-во "Периодика Марий Эл". - 1998. - Ч. 2. - С. 23-24.
5. Ефремов С.П. Морфология и жизнеспособность пыльцы желто- и краснопыльниковой форм сосны обыкновенной на болотах и суходолах Западной Сибири / С.П. Ефремов, А.В. Пименов, Т.С. Седельникова и др. // Хвойные бореальной зоны. - 2011. - Т. XXVIII, № 1-2. - С. 126-129.
6. Мажула О.С. Особливост формування смоляних канал1в у вид1в роду Pinus / О.С. Мажу-ла // Лсове господарство, лкова, паперова i деревообробна промиокгасть : мiжвiдомч. наук.-техн. зб. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2006. - Вип. 30. - С. 97-104.
7. Мажула О.С. Вивчення мшливост морфолопчних ознак шишок i насшня у природних i штучних популяцiях сосни звичайно'1 Волинського Полюся / О.С. Мажула // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.12. - С. 25-31.
8. Мажула О.С. Мiнливiсть форм апофцш шишок у штучних та природних популяцшх сосни звичайно'1 / О.С. Мажула, В.А. Дишко // Перспективи розвитку люового та садово-паркового господарства : матер. конф. до 155^ччя вiд Дня народження д-р бiол. наук, проф., акад. ВАС-ГН1Л В.В. Пашкевича. - Умань. - 2012. - С. 109-110.
9. Мажула О.С. Мiнливiсть юлькосп та розмщення смоляних канал1в у рiзних популяцшх сосни звичайно'1 (Pinus sylvestris L.) / О.С. Мажула, В.В. Грицайчук, Г.М. Ярошенко // Лiсiвництво i агролюомелюрацш : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрЦЩЛГА. - 2006. - Вип. 110. - С. 202-207.
10. Мамаев С.А. Формы внутривидовой изменчивости древесных растений / С.А. Мамаев. -М. : Изд-во "Наука", 1973. - 283 с.
11. Санников С.Н., Петрова И.В. Дифференциация популяций сосны обыкновенной / С.Н. Санников, И.В. Петрова. - Екатеринбург : Изд-во УрО РАН, 2003. - 247 с.
12. Тимофеев-Ресовский Н.В. Краткий очерк теории эволюции / Н.В. Тимофеев-Ресовский, Н.Н. Воронцов, А.В. Яблоков. - М., 1977. - 297 с.
Мажула О.С., Гордиященко А.Ю., Голубенко Е.С. Исследование смоляных каналов в хвое сосны обыкновенной (Pinus sylvestris L.) древостоев природного происхождения Волынского Полесья
Исследована изменчивость количества и размещения смоляных каналов в хвое сосны обыкновенной природных древостоев северного запада и востока Волынского Полесья со свежей судубравы и сырого субора. Показано, что среднее количество смоляных каналов в хвое первого и второго годов в насаждениях сосны обыкновенной с лесо-растительных условий С2 - 14,7± '3, с условий В4 - 13,8±0'2, разница средних значений незначительна, но статистически значима на 0,1 % уровне. Изменчивость общего количества смоляных каналов в двух насаждениях была средней и достигала 15,8-19,9 %.
По наличию периферических смоляных каналов в хвое исследованных природных насаждений получены похожие средние показатели с небольшим преимуществом в условиях С2, среднее количество промежуточных и паренхиматических каналов тоже в большинстве случаев было одинаково. Коэффициенты вариации количества периферических каналов в сыром бору были в основном низкие (10,5-11,6 %), в свежем сугруде -средние (15,5-15,7 %), промежуточных и паренхиматических в обоих насаждениях -очень высокие (V>40 %).
Ключевые слова: биоразнообразие, природные древостои, количество и размещение смоляных каналов, периферические, промежуточные и паренхиматические смоляные каналы.
Mazhula O.S., GordiyaschenkoA.Yu., Golubenko Ye.S. The Investigation of Quantity and Location of Pitchy Channel in Pine-Needles of Scots Pine (Pinus Sylvestris L.) of Natural Forests Stands of Volyn Polissya
Variability of quantity and location of pitchy channel in pine-needles of Scots pine of natural forests stands of northwest and east of Volyn Polissya from fresh sudubrava and foul su-bor was researched. Average number of pitchy channel in one and two year old pine-needles in the forest stands of pine from forest growth conditions C2 - 4,7±0'3 and B4 - 3,8±0'2 was shown. The difference between average number is not large, but probably significant at the 0,1 % level. Variability of total quantity of pitchy channel is average - 15,8-19,9 % in two stands. Qqu-antity of marginal resin-ducts in pine-needles of investigated natural stands was similar average number with narrow lead in conditions C2. Average number of internal and medial resin-ducts was equally in most cases. Coefficients of variation of quantity of marginal resin-ducts were low (10,5-11,6 %) essentially in foul subor; in fresh sudubrava - average (15,5-15,7 %). Coefficients of variation of quantity internal and medial resin-ducts were lofty (V>40 %) in either stands.
Key words: variability, natural forests stands, Scots pine, pine-needle, quantity and location of pitchy channel, genetically diversity, coefficient of variation.
УДК 630 *[5+17+56] Астр. О.М. Мельник1; проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук -НУ бюресурав i природокористування Украти, м. Ктв
ДИНАМ1КА ЗАПАС1В I ПЛОЩ ДЕРЕВОСТАН1В ГОЛОВНИХ Л1СОТВ1РНИХ ПОР1Д НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "ПРИП'ЯТЬ-СТОХ1Д"
Наведено результаты анал1зу окремих параметров люового фонду, зокрема вщомос-т про: розподш вкритих люовою рослиншстю люових дшянок та залаив за групами ш-сотвiрних порщ; запаси головних лiсотвiрних порщ (вшьхи, сосни, берези, дуба, граба, ялини, осики) у межах групи порщ (хвойш, твердолистяш, м'яколистяш); розподiл запа-ив деревосташв у межах групи порщ за групами вiку (молодняки, середньовшов^ прис-тиглi, стиглi та перестита); середнi бонiтети насаджень (за М.М. Орловим) у межах групи порщ. Прошалiзовшо динамжу запаав i площ деревостанiв головних лiсотвiрних по-рiд Нацюнального природного парку "Прип'ять-Стохщ".
Ключовi слова: Нацюнальний природний парк "Прип'ять-Стохщ", деревостан, вкритi лiсовою рослиншстю лiсовi дiлянки, площа, запас, лiсотвiрна порода, вiкова структура, бонiтет.
Вступ. Охорона навколишнього природного середовища буде належним чином здшснюватися тТльки шсля тдвищення рТвня еколопчнот' культури, набу-ваючи якот', людина усвТдомлюе загальш закономТрностТ розвитку природи Т сус-пТльства. 1т' важливими складовими елементами е рТвень спТлкування з природою, тобто вмТння передбачати наслТдки впливу дТяльностТ людини на екосистеми та подолання споживацького ставлення до природи як джерела матерТальних вигод [4]. Особливе завдання щодо збереження бюлопчного рТзноманТття покладають на заповТднТ територц, якТ виконують не тТльки консервацшну функцТю, але е при-родними лабораторТями, в яких дослТджують процеси в навколишньому середови-щТ з метою розроблення наукових основ оптишзацц природокористування [2].
ОрганТзацТйною основою природоохороннот' роботи для збереження бь орТзноманТття е створення об'ектТв природно-заповТдного фонду. Зважаючи на унТкальнТсть Волинського Полкся, у 2007 р. створено Нащональний природний
1 Наук. кергвник: проф. П.1. Лакида, д-р с.-г. наук
