CC BY
15
деревно! зелеш, (див. модель 4) дещо знижуеться, що пiдтверджуe особли-вiсть формування параметрiв крони в iнших хвойних деревних порщ [1, 5, 6].
Табл. 4. Надземна фтомаса дерев сосни звичайноЧ у штучних деревостанах Черкаського бору, кг (повнота - 0,8)
Д1аметр, см Висота, м
4 6 8 10 12 14 16 18 20 22
4 2,8 2,7 3,0
6 7,4 6,7 7,0 7,7
8 13 13 14 16 17
10 22 21 23 25 27 30
12 34 32 34 36 39 43 47
14 47 47 50 54 58 63 69
16 64 64 67 71 77 83 90 97
18 83 86 91 98 110 110 120
20 110 110 110 120 130 140 150
22 130 140 150 160 170 180
24 160 170 180 190 200 220
26 200 210 230 240 260
28 240 250 260 280 300
Нормативи загально! надземно! фиомаси дерев сосни (табл. 4) вщобра-жають бюлопчш особливостi нагромадження ушх компонентiв фiтомаси як стовбура дерева, так i його крони. Для низьких ступенiв товщини можна поба-чити iстотний вплив на !! формування компоненпв крони дерева, однак зi збiльшенням дiаметра i висоти стовбура вплив його маси е визначальним. З метою отримання штегрованих характеристик нормативно! бази оцiнювання усього комплексу таксацшних та екологiчних показниюв дерев i деревостанiв, останнiм часом особлива увага придшяеться визначенню вмюту вуглецю як в основних структурних компонентiв фiтомаси дерева, так i насаджень загалом.
Табл. 5. Депонований вуглець у надземнш фтомаа дерев сосни звичайноЧ у _штучних деревостанах Черкаського бору, кг (повнота - 0,8)_
Д1аметр, см Висота, м
4 6 8 10 12 14 16 18 20 22
4 1,2 1,2 1,4
6 2,9 2,8 3,2 3,6
8 5,3 5,7 6,4 7,3 8,2
10 8,7 9,1 10 11 13 14
12 13 13 15 16 18 20 22
14 19 20 22 25 27 30 33
16 25 27 29 32 36 39 43 47
18 34 37 41 45 49 54 58
20 43 46 50 55 60 66 72
22 56 61 67 73 79 86
24 67 73 80 87 94 100
26 86 93 100 110 120
28 100 110 120 130 140
Фундаментальш дослщження про вмют вуглецю у рiзних фракщях фь томаси деревних порiд виконав Г. Матзевс [9]. Оцшювання загальних обсягiв
вуглецю, що депонуегься в абсолютно сухiй фггомаш, здiйснюeться за добут-ком цього компонента га перевщного коефiцieнга (як правило, викорисговуюгь коефщент 0,50 для фракцш деревини та кори i 0,45 - для хвоï та шших не зде-рев'янiлих компонента). Фрагмент нормагивноï габлицi оцiнювання депонова-ного вуглецю у загальнiй надземнш фiгомасi дерев сосни наведено у табл. 5.
Висновок. Опрацьований комплекс математичних моделей i таблиць оцшювання компонента надземноï фiгомаси дерев сосни звичайноï для наса-джень Черкаського бору шсля пракгичноï апробацiï може використовуватися як регюнальш нормативно-iнформацiйнi дат у науковш та виробничiй сферах дГяльносп для ведення люового господарства на засадах сталостi з ком-плексним використанням усiх ресурив i корисностей лiсу.
Л1тература
1. Лакида П.1. Фгшмаса лгав Украни : монографГя / П.1. Лакида. - Тернотль : Вид-во "Збруч", 2002. - 256 с.
2. Лакида П.1. Бюлопчна продуктившсть дубових деревосташв Подшля : монографГя / П.1. Лакида, А.Г. Лащенко, М.М. Лащенко. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2006. - 196 с.
3. Лакида П.1. Фггомаса березових люосташв Украшського Полюся : монографГя / П.1. Лакида, Л.М. Матушевич. - К. : Вид-во ННЦ 1АЕ, 2006. - 228 с.
4. Лакида П.1. Фгшмаса вшьшняюв Захiдного Полюся Украши : монографГя / П.1. Лакида, 1.В. Блищик - Корсунь-Шевченкiвський : ФОП 1.С. Майдаченко, 2010. - 237 с.
5. Нормативи оцшки компонента надземно!' фГтомаси дерев головних люотв1рних порщ Украши / П.1. Лакида та ш. - К. : Вид. д1м "ЕКО-шформ", 2011. - 192 с.
6. Петренко М.М. Динамжа фгшмаси та депонованого вуглецю штучних насаджень сосни Полюся Украши : дис. ... канд. с.-г. наук: спец. 06.03.02 - Люовпорядкування i люова так-сащя / Петренко Михайло Михайлович. - К., 2002. - 167 с.
7. Усольцев В.А. Моделирование структуры и динамики фитомассы древостоев. - Красноярск : Изд-во Красноярск. ун-та, 1985. - 192 с.
8. Черкасский бор: история, лесонасаждения, использование / Г.И. Редько, В.П. Шлапак. - К. : Изд-во "Лыбидь", 1991. - 104 с.
9. Matthews G. The Carbon Contens of Trees / Forestry Commission. Tech. - Paper 4 / G. Matthews. - Edinburgh, 1993. - 21 p.
Лакида П.И., Шамрай А.Е. Надземная фитомасса и депонированный углерод деревьев сосны обыкновенной в искусственных древостоях Черкасского бора
Рассчитаны математические модели основных компонентов надземной фитомассы деревьев сосны обыкновенной в искусственных древостоях Черкасского бора. Исследованы качественные параметры компонентов фитомассы деревьев. Разработаны нормативы оценки компонентов фитомассы кроны и ствола деревьев сосны обыкновенной.
Ключевые слова: сосна обыкновенная, математическое моделирование, надземная фитомасса, депонированный углерод, нормативы оценки.
Lakyda P.I., Shamray A.Ye. The above-ground phytomass and deposited carbon of pine trees in artificial stands of Cherkassky boron
Designed mathematical models of the main components of phytomass pine trees in artificial stands Cherkassky boron. The qualitative parameters of the components of the phytomass of trees designed. Assessment standards developed components phytomass crown and trunk pine trees.
Keywords: pine, mathematical modelling, aboveground phytomass, deposited carbon, standards assessment.
УДК 630*[453+561] Ст. викл. О.Ю. Андреева, канд. с.-г. наук -
Житомирський нацюнальний агроеколопчний ушверситет
Б1ОМЕТРИЧН1 ПОКАЗНИКИ ТА МАСА ХВО1 ТРИР1ЧНИХ Г1ЛОК НЕПОШКОДЖЕНИХ ДЕРЕВ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 В ОСЕРЕДКУ ЗВИЧАЙНОГО СОСНОВОГО ПИЛЬЩИКА
На 80^чних непошкоджених деревах сосни звичайно! в осередку звичайного соснового пильщика суха маса хво! на трирiчнiй плщ достовiрно не вiдрiзняeться за ярусами та корелюе з дiаметром гшки. Побудовано регресiйнi рiвняння i таблиц для визначення сухо! маси хво! за значеннями дiаметра трирiчних гшок дерев сосни звичайно! вжом 80-90 рокiв. Варiювання сухо! маси однор!чно!, дворiчно!' та трирiчно!' хво! внаслщок перерахунку на суму прироста одж^чних пагонiв на однiй трирiчнiй гiлцi зменшуеться бiльше нiж удвiчi порiвняно з вiдповiдними показниками сухо! маси хво! без перерахунку. Отримаш дат може бути використано для оптимiзацi!' методики облiку соснових пильщиюв i визначення загрози пошкодження ними крон.
Ключовг слова: сосжга насадження, бiометричнi показники трирiчних гiлок, маса хво! рiзного вiку.
Вступ. Комахи-хвоегризи останшм часом поширилися у соснових ль сах Полюся. За останш 12 роюв зареестровано два спалахи масового розмно-ження звичайного та рудого соснових пильщиюв у Житомирсьюй обласп [1, 2], де до цього понад 30 роюв шдвищення чисельносп цих комах не виявля-ли. Застосування загальноприйнятих у захисп люу тдход1в до обл1ку чисельносп популяцш шюдливих комах [10] не завжди дае змогу точно оцшити заг-розу пошкодження насаджень [1, 9]. Одшею 1з причин цього е те, що прог-ностичш таблиц складеш з урахуванням даних про розподш маси хво! на деревах сосни у Свропейсьюй частит колишнього СРСР без урахування залеж-носп цього показника вщ регюну, люорослинних умов, вжу та шших чинни-юв. У розрахунках ф1томаси хво!, зроблених для окремих регюшв останшм часом [6, 13], вщсутш дат про особливосп розподшу хво! р1зного в1ку у простор! крон, а також рол1 р1зних фракцш хво! у фотосинтез^ що обмежуе використання цих даних для визначення збитюв вщ пошкодження крон кома-хами-хвоегризами [7].
Р1вень шюдливосп комах-хвоегриз1в визначають зазвичай за стввщ-ношенням маси хво! на дерев1 та кормових норм личинок [10], не врахову-ючи особливостей живлення окремих вид1в i навпъ поколшь хвоею р1зного вжу. Так, 1маго звичайного соснового пильщика пошкоджують хво!нки тд час вщкладання яець, а личинки - тд час живлення. 1маго, що вил1тають тс-ля зим1вл1, вщкладають яйця на хвою попереднього року, а личинки, яю ви-луплюються на початку червня, живляться спочатку на хво! попереднього року, а попм - на хво! поточного року. 1маго, яю вилггають улику, вщкладають яйця на хвою поточного року, а личинки, яю вилуплюються на початку сер-пня, живляться нею [8]. Зважаючи на те, що вш хво! у регюш дослщження не перевищуе трьох роюв [2], а личинки соснових пильщиюв пошкоджують у р1зш перюди розвитку однор1чну чи двор1чну хвою, важливим е визначення !! розподшу на гшках з урахуванням !х розташування у крош.
Одним 1з тдход1в до обл1ку комах-хвоегриз1в на гшках е визначення так звано! еколопчно! щшьносп - юлькосп особин на 100 г кормового
субстрату [3]. Для цього тдраховують кшьюсть особин комах на гшках, за дiаметром гiлки визначають масу хво! на нш i перераховують на 100 г хво! [3]. За необхщносп перерахунку кiлькостi особин на дерево за дiаметром стовбура визначають масу хво! на деревi i здшснюють вiдповiднi розрахунки [7]. Пiд час складання таблиць залежностi маси хво! вщ дiаметра гiлки було взято за основу дат, отримаш у молодняках сосни у Свропейськш частит Росп при аналiзi гiлок I порядку дiаметром вiд 0,5 до 5 см [3]. Водночас гшки I порядку можуть мати рiзний вiк залежно вiд ярусу крони i вiдрiзнятися за спiввiдношенням хво! рiзного вiку [7].
Дослiдження М.С. Коленкшо! виявили, що маса хво! при тому ж дь аметрi гiлки у Луганськш областi менша, нiж за розрахунками росiйських учених [5]. На гшках у Луганськш обласп була наявна лише однорiчна хвоя, а вiдносна вологiсть !! змшювалася вiд 6 до 74 %. Останне свiдчить про до-цiльнiсть використання у розрахунках маси сухо! хво!.
У зв'язку з високим варiюванням маси хво! у рiзних насадженнях, деревах i гiлках було запропоновано пiдходи до його зменшення шляхом визначен-ня вщносних величин - вiдносного (питомого) охвоення [4], перерахунку на одиницю довжини гiлки [12] або суми прирослв останнього року [11]. Питоме охвоення розраховують як вiдношення маси хво! до площi перерiзу гшки, виз-начено! нижче вiд останнього живого розгалуження. За даними €.М. Йерусаль мова [4], цей показник тюно корелюе з дiаметром гшки, так само, як питоме охвоення дерева тюно корелюе з дiаметром стовбура на висот 1,3 м.
Метою цe'i роботи було проведення статистичного аналiзу бюмет-ричних показниюв i маси хво! трирiчних гшок сосни звичайно! та оцшювання кореляцшних зв'язкiв мiж цими показниками, mi може бути використано для оптимiзацi! методики обл^ соснових пильщиюв i визначення загрози пошкодження ними крон.
Матер1али та методика досл1джень. Дослiдження проведено у жов-тнi 2011 р. в осередках звичайного соснового пильщика у ДП "Малинське ЛГ" Житомирсько! обласп (кв. 116, видiл 28; кв.115, видш 36 i кв. 78 видш 24). ТЛУ - В2. Повнота 0,7. Вiк насаджень 80-90 роюв. Вибранi дев'ять мо-дельних дерев характеризувалися дiаметром на висот 1,3 м 40-48 см, II кла-сом за Крафтом i II категорiею санiтарного стану i не були пошкодженi личинками звичайного соснового пильщика. З верхньо!, середньо! й нижньо! частин крон кожного дерева зрiзали по 2-4 гшки вжом не менше трьох рокiв. Пiд час аналiзу на кожнiй модельнiй гшщ вимiрювали дiаметр, значення довжини прироспв трирiчних, дворiчних гiлок i однорiчних пагонiв з точнiстю до 0,1 см. Хвою з кожного пагона, вiдрiзкiв дворiчних i трирiчних гiлок було зiбрано в окремi пакети, висушено до постiйно! маси та зважено з точнютю до 0,001 г. Отримаш даш обробляли методами описово! статистики, достовiр-шсть рiзниць мiж значеннями показника в окремих вибiрках визначали за до-помогою дисперсiйного аналiзу засобами комп'ютерних програм MS Excel.
Результати дослщження. Середня суха маса хво! на однш трирiчнiй гiлцi варiювала за ярусами крон (табл. 1).
Табл. 1. Розподт сухоЧмаси хвоЧ рЬного вжу на трирiчних _гтках р'пних ярусы: дерев сосни звичайноЧ_
Суха маса хво! на одну трир1чну гшку, г Середне Яруси крони
верхнiй середнш нижнiй
Однорiчноl 2 ^¿и.бб 4 2±1'63 2 2±0''6 1 2±0'74
Двор1чно! 1 9±0.50 3,6±М8 1 2±0'26 0,8±0'29
Трирiчноl 0 2±ид)' 0,03±0'02 0,5±0'16 0,1±0'03
Разом одно-, дво- i трирiчноl 4,6±1'15 7,9±2,89 3 9±1,08 2 1±0-'4
Аналiз даних табл. 1 свщчить, що у середньому на однш трирiчнiй гш-цi середня суха маса однорiчноí хво! бiльша порiвняно з дворiчною, а дворiч-но1 - порiвняно з трирiчною в ушх ярусах крон сосни звичайно!. Водночас статистично достовiрнiсть вiдмiнностей мiж сухою масою однорiчноí та дво-рiчноl хво! на однiй трирiчнiй гiлцi окремо для верхнього, середнього та нижнього ярушв крон не тдтверджено (табл. 2).
Середня суха маса однорiчноí та дворiчноí хво! на однш трирiчнiй гш-щ мала тенденцiю до зменшення вщ верхнього до нижнього ярусiв крон (див. табл. 1). Водночас вщмшносл за ярусами сухо! маси однорiчноl хво! на однш трирiчнiй гшщ виявилися недостовiрними, а дворiчноí - достовiрнi пiд час порiвняння верхнього та нижнього ярушв (див. табл. 2).
Табл. 2. Результаты дисперсшного анализу показника середньоЧ сухоЧ маси хвоЧ р'иного вику на однш трирiчнiй гiлцi
Показники, якi пор1внюють -^факт. Р ^0,05
Однорiчна та дворiчна хвоя Ус яруси 6,17 0,003 3,13
Верхнiй ярус 0,07 0,8 4,60
Середнш ярус 1,56 0,23 4,49
Нижнш ярус 0,54 0,47 4,49
Дворiчна та трирiчна хвоя Усi яруси 10,79 0,002 4,05
Верхнш ярус 7,99 0,01 4,60
Середнш ярус 5,29 0,04 4,49
Нижнiй ярус 6,02 0,03 4,49
Однорiчна хвоя Верхнш i середнiй яруси 1,33 0,27 4,54
Середнш i нижнш яруси 1,21 0,29 4,49
Верхнiй i нижнiй яруси 3,43 0,08 4,54
Дворiчна хвоя Верхнiй i середнш яруси 3,97 0,06 4,54
Середнш i нижнш яруси 0,98 0,34 4,49
Верхнш i нижнiй яруси 5,26 0,04 4,54
Тр^чна хвоя Верхнш i середнiй яруси 7,51 0,02 4,54
Середнiй i нижнш яруси 5,82 0,03 4,49
Верхнiй i нижнш яруси 3,09 0,1 4,54
Хвоя всiх вiкiв Верхнш i середнiй яруси 1,84 0,20 4,54
Середнш i нижнш яруси 1,58 0,23 4,54
Верхнш i нижнiй яруси 3,64 0,08 4,60
Середня суха маса трирiчноl хво! на однш трирiчнiй гшщ виявилася найбшьшою у середньому ярус крон (див. табл. 1). Достовiрними виявилися рiзницi цього показника мiж верхшм i середнiм та середшм i нижнiм ярусами
крон (див. табл. 2). Вщмшност сухо! маси хво! вшх вiкiв на однш трирiчнiй гiлцi за ярусами виявилися недостовiрними.
Кореляцiйний аналiз даних виявив достовiрнi зв'язки мiж дiаметром трирiчно! гiлки та сухою масою однорiчно! хво! на такiй гiлцi (табл. 3). Сто-совно дворiчно! хво! значення коефщента кореляцп достовiрнi лише стосов-но верхнього та середнього ярушв крон. У зв'язку з тим, що суха маса трирiч-но! хво! на модельних деревах не перевищувала 5 % (див. табл. 1), корелящя сухо! маси хво! вшх вiкiв на трирiчнiй гiлцi iз дiаметром ще! гшки також ви-явилася достовiрною (див. табл. 3). Коефщенти кореляцп мiж сухою масою однорiчно! хво! з дiаметром гiлки в усiх ярусах були бшьшими, нiж мiж сухою масою дворiчно! хво! та цим самим дiаметром.
Табл. 3. Кореляцшний анализ зв'язки мiж сухою масою хвоТ та дiаметром трир'шних гток дерев сосни звичайноТ
Показники Коефщент кореляцц з даметром трщдчнш гiлки за ярусами крони
ус яруси верхнш середнiй нижнш
Суха маса хво! 0,11 ± 0,20 -0,05 ± 0,35 0,50 ± 0,26 0,57 ± 0,24
триринш 0,56 0,15 1,90 2,42
Суха маса хво! 0,74 ± 0,09 0,73 ± 0,16 0,73 ± 0,17 0,59 ± 0,23
дворшнш 8,14 4,46 4,35 2,58
Суха маса хво! 0,85 ± 0,06 0,79 ± 0,14 0,98 ± 0,01 0,87 ± 0,09
одноринш 14,72 5,80 85,59 10,18
Суха маса одно-, 0,82 ± 0,07 0,77 ± 0,15 0,94 ± 0,04 0,81 ± 0,12
дво- та триринш хвш 12,36 5,23 23,60 6,53
1-0.05 2,07 2,37 2,37 2,37
Примтка: у знаменнику - 1ст.; жирним шрифтом видшеш достсшрш значення коефщенпв
Зв'язки сухо! маси трирiчно! хво! з дiаметром трирiчно! гшки виявилися недостовiрними, хоча стосовно хво! середнього та нижнього ярушв крон коефщенти кореляцп були середшми (0,50 i 0,57 вiдповiдно). Отримаш данi можна пояснити тим, що трирiчна хвоя верхнього ярусу збереглася наймен-шою мiрою (суха маса трирiчно! хво! верхнього, середнього та нижнього яру-сiв становила 0,03; 0,49 i 0,1 г/трирiчну гшку).
Аналiз отриманих даних свiдчать про можливють побудови регре-сiйних рiвнянь i використання !х для визначення сухо! маси хво! за значення-ми дiаметра трирiчних гiлок дерев сосни звичайно! вжом 80-90 роюв у регь онi дослiдження. На проанатзованих модельних деревах дiаметр трирiчних гiлок становив вiд 0,2 до 0,9 см. Саме для тако! обласп змши дiаметра три-рiчних гiлок доцiльно використовувати побудованi рiвняння зв'язку цього по-казника та сухо! маси хво! (табл. 4).
Табл. 4. Параметри рiвнянь регреси для визначення сухоТ маси хвоТ (У) та
дiаметром трир'нших гток дерев сосни звичайноТ (X) - У = ах + Ь
Показник У а Ь 1 Р
Суха маса хво! дворiчноl 0,05±и,и1 0 2±и,°3 6,33/5,21 <0,0001/<0,0001
Суха маса хво! сднсрiчнсl -2,10±и,'2 15,67±2,09 2,93/7,48 0,007/<0,0001
Суха маса одно- дво-та трирiчноl хво! -1,21±0,69 10,47±2,01 1,77/5,21 0,09/<0,0001
Побудовано таблицю для визначення сухо! маси хво! на трирiчнiй гш-цi залежно вiд дiаметра ще! гiлки (табл. 5).
Табл. 5. Розрахована суха маса хвоТ залежно вiд дiаметра трирiчноí гтки (з
Суха маса хво!, г Д1аметр трир1чно! гшки, см
0,2 0,3 0,4 0,5 0,6 0,7 0,8 0,9
Уах втв 2,10 4,70 7,40 10,00 12,60 15,30 17,90 20,50
Однор1чна 1,03 2,60 4,16 5,73 7,30 8,86 10,43 12,00
Двор1чна 2,29 3,34 4,39 5,43 6,48 7,53 8,57 9,62
Зважаючи на лггературш дат стосовно можливост використання вщ-носних показниюв маси хво! для оцшювання чисельностi та шюдливосп комах [4, 11], ми оцшили варiювання бiометричних показникiв на модельних гшках. Найменшою мiрою вартвали середнi довжина, дiаметр i прирют три-рiчноl гiлки (коефiцieнт варiацп 43,3-59,4 %; точнiсть - 8,8-12,1 %) (табл. 6).
Табл. 6. Статистика бюметричних показникв трирiчних гток дерев сосни звичайноТ, не пошкоджених звичайним сосновым пильщиком
Показники (на одну трир1чну гшку) Середне V, % Р, %
Довжина гшки, см 25,4±2,24 43,3 8,8
Д1аметр трир1чно! гшки, см 0,3±и,°4 59,4 12,1
Площа перер1зу трир1чно! гшки, см2 0,1±и,°3 141,9 29,0
Сума приростов однор1чних пагон1в, см 12 2±2,48 99,3 20,3
Сума приростов двор1чних гшок, см 8,1±1,40 84,3 17,2
Сума приростов двор1чних гшок [ однор1чних пагошв, см 20,4±3,83 92,0 18,8
Прирют трир1чно! гшки, см 4,6±0,5' 60,5 12,4
Сума приростов трир1чно! гшки, двор1чних гшок [ одно-р1чних пагон1в, см 25,0±4Д8 83,9 17,1
Примтка: V - коефщент вар1аци, %; Р - точшсть, %.
Серед показниюв прироспв найбiльшою мiрою вартвала сума при-ростiв однорiчних пагошв на одну трирiчну гiлку (V = 99,3 %; Р = 20,3 %), а серед показниюв маси - маса трирiчних хво!нок (V = 169,5 %; Р = 34,6 %). Зважаючи на лпературш данi стосовно можливостi збшьшення точностi обль ку як маси листя (хво!), так i щшьносп популяцiй комах шляхом визначення цих показниюв у перерахунку на одиницю довжини гiлок [11, 12] або площi перерiзу [4], ми розрахували значення маси хво! рiзного вжу у перерахунку на одиницю приросту гшок i на площу перерiзу трирiчноl гiлки перед ох-военою частиною (так зване питоме охвоення [4]) та вiдповiднi статистичнi показники (табл. 7). Аналiз даних ще! таблицi свiдчить, що варiювання маси однорiчноl, дворiчноl та трирiчноl хво! при перерахунку на суму прироспв однорiчних пагонiв на однiй трирiчнiй гiлцi зменшилося бiльше нiж удвiчi порiвняно з вiдповiдними показниками маси хво! без перерахунку.
Значення питомого охвоення однорiчноl та дворiчноl хво! достовiрно не вiдрiзнялися, а вартвання питомого охвоення трирiчних гiлок однорiч-ною хвоею виявилося найменшим (V = 63,3 %; Р = 12,9 %). Питоме охвоення трирiчних гiлок хвоею усiх трьох втв становило 56,1 г/см2. Показники варь ювання питомого охвоення гiлок хвоею ушх трьох вiкiв (V = 67,1 %;
Р = 13,7 %) були близью до вщповщних показникв питомого охвоення три-рiчних гiлок однорiчною хвоею (див. табл. 7), що можна пояснити найбшь-шою часткою одиорiчио! у хво! у загальнiй масi хво! (див. табл. 1).
Табл. 7. Статистика сухоТ маси хвоТ mрирiчних гток дерев сосни звичайноТ, перерахованоТ на одинищ приросту г'ииж або площу Тх перер'иу
Показники
Середне
V, %
р, %
Маса хво! однор!чно! на одну трир1чну гшку, г
2,5:
128,3
26,2
Маса хво! однор!чно! на суму прироств однор1чних пагошв на однш трир!чнш гшщ, г
0,2±
55,7
11,4
Маса хво! однор1чно! на суму прироств однор1чних паготв 1 двор1чних гшок на однш трир!чнш гшщ, г_
0,1±
54,4
11,1
Маса хво! двор1чно!, г
1,9±
131,4
26,8
Маса хво! двор1чно! на суму прироств двор1чних гшок на однш трир!чнш гшщ, г
0,2±
75,7
15,5
Маса хво! двор1чно! на суму прироств однор1чних пагонгв 1 двор1чних гшок на однш трир!чнш гшщ, г
0,1±
82,6
16,9
Сумарна маса одно-, дво- 1 трир1чно! хво!, г
4,6±
122,0
24,9
Сумарна маса одно-, дво- \ трир1чно! хво! на суму прирост! однор!чних пагоЩв, двор1чних г!лок ! трир1чно! гшки на однш грир!чн1й гшщ, г
0,2±
58,6
12,0
Питоме охвоення, маса хво! однор!чно!, г/ см перер!зу трир!чно! г!лки
26,6±
63,3
12,9
Питоме охвоення, маса хво! двор1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! гшки
26,0±
94,7
19,3
Питоме охвоення, маса хво! трир1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! гшки
3,6±
147,3
30,1
Питоме охвоення, маса хво! одно-, дво- ! трир1чно!, г/ см перер!зу трир!чно! гшки_
56,1±
67,1
13,7
Примтка: V - коефщент вар1аци, %; Р - точнють, %.
На вiдмiну вщ лiгерагурних даних [4, 5], коефщент кореляцп мiж дь аметром трирiчно! гiлки та питомим охвоенням виявився достовiрним серед-нiм лише стосовно дворiчно! та сумарно! хво! верхнього ярусу, а високим -стосовно однорiчно! хво! середнього ярусу (табл. 8).
Табл. 8. Кореляцшний анатз зв 'язшв мiж дiаметром трирiчних гток дерев сосни звичайноТ i Тх питомим охвоенням
Питоме охвоення, г/см2 Коефщент кореляцп з д1аметром трир!чно! г!лки за ярусами крони
ус яруси верхнш середнш нижнш
Хвоя трир1чна -0,16 ± 0,20 0,80 -0,24 ± 0,33 0,73 -0,28 ± 0,33 0,85 0,07 ± 0,35 0,21
Хвоя двор1чна -0,20 ± 0,20 1,01 -0,57 ± 0,24 2,35 -0,20 ± 0,34 0,59 0,18 ± 0,34 0,52
Хвоя однор!чна 0,15 ± 0,20 0,74 -0,42 ± 0,29 1,42 0,83 ± 0,11 7,69 0,51 ± 0,26 1,93
Хвоя одно-, дво- та трир!чна -0,09 ± 0,20 0,42 -0,57 ± 0,24 2,38 0,21 ± 0,34 0,62 0,40 ± 0,30 1,35
1-0,05 2,07 2,35 2,35 2,35
Примтка: у знаменнику - !ст.; жирним шрифтом видтен достов1рн1 значения коефщенпв
