CC BY
48
ШТУЧНЕ Л1С0В1ДН0ВЛЕННЯ, Л1СОРОЗВЕДЕННЯ ТА СЕЛЕКЦ1Я
В. В. ПОЛ|щуК УДК 581.6:631.541:631.532
доктор с.-г. наук, професор, завщувач кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального университету сад1вництва [email protected]
В. М. Грабовий
кандидат бюлопчних наук, старший науковий сгпвроб1тник, заступник директора НДП «Софмвка» HAH Украши з науковоТ роботи [email protected]
М. Ю. Остов
кандидат с.-г. наук, старший викладач кафедри садово-паркового господарства Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва [email protected]
О. П. Сержук
кандидат с.-г. наук, доцент кафедри генетики, селекцм рослин та бютехнологм Уманського нацюнального ушверситету сад1вництва [email protected]
q «a
rl 1 Ml
\ 1l r
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ I ВИРОЩУВАННЯ САДИВНОГО МАТЕР1АЛУ ДЕКОРАТИВНИХ ФОРМ
ABIES ALBA Mill.
Анотащя. У статтi розглянуто прикладн/ аспекти щодо вегетативного розмноження i вирощування садивного матер/'алу декоративних форм Abies alba Mill. У результат дослщжень з'ясовано оптимальн/' строки живцювання, охарактеризовано особливост/' дорощування садивного материалу. Встановлено, що з в!ком здатн!сть до укор/'нення живц'!в Abies alba Mill, знижуеться. Наведено детальний опис застосованих модиф!кац!й щеплення та терм/н/в його виконання. Проведенi експериментальн/' дослщження пщтвердили широю можливосл застосування щеплення для розмноження декоративних форм Abies alba Mill, та отримання яюсного садивного матер!алу.
Кпючов/ слова: вегетативне розмноження, живцювання, щеплення, укоршення, Abies alba Mill. В. В. Полищук
доктор сельскохозяйственных наук, профессор, заведующий кафедрой садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства В. М. Грабовой
кандидат биологических наук, старший научный сотрудник, заместитель директора НДП «Софиевка» НАН Украины по научной работе М. Ю. Осипов
кандидат сельскохозяйственных наук, старший преподаватель кафедры садово-паркового хозяйства Уманский национальный университет садоводства А. П. Сержук
кандидат сельскохозяйственных наук, доцент кафедры генетики, селекции растений и биотехнологии Уманский национальный университет садоводства
ВЕГЕТАТИВНОЕ РАЗМНОЖЕНИЕ И ВЫРАЩИВАНИЕ ПОСАДОЧНОГО МАТЕРИАЛА ДЕКОРАТИВНЫХ ФОРМ ABIES ALBA MILL.
Аннотация. В статье рассмотрены прикладные аспекты по вегетативному размножению и выращиванию посадочного материала декоративных форм Abies alba Mill. В результате исследований установлено оптимальные сроки черенкования, охарактеризованы особенности доращивания посадочного материала. Установлено, что с возрастом способность к укоренению черенков Abies alba Mill, снижается. Приведено подробное описание применяемых модификаций прививки и сроков его исполнения. Проведенные экспериментальные исследования подтвердили широкие возможности применения прививки для размножения декоративных форм Abies alba Mill, и получения качественного посадочного материала.
Ключевые слова: вегетативное размножение, черенкование, прививки, укоренение, Abies alba Mill. V. V. Polishchuk
Doctor of Agricultural Sciences, Professor, Head of Department of Landscape Architecture Uman National University of Horticulture V. M. Hrabovyi
PhD of Biological Sciences, Senior Researcher, Deputy Director of the NDP «Sofiyivka» for scientific work M. Y. Osipov
PhD of Agricultural Sciences, Senior Lecturer of the Department of Landscape Architecture Uman National University of Horticulture
№1, 2015 В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УШВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
89
A. P. Serzhuk
PhD of Agricultural Sciences, Associate Professor of Department of Genetics, Plant Breeding and Biotechnology Uman National University of Horticulture
VEGETATIVE PROPAGATION AND CULTIVATION OF PLANTING MATERIAL OF ORNAMENTAL FORMS ABIES ALBA MILL.
Abstract. Practical aspects of the vegetative propagation and cultivation of ornamental planting material forms Abies alba Mill, are discussed in the article. The optimal terms for cuttings, features of rearing planting material are described. It is established that the ability to rooting cuttings of Abies alba Mill, decreases with the age. The article gives a detailed description of modifications of applied grafting and terms of its implementation. Experimental studies have confirmed the broad possibilities of grafting propagation of ornamental forms Abies alba Mill, and obtaining high quality planting material. Keywords: vegetative propagation, cuttings, grafting, rooting, Abies alba Mill.
Постановка проблеми. Для декоративного садш-ництва та зеленого будшництва надзвичайно важливе значения мае забезпечення фахшцш з озеленения яюс-ним садивним матер1алом, за допомогою якого можна створити стшю, довговнш зелеш насадження з високими декоративними i естетичними якостями.
На територи Правобережного /Нсостепу Украши було проведено дослщження щодо вивчення можливосп масо-вого розмноження рослин Abies alba ММ1.,оскшьки вони е перспективними рослинами для широкого використання в ycix типах насаджень. За даними багатьох дослщни-kíb в лювництв1 та декоративному садшництв1 найбшьш часто використовуеться насшне розмноження хвойних рослин роду Abies [6, 7, 9]. Однак, ¡HOfli виникають труднощ1 пов'язаш з поганим плодоношениям, низькою схожютю насшня, тзшм початком вступу в генеративну фазу маточних рослин. Слщ зазначити, що за насшневого розмноження неможливо зберегти однорщшсть генотитв декоративних форм розмножуваних видш. Таким чином, виникае необхщшсть розмноження декоративних форм ялиц1 вегетативними способами.
Анал1з останнix дослщжень та публшацш. Роз-множенню хвойних рослин шляхом живцювання присвя-чено роботи M.I. ДокучаевоТ [4], B.C. Ермакова [5], З.Я. 1вановоТ [6], В.Б. Логпнова [7], М.Т. Тарасенка [10], Р.Х. ТурецькоТ [12], A.I. СеверовоТ [9], О.В. Бшик [1] та ¡н.
За даними 1.П. Терлея, у природ! ялиця бша здатна до вегетативного розмноження [11]. Bokobí гшки у молодих особин, яю контактують з фунтом, можуть утворювати придатков! кореш. Виявлеш непоодиною випадки початку росту сплячих бруньок теля пошкодження чи вщмирання центрального пагона. Здатшсть до порослевого понов-лення з сплячих бруньок притаманна переважно молодим особинам (до 15-20 рнного b¡Ky); у nepuii роки поросль вщзначаеться незначними приростами за висотою. Проя-вом здатносп ялиц1 до вегетативного розмноження е та-кож утворення водяних пагошв при раптовому сильному розрщженш деревосташв. Порода також часто формуе «жив1» пш.
Особливостям щеплення декоративних форм хвойних рослин присвячеш роботи £.П. Проказша [8], Д.Я. Прпдова, B.I. Долголкова [2], B.B. Логпнова [7], З.Я. 1вановоТ [6], O.B. Бшик [1], Л.В. ЯковлевоТ [13], В.М. Грабового [3].
Багато декоративних форм р1зних видш ялиц1 мають повислу або плакучу форму, розмноження яких живцю-ванням недоцшьно, оскшьки отримати таким шляхом повноцшну в декоративному вщношенш рослину майже неможливо.
Мета статп полягае у вивченш особливостей вегетативного розмноження (живцювання, щеплення) декоративних форми Abies alba Mill.
Об'ектом дослщжень були ¡нтродуковаш в Правобережному Люостепу Украши декоративш форми Abies alba Mill. (Abies alba Tastigiata', Abies alba ^Bystricka', Abies alba ^Dunovice', Abies alba ЧМапа Globosa').
Предметом дослщжень e íx бюлопчш особливосп вегетативного розмноження. Дослщження проведено шляхом стацюнарного вивчення регенерацшноТ здатносп декоративних форм Abies alba.
Методика дослщжень. Експериментальн1 досл1-дження виконувалися у Нацюнальному дендролог1чно-
му парку «Софивка» HAHУкраТни. Живцювання проводили на спец1альних грядах закритого фунту за методикою Р.Х. ТурецькоТ [12], М.Т. Тарасенка [10], З.Я. 1вановоТ [6], О.В. Бшик [1]. Щеплення робили за методиками £.П. Проказша [8], Д.Я. Прпдова, B.I. Долголкова [2], В.Б. Логпнова [7] та В.М. Грабового [3].
При живцюванш в якост1 субстрату використовували крупнозернистий рнковий nicoK, який насипали шаром 3-4 см на поживну фунтосумш. Зволоження живцш зд1й-снювалося за допомогою др1бнодисперсних розпилю-вач1в. Тривалють розпилювання води та ¡нтервал1в м1ж ними встановлювали на piBHi пщтримання 60-80% воло-rocTi г'рунтосум1ш1.
Щеплення живцем «в приклад» традицшно використовуеться для розмноження декоративних форм ялиц1 у Захщнш Seponi. Кут в1дхилення прищепи Bifl прищепи при цьому бшьш гострий, н1ж при биному щепленш «в боковий 3api3» i складае 50-60°. При 3pi3i живц1в з хвойних рослин видшяеться смоляниста живиця. I хоча iнтенсивн¡сть цього процесу можна знизити, п1дсушивши прищепний матер1ал, живиця все ж буде забруднювати лезо ножа, попршуючи чистоту 3pi3y. Тому лезо необхщно пер1одично протирати ганчфкою, змоченою в cnnpTi, ацетон1 або якому-небудь ¡ншому орган1чному розчиннику. Пщщепу для 6i4Horo щеплення «в приклад» майже завжди вирощують у контейнерах, осктьки TOHKi i розгалужен1 коршня хвойних рослин схильн1 до тдеихання. Щепленням хвойних nopifl займаються наприкшш зими i на початку весни чи наприкшш л\та, хоча в останньому випадку виникае багато проблем, пов'язаних з необхщшетю збереження рослини протягом сувороТ зими [4].
Основн1 результати дослщження. Результати наших дослщжень, як i багатьох ¡нших досл1дник1в показали, що ялиця належить до важковкоршюваних nopifl [1, 6, 7, 11]. Додатков1 кореш утворюються переважно в нижнш частиш живц1в б!ля м1сця 3pi3y.
Для вивчення строюв живцювання проводили вкорЬ нення живц1в ялиц1 б1ло1'. Для укоршення брали 0flH0pi4Hi живц1 з р1знов1кових рослин з «п'яткою» двортноТ де-ревини. Живцювання проводили навесш — в першу декаду кв1тня на початку набухання бруньок, вл1тку — в третю декаду червня, восени — в першу декаду вересня та взимку — в першу декаду грудня. Осшне та зимове живцювання проводили в ящиках з субстратом для вкоршення в умовах закритого фунту. За осшнього i зимового живцювання проводився поспйний контроль температури субстрату з метою запоб1гання виникнення ¡нфекцш та загнивания живцш. Досл1д проведено у трикратнш повторност1, по 20 живцш у кожному BapiaHTi доел ¡ду.
Укор1нення живц1в ялиц1 можна проводити протягом усього року, однак значно краще проходить укоршення живцш ялиц1 навесш у фазу початку набухання бруньок. За умови л1тнього висаджування живцш з приростом поточного року нами теж отримаш позитивш результати укоршення (табл. 1).
При заготовь живцш у KBiTHi (I декада) з маточних рослин BiKOM п'ять poKiB укор1нення було найвищим i склало — 29,6 %. Заготшля живц1в з маточних рослин 10 та 20 poKiB мала менший вщеоток укор1нення, Bifl-пов1дно 20,6% та 5,3%. Подана законом1рн1сть прослщ-
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УНИВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
90
иТУЧНЕ Л1СОВ1ДНОВЛЕННЯ, Л ICO РОЗ ВЕДЕНИЯ ТА СЕЛЕКЦ1Я
Таблиця 1
Укоршення здерев'яшлих живщв ялищ 6moi залежно вщ строюв живцювання
(середш дат 2013-2014 рр.)
Строк укор1нення BiK маточних рослин, рок1в Укоршення, °/о
Кв1тень (I декада) 5 29,6
10 20,6
20 5,3
Червень (III декада) 5 15,5
10 9,9
20 4,2
Вересень(1 декада) 5 11,1
10 8,5
20 4,2
Грудень (I декада) 5 16,4
10 8,4
20 2,3
ковувалась у вах вар1антах дослщження. Таким чином, чим старша маточна рослина, тим менший був вщсоток укоршення.
Строки висаджування вкоршених живцш на дорощу-вання напряму залежать вщ строюв живцювання ялицИ Живщ весняного вкоршення придатш для висаджування на дорощування на весш наступного року. Живц1, що вкоренилися вл1тку, як правило, висаджуються на дорощування у розсадник вл1тку наступного, за живцюван-ням, року. Живц1 осшнього та зимового строюв окорЬ нення висаджуються на дорощування не рашше наступного л1та. Добр1 результата росту вкоршених рослин спостер1гаються, якщо протягом наступного року вкорЬ неш живц1 ялиц1 залишаються в грядах штучного туману, однак це не зовам економшно доцтьно.
ГИсля вкоршення рослини ялищ 4-6 роюв дорощують у шктках розсадника. На дорощування рослини виса-джують на вщсташ 1-2 м одна вщ одно!'. Глибина посадки 30-40 см. Полив молодих рослин обов'язковий з нормою 10-12 л на рослину. Посадков1 лунки для кращоТ аераци та збереження вологи мульчують тирсою або хвоею.
Для щеплення ялиц1 найбтьш придатними звичайно е численш модифкаци копулювання, тобто щеплення живцем [3].
Зрощування прищепи з пщщепою, в середньому, проходить протягом трьох тижшв. Важливим питаниям е доб1р прищепи. Як правило, для щеплення використо-вуеться однорнний живець зр1заний з осьового пагону. Довжина живця прищепи в значнш м¡р1 визначаеться силою росту маточноТ рослини. Необхщно, щоб в його основ1 була невелика дтянка визршоТ деревини, що вщр1зняеться бтьш темною корою. Хвою з нижньо! третини живця прищепи видаляють. В його основ1 гострим ножом роблять косий зр1з завдовжки 2-3 см, а ¡3 протилежного боку — косий, короткий зр1з назустр1ч першому. На нижньому кшц1 тдщепи завдовжки 15 см теж видаляють хвою. На висот1 6—8 см вщ земл1 роблять зверху вниз косий надр1з ¡з заглибленням на 3-4 мм та завдовжки 3 см [3].
Смужку кори з деревиною видаляють. Пот1м поедну-ють прищепу з пщщепою. Якщо у прищепи д1аметр менший, шж у пщщепи, м виртнюють по одному з краТв, щоб сумютити камб1альн1 зони. Для забезпечення жорсткосп з'еднання п1дщепи з прищепою виконують обв'язування пол1етиленовою пл1вкою.
Модиф1кацт даного способу щеплення «камб1ем на камбш» полягае в тому, що камб1альш тканини прищепи \ пщщепи мають ¡деально сп1впадати. Дана модиф1кац1я використовуеться переважно у випадках, коли д1аметр камб1ального к1льця прищепи становить менше 70% диметру п1дщепи, тобто прищепа занадто тонка. Якщо
прищепний матерел занадто великий, а пщщепний ма-лий, варто скористатися модиф1кац1ею «серцевиною на камбш», яка раниться в1д попереднього тим, що зр1з на прищеп1 проходить не по камб1альнш зон1, а по серцевиш, доходячи майже до оа живця [3].
Модиф1кац1я способу щеплення «в боковий зар1з» характеризуеться тим, що нижнш частин1 живця прищепи придають форму несиметричного клину. Заглиблення прищепи у пщщепу проводять пщ кутом 10-20°. Зр1з на пщщет перес1кае кору, луб, камбш \ доходить до деревини [3].
Модифкацт копулювання «через верхшкову брунь-ку» полягае в тому, що зр1з на п1дщеп1 робиться через верхшкову бруньку, а на прищет виконуеться у вигляд1 р1вностороннього клину завдовжки 3-5 см [3].
У тих випадках, коли тдщепа й прищепа сильно вщр1зняються за диметром та анатом1чною будовою, застосовують модиф1кац1ю щеплення живцем «за кору» або ¡ним схож1 способи («у розщ1п», «впритул», тощо).
Якщо пщщепа набагато товща за прищепу, то краще вставити два живщ (або бшьше). Це сприятиме збшь-шенню в1дсотка приживления \ швидшому загоюванню мюця щеплення. Щеплення живцем здебшьшого виконують навесш, коли менша загроза тдсихання. За умови щеплення у прифунтовш зон1 п1дщепи, для захисту мюця щеплення в1д висихання його теля обв'язування слщ п1дгорнути Грунтом або ¡ншим захисним матер1алом (глиною, листям, тирсою тощо) [3]. У випадках, коли прищепа \ пщщепа однаков1 за диметром можна викорис-товувати \ щеплення методом полтшеного копулювання «з язичком».
Устх щеплення хвойних рослин методом копулювання та вама його модифкацтми переважно обумовлюеться тим, наскшьки точно зб1гаються д1лянки камб1ю (про-шарку тканини м1ж деревиною \ лубом) прищепи \ пщщепи, погодних умов чи умов збер1гання (при зимовому щепленш), професшного хисту виконавцш та багатьох ¡нших чинник1в.
Приживления щеплень, так як \ вкоршення живцш, залежить вщ екзогенних та ендогенних фактор1в. При цьому велике значения мають строки щеплення та загот1вл1 живцш. Кращ1 результати нами отримано при проведены щеплень у весняний (березень — травень) \ л1тнш (червень — липень) перюди в умовах вщкритого фунту (табл. 2).
Найкращ1 результати щеплення ялищ б1ло1' отримано за умови Тх виконання в березш — травн1, коли прижив-лювашеть склала 83,6-72,3%. При щепленн1 у червш — серпн1 та вересш приживлюван1сть складала в1дпов1д-но — 51,8-40,4 \ 18,3-16,4%. Отже, щеплення доцтьно проводити у весняш строки, а саме в березш — травш.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛ ЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
91
Таблиця 2
Результати щеплення декоративних форм ялиц! 6moí залежно в!д строк!в за р!зних модиф!кац!й
копулювання (2013—2014 pp.)
Строки щеплення Модифшащя способу копулювання Приживлювашсть, %
Березень - травень «камбгём на камбш» 83,6
«в боковий зар1з» 72,3
«через верхшкову бруньку» 75,8
«за кору» 70,3
Червень - серпень «камб1ем на камбш» 51,8
«в боковий зар1з» 42,3
«через верхшкову бруньку» 45,6
«за кору» 40,4
Вересень «камб1ем на камбш» 18,3
«в боковий зар1з» 16,4
«через верхшкову бруньку» 17,5
«за кору» 16,4
Проведен! експерименти гпдтвердили широю мож-ливосп застосування щеплення для розмноження декоративних форм ялиц1 бшоТ та отримання яюсного садивного матер1алу. Весняне щеплення забезпечуе високий показник приживлюваносп, при цьому краще використовувати cnoci6 щеплення «в приклад камбгём на камб1й».
Висновки. Таким чином, декоративноцшш види та форми роду Ялиця ycniniHO розмножувати шляхом щеплення на ялицю бту. Живцювання декоративних форм ял huí б m oí можна проводити впродовж року, однак краще застосовувати весняш строки. Щеплеш форми ялиц1 заслуговують бшьш широкого введения в культуру та використання в озеленены Правобережного Jlicocreny У кражи.
Лп-ература
1. Билык Е.В. Размножение древесных растений стеблевыми черенками и прививкой / Е.В. Билык. - К.: Наук, думка, 1993. - 89 с.
2. Гиргидов Д.Я. Отбор плюсовых маточных деревьев и вегетативное размножение хвойных пород при создании лесосеменных плантаций / Д.Я. Гиргидов, В.И. Долголиков. - Л.: ЛенНИИЛХ, 1962. - С. 58-65.
3. Грабовий В.М. Модифкацт способа щеплення для розмноження хвойних рослин /В.М. Грабовий // Bíchhk Бтоцерювського Нацюнального аграрного уыверситету: зб. наук. пр. - Бта Церква, 2008. - Вип. 54. - С. 141-145.
4. Докучаева М.И. Вегетативное размножение хвойных пород / М.И. Докучаева. - М.: Лесн. пром-сть, 1967. - 105 с.
5. Ермаков Б.С. Размножение древесных и кустарниковых растений зелеными черенками / Б.С. Ермаков. - Кишинев: Штиинца, 1981. - 22 с.
6. Иванова З.Я. Биологические основы и приемы вегетативного размножения древесных растений стеблевыми черенками / З.Я. Иванова. - К.: Наук, думка, 1982. - 236 с.
7. Логгинов В.Б. Испытание некоторых способов размножения ели в Карпатах / В.Б. Логгинов // Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967. -Вып. 9. - С. 30-35.
8. Проказин Е.П. Новый метод прививки хвойных для создания семенных участков / Е.П. Проказин //Лесное хоз-во. - 1960. - №4. - С. 22-28.
9. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных древесных пород /
А.И. Северова. - М., Л.: Гослесобумиздат, 1958. - 143 с.
10. Тарасенко М.Т. Размножение растений зелеными черенками / М.Т. Тара-сенко. - М.: Колос, 1967. - 252 с.
11. Тереля 1.П. Ялиця бта (Abies alba Mill.) у л1сах УкраТнських Карпат: стан, вщтворення та господарське використання [Текст] : автореф. дис. на здоб. наук. ступ. канд. с.-госп. наук. 06.03.03 / 1.П. Тереля; Укр. держ. люотехн. ун-т. - Л., 2004. - 19 с.
12. Турецкая Р.Х. Физиология корнеобразования у черенков и стимуляторы роста / Р.Х. Турецкая - M.: АН СССР, 1961. - 280 с.
13. Яковлева Л.В. Опыт межвидовой и межродовой прививки хвойных в открытом грунте / Л.В. Яковлева //Лесоводство, 1967. - №6. - С. 29-32.
References
1. Bilyk E.V. Propagation by stem cuttings of woody plants and grafting (1993). Kyiv: Scientific thought, 1993, 89 p. (in Ukrainian).
2. Hyrhydov D.Y., Dolholikov V.I. Selection of plus trees and uterine vegetative propagation of conifers to create seed orchards. L: LenNIILH, 1962, pp 58-65 (in Russian).
3. Hrabovyi V.M. Modification propagation methods grafting conifers. Bulletin Bilotserkivskyi National Agrarian University, 2008, no. 54, pp. 141-145 (in Ukrainian).
4. Dokuchaieva M.I. (1967) Vegetative reproduction softwood (1967). Moscow: Timber industry, 1967. - 105 p. (in Russian).
5. Ermakov B.S. (1981) The reproduction of trees and shrubs green cuttings, Kyshyniv: Shtyintsa, 1981, 22 p. (in Moldavia).
6. Ivanova Z.Y. (1982) Biological bases and methods of vegetative propagation of woody plants by stem cuttings, Kyiv: Scientific thought, 1982, 236 p. (in Ukrainian).
7. Logginov V.B. Test some methods of reproduction ate in the Carpathians. Forestry and agroforestry, 1967, no. 9, pp. 30-35. (in Russian).
8. Prokazin E.P. A new method for creating vaccines conifer seed plots. Forestry, 1960, no. 4, pp. 22-28 (in Russian).
9. Severova A.I. (1958). Vegetative reproduction of coniferous trees, Moscow: Goslesobumizdat, 1958, 143 p. (in Russian).
10. Tarasenko M.T. (1967) Reproduction of softwood cuttings of plants, Moscow: Kolos, 1967, 252 p. (in Russian).
11. Terelya I.P. (2004) White Fir (Abies alba Mill.) In the forests of the Ukrainian Carpathians: The state play and Utilization. Author. Thesis candidate. Agricultural Sciences, Lviv, 2004, 19 p. (in Ukrainian).
12. Turkish A.D. (1961) The physiology of root formation in cuttings and growth factors, Moscow, 1961, 280 p. (in Russian).
13. Yakovleva L.V. The experience of interspecific and intergeneric grafting conifers in the open field, Forestry, Moscow, 1967, no. 6, pp. 29-32.
В1СНИК УМАНСЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ САД1ВНИЦТВА
92
