CC BY
12
The results of the study of the influence degree of oak stands liquefaction upon their composition and performance are stated. It was established that in the absence of inspection logging conducting derivatives stands are formed. The optimum composition of oak stands is provided during the thinning of weak, moderate, and intense liquefaction. The maximum yield of commercial timber is possible to be obtained with the use of high intensity thinning liquefaction.
Keywords: tree stand, species composition, degree of liquefaction, inspection logging.
УДК582.929:581.5 Доц. Н.О. Гнатюк, канд. бюл. наук -
Уманський ДПУ ¡м. Павла Тичини
АЛЕЛОПАТИЧНА АКТИВШСТЬ MONARDA DIDYMA L.
ВПРОДОВЖ ОНТОГЕНЕЗУ
Дослщжено динамшу алелопатично! активност pi3rnx тишв видшень (водороз-чинних, спирторозчинних та летких) з вегетативних та генеративних оргашв рослин Monarda didyma L. шд час вирощування у Грунтово-клшатичних умовах швшчного i центрального Люостепу Украши. Найбшьша юльюсть речовин гальмiвноl ди локаль зуеться в листках i суцвiттях. Колши бшьш штенсивно синтезуються на початку роз-витку монарди. У перюд формування генеративних органов алелопатична актившсть мае мшливий характер, зокрема, у фазi бутошзацн спостерiгаеться зниження и актив-ностi, а у фазi цвтння вiдбуваеться наростання фiтотоксичностi.
Ключовi слова: алелопатична актившсть, колши, тест-культури, прирют корешв та колеоптилiв, стимулювальна дiя, гальмувальна дiя, Monarda didyma L.
Монарда двшчаста (Monarda didyma L.) походить з Центрально!' i Пв-денно!' Америки, культивуеться у багатьох кра'нах бвропи, зокрема i Сх1дно!' бвропи, трапляеться на Кавказi i в Криму як багаторiчна трав'яна рослина. Мае довге горизонтальне кореневище i чотирьохграннi прямостоячi стебла (80-150 см), вкрип тонкими ворсинками. Листки злегка ворсисп овально-загос-треш, зубчастi, мають короткi черешки з червонуватими прилистниками. Дрiбнi квiтки забарвлеш в бiлий, рожевий, червоний, бузковий кольори, зiбранi в густi головчасп суцвiття (до 6 см в дiаметрi), iнколи розвиваеться ще одне суцвiття, розташоване над першим. Велит листоподiбнi приквiтники часто мають одне забарвлення з квiтками. Плiд ^бний горiшок. Ефiрна олiя нагромаджуеться у надземнш частинi рослини, досягаючи максимуму у фазi цвiтiння (1,0-1,2 %) [6]. Основними компонентами олií е тимол i карвакрол. I! застосовують як антисептик пiд час ароматизацп безалкогольних напо'в, а також у виноробнш про-мисловостi [3]. У листках рослини мктиться каротин, вггамши С, В, а також мь неральнi, дубильнi, фенольнi сполуки. Рослини роду монарда надiленi ароматом прких зелено-жовтих цитрусових плодш тропiчних дерев iз родини руто-вих. Для Monarda didyma L. притаманний iмуномоделюючий ефект, а також бактерицидна, антигельмштна, антибiотична дiя. Монарда холодостшка рослина. У культурi не вибаглива до грунту, проте краще росте на легких вапнякових Грунтах. Полюбляе вiдкритi сонячнi мкця, витримуе незначне затемнения план-тацц [4]. Дослiджения цього виду ведуть лише в iнтродукцiйному напрямку, тому цiкавим було вивчення цих рослин з алелопатично!' точки зору.
У зв'язку з цим мета ще!' роботи - здшснити аналiз алелопатичних власти-востей рДзних тишв видшень (водорозчинних, спирторозчинних та летких) з веге-
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
тативних та генеративних оргашв рослин Monarda didyma L. шд час вирощування у грунтово-кшматичних умовах пiвнiчнoгo i центрального Лкостепу Украни.
Методика проведення дослщжень. Експериментальну роботу викону-вали на бaзi Нaцioнaльнoгo бoтaнiчнoгo саду îm. ММ. Гришка НАН Украши (м. Кшв) та aгpoбioлoгiчнoï станцй' Державного педагопчного унiвеpситету iM. П.Г. Тичини (м. Умань, Черкаська обл.). У модельних експериментах дослвджу-вали алелопатичну aктивнiсть водорозчинних (ВРВ), спирторозчинних (СРВ) та летких видшень (ЛВ) рослин визначали за допомогою бioлoгiчних теспв (Грод-зинський, 1991) - однодобових паростюв крес-салату (Lepidium sativum L.) [2]. Алелопатичну активнкть визначали за приростом корешв/колеоптилш.
Математичний та статистичний aнaлiз експериментальних даних вико-нано з використанням програм Microsoft Excel та Statistica 7.0 (Доспехов, 1985).
Результати дослщження. Будь-який рослинний оргашзм е потенцшним джерелом фiзioлoгiчнo активних речовин - кoлiнiв, тому що нaвiть тaкi зви-чaйнi, нейтральн речовини, як aмiнoкислoти, клiткoвинa та цукри, що входять до компонентного складу кожно' рослини, за piзнoмaнiтних умов можуть пе-ретворитися в oлiгoдинaмiчнi сполуки. Проте пoтенцiйнa алелопатична актив-нiсть у рослин е piзнoю i залежить вiд еколопчних умов вирощування та видо-вих особливостей [2].
Узагальнення алелопатично' aктивнoстi водорозчинних спирторозчинних i летких видшень, piзних оргашв дoслiджувaних рослин проведено в дина-мiцi на piзних фазах розвитку. Встановлено, що спирторозчинш видiлення ма-ють високу фiзioлoгiчну aктивнiсть, ввдповвдно вoдopoзчиннi займають пpoмiж-не положения i незначна активнкть характерна для летких речовин.
Для трьох тишв видiлень властива певна фiтoтoксичнiсть, яка вардае за фазами розвитку рослин, i в деяких випадках мае як стимулювальний ефект, так i гaльмiвну дда або вiдсутнiсть будь-якого впливу на тест-об'екти. Показано, що велика кшьккть речовин гальмшно' дiï лoкaлiзуеться в органах, ят здaтнi наг-ромаджувати ефipнi олй' (листки та суцвтя), незначна - в коренях та стеблах. Найбшьш показовою фазою щодо алелопатично' aктивнoстi е пеpioд квиуван-ня. Отpимaнi результати вiдпoвiдaють лиературним даним [7, 5, 1].
З'ясовано, що видшення в одних i тих же концентрациях пo-piзнoму впли-вали на тест-об'екти. Серед обраних нaйбiльш чутливими до видалень стали кореш крес-салату, а бютести пшенищ озимо' були залежними ввд видових особ-ливостей дoслiдних рослин. До того ж алелопатична активнкть видшень певно-го органу на конкретному бютесп мала як гальмшний, так i стимулювальний характер до залежно вiд грунтово-кшматичних умов вирощування рослини. На рис. наведено результати з визначення алелопатично' активносп водорозчинних видшень з деяких оргашв до^джених рослин в динaмiцi 'х розвитку.
Встановлено, що вoднi екстракти з piзних opгaнiв монарди д^йчасто' впродовж вегетацп мають мiнливий характер ввд гальмувального, так i стиму-лювального спрямування, причому кoлiни першого порядку переважають по вь зуальшй oцiнцi над iншими. Отpимaнi результати свдаать про високу чутли-вкть кopенiв крес-салату до кoлiнiв-гaльмувaчiв, яка чико простежуеться для рослин, що культивують на територп Киева i Умаш
Рис. Динамта алелопатичноЧ активноат pi3Hux титв видйгень з оргатв монарди (бютест - кореш крес салату):
ВРВ - водорозчинт; СРВ - спирторозчинт; ЛВ - летт видшення.
База проведення до^дження:
А - Нацюнальний ботатчний сад гм. М.М. Гришка (м. Кшв); Б - агробiологiчна станщя м. Умань.
Фази розвитку рослини:
I - початок розвитку;
II - бутотзащя;
III к^тування
Хоча алелопатична активнкть водорозчинних видшень з pi3Hnx оргашв певною мiрю вiдрiзняеться, але тенденция ii' спаду чи зростання залишаеться од-наковою як в умовах Киева, так i Умаш. Зокрема, водорозчиннi видiлення i3 ко-ренiв монарди двiйчастоí не впливали на розвиток коренiв крес-салату, тодi як i3 суцвiть та листя - гальмували ix ркт (фаза квiтування). Воднi екстракти iз стебел на початку вiдростання монарди, мали гальмувальну дда, у фазу бутош-зацй' спостерiгалась вiдсутнiсть будь-якого впливу видiлень, а у перюд квиу-вання зафiксовано незначну 1'хню фiтотоксичнiсть за винятком рослин, ят ви-рощенi на територп агробюстанцц. Деяка розбiжнiсть в алелопатичнiй актив-нот водорозчинних видшень з рiзниx оргашв монарди спостерiгалась i при ви-користаннi як бiотесту пшенищ озимо!. Отриманi результати свiдчать, що коль ни в основному мали стимулювальну дiю, окрiм видiлень iз суцвiть, для яких властива гальмувальна дiя.
Iстотнi вiдмiнностi виявлено шд час дослiдження летких видiлень. Ана-лiз динамiки нагромадження 1'х в органах монарди за рiзниx умов вирощування протягом вегетацiйного перiоду свдаить про мiнливий характер активностi ко-лiнiв як стимулювально!', так i гальмувально!' до. Зазначимо, що на початку ввд-
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраХни
ростання рослин лети видшення ycix органв монарди як в умовах Киева, так i Умаш стимулювали picT коренв крес-салату.
У фазу бyтонiзацií актившсть летких видiлень характеризувалася висо-кою фiтотоксичною дiею, яка у перюд цвiтiння знижуеться, набуваючи нейтрального характеру. Серед колiнiв-гальмyвачiв у рiзних органах монарди найбшьшу кiлькiсть зафiксовано у суцвтях. Дещо iншi результати отримано в експериментах з iншими тест-об'ектами. Так, леткi видшення з рiзних органiв рослин в умовах Киева протягом вегетацiйного перiодy мали виключно гальму-вальний вплив на ркт коренiв та колеоптил1в пшеницi озимо!. Причому, якщо на початку розвитку актившсть досить висока, то у перюд формування генера-тивних оргашв iстотно знижуеться. Зауважимо, що в умовах Умаш спостерка-лася ввдсутнкть впливу колiнiв з yсiх органов дослiдних рослин на розвиток ко-ренв пшеницi протягом перших двох фаз розвитку. У перiод квиування, навпа-ки, зафiксовано збiльшення летких видшень для всiх органв окрш сyцвiть, в яких гальмувальна д1я знижуеться. Iстотнi вiдмiнностi виявлено i пiд час аналь зу розвитку колеоптилiв пшеницi тд впливом летких видшень з рiзних органв монарди, яка вирощувалась в умовах агробюстанцп, а саме: як на початку веге-тацií, так i шд час квiтyвання рослин колiни стимулювали розвиток колеопти-лiв, а у перюд бутошзацп алелопатична активнiсть була низькою.
Заслуговують на увагу даш, отриманi пiд час дослiдження спиртороз-чинних видшень рiзними органами рослин. Так, спиртовi екстракти монарди в динамщ росту та розвитку рослин за рiзних кл1матичних умов вирощування мали гальмувальну дiю стосовно обраних тест-об'ектiв. З'ясовано, що екстракти iз сyцвiть та листя мiстять значно бшьшу кiлькiсть фiтотоксичних речовин, шж екстракти iз коренв i стебел, а отже 1'хня активнiсть проявляеться переважно у фазу бyтонiзацií. Аналiз вмiстy фiзiологiчно активних речовин у спиртових фракщях фiтомаси монарди свдаить про поступове збiльшення вмiстy колш1в гальмувально'' дй' в перiод активного росту рослин, що може бути пов'язано iз синтезом терпенових i фенольних сполук. До того ж, о^м гальмувально' дп на бютести, було помiчено i стимулювалювальну даю екстракт1в коренв i стебел, як на початку формування рослин, так i у фазу бутошзацп. Зазвичай, алелопатична актившсть спирторозчинних видшень з рiзних органв монарди в умовах Умаш значно вища, шж для рослин територй' м. Киева.
Висновки. Дослiджено алелопатичну активнiсть водорозчинних, спирторозчинних та летких видшень надземних i пiдземних органв рослин вид1в Monarda didyma L. упродовж вегетацiйного перiодy. Найбшьша кiлькiсть речовин гальмувально' дй' локалiзyеться в листках i сyцвiттях. Отже, колши бiльш iнтенсивно синтезуються на початку розвитку монарди, у перюд формування генеративних оргашв алелопатична актившсть мае мшливий характер, зокрема у фазi бyтонiзацií спостерiгаеться зниження ii активносп, а у фазi цвiтiння ввд-буваеться наростання фiтотоксичностi.
Лiтература
1. Горобец С.А. Роль разлагающихся растительных остатков в аллелопатии / С.А. Горобец, Е.Н. Назаренко // Круговорот аллелопатически активных веществ в биоценозах : сб. науч. тр. / науч. ред. А.М. Гродзинский. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1992. - С. 21-28.
2. Гродзинский А.М. Краткий справочник по физиологии растений / А.М. Гродзинский, Д.М. Гродзинский. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1973. - 388 с.
3. Жаршов В.1. Вирощування лжарськнх, еф1роолшних, пряносмакових рослин / В.1. Жарь нов, А.1. Остапенко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 1994. - 233 с.
4. Машанов В.И. Пряно-ароматические растения / В.И. Машанов, А.А. Покровский. - М. : Агропромиздат, 1991. - 287 с.
5. Пида С.В. Алелопатична актившсть екстрактш сорпв люпину бшого / С.В. Пида // Зб1р-ник наукових праць Национального наукового центру "1н-ту землеробства УААН". - 2007. -Вип. 1. - С. 155-162.
6. Рись М.В. Визначення стироюв ивби та термшу зберкання насшня видш роду Monarda L. в умовах штродукци в швденному Жсостепу Украши / М.В. Рись // 1нтродукцш рослин. -2006. - № 1. - С. 64-67.
7. Калашников В. П. Энциклопедический словарь аптечного работника / В. П. Калашников, И.И. Левинштейн, А.К. Мельниченко и др. - М. : Гос. изд. мед. лит-ры, 1960. - 596 с.
Гнатюк Н.А. Аллелопатическая активность Monarda didyma L. на протяжении онтогенеза
Исследована динамика аллелопатической активности разных типов выделений (водорастворимых, спирторастворимых и летучих) из вегетативных и генеративных органов растений Monarda didyma L. во время выращивания в грунтово-климатических условиях северной и центральной Лесостепи Украины. Наибольшее количество фито-токсических веществ накапливается в листьях и соцветиях. Колины более интенсивно синтезируются в начале развития растения. В период формирования генеративных органов аллелопатическая активность носит переменчивый характер, в частности, в фазе бутонизации наблюдается снижение ее активности, а в фазе цветения происходит нарастание фитотоксичности.
Ключевые слова: аллелопатическая активность, колины, тестовые культуры, прирост корней и колеоптилей, стимулирующее действие, фитотоксические вещества, Mo-narda didyma L.
HnatiukN.O. Alelopatic activity of Monarda didyma L. during ontogenesis
The dynamics of the alelopatic activity of different types of selections (water-soluble, soluble in spiritus and volatile) from vegetative and generative organs of plants Monarda didyma L. during cultivation in soil-climatic conditions of Northern and central forest-steppe of Ukraine is studied. The largest number of substances brakesed action is localized in the leaves and inflorescences. Kolini are more intensively synthesized in the early development of monardi. In the period of formation of the generative organs alelopaticna activity is changing in nature, particularly in the phase of budding decrease its activity, and in the phase of flowering is going to fade phytotoxic.
Keywords: alelopatic, kolini, test culture, gain roots and koleoptiliv, stimulant action, brakesed action, Monarda didyma L.
УДК 631.51.012 Проф. надзв. А. Возьняк, д-р габттований -
Ушверситет Природничий, м. Люблт (Польща); проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украти, м. Львгв
ФОРМУВАННЯ КОМПЛЕКС1В БУР'ЯНШ У ПОС1ВАХ В1ВСА (AVENA SATIVA L.) ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМ ЗЕМЛЕРОБСТВА
n^oBÍ дослщи проводили в 2009-2013 рр. на дщянках Дослщного господарства Ухруск Ушверситету Природничого в Люблш у Польщу Дослщжували забур'янення культури вiвса посевного (Avena sativa L.), який вирощували вщповщно до трьох систем землеробства: а) плужно!, б) спрощено!, в) гербщидно!. Плужна система оброб^ку грунту полягала у проведенш оранки шсля збирання попередньо! культури та зяблево! оранки. Спрощена система передбачала тшьки культивування поля, а гербщидова - об-
