CC BY
17
УДК 633.2.031:631.8;003.13
Мащак Я.1., доктор с.-г. наук, © Терлецька M.I., науковий сшвроб1тник 1нститут сыъсъкого господарства Карпатсъкого регюну НААН Украшы
с. Оброшино
ВПЛИВ СКЛАДУ ТРАВОСУМ1ШОК, CTPOKIB СКОШУВАННЯ ТА М1НЕРАЛЬНОГО УДОБРЕНИЯ НА EKOHOMI4HI ТА ЕНЕРГЕТИЧН1
ПОКАЗНИКИ
Подано результаты дослгдженъ вплыву удобрения, стротв выкорыстання та складу травосумшок стотсного травостою за 2005-2007рр., на ыого економгчт та енергетычт показныкы Наывыщыы умовно чыстыы doxid (2691,04363 грн./га) отрымано пры пор1вняно невысокых затратах (1250-1594 грн./га).
Ключое1 слова: мтералъне удобрения, корм, травостт, pieenb рентабелъност1, умовно чыстыы прыбуток економ1чна ощнка.
Вступ. Навколишне середовище е визначальним фактором економ1чного розвитку i тому господарська д1яльшсть людини, яка проходить без надежного врахування законом1рностей природи часто призводить до небажаних наслщюв.
Лучш травосто! забезпечують галузь тваринництва найдешевшими кормами, що веде до зниження соб1вартост1 тваринницько! продукцп. Згодовування великш рогатш худоб1 85% трав'яних корм1в замють 55 - 60% дае можливкть знижувати соб1варт1стьм'ясно1 продукцп бтьш як на 30% .[1] Багатоуюсне використання лучних угщь передбачае запровадження простих i економ1чно вигщних заход1в i технологш пщвищення ix продуктивности Серед них важливе мкце займають правильний nifl6ip травосум1шок, удобрения та строки скошування трав. Поеднання ycix метод1в по догляду за травостоями здатш забезпечити р1вень енергоемност1 урожайное^ до 64 - 70 ГДж, та збшьшити умовно чистий дохщ у 2 - 3 рази [2].
Матер1али i методи. Польов1 дослщження щодо формування бобово-злакового травостою залежно вщ строюв використання, мшерального удобрения закладено у 2005 р. на полях експериментально! бази нашого шетитуту (с. Ставчани Пустомит1вського р-ну Льв1всько! обл.). Схема дослщу подано в табличному MaTepiani. На Bcix BipiaHTax проводилося удобрения в таких дозах: Р60К90, N60P60K90, ^0Р60К90+фумар. Економ1чну ефектившеть багатоуюсного травостою при повному мшеральному удобренш та вщповщних строках використання визначали за методикою шетитуту корм1в УААН (1998р.),використовуючи розрахунки за прямими затратами з технолопчних карт загальноприйнято! форми. Енергетичну оцшку дослщжень проводили за методикою, описаною O.K. Медведовським i П.1. 1ваненком. [4]
Результати дослщжень. Основним завданням наших дослщжень стало вивчення формування економ1чних та енергетичних показниюв багатоуюсного
© Мащак Я.1., Терлецька M.I., 2012
252
травостою тд впливом удобрения, складу травосумшок та строив його використання.
Найвищий умовно чистий дохщ (2691,0 - 4363,0 грн./га) при пор1вняно невисоких затратах (1250,0 - 1594,0 грн./га) отримано при залуженш травостою багатокомпонентною травосумшкою. Даний травостш забезпечив найнижчу соб1варт1сть продукцп (187,3 грн./т), найбшьшу окупшсть 1 гривш затрат (3,7 грн.) та найвищнй р1вень рентабельное^ (274%)
Внесения повних мшеральних добрив на ycix травосумшках íctotho збшьшувало виробнич1 затрати та знижувало соб1варт1сть продукцп'. За невеликим винятком (сумшки Í3 використанням козлятнику схщного) за фосфорно-калшного удобрения в1дм1чено вищ1 píbhí рентабельное^ пор1вняно Í3 шшими видами удобрения.
Скошування травосто!в у бшьш nÍ3HÍ строки у бшьшосп випадюв знижувало рентабельшеть травосто!в на 9 - 42%. Винятком була бобова травосумшка за фосфорно-калшного удобрения (р1вень рентабельное^ за скошування на 10 дшв шзшше 3pic на 7% иор1вяно Í3 вщчуженням у фаз1 бутошзаци бобових та виколошування злаюв) та багатокомионентна, де за фосфорно-калшного удобрения р1вень рентабельное™ 3pic на 4%, а за поеднання повних мшеральних добрив Í3 стимулятором росту фумар на 1%.
Найбшьш шформативною е енергетична оцшка, оскшьки може поеднувати в co6i комплекс енергетичних витрат на добрива i íhmi xímÍ4hí засоби, електроенергш, паливо i так дал1 з одного боку i кшьккть отримувано! eHeprii' з урожаем вирощуваних культур з шшого. Отримуваш результати в даному випадку володшть стабшьшстю в 4aci, на вщмшу вщ результат розрахунку eKOHOMÍ4HOi' ефективност! зважаючи на вщеутшеть стабшьност! цш на витратш матер1али i вартють отримувано! продукцп. . [3]
Сукупш затрати на створення та використання лучних травосто!в знаходилися в межах 36,8 - 40,8 ГДж/га. Таке коливання вщбулося за рахунок зм1ни вид1в та норм виЫву трав. Maca 1000 насшин козлятнику схщного е найбшьшою серед ycix бобових трав i тому норма його виЫву була найвищою. Це спричиноло пщвищення витрат енергп до 40,8 ГДж/га. Найменш енергоемною була травосумшка Í3 використанням лядвенцю рогатого - витрати eHeprii' стан овили 36,8 ГДж/га. Незважаючи на найменш! витрати eHeprii' через пор!вняно невисоку вpoжaйнicть вихщ валово! та o6míhhoí' eHeprii' на данш травосумшщ були невисокими (104,8 - 125,2 ГДж/га та 60,1 - 71,9 ГДж/га вщповщно), що зумовило нaйнижчi показники енергетичного кoeфiцieтa (2,8 -3,4) та коефщента енергетично! eфeктивнocтi (1,6 - 1,9). Дещо вищими енергетичними показниками вiдзнaчaлиcя люцерно -злакова (кoeфiцieнт енергетично! оцшки 1,5 - 2,4) та козлятниково-злакова (коефщент енергетично! оцшки 1,7 - 2,6) травосумшки. На травосто! залуженому сумшкою до складу яко! входили люцерна nociBHa, козлятник схщний, лядвенець рогатий, стоколос безостий, костриця очеретяна та пажитниця 6araToyKÍCHa BÍflMÍ4eHO нaйвищi показники енергетично! eфeктивнocтi: вихщ валово! енергп 131,6 - 207,6 ГДж/га, o6míhhoí eHeprii' 75,5 - 119,2 ГДж/га, енергетичний кoeфiцieнт становить 3,4 - 5,4, а коефщент енергетично! ефективноси - 2,0 - 3,1.
253
Таблиця
Економжо-енергетична ефектившсть створення та використання багатоуккного травостою в залежносп ввд травосум1шок, удобрения та
Вар1анти досаду Урожай-н1сть т/га Соб1вар- тють 1 т к. од, грн.. Умовно чистий дохвд, грн./га Р1вень рента-бель-носп, % Всього затрат енерги, ГДж/га Вихщ валово! енерги, ГДж/га Енер-гети-чний коефь щент
травосуш шки (А) удобр ення (В) строки скошування (С)*
а б а б а б а б а б а б а б
люцерна поавна + лядвенець рогатий + козлятник схщний Р60К90 6,15 6,37 281,5 273,7 1916,9 2007,9 149 156 39,1 39,1 116,3 120,5 3,0 3,1
N6oP60 К90 7,46 8,42 274,7 287,8 2521,9 2332,9 155 143 39,1 39,1 141,1 159,2 3,6 4,1
N6oP60 К90+ фумар 7,66 8,47 266,9 287,0 2650,9 2349,9 162 144 39,1 39,1 144,9 160,2 3,7 4,1
люцерна поавна + злаки** Р60К90 5,43 6,30 245,6 269,7 2335,6 2013,6 185 160 38,3 38,3 102,7 119,1 2,7 3,1
N6oP6o К90 7,24 8,19 250,0 264,9 2884,6 2632,6 180 164 38,3 38,3 154,9 138,4 4,0 3,6
N6oP6o К90+ фумар 7,32 8,35 248,7 264,6 2915,6 2642,6 182 165 38,3 38,3 138,4 157,9 3,6 4,1
лядвенець рогатий + злаки Р60К90 5,54 6,14 245,7 260,9 2257,9 2054,9 185 168 36,8 36,8 104,8 116,1 2,8 3,2
N6oP6o К90 5,95 6,56 302,5 319,2 2050,9 1861,9 131 119 36,8 36,8 112,5 124,0 3,1 3,4
N60^60 К90+ фумар 6,10 6,62 301,6 314,9 2067,9 1913,9 132 122 36,8 36,8 115,4 125,2 3,1 3,4
козлятник схщний + злаки Р60К90 6,22 7,04 224,1 251,1 2698,4 2271,4 212 179 40,8 40,8 117,6 133,1 2,9 3,3
N6oP6o К90 8,76 9,68 218,5 225,3 3548,4 3394,4 220 211 40,8 40,8 165,7 183,0 4,1 4,5
N6oP6o К90+ фумар 8,82 9,82 215,6 225,8 3628,4 3390,4 225 210 40,8 40,8 166,8 185,7 4,1 4,5
люцерна поавна + лядвенець рогатий + козлятник схщний + злаки Р60К90 6,98 6,96 222,0 219,7 2691,0 2733,0 215 219 38,5 38,5 132,0 131,6 3,4 3,4
^0?60 К90 9,50 10,24 195,3 208,4 4108,0 3751,0 258 236 38,5 38,5 179,6 193,6 4,7 5,0
N6oP60 К90+ фумар 10,42 10,98 187,5 187,3 4356,0 4363,0 273 274 38,5 38,5 197,0 207,6 5,1 5,4
Примака: * а - фаза бутотзацп бобових та колосшня злаюв, б - через 10 дшв. **3лаки - стоколос безостий + костриця тростинна + пажитниця багатоушсна
1з пщвищенням р1вня мшерального живлення та скошування у бшьш тзш фази розвитку трав збшьшення урожайност1 спричинило пщвищення економ1чно! ефективност1 травосто!в.
254
Висновки. Отже за економ1чними та енергетичними показниками, а також за комплексним коефшдентом конкурентоспроможност1, при створенш багатоуюсних травосто!в багатокомпонент1 травосумшки мають перевагу над бшьш простими. Найвищий умовно чистий дохщ (2691,0 - 4363,0 грн./га) при пор1вняно невисоких затратах (1250,0 - 1594,0 грн./га) отримано при залуженш травостою багатокомпонентною травосумшкою. Даний травостш забезпечуе 187,3 грн./т соб1вартост1 продукцп i3 р1внем рентабельное^ 274%.
Л1тература
1 . В лох В. Г. Вплив удобрения на урожайшсть та боташчний склад довготривалих лучних травосумшок / В. Г. Влох, Н. Я. Кириченко // "Украша в св1тових земельних, продовольчих i кормових ресурсах i економ1чних вщносинах" : м1жн. конфер.- В1нниця, 1995. - С. 489 - 490.
2.Кургак В. Г. Способи п1двищення ефективност1 використання багатор1чних бобових трав у лук1вництв1 / В. Г. Кугак // Корми i кормовиробництво. - 2006. - Вип. 58. - С. 20 - 28.
3.Практикум з год1вл1 сшьськогосподарських тварин / I. I. 1ббатулш, Ю. О. Панасенко, В. К. Кононенко та ш. - К. : Вища освп-а, 2003. - 432 с.
4.Медведовський О. К. Енергетичний анал1з штенсивних технолог1й в с1льськогосподарському виробництв1 / О. К. Медведовський, П. I. 1ваненко. - К. : Урожай, 1988. - 205 с.
Summary Ya. Mashchak, M. Terlezka.
INFLUENCE OF COMPOSITION OF MIXTURE OF GRASS, TERMS OF MOWING AND MINERAL FERTILIZER, IS ON ECONOMIC AND
POWER INDICATORS.
The results of researches of influence of fertilizer, terms of the use, are given and to composition mixture of grass haying grass stands after 2005-2007rr., on his economic and power indicators the Greatest de bene esse net profit (2691,0-4363 Uah./ hectare) is got at comparatively low expenses (1250-1594 Uah./ hectare).
Key words: mineral fertilizer, feed, a grass stands, level of profitability, de economic evaluation.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
255
