CC BY
23
УДК 633.2.031:631.8.
Мащак Я.1, д.с.-г.н., професор Рудавська Н.М., астрант © 1нститут сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН Украши,
с.Оброшино
ПРОДУКТИВШСТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д СИСТЕМИ УДОБРЕНИЯ I ВИКОРИСТАННЯ БЮПРЕПАРАТ1В
Наведено результаты дослгдження продуктивност1 бобово-злакового травостою залежно вгдудобрення / використання б1опрепарат1в.
Ключое1 слова: бобово-злакова травосумшка, бюпрепарати, мтералънеудобрення, сухаречовина, ботатчний склад.
Постановка проблеми. Перед аграрного наукою постае питания сталого розвитку культурних сшожатей \ пасовищ на засадах бюлопзацп \ еколопзаци кормовиробництва. Для цього необхщно переходити на технологи, як1 грунтуються на використанш бюлопчного азоту та над бань бютехнологи. У грунтах захщного регюну далеко не завжди наявна достатня кшькють бульбочкових бактерш, здатних продуктивно зв'язувати молекулярний азот, а в районах, де рашше не вирощували певних вид1в бобових культур, так1 мжрооргашзми взагал1 вщсутш. Тому пщсилити ефект фжсаци атмосферного азоту в цих умовах можна лише завдяки застосуванню бактер1альних добрив. 1нокулящя насшня активними штамами азот ф1ксатор1в та штенсифжащя 1х життед1яльност1 збшьшуе врожайшсть бобово-злакового сшокосу на 10-30%, що може бути екв1валентно внесению 60 кг/га дшчо! речовини азотних добрив [3,5].
Анал1з останшх дослщжень. Найголовшшим фактором у пщвищенш продуктивное^ культурних сшожатей виступае удобрения. Без внесения достатньо! кшькост1 азотних добрив не можна досягти проектно! врожайностг Анал1з дослщних даних \ передового виробничого досв1ду свщчить про можливкть пщвищення врожаю на луках при внесенш мшеральних добрив до 80 - 100 ц/га сухо! маси, тобто у 4 - 5 раз1в.
3 еколопчно!, господ ар сько! та економ1чно! точки зору при вирощуванш корм1в вигщно максимально використовувати не мшеральний, а бюлопчний азот, який фшсуеться з атмосфери бобовими рослинами, збшьшення 1х кшькост1 в травосто! сприяе зменшенню потреб луювництва в азотних добривах [4]. Бюлопзащя землеробства мае здшснюватись як мЫмум при бездефщитному, а краще позитивному баланс! поживних речовин в грунт1 [6]. Таю бобов1 трави як конюшина лучна I лядвинець рогатий накопичують у грунт1 бюлопчний азот, який р1вноцшний внесению 120 - 180 кг/га мшерального азоту. Створення с1яних травосто!в з пщвищеним вмктом
© Мащак Я.1, Рудавська Н.М., 2012
260
бобових е одним ¿з перспективных напрямюв азотфжсаци в зош достатнього зволоження.
Серед заход1в, спрямованих на пщвищення врожайност! сшьськогосподарських культур, важливу роль ввдграють бактер!альш добрива. Це еколопчно чист! добрива комплексно! ди, створенш на основ! м!крооргашзм!в. Застосування бактер1альних добрив пщ сшьськогосподарськ! культури сприяе полшшенню мшерального живлення рослин, пщвищенню врожа!в I кормово! цшност! продукцп за рацюнальних витрат мшеральних добрив, полшшенню еколопчного стану грунт1в та !х родючосп [2].
Особливо перспективним I недорогим е застосування бюпрепараив азотфжсуючих I фосфоромобшзуючих м!крооргашзм!в. До них належать пол1м1ксобактерин I ризобоф1т. Пол1м1ксобактерин створений на основ! фосфатмобшзуючих бактерш I призначений для полшшення фосфорного живлення (екв1валентне внесению 15 - 30 кг д.р. фосфорних добрив) та пщвищуе урожайшсть на 15 - 20 %. Ризобофп" дае змогу полшшити умови азотного живлення бобових культур завдяки фшсацп атмосферного азоту; пщвищити врожай зелено! маси; збшьшити вмкт бшка в рослинах, практично виключити внесения в грунт мшерального азоту.
Метою наших дослщжень було визначення продуктивное^ бобово-злакового травостою залежно вщ штенсивност! системи удобрения та застосування азотфжсуючих I фосфоромобшзуючих бюпрепарат1в в умовах Лкостепу захщного.
Виклад основного матер1алу. Польов! дослщження з вивчення впливу мшерального удобрения I бюпрепараив на продуктившсть бобово-злаково! травосумшки проводились протягом 2009-2011рр.. на полях експериментально! бази 1нституту сшьського господарства Карпатського регюну НААН Укра!ни. Грунти - темно-ар! опщзолеш глеюват! середньосуглинков! осушеш гончарним дренажем з такими агрох1м1чними показниками в горизонт! 0 - 20 см: рН сольове - 5,1 - 5,4, гумус - 2,7 - 3,0 %, вмют легкогщрол!зованого азоту (заКорнф!льдом) - 15,0 - 16,2 мг/100 г, вмкт рухомого фосфору (за Ч!роковим) - 5,7 - 6,1 мг, обм!нного кал!ю - 8,9 - 9,4 мг/100 г грунту. Дослщження проводили за методикою 1нституту корм!в НААН [1].
Вис!вали травосум!шку такого складу: конюшина г!бридна - 5,7 млн шт. схожих насшин, люцерна пошвна - 2,4, козлятник схщний - 0,7, стоколос безостий - 0,4, костриця сх!дна - 1,6, пажитниця багатор!чна - 1,6 ! очеретянка звичайна - 2,5 млн шт. схожих насшин.
Мшеральш добрива застосовували у вигляд! ам!ачно! сел!три, гранульованого суперфосфату ! кал!магнез!ю. Азотш добрива вносили навесн! ! теля другого укосу по К30. Обробку нас!ння б!опрепаратами проводили зг!дно з! схемою досл!ду перед с!вбою.
Площа пос!вно! д!лянки - 32 м2, обл!ково! - 26 м2, повторшеть -чотириразова. Обл!к урожаю проводили подшянково, суц!льним скошуванням ¿з наступним зважуванням у трьох укосах. Перед збиранням визначали
261
боташчний I видовий склад травостою, висоту стояния I щшьшсть рослин. Перший укк проводили в фаз1 повного виколошуваиия злакових багатор1чних трав, бутошзаци бобових, а наступи! - через 45 - 50 дшв.
При вивченш впливу удобрения I бюпрепарат1в на урожайшсть бобово-злаково! травосумшки встановили, що в середньому за три роки дослщжень найкращ1 результати забезпечило поеднання повного мшерального удобрения (^0Р60К90) з ризобофп-ом 1 пол1м1ксобактерином. Так, врожайшсть сухо! маси на даному вар1ант1 в середньому за три роки становила 8,8 т/га, що дало 90 % приросту до контролю (табл. 1).
При поеднанш двох бюпрепарат1в на фош фосфорно-калшного удобрения (Рб0К90) одержали 71 % приросту до контролю, або 7,9 т/га сухо! речовини. Внесения лише ризобоф1ту на фош фосфорно-калшного живлення (Рб0К90) в середньому за три роки використання травостою забезпечило зб1р 7,4 т/га сухо! маси; а внесения пол1мшсобактерину на цьому ж фош- 7,1 т/га.
Найнижча урожайшсть сухо! маси була на контрол1 - 4,6 т/га
Таблиця 1
Вплив удобрения 1 бшпрепарат1в на врожайшсть сухо! маси бобово-
злаково'1 травосум1шки (2009-2011р),т/га
Вар1анти Зб1р сухо! маси, т/га Прирют до контролю
2009 2010 2011 середне т/га %
Контроль (без удобрения) 4,2 5,9 3,9 4,6 - -
Рзс>Кб0; 4,4 6,9 5,1 5,4 0,8 17,4
Р60К90 5,0 8,4 5,5 6,3 1,7 40
NбсPбCK9C 5,5 10,3 7,4 7,7 3,1 67
Р60К90 + ризобофгг 5,3 9,6 6,9 7,4 2,8 55
Рб0К90 + пол1м1ксобактерин 5,1 9,2 7,1 7,1 2,5 54
Р60К90 + ризобофгг + пол1м1ксобактерин 5,5 10,7 7,6 7,9 3,3 71
NбCPбCK9C + ризобофгг + пол1м1ксобактерин 6,3 11,7 8,4 8,8 4,2 91
Н1Р05т/га 0,1 0,21 0,2
Удобрения бобово-злакових травосто!в не тшьки пщвищуе 1х урожайшсть, але I змшюе 1х боташчний склад, а, значить,! кормову цшшсть.
У наших дослщженнях щор1чне внесения мшеральних добрив I застосування бюпрепарат1в у поеднанш з рацюнальним використанням I доглядом за травостоем сприяло достатньому насиченню травостою бобовими травами.
Частка виаяних трав протягом вегетацшного перюду 2009-2011 рр. була значною. 1з бобових трав конюшина пбридна виступала як домшуюча на вЫх вар1антах дослщу.
262
Найвища частка бобових трав спостер1галась на вар1ант1 ¿з внесениям фосфорно-калшних добрив у норм1 Р60К90 у поеднанш з бюпрепаратами (ризобофп- + пол1мшсобактерин) - 44% в першому укоЫ1 48% - в третьому.
За роки дослщжень найменший вщсоток бобових трав був на контрол1 -23% в першому укоЫ I 24% в третьому. На цьому ж вар1ант1 був I найвищий вщсоток р1знотрав'я(24-20%).
Фосфорно-калшш добрива сприяли розвитку бобових, I кшькють 1х у загальному врожа! пор1вняно з контролем дещо збшьшилась.
Внесения на бобово-злаковий травостш ам1ачно! сел1три в норм1 К60 мало вплинуло на розвиток бобових компонент I 1х участь в урожа! була досить високою (29-30%).
Проведений анал1з боташчного складу показав, що в середньому за три роки найвища частка злакових трав була на вар1ант1, де вносили повне мшеральне добриво в норм1 К60Р60К90. I становила 60 I 66 % в першому I в третьому укосах вщповщно.
Пщ час проведения дослщжень було встановлено також, що при застосуванш азотних добрив щшьшсть бобово-злакового травостою була значно вищою пор1вняно з тими вар1антами, де не вносили добрив, або застосовували лише фосфорно-калшш. Так при внесенш повного мшерального добрива з розрахунку К60Р60К90 кшьккть пагошв становила 1349 шт./м2 в першому укос1 I 2051 шт./м2 - в третьому. Щшьшсть травостою також була найвищою при внесенш повного мшерального добрива з розрахунку К60Р60К90 у поеднанш з обробкою насшня бюпрепаратами (ризобоф1том I пол1м1ксобактерином). На цьому вар1ант1 в першому укос1 було 1399 шт./м2 пагошв, а в третьому укоЫ - 2219 шт./м2. Найнижча щшьшсть стебел була на контрол1 - 1087 шт./м2 в першому укос11 1487 шт./м2 - в третьому.
Висновки. При вивченш впливу удобрения I бюпрепараив на урожайшсть травосум1шок встановили, що найкращ1 результата забезпечило поеднання повного мшерального удобрения у норм1 К60Р60К90 з ризобоф1том 1 пол1м1ксобактерином. Так, врожайшсть сухо! маси на даному вар1ант1 в середньому за три роки становила 8,8 т/га, що дало 90 % приросту до контролю. На цьому ж вар1ант1 була найвища частка бобових трав - 44% в першому укос11 48% - в третьому.
Щшьшсть травостою також була найвищою при внесенш повного мшерального добрива з розрахунку К60Р60К90 у поеднанш з обробкою насшня бюпрепаратами (ризобоф1том I пол1м1ксобактерином) - 1399 шт./м2 в першому укос11 2219 шт./м2 в третьому укосг
Л1тература
1. Бабич А. О. Методика проведения дослдав по кормовиробництву / А. О. Бабич. - Вшниця, 1994. - 88 с.
2. Застосування бюпрепарат1в I регулятор1в росту рослин / Науков1 основи агропромислового виробництва в зош Полкся I Захщного регюну Украши ; за ред. М. В. Зубця, В. П. Ситника, В. О. Крутя. - К. : Урожай, 2004. - С. 103 - 104.
263
3. 1ршак Р. К. Вплив удобрения i стимулятор1в росту на яюсть i пожившсть зелено! маси с1яних трав / Р. К. 1ршак // Корми i кормовиробництво. - 20006. - Вип. 58. - С. 60 - 65.
4. Мащак Я. I. Перспективи використання бюлопчного i мшерального азоту в штенсивному луювництв1 захщного perioHy Украши / Я. I Мащак // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - 1999. - Вип. 41. -С. 101.
5. Патика В. П. За новою технолопею / В. П. Патика, I. П Старчевський, М. О. Цандар // Захист рослин. - 1999. - № 12. - С. 10-11.
6. TapapiKO О. Г. Науков1 основи б1олог1зац1! i еколог1зац1! грунтозахисного землеробства / О. Г. Татар1ко // 36. наук. праць ¿н.-ту землеробства УААН. - К., 1999. - Вип. 4. - С. 31 - 39.
Summary Mashchak Y. I, Rudavska N. N.
INFLUENCE OF FERTILIZER AND BIOPREPARATIONS ON
PRODUCTIVITY OF LEGUME-CEREAL GRASS MIXTURES
The results of three-year investigations on influence of fertilizer and biopreparations on productivity of legume-cereal grass mixture are given. The highest yield of dry mass was obtained at application with full mineral fertilizer N6oP6(K9o and bacterial preparations (rizobophit + polimiksobacterun).
Key words: legume-cereal grass mixtures, biopreparations, mineral fertilizer, dry substance, botanical composition.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Дармограй Л.М.
264
