Научная статья на тему 'Економічна та енергетична оцінка злаково-бобового травостою залежно від удобрення та стимуляторів росту'

Економічна та енергетична оцінка злаково-бобового травостою залежно від удобрення та стимуляторів росту Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
68
29
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СіНОКОСИ / УДОБРЕННЯ / СТИМУЛЯТОРИ РОСТУ / ЕКОНОМіКА / ЕНЕРГЕТИКА / HAY / FERTILIZERS / GROWTHFACTORS / ECONOMY AND ENERGY

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Виговський І.В., Мащак Я.І., Любченко Л.М.

Подано результати досліджень, які засвідчили, що лучні травостої на схилових землях за систематичного удобрення і використання стимуляторів росту забезпечують корми з продуктивністю 3,66 – 5,26 т/га кормових одиниць і енергетичним коефіцієнтом 4,5 – 5,8.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — Виговський І.В., Мащак Я.І., Любченко Л.М.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

EKONOMICAL AND POWER ESTIMATION OF CEREAL-LEGUME GRASS STAND DEPENDING ON FERTILIZER AND GROWTHFACTORS

The results of researches, which| witnessed that grasslands on slope earths at a systematic fertilizer and use of growthfactors provide sterns with the productivity of 3,66 5,26 t ha-1 of forage units and power coefficient 4.5 5.8., are given.

Текст научной работы на тему «Економічна та енергетична оцінка злаково-бобового травостою залежно від удобрення та стимуляторів росту»

УДК 633.2.031;631.8;003.13

Виговський 1.В., аспiрант © Мащак Я.1., доктор с.-г. наук Любченко Л.М., кандидат с.-г. наук 1нститут землеробства I тваринництва захгдного регюну НААН Украгни, с. Оброшино

ЕКОНОМ1ЧНА ТА ЕНЕРГЕТИЧНА ОЦ1НКА ЗЛАКОВО-БОБОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕННЯ ТА СТИМУЛЯТОР1В

РОСТУ

Подано результати дослгджень, ям засвгдчили, що лучт травостог на схилових землях за систематичного удобрення I використання стимулятор1в росту забезпечують корми з продуктивтстю 3,66 - 5,26 т/га кормових одиниць I енергетичним коефщентом 4,5 - 5,8.

Ключовi слова: стокоси, удобрення, стимулятори росту, економжа, енергетика.

Вступ. У сучасних умовах ринково! економжи Украши, коли е нестабшьне ресурсне забезпечення сшьського господарства, способи виробництва кормiв на аяних сшокосах i пасовищах повиннi базуватись на енерго-, ресурсозберiгаючих прийомах створення та використання лучних угiдь, застосування яких дозволить знизити енергетичш витрати не тшьки в перерахунку на 1 га, але й на 1 т вироблених кормiв, а також одержати максимальну вiддачу на одиницю витрачених засобiв. Найефективнiшими в кормовиробництвi е низькозатратш системи, якi передбачають використання довготривалих лучних травосто!в, зокрема на схилових землях, i мають високий бюлопчний потенцiал [5].

Останнiм часом рiзко скоротилось використання мiнеральних добрив ^ в першу чергу, на сшокосах i пасовищах. Це спричинено високою енергоемнiстю та вартiстю виробництва мшеральних добрив, екологiчними проблемами, пов'язаними з !х виробництвом i застосуванням. Ця проблема посилюеться ще й неплатоспроможшстю господарств рiзних форм власностi. Тому виникае потреба частково в замш традицшних мшеральних добрив альтернативними [1]. Одними iз можливих методiв зниження затрат при створеннi сiножатей на схилових землях i виробництвi з них кормiв, як свiдчать рашше проведенi дослiдження, можна досягти шляхом пщбору адаптованих до мiсцевих умов кормових культур [3], використання науково обгрунтованих доз i спiввiдношень мшеральних добрив [2], стимуляторiв росту [6].

Матер1ал 1 методи. Дослiд закладено у 2003 р. на полях Рiвненського iнституту агропромислового виробництва НААН Укра!ни на схилi твденно-захщно! експозицп крутизною 6-7°.' Дослiдження проводилися на темно-арих

© Виговський 1.В., Мащак Я!., Любченко Л.М., 2010

19

оп1дзолених легкосуглинкових середньозмитих грунтах, виведених п1д залуження, в орному пласт мютилося гумусу 1,92% (за Тюршим), P2O5 - 20, K2O - 85 мг на 100 г грунту, рН (сольове) - 6,2. Гщрол^ична кислотшсть (за Каппеном) становила 1,11 мг-екв на 100 г, а сума вв1браних основ - 39 мг-екв на 100 г грунту. Для створення злаково-бобового травостою сшоюсного використання безпокривним способом виавали травосумшку, в склад яко! було введено наступш трави: люцерна поавна (7,7) + лядвенець укра!нський (4,3) + стоколос безостий (9,0) + пажитниця багатоуюсна (6,0) кг/га кондицшного насшня.

Схему досл1ду подано в табличному матер1ал1.

Економ1чну ефектившсть лучних травосто!в при застосуванш основних агротехшчних заход1в визначили, використовуючи розрахунки за прямими затратами з технолопчних карт загальноприйнято! форми. Енергетичну ощнку дослщжень здшснювали за методикою, описаною О.К. Медведовським i П.1. 1ваненком [4].

Результати дослщження. Важливим фактором, який впливав на економiчну оцiнку використовуваних технологiчних заходiв, було внесения мшеральних добрив та стимуляторiв росту. Економiчна ефективнiсть застосування мшеральних добрив i стимуляторiв росту на лучному травосто! схилових земель за перюд дослiджень найбiльше залежала вщ дози мiнеральних добрив плюс стимулятор росту. На злаково-бобовому травосто! на варiантах з фосфорно-калiйним удобренням (P30K60, P60K90) отримано менший вихiд кормових одиниць у порiвняннi з варiантами, де на фосфорно-калiйному фонi вносили стимулятори росту емiстим С i фумар, але з досить високою оплатою витрат i рiвнем рентабельности Це свiдчить про те, що корм низько! собiвартостi та з досить високим умовно чистим доходом (табл. 1).

Таблиця 1

Економпчна оцшка злаково-бобового травостою залежно ввд удобрення i

№з /п Вар1анти удобрення Сукупш затрати на 1 га, грн. Вартють вирощено!' продукци, грн. Умовно чистий прибуток, грн./га я ь1 гр Н ^ О , И вм Ю £ оо Ск Окупшсть 1 грн. затрат, грн. Р1вень рентабельности %

1 Без добрив -контроль 685 2562 1877 18,70 3,74 274

2 P30K60 942 2989 2047 22,07 3,17 217

3 P60K90 1112 3199 2086 24,34 2,88 188

4 N60P60K90 1396 3325 1926 29,39 2,38 138

5 P60K90 + емютим С 1126 3500 2374 22,52 3,11 211

6 P60K90 + фумар 1132 3605 2473 21,98 3,18 218

7 N60P 60K90 + фумар 1396 3675 2279 26,59 2,63 163

20

За час ^оведення дослщжень 2003-2005 pp. ан^з економiчноï ефективност ствоpення i викоpистання злаково-бобового тpавостою на схилових землях показав, що найвищу собiваpтiсть коpмy (29,4 гpн за 1 ц коpмових одиниц)ь i найнижчу його pентабельнiсть (138%) одеpжано на ваpiантi, де вносили мiнеpальнi добpив в дозi N60P60K90.

Слiд вiдмiтити, що найвищий умовно чистий дохщ був на ваpiантi, де вносили фосфоpно-калiйне yдобpення в дозi P60K90 та стимyлятоp pостy фyмаp (умовно чистий ^ибуток становив 2473 гpн./га пpи собiваpтостi 1 ц коpмових одиниць 21,98 TpK i piвнем pентабельностi 218%).

З метою оцшки pацiонального викоpистання мiнеpальних добpив потpiбно пpоводити енеpгетичний аналiз технологiй, якi впливають на pодючiсть rpyнтy та фоpмyвання вpожаю.

Як свiдчать нашi pозpахyнки, енеpгетичнi показники залежали вiд ноpм мiнеpальних добpив та стимyлятоpiв pостy.

Найвищий вихщ з 1 га коpмових одиниць забезпечив ваpiант злаково-бобового тpавостою з повним мiнеpальним yдобpенням в HOpMi N60P60K90 iЗ викоpистанням стимyлятоpа pостy фyмаp (5,25 т/га). Вщомо, що найбiльше енеpгiï на отpимання кожно1' тонни коpмових одиниць витpачаeться на злаково-бобовому тpавостоï - 4,77- 5,10 ГДж.

На ваpiантах з внесенням фосфоpних i калшних добpив у ноpмi P60K90 з викоpистанням стимyлятоpiв pостy (емютиму С i фyмаpy) енеpгоeмнiсть була майже однаковою i становила 4,38 i 4,25 ГДж. Енеpгоeмнiсть 1 т коpмових одиниць найвища на ваpiантах де вносили повне мiнеpальне yдобpення в ноpмi N60P60K90, та на дшянках, де, кpiм мiнеpального yдобpення, викоpистовyвали стимyлятоp pостy фyмаp, вiдповiдно вона становила 4,96 i 5,10 ГДж.

Коефщент енеpгетичноï ефективност (вiдношення одеpжаноï енеpгiï коpмy виpаженоï в ГДж до всiх затpат енеpгiï на одеpжання вpожаю) найвищим був ^и внесеннi фосфоpних i калшних добpив та викоpистаннi стимyлятоpiв pостy (емiстимy С i фyмаpy), вiдповiдно 3,2 i 3,3. Дещо меншим цей показник був ^и внесеннi азотного добpива на фосфоpно-калiйномy фонi в дозi N60P60K90 та стимyлятоpом pостy фyмаpом i становив 3,0.

Коефщент енеpгетичноï ефективностi на ваpiантах з фосфоpними i калшними добpивами та пpи додатковому внесенш азотних добpив поpiвняно з контpолем дещо зpостав на ваpiантi з yдобpенням P30K60 i становив 2,9, P60K90 -3,0 i на дшянках yдобpених N60P60K90 - 3,1, вихщ валовое' енеpгiï з ypожаeм вiдповiдно становив 105,9, 113,5, 126,7 ГДж/га, вихiд обмiнноï енеpгiï з ypожаeм - 60,9, 65,1, 72,7 ГДж/га ( pro. 1).

21

6"1

5-

4-

3-

2-

1-

0

1 2 3 4 5 6 7 *

□ Енергетичний коефщент □ Коефiцieнт енергетично!

ефективностi

Рис. 1. Енергетична оцшка злаково-бобового травостою залежно ввд удобрення та стимуляторiв росту: * 1 - без добрив (контроль), 2 - Р30К60 ; 3 - Р60К90 ; 4 - ^оРбоК^; 5 - Р60К90 + емiстим С; 6 - Р60К90 + фумар; 7 -

^оРбоК9о + фумар.

На одиницю енергозатрат при удобреннi Р60К90 + фумар одержано 3,3 одинищ енерги корму, на фосфорно-калiйному фонi цей коефщент зменшувався. На варiантi з внесенням Р60К90 + фумар коефщент енергетично! ефективностi становив 3,3, а вихвд валово! енергi! з урожаем - 126,7 ГДж.

Висновки.

Виходячи з економiчного аналiзу даних дослщжень, для створення сiножатей на схилових землях пiвнiчно! частини Лiсостепу захщного кращими були варiанти, де вносили фосфорно-калшне удобрення в дозi Р60К90 разом iз стимуляторами росту (емютимом С i фумаром), якi за ефектившстю переважали всi iншi варiанти дослiду з удобренням.

Правильне використання лучних травосто!в на сiножатях iз внесенням невисоких доз азотних добрив на фосфорно-калшному фонi з використанням стимулятора росту е важливим фактором енергозабезпечення. Коефiцiент енергетично! ефективностi технологи вирощування багаторiчних трав iз удобренням та стимуляторами росту на еродованих землях складав 3,2 - 3,3.

22

Лггература

1. Волкогон В. В. Стимулятори росту рослин як складовi технологш рацюнального використання мшеральних добрив / В. В. Волкогон // BicH. Харк. держ. аграр. ун-ту. - 2001. - № 4. - С. 40 - 44.

2. Кулаков В. А. Современные системы удобрения лугов / В. А. Кулаков, Л. С. Трофимова, М. В. Щербаков // Кормопроизводство. - 1997. - № 1/2. - С. 24 -26.

3. Кургак В. Г. Бобовi трави для аяних лучних травосто!в / В. Г. Кургак // Тваринництво Укра!ни. - 1995. - № 10. - С. 27 - 29.

4. Медведовський О. К. Енергетичний аналiз штенсивних технологш в сшьськогосподарському виробницта / О. К. Медведовський, П. I. 1ваненко - К. : Урожай, 1988. - 208 с.

5. Система ведення сшьськогосподарського виробництва в господарствах Рiвненcькоl обласп / Рiвненcька державна с.-г. станщя Центр наукового забезпечення АПВ Рiвненcькоl обласп / за ред. С. Я. Абрамович [та ш] - Рiвне : [б. в.], 2004. - 163 с.

6. Тараржо О. Г. Бюлопзащя та екологiзацiя грунтозахисного землеробства / О. Г. Тарарко // Bicник аграрно! науки. - 1999. - № 10. - С. 5 - 9.

Summary

I. Vyhovsky, Ja. Mashchak, L. Lyubchenko Institute Agriculture and Stock Breeding of Western Region of NAAS of Ukraine EKONOMICAL AND POWER ESTIMATION OF CEREAL-LEGUME GRASS STAND DEPENDING ON FERTILIZER AND GROWTHFACTORS

The results of researches, which witnessed that grasslands on earths at a systematic fertilizer and use of growthfactors provide sterns with the productivity of 3,66 - 5,261 ha1 offorage units and power coefficint 4.5 - 5.8., are given.

Key words: hay, fertilizers, growthfactors, economy and energy.

Стаття надшшла до редакцИ 1.09.2010

23

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.