CC BY
32
Пщвищення видшення Цинку з сечею у KopiB 2-ï i 3-ï дослщних груп свщчить про посилення мобшзацп його на Ti 6ioxiMÎ4Hi процеси оргашзм1, в яких вш виконуе незамшну роль. В зв'язку з цимвщкладення Цинку в оргашзмщослщних груп було вищепор1вняно з контролем.
Таким чином, збшьшення р1вня Цинку, i особливо його замша на оргашчний значно шдвищило його обмш, використання та вщкладення.
Лггература
1. Солнцев К. М. Производство и использование премиксов / К. М. Солнцев, С. С. Васильченко, В. А. Крохина, В. А. Членов. - Л.: Колос, 1980. - 288 с.
2. Скальный А. В. Биоэлементы в медицине / А. В. Скальный, И. А. Рудаков. - М. : Мир, 2004. - 272 с.
3. Seeling W. Die biologischeBedeutung des Links / W.Seeling // Anaestheesist. -1975. - №24. - S. 329-342
4. Кузнецов С. Г. Минеральное питание и критерии обеспеченности животных минеральными веществами / С. Г. Кузнецов // Сельское хозяйство за рубежом. - 1976. - №6. - С. 33-38.
5. Традицшш i нетрадицшш мшерали у тваринництв1 / [М. Ф. Кулик, Т. В. Засуха, I. М. Величко та ш.] за ред. М. Ф. Кулика - К.: Вид-во «Сшьгоспосвп-а», 1995. - 248 с.
6. Кузнецов С. Г. Биологическая доступность минеральных веществ для животных / С. Г. Кузнецов. - М., 1992. - 52 с.
7. Левицький Т. Р. Проблеми контролю якосп кормових добавок та npeMiKciB при ÏX виробництв1 та застосуванш / Т. Р. Левицький // Стан та перспективи розвитку комбшормового виробництва Украши: I М1жнародна науково-практична конференц1я «Укра1на - Комб1корми 2003». - Khïb, 2003. - С. 31-36.
8. Методи синтезу сполук цинку з ам1нокислотами / [М. О. Захаренко, Л. В. Шевченко, Л. П. Головкова та îh.] // Ефективш корми та год1вля, 2007. - № 3 (19). - С. 33-35.
9. Мерзлов С. В. Оцшка технологи комплексоутворення у сполуках Кобальт-л1ганд i3 застосуванням 14-спектроскопп / С. В. Мерзлов // Вюник Б1лоцерк1вського державного аграрного ушверситету: 36. наук. праць. - Бша Церква, 2009. - Вип. 60. Ч. 2. - С. 79-81.
Стаття надшшла до редакци 29.04.2015
УДК 633.2.03: 631.816.1: 631. 811. 98
Виговський I. В., к. с.-г. н. ©
Пененсъкий державный гуманитарный университет, Пене, Украгна
СТРУКТУРА ВРОЖАЮ ЗЛАКОВО-БОБОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д СКЛАДУ ТРАВОСУМ1ШКИ, УДОБРЕНИЯ I СТИМУЛЯТОР1В РОСТУ
На даный час тдвыщення продуктывност1 злакоео-бобоеых mpaeocmoïe е актуальным через те, що в найблыжч1 рокы площа nocieie багатор1чных трав pi3KO збыъшытъся за рахунок залуження схылоеых земель, еыееденых з активного оброб1тку.
Подано результаты досл1джень, якг засв1дчылы, що еажлыеым фактором тдвыщення ефектывност1 ведения лучного кормовыробныцтва на схылоеых землях е
© Виговський I. В., 2015
29
правильный do6ip, удобрения та структура врожаю травостою, а також оргатзащя бтьш яюсного надходження зелено!маси та згодовування !! тваринам.
Найсприятлив^ умови для формування структуры травостою в1дзначено на травосумШщ що складалася з люцерни nocienoi, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого, пажитнищ багатоуюсно!, при цъому найбтьшу частку листя (57,6 %) забезпечило стоюсне використання у третъому yKOci злаково-бобового травостою при мтеральному удобрент в nopMi N60P6oKgo i стимулятора росту -фумару. У першому yKOci питому масу загалъного врожаю займали стебла (48,0-61,9 %).
Ключовг слова: стокоси, еродоват схили, 6azamopi4Hi трави, злаково-бобов1 травостог, структура врожаю, удобрения, стимуляториросту.
УДК 633.2.03: 631.816.1: 631. 811. 98
Виговський И. В., к. с.-х. н.
Ровненский государственный гуманитарныйуниверситет, Ривнэ, Украина
СТРУКТУРА УРОЖАЯ ЗЛАКОВО-БОБОВОГО ТРАВОСТОЯ В
ЗАВИСИМОСТИ ОТ СОСТАВА ТРАВОСМЕСЕЙ, УДОБРЕНИЯ И СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА
В настоящее время продуктивность злаково-бобовых травосмесмесей является актуальным, потому что в ближайшие годы плаща посевов многолетних трав резко увеличется за счет залуживания склоновых земель, выведенных из активной обработки.
Представлены результаты исследований, которые показали, что важным фактором повышения эффективности ведения лугового кормопроизводства на склоновых землях является правильный подбор, удобрение и структура урожая травостоя, а также организация более качественного поступления зеленой массы и скармливания ее животным.
Наилучшие условия для формирования структуры травостоя отмечено в травосмеси состоящей из люцерны посевной, лядвенца рогатого, кострецы безостой, райграса многоукосного, при этом, наибольшее долевое участие составили листья (57,6 %) обеспечило сенокосном использовании, в третьем укосе злаково-бобового травостоя с полным минеральным удобрением травостоя в количестве N60P60K90 и стимуляторе роста - фумаре. В первом укосе плотную массу общего урожая составляли стебли (48,0-61,9 %.).
Ключевые слова: сенокосы, эродированные склоны, многолетние травы, злаково-бобовые травостои, структураурожая, удобрения, стимуляторыроста.
UDC 633.2.03: 631.816.1: 631.811.98
Vyhovskii I. V., candidate of agriculture
State Humanitarian University of Rivne, Rivne, Ukraine
GRASS-LEGUME HERBAGE HARVEST STRUCTURE DEPENDING ON THE GRASS COMPOSITION. FERTILIZERS AND GROWTH PROMOTERS
Currently, the productivity increase of grass-legume mixtures is important because in the coming years the area of perennial grasses will increase essentially due meadow lands on slopes withdrawn from active cultivation.
We present the results of studies that have shown that an important factor in increasing the efficiency of meadow forage production on sloping lands is the correct
30
selection, fertilization and crop vegetation structure as well as an organization of improved flow of green material and feeding it to animals.
The most favorable conditions for the formation of vegetation patterns were observed in grass mixture consisting of Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenets Horned, Bromus Rump beardless inermis, and Lolium multiflorum. The largest share (57,6 %) of leaves was provided by the hay used in the third harvest of grass-legume grass in mineral fertilizer N60P60K90 and fymar as a growth stimulator. In the first harvest the relative weight of stems was 48,0-61,9 %.
Key words: grasslands, erosive slopes, perennial grasses, grass-herbage legumes, structure yield, fertilizer, growth stimulator.
Вступ. В умовах Люостепу захщного використання схилових земель для вирощування корм1в на даний час е головним фактором усшшного розвитку кормовиробництва. Природно-ктматичш умови захщного регюну найбшьш сприятлив1 для вирощування багатор1чних трав, а родюч1 грунти лук дають змогу отримувати висок1 i'x врожа!.
Структура врожаю - найбшьш ютотний показник якосл травостою. Бона залежнть вщ складу компонента травостою, фазн розвнтку на час використання, удобрения та умов середовища.
1нтенсивнють ерозшних процес1в значною м1рою залежить вщ встановлення оитимальних норм мшеральних добрив та вщ правильного добору вид1в бобових i злакових багатор1чних трав.
Важливе значения для складання травосумшок мае характер облиствленосп i росту рослин. Багатор1чш трави за щею ознакою подшяються на дв1 групи: верхов! i низов1 [6].
Бобов1 трави (конюшина лучна, конюшина пбридна, люцерна пос1вна, буркун бший) належать до верхових, яю використовують на ciHO [4 ].
За даними М. Г. Андреева [1] оптимальне розмщення у npocTopi надземних i пщземних оргашв рослин дае можливють формувати високий врожай з доброю як1стю. Тому структура зелено! маси у наших дослщженнях залежала в1д фази використання сшоюсних багатор1чних трав.
Чим б1льше зелених листк1в залишаеться в приземному ярус1 багатор1чних злакових i бобових трав, тим швидше в1дновлюеться травост1й теля скошування, тим вища урожайн1сть трав [7]. Листя м1стить б1льше поживних речовин, зокрема проте!ну, i менше кл1тковини, н1ж стебла.
Лучний травостш найповн1ше в1дпов1дае потребам худоби, коли у його склад1 е не лише злаков1, а й бобов1 трави, а також 1ст1вне р1знотрав'я, яке в к1лькост1 до 15 % не noripmye якост1 корму. KpiM цього, введения в травостш бобових значно скорочуе витрати азотних добрив [5, 8].
Матер1ал i методи. Досл1дження проводили на полях Р1вненського ¿нституту агропромислового виробництва НААН Укра!ни на cxnri п1вденно-зах1дно1 експозицп крутизною 6-7°. Грунт досл1дно! дшянкина темно-с1рий оп1дзолений легкосуглинковий, середньозмитий, виведений п1д залуження.
Для створення злаково-бобового травостою с1нок1сного використання безпокривним способом виавали травосум1шку, в склад яко! було введено наступи! трави: люцерна nociBHa (4,4 млн. шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн. шт./га) + стоколос безостий (3,4 млн. шт./га) + пажитниця багатоук1сна (3,4 млн. шт./га).
У досл1д1 використовували подв1йн1 i потр1йн1 комб1нац1! мшеральних добрив зг1дно схеми. Азотн1 добрива вносили в доз1 N30 весною i п1сля другого укосу.
31
Фосфорш 1 калшш - навесш. Для використання стимулятор1в росту готували розчин емютиму С 1 фумару [9].
Обл1к урожаю, визначення структуры травостою проводили за методикою 1нституту корм1в НААН Укра!ни [2].
Результати дослщження. У наших дослщженнях злаково-бобов1 травосум1шки на схилових землях забезпечили стабшьну продуктивнють травосто1в, довгов1чшсть при сшоюсному використанш 1 вщростання протягом сезону, а також створення щшьно! дернини з великою кшьюстю прикореневих листюв.
Основними органами синтезу оргашчних речовин, яю використовуються для формування врожаю, е зелеш листки. Внесениям добрив 1 стимулятора росту можна значно прискорити появу нових листюв. 1нтенсивне мшеральне 1 бюлопчне живлення прискорюе появу нових листюв, збшьшуе !х асимшяцшну поверхню 1 продовжуе життевий цикл, стимулюючи пробудження пазушних бруньок 1 перетворюючи !х у б1чш пагони.
Нашими дослщженнями встановлено, що на с1яних травостоях, вирощуваних на еродованому схил1, одним з виршальних за значениям у збшьшенш структури врожаю е вис1вання злаково-бобово! травосумшки, до складу яко! включено люцерну пос1вну, лядвенець рогатий, стоколос безостий 1 пажитницю багатоуюсну. Найвищий урожай сухого корму (7,5 т/га) з1брано на вар1анп, де проводили удобрения ще! травосумшки в доз1 ^0Р60К90 з додаванням стимулятора росту фумару [3].
Таблиця 1
Структура врожаю злаково-бобового травостою залежно вщ удобрения 1
стимулятор1в росту (%, середне за 2003-2005 рр.)
Вар1анти дослвду Укоси
I III
листя стебла суцви'-тя листя стебла суцви'-тя
Контроль (без добрив) 34,5 61,9 3,6 51,5 47,3 1,2
Р30К60 46,2 48,0 5,8 56,2 42,0 1,8
Р60К90 45,8 48,7 5,5 55,8 42,0 2,2
N60p60K90 41,4 53,4 5,2 53,4 44,0 2,6
рб0К90 + емютим С 41,6 52,2 6,2 50,8 47,2 2,0
Рб0К90 + фумар 42,4 51,6 6,0 51,8 46,6 1,6
^0Рб0К90 + фумар 42,6 51,8 5,6 57,6 41,0 1,4
Структура врожаю зелено! маси при вивченш впливу удобрения 1 стимулятор1в росту на продуктивнють та яюсть злаково-бобово! травосумшки сшоюсного використання залежала вщ фази росту 1 розвитку трав на час скошування (табл. 1). У першому укоа питому масу загального врожаю займали стебла (48,0—61,9 %), тому що злаково-бобова травосумшка використовувалася у фаз1 бутошзацп бобових 1 колосшня злакових багатор1чних трав. Найбшьше стебел (61,9 %) було вщм1чено в першому укос1 на контрольному вар1ант1 (без удобрения), де листя складало 34,5 %, суцвггтя - 3,6 %. У середньому за три роки дослщжень вщсоток листя врожаю с1яно! сшожат1 на схилових землях складав у першому укос1 34,5-46,2 %, стебел - 48,0-61,9 %, суцвиъ - 3,6-6,2 %. На фосфорно-калшному фош Р60К90 стимулятори росту емютим С 1 фумар збшьшили частку стебел пор1вняно до вар1анту з фосфорно-калшним удобрениям (Р60К90) вщповщно на 3,5 % 1 2,9 %, така ж законом1ршсть вщм1чена 1 у третьому укосг
32
Облистленють у третьому yxoci на Bcix вар1антах дослщу була вищою, шж у першому i становила 51,5-57,6 %, стебел - 41,0-47,3 %, суцвиъ - 1,2-2,6 %. Найбшьшу частку листя (57,6 %) забезпечило с1нок1сне використання у третьому yKOci злаково-бобового травостою, який складався з люцерни nociBHoi', лядвенцю рогатого, стоколосу безостого, пажитнищ багатоуюсно! при повному мшеральному удобренш в норм1 N60P60K90 i стимулятора росту - фумару.
Висновки. На аяних травостоях, вирощуваних на еродованому схил1 швшчно! частини Люостепу захщного, в третьому yKOci використання злаково-бобового травостою на Bapiarni при застосуванш мшерального удобрения в норм1 N60P60K90 i стимулятора росту фумару зафшсовано збшьшення частки листя (57,6 %). Вщсоток стебел i суцвпъ в урожа! травостою вщповщно становив -41,0 %, 1,4 %.
Для обгрунтування штенсивних прийом1в використання лучних угщь особливого значения набувае вивчення законом1рностей формування травостою, реакцп окремих його вид1в на р1зну частоту скошування й удобрения залежно вщ ix бюлопчних особливостей та агроеколопчних умов вирощування.
Лггература
1. Андреев Н. Г. Структура травостоя культурного пастбищного агрофитоценоза / Н. Г. Андреев, В. А. Тюльдюков // Вестник с.-х. науки. - 1972. -№ 10. - С. 51-65.
2. Бабич А. О. Методика проведения дослщ1в по кормовиробництву / А. О. Бабич. - Вшниця : [б. в.], 1994. - 88 с.
3. Виговський I. В. Урожайшсть бобово-злакових травосумшок на еродованих землях при застосуванш мшеральних добрив i стимулятор1в росту / I. В. Виговський // Наук. BicH. ЛНУ ВМБТ ¿м. С. 3. Гжицького. - Льв1в, 2009. -Т. 11, ч. 2. - № 3 (42). - С. 225-228.
4. Качмар О. И. Ефектившсть використання схилових земель зах1дного Л1состепу Украши / О. И . Качмар, В. Я. 1ванюк // Передпрне та г1рське землеробство i тваринництво. - 2007. - Вип. 49. Ч. I. - С. 64-71.
5. Кургак В. Г. Лучш агроф1тоценози / В. Г. Кургак - К.: Д1А, 2010. - 374 с.
6. Куркин К. А. Системное исследование динамики лугов / К. А. Куркин — М.: Наука, 1976. - 284 с.
7. Кияк Г. С. Луговодство / Г. С. Кияк. - К. : Вища шк., 1986. - 352 с.
8. Морозова 3. В. Итоги опытов с азотными удобрениями на культурных пастбищах со злаковым травостоем // Докл. и сообщ. по кормопроизводству (Сб. науч. работ). - М., 1970. - Вып. 1. - С. 45-60.
9. Пономаренко П. С. Стимулятор росту Емютим «С» / П. С. Пономаренко, I. П. Секун, О. С. Нехай // Захист рослин. - 1986. - № 2. - С. 10.
Стаття надтшла до редакци 19.05.2015
УДК 636.2.082.456.6. _
Височанський И. С., к.с-г н., зав1дувач лаборатор1! кормовиробництва, тваринництва та агроеколог1! Г1рського наукового п1дрозд1лу © E-mail: Visochanskiy-yosip @rambler. ru
Закарпатсъка державна сыъсъкогосподарсъка docnidna станция НААНУ
Украгна, 90252, Закарпатсъка область, Берег1вськийрайон, с. Велика Бакта
PICT I РОЗВИТОК ТА БЮЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1ПОМ1СНИХ ТЕЛИЦЬ
Р13НИХ ГЕНОТИП1В
Вивчали селекцтт та б1олог1чм особливост1 росту i розвитку noMicnux телицьр1зних генотитв вумовах ггрсъкогзони Украгнсъких Карпат.
© Височанський Й. С., 2015
33
