CC BY
51
УДК 633.2.03:631.613
Виговський I. В., к.с.-г.н.© Ргвненський державный гумантарний утверситет, Украгна
ФОРМУВАННЯ ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д ОДНОВИДОВИХ ПОС1В1В I IX ТРАВОСУМ1ШОК
Одтею гз актуальних проблем на даний час е залуження ерозшно небезпечних земель. 1нтенсивтсть ерозтних процеав значною мгрою залежить в1д встановлення оптимальних норм мшеральних добрив та в1д правильного добору видгв бобових I злакових багатор1чних трав.
Подано результати дослгджень, ят засвгдчили, що важливим фактором тдвищення ефективност1 ведення лучного кормовиробництва на схилових землях е правильний пгдбгр та щыьшсть травостою гх удобрення, а також мае важливе значення оргашзащя быьш тривалого перюду надходження зеленог маси та згодовування гг тваринам у лтшй перюд.
Встановлено, що на с1яних травостоях, вирощуваних на еродованому схил1 твтчног частини Лкостепу захгдного, одним з виршальних за значенням у збыьшенш висоти I щыьност1 травостою та урожайност1 е вис1вання злаково-бобовог травосумшки, до складу яког було включено дв1 бобовI трави I дв1 злаковI при удобрент травостою в доз1 Ы60Р60Кд0.
Доведено, що за рахунок поеднання р1зностиглих травостогв можна подовжити оптимальний строк стозбирання у кожному укосг на 5-7 дшв.
Найсприятлив1ш1 умови для формування щыьшст1 травостою вгдзначено на травосумшц що складалася з люцерни посгвног, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого, пажитниц багатоуюсног, в першому укосг злаково-бобового травостою на 1 м2 виявлено 1165, а у третьому - 1050 штук пагошв на фот повного мтерального удобрення.
Ключовi слова: стокоси, еродоваш схили, багатор1чш трави, злаково-бобовI травостог, фенолог1чн1 спостереження, щыьшсть та висота травостою.
УДК 633.2.03:631.613
Виговський И. В., кандидат с.-х. наук Ровенский государственный гуманитарный университет, Украина
ФОРМИРОВАНИЕ ТРАВОСТОЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ОДНОВИДОВЫХ ПОСЕВОВ И ИХ ТРАВОСМЕСЕЙ
Одной из актуальных проблем в настоящее время является залуживание эрозионно опасных земель. Интенсивность эрозионных процессов в значительной степени зависит от установления оптимальных норм минеральных удобрений и от правильнго отбора видов бобовых и злаковых многолетних трав.
Представлены результаты исследований, которые показали, что важным фактором повышения эффективности ведения лугового
© Виговський I. В., 2014
32
кормопроизводства на склоновых землях является правильный подбор и плотность травостоя их удобрения, а также имеет важное значение организация более длительного периода поступления зеленой массы и скармливания ее животным в летний период.
Установлено, что на сеяных травостоях, выращиваемых на эродированных склонах северной части Лесостепи западной, одним из решающих по значению в увеличении высоты и плотности травостоя и урожайности является посев злаково-бобовой травосмеси, в состав которой были включены две бобовые травы и две злаковые при удобрении травостоя в норме N60P60K90.
Доказано, что за счет соединения разноспелых травостоев можно продлить оптимальный срок сеносборки в каждом укосе на 5 - 7 дней.
Наилутчшие условия для формирования плотности травостоя отмечено на травосмеси состоящей из люцерны посевной, лядвенца рогатого, костреца безостого, райграса многоукосного, в первом укосе злаково-бобового травостоя на 1 м обнаружено 1165, а в третьем - 1050 штук побегов на фоне полного минерального удобрения.
Ключевые слова: сенокосы, эродированные склоны, многолетние травы, злаково-бобовые травостои, фенологические наблюдения, плотность и высота травостоя.
UDC 633.2.03:631.613
I. Vyhovsky
GRASS FORMATION DEPENDING ON THEIR SINGLE-SPECIES PLANTING AND GRASS MIXTURES
One of the actual current problems is transformation of dangerous erosion lands into meadows. The intensity of erosion depends largely on setting optimal standards fertilizers and on appropriate selection of species of legume and cereal grasses.
The presented results of analysis give an evidence of the fact that appropriate choice of grass mixtures and their grass fertilization density are important ingredients in increasing of fodder production efficiency on the slope soils, as well as it is important organization over a long period of receipt of green mass and feeding of animals in summer.
It is established that for grass, grown on eroded slopes of the northern part of western forest-steppe, one of the key by value in increasing the height and density of vegetation and crop yield is sowing grass-legume mixtures composed of two legumes and two cereals with grass fertilizer at a dose N60P60K90.
It is proved that by combining herbages of different maturity the optimal period of hay collecting may be continued by 5-7 days.
Most favorable conditions for the formation of vegetation density is observed for the grass mixture that consisted of Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenetsyu Horned, Bromus Rump beardless inermis, Lolium multiflorum. The first harvest of grass-legume herbage contained 1165 shoot pieces per 1 m2 , the third one contained 1050 pieces shoots on a background of complete mineral fertilizer.
33
Key words: grasslands, erosive slopes, perennial grasses, grass-herbage legumes, phenological observations, density and height of vegetation.
Вступ. В умовах Лкостепу захщного, де природно-^матичш умови найбшьш cnprararni для вирощування багаторiчних трав, а родючi грунти лук дають змогу отримувати висою !х врожа! - розвиток i розширення кормово! бази для тваринництва е актуальним. Нажаль низинш луки зайнятi пiд зерновi i овочевi сiльськогосподарськi культури, тому використання схилових земель для виробництва кормiв на даний час е головним фактором устшного розвитку вирощування кормiв. Кожна популяцiя, котра входить до складу травостою, складаеться iз гено-ф^оценотично рiзноякiсних компонентiв, мае свiй оптимум, максимум i мiнiмум умов для накопичення оргашчно! маси, тобто свою пластичшсть (пристосованiсть до змiни умов). В той же час кожна популящя у змшаному угрупованнi служить умовою життя iнших, мае рiзну агресивнiсть, проявляе взаемогальмуючий або взаемодоповнюючий ефект одних компонентiв на шш1 Внаслiдок чого жоден природний чи штучно створений ф^оценоз не залишаеться постiйним, а змiнюеться за вертикальною будовою в горизонтальному складi, просторi та часi.
У рослинному замкненому угрупованш вiдношення мiж видами i сортами регулюеться взаемним пристосуванням до певно! амплiтуди змiни умов юнування. Саме це обумовлюе високу пластичшсть i стiйкiсть фiтоценозiв або ж навпаки нестабшьшсть i змiну боташчного складу. Тому невипадково у практищ лукiвництва, як вiдмiчають Т.О. Работнов [6], В.А. Зайкова [5] i шш^ цi заходи впливу на лучш екосистеми, як господарськi (кормовиробнич^ об'екти, зводяться по сутi до управлшня структурою ценозiв.
При розглядi взаемовiдносин органiзмiв у фiтоценозi рют i розвиток кормових рослин вщбуваеться у складнiй взаемоди з навколишшм середовищем (етапи розвитку рослин, погодш умови) [7].
Створення близьких до природних фiтоценозiв iз сiнокiсним використаням забезпечуеться залуженням ерозiйно небезпечних земель.
Комплекс заходiв iз докорiнного та поверхневого полшшення природних кормових угщь на схилових землях, залуження малопродуктивних еродованих земель, що виводяться з оброб^ку, на бiологiчну консервацiю, залежить вiд грунтово-клiматичних умов, господарського призначення дшянки, l! розташування та еколопчно! ролi в агроландшафтi. Землi на схилах 5-6о використовують як правило тд пасовища i сiножатi, 6-7о - пiд сiножатi та постшш пасовища iз штучно створеним агроценозом, бшьше 7-12о - постiйнi сшожат та залiснення [1,2].
Вирощування багаторiчних видiв лучних трав, особливо сумшок злакових i бобових, якi добре адаптоваш до мiсцевих умов, i удобрення е найважливiшими чинниками у боротьбi з ерозiею грунтiв на схилах [3].
Одним з головних завдань для кормовиробництва е отримання оптимального розвитку i максимального росту рослин та управлшня ростовими процесами. Для нормально! життедiяльностi рослин необхщна наявшсть всiх необхщних факторiв життя в достатнiй кшькоси. Однак у рiзнi фази росту i розвитку багаторiчнi трави рiзняться за вимогами до умов зростання. В даному
34
випадку знання про проходження фенолопчних фаз у дослщжуваних нами травостоях е важливим у комплекс заходiв, яю направлен на пiдвищення врожайностi сiяних одновидових посiвiв та !х травосумiшок.
Матер1ал 1 методи. Весняною безпокривною Ывбою у 2003 р. було закладено дослiд для вивчення впливу компонент багаторiчних трав в одновидових i сумiсних посiвах на !х продуктившсть. Для закладки дослiду на схилi твденно-захщно1 експозици крутизною бiльше 6° провели обробггок грунту - оранка плугами з передплужниками на глибину 20-22 см з наступною культиващею на глибину 10-12 см у три слщи та коткуванням до i пiсля сiвби трав.
З метою тдбору кращих бобових i злаково-бобових травосумiшок для залуження еродованих грушчв в пiвнiчнiй частинi Рiвненськоl областi в наших дослiдах вирощували в одновидових посiвах (з нормами виЫву) люцерну посiвну (11 млн шт./га) i лядвенець рогатий (11 млн шт./га), а також травосумшки: люцерну посiвну (7,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (7,3 млн шт./га); люцерну поЫвну (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + пажитниця багатоуккна (6,8 млн шт./га); люцерна поЫвна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + тимофивка лучна (6,8 млн шт./га); люцерна поавна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + стоколос безостий (3,4 млн шт./га) + тимофивка лучна (3,4 млн шт./га); люцерна поЫвна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + стоколос безостий (3,4 млн шт./га) + пажитниця багатоукюна (3,4 млн шт./га) при удобренш бобових трав Р60К90, а злаково-бобових травосумшок - ^0Р60К90.
Погодш умови в роки проведення дослщжень були сприятливими для вирощування багаторiчних трав, хоча в деяю перюди (кв^ень 2003 i 2004 рр.) спостер^али недостатню кшьккть опадiв.
Вс облжи, вимiри, спостереження здшснювали за методикою 1нституту кормiв НААН [4].
Результати дослщження. Фенолопчш спостереження показали, що початок та тривалють фаз росту i розвитку багаторiчних трав, залежали вiд погодних умов, бюлопчних особливостей видiв, мшерального удобрення.
Аналiз календарних дат настання збирально! стиглостi укосiв багаторiчних трав та 1х сортiв дозволяе зробити висновок, що найбшьш ранне вщростання пiсля весняного вiдновлення вегетаци спостер^алось на злаково-бобовiй травосумiшцi, що складаеться iз люцерни поавно1, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого та пажитнищ багатоукюно!, а з бобових у люцерни поавно! (табл.1).
У наших дослщах до ранньостиглих травосумiшок вщносяться травосумiшки, в якi включали стоколос безостий i пажитницю багатоукiсну, а до тзшших строкiв настання збирально1 стиглостi - травосумiшка де була виаяна тимофивка лучна. Сумарний перюд вегетаци трав склав 143-153 дшв.
У першому укосi рiзниця в настанш сшозбирально1 стиглостi мiж травосумшками складала 7-8 днiв. В отавах ця рiзниця була дещо бшьшою. Це дозволяе за рахунок поеднання рiзностиглих травосто1в подовжити оптимальний строк сшозбирання у кожному укосi на 5-7 дшв i цим самим створити сприятливi умови для бшьш рацiонального використання трудових
35
ресурЫв та техшчних засобiв, заготовляти високоякюш корми навт за несприятливо! погоди, без втрат якост корму.
Таблиця 1
Календарш строки проведення укоав бобових багато|Мчнн\ трав та
1х травосумпшок (за 2003-2005 рр.)
Схема дослвду Календарш дати проведення укосу Дшв вщростання Сума
1-го 2-го 3-го До 1-го укосу Вхд 1-го до 2-го укосу В1д 2-го до 3-го укосу
Люцерна поавна 4 VI 19-23 VII 2-9 IX 45-47 48-52 45-49 138147
Лядвенець рогатий 6 VI 24-28 VII 12-16 IX 46-48 49-53 48-52 143153
Люцерна поавна + лядвенець рогатий 5 VI 20-24 VII 7-12 IX 47-49 46-50 49-54 142153
Люцерна поавна + лядвенець рогатий + пажитниця багатоук1сна 26-28 V 14-20 VII 15-17 IX 45-48 50-56 63-65 158169
Люцерна поавна + лядвенець рогатий + тимофпвка лучна 2-4 VI 20-24 VII 26-30 IX 46-50 49-51 68-72 163173
Люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + тимофпвка лучна 28 У-2 VI 18-24 VII 13-16 X 44-49 52-58 57-60 153167
Люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + пажитниця багатоушсна 26-28 V 16-22 VII 15-18 IX 45-50 52-58 61-64 153172
Для тваринництва мае суттеве значення органiзацiя бшьш тривалого перiоду надходження зелено! маси та згодовування !! тваринам у л^нш перiод.
Важливим показником у травоЫянш е його щiльнiсть, тому що урожай зелено! маси залежить в основному вiд густоти i висоти травостою. Щiльнiсть травостою визначаеться, в першу чергу, штенсившстю пагоноутворення, завдяки якiй рослини формують бшьш розвинену кореневу систему i повшше використовують поживнi речовини грунту, накопичують вегетативну масу. Вiд щiльностi травостою залежить i характер впливу видiв в агроценозi.
Враховуючи бiологiчнi особливост видiв, !х реакцiю на фактори зовшшнього середовища, а також призначення агроценозу, можна агротехшчними заходами в деякш мiрi регулювати його врожайшсть i якiснi показники. Враховуючи важливкть даного показника, вивчали як змшюеться щiльнiсть сiяних одновидових посiвiв i !х травосумiшок залежно вiд складу та удобрення.
Нашими дослщженнями встановлено, що щшьшсть травостою залежить вщ видового складу та мiнерального удобрення (табл. 2). ПоЫви люцерни поЫвно! (контроль) мали найменшу щiльнiсть травостою. Причому залежно вщ укосу цей показник змшювався вiд 560 шт/м2 в першому укосi до 490 шт/м2 - у третьому укоЫ, дещо вищi показники одержано на варiантi дослiду, де висiвали
36
один лядвенець рогатий, що складало 9% в першому та 17% у третьому укоЫ. При введенш до травосумшки пажитнищ багатоукюно1 щшьшсть травостою збшьшилася в першому укосi на 73%, в третьому на 74%. Найвищий цей показник вiдмiчено на варiантi, де висiвали травосумiшку, в склад котро1 вводили двi бобовi трави i двi злаковi, що складало 1165 шт/м2 та 1050 шт/м2 вiдповiдно. Кращою за рiвнем урожайност виявилася теж ця травосумiшка , в склад яко! входили люцерна поавна, лядвенець рогатий, стоколос безостий та пажитниця багатоукюна (6,9 т/га), проти люцерни пошвно1 (6,9 т/га сухо1 маси).
Таблиця 2
Щшьшсть 1 висота травостою одновидових пос1в1в 1 Тх травосумпшок
(середнс за 2003-2005 рр.)
Схема дослвду Щшьшсть травостою Висота рослин, см
Пагошв на 1 м2 Прир1ст до контролю, %
укоси
I III I III I III
Люцерна поавна 560 490 - - 82 76
Лядвенець рогатий 610 575 9 17 75 68
Люцерна пос1вна + лядвенець рогатий 839 774 50 58 4 79
Люцерна поавна + лядвенець рогатий +пажитниця багатоушсна 970 853 73 74 91 6
Люцерна поавна + лядвенець рогатий + тимофпвка лучна 1010 965 80 97 95 7
Люцерна пос1вна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + тимофпвка лучна 1127 997 101 93 103 81
Люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + пажитниця багатоушсна 1165 1050 108 114 96 89
Встановлено два перюди штенсивного утворення пагонiв: лiтньо-осiнне, з друго1 половини лiта до кшця перiоду вегетаци i весняний тсля вiдновлення вегетаци. Для бiльшостi видiв найбiльше значення мае лiтньо-осiнне пагоноутворення. Вщсутшсть iнтенсивного пагоноутворення у фазу колосшня i цвiтiння злакових багаторiчних трав пояснюеться тим, що формування генеративних пагонiв проходить з великими затратами енергетичних ресурЫв, азоту i iнших елементiв мiнерального живлення. У стоколоса безостого немае суттево1 рiзницi в кiлькостi пагонiв як весною, так i в лiтньо-осiннiй перюд. Це пов'язано з тим, що у стоколоса безостого в перший i другий перюд пагоноутворення виростають укорочеш пагони, а в тимофивки лучно1 навеснi в основному утворюються подовжеш, а восени - укорочеш.
Бюметричш параметри рослин (висота, щшьшсть) е важливим показником для визначення бюлопчного урожаю багаторiчних трав. Протягом трьох роюв дослiджень вивчали, як змшюеться висота багаторiчних трав залежно вiд умов вирощування та травосумшок. Результати проведеного нами дослiдження по впливу складу травосумшки на висоту травостою Ыяних трав показали, що даний показник змшювався залежно вщ складу травосумiшки та укосу. Висота рослин в першому укос на варiантi, де висiвали люцерну поЫвну складала 82 см, а в третьому - 76 см. Дещо нижчi показники було вiдмiчено на поЫвах лядвенцю рогатого. У травосумшщ, що складалася iз чотирьох компонент:
37
люцерна поЫвна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + пажитниця багатоукюна вiдмiчено найвищу висоту рослин 96 см в першому та 89 см -третьому укоЫ.
Внсновкн. На Ыяних травостоях, вирощуваних на еродованш схилi швшчно! частини Лiсостепу захщного, одним з вирiшальних за значенням у збшьшенш щiльностi та висоти травостою е виавання злаково-бобово! травосумшки, яка складаеться iз люцерни поЫвно!, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого, пажитнищ багатоукiсно! при удобреннi N60P60K90.
За густотою стояння стеблостою, темпами росту й розвитку злаково-бобовi травосумшки суттево перевищували одновидовi посiви бобових багаторiчних трав.
Лiтература
1. Сайко В. Ф. Науковi пiдходи щодо рацiонального землекористування в умовах здшснення аграрно! реформи / В. Ф. Сайко //Шсник аграрно! науки. -2000. - №5. - С. 5-10.
2. Бабич А. О. Створення кормових угщь на схилових землях /А. О.Бабич, П.С. Макаренко, К. С. Михайлов. - К. : Урожай, 1991. - 200 с.
3. Луювництво в теори i практищ [ Я. I. Мащак i ш.]. - Львiв : [Сполом], 2005. - 295 с.
4. Методика проведення дослдав по кормовиробництву / тд ред. А. О. Бабича. - Вшниця : [б. в.], 1994. - 136 с.
5. Зайкова В. А. Динамика луговых сообществ / В. А. Зайкова - Л. : Наука, Ленингр. Отделение, 1980. - 210 с.
6. Работнов Т. А. Изучение динамики ботанического состава травостоев и пастбищ / Т. А. Работнов // Методика опытных работ на сенокосах и пастбищах. - М. : Наука, 1961. - С. 83 - 87.
7. Стеценко В. С. Порiвняльний аналiз продуктивноси i групового складу кормових агроценозiв зони Люостепу Укра!ни / В. С. Стеценко // Наук. вкн. Нац. аграр. ун-ту: Зб. наук. пр. - К.,2003. - Вип. 65. - С. 48-52.
Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.
38
