CC BY
25
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^OHaibHoro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMem C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet7431
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 633.2.031: 631.816.1: 631.8
Bmîct мшеральних елемен^в в урожа'1 одновидових пос1в1в багаторiчних трав та ïx травосумiшок
I.B. Виговський vugovsky@ukr.net
Ргвненський державний гумантарний унгверситет, вул. Степана Бандери 12, м. Ргвне, 33028, Украша
На даний час одтею з найменш затратних можливостей вiдновлення еродованих земель е Ывба трав для виробництва дешевих яюсних кормiв адаптованих до вiдновлювальних tрунтово-клiматичних умов. Подано результати до^джень, яш засвiдчили, що одна з основних умов збалансованог годiвлi корiв - забезпечення кормiв достаттм рiвнем мтеральних еле-ментiв, що е (становить) запорукою не тыьки високог продуктивтсть та якостi, але й ефективного використання лучних травостогв. На основi проведених до^джень виявлено, що достатньо мтеральних елементiв мiститься в кормi на делянках, де виавали сумш люцерни поЫвно! та лядвенцю рогатого. Встановлено: бобовi трави при фосфорно-калтному удобренш позитивно впливають на вмкт мтеральних елементiв у кормi одновидових посiвiв та гх травосумшок.
За мтеральним складом рослинна маса злаково-бобового травостою, до складу яког було введено такы трави: люцерна поавна, лядвенець рогатий, стоколос безостий, пажитниця багатоуюсна та вносили мтеральш добрива в дозi N(,¡^(,0^90, достатньо забезпечена Фосфором (0,43%), Калiем (2,70%), Кальщем (0,39%), Магтем (0,20%) iНатрiем (0,13%).
Ключовi слова: стокоси, еродоваю схили, багаторiчнi трави, злаково-бобовi травостог, мтеральний склад корму, удобрення.
На данное время одной из наименее затратных возможностей обновления эродированных почв является посев трав для производства дешевых качественных кормов, адаптированными с обновленными почвенно-климатическими условиями. Представлены результаты исследований, которые показали, что одной из основных условий сбалансированного кормления коров есть, обеспечение кормами достаточного уровня минеральных элементов, что гарантирует не только высокую продуктивность и качество, но и эффективное использование луговых травостоев. На основании проведенных исследований определено, что достаточное количество минеральных элементов есть в корме на вариантах опыта, где сеяли смесь люцерны посевной и лядвенеца рогатого. Установлено, что бобовые травы при фосфорно-калийном удобрении положительно влияют на некоторые показатели состава минеральных элементов в корме одновидовых многолетних посевов и их травосмесей. По минеральному составу растительная маса злаково-бобовой травосмеси, в состав которой были введены следующие травы: люцерна посевная, лядвенец рогатый, кострец безостый, плевел многоукосный и вносили минеральное удобрение в норме N¿^60К90, достаточно обеспечена Фосфором (0,43%), Калием (2,70%), Кальцием (0,39%), Магнием (0,20%) и Натрием (0,13%).
Ключевые слова: сенокосы, эродированные склоны, многолетние травы, злаково-бобовые травостои, минеральный состав корма, удобрения.
Citation:
Vyhovsky, I.V. (2017). Composition of mineral elements in the yield of one-species sows of perennial grasses and their mixtures. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 19(74), 140-142.
Состав минеральных элементов в урожае одновидовых посевов многолетних трав и их травосмесей
И.В. Виговський vugovsky@ukr.net
Ровненский государственный гуманитарный университет, ул. Степана Бандеры 12, Ровно, 33028, Украина
HayKoBHH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. IW^koto, 2017, t 19, № 74
Composition of mineral elements in the yield of one-species sows of perennial
grasses and their mixtures
I.V. Vyhovsky vugovsky@ukr.net
Rivne State Humanitarian University Stepan Bandera Str., 12, Rivne, 33028, Ukraine
Currently, one of the least expensive options for renewing eroded soils is the sowing of grasses for the production of cheap quality fodder adapted with updated soil and climatic conditions.
Analysis presented in the paper shows that one of the main conditions for balanced feeding of cows is to provide sufficient level of mineral elements with feeds. This guarantees not only high productivity and quality, but also effective use of meadow grass stands.
On the basis of the studies carried out, it is determined that a sufficient number of mineral elements are present in the feed on the variants of the experiment, where a mixture of Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenets Horned was sown. It has been established that leguminous grasses with phosphorus-potassium fertilizer positively influence some indicators of the composition of mineral elements in the forage of one-species perennial crops and their mixtures.
The grass-legume mixture contained the following herbs: Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenets Horned, Bromus rump beardless inermis, and Lolium multiflorum with the fertilizer N60P60K9o. The mineral content of the fertilizer provides the grass-legume mixture with enough phosphorus (0.43%), potassium (2.70%), calcium (0.39%), magnesium (0.20%) and sodium (0.13%)
Key words: hayfields, eroded slopes, grasslands, perennial herbs, grasses and herbage legumes, mineral structure fodder, fertilizers.
BcTyn
,3g:a e^eKTHBHoro perygroBaHHa po3BHTKy epo3iHHux npo^ciB Ba®guBe 3HaneHHa Mae Bupo^yBaHHa 6araro-pinHHx 6o6obhx TpaB Ta i'x TpaBocyMimoK Ha gerpagoBa-hhx rpyHTax, ^o cnpuae pogronocri, CTiHKocri go epo-3iHHux npo^ciB Ta aKocri KopMy. Ba®guBHM ^aKTopoM nigBH^eHHa e^eKTHBHocri BegeHHa gynHoro kopmobh-po6HH^rea Ha cxugoBux 3eMgax e npaBugbHHH nig6ip TpaB i TpaBocyMimoK Ta 3a6e3neneHHa KopMiB gocraT-HiM piBHeM MiHepagbHHx egeMeHTiB (Mashchak, 2005; Bohovin et al., 2008).
HayKoBo o6rpyHTOBaHo, ^o ogHa i3 ochobhhx yMoB 36agaHcoBaHoi' rogiBgi KopiB - 3a6e3neneHHa paцioнiв gocTaTHiM piBHeM MiHepagbHHx egeMeHTiB Ta BiraMiHiB, ^o e 3anopyKoro inreHcuBHoro nepe6iry o6mmhhx npo-^ciB y TBapHH Ta rapaHTye He TigbKH BucoKy npogyKTH-BHicTb, a h e^eKTHBHe BHKopHcraHHa KopMiB (Pivtorak et al., 2013).
OnTHMagbHoro BHKopHcraHHa TBapuHaMH opraHin-hhx no^HBHHx penoBHH Mo®Ha goMorruca TigbKH b ToMy BunagKy, aK^o KopMH MicTaTb gocrarHro KigbKicTb MiHepagbHHx penoBHH. Ix piBeHb y TpaBax 3age®HTb Big iHTeHcHBHocri 6iogorinHoro norguHaHHa xiMiHHHx egeMeHTiB 3 rpyHTy, ^o BH3HanaeTbca eKogorinHHMu i $i3i-ogorinHHMH ^aKTopaMH, a TaKo® BugoBHMH Ta copTo-bhmh oco6guBocTaMH arpoцeнoзiв. I, aK 3a3Hanae r.T. Кgiцeнкo (Klicenko, 1980), hhm Kpa^e 36agaHco-BaHHH paцioн 3a MiHepagbHHM cKgagoM KopMy, thm Kpa^e BHKopucToByroTbca a3oTucTi penoBHHH.
MaTepia^ Ta MeTogu goc.rng:»:eHB
^ocgig^eHHa npoBogugu Ha TeMHo-cipux onig3ogeHux gerKocyrguHKoBux, cepegHbo3MHTux, BHBegeHHH nig 3agy®eHHa rpyHTax gocgigHux gigaHoK PiBHeHcbKoro iHcTHTyTy arponpoMucgoBoro внpo6ннцтвa HAAH yKpai'HH Ha cxugi niBgeHHo-
3axigHoi' eкcпoзнцil KpyTH3Horo 6-7°. norogHi yMoBH 6ygu cnpuaTgHBHMH gga Bupo^yBaHHa 6araropiHHHx TpaB, xona b giTHi nepiogu cnocrepiragu HegocTaTHro KigbKicTb onagiB. CxeMa gocgigy nogaHa b Ta6guHHoMy MaTepiagi. Bci Bapiamu gocgigy ygo6proBagu MiHepagb-hhmh go6puBaMu: b go3i P60K90 - 6o6oBi rpaBH, a 3gaKo-Bo-6o6oBi TpaBocyMimKH N60P60K90. A3oTHi go6puBa BHocugu b HopMi N30 BecHoro i nicga gpyroro yKocy. ®oc$opm i KagiHHi HaBecHi.
AHagi3H MiHepagbHoro cKgagy KopMy npoBogugu 3a 3aragbHonpuHHaTHMH MeToguKaMH (Dmitrochenko and Pshenichnyj, 1976; Horodnii et al., 1978).
Pe3ymTaTH Ta "ix oßroBopeHHH
^k noKa3yroTb pe3ygbrarH ga6oparopHux gocgi-g®eHb (Ta6g. 1), b cepegHboMy 3a poKH gocgig®eHHa nacTKa cupoi 3ogu y 3egeHoMy KopMi 6araropiHHHx TpaB i i'x TpaBocyMimoK 6yga Man®e ogHaKoBa Ha Bcix Bapia-HTax gocgigy i cTaHoBuga 10,6-11,0%. HaHBH^un Big-cotok 3ogu BigMineHo Ha gigaHKax, ge BuciBagu 6araro-pinHy 6o6oBy TpaBy - groцepнy nociBHy (11,0% Ha cyxy penoBHHy).
3a gaHHMH A.n. ^MHrponeHKa (Dmitrochenko and Pshenichnyj, 1976), onruMagbHHM 3a BMicToM y cyxiH penoBHHi gga $oc$opy e 0,28-0,35%. ®oc$oprn cnogy-kh b 3HanHin KigbKocTi e b Mogogux pocguHax i cnpua-roTb cuHTe3y i npocyBaHHro b hhx 6igKoBux penoBHH (Polishchuk, 1971). y Hamux gocgig®eHHax BMicT $oc-$opy b KopMi pi3Hux BugiB 6araTopiHHux TpaB Ta ix TpaBocyMimoK 6yB bhcokhmh (0,41-0,43%).
He3HanHe 36igbmeHHa nacran $oc$opy (0,43%) Big-3HaneHo npu ygo6peHHi TpaBocToro noBHHM MiHepagb-hhm go6puBoM Ta bhqbom TpaBocyMimKH, go cKgagy aKoi' Bxogugu groцepнa nociBHa + gagBeHe^ poraTHH + cToKogoc 6e3ocTHH + na^HTHuna 6araToyKicHa.
Таблиця 1
Мшеральний склад корму залежно вiд виду багаторiчних трав та ix травосумiшок_
№ з/п Схема досл1ду % на суху речовину
зола P K Ca Mg Na
1 Люцерна поавна 11,0 0,42 2,66 0,40 0,21 0,10
2 Лядвенець рогатий 10,8 0,41 2,65 0,39 0,22 0,13
3 Люцерна поавна + лядвенець рогатий 10,9 0,41 2,61 0,39 0,21 0,13
4 Люцерна посгвна + ледвенець рогатий + пажитниця багатоуюсна 10,8 0,40 2,34 0,35 0,20 0,14
5 Люцерна посгвна + ледвенець рогатий + тимофйвка лучна 10,7 0,40 2,82 0,36 0,19 0,12
6 Люцерна посгвна + ледвенець рогатий +стоколос безостий + тимофйвка лучна 10,6 0,42 2,76 0,38 0,20 0,13
7 Люцерна поавна + ледве-нець рогатий +стоколос безостий + пажитниця багатоуюсна 10,9 0,43 2,70 0,39 0,20 0,13
Дещо менше - 0,41-0,42% спостерiгалося нагро-мадження фосфору в KopMi на донках, де висiвали лядвенець рогатий та люцерну поавну.
Вмют калш у сiнокiсному травосто! коливався в межах 2,34-2,82% за зоотехшчними нормами 1-3%. Скошування трав у бшьш раннi стоки сприяло нагро-мадженню даного елемента в кормi. Подовження тривалосп вiдростання трав мiж укосами призводило до зменшення вмiсту калш в травосто!. Найбшьшою кiлькiстю калш характеризувався корм на дшянках, де виавами травосумiшку, до складу яко! входили люцерна посiвна + лядвенець рогатий + тимофпвка лучна (2,82%). Дещо менший вмiст калш у рослиннш масi був на поавах одновидових бобових трав та !х травосумiшок i перебував у межах 2,61-2,66% на суху масу.
Зпдно iз зоотехнiчними нормами частка кальцш в кормi повинна становити 0,3-0,8% (Popov, 1972). У наших дослвдах кальцш мютилося в кормi 0,350,40%. Найбiльшою к1льк1стю кальцш характеризувався корм iз дiлянок де виавали бобовi трави (0,390,40% на суху масу).
Важливим елементом для годiвлi велико! рогато! худоби е вмiст Магнiй в кормг Недостатня к1льк1сть у кормi Магнiю викликае в тварин розлад травного тракту, тому на пасовищах коровам дають сiль (NaCl). Частка Магнш у кормi на варiантах, де висiвали бага-торiчнi бобовi трави та !х травосумiшки, коливалась в межах 0,19-0,22% на суху речовину при зоотехнiчнiй нормi 0,2% (Dmitrochenko and Pshenichnyj, 1976).
При вах режимах мiнерального живлення та ви-користання бобових трав i злаково-бобових травосу-мшок корм мiстив недостатню для нормального живлення тварин кшьшсть натрш - 0,10-0,14% при нормi 0,15% (Popov, 1972).
Висновки
Результата наших дослвджень дають тдставу стверджувати, що злаково-бобовi травосумiшки ха-рактеризувалися збалансованим для годiвлi ВРХ мь
HepagbHHM CKgagoM KopMy, b aKOMy nepeBa^aroTb цiннi Bugu 6o6obhx i 3gaKOBux TpaB Ha gerpagoBaHux rpyHTax.
3a MiHepa^bHHM CKgagoM pocguHHa Maca 3gaKOBO-6o6oBoro TpaBOCTOM, go CKgagy aKo! 6ygo BBegeHO TaKi TpaBu: gro^pHa nociBHa, gagBeHe^ poraTHH, croKogoc 6e3OCTHH, na^HTHu^a 6araToyKiCHa Ta bhoch-gu MiHepagbHi go6puBa b go3i N60P60K90 gocrarabo 3a6e3neneHa ®oc$opoM (0,43%), KagieM (2,70%), Ka-gb^eM (0,39%), MarHieM (0,20%).
EiS.iorpa^iHni iIOCII. lanim
Bohovin, A.V., Dudnyk, S.V., Ptashnik, M.M. (2008). Vidnovlennia roslynnoho pokryvu na perelohakh. Naukovi dopovidi NAU. 2(10). Rezhym dostupu http://www.nub.gov.ua/e-Journals/nd/2008-2/08bavcov.pdf. (in Ukrainian). Horodnii, M.M., Kozlov, M.V., Bidzilia, M.I. (1972). Ahrokhimichnyi analiz. K.: Vyshcha shk. (in Ukrainian).
Dmitrochenko, A.P., Pshenichnyj, P.R. (1976). Kormlenie sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. 2-e izd., pererab. i dop. L.: Kolos (in Russian). Klicenko, G.T. (1980). Mineral'noe pitanie sel'skohozjajstvennyh zhivotnyh. K.: Urozhaj (in Russian).
Mashchak, Ya.I. (2005). Lukivnytstvo v teorii i praktytsi.
Lviv: Spolom (in Ukrainian). Pivtorak, Ya.I., Vorobel, M.I., Vovk, Ya.S. (2013). Fizioloho-biokhimichni pokaznyky krovi za vykorystannia u hodivli diinykh koriv novoi vitaminno- mineralnoi dobavky v zoni Peredkarpattia. Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 55. II, 148-154 (in Ukrainian). Polishchuk, L.K. (1971). Fiziolohiia roslyn. K. (in Ukrainian).
Popov, V.V. (1972). Pastbyshche y kachestvo korma. Selskoe khaziaistvo za rubezhom. 6, 29 (in Ukrainian).
Cmammn nadiumm do peda^ii 16.03.2017
