CC BY
51
2. Дмитроченко А. П. Руководство к практическим занятиям по кормлению сельскохозяйственных животных / А. П. Дмитроченко. - М. : Сельхозиздат, 1963. - 250 с.
3. Квита Г. П. Науково-методолопчш аспекти ощнки продуктивносп кормових культур / Г. П. Квита, В. Ф. Петриченко, Н. Я. Гетман // Зб. наук. пр. ВДАУ. - 2009. -Вип. 39, - т. 1. - С. 73 - 84.
4. Луювництво в теори i практищ / Я. I. Мащак [та ш.]. - Львiв : [Сполом], 2005. - 295 с.
5. Мащак Я. I. Вплив удобрения i стимуJIяторiв росту на видовий та мшеральний склад травостою. / Я. I. Мащак, Л. М. Любченко, I. В. Виговський // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - 2011. - Вип. 53. Ч. II - С. 77 -83.
6. Пономаренко П. С.Стимулятор росту Емктим"С"/ П. С. Пономаренко, I. П. Секун, О. С. Нехай // Захист рослин. - 1986. - № 2. - С. 10.
7. Рак Л. I. Сшокоси i пасовища / Л. I. Рак, Д. I. Шуль, Г. П. Дудка - Тернопшь : Збруч, 2006. - 233 с.
8. Тоомре Р. И. Культурные луга - основа интенсивного животноводства / Р. И.Тоомре // Естественные кормовые ресурсы СССР и их использование. - М. : Наука. 1978. - С. 55 - 56.
References
Volkohon, V. V. (2001). Stymuliatory rostu roslyn yak skladovi tekhnolohii ratsionalnoho vykorystannia mineralnykh dobryv / V. V. Volkohon // Visnyk Khark. derzh. ahrar. un-tu. 4, 40 - 44. (in Ukrainian). Dmitrochenko, A. P. (1963). Rukovodstvo k prakticheskim zanyatiyam po kormleniyu
selskohozyaystvennyih zhivotnyih /A. P. Dmitrochenko. - M. : Selhozizdat, 250. (in Russian). Kvitko, H. P. (2009). Naukovo-metodolohichni aspekty otsinky produktyvnosti kormovykh kultur / H. P. Kvitko, V. F. Petrychenko, N. Ya. Hetman // Zb. nauk. pr. VDAU. - 39 (1), 73 - 84. (in Ukrainian).
Mashchak, Ya. I. (2005). Lukivnytstvo v teorii i praktytsi / Ya. I. Mashchak [ta in.]. - Lviv :
[Spolom], 29. (in Ukrainian). Mashchak, Ya. I. (2011). Vplyv udobrennia i stymuliatoriv rostu na vydovyi ta mineralnyi sklad travostoiu. / Ya. I. Mashchak, L. M. Liubchenko, I. V. Vyhovskyi // Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 53, II, 77 -83. (in Ukrainian). Ponomarenko, P. S. (1986). Stymuliator rostu Emistym"S"/ P. S. Ponomarenko, I. P. Sekun,
O. S. Nekhai // Zakhyst roslyn. 2, 10. (in Ukrainian). Rak, L. I. (2006). Sinokosy i pasovyshcha / L. I. Rak, D. I. Shul, H. P. Dudka - Ternopil : Zbruch, 233. (in Ukrainian).
Toomre, R. I. (1978). Kulturnyie luga - osnova intensivnogo zhivotnovodstva / R. I.Toomre //Estestvennyie kormovyie resursyi SSSR i ih ispolzovanie. - M.: Nauka. 1978. - S. 55 -56. (in Russian).
Стаття надтшла до редакци 12.03.2016
УДК 633.2.031:631.81
Глова В. С. ©
ВПНУБП Украгни «Залщицький аграрный коледж 1м. С. Храпливого» Сеник I. I., к. с.-г. н., с. н. с. ([email protected]) Ворожбит Н. М., Болтик Н. П.
Тернотльська дослгдна станщя 1нституту ветеринарног медицини НААН
БОТАН1ЧНИЙ СКЛАД БОБОВО-ЗЛАКОВОГО АГРОФ1ТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО В1Д РЕЖИМ1В В1ДЧУЖЕННЯ ТА УДОБРЕННЯ
Висвтлено питання впливу ргзних режимов вгдчуження та варгантгв удобрення на динамжу ботатчного складу люцерново-злакового агрофтоценозу
Встановлено, що в середньому за 2014-2015 роки дослгджень, дольова участь бобового компонента, як найбтьш цтног групи трав, що був представлений люцерною поавною та лядвенцем рогатим була високою i становила 29,5-59,0 % залежно вгд варианта до^ду.
© Глова В. С., Сеник I. I., Ворожбит Н. М., Болтик Н. П., 2016
16
Серед дослгджуеаних режимге використання та удобрення бобово-злакового агрофтоценозу в середньому за два роки використання, найвищою часткою бобових вгдзначився вариант 1з внесенням фосфорно-калшних добрив Р60К60 - 51,0-59,0 %.
Ранне вгдчуження травостою негативно позначилося на вгдсотку бобового компонента у травостог. На варгантах 1з стокостням у фазг гткування бобових, трубкування злакгв частка бобових становила 29,5-51,0 %, а при скошуванш у фазг початку цвттня бобових, колостня злакгв - 39,4-63,3 % залежно вгд варганту дослгду.
Серед варгантгв, де вносилися азоты мтеральш добрива найвищою дольовою участю бобових трав вгдзначився варгант гз внесенням N60 у форм1 вапняково-амгачног селтри 45,9 %. Застосування амгачног селтри, карбамгду поверхнево та карбамгду позакоренево спричинило зменшення вгдсотка бобових компонентгв у травостог, пор1вняно гз внесенням вапняково-амгачног селтри.
Ключов1 слова: ботангчний склад, агрофгтоценоз, сгнокгс, удобрення, вгдчуження, бобовг трави, злаковг трави, р1знотрав 'я. УДК 633.2.031: 631.81
Глова В. С.
ОПНУБиП Украины «Залещицкий аграрный колледж им. Е. Храпливого» Сеник И. И., к. с.-х. н., с.н.с., Ворожбит Н. М., Болтик Н. П.
Тернопольская исследовательская станция Института ветеринарной медицины НААН
БОТАНИЧЕСКИЙ СОСТАВ БОБОВО-ЗЛАКОВОГО АГРОФИТОЦЕНОЗА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ РЕЖИМОВ ОТЧУЖДЕНИЯ И УДОБРЕНИ
Освещены вопросы влияния различных режимов отчуждения и вариантов удобрения на динамику ботанического состава люцерново-злакового агрофитоценоза.
Установлено, что в среднем за 2014-2015 годы исследований, долевое участие бобового компонента, как наиболее ценной группы трав, который был представлен люцерной посевной и лядвенцем рогатым, было высокое и составляло 29,5-59,0 % в зависимости от варианта опыта.
Среди исследуемых режимов использования и удобрения бобово-злакового агрофитоценоза в среднем за два года использования, высокой долей бобовых отличился вариант с внесением фосфорно-калийнъгх удобрений Р60К60 - 51,0-59,0 %.
Раннее отчуждения травостоя негативно сказалось на проценте бобового компонента.. На вариантах с сенокошения в фазе ветвления бобовых, в трубкувание злаков доля бобовых составляла 29,5-51,0 %, а при скашивании в фазе начала цветения бобовых, колошения злаков - 39,4-63,3 % в зависимости от варианта опыта.
Среди вариантов, где вносились азотные минеральные удобрения высшей долевым участием бобовых трав отличился вариант с внесением N60 в форме известково-аммиачной селитры 45,9 %. Применение аммиачной селитры, карбамида поверхностно и карбамида в виде внокорневой пгдкормки привело к уменьшению процента бобовых компонентов в травостое, по сравнению с внесением известково-аммиачной селитры.
Ключевые слова. ботанический состав, агрофитоценозов, сенокос, удобрения, отчуждения, бобовые травы, злаковые травы, разнотравье.
UDC 633.2.031: 631.81
Hlova V. S.
NULES of Ukraine «Zalishchyky Agricultural College named after Ye. Khraplyvy» Senyk I. I., Candidate of Agricultural Sciences, Senior Research Fellow, Vorozhbyt N. M., Boltyk N. P.
Ternopil Experimental Station of the Institute of Veterinary Medicine NAAS
BOTANICAL COMPOSITION OF LEGUME-GRASS AGROPHYTOCENOSIS DEPENDING ON ALIENATION AND FERTILIZATION MODES
17
There is stated the issue of the effect of different modes of alienation and variants of fertilization on dynamics of botanical alfalfa-grass agrophytocenosis
It was established that the average for the research of 2014-2015 years, the part of leguminouse component of the most valuable herbs that was presented in creeping alfalfa and birds-foot trefoil was high and amounted to 29,5-59,0 % depending on the variant of the experiment.
Among the investigated regimes of using and fertilizing of legume-grass agrophytocenosis at the average of two years, the biggest part of legumes was in the variant of treatment ofphosphorous-potassium fertilizers P60K60 - 51,0-59,0 %.
Early alienation of herbage affected the percentage of leguminouse component in herbage. In variants of hayland in phase of legume branching, cereals booting the part of legumes was 29,5-51,0 %, during mowing in phase of early bloom of legumes, cereals earing
- 39,4-63,3 % depending on the variant of the experiment.
Among the variants,in which nitrogen fertilizers were treated,the biggest part of legumes was in variant with the treatment of N60 in the form of lime and ammonium saltpeter
- 45,9 %. The use of ammonium saltpeter, foliar and surface carbamide treatment caused the percentage reduction of leguminous components herbage in comparison with the lime and ammonium saltpeter treatment.
Key words: botanical composition, agrophytocenosis, hayland, fertilizer, alienation, legumes, grasses, forbs
Вступ. У комплекс технолопчних npmoMiB створення та ефективного використання аяних лучних агрофiтоценозiв важливе мюце придшяеться правильному шдбору компонентов бобово-злакових травосумшок. Види бобових та злакових багаторiчних трав, ям використовуються при створенш «яних лучних травосто!в повинш бути адаптованими до грунтово-ктматичних умов зони вирощування, добре утримуватися у травосто! та забезпечувати високу продуктивнють [1-3, 5].
У цьому контекст! актуальними е до^дження i3 вивчення боташчного складу лучного агрофгтоценозу за рiзних режишв вiдчуження та удобрення, оскшьки зазначеш технолопчш прийоми вшграють виршальну роль у формуванш травосто!в.
Метою наших до^джень було дослвдити процеси трансформацл боташчного складу «яних лучних агрофiтоценозiв тд впливом режимiв вiдчуження та удобрення.
Матерiали i методи дослщжень. Дослiдження проводилися в двофакторному дослiдi, де на бобово-злаковiй травосумшщ, яка складалася iз люцерни поавно!, лядвенцю рогатого, кострицi очеретяно!, стоколосу безостого, пажитнищ багаторiчно!, вивчали рiзнi режими вiдчуження та удобрення.
Схема до^ду за фактором A - режими ввдчуження: 1. Вiдчуження травостою у фазi гiлкування бобових, трубкування злаков; 2. I ушс - вiдчуження травостою у фазi бутошзацп-початку цвiтiння бобових, колосiння злаков, отави - у фазi гiлкування бобових, трубкування злашв; 3. Вiдчуження травостою у фазi бутошзацп-початку цвiтiння бобових, колоиння злаков.
Схема дослiду за фактором В - удобрення: 1. Контроль; 2. Р60К60;
3. N60 ам. селгграР60К60; 4. N60 вапняково-ам1ачна Р60К60, 5. N60 карбамщ Р60К60; 6. N60 карбамщ позакоренево Р60К60.
Дослвдження проводилися на колекцiйно-дослiдному полi ВП НУБШ Укра!ни «Залщицький аграрний коледж iм. С. Храпливого», м. Залщики Тернопшьсько! область
Розмiри дiлянок - 30 м , повторнють у дослвд - триразова.
Усi облiки, вимiри, спостереження здiйснювали за методиками 1нституту кормiв УААН [4].
Результати дослщження. Важливим показником, що характеризуе стан лучного агрофтоценозу е його боташчний склад. Нами установлено, що технолопчш прийоми вирощування суттево впливали на динамiку його ботанiчного складу (табл. 1).
18
У середньому за два роки використання травостою дольова участь бобового компонента, як найбшьш щнно! групи трав, що був представлений люцерною поавною та лядвенцем рогатим була високою i становила 29,5-59,0 % залежно ввд варiанта дослiду.
На варiантах, де сшокосшня проводилося у раннi фази росту i розвитку (гiлкування бобових, трубкування злаков) частка бобових у травосто! знаходилася на рiвнi 29,5-51,0 % залежно ввд удобрения. Ввдсоток злакiв знаходився на рiвнi 46,568,5 %.
Варiанти дослiду, на яких вiдчуження першого укосу проводилося на початку цвтння бобових, колоання злашв, отави - у фазi плкування бобових, трубкування злаков ввдзначилися дещо вищою дольовою участю бобового компонента у травосто! -34,1-56,2 % залежно ввд системи удобрення. При зазначеному режимi використання у травосто! мютилося 40,0-63,5 % злашв.
Таблиця 1
Динамжа ботанiчного складу сiяного лучного агрофiтоценозу залежно вщ технологiчних прийомiв вирощування, (середнс за 2014-2015 рр.)_
Господарсью групи трав Удобрення (фактор В)
контроль о ю « о Р о ю се св о|£ М а и О ^ О о 1 52 я £3 й $ ¡15 В Э о Рва о ^ И" £ -а +о 1 о га Рк д о ■ Э т .и 3 У * 8 1 * §
Вщчуження травостою у ^ гшкування бобових, трубкування злакв
Бобовi 44,6 51,0 30,6 36,6 29,5 34,5
Злаюж 52,1 46,5 67,4 61,4 68,5 63,2
Рiзнотрав'я 3,3 2,5 2,0 2,1 2,0 2,2
I укiс - вщчуження травостою у початку цвiтiиня бобових, колосшня злакв, отави - у фазi гшкування бобових, трубкування злакв
Бобовi 47,1 56,2 35,4 41,0 34,1 36,9
Злаковi 49,4 40,8 62,1 57,0 63,5 60,5
Рiзнотрав'я 3,5 3,0 2,5 2,0 2,4 2,6
Вiдчуження травостою у фазi початку цвiтiння бобових, колосшня злаюв
Бобовi 48,6 59,0 36,2 45,9 35,6 42,7
Злаковi 49,8 39,4 62,3 53,0 63,3 56,8
Рiзнотрав'я 1,6 1,6 1,5 1,1 1,1 0,5
Режим використання, при якому вiдчужеиня травостою проводилося у фазi початку цвiтiиня бобових, колоання злаков вiдзначився найвищою дольовою участю бобового компонента - 35,6-59,0 %. Частка злашв при цьому становила 39,4-63,3 % залежно ввд удобрення.
Ощнюючи вплив удобрення на формування боташчного складу лучного агрофгтоценозу слiд вiдзначити позитивний вплив фосфорно-калшного удобрення, а також застосування вапняково-амiачноi' селiтри у складi повного мшерального добрива на дольову участь бобового компонента.
При внесенш фосфорно-калiйиих добрив в розрахунку Р60К60 частка люцерни поавно! та лядвенцю рогатого у травосто! становила 51,0-59,0 % залежно ввд режиму використання. Повне мшеральне добриво, у складi якого була вапняково-амiачна селiтра, сприяло збереженню бобового компонента агрофтоценозу на рiвиi 36,6-45,9 % залежно ввд режиму використання. Причиною цього ймовiрно е наявнють у складi зазначеного добрива карбонату кальщю, що сприяв зменшенню негативно! дп кислотности Грунту на рют i розвиток зазначено! групи трав.
На варiантах iз внесенням амiачно!' селiтри частка бобових становила 30,636,2 %, а карбамiду - 29,5-35,6 % залежно ввд режиму використання.
19
Слад зазначити, що позакореневе внесення карбамiду менш негативно позначилося на дольовш участ бобового компонента у травосто!, порiвняно iз традицiйним поверхневим - 34,5-42,7 %.
Для росту i розвитку злаков найбiльш сприятливi умови склалися на варiантах iз застосуванням повного мшерального удобрення. Залежно вiд форми азотних добрив та режиму використання частка зазначено! групи трав була на рiвнi 53,0-68,5 %.
Найвищою дольовою участю злакiв у травосто! ввдзначився варiанти дослiду на яких вносилося повне мiнеральне добриво (азот у формi карбамiду та амiачно! селiтри) та проводилося вiдчуження у фазi гiлкування бобових, трубкування злашв, вiдповiдно 68,5 та 67,4 %.
Ранне вiдчуження травостою негативно позначилося на ввдсотку бобового компонента у травосто!. Так, на варiантах iз сiнокосiнням у фазi гшкування бобових, трубкування злашв частка бобових становила 29,5-51,0 %, а при скошуванн у фазi початку цвтння бобових, колосiння злаков - 39,4-63,3 % залежно ввд варiанту дослвду.
В цiлому ж, серед до^джуваних режимiв використання та удобрення бобово-злакового агрофiтоценозу в середньому за два роки використання, найвищою часткою бобових ввдзначився варiант iз внесенням фосфорно-калiйних добрив Р60К60 - 59,0 %. Слад зазначити, що на варiантах, де сiнокосiння проводилося у рант фази росту i розвитку домiнуюче положення у грут бобових трав займав лядвенець рогатий, а при вiдчуженнi у бiльш тзш фази - люцерна посiвна.
Група рiзнотрав'я, яка була представлена однорiчниками (мишiй сизий, стенактис однорiчний та прчиця польова), займала незначну частку в травосто! високою i становила 0,5-3,5 % залежно ввд варiанту дослiду.
Висновки. Режими вiдчуження лучних агрофiтоценозiв та способи !х удобрення в значнш мiрi впливають на формування ботанiчного складу травостою. Серед до^джуваних форм азотних добрив вапняково-амiачна селiтра забезпечуе найбiльшу збереженiсть бобових трав в агрофiтоценозi 36,6-45,9 % залежно ввд режиму використання. Вiдчуження травостою в раннi строки спричиняе зниження вмiсту бобових компонентiв в агрофгтоценоз^ порiвняно iз бiльш тзшм. 1з дослiджуваних режимiв використання та способiв удобрення оптимальним варiантом з точки зору збереження господарсько-щнних видцв трав е вiдчуження травостою у фазi початку цвiтiння бобових, колоиння злаков та внесення вапняково-амiачно! сел^и.
Перспективи подальших дослiджень. З метою збшьшення обсягiв виробництва кормiв та тдвищення !х якосп, як основи розвитку галузi тваринництва, розроблена «Концепция розвитку кормовиробництва на перiод 2025 року», в яшй важливе мюце придiляеться лучному кормовиробництву. Крiм цього, ринок пестицидiв та агрохiмiкатiв Укра!ни постiйно поповнюеться новими препаратами, як можна з успiхом використовувати у технологиях вирощування багаторiчних трав. У зв'язку з цим, удосконалення юнуючих та розробка нових технологiчних прийомiв створення та використання сiяних лучних агрофiтоценозiв на основi використання новгтшх досягнень агрохiмiчно! науки е актуальним питанням та потребуе постойного вивчення.
Лiтература
1. Боговiн А. В. Трав'янисп бiогеоценози, !хне полiпшення та рацюнальне використання / А.В. Боговш, I.T. Слюсар, М.К. Царенко - К.: Аграрна наука, 2005. - 360 с.
2. Кургак В. Г. Лучш агрофгтоценози / В. Г. Кургак. - К. : Д1А, 2010. - 370 с.
3. Мащак Я.1. Ботанiчний склад травостою залежно ввд обробiткiв грунту та удобрення / Я.1. Мащак, С.1. Сметана, Л.М Любченко. та iншi // Передгiрне та прське землеробство i тваринництво Вип. 52. Ч. I.. - 2010. - С. 70-79
4. Методика проведення дослщв з кормовиробництва i годiвлi тварин / [наук. ред. Бабич А. О.]. - К.: Аграрна наука, 1998. - 77 с.
5. Лушвництво в теорй i практищ / [Я. I. Машак та iн.]. - Львiв : [Сполом], 2005. - 295 с.
References
Bohovin, A. V., Sliusar, I. T. &Tsarenko, M. K. (2005) Trav'yanysti bioheotsenozy, yikhnye
polipshennya ta ratsional'ne vykorystannya [herbaceous biogeocenosis, their improvement
and rational use]. Kyiv : Vyshcha osvita. 360. (in Ukrainian).
20
Kurhak, V. H. (2005) Luchni ahrofitotsenozy [meadow agrophytocenosis] K. : DIA. 370. (in Ukrainian).
Mashchak, Ya. I., Smetana, S. I., & Liubchenko L. M. (2010) Botanichnyy sklad travostoyu zalezhno vid obrobitkiv gruntu ta udobrennya [botanical composition of herbage depending on soil cultivation and fertilization]. Peredhirne ta hirs'ke zemlerobstvo i tvarynnytstvo [foothill and mountain agriculture and animal farming], 52, 70-79. (in Ukrainian). Babych, A. O. (2009) Metodyka provedennya doslidiv z kormovyrobnytstva i hodivli tvaryn
[methods of research in forage production and animal nutrition]. K.: Ahrarna nauka. 77. Mashchak, Ya. I., Mizernyk I. D. & Nahirnyak, T. B. (2005) Lukivnytstvo v teoriyi i praktytsi [grassland science in theory and practice] L. : Vyd-vo «Spolom» 295. (in Ukrainian).
Стаття надшшла доредакцп 27.03.2016
УДК 636.597.084.1
Голубев М. I., к. с.-г. н., ([email protected]) © Сичов М. Ю., д. с.-г. н., проф. ([email protected]) Махно К. I., к. с.-г. н. ([email protected])
Национальный утверситет б1оресурс1в i природокористування Украгни, м. Кшв
ПРОДУКТИВШСТЬ МОЛОДНЯКУ ПЕРЕПЕЛ1В ЗАЛЕЖНО В1Д Р1ВНЯ
ХРОМУ У КОМБ1КОРМ1
У статтi подан результати лтературного аналiзу щодо нормування Хрому у практиц годiвлi стьськогосподарськог птиц та до^дження ефективностi використання хлориду хрому (CrCl3 • 6 Н2О) у якостi джерела Хрому при годiвлi молодняку перепелiв.
Визначено оптимальний рiвень Хрому в комбiкормi для молодняку перепелiв породи фараон. Вивчено споживання корму та живу масу перепелiв 1-35-добового вжу залежно вiд вмiсту Хрому у повнорацюнних комбжормах.
Встановлено, що додаткове включення Хром хлориду до комбжорму для перепелiв з вмгстом 1,0 мг Cr на 1 кг корму сприяе збтьшенню маси тта на 2,5 %. Встановлена залежтсть мiж витратами корму на 1 кг приросту маси тта та вмiстом Хрому у комбiкормi, яка описана полiномiальною кривою з досить високим коефщентом достовiрностi апроксимацИ' (R2 = 0,9781).
Ключов1 слова: перепели, Хром, маса тта, витрати корму, комбжорм.
УДК 636.597.084.1
Голубев М. И., Сычев М. Ю., Махно К. И.
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
ПРОДУКТИВНОСТЬ МОЛОДНЯКА ПЕРЕПЕЛОВ ЗАВИСИМО ОТ УРОВНЯ
ХРОМА В КОМБИКОРМЕ
В статье представлены результаты литературного анализа по нормированию хрома в практике кормления сельскохозяйственной птицы и исследование эффективности использования хлорида хрома (CrCl3 • 6 Н2О) в качестве источника хрома при кормлении молодняка перепелов.
Определен оптимальный уровень хрома в комбикорме для молодняка перепелов породы фараон. Изучено потребление корма и живую массу перепелов 1-35-суточного возраста в зависимости от содержания хрома в полнорационных комбикормах.
Установлено, что дополнительное включение соли Хрома в комбикорма для перепелов с содержанием 0,75 мг/кг корма способствует увеличению массы тела на 2, 5 % Установлена зависимость между использованием корма на 1 кг прироста массы тела и содержанием Хрома в комбикорме, которая описана полиномиальной кривой с достаточно высоким коэффициентом достоверности аппроксимации (R2 = 0,9781).
© Голубев М. I., Сичов М. Ю., Махно К. I., 2016
21
