ЗМіНА БОТАНіЧНОГО СКЛАДУ ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО ВіД УДОБРЕННЯ, СТОРОКіВ ВИКОРИСТАННЯ ТА СТИМУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ ЛіСОСТЕПУ ЗАХіДНОГО Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 633.2.031:631.81

Мащак Я.1., д. с.-г. н., Терлецька М.1., науковий сшвроб^ник ©

1нститут стьського господарства Карпатського регюну НААН Украши

с. Оброшино

ЗМ1НА БОТАН1ЧНОГО СКЛАДУ ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕННЯ, СТОРОК1В ВИКОРИСТАННЯ ТА СТИМУЛЯТОРА РОСТУ В УМОВАХ Л1СОСТЕПУ ЗАХ1ДНОГО

Подано результати дослгджень впливу удобрення, строкгв використання та складу травосумшок стотсного травостою за 2005-2007рр., на його боташчний склад. Встановлено позитивний вплив стимулятора росту фумару I повного м1нерального удобрення К60Р60К90 на розвиток цтних видгв трав.

Ключовi слова: мтеральне удобрення,, корм, травостш, стимулятор росту, ботатчний склад.

Вступ. Боташчний склад травостою-важливий показник якост корму, його бюлопчно! повнощнноси,стшкост врожаю травостою i довговiчностi лук.

Багатьма дослщниками [1, 2, 5] встановлено, що боташчний склад травостою залежить вщ багатьох чинниюв: агротехнiчних, ^матичних, бiологiчних особливостей трав i т. д. Боташчний склад травостою е показником, за яким часто ощнюють яюсть корму, його бiологiчну повнощншсть i довговiчнiсть травостою. Вiн також свщчить про здатнiсть культурних рослин боротися з небажаними видами, бур'янами. Це основний показник, який свщчить про рют травостою взагалi i окремих компоненив, зокрема вiдображае кшьюсний склад, збереження видiв та !х довголiття, i нарештi трансформацiю ценозiв залежно вiд технологiчних елементiв.

Високо! продуктивностi i цiнного ботанiчного складу травосто!в можна досягти застосуванням простих агроприйомiв: оптимiзацil режимiв догляду та використання i застосуванням мiнеральних добрив [3].

Матер1али 1 методи. Польовi дослiдження щодо формування бобово-злакового травостою залежно вiд строкiв використання, мшерального удобрення й складу травосумшок закладено у 2005 р. на полях експериментально! бази нашого шституту (с. Ставчани Пустомитiвського р-ну Львiвськоl обл.). Схема дослiду:

1 - люцерна поЫвна 50% + лядвенець рогатий 50% + козлятник схщний

30%;

2 - люцерна поЫвна 70% + стоколос безостий 20% + костриця тростинна 20% + пажитниця багатоукюна 20%;

3 - лядвенець рогатий 70% + стоколос безостий 20% + костриця тростинна 20% + пажитниця багатоукюна20%;

© Мащак Я.1., Терлецька М.1., 2011

4 - козлятник схщний 70% + стоколос безостий 20% + костриця тростинна 20% + пажитниця багатоуюсна20%;

5 - люцерна поавна 35% + лядвенець рогатий 35% + стоколос безостий 20% + костриця тростинна 20% + пажитниця багатоуюсна 20%;

6 - люцерна поавна 35% + козлятник схщний 35% + стоколос безостий 20% + костриця тростинна 20% + пажитниця багатоуюсна 20%;

7 - люцерна поЫвна 25% + лядвенець рогатий 25% + козлятник схщний 20% + стоколос безостий 20% + костриця тростинна 20% + пажитниця багатоуюсна 20%.

На вЫх вiрiантах проводилося удобрення в таких дозах: P60K90, N60P60K90, Кб0Рб0К90+фумар.

Результати дослщжень. Основним завданням наших дослщжень стало вивчення впливу мшерального удобрення, термши використання та стимулятора росту на боташчний склад травостою

За даними статистично! обробки системою "Agrostat" найбшьший вплив на боташчний склад травостою мають сумшки трав - частка впливу даного фактору на склад боташко-господарських груп ф^оценозу становить 68%. Дiя фактору удобрення та строюв скошування трав оцшюеться як така, що мае значущшть, !х частка становить 3 та 2% вщповщно. Значний вплив мало поеднання удобрення iз строками скошування трав - 26%. Мае значущють також поеднання травосумшок iз удобренням - 1%. За даними статистично! обробки взаемодiя фактору А (травосумшки) iз фактором С (строки скошування трав), та взаемодiя вах трьох факторiв е несуттевою.

Взаемодя ВС

Взаемодя АВ 1%

Фактор С 2%

Фактор В 3%

Фактор А 68%

Рис. 1. Вплив травосумпшок (фактор А), удобрення (фактор В), строкт скошування (фактор С) та Тх взаeмодil на кiлькiсть бобових трав у лучному багатоуккному ф1тоценоз1 (результати дисперсiйного аналiзу за три роки).

Найвищим вiдсотком бобових трав вщзначався лучний травостiй залужений трикомпонентною бобовою сумiшкою (люцерна поЫвна, лядвенець рогатий та козлятник схщний) - в середньому по вах варiантах удобрення та за рiзних строкiв скошування участь бобових трав становила 84% (рис. .2).

На травостоях залужених трикомпонентними сумшками участь бобових трав коливалася в межах 27 - 39%. Найнижча юльюсть бобового компоненту вiдмiчена на травосумшщ iз козлятником схщним - в середньому вона становила 27%.

Такий низький показник пояснюеться бюлопчними особливостями козлятку схщного. Це культура, яка повшьно розвиваеться в перший рж життя, вщповщно на першому роцi використання даного травостою частка бобових трав становила 20 - 25% при удобренш фосфорно-калiйними добривами, 17 - 24% за повного мшерального удобрення, та 24 - 28% при поеднанш повного мшерального удобрення iз стимулятором росту фумар. Повiльним ростом у перший рж використання вiдмiчався i лядвенець рогатий, що i знизило середнiй трирiчний показник - 33%.

%

100 80 60 40 20 0

84

Травосумныки

Рис.2. Вщсоток бобових трав у багатоуккному фитоценоз залежно вiд складу травосумiшок: 1 - люцерна поавна + лядвенець рогатий + козлятник схщний, 2 - люцерна поавна + злаки (стоколос безостий + костриця тростинна + пажитниця багатоуюсна), 3 - лядвенець рогатий + злаки, 4 - козлятник схщний + злаки, 5 - люцерна поавна + лядвенець рогатий + злаки, 6 - люцерна поавна + козлятник схщний + злаки, 7 - люцерна поЫвна + лядвенець рогатий + козлятник схщний + злаки.

Вщсоток неаяних видiв коливався в межах 0 - 15% злаюв та 0 - 4% бобових трав. Необхщно вщзначити, що при бшьш тзньому скошуванш травостою бобових частка неаяних видiв на 1 - 3% була вищою шж при його вщчуженш у фазi колосiння злакiв та бутошзаци бобових.

У трикомпонентнш бобовiй сумiшцi в третьомку роцi використання домiнуючим видом був козлятник схщний, активне розмноження якого проходить за рахунок зимуючих бруньок i кореневих паросткiв, вщсоток даного виду без удобрення становив 30 - 33%, за використання повних мшеральних добрив - 27%, а додаткове обприскування травостою стимулятором росту фумар сприяло пщвищення частки даного виду до 35 - 36%. У чотирикомпонентнш травосумшщ iз козлятником схщним його вiдсоток становив 25 - 27%, в пятикомпонентнш - 23 - 24%, а у шестикомпонентнш 19 - 20%.

Частка люцерни поавно! у трикомпонентнш бобовш травосумiшцi становила 25 - 27%; у чотирикомпорнентнш iз трьома злаковими видами за фосфорно-калшного та повного удобрення - 24 - 26%, а при обприскуванш травостою стимулятором росту фумар на фош повного мшерального удобрення зросла до 29%; вщсоток люцерни поавно! у пятикомпонетнш травосумшщ iз лядвенцем рогатим становив 22 - 25%, а iз козлятником схщним 17 - 20%. У шестикомпонентнш травосумшщ частка люцерни поавно! становила 13 - 16%.

Лядвенець рогатий в уах травосумшках займав порiвняно iз люцерною поавною та козлятником схщним найменшу частку: у трикомонентнш бобовiй сумiшцi його вiдсток становив - 22 - 24%, у чотирикомпонентнш бобово-злаковш - 30 - 35%, в пятикомпонентнш - 17 - 19%, а в шестикомпонентнш - 11 - 14%. Серед неаяних бобових трав у дослщжуваних травостоях присутшми були конюшина лучна та гiбридна, горошок мишачий та люцерна хмелевидна, проте !х вщсоток не перевищував 7%

Висновки. Отже, вс види злакових трав, введених у травосумiшки, е ценотично сильними. Але з даних наших дослщжень можна зробити висновок про бшьшу конкурентну спроможшсть пажитницi багатоуюсно!, вщсток яко! був високим за вах видiв удобрення. Ценотична активнiсть стоколосу безостого та кострищ очеретяно! проявляеться лише на високому агрофош: за фосфорно-калiйного удобрення частка даних трав була на 2 - 6% нижчою за варiанти iз повним мшеральним удобренням.

Лiтература

1. Боговш А. В. Видовi особливост багаторiчних трав i !х вплив на формування високопродуктивних сiяних травосто!в / А. В. Боговiн, В. Г. Кургак // Урожайш травосто! - основа виробництва кормiв : тези доп. наук. нар. - Вшьнюс, 1990. - С.19 - 21.

2.Влох В. Г. Вплив удобрення на урожайшсть та боташчний склад довготривалих лучних травосумiшок / В. Г. Влох, Н. Я. Кириченко // "Укра!на в св^ових земельних, продовольчих i кормових ресурсах i економiчних вiдносинах" : мiжн. конфер.- Вiнниця, 1995. - С. 489 - 490.

3. Практикум з годiвлi сшьськогосподарських тварин / I. I. 1батулш, Ю. О. Панасенко, В. К. Кононенко та ш. - К. : Вища осв^а, 2003. - 432 с.

4. Мащак Я. I. Змша ботанiчного та видового складу травостою пщ впливом удобрення i стимуляторiв росту / Я. I. Мащак, Л. М. Любченко, Р. К. 1ршак [та ш.] // Передпрне та гiрське землеробство i тваринництво. - 2008. - Вип. 50. - Ч. II. -С. 85 - 90.

5 Мащак Я. I. Продуктившсть травосумшок залежно вщ !х складу при сшоюсному використаннi / Я. I. Мащак, Л. М. Любченко, В. Д. Кучмш // Вкник аграрно! науки. - 2001. - Спец. випуск, лип. - С. 64 - 67.

Summary Ya. Mashchak, M. Terlezka. CHANGE OF BOTANICAL COMPOSITION A GRASS STANDS DEPENDING ON THE FERTILIZER OF TERMS OF THE USE AND GROWTHFACTOR OF FUMAR IN THE CONDITIONS OF FOREST-STEPPE WESTERN.

The results of researches of influence of fertilizer, terms of the use and composition of mixture of grass are given haying stands after 2005-2007рр., on his botanical composition. Positive influence of growthfactor and complete mineral fertilizer of N60P60K90 of fumar is set on development of valuable types of herbares.

Key words: mineral fertilizer, feed, stands., growthfactor, botanical composition.

Рецензент - д.с.-г.н., проф. Швторак Я.!.