CC BY
18
УДК 633.2.031:631.8.
Терлецька М. I., к.с. г.н. (inagrokarpat @gmail.com) © 1нститут сыъсъкого господарства Карпатсъкого регюну НААН, с. Оброшино
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ВИДОВОГО СКЛАДУ БОБОВО-
ЗЛАКОВОГО АГРОФ1ТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО В1Д ВИС1ЯНИХ ТРАВОСУМ1ШЕЙ, УДОБРЕНИЯ ТА СТРОК1В ВИКОРИСТАННЯ.
Подано результаты дослгдженъ вплыву удобрения, стротв выкорыстання та складу травосумшеы стотсного травостою за 2005-2007рр. на ыого выдовыы склад. Внесения Ы60 Р60К90 та стымулятора росту фумар спрыяе збереженню в ных аяных выд1в трав з пытомою часткою люцерны посгвно! 13-29 %, лядвенцю укратсъкого - 11-35 % та козлятныку схгдного 1936 % , стоколосу безостого - 12-20 %, кострыщ тростынног 10-20 %, пажытныщ багатоуюсног - 14-28 %.
Ключов1 слова: м1нералъне удобрения, корм, травост1ы, выдовыы склад,строкы выкорыстання.
1нтенсиф1кащя тваринництва неможлива без виробництва достатньо! кшькосл високояюсних корм1в. Одним ¿з шлях1в виршення ще! проблеми е вирощування багатор1чних трав та !х сумшок.
Загальновщомо, що змшаш поЫви кшькох вид1в бобових \ злакових трав бшьш урожайш, шж одновидов1 поЫви, корм багатший на протеш, жир, мшеральш речовини [2].
У зв'язку з цим важливим аспектом формування Ыяних лучних агроф1тоценоз1в е оптим1защя 1х компонентного складу, оскшьки в сумюних пос1вах бобов1 трави повинш характеризуватися високою життездатшстю, добре утримуватися в травосто! та забезпечувати високу продуктившсть, а злаков! - сприяти формуванню мщно! дернини збалансованост1 корму та не пригшчувати бобов1 трави.
При створенш бобово-злакових травосто!в основним завданням е правильний доб1р вид1в трав [1]. Види \ сорти трав у травосум1шках повинш вщповщати р1вню зволоження, кл1матичним { грунтовим факторам середовища, р1вню мшерального удобрения, режим1в використання тощо [3]. Бобов1 трави повинш характеризуватись високою продуктившстю у лучних травосумшках, а злаков! не мають впливати на них пригшчуюче [5].
Вщ видового складу травосумшей також залежать перетравшсть корму та його енергетична цшшсть.
До складу уЫх травосумшей були введен! верхов! нещшьнокущов1 (пажитниця багатоуюсна, костриця тростинна) та кореневищш злаки (стоколос безостий) I багатор1чш бобов1 трави. Даними А. В. Боговша [1] доведено, що багатокомпонентш травосум1ш1 е бшьш довгов1чними, у них, завдяки бшьшш повночленност1 та взаемозамшност1, повшше використовуються абютичш
© Терлецька М. I., 2013
208
фактори середовища та пщвищуеться стшюсть сшних вид1в до проникнення дикорослих малоцшних вид1в.
Матер1али 1 методи. Польов1 дослщження щодо формування бобово-злакового травостою залежно вщ строюв використання, мшерального удобрения закладено у 2005 р. на полях експериментально! бази 1нституту сшьського господарства Карпатського регюну НААН (с. Ставчани Пустомит1вського р-ну Льв1всько! обл.).
Схему дослщу подано в табличному матер1алг На вЫх в1р1антах проводилося удобрения в таких дозах: P60K90, N60P60K90, N60P60K90+фyмap. Визначення видового складу, проводили шляхом вщбору проб зелено! маси ¿з дшянок кожного вар1анта по 1,25 м2 ¿з першого та третього повторень, яю роз1брали на боташко-господарсью групи: злаки, бобов1, р1знотрав'я за методикою 1нституту корм1в УААН (1998). [5]
Результати дослщжень. Основним завданням наших дослщжень стало вивчення впливу удобрения, складу травосум1шей та строюв скошування на формування видового складу травостою.
У наших дослщженнях видовий склад лучних травосто!в залежав вщ травосумшок, удобрения та строюв скошування трав (табл. ).
Як видно ¿з даних таблиц!, на третш рш використання в ус1х дослщжуваних травостоях домшуючими видами залишилися Ыяш трави.
Таблиця
Видовий склад багатоуккних травостоТв залежно вщ травосум1шей,
удобрения та строюв скошування трав, середне за 2005-2007 рр., %
Фактори дослщу
Травосумь ш (А) Удобрения (В) Строки скошування (С)* Стоколос безостий Костриця тростинна Пажитниця багатоушсна ей Ч со '<3 <и X в.3 и 3 г?''3 Лядвенець украшський Кзлятник схвдний (0 о ю о ю '<3 <и X .Я "(0 ей & о и со 'рц
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Люцерна Р60К90 а 12 27 23 30 2 6
поавна + б 7 27 23 33 4 7
лядвенець НзоРбоК90 а 15 26 22 27 1 9
украшський + б 8 25 24 27 2 14
козлятник ^0Р6сК90+ а 6 28 24 35 0 8
СХ1ДНИИ фумар б 6 27 22 36 2 7
Р60К90 а 15 12 27 3 26 2 5 10
Люцерна иоавна + злаки** б 15 14 26 2 24 3 5 10
Н60?60К90 а 19 18 21 3 26 4 1 8
б 21 17 20 2 27 2 3 8
N6^60^90+ а 19 19 22 0 29 2 0 8
фумар б 18 19 21 2 29 1 2 8
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12
Лядвенець Р60К90 а 18 16 22 0 2 33 2 5
украшський б 17 14 21 2 1 35 2 6
+ злаки Н60Р60К90 а 18 18 18 0 1 30 3 9
209
б 17 15 20 4 2 32 1 6
^0Рб0К90+ фумар а 17 18 19 0 1 32 3 8
б 16 15 20 3 2 33 3 8
Козлятник схщний + злаки Р60К90 а 15 14 28 1 3 2 26 2 9
б 13 15 27 4 4 3 25 2 7
N60P60K90 а 19 20 20 1 2 1 26 4 7
б 20 18 19 2 2 2 27 2 8
N60P60K90+ фумар а 19 19 21 2 1 2 27 3 7
б 20 18 22 0 2 3 27 1 6
Люцерна поавна + лядвенець украшський + злаки Р60К90 а 14 11 19 3 24 18 3 6
б 13 12 18 5 22 16 6 5
Нб0Рб0К90 а 16 16 16 1 25 19 2 5
б 15 16 14 3 23 17 7 4
N6oP6oK90+ фумар а 16 14 16 3 24 21 1 5
б 15 15 15 4 23 21 3 4
Люцерна поавна+ козлятник сх1дний+ злаки Р60К90 а 15 9 22 3 19 2 23 1 6
б 15 16 14 4 20 23 3 5
N6oP6oK90 а 15 13 16 4 18 1 22 3 8
б 13 14 15 5 17 2 24 3 7
^0Рб0К90+ фумар а 14 14 17 3 19 24 2 7
б 13 12 15 7 18 2 24 3 7
Люцерна поавна + лядвенець украшський + козлятник схщний+злак и Р60К90 а 12 10 20 4 15 14 19 3 3
б 10 12 21 3 15 13 20 4 2
N6oP6oK90 а 14 12 15 4 13 11 20 4 7
б 15 14 15 3 14 12 19 4 4
N6oP6oK90+ фумар а 12 10 16 4 16 13 20 3 5
б 12 11 15 3 16 13 20 5 5
Прижита: * а - фаза бутошзацп бобових та колосшня злашв, б - фаза цвтння бобових та повного виколошування злаюв.
** Злаки - стоколос безостий + костриця тростинна + пажитниця багатоушсна
Вщсоток неаяних вид1в коливався в межах 0-15 % злаюв та 0-4 % бобових трав. Необхщно вщзначити, що при бшьш тзньому скошуванш травостою бобових частка неаяних вид1в на 1-3 % була вищою шж при його вщчуженш у фаз1 колосшня злаюв та бутошзацп бобових.
У трикомпонентнш бобовш сум1ш1 за три роки використання домшуючим видом був козлятник схщний, активне розмноження якого проходить за рахунок зимуючих бруньок I кореневих паростюв, вщсоток даного виду без удобрения становив 30-33 %, за використання повних мшеральних добрив - 27 %, а додаткове обприскування травостою стимулятором росту фумар сприяло пщвищення частки даного виду до 35-36 %. У чотирикомпонентнш травосум1ш1 ¿з козлятником схщним його вщсоток становив 25-27 %, в пятикомпонентнш - 23-24 %, а у шестикомпонентнш 1920 %.
Частка люцерни поавно! у трикомпонентнш бобовш травосум1ш1 становила 25-27 %; у чотирикомпорнентнш ¿з трьома злаковими видами за фосфорно-калшного та повного мшерального удобрения - 24-26 %, а при обприскуванш травостою стимулятором росту фумар на фош повного
210
мшерального удобрения зросла до 29 %; вщсоток люцерни поЫвно! у пятикомпонетнш травосумш1 ¿з лядвенцем украшським становив 22-25 %, а ¿з козлятником схщним 17-20 %. У шестикомпонентнш травосумшщ частка люцерни поавно! становила 13-16 %.
Лядвенець украшський в уЫх травосумшах займав пор1вняно ¿з люцерною поавною та козлятником схщним найменшу частку: у трикомонентнш бобовш сумш1 його вщсток становив - 22-24 %, у чотирикомпонентнш бобово-злаковш - 30-35 %, в пятикомпонентнш - 1719 %, ав шестикомпонентнш- 11-14 %.
Серед неаяних бобових трав у дослщжуваних травостоях присутшми були конюшина лучна та пбридна, горошок мишачий та люцерна хмелевидна, ироте 1х вщсоток не перевищував 7 % .
Кр1м с1яних вид1в на лучних травостоях були присутшми I неаяш злаков! види. Найвищий 1х вщсоток до 15 % вщм1чено на травосто! залуженому трикомпонентною бобовою травосумшшю. Тут було вщм1чено грястицю зб1рну (до 5 %), тимофивка лучна (до 4 %), костриця лучна (до 3 %), пажитниця багатокв1ткова (1 %) та пирш повзучий (до 8 %). Даш види трав були зафжсоваш I на шших вар1антах. 1х поява у травостоях пояснюеться перенесениям насшня в1тром, гризунами тощо.
Р1знотравя дослщжуваних травосто!в було представлене кульбабою лжарською, подорожником ланцетолистим, осотом жовтим польовим, дерев1ем звичайним, королицею звичайною та шшими видами.
Строки скошування не значно впливали на формування видового складу травостою.
Висновки. Отже вЫ види злакових трав, введених у травосумш1, е ценотично сильними. Але з даних наших дослщжень можна сказати, що найбшьш конкурентно спроможною виявилася пажитниця багатоуюсна, вщсоток яко! був високим за вЫх вид1в удобрения. Ценотична актившсть стоколосу безостого та кострищ тростинно! проявляеться лише на високому агрофош: за фосфорно-калшного удобрения частка даних трав була на 2-6 % нижчою за вар1анти ¿з повним мшеральним удобрениям.
Л1тература
1. Боговш А. В. Трав'янист1 бюгеоценози, !хне полшшення тарацюнальне використання / А. В. Боговш, I. Т. Слюсар, М. К. Царенко. - К. : Аграрна наука, 2005. - 360 с.
2. Козяр О. М. Пщб1р травосум1шок для створення високопродуктивних сшожатей в умовах правобережного Лкостепу Украши / О. М. Козяр// Корми 1 кормовиробництво. Мжвщомчий тематичний науковий зб1рник / Ред. кол.: В.Ф. Петриченко (вщп.ред.). - Вшниця.: Тезис - 2003. - Вип. 51. - С. 216 - 218.
3. Луювництво в теори I практищ / Я. I. Мащак [та ¿и.]. - Льв1в : Сполом, 2005. - 295 с.
4. Методика проведения дослвдв по кормовиробництву / пщ ред. А. О. Бабича. - Вшниця : [б. в.], 1994. - 88 е..
211
5 Миркин Б. М. Теоретические основы современной фитоценологии / Б. М. Миркин - М. : Наука, 1985. - С. 27-41.
Summary M. Terlecka.
FEATURES OF FORMING OF SPECIFIC COMPOSITION BOB-CEREAL
TO AGROFITOCENOZU DEPENDING ON HIS COMPOSITION, FERTILIZER AND TERMS OF THE USE
The results of researches of influence of fertilizer, terms of the use, are given and to composition of mixtures haying a grass stands after 2005-2007rr., on his specific composition. Bringing of N60R60K90 and growthfactor fumar, instrumental in a maintainance in them of siyanikh types of herbares with specific part of alfalfa sowing 13-29 %, lyadvencyu Ukrainian - 11-35 % but kozlyatniku east 19-36 %, stokolosu an awnless - 12-20 %, fire a reed 10-20 %, pazhitnici a multislope - 1428 %).
Key words: mineral fertilizer, feed, grass stands, specific composition, terms of the use.
Рецензент - д.вет.н., професор Зав1рюха B.I.
212
