CC BY
40
УДК 633.2:631.81:631.811.98
Виговський 1.В., астрант, Мащак Я.1., доктор с.-г. наук, Сметана С.1., кандидат с.-г. наук ® 1нститут землеробства I тваринництва захгдного регюну УААН Украши
ЗМ1НА БОТАН1ЧНОГО ТА ВИДОВОГО СКЛАДУ ТРАВОСТОЮ П1Д ВПЛИВОМ УДОБРЕННЯ I СТИМУЛЯТОР1В РОСТУ
Подано результати трир1чних дослгджень впливу удобрення I стимулятор1в росту на ботатчний та видовий склад злаковобобового травостою. Встановлено позитивний вплив фумару I повного мтерального удобрення у доз1 Ыд0Р60Кд0 на р1ст та розвиток цтних видгв трав.
Ключовi слова: грунт, добрива, стимулятори росту, настня, суха речовина, корм.
Вступ. Боташчний i видовий склад травостою - важливi показники якост корму, його бюлопчно! повноцшноси, стшкост врожаю трави i довговiчностi лук.
Вщомо, що тдвищити повночленнiсть, отже i продуктивнiсть аяних ценозiв можна шляхом змiни стввщношення мiж компонентами травосумiшок або тдбору рiвноцiнних компонентiв у напрямi зменшення норми висiву ценотично сильних i збiльшення ценотично слабких компонентiв [1, 2]. Згщно з цим положенням, стввщношенням бобових компонентiв у травосумшках можна пiдвищувати стiйкiсть ценотично слабких видiв i на цiй основi збiльшити продуктивне довголiття бобовозлакових травосто1'в.
Як повiдомляe 1.П. Мiнiна [5], вщ складу травосумiшки, рiвня родючост грунту, iнтенсивностi вiдчуження надземно! маси залежить швидкiсть i напрями змш ботанiчного складу Ыяно! луки. Важливою умовою ценотично! стiйкостi агроценозу виступае замiна малорiчних сiяних трав бшьш довговiчними, якi в подальшому складають основу культурного угрупування.
За урожайнютю i ботанiчним складом можна судити про дощльнють застосування того чи шшого елементу технологи для пщвищення продуктивностi та якостi корму, одержаного iз сiяних i природних травостош, а також якою мiрою щ заходи сприяють продуктивному довголiттю даного травостою.
Уюсне використання травостош мае значний вплив на змiну 1х ботанiчного i видового складу [3]. При сшоюсному використаннi перш за все випадають iз травостою високоро^ багаторiчнi трави та однорiчнi i дворiчнi рослини, яю при цьому не встигають обнасiнитися. Водночас верховi трави (так як стоколос безостий, грястиця збiрна, конюшина лучна та ш.) швидко розвиваються, довго зберк'ають продуктивне довголiття i пригнiчують низовi трави.
На видовий склад впливають також строки i кратнiсть скошування. При постiйному ранньому вiдчуженнi з травостою випадають рослини, як рано цв^уть (лисохвiст лучний, кульбаба та ш.). При щорiчному трьохукiсному
® Виговський 1.В., Мащак Я.1., Сметана С.1., 2010
23
використанш у травосто! зменшуеться кшьккть цшних злакових i бобових трав, якi не встигають утворити насiння. Мiсце трав, що випали iз ценозу, часто займае рiзнотрав'я, малоцiнне в кормовому вщношенш.
Головним завданням цього дослiду було вивчення впливу удобрення i стимуляторiв росту на кормову продуктивнiсть травостою, вирощуваного на еродованих грунтах, виведених iз активного обробiтку на бюлопчну консервацiю в умовах твшчно! частини Лкостепу захiдного.
Матер1ал 1 методи. Польовi дослiди з вивчення удобрення i застосування стимуляторiв росту на злаково-бобових травостоях закладено у 2003 р. на полях Рiвненсько! державно! сшьськогосподарсько! дослщно! станци. Грунт тд дослiдами темно-сiрий опiдзолений сильнозмитий легкосуглинковий, в орному пласт якого мютиться гумусу 1,92% (за Тюрiним), Р2О5 - 20, К2О - 85 г на 1 кг грунту, рН (сольове) - 6,2. Попередник - однорiчнi трави. Схил бшьше 7-8о твденно-захщно! експозици. Травосумiшку сшоккного використання висiвали такого складу: люцерна поЫвна (7,7) + лядвенець рогатий (43) + стоколос безостий (6) + пажитниця багатоукюна (4) + тимофивка лучна (4 кг/га кондицшного насiння). Удобрення в дослiдi проводили згщно зi схемою, яку подано в табличному матерiалi. Площа поавно! дiлянки - 32 м2, а облжово! - 20 м2 в чотириразовш повторностi. Облiк урожаю проводили подшяночно, суцiльним скошуванням iз наступним зважуванням у трьох укосах. Перед збором урожаю визначали боташчний, видовий склад та щшьшсть травостою, а також висоту рослин.
Результати дослщження. Аналiз видового складу травостою показав, що кiлькiсне сшввщношення видiв змiнювалося за роками, в основному залежно вiд висiяного насшня багаторiчних трав.
На варiантах, де було виЫяно люцерну посiвну i лядвенець рогатий, переважали бобовi трави та самосшно з'явилися злаковi (5,47 - 7,04%), частково рiзнотрав'я (3,13 - 5,1%). 1з злакових трав переважав пирш повзучий, а з рiзнотрав'я - ромашка бiла, деревш та кульбаба.
У середньому за три роки дослщжень у злаковобобовому травосто! домшантом виступала та злакова трава, яку висiвали разом iз бобовими.
У чотирикомпонентних травосумiшках домшували в основному бобовi багаторiчнi трави - люцерна поавна, лядвенець рогатий, а iз злакових -стоколос безостий, тому що його бшьше виавали.
За три роки дослщжень спостер^али вплив азотних добрив i стимуляторiв росту на формування боташчного складу врожаю злаково-бобового травостою (табл. 1).
Злаковобобовi травосто! впродовж вегетацшного перiоду на еродованому схилi в основному складалися iз бобових багаторiчних трав. При сшокюному використаннi на контролi без удобрення щ трави в сiяному травосто! у першому укосi займали 57,2%, а в третьому - 59,2%.
Внесення одних лише фосфорно-калшних добрив у дозi Р30Кб0 п1двищило вмют бобових багаторiчних трав у першому укоа на 6,2%, а в третьому - на 8,7%, збшьшення дози фосфорно-калшних добрив до Р60К90 пщвищило !х частку на 8,3% в першому i на 10,9% в третьому укосах. Додаткове застосування азотних
24
добрив у дозi зменшило юльюсть бобових компонента у першому укосi на 6,4%, а в третьому - на 2,4%, що зумовило збiльшення злакових багаторiчних трав у першому укос на 7,8%, а в третьому - на 3,0%.
Таблиця 1
Боташчний склад травостою залежно ввд удобрення 1 стимулятор1в росту _(середне за 2003 - 2005 рр.), %_
Схема дослвду Боташко-господарсьш групи
злаки бобов1 р1знотрав'я
Укоси
I III I III I III
Без удобрення (контроль) 36,2 36,5 57,2 59,2 6,6 4,3
рзоКбо 30,5 28,3 63,4 67,9 6,1 3,8
Р60К90 27,2 25,8 65,5 70,1 7,3 4,1
^0Р60К90 35 28,8 59,1 67,7 5,9 3,5
Р60К90 + ем1стим С 39,5 30,6 50,4 65,4 10,1 4,0
Р60К90 + фумар 31,4 26,3 61,3 69,8 7,3 3,9
^0Р60К90 + фумар 38,8 40,2 52,7 55,6 8,5 4,2
Внесення на фосфорно-калшному фонi стимулятора росту емктим С дещо зменшило вмiст бобових у травосто! i позитивно вплинуло на кiлькiсть злакових багаторiчних трав, тодi як стимулятор росту фумар дещо збшьшив частку бобових багаторiчних трав. Внесення мiнеральних добрив у дозi N60P60K90 з додатковим застосуванням фумару негативно вплинуло на вмкт бобових багаторiчних трав у кормi порiвняно з аналогiчним удобренням, але без стимулятора росту.
Частка рiзнотрав'я на вах варiантах дослiду становила 5,9 - 10,1% в першому та 3,5 - 4,3% в третьому укоЫ. Мшеральш добрива, внесет на травосто!, не тшьки тдвищують урожай зелено! маси, але i змiнюють його боташчний та видовий склад (табл. 2).
Таблиця 2
Вплив удобрення 1 стнмулятор1в росту на видовий склад злаково-бобового травостою ( середне за 2003 - 2005 рр.), %_
Злаки Бобов1
Схема дослвду •■¡з к ■ер « н стоколос безостий пажитниця багатоушс на с ел нз аа н Я о о М а лядвенець рогатий Р1зно-трав'я
Без удобрення (контроль) 6,8 14,2 9,3 5,9 27,2 30,0 6,6
Р30К60 8,0 9,7 8,1 4,7 33,0 30,4 6,1
Р60К90 6,1 8,3 7,7 5,1 37,5 28,0 7,3
Нз0Р60К90 8,7 11,5 9,9 4,9 33,1 26,0 5,9
Р60К90 + ем1стим С 9,1 14,8 10,9 4,7 29,0 21,4 10,1
Р60К90 + фумар 7,0 12,4 9,2 4,8 34,1 27,2 7,3
^0Р60К90 + фумар 9,0 16,8 13,0 5,3 26,2 26,5 8,5
25
Як видно iз одержаних даних, Ыяш трави домшували у виЫяних злаковобобових травосумшках. Вивчення видового складу Ыяного злаково-бобового травостою з рiзними видами показало, що сшввщношення компонентiв, незважаючи на однаковi екологiчнi умови, не були сталими й iстотно змiнювалися за роками використання.
Частка вцщв змшювалася, спiввiдношення видiв змiнювалось не тщьки за роками, але й пщ впливом внесених мiнеральних добрив i стимуляторiв росту. Видовий склад злаковобобового травостою зазнав змiн при застосуванш фосфорно-калiйного удобрення в дозi Р30К50 i Р60К90. При такому удобренш збшьшувалася частка бобових i зменшувалася кiлькiсть злакових трав. Внесення повних мiнеральних добрив у дозi Н50Р60К90 та Р60К90 + фумар негативно впливало на бобовi, зокрема люцерну поавну i лядвенець рогатий. Частка злакових багаторiчних трав у фiтоценозi за роками дослiджень збiльшувалася на вах варiантах залежно вщ внесення мшеральних добрив та стимуляторiв росту. 1з злакових трав переважали стоколос безостий i пажитниця багатоукiсна. При удобренш Р60К90 тимофивка лучна займала в травосто! 6,1%, а при додатковому внесеннi емiстиму С i фумару - вiдповiдно 9,1 i 7%.
Застосування азотних добрив у дозi N60 з додаванням стимулятора росту фумару сприяло збшьшенню частки стоколосу безостого до 16,8%, а пажитнищ багатоуюсно! - до 13%. Така ж закономiрнiсть спостерiгалася i щодо тимофивки лучно!.
Бобовi багаторiчнi трави (люцерна посiвна i лядвенець рогатий), маючи однакову кшькють елеменив живлення iз злаками на фосфорно-калшному фонi, розвивалися краще за рахунок симбютично! азотфжсаци. Слiд вiдзначити, що протягом трьох роюв дослiджень у травосто! домшувала люцерна посiвна. Рiзнотрав'я займало досить високу частку (5,9 - 10,1%), i складалося в основному iз кульбаби, деревiю, щавлю кшського, подорожнику та iн. В третьому укос його було дещо менше.
Таким чином, нашими дослщженнями встановлено, що видовий склад злаковобобово! травосумiшки сiнокiсного використання на ршл^ виведенiй на бiологiчну консервацiю, змшювався як за роками, так i вiд весни до осенi тд впливом мiнеральних добрив та стимуляторiв росту.
У дослiдi iз злаковобобовим травостоем з вивчення системи удобрення iз додаванням стимуляторiв росту в агроценозi з злакових трав переважали стоколос безостий та пажитниця багатоукюна, а з бобових - люцерна поавна. При удобренш травостою повним мшеральним удобренням ^0Р60К90 частка стоколосу безостого збшьшувалася порiвняно iз фосфорно-калшним удобренням. Пiд впливом застосування фосфорно-калшного удобрення (Р60К90) i фумару частка люцерни поавно! в травосто! становила 34,1%.
Висновки
1. На еродованих грунтах швшчно! частини Лiсостепу захщного при сiвбi одновидових трав люцерни поавно! i лядвенцю рогатого та !х травосумiшок iз злаковими найвищий вмкт бобових було вiдзначено на одновидових поавах, а в сумшщ iз злаковими травами !х мктилося вiд 50,2 до 55,9%.
26
2. Найбшьшу кшькють бобових багаторiчних трав виявлено на Bapiarni, де удобрювали злаковобобову травосумшку в дозi P60K90 в першому (65,4%) i в третьому (70,1%) укосах.
Л1тература
1.Кургак В. Г. Яюсть корму бобово-злакових ценозiв залежно вiд pежимiв 1х використання / В. Г. Кургак, В. П. Корчемний // Зб. наук. пр. 1нституту землеробства УААН. - 2000. - Вип. 1. - С. 118 - 121.
2.Кургак В. Г. Бобовi трави для Ыяних лучних травосто1в / В. Г. Кургак // Тваринництво Укра1ни. - 1995. - № 10. - С. 27 - 29.
3.Куркин К. А. Системное исследование динамики лугов / К. А. Куркин - М. : Наука, 1976. - 284 с.
4.Макаренко П. С. Бобово-злaковi тpaвосумiшi для створення високо-продуктивних зрошуваних пасовищ в Лкостепу УРСР / П. С. Макаренко // Вкник с.-г. науки. - 1982. - № 7. - С. 26 - 29.
5.Минина И. П. Изучение динамики видов в сеяных сообществах / И. П. Минина // Методика опытных работ на сенокосах и пастбищах. -ВАСХНИЛ, ВНИИ кормов имени В.Р.Вильямса. - М. : Сельхозгиз, 1961. - С. 94 - 98.
Summary
I.V.Vyhovsky, Ja.I.Mashchak, S.I. Smetana Institute Agriculture and Stock
Breeding of Western Region of NAAS of Ukraine CHANGE OF BOTANIC AND SPECIFIC COMPOSITION OF GRASS
STAND UNDER IFLUENCE OF FERTILIZER AND GROWTH
STIMULATORS
The results of three-year investigation on influence of fertilizer and growth stimulators on botanic and specific composition of cereal-legume grass stand are given. An positive influence offumar and full mineral fertilizer at rate N90P60K90 on growth and development of valuable grass species is established.
Key words: soil, fertilizers, growth stimulators, seed, dry matter, forage .
Стаття надшшла до редакцИ 19.04.2010
27
