CC BY
22
КОРМОВИРОБНИЦТВО, ЖИВЛЕННЯ, СЕЛЕКЦ1Я ТА РОЗВЕДЕННЯ ТВАРИН
PRODUCING OF FEEDSTUFFS, NOURISHMENT, SELECTION AND ANIMAL BREEDING
УДК 633.2.031:631.81:631.811.98
Виговський 1.В., астрант ©
1нститут землеробства I тваринництва захгдного регюну УААН
УРОЖАЙН1СТЬ БОБОВО-ЗЛАКОВИХ ТРАВОСУМ1ШОК НА ЕРОДОВАНИХ ЗЕМЛЯХ ПРИ ЗАСТОСУВАНН1 М1НЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ I СТИМУЛЯТОР1В РОСТУ
Встановлено продуктивтсть злаково-бобовог травосумшки тд впливом удобрення I застосування стимулятор1в росту на еродовант рыл1, виведетй на бюлог1чну консервацт.
Ключовi слова: грунт, добрива, стимулятори росту, настня, суха речовина, корм.
Вступ. На сучасному етат орш грунти, розмщеш на схилах крутизною понад 6о, потрiбно виводити з активного оброб^ку на бюлопчну консервацш строком на 10-15 роюв. На вилучених орних землях доцшьно провести залуження, вiдновити старi i створити новi високопродуктивнi травосто! [1]. Основна орiентащя при цьому робиться на науково-обгрунтований добiр видiв трав з урахуванням грунтово-клiматичних умов та 1хньо! алелопатично! взаемоди в сумiшках, застосування маловитратних технологiй i технологiчних прийомiв [3]. Стратегiя використання землi обумовлюеться iнтересами землеробства i тваринництва iз одержанням екологiчно чисто! продукци. Збшьшення виробництва конкуренто-спроможно! продукци тваринництва можливе лише на основi зростаючо! культури кормовиробництва, тдвищення родючостi грунтiв при використанш мiнеральних добрив i стимуляторiв росту. Бобовi багаторiчнi трави е найменш затратними в групi кормових культур, зокрема при вирощуванш 1х на еродованих схилових землях. При тому на поЫвах бобових багаторiчних трав слiд застосовувати препарати, що пiдвищують азотфiксацiю. Синтезований за рахунок симбютично! азотфжсацп азоту бiлок в 10 разiв дешевший одержаного внаслщок застосування азоту мiнеральних добрив [2].
© Виговський 1.В., 2009
225
Велик земельш простори Украши ще в недалекому минулому визначали екстенсивну систему використання земл1 Розширення площ орних земель було найпростшим засобом збiльшення виробництва продукци рослинництва, в результатi чого розорашсть зростала i досягла бiльше 80%, що складае майже 35 млн. га i зокрема розорано 11 млн. га нечорноземних грунпв [4]. Тому найважлившим заходом може бути зменшення площi рiллi приблизно на 10 млн. га i переведення И у природнi кормовi угщдя. Збiльшення площi лукопасовищних угiдь потрiбно здiйснити в основному за рахунок орних земель на схилах, i створення на них природних кормових угщь полiпшить кормову базу тваринництва. Ц заходи базуються на створенш сiяних травостош з обов'язковим включенням в травосумiшку бобових багаторiчних трав. Багаторiчнi трави внаслiдок сво!х бюлопчних особливостей, забезпечують бiльш надiйний захист грунтового покриву вщ ерози. Цьому сприяе тдтримання густого травостою, добре розвинута коренева система та довговiчнiсть багатьох видiв трав.
Для штенсифжаци фотосинтезу та мiнерального живлення рослин у сучасному землеробствi широко використовують природнi i синтетичнi стимулятори росту. В останш роки через висою цiни на мiнеральнi добрива знижуеться родючiсть грунту, погiршуеться режим мшерального живлення, зменшуеться врожай та попршуеться його якiсть.
На сучасному етат актуальним е перехiд рослинництва до бюлопчних систем землеробства, ефективного i рацюнального використання бiологiчного потенцiалу грунту, оптимiзацil рослинно-мжробно! взаемоди в агроф^оценозах. Тому застосування бiопрепаратiв мiкроорганiзмiв, зокрема азотфжсуючих, е високоефективним прийомом бюлопзаци рослинництва з використанням бiотехнологiчних засобiв - мiкробiологiчних препаратiв. Особливо перспективним i недорогим е застосування бюпрепараив азотфiксуючих i фосфомобiлiзуючих мiкроорганiзмiв. До них належить фумор, який е ушверсальним високоефективним екологiчно чистим стимулятором росту рослин, який здатний замшити вс вiдомi стимулятори, що використовують на будь-яких сшьськогосподарських культурах на рiзних етапах 1х розвитку. Для лжвщаци дефiциту азоту в лукiвництвi важливо мобiлiзувати його бiологiчне джерело шляхом збагачення лучних травостош бобовими багаторiчними травами, якi здатнi продукувати 100 кг/га i бiльше азоту та 20-30 кг/га фосфору. Створення Ыяних травостош з тдвищеним вмютом бобових один з перспективних напрямiв штенсифжаци в зонi достатнього зволоження.
Головним завданням даного дослщу було вивчення впливу удобрення i стимуляторiв росту на кормову продуктившсть травостою вирощуваного на еродованих грунтах, виведених iз активного оброб^ку на бiологiчну консервацiю в умовах твшчно! частини Лiсостепу захщного.
Матер1ал 1 методи. Польовi дослщи з вивчення удобрення i застосування стимуляторiв росту на злаково-бобових травостоях закладено у 2003 роцi на полях Рiвненськоl державно! сшьськогосподарсько! дослщно!
226
станци. Грунт тд дослщами темно-Ырий опiдзолений сильнозмитий легкосуглинковий в орному пласт мiститься гумусу 1,92% (за Тюршим), Р2О5 - 20, К2О - 85 г на 1 кг грунту, рН (сольове) - 6,2. Попередник - однорiчнi трави. Схил бшьше 7-8о твденно-захщно! експозици. Травосумiшку сiнокiсного використання виавали такого складу: люцерна посiвна (7,7) + лядвенець украшський (43) + стоколос безостий (6) + пажитниця багатоукюна (4) + тимофивка лучна (4 кг/га кондицшного насiння). Удобрення в дослда проводили згiдно зi схемою, яку подано в табличному матерiалi. Площа поЫвно! дiлянки - 32 м2, а облжово! - 20 м2 в чотириразовiй повторност^ Облiк урожаю проводили подiляночно, суцшьним скошуванням iз наступним зважуванням в трьох укосах. Перед збором урожаю визначали боташчний, видовий склад та щшьшсть травостою, а також висоту рослин.
Результати дослщженя. Перший укiс проводили у фазi повного виколошування злакiв (бутошзаци бобових), а наступи через 45-50 днiв. Агротехнiка на дослвд загальноприйнята для зони. В нашому дослiдi виявлено iстотний вплив мшеральних добрив i стимулятора росту на урожайшсть злаково-бобово! травосумiшки (табл.1).
На контролi без удобрення в середньому за три роки зiбрано урожай 4,8 т/га сухо! маси, причому найвищий його показник був на другому рощ використання.
Внесення одних фосфорно-калшних добрив у дозi Р30К60 забезпечило приркт на 11%, а удобрення в нормi Р60К90 - на 12,5% сухого корму. Додаткове застосування азотних добрив в дозi тдвищило урожайнiсть сухо! маси на 0,7 т/га.
Таблиця 1
Вплив удобрення i стимуляторiв росту на урожайшсть _злаково-бобово'1 травосумiшки, т/га__
№ Схема дослвду Зб1р сухо! речовини Середне ± до
п/п 2003 2004 2005 контролю
1. Без удобрення (контроль) 3,5 5,8 5,2 4,8 -
2. Р30К60 4,1 6,7 6,2 4,8 17,0
3. Р60К90 4,6 7,0 6,3 6,0 12,5
4. N60p60K90 5,6 7,5 7,1 6,7 14,0
5. Р60К90 + ем1стим С 5,7 7,3 6,5 6,5 13,5
6. Р60К90 + фумор 5,9 7,5 6,8 6,7 13,9
7. N6oР6oK9o + фумор 7,0 7,9 7,6 7,5 15,6
Н1Р0,5, т/га 0,22 0,30 0,31
На варiантi з внесенням повного мiнерального удобрення з додаванням стимулятора росту емютиму С зiбрано в середньому за три роки дослщжень 6,5 т/га сухо! маси, а на варiантi з застосуванням фумору - 6,4 т/га, тобто на 0,2 т/га бшьше, або на 0,4%. Практично урожайшсть не тдтверджуеться ктотною рiзницею. За три роки використання на еродованих землях злаково-бобового травостою сшокюного напряму, який складався iз люцерни поЫвно! (7,7) +
227
лядвенцю укра!нського (4,3) + стоколосу безостого (6) + пажитнищ багатоукюно! (4) + тимофивки лучно! (4) кг/га кондицшного насшня), при удобреннi N60P60K90 + фумор 3i6pa^ найвищий урожай (7,5 т/га сухо! маси).
Удобрення застосоване на травостоях сшоккного використання, не тшьки збшьшуе урожайнiсть, але i змшюе ботанiчний склад травостою, а значить, i його кормову цiннiсть. За додаткового внесення азотних добрив на злаково-бобовий травостш в дозi N60 на фосфорно-калiйному фонi простежувалася тенденщя до зниження частки бобових багаторiчних трав вiд 53,9 до 39,7%.
Проводячи аналiз видового складу травостою, ми встановили, що кiлькiсне ствввщношення видiв майже вiдповiдало висiяним травам на контроле але змiнювалося тд впливом внесених добрив i стимуляторiв росту на травостiй. Бобовi компоненти на фош мiнерального живлення в дозi Р60К90 мали однакову конкурентну здатнiсть iз злаковими травами при повному мшеральному удобреннi.
Висновки. В середньому за три роки використання травостою найвищу врожайшсть (7,5 т сухо! маси з 1 га) забезпечила злаково-бобова травосумшка, що складалася iз люцерни поЫвно! (7,7) + лядвенцю укра!нського (4,3) + стоколосу безостого (6) + пажитнищ багатоукюно! (4) + тимофивки лучно! (4 кг/га кондицшного насшня) при повному удобренш в дозi N60P60K90 + фумор.
Л1тература
1. Бабич А. О. Кормове поле Укра!ни / А. О. Бабич // Агропром Укра!ни. -1990. - № 3. - С. 48 - 55.
2. Вплив бобових трав на продуктившсть Ыяних лук / О. М. Давидюк // Науково-виробнича конференщя „Оптимiзацiя структури агроландшафив i рацiональне використання грунтових ресурЫв". - Рiвне, 2000. - С. 32 - 33.
3. Петриченко В. Ф. Науковi основи розвитку адаптивного кормовиробництва в Укра!ш / В. Ф. Петриченко // Вкник аграрно! науки. - 2004. - № 1. - С. 5 - 10.
4. Сайко В. Ф. Науковi основи рацюнального використання земель, виведених з штенсивного оброб^ку / В. Ф. Сайко // Матерiали мiжнародно! конференцi! „Науковi основи рацюнального використання земель, виведених з оброб^ку" (11 - 13 червня 2003 р.). - К. : Фггоцентр, 2003. - С. 3 - 7.
5. Методика проведення дослвдв по кормовиробництву // за ред. А. О. Бабича. - Вшниця, 1994. - 96 с.
Summary
Conelusions the legume-grass grass mirtures fertilired in rate N60P60K90 stimulator are provided thefbigbest yield - 7,1 t/ha of dry matter in average for three years use of gross stand.
Стаття надшшла до редакцИ 23.09.2009
228
