CC BY
26
УДК 633.2.03: 631.816.1: 631. 811. 98
Виговський I. В., к. с.-г. н. ©
Ргвненський державный гуманитарный университет, Р1вне, Украгна
ПОЖИВШСТЬ КОРМУ ЗЛАКОВО-БОБОВОГО ТРАВОСТОЮ ЗАЛЕЖНО В1Д УДОБРЕННЯ ТА СТИМУЛЯТОР1В РОСТУ
На даний час в природг надзвичайно розр1сся дисбаланс мгж сталими, сформованими природно та культурними екосистемами. Одним з виявгв його е повсюдний ттенсивний розвиток ерозгйних процесгв, особливо на схилових землях, непом1рне скорочення земельного фонду та змти поживност1 корму агроландшафтгв.
Подано результати дослгджень, ям засвгдчили, що важливим фактором тдвищення поживностг травостою на схилових землях е правильне визначення якгсних показникгв корму та гх стввгдношення при удобренн злаково—бобових стожатей.
На основI проведених дослгджень встановлено, що поживтсть корму е найкращою на вариантах дослгду, де вис1вали злаково-бобову травосумшку в склад яког було введено наступш трави: люцерна посгвна, лядвенець рогатий, стоколос безостий, пажитниця багатоуюсна та вносили мтеральш добрива в дозг Ы60Р60К90 г стимулятор росту фумар.
Встановлено, що стимулятори росту при ргзних фонах удобрення позитивно впливають на кглькгсть аяних трав у травосумШц та на окремг показники поживност1 корму.
Поживтсть корма була найкращою на варгантах, де вис1вали злаково-бобову травосумшку при мтеральному удобренн в норм1 М6(р6(К90 1 стимулятора росту — фумару (протегнове стввгдношення становило 1 : 3,9; Са : Р — 1 : 1,67; К: Ыа — 1 : 17; К: (Са + Mg) — 1 : 3,1).
Ключов1 слова: анокоси, еродоваш схили, багаторгчт трави, злаково—бобовг травостог, поживтсть корму, удобрення, стимулятори росту.
УДК 633.2.03: 631.816.1: 631. 811. 98
Виговський И. В., к. с.-х. н.
Ровненский государственный гуманитарный университет, Ровно, Украина
ПИТАТЕЛЬНОСТЬ КОРМА ЗЛАКОВО-БОБОВОГО ТРАВОСТОЯ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УДОБРЕНИЯ И СТИМУЛЯТОРОВ РОСТА
На данное время в природе очень сильно проявляется дисбаланс между сталыми сформированными и культурными экосистемами. Одним с проявлений его есть повсеместное интенсивное развитие эрозийных процессов, особенно на склоновых землях, большое сокращение земельного фонда и изменения питательности корма агроланшафтов.
Представлены результаты исследований, которые показали, что важным фактором повышения питательности травостоя на склоновых почвах является правильное определение качественных показателей корма и их соотношений при удобрении злаково—бобовых сенокосов.
На основании проведенных исследований установлено, что питательность корма есть наилучшей на вариантах опыта, при высевании злаково—бобовой травосмеси, в состав которой были введены следующие травы: люцерна посевная, лядвенец рогатый, кострец безостый, плевел многоукосный и вносили минеральное удобрение в норме Ы60Р60К90 с добавлением стимулятора роста фумара.
Установлено,что стимуляторы роста на разных фонах удобрения положительно влияют на количество сеяных трав в травосмеси и на некоторые показатели питательности корма.
© Виговський I. В., 2016
13
Питательность корма была наилучшей на вариантах, где высевали злаково-бобовую травосмесь при минеральном удобрении в норме N60P60K90 с добавлением стимулятора роста фумара (протеиновое соотношение составляло 1 : 3,9; Са : Р - 1 : 1,67; К: Na - 1 : 17; К: (Ca + Mg) - 1 : 3,1).
Ключевые слова: сенокосы, эродированные склоны, многолетние травы, злаково-бобовые травостои, питательность корма, удобрения, стимуляторы роста.
UDC 633.2.03: 631.816.1: 631.811.98
Vyhovsky I. V., candidate of agricultural sciences, Rivne State Humanitarian University, Rivne, Ukraine
DEPENDENCE OF THE NUTRITIONAL FEED OF GRASS-LEGUME GRASS ON FERTILIZERS AND GROWTH PROMOTERS
At present, an essential imbalance between permanent, naturally formed and cultural ecosystems has increased. One of its manifestations is widespread intensive development of erosion, especially on sloping lands, excessive reduction of land resources and changes in nutritional feed of agricultural landscapes.
Here, we present the results of studies showing that an important factor in increasing the nutritional value of grass on sloping lands are correct definition offood quality indicators and their correlation with fertilizer grass-legume hay.
On the basis of the studies it is found that the nutritional value of food is the best for the versions of the experiment, where the grass-legume mixture contained the following herbs: Medicago sativa alfalfa crop, Lotus corniculatus lyadvenets Horned, Bromus Rump beardless inermis, and Lolium multiflorum with the fertilizer N60P60K90 and growth promoter fumar.
Nutritional feed was the best when the grass-legume mixture was sown at mineral fertilizer at normal N60P60K90 and stimulator of growth - fumar (Protein ratio was 1: 3.9, Ca: P - 1: 1.67, K, Na - 1: 17, K: (Ca + Mg) - 1: 3.1).
Key words: hay, eroded slopes, perennial herbs, grasses and herbage legumes, nutritional food, fertilizers, growth stimulants.
Вступ. Для одержання корму високо! якост важливе значення мае створення оптимальних умов росту i розвитку лучних фiтоценозiв. Найбшьш об'ективними показниками кормово! продуктивное!! багаторiчних трав е прирости сухо! речовини, кормових одиниць та перетравного проте!ну протягом перюду вегетацп злаково-бобового травостою [3, 7].
На продуктивнють, якють продукцл i здоров'я тварин мае значний вплив мшеральний склад сшошсного корму. Крiм загально! поживносп, яшсть корму великою мiрою залежить ввд ствввдношення мiж окремими поживними речовинами i мшеральними елементами. Використання тваринами оргашчних поживних речовин можна домогтися тшьки в тому випадку, якщо корми мютять достатню кшьшсть мшеральних речовин [4]. Тому, на даний час актуальними е питания використання стимуляторiв росту рослин, ям на окремих етапах онтогенезу тдвищують врожайшсть та якiсть лукопасовищного корму.
MaTepia™ i методи. Дослiджения проводили на темно-сiрих опiдзолених легкосуглинкових, середньозмитих, виведений пiд залуження грунтах дослiдних дшянок Рiвненського iнституту агропромислового виробництва НААН Укра!ни на схилi крутизною 6—7о. У дослiдi в травосто! сiнокiсного використання використовували подвiйнi i потрiйнi комбiнацi! мiнеральних добрив зпдно схеми. Азотнi добрива вносили в дозi N30 весною i тсля другого укосу. Фосфорнi i калiйнi - навеснi. Для використання стимуляторiв росту використовували розчин емiстиму С i фумару [1, 6].
Поживну цiннiсть корму сiножатей на схилових землях визначена на основi власних даних хiмiчного аналiзу складу злаково-бобового травостою за методикою А. П. Дмитроченка [2].
14
Результати дослщження. В середньому за роки до^джень ан^з одержання даних хiмiчного складу корму показав достатнш рiвень забезпечення зелено! маси сiяних злаково-бобових травосто!в мiнеральними елементами, який в основному, ввдповвдав зоотехнiчним нормам годiвлi велико! рогато! худоби [5].
Пожившсть корму на сшошсному злаково-бобовому травосто! значно змiнюeться залежно вiд мiнеральних добрив i стимуляторiв росту (табл. 1).
Таблиця 1
Вихвд к.од., т/га Сшввдаошення
№ з/п Удобрення проте!-нове Са:Р К:Ыа К:(Са+Мв)
1 Без удобрення контроль 3,66 4,8 1,91 19 3,2
2 Р30К60 4,27 4,3 1,78 18 3,3
3 Р60К90 4,57 4,3 1,76 17 3,2
4 ^0Р60К90 4,75 4,2 1,89 18 2,9
5 Р60К90 + емстим С 5,00 4,1 1,56 19 3,1
6 Р60К90 + фумар 5,15 4,1 1,60 20 3,4
7 Ы60Р60К90 + фумар 5,25 3,9 1,69 17 3,1
Застосування мiнеральних добрив разом iз стимуляторами росту на схилових землях суттево збiльшуe урожайнють сухо! маси та пожившсть корму. Найвищий вихiд кормових одиниць iз 1га площi, де вносили мшеральш добрива в дозi К60Р60К90 i стимулятор росту фумар, становить 5,25 т/га, що на 0,5 т/га бшыле, нiж при внесенш тшьки мiнеральних добрив без стимулятора росту. Одержан! на час до^джень дан! свiдчать, що проте!нове спiввiдношення було близьким до оптимуму. Кормовi ращони, як мiстять на кормову одиницю не менше, н!ж 100г перетравного проте!ну, слiд вважати задовiльними [8].
Забезпечешсть кормовою одиницею, перетравним проте!ном у кормi сiнокiсного травостою на вах варiантах дослiду була достатньою. Найбiльше проте!нове спiввiдношення було на контрольному варiантi (4,8). Дещо нижчим воно вiдмiчено на фоновому фосфорно-калшному удобреннi (Р60К90) i становило 4,3. При використани стимуляторiв росту емютиму С i фумару при фоновому удобренм воно звужувалося до 4,1.
Ствввдношення кальцiю до фосфору було оптимальним (1,56 - 1,91) незалежно вiд стимуляторiв росту. Щодо ствввдношення калiю до кальцiю плюс магшю i калiю до натрiю, то корм в основному мав дещо завищеш показники через значне нагромадження калiю i недостатнiй вмiст кальщю та магнiю, а також натрто.
Найсприятливiше спiввiдношення калiю до кальщю плюс магшю i калiю до натрда було на варiантах, ям були удобренi повним мiнеральним добривом в дозi К60Р60К90 та при додатковому внесеннi стимулятора росту фумар (ввдповвдно спiввiдношення К : (Ca+Mg) становило 1 : 2,9 i 1 : 3,1). Це пояснюеться тим, що азот сприяе тдвищенню вмiсту магнiю i натрiю i деякому зниженню вмiсту калiю в рослинах.
Висновки. На с!яних травостоях, вирощуваних на еродованiй схилi пiвнiчно! частини Лiсостепу захiдного, вiдмiчено що стимулятори росту при рiзних фонах удобрения позитивно впливають на кiлькiсть с!яних трав у травосумiшцi та окремi показники поживносп корму.
Поживиiсть корма була найкращою на варiаитах, де виавали злаково-бобову травосумiшку при мшеральному удобреинi в нормi К60Р60К90 i стимулятора росту -фумару (проте!нове спiввiдношеиня становило 1 : 3,9; Са : Р - 1 : 1,67; К : № - 1 : 17; К : (Са + Мв) - 1 : 3,1).
Л1тература
1. Волкогон В. В. Стимулятори росту рослин як складовi технологш рацюнального використання мшеральних добрив / В. В. Волкогон // Вюник Харк. держ. аграр. ун-ту. -2001. - № 4. - С. 40 - 44.
15
2. Дмитроченко А. П. Руководство к практическим занятиям по кормлению сельскохозяйственных животных / А. П. Дмитроченко. - М. : Сельхозиздат, 1963. - 250 с.
3. Квита Г. П. Науково-методолопчш аспекти ощнки продуктивносп кормових культур / Г. П. Квита, В. Ф. Петриченко, Н. Я. Гетман // Зб. наук. пр. ВДАУ. - 2009. -Вип. 39, - т. 1. - С. 73 - 84.
4. Луювництво в теори i практищ / Я. I. Мащак [та ш.]. - Львiв : [Сполом], 2005. - 295 с.
5. Мащак Я. I. Вплив удобрення i стимуJIяторiв росту на видовий та мшеральний склад травостою. / Я. I. Мащак, Л. М. Любченко, I. В. Виговський // Передпрне та прське землеробство i тваринництво. - 2011. - Вип. 53. Ч. II - С. 77 -83.
6. Пономаренко П. С.Стимулятор росту Емктим"С"/ П. С. Пономаренко, I. П. Секун, О. С. Нехай // Захист рослин. - 1986. - № 2. - С. 10.
7. Рак Л. I. Сшокоси i пасовища / Л. I. Рак, Д. I. Шуль, Г. П. Дудка - Тернопшь : Збруч, 2006. - 233 с.
8. Тоомре Р. И. Культурные луга - основа интенсивного животноводства / Р. И.Тоомре // Естественные кормовые ресурсы СССР и их использование. - М. : Наука. 1978. - С. 55 - 56.
References
Volkohon, V. V. (2001). Stymuliatory rostu roslyn yak skladovi tekhnolohii ratsionalnoho vykorystannia mineralnykh dobryv / V. V. Volkohon // Visnyk Khark. derzh. ahrar. un-tu. 4, 40 - 44. (in Ukrainian). Dmitrochenko, A. P. (1963). Rukovodstvo k prakticheskim zanyatiyam po kormleniyu
selskohozyaystvennyih zhivotnyih /A. P. Dmitrochenko. - M. : Selhozizdat, 250. (in Russian). Kvitko, H. P. (2009). Naukovo-metodolohichni aspekty otsinky produktyvnosti kormovykh kultur / H. P. Kvitko, V. F. Petrychenko, N. Ya. Hetman // Zb. nauk. pr. VDAU. - 39 (1), 73 - 84. (in Ukrainian).
Mashchak, Ya. I. (2005). Lukivnytstvo v teorii i praktytsi / Ya. I. Mashchak [ta in.]. - Lviv :
[Spolom], 29. (in Ukrainian). Mashchak, Ya. I. (2011). Vplyv udobrennia i stymuliatoriv rostu na vydovyi ta mineralnyi sklad travostoiu. / Ya. I. Mashchak, L. M. Liubchenko, I. V. Vyhovskyi // Peredhirne ta hirske zemlerobstvo i tvarynnytstvo. 53, II, 77 -83. (in Ukrainian). Ponomarenko, P. S. (1986). Stymuliator rostu Emistym"S"/ P. S. Ponomarenko, I. P. Sekun,
O. S. Nekhai // Zakhyst roslyn. 2, 10. (in Ukrainian). Rak, L. I. (2006). Sinokosy i pasovyshcha / L. I. Rak, D. I. Shul, H. P. Dudka - Ternopil : Zbruch, 233. (in Ukrainian).
Toomre, R. I. (1978). Kulturnyie luga - osnova intensivnogo zhivotnovodstva / R. I.Toomre //Estestvennyie kormovyie resursyi SSSR i ih ispolzovanie. - M.: Nauka. 1978. - S. 55 -56. (in Russian).
Стаття надтшла до редакци 12.03.2016
УДК 633.2.031:631.81
Глова В. С. ©
ВПНУБП Украгни «Залщицький аграрный коледж 1м. С. Храпливого» Сеник I. I., к. с.-г. н., с. н. с. (senyk_ir@ukr.net) Ворожбит Н. М., Болтик Н. П.
Тернотльська дослгдна станщя 1нституту ветеринарног медицини НААН
БОТАН1ЧНИЙ СКЛАД БОБОВО-ЗЛАКОВОГО АГРОФ1ТОЦЕНОЗУ ЗАЛЕЖНО В1Д РЕЖИМ1В В1ДЧУЖЕННЯ ТА УДОБРЕННЯ
Висвтлено питання впливу ргзних режимов вгдчуження та варгантгв удобрення на динамжу ботатчного складу люцерново-злакового агрофтоценозу
Встановлено, що в середньому за 2014-2015 роки дослгджень, дольова участь бобового компонента, як найбтьш цтног групи трав, що був представлений люцерною поавною та лядвенцем рогатим була високою i становила 29,5-59,0 % залежно вгд варианта до^ду.
© Глова В. С., Сеник I. I., Ворожбит Н. М., Болтик Н. П., 2016
16
