CC BY
11
УДК 633.2:631.51:633.25
Пукало Д.Л., астрант ©
1нститут сыъсъкого господарства Карпатсъкогорегюну НААН
УРОЖАЙШСТЬ ЗЛАКОВО-БОБОВИХ ТРАВОСУМ1ШОК ЗАЛЕЖНО В1Д ПЕРЕДПОС1ВНИХ ОБРОБ1ТК1В ГРУНТУ
Подано результаты дослгдженъ, ят засвгдчили, що важливим фактором тдвищення ефективност1 ведения лучного кормовиробництва на схилових землях е обробток грунту / правильный пгдбгр травосум1шок стотсного використання. Встановлено, що найвищий урожай (13,3 т/га) забезпечило триразове скошування на сто злаково-бобового травостою на вар1ант1, де проводили фрезування еродованого схилу приудобренш Ыб0Рб0Кд0.
Ключое1 слова: стокоси, травостог, удобрения, урожайшстъ, обробтки Грунту.
Вступ. На даний час е актуальным вивчення питания залуження схилових земель трансформованих ¿з ршл1 та створення на н1й високопродуктивних лучних ф1тоценоз1в [1].
За иоиередн1 роки проведено багато досл1джень з удосконалення технолог1й поверхневого \ кор1нного полшшення природних кормових уг1дь [4,5] I зовс1м не прид1лялась увага схиловим землям виведеним ¿з р1лл1. Тому, важливим елементом у систем! грунтозахисного землеробства е оброб1ток грунту на схилових землях, вщ якого залежить створення на них довготривалих травосто!в шляхом п1дбору злаково-бобових травосум1шок для сшожатей, який спрямований на зменшення депресивного впливу антропогенних фактор1в I одержання високо! продуктивност1 та якост1 корму для згодовування велико! рогато! худоби.
За даними 1нституту землеробства ! тваринництва зах!дного рег!ону УААН на достатньо зволожених луках у непорушену дернину сл!д п!дс!вати тшьки бобов! трави: конюшину лучну, повзучу ! г!бридну, лядвенець рогатий та люцерну серповидну, а в попередньо розроблену дисками чи фрезами - ! бобово-злаков! травосум!шки [3].
В умовах зах!дного рег!ону недостатньо вивчено шляхи п!двищення ефективност! м!н!мал!зац!! оброб!тку грунту, особливо на схилових землях, як! характеризуются низькою природного родючютю.
Матер1ал 1 методи. Досл!дження проводили на експериментальнш баз! в 1нститут! с!льського господарства Карпатського рег!ону НААН Украши на схил! п!вденно-зах!дно! експозици крутизною б!льше 5°. Двофакторний дослщ закладено весняним строком с!вби 2009 року.
Пщготовку грунту для передпоавного оброб!тку проводили трьома способами: нульовий оброб!ток - пряме вс!вання трав у нерозроблену дернину, фрезування на глибину 10-12 см, дискування на глибину 10-12 см. Для
© Пукало Д. Л., 2012
302
створення бобово-злакового ф1тоценозу сшоккного використання було виЫяно дв1 травосумшки: першу, що складалася з кострищ схщно!, очеретянки звичайно!, стоколосу безостого, пажитнищ багатор1чно1, конюшини пбридно!, люцерни nociBHoi', козлятнику схщного; другу - з тимофпвки лучно!, м1тлищ бшо1, кострищ схщно!, пажитнищ багатор1чно!, козлятнику схщного, конюшини пбридно!, люцерни поЫвно!.
Удобрения травостою проводили в норм1 N60P60K.90, азотш добрива вносили у два прийоми пщ перший та третш укоси.
Грунт дослщно! дшянки - темно-Ырий опщзолений, середньозмитий. Для нього характерш так1 arpoxiMiHHi показники: pH (Кс1) - 5,8, вмют гумусу (за Тюршим) - 1,75%, рухомих форм фосфору (за Чирковим) - 74 мг/кг грунту, обмшного калш (за Чирковим) - 78 мг/кг грунту. Гщрол1тична кислотшсть (за Каппеном) становила 1,01 мг-екв. на 100 г, а сума вв1браних основ - 37 мг-екв. на 100 г грунту. Вегетацшний перюд 2009 - 2011 рр. характеризувався як сприятливий для росту та розвитку багатор1чних трав.
Bei облки, вим1ри, спостереження здшенювали за методикою 1нституту корм!в НААН [2].
Результата дослщження. Проведен! нами трир1чш дослщження пщтверджують залежшеть врожайносп злаково-бобового ф1тоценозу вщ cnocoöiB оброб1тку грунту та складу травосумшки (табл.).
Таблиця 1
Урожайшсть с1нок1сного травостою злаково-бобово'1 травосум1шки залежно
вщ складу травосум1шки та обробггкзв грунту.
BapiaHTH дослщу Суха маси, т/га Прир KOHT] iCT до ролю
оброб1ток грунту травосу-м1шки 2009 2010 2011 се-редне т/га %
Нульовий - пряме вавання трав у нерозроблену дернину перша 4,6 11,5 12,8 9,6 - -
друга 5,1 11,0 12,4 9,5 - -
Фрезування на глибину 10-12 см перша 5,4 13,2 16,4 11,7 2,0 21,2
друга 5.0 12,8 13,8 13,3 3,8 40,0
Дискування на глибину 12-14 см перша 5,6 13,1 14,0 10,9 1,3 13,2
друга 5,5 14,6 13,1 11,1 1,5 13,2
ШР05, т/га
факторА 0,30 0,65 0,43
факторВ 0,29 0,77 0,64
взаемод1я (АВ) 0,55 0,95 0,72
Примака: перша травосумшка - костриця схщна (7 кг/га), очеретянка звичайна (4), стоколос безостий (3), пажитниця багатор1чна (4), конюшина пбридна (4), люцерна поавна (4), ), козлятник схщний (4 кг/га); друга травосумшка - тимофпвка лучна (4 кг/га), мгглиця бша (4), кострнця сходна (6), пажитниця багатор1чна (4), козлятник схщний (4), конюшина пбридна (4), люцерна поавна (4 кг/га).
За контрольний вар1ант взято дшянку з нульовим оброб1тком грунту, на яку поверхнево внесено мшеральш добрива I у нерозроблену дернину ваяно дв1
303
травосумшки. При нульовому оброб1тку земл1 верхнш шар грунту не пошкоджуеться, тому така система землеробства запоб1гае воднш та в1тровш ерози грунт1в, а також значно краще збер1гае воду, але врожайшсть травостою нижча шж при використанш сучасних метод1в традицшного землеробства. 1з травосумшок найнижчий врожай сухо! маси забезпечив травостш, що складався ¿з тимофивки лучно!, м1тлищ бшо!, кострищ схщно!, пажитнищ багатор1чно1, козлятника схщного, конюшини пбридно!, люцерни поавно! \ становив 9,5 т/га сухо! маси корму при нульовому оброб1тку грунту.
Способи оброб1тку грунту з наступним залуженням трав неодинаково вплинули на урожайшсть лучних травосто!в.
У середньому за 2009 - 2011рр. загальна врожайшсть травосто!в при р1зних обробптсах грунту на схилових землях склала вщ 9,5 до 13,3 т/га сухо! маси.
Використання травостою на сшо сприяло пщвищенню його продуктивное^ на еродованому схил1, де проводили фрезуванняна у три слщи на глибину 10 - 12 см1 дискування - 10-12 см.
Дослщженнями встановлено, що найвищий врожай (13,3 т/га) забезпечило триразове скошування на сшо друго! травосумшки, яка складалась з тимофивки лучно!, м1тлищ бшо!, кострищ схщно!, пажитнищ багатор1чно!, козлятника схщного, конюшини пбридно!, люцерни поавно! на вар1ант1, де проводили фрезування, як оброб1ток грунту еродованого схилу при удобренш К60Р60К90. Приркт урожаю до контролю на цьому вар1ант1 становив 3,8 т/га сухо! маси. Р1зниця врожаю м1ж другою I першою травосумшками на дшянках, де проводили фрезування, становили 1,6 т/га сухого корму.
У середньому за три роки дослщжень на вар1антах, де проводили оброб1тки грунту: фрезування I дискування, найвищий врожай сухо! маси (вщповщно 13,3 I 11,1 т/га) забезпечило сшоккне використання друго! травосумшки, до складу яко! входили таю трави: тимофивка лучна, м1тлиця бша, костриця схщна, пажитниця багатор1чна, галега схщна, конюшина пбридна, люцерна поавна.
Способи передпоЫвного оброб1тку грунту вплинули на змшу боташчного складу травостою. Основу ф1тоценозу на сшокосах складали бобов! багатор1чш трави, яю мають ктотний вплив на його продуктившсть. Наш! дослщження показали, що частка виЫяних трав у середньому за три роки була досить високою. У першому укоЫ сшоккного використання вщсоток бобових у середньому за роки досл1жень на злаково-бобовому травосто! був найвищим (46,5%) на вар1ант1, де вишвали тимофпвку лучну, м1тлицю бшу, кострицю схщну, пажитницю багатор1чну, козлятник схщний, конюшину пбридну, люцерну поЫвну (злаюв - 46,6% та 6,9% р1знотрав'я). У третьому укос! частка бобових становила 46,0%, злаюв - 43,2%, а р1знотрав'я -10,8%.
У наших дослщженнях максимальну кшьюсть р1знотрав'я виявлено на вар1антах ¿з нульовим обробп-ком грунту (вщ 5,4 до 12,5%).
При сшокюному використанш густота злаково-бобового травостою в середньому за три роки становила вщ 368 до 1768 пагошв/м2.
304
Висновки. На основ! проведених дослщжень встановлено, що в умовах Лкостепу Захщного для залуження еродованих грунт1в трансформованих ¿з ршл1 слщ виавати злаково-бобову травосумшку такого складу: тимофпвка лучиа (4 кг/га), м1тлиця бша (4), костриця схщна (6), пажитниця багатор1чна (4), козлятник схщний (4), конюшина пбридна (4), люцерна поавна (4 кг/га), застосовуючи при цьому передпоавний оброб1ток грунту фрезування в три слщи на глибину 10-12 см таудобренш в норм1 N6oP6oK9o.
Л1тература
1. Бабич А. О. Створення кормових угщь на схилових землях / А. О. Бабич, П. С. Макаренко, К. С. Михайлов. - К.: Урожай, 1991. - 200 с.
2. Бабич А. О. Методика проведения дослвдв по кормовиробництву / А. О. Бабич. - Вшниця : [б. в.], 1994. - 88 с.
3. Мащак Я. I. Шляхи вщновлення продуктивное^ вироджено! сшожат1 / Я. ГМащак, Т. Б Напрняк // В1сник ЛДАУ: Агроном1я. - 2001. - № 5. - С 579584.
4. Луювництво в Teopii' i практищ / Я. 1.Мащак, Т. Б Напрняк [та ш.]. -Льв1в: [Сполом], 2005. - 295 с.
5. Ярмолюк М. Т. Агроеколопчш основи створення i використання культурних пасовищ у зах1дному perioHi Украши / М. Т. Ярмолюк - Оброшино: С1льський господар, 2001. - 248 с.
Summary D. Pukalo
YIELD OF GRASS-LEGUME MIXTURES DEPENDING ON UNTIL
SOWING TILLAGE
The results of researches, which witnessed that the important factor of increase efficiency of conduct of meadow forage production on slope lands is tillage and correct selection of mixtures of the haying use, are given. It is set that the greatest harvest (13,3 t ha1) was provided by the triple mowing on the hay of grass-legume grasslands on a variant, where conducted the rototilling of the wind-eroded slope at the fertilizer of N6oP6oK9q.
Key words: haymaking, grasslands, fertilizer, yield, tillage.
Рецензент - д.б.н., професор Берко Й.М.
305
