КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНіСТЬ ТЕХНОЛОГіЙ СТВОРЕННЯ ЗЛАКОВО-БОБОВИХ ТРАВОСУМіШОК ЗАЛЕЖНО ВіД їХ СКЛАДУ Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

УДК 633.2.031

Виговський I. В., к.с.-г.н. ©

Пвненськый державный гумаштарныйушверсытет

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖШСТЬ ТЕХНОЛОГ 1Й СТВОРЕННЯ ЗЛАКОВО-БОБОВИХ ТРАВОСУМ1ШОК ЗАЛЕЖНО В1Д IX СКЛАДУ

Подано результаты дослгдженъ, ям засвгдчылы, що важливим фактором тдвыщення ефектывност1 ведения лучного кормовыробныцтва на схыловых землях е правильный пгдбгр травосумшок та гх конкурентоспроможтстъ.

Встановлено, що найбыъш конкурентоспроможним буе вар1ант, де выавалы люцерну поавну + лядвенецъ рогатый + пажытныцю багатоуюсну вгдносно люцерны посгвно!. Комплексный коефщент конкурентоспроможност1 в1дпов1дно становые 1,34.

Ключое1 слова: стокосы, багатор1чт травы, злаково-бобовг травостог, конкурентоспроможтстъ.

Вступ. На даний час традицшш технологи створення та використання культурних травосто!в потребують певних удосконалень з !х наступною замшою або модифкащею через значш енерго- I ресурсовитрати, недоб1р урожаю, його яюсть та втрати. В Укра!ш, як I в бшьшост! кра!н СНД, на затрачений 1 кг умовного палива виробляють внутршнього валового продукту на суму бшьше 0,5 долара. В Японп цей показник бшьший в 18,6 рази у Имеччиш - 11,4, Франци - 10,8 [1].

3 точки зору тдвищення конкурентоспроможност! аграрно! продукци, перевагу, на даний час, потр1бно надавати впровадженню бшьш складних, проте гнучкших до змш зовшшшх вплив1в технологш, видаленню зайвих операцш або !х штегрування [2].

При розгляд! взаемовщносин оргашзм1в у ф1тоценоз1 ркт I розвиток кормових рослин вщбуваеться у складнш взаемоди з навколишшм середовищем (етапи розвитку рослин, погодш умови) [5, 6].

У наших дослщженнях - поЫви багатор1чних трав на схилових землях, виведених на бюлопчну консервацш забезпечують еколопчно чисту продукцш та зменшують ерозшш процеси грунту.

Одна ¿з оцшок конкурентоспроможност! - перев1рка на штенсившсть, яка включае пор1вняння коефшдешгв енергетично! ефективност! та сукупних витрат енерги технологш. Перев1рка на штенсившсть проводиться для оцшки напрямку технологш. Найбшьш перспективною е технолопя, за якою енерговитрати на виробництво продукци зменшено, а коефшдент енергетично! ефективност!, навпаки, збшьшено. Таю штенсивш ресурсозбер1гаюч1 технолог!! характеризують переважно яюсш технолог!чн! розробки, зумовлен! сукупн!стю агротехшчних, техн!чних, орган!зац!йних та шших фактор!в [1].

© Виговський I. В., 2012

191

Матер1ал i метод и. Експериментальш дослщження проводили на еродованому схил1 крутизною 6 - 7° на 6a3i Р1вненського шституту агропромислового виробництва НААН Укра!ни.

Весняною безпокривною авбою у 2003 р. було закладено дослщ для вивчення впливу компонента багатор1чних трав в одновидових i сумшних nocißax на ix продуктившсть.

Схема дослщу

S н 'И m Травосумшка

1 Люцерна поавна - 11 млн шт./га

2 Лядвенець рогатий - 11 млн шт./га

3 Люцерна поавна (7,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (7,3 млн шт./га)

4 Люцерна поавна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + пажитниця багатоукюна (6,8 млн шт./га)

5 Люцерна поавна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + тимофпвка лучна (6,8 млн шт./га)

6 Люцерна поавна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + стоколос безостий (3,4 млн шт./га) + тимофпвка лучна (3,4 млн шт./га)

7 Люцерна поавна (4,4 млн шт./га) + лядвенець рогатий (4,4 млн шт./га) + стоколос безостий (3,4 млн шт./га) + пажитниця багатоукюна (3,4 млн шт./га)

Для проведения дослщжень використовували мшеральш добрива: азотш - у вигляд! ам1ачно! сел1три (34% д.р.), калшш - кал!магнезп (26% д.р.), фосфорш - суперфосфату (18,7% д.р.). Bei вар!анти дослщу - i3 злаково-бобовим травостоем удобрювали м1неральними добривами в доз1 N60P60K90, а 6o6oßi трави - в доз1 P60K90.

Погодн1 умови 2003 - 2005 рр. були сприятливими для вирощування багатор1чних трав, хоча в деяк1 пер1оди (кв1тень 2003 i 2004 рр.) спостер1гали недостатню к1льк1сть опад1в.

Енергетичну оц1нку дослщжень проводили за методикою, описаною O.K. Медведовським i П.1. 1ваненком [3]. Конкурентоспроможшсть технолог1й визначено розрахунковим методом за А. Д. Гарькавим таА. В. Сп1рним [1].

Результати дослщження. Сшоккне використання травостою зумовлено високою продуктивн1стю схилових земель i стшюстю ц1нних вид1в рослин, зокрема бобових, в1д випадання та високою яюстю корму, але воно супроводжуеться зростанням витрат [4]. Тому в час вшьного обм1ну ¿нформац1ею i конкурентно! боротьби за ринки збуту сшьськогосподарсько! продукцй', технолог!! вирощування лучних трав повинш бути об'ективно i точно оцшеш на конкурентоспроможн!сть. Це дасть змогу розробити нов!

192

прогнози для розвитку лучного кормовиробництва, зокрема для визначення кращих травосумшок та !х удобрения на схилових землях.

У наших дослщженнях пор1вняння енергетичних та економ1чних аспекпв розвитку технологш за доиомогою коефщ1ент1в енергетично! та штегрально! оцшки дало змогу визначити конкурентоспроможшсть технологш ¿з використанням р1зних травосумшок вщносно одновидових иос1в1в лядвенцю рогатого I люцерни поавно! (табл.).

Таблиця

Оцшка технологш та конкурентоздатшсть травосум1шок _(середне за 2003 - 2005 рр.)_

№ з/п Показ ник Вар1анти*

1 2 3 4 5 6 7

1 н к ш <и о енерге- ТИЧН01 оц1нки I* 1.31 - 1.31 1.28 1.34 1.31 1.38

2 II* - 0.81 1.50 1.08 1.02 1.00 1.04

3 !нтегра- ЛЬН01 оц1нки I 1.61 - 1.42 1.11 1.24 1.45 1.04

4 II - 0.62 0.88 0.69 0.77 0.90 0.64

5 Комплексний коеф1ц1ент конкурентоспро-можносп I 1.46 - 1.37 1.20 1.29 1.38 1.21

6 II - 0.72 1.19 1.34 0.90 0.95 0.84

Примака : 1 - люцерна поавна, 2 - лядвенець рогатий, 3 - люцерна поавна + лядвенець рогатий, 4 - люцерна поавна + лядвенець рогатий + пажитниця багатоушсна, 5 -люцерна поавна + лядвенець рогатий + тимофпвка лучна, 6 - люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + тимофпвка лучна, 7 - люцерна поавна + лядвенець рогатий + стоколос безостий + пажитниця багатоушсна; I - конкурентоспроможтсть сумшок ввдносно одновидового пос1ву люцерни пос1вно!, II* - ввдносно одновидового пос1ву лядвенцю рогатого.

Енергетичну ефективн1сть ми оцшювали за коеф1ц1ентом енергетично! ефективност1 технологи, який дор1внюе в1дношенню вм1сту урожаю до сукупних енерговитрат.

За енергетичними иоказниками иос1в злаково-бобових травосум1шок був доц1льним на вс1х вар1антах дослщу в1дносно одновидового иос1ву лядвенцю рогатого, де коеф1ц1ент енергетично! оц!нки коливався в межах в!д 1,28 до 1,38.

Найбшьш конкурентосироможною виявилась технолопя ¿з застосуванням злаково-бобово! травосум!шки, яка складалась ¿з люцерни иос!вно!, лядвенцю рогатого, стоколосу безостого, тимоф!!вки лучно! та одновидовий иос!в люцерни поавно! - комилексний коеф!ц!ент конкурентосироможност! вщповщно становив 1,38 ! 1,46.

Найнижч! иоказники конкурентосироможност! в!дм!чено при використанш злаково-бобово! травосум!шки, до складу яко! входять люцерна пос!вна, лядвенець рогатий та пажитниця багатоуюсна в!дносно поаву лядвенцю рогатого - !! комплексний коеф!ц!ент становив 1,20.

193

Дещо нижч1 енергетичш показники були при nociei злаково-бобових травосумшок вщносно одновидового nociBy люцерни поавно!, проте коефщент енергетично! оцшки був вищим.

Висновки. Найбшьш конкурентосироможними були вар1анти, де виЫвали люцерну поЫвну + лядвенець рогатий, люцерну поавну + лядвенець рогатий + пажитницю багатоуккну i люцерну поавну + лядвенець рогатий + стоколос безостий + тимофивку лучну, вщносно люцерни nociBHoi -комилексний коефщент конкурентоспроможност! вщповщно становив 1,19; 1,34 та 0,95.

Л1тература

1. Гарькавий А. Д. Конкурентноспроможшсть технологш i машин / А. Д. Гаркавий, А. В. CnipiH. - Вшниця : ВДАУ - "Tipac", 2003. - 68 с.

2. Гарькавий А. Д. Як перейти на виробництво конкурентоспроможно! продукци на сел1 / А. Д. Гарькавий // Вкник шженерно! академ11 Укра!ни. -1998. - № 3 - 4. - С. 97 - 98.

3. Медведовський О. К. Енергетичний анал1з штенсивних технолог1й в сшьськогосподарському виробництв1 / О. К. Медведовський, П. I. 1ваненко - К. : Урожай, 1988. - 208 с.

4. Петриченко В. Ф. Перспективи розвитку лучного кормовиробництва / В. Ф. Петриченко, П. С. Макаренко // BicH. аграр. науки. - 2004. - № 6. - С. 5 -10.

5. Стеценко В. С. Пор1вняльний анал1з продуктивное^ i групового складу кормових агроценоз1в зони Л1состепу Украши / В. С. Стеценко // Наук. вкн. Нац. аграр. ун-ту: 36. наук. пр. - К.,2003. - Вип. 65. - С. 48 - 52.

6. Титов Ю. В. Эффект группы у растений / Ю. В.Титов. - Л. : Наука, 1978. - 151 с.

Summary I. Vyhovsky

COMPETITIVENESS OF GRASS-HERBAGE LEGUMES CREATION TECHNOLOGIES DEPENDING ON THEIR COMPOUND

The presented results of analysis give an evidence of the fact that an appropriate choice of grass mixtures and their competitiveness are important ingredients in increasing of fodder production efficiency on the slope soils.

The mixture Medicago sativa + Lotus cornicylatus + Lolium multiflorum is established to be the most competitive in relation to the Medicago sativa. The corresponding complex competitiveness coefficient was found to be 1.34.

Key words: grasslands, perennial grasses, grass-herbage legumes, competitiveness.

Рецензент - д.с.-г.н., професор Швторак Я.1.

194