CC BY
17References:
1. Avvakumov A.A. Designing models of public-private partnerships in the implementation of innovative activities. / A.A. Avvakumov // State - Private Partnership. - 2015. - Volume 2- No. 2. - S. 61-74.
2. Borlaug S. B. The knowledge triangle: the role of universities in the innovation system. / S. B. Borlaug, Aanstad S. // Foresight - 2017, vol. 11, No. 2 pp. 80-87
3. Gusev V.V. Public-private partnership in the innovation sphere as the basis for the consolidated management of the modern economy / V.V. Gusev, Y. In Gusev. // Management issues. - 2016. - Iss. 1. -P. 53. - Access mode: http: // vestnik. uapa.ru/ru/issue/2016/01/08/.
4. Varnavsky V.G. Public - private partnership in health care: international experience / V. G. Varnavsky // Health care management. - 2010. - No. 1. - P. 9 - 16.
5. University Hospital of Germany: Electronic resource: https://baden-tour.de/ru/medizin/universitetskaja-klinika.php.
6. Universities in the UK. Access Mode: http: // www. londonbestschools. com / top-universities-UK ..
7. University Hospital Dusseldorf. Heinrich Heine, http://behandlungdeutschland. de/en/kliniken/dusseldorf
8. University of Cambridge access mode: https://tonkosti.ru. Cambridge university.
9. Gladkov K.V. Public-private partnership as a source of competence of a private partner in healthcare // Modern problems of science and education. - 2016. - No. 2.
10. The Law of Ukraine dated 1 Lipnya 2010 to Roku No. 2404-VI Private and Private Partnership Partnership with the Law of Ukraine;
11. The Law of Ukraine on November 24, 2015 No. 817-VIII "On the introduction of amendments to certain laws of Ukraine on the establishment of regulatory bar's in order to develop a private-private partnership and stimulating investment in Ukraine" (BwMocriPaAiïRadi (No. 10, 2016, , Art. 97) Access mode: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/817-19
12. The Law of Ukraine dated 06.04.2017 No. 2002-VIII from 05.06.2017 "On the amendment of the laws to the relevant legislative acts of Ukraine on the basis of the legislation for the protection of health". [Electronic resource] Access mode: http: //search.ligazakon. ua / l_ doc 2.nsf / link1 / T172002.html
Робота надшшла в редакщю 21.01.2020 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшнм колеги тсля рецензування
УДК 616-006(091): 159
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3772955
Т. Г. KpueoHic
ВПЛИВ СШЕЙНО1 АДАПТАЦП НА ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС ОНКОЛОГ1ЧНИХ плщентго
Вшницький нацюнальний медичний ушверситет iM. М. I. Пирогова
Summary. T. G. Krivonis THE INFLUENCE OF FAMILY ADAPTATION ON THE ONCOLOGICAL PATIENTS' PSYCHOLOGICAL STATUS. - N. I. Pirogov Vinnitsa National Medical University; e-mail: dgulia@gmail.com. Oncological disease on the psychological level affects not only the patient but also the patient's family, changing the usual patterns of family functioning. The study concerned the study of the phenomenological psychological features of the mental status cancer patients in relation to the level of family adaptation.
© Кривошс Т. Г.
Contingent and research methods. The study involved 286 patients with diagnosed cancer: 174 women and 114 men. Patients were divided into subgroups depending on the stage of the disease and the level of family functioning. The scale of family adaptation and cohesion FACES-3 and the semi-structured interview used as diagnostic tools. Results. The progression of cancer has led to a change in the phenomenological structure of psychological response with increasing psycho-emotional instability, the selective perception of negative news, the shift of stress source to external aspects, the emphasis on secondary stress factors. "Adapted" families characterized by high psychosocial resources, the ability to provide psycho-emotional support and care, and they were a favorable environment for reducing nosogenic stress. Families with "borderline" levels of adjustment experienced more pronounced shifts in mental functioning among patients, which were not sufficiently balanced by the family system. The "maladaptive" families had a low potential for help and support, in patients the psycho-emotional state was extremely unstable, the mental stress was overcome due to the increased intensity of the psychological defense mechanisms. Conclusions. The development and implementation of medical-psychological measures for cancer patients should take into account the particularities of family functioning.
Key words: cancer patient, patient's family, clinical-psychological phenomena, psycho-oncology.
Реферат. Кривонос Т. Г. ВЛИЯНИЕ СЕМЕЙНОЙ АДАПТАЦИИ НА ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ СТАТУС ОНКОЛОГИЧЕСКИХ БОЛЬНЫХ. Онкологическое заболевание на психологическом уровне влияет не только на пациента, но и на семью больного, меняя привычные паттерны семейного функционирования. Проведенное исследование касалось изучения феноменологических психологических особенностей психического статуса онкологических пациентов во взаимосвязи с уровнем семейной адаптации. Контингент и методы исследования. В исследовании приняло участие 286 пациентов, которым был установлен онкологический диагноз: 174 женщин и 114 мужчин. Больные были разделены на подгруппы в зависимости от этапа течения заболевания и уровня семейного функционирования. В качестве диагностического инструментария использовали шкалу семейной адаптации и сплоченности FACES-3 и полуструктурированное интервью. Результаты. Прогрессирования онкологического заболевания вызывало изменение феноменологической структуры психологического отреагирование с нарастанием психоэмоциональной нестабильности, избирательности восприятия негативных новостей, смещение источника стресса на внешние аспекты, акцентирование на вторичных стрессогенных факторах. «Адаптированные» семьи характеризовались высоким психосоциальным ресурсом, способностью обеспечивать психоэмоциональную поддержку и помощь, были благоприятной средой для уменьшения нозогенных стрессов. В семьях с «пограничным» уровнем приспособления среди пациентов наблюдались более выраженные сдвиги в психическом функционировании, которые не уравновешивались в достаточной мере семейной системой. «Дезадаптивные» семьи имели низкий потенциал помощи и поддержки, у больных психоэмоциональное состояние было крайне нестабильным, психический стресс преодолевался за счет роста напряженности психологических механизмов защиты. Выводы. Разработка и внедрение медико-психологических мероприятий для онкологических пациентов должна учитывать особенности семейного функционирования.
Ключевые слова: онкологический пациент, семья больного, клинико-психологические феномены, психоонкология.
Реферат. Кривотс Т. Г. ВПЛИВ СШЕЙНО1 АДАПТАЦП НА ПСИХОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС ОНКОЛОГ1ЧНИХ ПАЩСНТГО. Онколопчне захворювання на психолопчному рiвнi впливае не лише на пащента, але i на родину хворого, змiнюючи звичш патерни амейного функцюнування. Проведене дослщження стосувалосявивчення феноменолопчнихпсихолопчних особливостей психiчного статусу онколопчних пащенпв у взаемозв'язку iз рiвнем амейно! адаптацп. Контингент та методи дослвдження. У дослщженш прийняло участь 286 пащенпв, яким було встановлено онколопчний дiагноз: 174 жшки та 114 чоловж. Хворих було роздшено на тдгрупи в залежносп вщ етапу переб^у захворювання та рiвня амейного функцюнування. У якосп
дiагностичного шструментарш використалишкалу амейно1 адаптаци i згуртованосп FACES-3 та натвструктуроване iнтерв'ю. Результата. Прогресування онкологiчного захворювання спричиняло змiну феноменолопчно1 структури психолопчного вiдреагування з наростанням психоемоцшно1 нестабшьносп, вибiрковостi сприйняття негативних новин, змщення джерела стресу на зовнiшнi аспекти, акцентування на вторинних стресогенних факторах. «Адаптоваш» родини характеризувалися високим психосощальним ресурсом, здатнiстю забезпечувати психоемоцiйну тдтримку та допомогу, були сприятливим середовищем для зменшення нозогенного стресу. У ам'ях з «межовим» рiвнем пристосування серед пацieнтiв спостерiгалися бiльш виражеш зрушення у психiчному функцiонуваннi, яш не урiвноважувалися у достатнiй мiрi сiмейною системою. «Дезадаптивнi» родини мали низький потенцiал допомоги та тдтримки, у хворих психоемоцiйний стан був вкрай нестабшьним, психiчний стрес долався за рахунок зростання напруженостi психолопчних механiзмiв захисту. Висновки. Розробка та впровадження медико-психологiчних заходiв для онколопчних пацieнтiв мае враховувати особливостi амейного функцiонування.
Ключовi слова: онкологiчний пащент, родина хворого, клiнiко-психологiчнi феномени, психоонколопя.
Актуальнiсть. Онкологiчна патологiя супроводжуеться значними змынами фiзичного здоров'я та психолопчними реакцiями, як1 при несприятливому переб^у трансформуються у клiнiчно вираженi психiчнi розлади. Порушення здоров'я вiдображаеться на якосп житгя,працездатностi, визначае потребу у стороннш допомозi [1 -
3].
Прогресування онколопчного захворювання виснажуе особистюний ресурс пацiента, що посилюе потребу узовшшнш пiдтримцi. Родина - це найбшьш потужний психосоцiальний ресурс для людини у стресових ситуацiях. Ом'я реагуе на кризову ситуащю як система, вщповщно змiни виникають на кожному з рiвнiв И функцюнування [4 - 6]. Змiнюються вщносини у дiадах «чоловiк - дружина», «батьки - дни». Члени родини формують новi способи мiжособистiсноl взаемодп та комушкацп, способи реагування на негативш емоцп хворого та шляхи усунення власного психоемоцiйного дистресу, амейного напруження.
За даними дослщжень у родичiв довгохворшчих пацiентiв виникають зрушення у психiчнiй сферi, посилюеться соматична захворювашсть [7 - 9]. Прогресування соматично! патологи чи рецидив хвороби викликають ре травматизацiю i пацiента i його близького оточення, що обумовлюе потребу у розробцi програм психолопчно1 допомоги, орiентованих на родину як цшсну систему [10 - 12].
Мета - вивчити феноменолопчш психолопчш особливостi психiчного статусу онкологiчних пащенпв у взаемозв'язку iз рiвнем амейно1 aдaптaцil.
Контингент та методи дослщження. У дослiдженнi прийняло участь 286 пащенпв, яким було встановлено онколопчний дiaгноз: 174 ж1нки (ГЖ) та114 чоловiк (ГЧ). Хворих було роздшено на пiдгрупи в зaлежностi вщ етапу перебiгу захворювання: при першому зiткненнi з онкопaтологiею - 78 жшок (ГЖ1) та 51 чоловж (ГЧ1), та пiсля повергнення хвороби, вщповщно 96 (ГЖ2) та 63 (ГЧ2) оаб. Обстеження проводилося з урахуванням етичних та деонтологiчних вимог до дослщжень. Вiк опитуваних становив вщ 46 до 67 рошв.
У якостi дiaгностичного iнструментaрiю використали: 1) шкалу амейно1 aдaпгaцil i згуртовaностi FACES-3, на основi яко1 роздiлили пaцiентiв за рiвнем амейно1 aдaптaцil на «aдaптовaнi», «межовi» та «дезадаптоват»; 2) нaпiвструктуровaне iнтерв'ю для ощнки психiчного статусу онкохворих на феноменолопчному рiвнi з подальшим яшсним aнaлiзом результaтiв.
Феноменологiчний aнaлiз психолопчного стану онкопащенпв проводили на приклaдi клiнiко-психологiчних феноменiв ««подiлу життя», «сортера», «нового початку», «маятника», «екстернaлiзaцil», <андукцп», «децентрaлiзaцil» [13].
Феномен «подiлу життя» визначае мiру психiчноl трaвмaтизaцil в наслщок кризово1 життевох подil (захворювання), «нового початку» - потенщал щодо вiдновлення, позитивне налаштування, здaтнiсть до змш, «маятника» - ступiнь коливань психоемоцшного стану на
фош соматичного дистресу, «сортеру» - вибiрковiсть сприйняття стресогенно1 шформаци, «екстерналiзацil» - пошук зовнiшнiх причин негативних аспекпв перебiгу хвороби та лiкування, «децентралiзацil» - приписування погiршення стану другорядним факторам, «андукцп» - формування ствзалежних мiжособистiсних вiдносин у дiадi «пащент-родич».
Результата та 1\ обговорення. У табл. 1 наведено феноменолопчну структуру проявiв реагування на онколопчне захворювання в залежностi вiд рiвня амейно1 адаптаци.
Аналiзуючи розподiл клшжо-психолопчних симптомiв у «адаптованих родинах» виявлено провiдну роль феномену «нового початку» (100%) в якосп позитивного способу трансформацп психiчноl напруги, здатностi до позитивного переосмислення та змши життевого стилю. Прояви виразно1 психотравматизаци, що характеризував феномен «подiлу життя» спостерталися у 52,7% пацiентiв з «адаптованих» родин. Феномени, що визначали стутнь включеносп психологiчних механiзмiв захисту - «сортеру», «маятникам», «екстерналiзацil», «децентралiзацil» та «андукцп» становили вiд 1,8% до 30,9%.
Таблиця 1
Структура клшжо-мсихолопчних феноменiв в залежност вiд имейно! адаптаци, %
Феномени «Лдаптованi» «МежовЬ» «Дезадаптоваш» Разом
«Подiлу життя» 52,7 77,2 100 80,9
«Сортера» 30,9 61,4 89,6 66,0
«Нового початку» 100 82,7 63,2 78,8
«Маятника» 16,4 31,5 53,8 36,8
«Екстерналiзацil» 9,1 17,3 37,7 23,3
«Iндукцil» 1,8 13,4 32,1 18,1
«Децентралiзацil» 7,3 15,7 37,7 22,2
У сiм'ях з «межовим» рiвнем адаптаци домiнували феномени «нового початку» (82,7%) та «под^ життя» (77,2%), до яких наближувалися за своею значимiстю прояви «сортеру» (61,4%). Подiбне поеднання вказувало на вищу вираженiсть психолопчно1 травматизацп. Клшжо-психолопчш феномени, що стосувалися напруженостi психолопчних механiзмiв захисту, вiдiгравали бiльшу роль у формуванш психологiчного статусу, !х показники становили вiд 13,4% до 31,5%.
Для «дезадаптованих» родин на перший план виходили феномени «подшу життя» (100%) та «сортеру» (89,6%), що вщображали вкрай високий рiвень психiчноl напруги зi зниженим ресурсом до И подолання. У психолопчному статусi вiдзначалося песимiстичне сприяння перспектив (63,2%), значна корелящя психоемоцiйного стану з соматичним станом (53,8%), тенденщя до суттевого викривлення реальностi (32,1% до 37,7%).
У ГЖ та ГЧ структура клшко-психолопчних феномешв була подiбною, табл. 2. Варто вщмгтити, що ж1нки були схильними бшьш часто застосовувати психологiчнi механiзми захисту спрямоваш на подолання психiчноl напруги шляхом викривлення психотравмуючо1 iнформацil.
Таблиця 2
Клшжо-мсихолопчм феномени в залежностi вiд гепдерпо'Г мриналежностi, %
Феномени «Адаптоваш» «МежовЬ» «Дезадаптоваш» Разом
1 2 3 4 5
Омко\вор1 жшки
групи ГЖа, п=38 ГЖм, п=76 ГЖд, п=60 ГЖ, п=174
«Под^ життя» 52,6% 78,9% 100% 80,5%
«Сортера» 36,8% 67,1% 93,3% 69,5%
«Нового початку» 100% 81,6% 63,3% 79,3%
«Маятника» 18,4% 35,5% 56,7% 39,1%
«Екстерналiзацil» 10,5% 17,1% 36,7% 22,4%
«1ндукцп» 2,6% 14,5% 33,3% 18,4%
«Децентралiзацil» 7,9% 15,8% 35,0% 20,7%
1 2 3 4 5
Онкохворi чоловiки
групи ГЧа, п=17 ГЧм, п=51 ГЧд, п=46 ГЧ, п=114
«Подiлу життя» 52,9% 74,5% 100% 81,6%
«Сортера» 17,6% 52,9% 84,8% 60,5%
«Нового початку» 100% 84,3% 63,0% 78,1%
«Маятника» 11,8% 25,5% 50,0% 33,3%
«Екстернaлiзaцil» 5,9% 17,6% 39,1% 24,6%
«1ндукцп» - 11,8% 30,4% 17,5%
«Децентрaлiзaцil» 5,9% 15,7% 41,3% 24,6%
У табл. 3 та 4 наведено розподш клшжо-психолопчних феноменiв у ГЖ та ГЧ в залежносп вiд етапу переб^у захворювання.
Таблиця 3
Клiнiко-психологiчнi феномени на етапах лжувального процесу _у онкохворих жшок, %_
Феномени «Адаптоваш» «Межовi» «Дезaдaптовaнi» Разом
Онкохворi жшки, як вперше зштовхнулися 1з захворюванням
групи ГЖ1а, п=16 ГЖ1м, п=40 ГЖ1д, п=22 ГЖ1, п=78
«Подiлу життя» 100% 100% 100% 100%
«Сортера» 31,3% 62,5% 90,9% 64,1%
«Нового початку» 100% 100% 90,9% 97,4%
«Маятника» 12,5% 30,0% 50,0% 32,1%
«Екстернaлiзaцil» 6,3% 15,0% 31,8% 17,9%
«1ндукцп» 0,0% 12,5% 27,3% 14,1%
«Децентрaлiзaцil» 6,3% 12,5% 31,8% 16,7%
Онко\вор1 жшки тсля повернення хвороби
групи ГЖ2а, п=22 ГЖ2м, п=36 ГЖ2д, п=38 ГЖ2, п=96
«Подiлу життя» 18,2% 55,6% 100% 64,6%
«Сортера» 40,9% 72,2% 94,7% 74,0%
«Нового початку» 100% 61,1% 47,4% 64,6%
«Маятника» 22,7% 41,7% 60,5% 44,8%
«Екстернaлiзaцil» 13,6% 19,4% 39,5% 26,0%
«1ндукцп» 4,5% 16,7% 36,8% 21,9%
«Децентрaлiзaцil» 9,1% 19,4% 36,8% 24,0%
Таблиця 4
Клшжо-психолопчш феномени на етапах лжувального процесу у онкохворих _чоловтв, %_
Феномени «Адаптоваш» «МежовЬ> «Дезадаптоваш» Разом
1 2 3 4 5
Онкохворi чоловжи, ям вперше зштовхнулися iз захворюванням
групи ГЧ1а, п=8 ГЧ1м,п=25 ГЧ1д, п=18 ГЧ1, п=51
«Под^ життя» 100% 100% 100% 100%
«Сортера» 12,5% 48,0% 77,8% 52,9%
«Нового початку» 100% 100,0% 94,4% 98,0%
«Маятника» 12,5% 20,0% 44,4% 27,5%
«Екстернaлiзaцil» - 12,0% 33,3% 17,6%
«1ндукцп» - 8,0% 22,2% 11,8%
«Децентрaлiзaцil» - 12,0% 38,9% 19,6%
1 2 3 4 5
OHK0XB0pi чоловжи тсля повернення хвороби
групи ГЧ2а, n=9 ГЧ2м, n=26 ГЧ2д, n=28 ГЧ2, n=63
«Под^ життя» 11,1% 50,0% 100% 66,7%
«Сортера» 22,2% 57,7% 89,3% 66,7%
«Нового початку» 100% 69,2% 42,9% 61,9%
«Маятника» 11,1% 30,8% 53,6% 38,1%
«Екстерналiзацii» 11,1% 23,1% 42,9% 30,2%
«1ндукцп» - 15,4% 35,7% 22,2%
«Децентралiзацu» 11,1% 19,2% 42,9% 28,6%
Незалежно вiд стал прогресування онкологiчного захворювання спричиняло 3MiHy феноменолопчно! структури психологiчного вiдреагyвання з наростанням психоемоцшно! нестабiльностi, вибiрковостi сприйняття негативних новин, змiщення джерела стресу на зовнiшнi аспекти, акцентування на вторинних стресогенних факторах.
Висновки. Таким чином, «адаптоваш» родини характеризувалися високим психосоцiальним ресурсом, здатнiстю забезпечувати психоемоцшну пiдтримкy та допомогу, стабiлiзyвати емоцшну сферу хворого, були сприятливим середовищем для зменшення нозогенного стресу. У ам'ях з «межовим» рiвнем пристосування серед пацieнтiв спостерiгалися бiльш виражеш зрушення у психiчномy фyнкцiонyваннi, яш не yрiвноважyвалися у достатнiй мiрi сiмейною системою. «Дезадаптивнi» родини мали низький потенцiал допомоги та тдтримки, у хворих психоемоцiйний стан був вкрай нестабшьним, психiчний стрес долався за рахунок зростання напрyженостi психолопчних механiзмiв захисту.
Врахування адаптованостi амейно! системи як важливого критерiю диференцшвання об'ему та характеру медико-психологiчних заходiв дозволить пiдвищити ефективнiсть допомоги у сферi онколопчно! практики.
Лiтература/References:
1. Fujinami R., Sun V., Zachariah F., Uman G., Grant M., Ferrell B. Family caregivers' distress levels related to quality of life, burden, and preparedness // Psychooncology. - 2015. -Vol. 24(1). - P. 54 - 62.
2. Faller H., Weis J., Koch U. et al. Perceived need for psychosocial support depending on emotional distress and mental comorbidity in men and women with cancer // J Psychosom Res. - 2016. - Vol. 81. - P. 24 - 30.
3. Holland J. C., Breitbart W. S., Jacobsen P. B. et al. // Psycho-Oncology. Oxford University press. - 2015. - 772 p.
4. Jeong A., Shin D. W., Kim S. Y. Et al.The effects on care givers of cancer patients' needs and family hardiness// Psychooncology. - 2016. - Vol. 25(1). - P. 84 - 90.
5. Lai C., Borrelli B., Ciurluini P., Aceto P. Sharing information about cancer with one's family is associated with improved quality of life // Psychooncology. - 2017. - Vol. 26(10). - P. 1569 - 1575.
6. Jia M., Li J., Chen C., Cao F. Post-traumatic stress disorder symptoms in family care-givers of adult patients with acute leukemia from a dyadic perspective //Psychooncology. - 2015. -Vol. 24(12). - P. 1754 - 1760.
7. Drabe N., Klaghofer R., Weidt S., Zwahlen D., Buchi S., Jenewein J. Mutual associations between patients' and partners' depression and quality of life with respect to relationship quality, physical complaints, and sense of coherence in couples coping with cancer //Psychooncology. - 2015. - Vol. 24(4). - P. 442 - 450.
8. Lee K. C., Yiin J. J., Lin P. C., Lu S. H. Sleep disturbances and related factors among family care-givers of patients with advanced cancer // Psychooncology. - 2015. - Vol. 24(12). - P. 1632 - 1638.
9. Nipp R. D., El - Jawahri A., Fishbein J. N. et al. Factors associated with depression and anxiety symptoms in family care-givers of patients with in curable cancer// Annual Oncology. -2016. - Vol. 27(8). - P. 1607 - 1612.
10. Алгоритм повщомлення дiагнозy та "несприятливих" новин у клшщ дитячо! онкологи: методичш рекомендацп / укладачк М. В. Маркова, О. В. Пюнтковська, I. Р.
Мухаровська. - Харюв, 2013. - 26 с. [Algorhythm about diagnosis information and "unpleasant news" in clinics of children oncology: Methodical guides / Authors: MV Markova, OV Piontkovskaya, IR Murakhovskaya. - Kharkov, 2013. - 26p. ]
11. Leroy T., Fournier E., Penel N., Christophe V. Crossed views of burden and emotional distress of cancer patients and family caregivers during palliative care // Psychooncology. - 2016. -Vol. 25(11). - P.1278 - 1285.
12. Мухаровська I. Р. Особливосп психолопчного стану члешв ам'1 онколопчного хворого на рiзних етапах л^вального процесу // Science Rise. Medical science. - 2016. -№12(8). - С. 21-26. [Murakhovskaya IR. Psychological state features of oncological patient family members on different stages of therapeutic process // Science Rise. Medical science. -2016. - №12(8). - С. 21-26]
13. Мухаровська I. Р. Клшжо-психолопчш феномени у онколопчнш практищ на рiзних етапах л^вального процесу // Здобутки ктшчно! i експериментально! медицини. -2016. - №4. - С. 74-77 [Murakhovskaya IR. Clinical-and-psychological phenomenon in oncological practice at different states of therapeutic process//Achievments of clinical-and-experimental medicine.- 2016.- N4. - P. 74-76]
Робота надшшла в редакщю 15.01.2020 року.
Рекомендована до друку на заидант редакцшно! колегй тсля рецензування
УДК 616.4-616.8
DOI http://dx.doi.org/10.5281/zenodo.3772957
А. Г. Кириченко
ХАРАКТЕРИСТИКА ПСИХОЛОГ1ЧНО1 СКЛАДОВО1 РЕАБЫ1ТАЦШНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ ЛЮДИНИ З ОБМЕЖЕНИМИ МОЖЛИВОСТЯМИ
Дшпровський медичний шститут традицшно! i нетрадицшно! медицини
Summary. Kyrychenko A. G. DESCRIPTION OF PSYCHOLOGICAL COMPONENT OF DISABLED PERSONS REHABILITATION POTENTIAL - Dnipro Medical Institute of Traditional and Alternative Medicine; e - mail: grial@ukr.net. The article deals with the study, methods of determining and practical application of the psychological component of the rehabilitation potential of a person with disabilities. Characteristics of individuals with disabilities and different levels of psychological rehabilitation potential are given, they may be high, medium, low. Depending on the degree of main parts of rehabilitative potential its level is being diagnosed. Level of rehabilitative potential is an integral characteristics of a disabled person features which covers all stages of his development and socialization as personality from his birth and occurrence of the disease to current social status and psychic features forming in the course of the disease and combining individual cognitive, emotional, motivational, communicative, moral and ethic peculiarities of a person and the main direction of personal and social developmen as well as valuable orientation of a disabled person. The results obtained show a high meaning of psychological component of rehabilitative potential at design and fulfillment of prophylactic and rehabiliatative measures in disabled persons. At the development of individual rehabilitative programmes one should take into account psychoemotional potential of nervous processes of a disabled person, degree of their decrease which characterize his conpensatory possibilities and their resourve and determination of psychic component of rehabilitative potential under the conditions of psychic support and follow - up.
Key words: psychological component, rehabilitation potential, rehabilitation, persons with disabilities.
© Кириченко А. Г.
