CC BY
21XQK 6l6.24-003.6-07l.2-072.8-08:6lS.85l
ПCИXОCОЦIAЛЬHA РEAБIЛITAЦIЯ ХВОРИХ HA ПHEВMОKОHIОЗИ HA ETAni ПIДTРИMУЮЧОГО ЛIKУВAHHЯ (MEДИKAMEHTОЗHA РEMICIЯ)
Л. О. Васякша Зaпopiзький дepжaвний мeдичний yнiвepcитeт
Резюме. Рoзpoблeнo тa впpoвaджeнo тexнoлoгiï пcиxocoцiaльнoï peaбiлiтaцiï з викopиcтaнням пiдвищeння ocвiтньoгo piвня пaцieнтiв з пнeвмoкoнioзaми (ПнK), по зaxвopювaнню, якi e по-eтaпними i бaзyютьcя Ka пpинципax дocтyпнocтi, кoмплeкcнocтi, взaeмooбyмoвлeнocтi ïx кйм-пoнeнтiв знaчнo пiдвищyють eфeктивнicть лiкyвaння, пcиxoтepaпeвтичнoгo впливу тa якicть життя (ЯЖ) xвopиx. Викopиcтaння poзpoблeнoï cиcтeми ^^ca^aA^o'i peaбiлiтaцiï вжe Ma пepшoмy eтaпi дoзвoлилa cтaбiлiзyвaти cимптoмaтикy зaxвopювaння y 6l,40% xвopиx, Ra дpy-гому eтaпi peмiciя збepiгaлacя y 46,60%, a 4a тpeтьoмy eтaпi стш^ peмiciя зaxвopювaння, тд-твepджeнa дaними iнcтpyмeнтaльниx i пcиxoлoгiчниx дocлiджeнь (37,90%). Свoeчacнa ^4^0-пcиxoпaтoлoгiчнa, пcиxoлoгiчнa, coцiaльнo-пcиxoлoгiчнa дiaгнocтикa, викopиcтaння пoeтaпнoï бioлoгiчнoï тepaпiï, пcиxoтepaпiï тa iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй, що дoзвoляють знaчнo збiльшити вiдcoтoк xвopиx, як iз cтiйкoю peмicieю зaxвopювaння, тaк iз мeдикaмeнтoзнoï peмicieю зaxвo-pювaння, Щ0 cпpияe пoлiпшeнню coцiaльнoгo фyнкцioнyвaння тa ЯЖ xвopиx Пн^
Kлючовi слова: пнeвмoкoнioзи, пcиxocoдiaльнa peaeiAirauíH, iнфopмoвaнicть, мeдикaмeн-тoзнa peмiciя, ca^aA^e фyнкдioнyвaння, якicть життя.
Пнeвмoкoнioзи (Пиф e знaчнoю пpoблeмoю вiтчизнянoï пульмонологи' y зв'язку iз зpo-cтaнням пашиpeнаcтг зaxваpювaння, абтяжeнням йага пepeбiгy й pаcтам i^aA^^ra [l, 2, 5]. A^ya^mc^ ■repam! xaxnx зaxвopювaнь ne викликae cyмнiвiв y зв'язку з ш^ским pазпавcюд-жeнням Aasoï пaталагiï. I xачa бaгaта дocлiдникiв cxha^í бaчити пpямий зв'язск мГж зaxваpю-вaнням i cадiaльна-eканамiчнаю cитyaдieю, ця пaталагiя мae мicдe i в piзниx cадiaльниx гpyпax нaceлeння i в piзниx (в тому hhcaí eканамiчна pазвинeниx) кpaïнax cвiтy. Пcиxалагiчний cтaн xваpага дyжe впливae na eфeктивнicть Aгкyвaння. У чacтини пaдieнтгв виникaють пpаблeми, пав'язaнi з пpoфeciйними абмeжeннями, нeабxiднicтю змГнити cфepy дiяльнаcтг в зв'язку з тpивaлим Aгкyвaнням i нepiдка нecпpиятливим ^стазам зaxваpювaння [6, 7, 9].
В оеганш poки вaжливoю пpoблeмoю егало збiльшeння чиcлa пaдieнтiв, що пopyшyють peжим i yxиAяютьcя вГд лiкyвaння. У pядy xвopиx з'явAяeтьcя тeндeнцiя витягyвaти мaкcимaльнi вигоди зГ cвoeï б xвopoби [3, l0]. У пpoцeci тepaпiï лiкapi змyшeнi poзглядaти пpoблeми eтичнoгo i пcиxoлoгiчнoгo пopядкy, нaдaвaти пcиxoлoгiчнy пiдтpимкy xвopoмy i вpaxoвyвaти пcиxoлoгiчнi фaктopи, що нeгaтивнo впливaють 4a пepeбiг зaxвopювaння. ^ гoвopить npo тe, що aнaлiз взaeмoзв'язкy пcиxoлoгiчнoгo тa coмaтичнoгo acпeктiв ПнK, a тaкoж фaктopiв, що впливaють 4a aдaптaдiю пaдieнтiв до xвopoби i 4a eфeктивнicть пpoвeдeнoгo лiкyвaння e aктyaльним. Включeння в кoмплeкc oбcтeжeння xвopиx з цieю пaтoлoгieю cyчacниx мeтoдiв пcиxoкopeкдiï Hae icтoтнe знaчeння для oтpимaння бГльш пoвниx oб'eктивниx дaниx пpo ocoбиcтicть xвopoгo з мeтoю кopeкдiï нeкoнcтpyктивнoгo i дeзaдaптивнoï пoвeдiнки [ll-l3].
Ha cyчacнoмy exani pсзвиткy мeдидини crae вce бГльш счавидним, ща п^уково сбïpyптсвaпe i eфeктивнe вeдeння пcиxoпpoфiлaктичнoï i пcиxсксpeкдшпсï pабати з xeo-pими мсжливс Anme з ypaxyвaппям знaння впyтpгшпix пcиxалагiчниx зaкспсмгpпсcтeй змГн ^nx^n. Оrpимaння павнадгнниx пayксвиx дaниx Hpc вплив xpанiчнаï xваpаби нг Hcnxixy мажe cпpияти бГльш eфeктивним тepaпeвтичпим втpyчaнням, гндивгдyaAьнамy тдасду да вибopy cтpaтeгiï Г тaктики лiкyвaння з баку лiкapiв, a тaксж Hpn нeабxiднаcrг, пcиxслсггчпсгс cyпpавадy. ^ павнаю мфсю вiднаcитьcя да тaксï вaжкаï xp^^^i xваpаби, ща cyпpoвoджyeтьcя cyттeвими пcиxслсггчпими зpyшeннями Г змгнaми ЯЖ, як ПнK.
Тему poзpoбкa пpагpaм peaбiAГтaдiï, якГ вкAючaють p^rn acпeкти, щс вpaxавyють пcиxалаггчнг ^обливаеи, cтaвлeння да xваpаби Г лгкyвaння, a тaкаж якГсть життя пaдгeптiв з ПнK э aктyaAьнаю.
Meтою дослщження бyлa pазpабкa пpагpaм пcиxсcсдгaльпсï peaбiлiтaдiï xваpиx нa ПнK в yмoвax мeдикaмeнтазнаï peмгcгï (peaдaптaдiï) тa пiдтвepджeння ïx eфeктивнаcrг зa дспс-мсгсю вивчeння тa якаеи життя пaцгeнтгв з ПнK.
Maтeрiaли та методи. Дocлiджeння пpавадилиcя нa пpстязг 2008-20ll pакiв нa бaзг 3-го тepaпeвтичпсгс вгддiAeння KЛПУ «Облacпa клiшчнa Aiкapня пpафeciйниx зaxвсpювaпь» (Дс-
Психотерапия, клиническая психология и психоанализ
нецьк). До групи обстежених увшшли 76 хворих на ПнК у вщ1 вщ 40 до 60 рошв, 1з них 72 (95,13%) чоловшАв 1 4 (4,87%) жшок.
Для виргшення поставлено! мети використано клшжо-епщемюлоичний, клшшо-психопатолоичний, психод1агностичний та статисгичш методи.
Проводилось комплексне обстеження кожного пащента, яке включало клш1чний огляд (зб1р скарг, вивчення анамнезу хвороби 1 життя). Для вивчення якосп життя використову-вали загальноприйнят м1жнародш опитувальники: загальний опитувальник якосп життя ЯЖ ВООЗ - 100.
Для ощнки ефективносп запропонованих програм реабттаци 112 хворим ПнК, було проведено динашчне спостереження протягом 3-х тсяцш з контролем ефективносп про-ведених заход1в. Вони склали основну групу динашчного спостереження. Для пор1вняння ефективносп запропоновано! програми була сформована група пор1вняння. У цьому дослщженш вона була представлена 30 хворими ПнК, як1 перебували п1д амбулаторним спостереженням, але !м не проводився комплекс реабШтацшних заход1в.
Програма психосощально! реабштацп складалась з трьох еташв: стацюнарного, амбулаторного, та етапу реадаптации Шд час перебування в клшшд хворим визначався комплекс оптимальних для кожного реабштацшних заход1в: шдивщуальний шдб!р дози терапевтичних препаранв - вщповщно до тяжкосп захворювання, ф1з1отерапевтичн1 процедури, дихальна пмнастика та масаж, проводились освгтш програми та засоби психотерапевтичного впливу.
Третш етап - психосощально! реабштацп (повно! або настово!) у власному змют цього слова - характеризуемся, вiдновленням шдивщуально! й сустльно! цiнносгi хворого юнуючо! до хвороби та вщносин з навколишньою дшснютю. Важливими особливостями е правильна оцшка стану здоров'я пацiенгiв, iсгогне скорочення обсягу бiологiчно'í терапп, рiшення питань про кл1шчне видужання й завершення реабiлiгацiйних програм. Саме тому аспекти об'ективно!, добре аргументовано! дiагносгики стшких ремiсiй ПнК мають дуже велике значення.
На заключному етат реабмпацп хворих ПнК необхщно не тмьки обгрунтувати, але й конкретно реал1зувати розширення трудових - сощально-трудових рекомендаций й оргашзувати побут 1 працевлаштування хворого. У зв'язку з р1шенням питань третього етапу реабттади нами був поставлений ряд конкретних завдань: 1) вивчення строщв настання ремгсш ПнК залежно вщ характеру перебггу захворювання; 2) використання психолопчних показнитв для об'ективiзади характеру ремгсш; 3) вироблення тактики медикаментозного лшування й психокорекцп хворих з рем!аями.
Обов'язковою завершальною ланкою комплексно! системи психотерапевтичного впливу е пiдтримуюче-профiлактичний етап, ц1ль якого закрiплення досягнутого р!вня психолог1чно! реабттади, профiлактика можливих повторних зрив!в. Адаптадiя бмьшосп хворих ПнК в амбулаторних умовах зв'язана, насамперед, з !хшм прадевлаштуванням, що може виражатися або в придбанш ново! спещальносп, або в збереженнi можливосп прадю-вати на старiй робота або в переорiентадií на нов1 форми прадi.
Довгострокове спостереження на третьому етапi протягом 3 рошв було продовжено за 106 пациентами (76 - основно! групи та 30 - контрольно!). При з!ставленш ефективносп три-валого диспансерного спостереження й лшування 1з клш1чними особливостями ПнК були прийнят1 до уваги в першу чергу осо6ливост1 перебпу захворювання, що характеризували ступ1нь важкосп серед хворих основно! групи.
На заключному, еташ психосощально! реабмиацп нами визначеш переважно три групи хворих: 1) особи, що повшстю позбулися клш1чних прояв1в хвороби й вщновили св1й соцiальний статус (повна реабмттащя); 2) хвор1 з ютотним зменшенням хворобливого дефекту (неповна реабьлпащя) - у них мова йшла про часткову реабiлiтадiю, вони, як правило, до-сить добре адаптоваш в сусп1льств1: 3) хвор! з пом!рним полшшенням. п1д повною рем^ею ПнК маеться на увазi сгiйка багаторiчна (не менш 3 роюв) вiдсугнiсть кринично! симптоматики основного захворювання. п1д неповною або частковою розумтася стiйка (до 3 роюв) вщсутшсть будь-яких вид1в клш1чних прояв1в при збереженнi порушень у вигляд1 супутньо! патологи, або нетипових прояв1в захворювання. Якщо у перших двох групах реабiлiтадiйнi заходи можуть завершуватися у зв'язку з виконанням програм або у зв'язку з полшшенням, то в третьо! групи вони, навпаки, повинн1 вдосконалюватися, розширюватися та поряд з бголоичною терашею тут особлива увага придiляеться психосощальним впливам, соцiальнiй i трудов1й адаптащ! цих хворих.
Одним з основних факторiв, що впливають на строки настання ремюш захворювання, виявилося проведення своечасно! й адекватно! медикаментозно! терапп. Нами встановлене,
що адекватне систематичне лшування оптимальними дозами препарапв з першого року за-хворювання дозволяе одержати повну або часткову рем^ю в 60,40% хворих. При тзньому початку лiкування, через 2-3 роки тсля встановлення дiагнозу, настання ремюи затягуеться.
Аналiзуючи результати проведеного багагорiчного дослiдження, у ц1лому можна сказа-ти, що застосування опитувальника ЯЖ дозволяе одержати важлив! вщомосп про суб'ективну оцшку хворими на ПнК ф1зичних, психолог1чних, сощально! сфер !хнього функцiонування, як1 можуть використатися для розробки реабiлiтадiйних програм i мон1торингу стану падiента в процес! !хньо! реал1зади. Зокрема, до початку лшувально-реабттадшних заходiв, хвор1 ПнК оцшювали свое ЯЖ як середне i низьке, виявлялася його залежшсть в1д ряду клш!чних факторiв - стади й перебiгу захворювання. У процес! реабЫтади оцшка якост1 життя падiентами пiдвишувалася, особливо у ф!зичнш, психолог1чн1й сферах так i у сферi соцiальних взаемин. У бмьшосп спостережень ця оцiнка корелювала з фактом терапевтично! ефективностi реабiлiтадiйних заходiв.
0со6лив1стю реабттадшно! програми у хворих 1з частковою ремiсiею е подальший пошук спосо61в лшування для одержання повного контролю над перебiгом захворювання, з одного боку, i соцiально-трудова адаптадiя з урахуванням наявного хворобливого дефекту -з 1ншо!. Зазначеш аспекти створюють часом 1стотн1 труднощ1 для задовмьно! компенсади хворого як особистосп. б1льш1 труднощ1 виникають у хворих з пом1рним полiпшення. Саме з щею категорiею хворих найчастше доводиться обговорювати питання професшно! переор!ентади або виходу !х на швалщшсть.
На заключному еганi реабмиаци хворих ПнК необхдно не т1льки об^рунтувати, але й конкретно реалiзувати розширення соцiально-трудових рекомендадiй й органiзувати по-бут i прадевлаштування хворого. Анал1з сощально-трудово! й амейно! реабмпаци хворих у стади ремюи захворювання показав, що вони добре адаптоват в сощально-трудовому й ^мейному планi. Серед спостережуваних 65,50% були зайнят! суспмьно корисною пра-цею (з них 47,30% працювали на звичайному виробництв!). Бiльше половини (57,90%) були одружеш, мали дiтей й усп1шно поеднували роботу на виро6ництв1 з домашнiми обов'язками.
Нами було проведене дослдження з вивчення впливу радiонального прадевлаштування на сощальний статут i псих1чну д1яльн1сть хворих. Були включен! в аналiз дв1 групи: пра-цевлаштована (1-я трупа - 33 хворих) i непрадююча (2-я група - 15 хворих). 06идв1 одер-жували адекватне медикаментозне лiкування, психокорекщю та шформадшну теранiю. Виявилося, що при дослщженш, проведеному через 3 роки, у першш труп! загальна оцiнка ЯЖ була близька до нормативно!, а в 2-й грут - показники були значущо знижеш (р < 0,001).
Таким чином, проведет нами дослдження дають пщставу вважати, що для кожного з перерахованих етанiв характернi, поряд !з кл1н1чною картиною, що змшюеться, певнi психолопчш, соцiальнi, iндивiдуальнi й трупов! феномени, як! повинш враховувати-ся при проведен! довгострокового лшування. Розроблеш нами програми психосощально! реабЫтади, в структур! загально реабЫтадшного процесу, що включають в себе всеб!чний вплив на ф!зичну, сощальну та психолопчну сфери ЯЖ !з застосуванням 61олог1чно! терапи, шформадшних технологш та психотерапи, дозволяють значно збьльшити вщсоток хворих як з! стшкою рем^ею захворювання (43,80%), так !з клш!чною рем^ею захворювання (47,90%), що сприяе полшшенню сощального функдюнування ! ЯЖ хворих з ПнК. Сл!д за-значити, що ця схема динам!чна, тривалiсгь етанiв шдивщуальна, хвор! можуть ! не ви-конати вс1х етанiв або повертатися до попередн!х. Кр!м того, для и реал1зади необхдний спещально пiдготовлений колектив медичних прац!вник!в, у якому поряд !з терапевтом ! пульмонологом повинен бути психолог, психотерапевт ! сощальний прац!вник.
Висновки:
1. Розроблеш ! впроваджеш технологи реабттади з використанням тдвищення освпнього р!вня падiентiв, щодо захворювання, як! е поетапними ! базуються на принципах доступносп, комплексносп, взаемообумовленост! !х компоненпв значно пщвищують ефектившсть лшування, психотерапевтичного впливу ! яшсть життя хворих на ПнК.
2. Використання розроблено! системи реабмиаци вже на першому еташ дозволила стабЫзувати симптоматику захворювання у 61,40% хворих, на другому еташ рем!с!я збериалася в 46,60%, а на третьому етап сгiйка рем!с!я захворювання, пщтверджена даними шструментальних ! психолопчних дослщжень, була отримана в 37,90% хворих.
3. Своечасна клшшо-психопатолопчна, психод!агностична, сощально-психолопчна д!агностика, використання поетапно! 61олог1чно! терапи, психотераш! ! iнформадiйних технологш, дозволяють значно збмьшити вщсоток хворих як з! стшкою рем^ею за-
Психотерапия, клиническая психология и психоанализ
хворювання, так i з медикаментозною рем^ею, що сприяе полшшенню сод1ального функцгонування i ЯЖ хворих на ПнК.
Л^ература:
1. Семенова Н.Д. Проблемы образования психических больных / Н.Д. Семенова, Л. И. Сальникова //
Социальная и клиническая психиатрия.- 1998.- Т. 8, № 4.- С. 30-39.
2. Харчук С. М. Социальные аспекты медицинской помощи больным ХОБЛ в Украине / С. М. Харчук,
Я. В. Щеглова, О. Б. Рейнгардт // Украшський вюник психоневрологи.- 2002.- Т. 10.- Вип. 1 (30).-С. 137-138.
3. Марута Н. О. Невротичш депресп (клшжа, патогенез, д1агностика, лжування) / Н. О. Марута, В. В. Мороз // Украшський вюник психоневрологи.- 2001.- Т. 9, Вип. 1 (26).- С. 44-48.
4. Бассин Ф. В. О развитии взглядов на предмет психологии / Ф. В. Бассин // Вопросы психологии.-
1971.- № 4.- С. 101-113.
5. Белялов Ф. И. Психические расстройства в практике терапевта / Ф. И. Белялов.- М.: Медпресс-ин-
форм, 2005.- 256 с.
6. Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. Б. Березин.- Л.: Наука, 1988.- 270 с.
7. Бодалев А. А. Введение в кн.: Мясищев В. Н. Психология отношений: Избранные труды / А. А. Бода-
лев - М.; Воронеж: «МОДЕК», 1998.- 362 с.
8. Бодров В. А. Психологический стресс / В. А. Бодров.- М.: Просвящение, 1995.- 390 с.
9. Бройтигам В. Психосоматическая медицина / В. Бройтигам, П. Кристиан, М. Рад.- М.: ГОЭТАР МЕД, 1999.- 376 с.
10. Бурковский Г. В. Использование опросника качества жизни (версия ВОЗ) в психиатрической практике: Пособие для врачей и психологов / Г. В. Бурковский, В. А. Коцюбинский, Е. В. Левченко,
A. С. Ломаченков.- СПб., 1998.- С. 135-145.
11. Вассерман Л. И. О системном подходе к оценке психической адаптации / Л. И. Вассерман, М. А. Бе-ребин, Н. И. Косенков // Обозрение психиатрии и медицинской психологии им. В. М. Бехтерева.-1994.- № 3.- С. 16-25.
12. Вассерман Л. И. Психосоциальная реабилитация и качество жизни / Л. И. Вассерман, С. А. Громов,
B. А. Михайлов.- СПб., 2001.- С. 3-115.
13. Вассерман Л. И. Концепции реабилитации и качества жизни: преемственность и различия в современных подходах / Л. И. Вассерман, С. А. Громов, В. А. Михайлов // Психосоциальная реабилитация и качество жизни.- СПб., 2001.- С. 103.
ПСИХОСОЦИАЛЬНАЯ РЕАБИЛИТАЦИЯ БОЛЬНЫХ ПНЕВМОКОНИОЗАМИ НА ЭТАПЕ ПОДДЕРЖИВАЮЩЕГО ЛЕЧЕНИЯ (МЕДИКАМЕНТОЗНАЯ РЕМИССИЯ)
Л. А. Васякина Запорожский государственный медицинский университет
Резюме. Разработаны и внедрены технологии реабилитации с использованием повышения образовательного уровня пациентов с пневмокониозами (ПнК), по заболеванию, которые являются поэтапными и базируются на принципах доступности, комплексности, взаимообусловленности их компонентов значительно повышают эффективность лечения, психотерапевтического воздействия и качество жизни (КЖ) больных ПнК. Использование разработанной системы реабилитации уже на первом этапе позволила стабилизировать симптоматику заболевания у 61,4% больных, на втором этапе ремиссия сохранялась у 46,6%, а на третьем этапе стойкая ремиссия заболевания, подтверждена данными инструментальных и психологических исследований (37,9%). Своевременная клинико-психо-патологическая, психологическая, социально-психологическая диагностика, использование поэтапной биологической терапии, психотерапии и информационных технологий, позволяющих значительно увеличить процент больных, как со стойкой ремиссией заболевания, так и медикаментозной ремиссией заболевания, что способствует улучшению социального функционирования и КЖ больных ПнК.
Ключевые слова: пневмокониозы, психосоциальная реабилитация, информированность, медикаментозная ремиссия, социальное функционирование, качество жизни.
