CC BY
24
УДК: 616.311.2+616.314.17+616.314.19 Т.1. Пупн, О.1. Кардашевська
ВПЛИВ ШК1ДЛИВИХ ФАКТОР1В ВИРОБНИЦТВА НА СТОМАТОЛОГ1ЧНИЙ СТАТУС ПРАЦ1ВНИК1В ПТАХОФАБРИК
Львiвський нацiональний медичний уыверситет iменi Данила Галицького
Вступ.
Однею з галузей агропромислового комплексу Укра'ни, яка активно розвиваеться останнм часом, е птах1вництво. Для сучасних птахофабрик актуальним став пошук ведення нових технологч-них процесв, безпечних для здоров'я прац1вник1в. Незважаючи на автоматизац1ю I механ1зац1ю пта-хоферм, усе ширший контингент працвникв за-знае впливу несприятливих виробничих фактор1в: запилен1сть, м1крокл1мат, загазован1сть (ам1ак, с1р-ководень, висок1 концентрацй вуглекислоти, формальдегид), бактер1альна I грибкова забрудненють пов1тря робочо'' зони, виробничий шум, висока во-лог1сть. Робота птахвникв також пов'язана з ф1-зичним навантаженням п1д час виконання значно-го обсягу ручних роб1т: чищення I миття год1вниць, поток, прибирання примщень. Захворюван1сть у птах1вництв1 у 2 рази перевищуе захворюванють прац1вник1в 1нших профес1й с1льського господарс-тва за в1дносними показниками. За даними фахо-во'' л1тератури, пташниц хвор1ють у 2,5 раза час-т1ше, н1ж доярки чи механзатори, I в 1,5 раза в пор1внянн1 з прац1вниками ремонтних майстерень [1;2;8;9;10;12;14].
Для вивчення виробничого м1крокл1мату були оц1нен1 г1г1ен1чн1 показники робочих дтянок лабо-раторним методом. Виявлено, що пил у прим1-щеннях, де утримуються птахи, зм1шаного похо-дження. В1н складаеться переважно з органчних частинок: пуху, пера, лупи I екскрементв птах1в. Також у ньому виявлено фрагменти рослинного, тваринного I мшерального походження, як вхо-дять до складу комб1корм1в. Посиленням пилоут-ворення супроводжуються так1 виробнич1 процеси як в1длов та вибракування птиц, прибирання виробничих примщень, роздача корм1в. П1д час цих процесв об'ем пилу зб1льшуеться в клька раз1в I досягае 43,2 мг / куб. м (при ГДК - 6 мг / куб. м). Окр1м цього, загальний об'ем пилу в пташниках залежить вщ потужност й ефективност вентиля-цй, типу обладнання. Наявн1сть у пов1тряному се-редовищ1 пташник1в шкдливих газ1в (ам1аку, с1рко-водню, вуглекислоти) пов'язана з життед1яльнютю птах1в I розкладанням оргашчного субстрату (по-слщу, п1дстилки, корм1в I т.д.). Показники концент-рацй цих газопод1бних дом1шок значно збтьшу-ються в холодний I перехщний пер1оди року [4;5;6;11;12;13;15;16;17].
Джерелом грибкового I бактер1ального забруд-нення пов1тря робочо' зони е сам1 птахи. Анал1зи виявляють висок цифри обаменшня пов1тря в пташниках, де середне загальном1кробне число
становить 1950, а число грибкових колонш - 1460 КУО. Окр1м того, на птахофабриках наявний ште-нсивний виробничий шум. У примщеннях утри-мання птиц1 р1вень шуму в окремих випадках ся-гав верхньо''' меж1 норми I становив 56-85 дБ [14;20;21].
Вивчення виробничого м1крокл1мату показало, що в прим1щеннях, де утримуеться птиця, е вщхи-лення вщ допустимих норм температури, вщнос-но'' вологост1 та швидкост1 руху пов1тря.
Метою нашого дослiдження було вивчення стоматолотного статусу прац1вник1в птахофаб-рики за умов впливу виробничих шкдливих чинни-к1в.
Матерiали та методи.
Обстежено 120 осб в1ком 20-55 рок1в. Пац1енти були розподтеш залежно в1д стажу роботи на птахоферм1 : 1 група - роб1тники з1 стажем до 5 рокв (19 ос1б); 2 група - вщ 5 до 10 рокв (42 особи); 3 група - понад 10 рокв стажу (59 ос1б). Конт-рольну групу склали 67 осб, як в1дпов1дають за статтю I в1ком основним групам та проживають у цш м1сцевост1, але не е працвниками птахофаб-рики. Обстеження було проведено вщповщно до рекомендац1й ВООЗ (1985).
Оцшено стан твердих тканин зуб1в, тканин па-родонта I слизово' оболонки порожнини рота. Критер1ем в1дбору в групу досл1дження були згода на участь у дослщженш, робота на птахофабриц.
Результати кл1н1чних даних проходили вар1а-ц1йно-статистичну обробку за допомогою комп'ю-терно' програми «МБ ОШсе 2007».
Результати до^дження.
На комплексному стоматолог1чному обстеженн1 працвникв птахофабрики р1вень г1г1ени порожнини рота за шдексом ОН1-8 у контрольна груп1 склав 1,6 ± 0,11, у груп1 з1 стажем вщ 1 до 5 рокв -1,7 ± 0,14, у груш з1 стажем в1д 5 до 10 рокв -2,1±0,07 та в груп1 з1 стажем понад 10 рокв -2,4±0,4, р<0,05. Р|вень г1г1ени порожнини рота в контрольнш, перш1й I другш групах оц1нений як по-ганий, а в третш - як незадовтьний. П1дчас огля-ду зубних ряд1в установлен! висока 1нтенсивн1сть I поширенють кар1есу зуб1в серед обстежених у другш I третш клш1чнш групах, у першш груп1 цей шдекс св1дчив про середн1й ступшь поширеност1 кар1есу зуб1в. У першш груп1 показник КПУ склав 9,1±0,03, у друг1й - 12,3 ± 0,08, а в трет1й -15,1±0,07. КПУ контрольно'' групи склав 9,4 ± 0,02, р<0,05.
Визначення шдексу РМА дозволило оц1нити
стушнь запалення тканин пародонта. У груп1 пра-ц1вник1в з1 стажем до 5 ромв у 3,1 ± 0,02% обсте-жених запалення в тканинах пародонта не вияв-лено, легкий стушнь запалення визначений у 51,1 ± 0,05%; у груш з1 стажем вщ 5 до 10 рок1в легкий ступ1нь запалення д1агностований у 31,6±0,40%, а ос1б з ¡нтактним пародонтом виявлено не було, р<0,05. У груп1 1з стажем роботи понад 10 рок1в в1дсутност1 та легкого ступеня запалення тканин пародонта не виявлено. Середнш стушнь запалення пародонта в 1 груш визначений у 38,4±0,02%, у 2 груш - у 56,8 ± 0,04% обстежених, а в 3 груш - в 68,6 ± 0,5% , р<0,05. Тяжкий стушнь запалення тканин пародонта в груш з1 стажем до 5 рок1в д1агностувався в 7,4 ± 0,02%, вщ 5 до 10 ро-к1в - у 11,6 ± 0,08%, а в груп1 з1 стажем понад 10 рок1в - у 31,4 ± 0,15% обстежених (вщмшносп до-стов1рн1, р<0,05). Таким чином, з1 зб1льшенням стажу роботи на птахофабриц1 встановлено зме-ншення к1лькост1 ос1б з 1нтактним пародонтом. У контрольнш груп1 в1дсутн1сть запалення в тканинах пародонта визначено в 9,7±0,14%, легкий стушнь запалення - в 50,4%±0,04, середнш стушнь запалення - в 35±0,6%, тяжкий - лише в 4,9 ± 0,02% обстежених (вщмшносп достов1рн1 щодо основних груп, р<0,05).
Пщ час комплексного стоматолог1чного обсте-ження прац1вник1в, як1 зазнають упливу шкщливих фактор1в птах1вництва, серед некар1озних уражень часпше траплялася патолог1чна стерт1сть, яка склала 49,5 ± 4,4%. Найчаспше патолог1чна стер-т1сть визначалася на фронтальних зубах I склала 81,7 ± 4,6%. У контрольнш груш цю патолопю д1а-гностували у 28,8 ± 2,1% випадках (вщмшносп до-стов1рн1 щодо основних груп, р<0,05).
Другим за поширен1стю некарюзним уражен-ням виявився клинопод1бний дефект - у 6,9 ± 1,6% оглянутих; у контрольнш груш цей показник склав 6,2 ± 4,3%. Пперестез1я I I II ступешв траплялася приблизно однаково I в основнш, I в контрольнш групах - 32,4 ± 4,6% випадш. Некарюзш ураження виникали в прац1вник1в п1сля 5 I б1льше ромв роботи, в контрольн1й груш некарюзш захворювання визначалися в другш в1ков1й груп1, в перш1й груш виявляли поодинок випадки.
На стоматолопчному обстеженн1 виявлено ви-соку частоту захворювань СОПР серед прац1вни-к1в ц1еТ галуз1. Вони д1агностувалися у 84,5 ± 3,2% обстежених, у контрольнш груш - в 4,8 ± 0,4% (вщмшносп достов1рн1, р<0,05). Характерно, що з1 зб1льшенням стажу роботи вщбуваеться значне п1двищення частоти патологи СОПР. Серед скарг переважали сверб1ж, пекучють, почервон1ння I на-брякл1сть червоно' облям1вки губ. Окр1м того, в 69,0 ± 1,55% прац1вник1в птахофабрики пщ час збору анамнезу встановлено хрошчш супутн1 хво-роби у вигляд1 алерг1чного рин1ту, риносинуситу, шорного алерг1чного дерматиту, хрон1чного алер-пчного бронх1ту I бронх1ально' астми.
Пом1тне м1сце в груп1 захворювань СОПР у прац1вник1в птахофабрики займають хейл1ти алер-пчно''' етюлогп. У роб1тник1в з1 стажем до 5 рок1в хейл1ти д1агностували у 26,3 ± 2,4%, у груп1 з1 ста-
жем вщ 5 до 10 рок1в - у 66,7 ± 0,07%, у груп1 з1 стажем понад 10 рок1в цей показник сягнув 89,8 ±
0.6. (р<0,05). У контрольн1й груп1 хейл1ти д1агнос-товано в 11,1 ± 2,4% обстежених (р<0,05). Висо-кий р1вень поширеност1 алерг1чного хейл1ту в пра-ц1вник1в I п1двищення частоти його д1агностики з1 зб1льшенням стажу роботи на птахофабриц1 мож-на пояснити високою чутлив1стю слизово'' оболон-ки порожнини рота I червоно''' облям1вки губ до не-сприятливих фактор1в виробництва, як1 в бтьшос-т1 випадк1в е алергенами для оргашзму людини.
У велико'' к1лькост1 прац1вник1в виявляли трав-матичн1 ураження СОПР - у 65,6 ± 2,44% основно''' групи. У контрольн1й груш частота ц1еТ патологи була оцшена як висока - 31,3 ± 6,73% обстежених (р<0,05).
У 19,0 ± 1,12% прац1вник1в птахофабрики з1 стажем понад 10 рок1в на слизовш оболонц1 щ1к визначалися вогнища пперкератозу. У контроль-н1й груш цей патолопчний процес був виявлений у 4,6 ± 0,13% (р<0,05). Випадк1в афтозного стоматиту в груш роб1тник1в з1 стажем до 5 рок1в не встановлено, проте при стаж1 в1д 5 до 10 ромв та понад 10 рок1в афтозний стоматит був д1агностова-ний у 3,6% ± 1,12 прац1вник1в. У вс1х обстежених афти були на стади еп1тел1зац1Т. У контрольн1й груп1 ц1еТ патологи не виявлено.
Отже, за допомогою комплексного стоматоло-г1чного обстеження прац1вник1в птахофабрики виявлено високу поширенють захворювань твердих тканин зуб1в кар1озного I некар1озного походження, запальних захворювань тканин пародонта, черво-но'' облям1вки губ I слизово' оболонки рота в пор1-внянн1 з контрольною групою. При цьому ураження слизово''' оболонки рота мали алерпчний характер. На пщстав1 анамнезу встановлено, що в 69% оаб е хрон1чн1 супутн1 хвороби у вигляд1 алерпч-ного ришту, риносинуситу, шмрного алерг1чного дерматиту, хрошчного алерг1чного бронх1ту I бро-нх1ально''' астми. Наведен! дан1 св1дчать про силь-ний несприятливий вплив виробничих фактор1в птах1вництва на стан ротово' порожнини. Про-стежена висока поширенють захворювань зубо-щелепно' системи I тканин пародонта в птах1вни-к1в, що вимагае особливо' уваги до умов ТхньоТ прац1 та 'х упливу на стан здоров'я. Велике зна-чення у зв'язку з цим мае вдосконалення оргаш-заци стоматолог1чно' допомоги прац1вникам пта-хофабрик, як1 стикаються з певною групою шкщливих фактор1в.
Лiтература
1. Баянов Э.И. Патогенетические механизмы развития заболеваний органов дыхания у работников птицефабрики и пути реабилитации: авто-реф.дис.на соискание учен.степени д-ра мед. наук: спец. 14.00.50 «Медицина труда» / Баянов Э.И. - СПб., 2005. - 32 с.
2. Агаева Д.Ф. Влияние вредных химических примесей воздуха на некоторые показатели состояния полости рта / Д.Ф. Агаева // Гигиена и санитария. -2011. - №2. - С. 48-51.
3. Белоклицкая Г.Ф. Иммунологические показатели -как прогностические и диагностические тесты при
воспалительных заболеваниях пародонта / Белок-лицкая Г.Ф., Позднякова Л. И. // Вюник стоматологи. - 2007. - №1(2). - С. 1-3.
4. Пупiн Т.1. Особливостi патогенезу, клiнiки, лiкуван- 12. ня i профiлактики захворювань пародонта, що розвиваються в умовах виробничого контакту з пестицидами: автореф. дис. на здобуття наук. ступе-ня канд. мед. наук : 14.01.22 / Т.1. Пупн; Нац. мед. акад. пюлядиплом. освiти iм. П.Л.Шупика. - К., 13 2009. - 20 с.
5. Строченко G.O. Обгрунтування методiв профтак-тики карieсу зубiв та захворювань пародонта в працвникв lллiчiвського морського торговельного порту: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.22 / G.О. Строченко ; 1н-т стоматологи АМН Укра'ши. -Одеса, 2010. - 20 с.
6. Бугоркова I.A. Оптимiзацiя хiрургiчних методiв ль кування генералiзованого пародонтиту II та III сту-пеня тяжкостi: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.22 / I.A. Бугоркова; Нац. мед. акад. пюлядиплом. освiти iм. П.Л.Шупика. - К., 2008. - 20 с.
7. Самойленко А.В. Сучасн аспекти етюлоги, патогенезу та лкування рiзних кгишчних варiантiв гене-ралiзованого пародонтиту: автореф. дис.д-ра мед. наук: 14.01.22 / А.В. Самойленко; 1н-т стоматологи АМН Укра'ши. - Одеса, 2003. -34 с.
8. 1льницька О. М. Розробка лкувально-профтак-тичних заходiв патологií тканин пародонта у пра-цiвникiв скляно''' промисловостi: автореф. дис. канд. мед. наук: 14.01.22 / О. М. 1льницька; МОЗ Укра'ши, ДВНЗ Iвано-Франкiв. нац. мед. ун-т. - 1ва-но-Франкiвськ, 2011. -20 с.
9. Борисенко А.В. Индексная оценка интенсивности воспалительных и деструктивных изменений в тканях пародонта при генерализованном пародон-тите / А.В.Борисенко, А.Г. Ткаченко // Современная стоматология. - 2005. - №1. - С.64-65.
10. Борисенко А.В. Терапевтична стоматолопя / А.В. Борисенко.- К.: Медицина, 2008.- 490 с.
11. Бычкова Н.Г. Показатели иммунного статуса в динамике комплексного лечения генерализованного
Резюме
Представлено результати стоматолотного обстеження 120 працвникв птахофабрики м. Зборова. За результатами дослщження визначений стоматологчний статус цього контингенту пац1ент1в: штенсивнють кар1есу твердих тканин зуб1в, р1вень гИени порожнини рота, поширенють некар1озних захворювань зуб1в i ступ1нь запальних захворювань пародонта, стан слизовоТ оболонки порожнини рота залежно вщ стажу роботи на птахофабриц. Простежена висока поширенiсть захворювань зубощелепноТ системи i тканин пародонта в птахiвникiв вимагае особливо'' уваги до умов ТхньоТ працi та Тх впливу на стан здоров'я. Ве-лике значення у зв'язку з цим мае вдосконалення оргашзаци стоматолотноТ допомоги працiвникам пта-хофабрик, як стикаються з певною групою шкдливих факторiв.
Ключовi слова: запальн захворювання пародонта, пародонтальнi iндекси, стоматологчний статус, працiвники птахофабрик.
Резюме
Представлены результаты стоматологического обследования 120 работников птицефабрики г. Зборо-ва. По результатам исследования определен стоматологический статус данного контингента пациентов: интенсивность кариеса твердых тканей зубов, уровень гигиены полости рта, распространенность некариозных заболеваний зубов и степень воспалительных заболеваний пародонта, состояние слизистой оболочки полости рта в зависимости от стажа работы на птицефабрике. Прослежена высокая распространенность заболеваний зубочелюстной системы и тканей пародонта у птицеводов требует особого внимания к условиям трудовой деятельности и их влияния на состояние здоровья. Большое значение в этой связи имеет совершенствование организации стоматологической помощи работникам птицефабрик, которые сталкиваются с определенной группой вредных факторов.
Ключевые слова: воспалительные заболевания пародонта, пародонтальные индексы, стоматологический статус, работники птицефабрик.
14.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
пародонтита с применением фитопрепаратов / Бычкова Н.Г., Чаленко Ю.В. // Современная стоматология. - 2013. - №1. - С. 32-34. Влияние неблагоприятных условий труда химических производств на состояние здоровья рабочих старших возрастных групп / П.И. Каляганов, В.В. Тро-шин, О.И. Сметанина [и др.] // Медицина труда и промишленная экологи. - 2009. - № 6. - С. 13-18. Бабов G.Д. Вплив профтактичних засоб1в на стан тканин пародонта у роб1тник1в ам1ачного виробни-цтва / С.Д.Бабов, 1.О.Михайленко// Досягнення бюлоги та медицини.- 2008. - № 1. - С. 35 - 39. ПрокудЫа Н. Професшы захворювання роб1тник1в у птах1вництв1, що викликан патогенними грибами за умовно-патогенною м1крофлорою / Прокудша Н. // Сучасна ветеринарна медицина.-2013. - №2. -Ч.2. - С.31-33.
Бандр1вська Н. 1ндексна оцнка стану тканин паро-донту в працвникв цементно-прничого виробниц-тва / Н.Бандр1вська // Пародонтологя. - 2009. - №1. - С.48-50.
Пупн Т.1. Лкування генерал1зованого пародонтиту у працвникв теплиць / Т.1.Пуп1н // Новини стоматологи. - 2007. - №3. - С.80-82. Комар А.С. Анал1з стану охорони прац1 в Агропро-мисловому комплекс! Укра'ши / А.С. Комар // Нау-ковий вюник ТДАТУ.-2010.-Вип.2. - С.22-26. Заболевание пародонта: современный взгляд на клинико-диагностические и лечебные аспекты ; под ред. проф. О.О.Янушевича. - М., 2010.-160 с. Глушенко Т.А. Поширенють захворювань тканин пародонта у працвниць швейно''' промисловост Буковини / Т.А. Глушенко // Буковинський медич-ний вюник. - 2012. - № 4. - С.58-61. Струк В.1. Стан тканин пародонта у провщнигав паса-жирських вагонв Чернвецького вузла Льв1вськоТ за-л1зниц1 / В.1. Струк, В.М. Бат1г, Т.С.Бойчук // Буковинський медичний вюник. - 2014. - № 1.-С.115-116.
Стаття надшшла 4.05.2016 р.
UDC: 616.311.2+616.314.17+616.314.19
HARMFUL CONDITIONS ON THE DENTAL STATUS OF POULTRY FARM WORKERS
Pupin T., Kardashevska O.
Lviv National Danylo Galician Medical University
Summary
The results of dental examination of 120 poultry farm workers of Zboryv city are displayed in the article. Examination determined the dental status of the patients, decay intensity of hard tissues of teeth, oral hygiene level, prevalence rate of non-carious diseases of teeth and inflammatory periodontal diseases level, condition of the oral mucosa depending on the length of work on the poultry farm. Prevalence of dentition and periodontal tissues diseases in poultry farm employees has been identified, it requires special attention of working conditions and its health effect. Improvement of dental care for poultry farm staff who meets some groups of harmful factors becomes so important in this regard.
Impact of harmful production factors on oral health status of poultry factories employees.
The article represents results of dental examination of 120 poultry factory employees. According to examination results the dental status of the patients has been indicated as well as decay intensity of hard tissues of teeth, oral hygiene level, prevalence of non-carious teeth diseases and periodontal inflammatory rate, oral mucosa condition depending on length of work at the poultry farm. Due to intensive development of agriculture, it becomes important to study the influence of harmful and health related risk factors at the work place.
Harmful work conditions influence onto formation of different pathological processes throughout the body. One among rapidly developing branches of industry in agriculture is poultry. The high concentration of poultry and its maintenance leads to appearance of some harmful factors linked with industrial poultry. Producing poultry is related to high concentrations of dust in the air, dust structure is complex, includes various harmful gases, bacteria and fungy. However, many indicators exceed MAC PDU installed GOST air working area. Continuous exposure to complex producing factors along with the deterioration of workers health may lead to pathological changes in the oral mucosa (CMO), periodontal diseases, etc.
Extremely high prevalence of periodontal diseases of oral system among staff requires increasing attention to the conditions and employment rights and its impact on health. In this regard, dental care improvement for the farm employees who meets harmful conditions becomes important.
Researches evaluated hygienic indexes of working areas by laboratory method. Indicated that the dust in areas where birds are kept is mixed. It consists mainly of organic particles as feathers, dandruff and excrement of birds. At the same time, there have been detected some particles originated from plants, animals and miner-als,it must be parts of the feed, and silicon dioxide. Compaction of dust is accompanied with such processes as catching and poultry cull, cleaning industrial equipment, feeding. These processes lead to increase of dust amount by several times and it reaches 43.2 mg / cu. m (at MAC - 6 mg / cu. m). In addition, the total amount of dust in poultry buildings depends on the capacity and efficiency of ventilation as well as of the type of equipment. Presence of harmful gases (ammonia, hydrogen sulfide, carbon dioxide) in the air of poultry farm associates with the activity of poultry and decomposition of the organic substances (manure, bedding, feed, etc.). Indicators of gaseous impurities concentration significantly increases during cold and transitional seasons of the year.
The source of fungal and bacterial pollution of the working area still the same it is birds. Tests show large number of semination of the air within poultry buildings where average number is 1950, and the number of mixed colonies are 1460 CFU. In addition, poultry production is noisy. In some areas through poultry farm, noise level, in some cases, reaches the top of the scale up to 56-85 dBA.
Researches on production microclimate discovered that there are areas where poultry is kept, with deviation from the allowable temperature, relative humidity and air velocity.
The main aim of research is to evaluate the dental status of the poultry employees.
Thus, examining complex found high prevalence of diseases of dental hard tissues and decay, inflammatory diseases of periodontal tissues, red lips and oral mucosa in comparing with control group. Such oral mucosa lesions were allergic in origin. In accordance with medical history there are 69% workers at poultry farms are chronic comorbidities in the form of allergic rhinitis, rhino-sinusitis, skin allergic dermatitis, allergic bronchitis and chronic asthma. These data indicate a significant harmful impact of poultry production onto oral health of workers. The development of algorithms for diagnosis, prevention and treatment of dental diseases for this category of workers are considered as necessary.
Key words: inflammatory periodontal disease, periodontal index, dental status, poultry employees.
