Научная статья на тему 'Вплив схем змішування на ріст і продуктивність дуба та ялини у лісових культурах західного Лісостепу'

Вплив схем змішування на ріст і продуктивність дуба та ялини у лісових культурах західного Лісостепу Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

CC BY
79
16
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — Ю М. Дебринюк

Досліджено причини формування штучних ялиново-дубових насаджень різної продуктивності та стійкості, створених з використанням різних лісокультурних прийомів і методів. Встановлено найбільш доцільну початкову участь ялини у складі дубових культур, а також раціональні способи та схеми змішування, розміщення посадкових місць, застосування яких забезпечує формування високопродуктивних та біологічно стійких лісових культур.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The influence of mixture schemes on growth and productivity of spruce and oak in forest cultures of Western Forest Steppe

It was studied causes of formation of spruce – oak stands with different productivity and resistance created with usage of diversive silvicultural means and methods. It was determined the most reasonable initiative percentage of spruce in oak cultures composition, and rational methods and mixture schemes, positioning of planting sites, where their usage maintains the formation of highly productive and biologically resistant forest cultures with participation of spruce and oak.

Текст научной работы на тему «Вплив схем змішування на ріст і продуктивність дуба та ялини у лісових культурах західного Лісостепу»

Результати дослщжень

Лiсовi насадження Кiверцiвського лiсництва Юверщвського ДЛГ належать до Юверщвського пiдрайону Захiднополiського лiсогосподарського району i характеризуемся переважанням сосново-дубових насаджень. Клiмат територи та умови мiсцезростання сприятливi для оргашзаци нетривалого вiдпочинку в лiсi [9].

Дослiдна дшянка пiдiбрана у кварталi 147 Юверщвського лiсництва Кiверцiвського ДЛГ в умовах свiжого грабово-дубово-соснового сугруду. Мезорельеф дшянки рiвнинний. Зволоження вiдбуваеться, в основному, за рахунок атмосферних опадiв. Пщстилка шпильково-листяна, нерiвномiрноl товщини, що коливаеться вщ 0 до 3 см, складаеться з опаду листя, хво!, плюсок, шишок, кори, гшок тощо. Чiтко роздiлена на шари. Н0' = 2см, свiжий вщ-пад, починаеться розкладання, Н 0 = 0,5см, розкладання штенсивне, прогляда-ються структура опаду, Н0 = 0,5см, розкладання штенсивне, структура не

проглядаеться. Грунт - слабо-дерново-шдзолистий, слабо-гумусований, по-тужний, тщаний, свiжий. Рослиннiсть багатовидова, синузiально-виражена, диференцшована за ярусами:

Табл. 1. Характеристика деревостою - 5С4Дзв1Гр+Ябл., Груш., 70ротв, I бон.,

Н=24,6м, D=32,6 см, р=0,7

Показники I ярус II ярус III ярус

пануюча порода Сосна звичайна Дуб звичайний Яблуня

склад 6С4Дзв 6Дзв4Гр 8Ябл2Гр

походження природне природне природне

в1к, роки 70 40 30

боттет I II III

середня висота, м 24,6 16 6

середнш д1аметр, см 32,6 24,4 12,2

повнота 0,7 0,6 0,2

з1мкнут1сть 0,8 0,7 0,3

На деревах спостер^аються накипш лишайники на висот стовбура до 2 м, поширення 0,6 за площею. Природне поновлення насшне, висотою до 1,5 м, вжом до 15 рокiв, склад 6Гр.зв.2Д.зв.1 Д.черв. 1Череш., недостатне.

Табл. 2. Характеристика тдл^ку -розвинений, висотою до 5-6 м, _зiмкнутiсть 0,8, бюгрупово_

BiK, роки Рястсть Висота, м Фенофа-за

Вид рослини % пок- За Ви- Розподш

риття соцьким

Corylus avellana L. 25 50 7 6 бюгр пл

Sorbus aucuparia L. 15 10 1 4 бюгр пл

Euonymus verrucosa Scop. 15 16 2 2,5 бюгр пл

Rubus idaeus L. 2 2 Р 1 бюгр вег

Rubus caesius L. 4 2 Р 1 бюгр пл

Sambucus racemosa L. 10 1 р 0,5 бюгр вег

Frangula alnus Mill. 5 1 р 1 бюгр вег

Табл. 3. Характеристика трав'яного та чагарникового покриву -розвинений,

синузильно-виражений, середня висота до 0,45м, з1мкнут'1сть 0,85

Найменування рослин Рястсть Ви-сота, см Фе- нофаза Життевшть

% за Висоць-ким

1 2 3 4 5 6

nid наметом

Impatiens noli-tangere L. 45 4 45 цв, пл добра

Vaccinium myrtillus L. 35 4 30 вег добра

Geranium sylvaticum L. 30 3 25 цв добра

Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt 25 3 15 пл добра

Stellaria media (L.) Vill. 16 2 8 вег добра

Milium effusum L. 16 2 60 вег добра

Melica nutans L. 10 1 65 пл добра

Convallaria majalis L. 10 1 30 вег добра

Athyrium filix-femina (L.) Roth 5 Р 65 пл добра

Luzula pilosa (L.) Willd. 4 Р 55 вег добра

Pteridium aquilinum (L.) Kuhn 4 Р 70 вег добра

Stachys sylvatica L. 3 Р 40 цв добра

Geum rivale L. 3 Р 70 цв добра

Mycelis muralis (L.) Dumort. 2 Р 50 цв добра

Fragaria vesca L. 2 Р 15 вег добра

Oxalis acetosella L. 2 Р 5 вег добра

Polygonatum odoratum (Mill.) Druce 2 Р 20 вег добра

Glechoma hederacea L. 1 Р 5 вег добра

На галявит

Poa annua L. 50 4 15 пл добра

Poa pratensis L. 30 3 45 вег добра

Trifolium repens L. 26 3 17 пл добра

Geranium sylvaticum L. 16 2 20 цв добра

Plantago major L. 16 2 15 пл добра

Melica nutans L. 16 2 45 вег добра

Pteridium aquilinum (L.) Kuhn 10 1 65 вег добра

Taraxacum officinale Webb. ex Wigg. 10 1 30 вег добра

Stellaria media (L.) Vill. 10 1 15 вег добра

Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt 10 1 7 вег добра

Vaccinium myrtillus L. 6 1 20 вег добра

Scrophularia nodosa L. 5 Р 45 цв добра

Sanicula europaea L. 4 Р 45 цв добра

Geum rivale L. 4 Р 45 пл добра

Hypericum perforatum L. 4 Р 45 цв добра

Glechoma hederacea L. 4 Р 7 вег добра

Polygonum arenarium Waldst. et Kit. 4 Р 20 вег добра

Lolium perenne L. 4 Р 35 пл добра

Chamaerion angustifolium (L.) Holub. 4 Р 80 вег добра

Veronica officinalis L. 3 Р 20 вег добра

Stachys sylvatica L. 3 Р 25 цв добра

Chaerophyllum temulum L. 2 р 80 цв добра

1 2 3 4 5 6

Fragaria vesca L. 3 P 15 вег добра

Lysimachia nummularia L. 3 P 10 вег добра

Sanicula europaea L. 3 P 70 пл добра

Urtica dioica L. 2 P 80 пл добра

Lysimachia vulgaris L. 2 P 70 вег добра

Chelidonium majus L. 2 P 45 цв добра

Carex sylvatica Huds. 2 P 30 вег добра

Impatiens noli-tangere L. 1 P 35 цв добра

Galinsoga parviflora Cav.) 0,5 n 45 цв добра

Моховий та лишайниковий покрив вiдсутнiй.

Насадження мае таю ландшафтнг характеристики: тип ландшафту -закритий, клас естетично1 оцгнки - перший, клас стiйкостi - перший, рекреа-цiйна оцiнка - середня, стушнь прохiдностi - середня, стушнь проглядаль-ностi - середня, стадiя рекреацiйноï дигресiï - четверта. Насадження вже три-валий пергод використовуеться для транзитноï та бiвуачноï рекреацiï, де пiд впливом витоптування в живому надгрунтовому покривi стихгйно сформовано куртинно-галявинний з мережi дорiг та стежок.

Внаслiдок тривалого використання територiï для вiдпочинку i транзитного проходження рекреацiйна дигресгя на дiлянцi спостерiгаеться у всгх компонентах лiсу. У першу чергу, вгд витоптування страждае живий надгрун-товий покрив, який пiд ногами рекреанта згинаеться, ламаеться та ви-биваеться з дглянки. У насадженнг формуеться своерiдний фрагментарний, куртинно-галявинний комплекс iз витоптаних i невитоптаних мгсць. Про пев-нi порушення живого надгрунтового покриву пiд наметом лгсу свiдчить па-нування млiсового бур'яну" Impatiens noli-tangere L., який поширений на 45 % площi, добре розвиваеться (середня висота 45 см), цвгте i плодоносить. Шд наметом насадження сформувалась (Majanthemum bifolium - Géranium sylva-ticum - Vaccinium myrtillus - Impatiens noli-tangere) асощащя. У складi трав'я-ного покриву нараховуеться 18 видiв, зiмкнутiсть 0,7 та висота 45 см.

На лгсових галявинах, що сформувались на перетинг лiсових дорiг та стежок, а також в мгсцях зргдження деревного та чагарникового ярусiв пануе злак - Poa annua L., який займае до 50 % площг, цвгге та плодоносить. На лг-сових галявинах сформувалась (Trifolium repens - Poa pratensis - Poa annua) асощащя. Трав'яний покрив сформовано 31 видом, згмкнутий, густий i майже вгдсутнгй на дорогах i стежках. Середня висота ярусу нижча, нгж шд наметом i становить коло 25 см.

У складг трав'яного покриву вiдмiчених двох компонентгв куртинно-галявинного комплексу 10 видгв е спгльними, але \х розвиток i поширення ду-же мгж собою ргзняться. Загалом, трав'яний покрив дослгджуваного насадження сформований з 37 видгв, з них - шд наметом насадження 18 видгв, представлений 4 класами, 10 порядками та 13 родинами, а на галявинг 31 вид, репрезентуеться 3 класами, 18 порядками та 21 родиною. На галявиш в скла-дг трав'яного покриву ргзко зменшилась частка лгсових видгв, на 1'х мiсце проникли лучно-лгсовг та лучнг трави. Найбгльш сильно вгд витоптування страж-дають рослини, що мають соковитг та крихкг стебла та нгжне листя. Тривалий

вплив витоптування призв1в до замши незбоестшких вид1в (в першу чергу Impatiens noli-tangere L., такими як Poa annua L., Poa pratensis L., Trifolium repens L., Plantago major L., Taraxacum officinale Webb. ex Wigg., Fragaria ves-ca L. та ш.). На мюцях значного витоптування трав'яний покрив формуеться в основному з так званих "люових бур'яшв", зростае участь типових ру-деральних та сегетальних вид1в.

На галявиш спостершаеться ксерофггизащя умов зростання, що прояв-ляеться у р1зкому зниженш участ вид1в мезо- i ксеромезофтв, знижуеться частка олiготрофiв i, навпаки, посилюеться роль мегатрофiв.

Дубово-соснове насадження рiзнотравно-орлякове дигресуе в злаково-рiзнотравне з куртинами орляку, аж до повного панування рiзнотрав'я, де пе-реважають злаки Poa annua L. та Poa pratensis L.

1нтенсивш тривалi навантаження призводять до змши всiх компонента лiсового бiогеоценозу. Безпосереднiй та найбшьш нищiвний вплив витоптування зазнае люова пiдстилка. Пiд впливом рекреацшного пресу вщбу-ваеться ущiльнення, подрiбнення та винос пiдстилки за межi витоптаного мь сця, зменшуеться потужшсть та li запас, найменш стшю до руйнацп верхнi, найбiльш пухк li горизонти. На стежках та дорогах тдстилка вiдсутня. На галявиш вона являе собою перехщний елемент мiж трав'яною повстю та шд-стилкою, оскiльки органiчна складова представлена в основному вщпадом вегетативних оргашв трав.

Змiни в трав'яному TO^rni та пiдстилцi корiнним чином перетво-рюють грунтовi умови шляхом зниження родючост грунту, погiршення його агрофiзичних та агрохiмiчних властивостей. Найбiльш вагомi дигресивнi змь ни спостерiгаються у верхньому 5-см шарi грунту, де сконцентрована основна маса корешв, про що свiдчать результати фiзичних, гiдрологiчних та хь мiчних дослщжень компонентiв куртинно-галявинного комплексу (табл. 4-6). Змши фiзичних властивостей грунтiв е одшею з найважливiших причин рек-реацшно! дигреси насаджень [1, 2, 10]. Так, грунт на дорозi та стежщ ущшь-нюеться вщповщно до густини 1,80±003 та 1,71±003 г/см3, що бiльше, нiж у 2 рази порiвняно з густиною грунту в куртинi пiдлiску або шдросту, якi ви-користанi для контролю. При таких значеннях густини верхнього шару грунту коршня деревних порщ практично не проникае в грунт, а продуктившсть трав'яного покриву знижуеться в 3-4 рази [10]. Ця обставина пояснюе причину вщсутност трав'яного покриву на люовш дорозi або стежщ.

Збшьшення щшьносп грунтiв супроводжуеться зниженням польово! вологостi грунту на дорозi, стежщ та галявиш порiвняно з контролем на 2747 %. Аналопчно, загальна пористiсть верхнього 5-см шару грунту знижуеться в 2,35-1,85 раза. Ущшьнення грунту негативно впливае на кореневе дихання рослин. Так, аеращя грунту (здатнють утримувати повiтря) знижуеться на до-розi в 5,33-4,90 раза, стежщ у 3,66-3,15 раза та галявиш у 2,93-2,69 раза порiв-няно з куртиною шдлюку або шдросту. Аеращя грунту на люовш дорозi ста-новить 11,04 %, що менше за фiзiологiчний порiг аераци проф. М.А. Ка-чинського, який визначений в 15 %. Значення критично! вологомюткост на витоптаних мюцях дуже змiнюеться i становить вiд 33,33 до 100,0 % порiвняно

з кoнтрoлeм. Мeртвий запаc нeдocтyпнoï вологи та запаc активно!" вологи вeр-хнього 5^м шарy фунту на люовш дoрoзi та cтeжцi пoрiвнянo з кoнтрoлeм зрocтають вiдпoвiднo на 143,75-181,25 та 191,30-156,52 %.

Peкрeацiйнi дигрeciï у вeрхньoмy 5-cм шарi фунту cyпрoвoджyютьcя i змiнами хiмiчних показниюв фунту у кoмпoнeнтах кyртиннo-галявиннoгo кoмплeкcy рeкрeацiйнo-заcвoeнoï дiлянки лicy. Bмicт гyмycy у вeрхньoмy 5-cм шарi фунту на лicoвiй дoрoзi та cтeжцi пoрiвнянo з кoнтрoлeм змeн-шyeтьcя вiдпoвiднo на 30,05-54,59 % та 22,60-41,05 %. Peкрeацiйнe наванта-жeння призвoдить до змeншeння вмюту гyмycy в лicoвoмy фунп, в той жe чаc cлiд вказати, що на раннiх cтадiях рeкрeацiйнoï дигрeciï (ocнoвний на-мeт), вiдбyваeтьcя дeякe збiльшeння вмicтy гyмycy. Ц пoяcнюeтьcя вдавлю-ванням oрганiчнoгo матeрiалy в гyмycoвий гoризoнт й iнтeнcифiкацieю ^о-цecy бioхiмiчнoï дecтрyкцiï шдетилки при ïï пoдрiбнeння i пeрeмiшyваннi. Значeння рН coльoвoï витяжки (KCl) вeрхньoгo 5-cм шарy фунту на люовш дoрoзi та cтeжцi пoрiвнянo з кoнтрoлeм зрocтають вiдпoвiднo на 27,5426,44 % та 15,94-14,94 %, що те зoвciм вщповщае твeрджeнню прo вилyжeн-ня рeкрeацiйнo-дигрecивних лicoвих дiлянoк [2]. Peкрeацiйнi дигрeciï у вeрх-ньому 5-cм шарi фунту cyпрoвoджyeтьcя змeншeнням вмicтy ошовних eлe-мeнтiв живлeння рocлин - азоту, фocфoрy, калiю. На люовш дoрoзi та cтeжцi пoрiвнянo з кoнтрoлeм вмicт NO3 у вeрхньoмy 5-cм шарi фунту cтанoвить вщповщно 108,93-80,26 % та 92,86-68,42 %. При тому, на галявинi вмют NO3 у вeрхньoмy 5-cм шарi фунту на 176,79-103,95 % бшьший, нiж на конт-рoлi, що пoяcнюeтьcя мeншим впливом кoрeнeвoï cиcтeми дeрeв на фунт. На рeкрeацiйнo-пoрyшeних тeритoрiях вмicт фocфoрy пoрiвнянo з кoнтрoлeм зрocтаe. На лicoвiй дoрoзi, cтeжцi та галявинi пoрiвнянo з кoнтрoлeм вмicт P2O5 у вeрхньoмy 5-cм шарi грyнтy зрic вщповщно на 40,34-102,14 % та 77,92-156,27 %. Показники вмюту калiю в фунт на кoмпoнeнтах кyртиннo-галявинного кoмплeкcy мають значнi вiдхилeння, ^и загальнiй тeндeнцiï до збiльшeння. На люовш дoрoзi, cтeжцi пoрiвнянo з кoнтрoлeм вмicт K2O у вeр-хньому 5-cм шарi фунту етановить вiдпoвiднo 86,10-124,17 % та 103,81149,71 %.

Bикoриcтання лicy для машвого вiдпoчинкy ycкладнюe прoцec ^и-рoднoгo вiднoвлeння. Пo-пeршe, за витоптування разoм з лicoвoю шдетил-кою знищyeтьcя наявнe в нiй наЫння дeрeвних та чагарникoвих пoрiд, тому cамociв на таких дiлянках майжe нe з'являeтьcя. Пo-дрyгe, yщiльнeння фунту i мeханiчнi пoшкoджeння пiдрocтy ^изводята до значного вiдпадy [10]. Шд значним рeкрeацiйним прecoм чиceльнicть п^осту i пiдлicкy рiзкo змeн-шyeтьcя, причoмy, в значно витоптаних мюцях кyртиннo-галявиннoгo ком-плeкcy вони або вдаутш пoвнicтю, або прeдcтавлeнi одиничними eкзeмпля-рами. Дoбрe cпocтeрiгаютьcя таю змши в п^оел та шдлюку вщ витопта-ного мicця до yмoвнoнeпoшкoджeнoгo рeкрeацiйним навантажeнням умов. На дшянках ceрeдньoгo cтyпeня пoрyшeння cпocтeрiгаeтьcя бioгрyпoвe рoз-мiщeння пiдрocтy i шдлюку, на одльно пoрyшeних рeкрeацieю дiлянках лicy, пiдрicт або в^ут^й, або його нeдocтатньo (0-1000 eo/ra) для забeзпeчeння пocлiдoвнocтi пoкoлiнь дeрeвocтoю. Тут пiдрicт збeрiгаeтьcя кyртинами або

одиничними екземплярами бшя дерев або ж шд захистом пiдлiску, при цьому вш представлений липою, кленом, березою, рщше - дубом.

_Табл. 4. Фiзичнi властивостi верхнього 5-см шару tрунту_

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Показники Компоненти куртинно-галявинного комплексу

Дорога Вузька стежка Галяви-на Основний намет Пвдлшок Пвдршт

Густина грунту, г/см3 1,80±003 1,71±0'03 1,62±0'06 0,99±0'04 0,80±0'07 0,85±0'06

Польова волопсть грунту, % 10,10±095 8,89±119 10,82±1'46 14,38±1,52 12,24±1,63 16,63±4'28

Коефщ1ент пористости % 1,10±0'01 1,09±0'01 1,11001 1,14±0'02 1,12±0'01 1,17±0'04

Загальна порис-т1сть, % 29,06±1'30 32,48±1,17 36,89±2'17 60,88±167 68,32±2'57 66,29±2'55

Табл. 5. Гiдрологiчнi властивост'1 верхнього 5-см шару tрунту

Показники Компоненти куртинно-галявинного комплексу

Дорога Вузька стежка Галяви-на Основний намет Пвдлшок Пвдршт

Аеращя, % 11,04±134 17,48±1'1/ 20,08±2,10 46,79±242 58,83±3'19 54,05±2'47

Стутнь аерацп, % 37,83±4'17 54,41±3,82 54,3 7±4'27 76,69±2'40 85,72±2,17 81,50±2//

Критична волого-мштшсть,% 0,25±0'12 0,3 4±0'18 0,14±0'02 0,48±0'24 0,42±0'04 0,3 4±0'07

Мертвий запас недоступно! вологи, мм 0,23±0Д1 0,29±0'16 0,11±°>02 0,24±0'12 0,16±0'02 0,14±0'02

Запас активно! вологи, мм 1,76±0'14 1,44±0'17 1,66±018 1,36±0'12 0,92±0'12 1,22±0'22

Табл. 6. Хiмiчнi властивост'1 верхнього 5-см шару tрунту

Показники Компоненти куртинно-галявинного комплексу

Дорога Вузька стежка Галявина Основний намет Пвдлшок Шдр1ст

Гумус, % 1,15 0,94 1,47 2,67 4,16 2,29

РН (КС1) 4,4 4,0 3,95 3,93 3,45 3,48

N03 0,61 0,52 1,55 0,50 0,56 0,76

Р2О5 6,61 8,38 7,00 3,43 4,71 3,27

К2О 6,32 7,62 10,05 4,46 7,34 5,09

Роль шдшску в рекреацшних люах дуже велика. Вш допомагае фор-мувати насадження бюгрупами, що забезпечуе збереження природних еко-логiчних взаемозв,язкiв всередиш групи, надае ландшафту iнтимнiсть, а iнодi барвистiсть та контрастнiсть [10]. Ярус кушдв у рекреацiйних люах виконуе захисну роль, спрямовуючи рух рекреанлв за спецiально призначеними для цього дорiжками i стежками та перешкоджаючи "освоенню" вЫе! люово! пло-шi. Разом з тим зарост кушiв служать схованкою для багатьох видiв i рослин, i тварин. Кушд страждають вiд ушiльнення грунту та мехашчних пошкод-жень. Квiтучi пагони черемхи, горобини, калини нерщко обламують в перiод цвiтiння, лщину - в час плодоношення. При цьому, шдшсок бiльш стiйкий до пошкоджень та витоптування, нiж шдрют. Особливо високою стiйкiстю вiдрiзняються горобина, ялiвець, бузина i смородина.

Висновки

Тривале рекреацшне освоення лiсiв Кiверцiвського люництва супро-воджуеться рекреацiйною дигрешею, що викликае яюсне попршення стану дубово-соснового насадження на пробнш площi. Рекреацшна дигресiя супро-воджуеться ущiльненням грунту, i як наслщок, змiною фiзичних, пдролопч-них та хiмiчних властивостей, мехашчним пошкодженням пiдросту, пiдлiску, стовбурiв та кореневих систем дерев. Це, загалом, призводить до погiршення загального стану насадження. При цьому знижуеться захисна i середовище-утворююча функщя лiсу, втрачаеться його естетична щнтсть.

Грунт, як один з чутливих, але консервативних компонентiв бюгеоце-нозу, довше зберiгае "пам'ять" про рекреацшний вплив, тому визначае можли-вють вiдновлення рекреацiйно-порушених компонентiв лiсового бюгеоценозу.

Л1тература

1. Тарасов А.И. Рекреационное лесопользование. - М.: Агропромиздат, 1986. - 304 с.

2. Хайретдинов А.Ф. Повышение продуктивности рекреационных лесов Южного Урала. - Автореф. дис.... д. с.-х. наук. - М.: МЛТИ, 1990. - 46 с.

3. Шукель 1.В., Дида А.П., Кемпник В. Збереження та вщтворення рекреацiйного потенцiалу соснових насаджень у Вознесенському ДЛГ// Лiсiвництво i агролюомелюращя. 2002, вип. 103. - Харюв: Майдан, 2002. - С. 38-43.

4. Во|юбьев Д.В. Методика лесотипологических исследований. - К.: Урожай, 1967. - 388 с.

5. Погребняк П.С. Люова еколопя i типология лiсiв. - К. : Наук. думка, 1993. - 493 с.

6. Анучин Н.П. Лесная таксация. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 405 с.

7. Александрова Л.Н.,Найденова О.А. Лабораторно-практические занятия по почвоведению. - 4-е изд., перер. и доп. - Л.: Агропромиздат, Ленингр. отд-ние, 1986. - 295 с.

8. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. 2-е изд., перер. и доп. - М.: Изд. Московск. ун-та, 1970. - 488 с.

9. Генсирук С.А., Бондарь В.С., Шевченко С.В. и др. Комплексное лесохо-зяйственное районирование Украины и Молдавии. - К.: Наук. думка, 1981. - 360 с.

10. Середш В.Г, Парпан В.! Лс - база вщпочинку. - Ужгород: Карпати, 1988. - 107 с.

УДК 712.4:718 Аспир. С.П. Бадюк-Горобивская1,

Ин-т Ботаники АН р. Молдова, г. Кишинев

ДЕРЕВЬЯ КАК ЭЛЕМЕНТ КОМПОЗИЦИИ МОГИЛЬНОГО

УЧАСТКА

Освещаются результаты анализа работ по исследованию на территории 83 га кладбища "Дойна " в городе Кишиневе видового состава и ассортимента произрос-тающих зеленых насаждений. Даны рекомендации.

Doctorate S.P. Badiuck-Gorobivskaya Trees Are Elements Of A Grave Strip

Here are written the results of analyse of works dedicated to researching on the staff of species of green plants at the territory of 83 ha at the cemetery "Doina" in Chishinau. Also are given the recommendations.

1 Науч. руководитель: проф. А.А. Чуботару, д-р с.-х. наук, академик АН респ. Молдова

Вопрос обустройства каждого могильного участка - естественное продолжение традиции культа предков или просто доброй памяти о них, берущее свое начало с дохристианских времен. У данный момент у Кишиневе центральным действующим кладбищем является православное христианское кладбище "Дойна", на котором осуществляется 98 % захоронений, проводимых у городе. Площадь кладбища составляла на 01.01.2000 года 234 га - одно из самых больших кладбищ Европы.

Ботанический сад Академии Наук Республики Молдова, изучая вопрос биологического метода очистки воздуха средствами озеленения, как одного из важнейших у решении проблемы охраны и улучшения окружающей среды в городе, вплотную подошел к вопросу озеленения проводимого на кладбище "Дойна". С учетом обеспечения достаточного проветривания и инсоляции установлена площадь зеленых насаждений кладбища "Дойна", которая составляет 20 % от общей площади территории. Это основная масса планируемых проектных посадок Объединением Зеленого Хозяйства: зеленая полоса вокруг территории кладбища, посадка деревьев и живых изгородей вдоль дорог и по периметру кварталов, посадка декоративных деревьев и кустарников у парковой части. Зачастую, у связи с индивидуальными посадками посетителей это процентное соотношение увеличивается у 2, а то и у 3 раза. При оформлении могильного участка следует иметь у виду, что густые насаждения могут ухудшить условия аэрации и инсоляции участков захоронений, способствовать накоплению влаги у почве и задерживать процесс обезвреживания и минерализации. Поэтому необходимо избегать уплотненных посадок кустарников и особенно деревьев с большой тенистой кроной.

По истечении времени посетители и родственники проводили посадки, не утвержденные общим проектом озеленения, без согласования с администрацией кладбища, у надмогильных сооружений внутриквартально были высажены следующие породы деревьев:

• Клен ясенелистный - (Acer negundo L.);

• Акация белая - (Robinia pseudoacacia L.);

• Орех грецкий - (Iuglans regia L.);

• Ива плакучая - (Salix alba L.);

• Тополь пирамидальный - (Populus piramidalis Ros.);

• Тополь сероватый - (Populus canescens Sm.);

• Вяз голый, горный - (Ulmus scabra Mill.).

Эти породы запрещены к посадке в индивидуальных захоронений из-за высоты дерева и широкой кроны, мощной корневой системы, уходящей под надмогильное сооружение и разрушая его.

До 1995 года озеленение на территории кладбища "Дойна" проводилось Объединением Зеленого Хозяйства, подбирались породы, соответствующие требованиям кладбища. Посетители же кладбища из-за не знания и отсутствия возможности приобрести качественный посадочный материал рекомендуемых пород деревьев, не имея возможности получить консультацию по допускаемым к посадке пород деревьев высадили на территории около 83 га (с 56 до 140 сектора) кладбища "Дойна" "плодовый сад", у котором произрастали:

• Яблоня садовая - (Malus domestica L.);

• Айва садовая - (Cydonia domestica Pers);

• Груша садовая - (Pyrus domestica L.);

• Слива домашняя - (Prunus domestica L.);

• Алыча домашняя - (Prunus divaricata domestica Led.);

• Абрикос обыкновенный - (Armeniaca vulgaris Lam.);

• Вишня обыкновенная - (Cerasus vulgarus Mill.);

• Черешня, Вишня птичья - (Cerasus arium (L.) Moench).

Проанализировав ситуацию произрастающих насаждений на основании вышеуказанных данных, разработаны мероприятия по ликвидации плодовых и лиственных растений (деревьев, не соответствующих требованиям содержания кладбища), высаженных в индивидуальных захоронений, не оскорбив мнения и чувства родственников.

У 1999 году у сентябре месяце была проведена инвентаризация существующих зеленых насаждений у кварталах с 56 по 140 на кладбище "Дойна". Результаты подтвердили необходимость проведения санитарной рубки у зимний период 1999-2000 годов. Документация, акты утверждены Государственной Экологической Инспекцией Р. Молдова, Объединением Зеленого Хозяйства города Кишинева.

Для пользователей кладбища разработана "Инструкция по благоустройству и озеленению индивидуальных захоронений на кладбищах города Кишинева", утвержденная приказом Комбината Похоронных Услуг за № 12 от 9.02.2000 года муниципия Кишинэу, действующая и поныне. К "Инструкции ... " прилагается "Перечень деревьев, которые запрещены к посадке на участках индивидуальных захоронений", в целях наведения порядка по должному содержанию кладбища.

Центр Гигиены и Эпидемиологии города Кишинева Министерства Здравоохранения Р. Молдова за № 01/15 от 18.02.2000 года утвердил вырубку всех плодовых деревьев с территории кладбища и издал запрет на последующую посадку таковых, у связи с пищевыми отравлениями людей от сбора фруктов и ягод с территории кладбищ, продажей их на рынках города.

Администрацией кладбища "Дойна" проводится разъяснительная работа с посетителями по поводу того, что могильный участок должен представлять собой целостную композицию, все части которой подчинены единому, декоративному замыслу, растительные посадки и памятник должны дополнять друг друга. При построении композиции следует учитывать художественную характеристику деревьев и кустарников, постоянно изменяющихся у зависимости от возраста, погоды и освещения в течение дня. Величина, форма (или силуэт) и цвет - основные факторы, определяющие декоративную ценность деревьев и кустарников. При подборе пород следует учитывать прежде всего величину деревьев и кустарников. Большое значение приобретают детали - рисунок и цвет коры, форма и величина листьев, цвет плодов. Не менее важный фактор - это форма (или силуэт), которая воспринимается одновременно с величиной и играет большую роль в единстве композиции. Силуэт воспринимается у зависимости от способа посадки. Выбор места для той или иной породы деревьев и сочетание различных пород у над-

могильного памятника - художественная задача, тесно связанная с архитектурно-планировочной композицией площади захоронения. Создавая художественные композиции надмогильных участков, необходимо использовать все декоративные качества и биологические свойства форм растительности. При подборе ассортимента обращать внимание на облик растения, его форму, цвет, текстуру, которые изменяются у зависимости от условий произрастания и возраста. У течение вегетативного периода меняется окраска растений, а следовательно, и его облик и это дает огромное многообразие форм, текстуры, оттенков цвета живой природы. Каждое растение характерно отдельной деталью, которая существенным образом влияет на его облик (белая кора березы, красные ягоды рябины, кисти цветков сирени и другие). Каждое растение обладает определенной выразительностью, стимулирующей или тормозящей психическую рефлективность человека. Растения находятся у процессе постоянных рефлективностных изменений. У процессе роста меняются высота растений, форма, цвет и структура кроны и коры (у липы 1520 лет ветви направлены под углом 45-80 градусов, у 100-150 лет под углом 10-20 градусов). К глубокой старости некоторые деревья приобретают величественные формы (ясень, липа, платан), а другие становятся причудливыми по форме кроны, в том числе привитые формы клена, шелковицы.

В условиях Молдовы для озеленения индивидуальных захоронений необходимо подбирать засухоустойчивые породы деревьев. Хорошо высаживать софору японскую (форма плакучая), шелковицу (форма плакучая), рябину красную (форма мучнистая и плакучая), привитые, карликовые формы клена, рябину обыкновенную. Из хвойных пород смотрится законченный ансамбль захоронения со следующими растениями: сосна горная, сосна крымская, можжевельник обыкновенный (форма колоновидная), карликовые формы ели (ель канадская), карликовые формы туи.

Рационально размещая растения, используя специально подобранные виды, тем самым значительно уменьшается неблагоприятное влияние окружающей среды на психологическое состояние посетителей кладбища.

Литература

1. Паланчан А.И., Денисов В.А. Красивоцветущие деревья и кустарники. - К.: Кар-тя Молдовеняскэ, 1990. - С. 199-207.

2. Романча Л.В. Озеленение села. - К.: Урожай, 1989. - 184 с.

3. Серооченко Н.А. Методические указания "Проектирование и реконструкция скверов". - Львов, 1985. - 42 с.

УДК 630*228.0 Доц. Ю.М. Дебринюк, канд. с.-г. наук - УкрДЛТУ

ВПЛИВ СХЕМ ЗМ1ШУВАННЯ НА Р1СТ I ПРОДУКТИВН1СТЬ ДУБА ТА ЯЛИНИ У Л1СОВИХ КУЛЬТУРАХ ЗАХ1ДНОГО

Л1СОСТЕПУ

Дослщжено причини формування штучних ялиново-дубових насаджень pi3HOi продуктивносп та стшкосп, створених з використанням рiзних люокультурних при-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.