CC BY
8
DOI 10.31718/2077-1096.21.2.208 УДК: 616.9:578.834]:618.3](048.8)
Школьник О.С., Шлемкевич А.М., Маланчук О.М., Шаргородська 6.Б., Акопян Г.Р.
ВПЛИВ SARS-COV-2 НА ВАГ1ТН1СТЬ ТА ПЛ1Д
ДУ «1нститут спадковоТ патологи НАМН Украши», м. Львiв
Мета роботи: Анал/з сучасноУ медичноУ лтератури щодо чинниюв ризику патолог/чного стану плода у ж/нок, що перенесли COVID-19 п/д час ваг/тност/. Проанал!'зовано наукову медичну лтера-туру по вивченню впливу COVID-19 ¡'нфекцУУна перебiг i ускладнення ваг/тност/ та стан плода. Дана характеристика можливих ризиюв низки несприятливих насл/дк/в для матерi i дитини внаслi-док перенесеного COVID-19 захворювання. В УкраУн! досл/дження генетико-демограф/чних проце-с/'в, проведенi впродовж останн/х роюв, засв/дчили, що сощально обумовлена демограф/чна криза, яка спостер/гаеться в краУнi, значно поглиблюеться за рахунок репродуктивних втрат, як прояв-ляються у п/двищеннi частоти втрачених ваг/тностей та народженн/ неповно^нного потомства у ж/нок з патолог/ею репродуктивноУ системи. Низький р/вень репродуктивного здоров'я в значн/'й м/р/ обумовлений високим рiвнем перинатальних втрат. В УкраУнi показник перинатальноУ i дитя-чоУ смертностi перевищуе дан Свропейських краУн. В цих умовах зниження перинатальноУ смерт-ност/, збереження життя та здоров'я новонароджених е необх/дною умовою демографiчного роз-витку УкраУни та фактором нацюнально'У безпеки. COVID-19, спричинена важким гострим респi-раторним синдромом коронав/русу 2 (SARS-CoV-2), поширилася стр/мко по всьому св/ту. 12 берез-ня 2020 р. Всесв/тня органiзацiя охорони здоров'я визначили спалах як пандем/ю. Оск/льки вагiтнi жнки п/ддаються б/льшому ризику ускладнень i важкого переб/гу захворювання, вони були визначен/ як «вразлив1' групи». Змiни iмунноУ системи матер п/д час ваг/тност/ може впливати на реак^ю на ¡нфекцУ, зокрема до вiрусiв. Вагiтнi жнки з COVID-19 можуть мати синергiзм фактор/в ризику тромбозу, а адаптащя судин матер! п/дчас ваг/тност/ е критичною для певних термiнiв ваг/тнос-т/. Роль плаценти в ¡'нфекцУУ COVlD-19 в даний час недостатньо вивчена. Ряд потенцйних механi-зм/в може брати участь у вертикально передач! вiрусiв в/д матер'1 до трофобласта. Вчен/ прово-дять досл/дження, на 1'мов1'рнють нфжування SARS-CoV-2 внутр/шньоутробно або п/д час пологiв. Непередбачен/ наслiдки пандем/У COVlD-19 створюють загрозу здоров'ю ваг/тних ж!нок. lмовiрно, сл/д оч/кувати, що наслiдки дУ COVID-19 у подальшому будуть очевидними протягом ряду рок/в. Епiдемiологiчна iнформацiя е критично важливою для виявлення диференц/альних реак^й населен-ня та анал/зу даних про вплив COVID-19 у соцiально-економiчних та етнiчних групах. Узагальнюю-чи все вище викладене, важливо буде о^нити дан на р/вн/ популяц 'УУ щодо цих результат'¡в, щоб ви-значити тенденцУ, пов'язан/ з пандем/ею COVID-19.
Ключов1 слова: ваптнють, перинатальн1 ускладнення, COVID-19, SARS-CoV-2
Робота виконана в рамках продовження НДР вiддiлення пренатальноУ дiагностики та перинатологп ДУ «1нститут спадко-воУ патологи НАМН УкраУни» "Аналiз репродуктивного потенщалу населення Льв/вськоУ област! з урахуванням генетичного тестування пол!морф!зм!в генiв фолатного обмну для прогнозування перинатально)' патологи у жнок групи високого ризику", № державно)'реестрацУУ 0119U002287
Проблеми материнства i дитинства е першо-черговими в ршеннях основних Державних про-грам, присвячених охорон здоров'я УкраУни. До-слщження генетико-демографiчних процеав в УкраУнi упродовж останшх рош засвщчили ва-гомий внесок у поглиблення демографiчноl кри-зи високого рiвня репродуктивних втрат у жшок з порушенням репродуктивно'У функцп, що прояв-ляеться пщвищеною частотою втрачених вапт-ностей та народженням потомства з високим ри-зиком швалщносп i смертност [1].
Низький рiвень репродуктивного здоров'я значною мiрою зумовлений високим рiвнем перинатальних втрат [2]. В УкраУнi показник перинатально' i дитячоУ смертност перевищуе дат Свропейських краУн [3]. В цих умовах зниження перинатально' смертности збереження життя та здоров'я новонароджених е необхщною умовою демографiчного розвитку УкраУни та фактором нацюнальноУ безпеки [4].
За даними ВООЗ, репродуктивне здоров'я — це стан повного благополуччя у вах сферах, що
стосуються репродуктивноУ системи, IT функцш i процеав, включаючи вщтворення потомства i гармошю в психосо^альних вщносинах ам'У. Формування репродуктивного здоров'я - дуже складний i тривалий процес, тому що значною мiрою визначаеться умовами розвитку жшки, по-чинаючи з внутршньоутробного перюду. Сутте-вий вплив на формування репродуктивного здо-ров'я мае стан соматичного здоров'я молодих жшок, який, на жаль, на сьогодн мае стшку тен-денцш до попршення [5].
У 2019 р. Всесв^ня оргашза^я охорони здоров'я (ВООЗ) подтвердила назву COVID - 19 (скорочено вщ назви «коронавiрусна хвороба 2019») як захворювання, що викликане шфекцн ею SARS-CoV-2 [6].
SARS-CoV-2 належить до пщроду Sarbecovirus родини Coronaviridae i е сьомим вь домим на сьогодн коронавiрусом, який може ш-фкувати людину. Попри певну подiбнiсть кл^ч-них проявiв, SARS-CoV-2 в^зняеться вщ вiру-су, що викликае тяжкий гострий ресшраторний синдром (SARS) та коронавiрусу близькосхщно-
го ресшраторного синдрому (MERS-CoV) [6]. Повний геном Bipycy встановлений та опублко-ваний у GenBank.
Коронавiрусна хвороба 2019 (COVID-19), спричинена важким гострим рестраторним синдромом внаслiдок iнфiкування коронавiрусом SARS-CoV-2, поширилася стрiмко по всьому свн ту i 12 березня 2020 р. ВООЗ визначив спалах як пандемш [7]. Осктьки вапты жiнки мають бiльш високий ризик ускладненого переб^у ко-ронавiрусноï шфекцп, включаючи важкий гост-рий ресшраторний синдром (ГРВ1) та Близько-схщний респiраторний синдром (MERS), вони були визначен як вразливi групи з рекомендацн ями вжити додаткових запобiжних заходiв з початку розгортання пандеми COVID-19 [8].
На сьогодн отримано доволi обмеженi i су-перечливi данi щодо можливостей фiзiологiчноï адаптаци' вагiтностi до умов шфкування, важко-стi гострого респiраторного синдрому та ймовiр-ностi розвитку ускладнень у ваптних iз COVID-19 [9]. Ваптна жiнка вважаеться потенцiйно вразли-вою до важкого перебiгу шфекцп rPBI-CoV-2 у зв'язку з фiзiологiчними змiнами пiд час ваптно-CTi, що суттево впливають на активнють iмунноï системи, дихальну, серцево-судинну та видтьну функцп, а також коагуляцш кровi [10]. Припус-кають, що згадан змiни можуть мати як негатив-ний, так i позитивний вплив на переб^ хвороби COVID-19, проте це не пщтверджено доказовою медициною [11]. Вплив rPBI-CoV-2 на ваптнють ще потрiбно вивчити i довести в рiзноманiтних аспектах, включно з визначенням впливу на iм-плантацiю, рiст i розвиток плода та стан здоро-в'я новонароджених д^ей [8, 11].
Оскiльки ж коронавiрусна хвороба 2019 поте-нцшно асоцiюеться з ускладненим перебiгом ва-гiтностi, лiкування повинно проводитись у за-кладi охорони здоров'я з ретельним контролем стану матерi та плода. При цьому, «безсимпто-мне» iнфiкування е черговим викликом у питаны оцшки стану ваптно'Г i плода. Окрiм безпосеред-ньо'Г загрози, пов'язано'1 з iнфiкуванням, важли-вими негативними наслщками пандеми' для здоров'я матерi i плода слщ визнати: обмеження доступу до спецiалiзованих медичних послуг, психологiчне напруження та попршення со^а-льно-економiчних умов юнування [12, 13].
SARS-CoV-2 - це капсульований одноланцю-говий РНК-вiрус, реак^я на який суттево зале-жить вщ стану iмунноï системи, що визначае легкий або важкий переб^ хвороби [14]. Це твер-дження не може автоматично поширюватись на ваптних жшок, оскiльки Тх iмунна система адап-туеться до виношування напiвалогенного плода, а це безперечно змшюе характер iмунноï вщпо-вiдi на iнфекцiйнi агенти [11, 15].
Для з'ясування кл^чних варiантiв COVID-19 пiд час вагiтностi важливо зрозумiти патофiзiо-логiю та молекулярн механiзми розвитку хвороби у контекст модульовано'1 iмунноï вiдповiдi ор-ганiзму матерi. rPBI-CoV-2 потрапляе в оргашзм
через носовий прохiд разом з краплями з диха-льних шляхiв хворого, iнфiкуe легеневi кл^ини шляхом зв'язування з рецептором ангютензин-перетворюючого ферменту 2 (АСЕ2) та викорис-товуе трансмембранну серинпротеазу 2 (TMPRSS2) для продукцп S бтка [16].
Зараження ГРВI-CoV-2 супроводжуеться ре-плiкацieю вiрусу та його вивтьненням, що спри-чиняе пiроптоз та шдукуе запальну реакцiю сусн дшх клiтин [17]. Запалення, спричинене потрап-лянням вiрусу, привертае Т-хелперiв кластерной диферен^аци 4 (Th1 CD4 +), що продукують ци-токiни. Певн цитокiни (IL-6, С-Х-Схемокш 10, ш-терферони) дiють як хемоатрактанти для при-ваблення моноцитiв, макрофагiв i Т-клiтин до мь сця зараження [18]. У деяких шфкованих оаб манiфестацiя запалення з вивiльненням цитокн нiв призводить до "цитокшовоТ бурГ, що може спровокувати полiорганну недостатнють, яка асоцiюеться з важким переб^ом хвороби i смер-тнiстю [19]. У па^ентв з легким переб^ом хвороби iмунна система реагуе на вiрусну iнфекцiю, оминаючи розвиток агресивноТ запальноТ реак-цп.
Модуля^я iмунноТ системи матерi пiд час ва-гiтностi може впливати на характер запальноТ реакцiТ у вщповщь на iнфекцiТ [20], чому служать наступн механiзми:
1) зсув популяци CD4 + Т-клiтин у бк фенотипу Th2 у порiвняннi з Th1 пiд час ваптносп (вiдповiдь, що сприяе гуморальнi реакцп на клн тинну iмунну вщповщь). Щодо iмунноТ вiдповiдi на вiруснi iнфекцiТ, зменшення реактивностi Th1 може призвести до змш клiренсу шфкованих клiтин. Однак вiдкритий Th1 i вiдповiдь Th2 на ГРВI-CoV-2 були причеты до патогенезу тяжкого COVID-19 [21];
2) зменшення кшькосп циркулюючих клiтин природних кiлерiв (NK) протягом ваптносп [22]. Зменшення популяцiТ циркулюючих NK клiтин може знижувати спроможнють iмунноТ системи знешкоджувати вiруси, хоча доа немае доказiв асоцiацiТ з кл^чними варiантами перебiгом хвороби як циркулюючих NK клiтин, так i дендрит-них клiтин плазмоцито'Тфв [23, 24]. Згаданi ^ти-ни пов'язують з забезпеченням противiрусних ефектв iнтерферону, недостатнiсть якого вва-жають однiею з причин, чому ваптш ж1нки важче постраждали при пандеми Н1Ж у 2009 р. [24, 25].
3) збтьшення рiвня циркулюючого прогестерону - стероТдного гормону, який мае iмуномо-дулюючi властивосл [26]. Прогестерон також мае здатнють посилювати вiдновлення легенiв ураженнями, спричиненими вiрусом грипу, що робить висок рiвнi пiд час вагiтностi потенцшно корисними для вiдновлення легенiв пюля ускладнень COVID-19 iнфекцiй;
4) змши вродженоТ iмунноТ системи пщ час вагiтностi [27]. Роль, яку в^грае вроджена iму-нна система в реалiзацiТ особливостей перебiгу COVID-19, та характер iмунноТ вiдповiдi потре-
бують подальших дослщжень в acneKTi особли-востей BipycHOï реакцп' на ваптнють.
Згаданi модуляцп iмунноï системи матерi мають значення для дослiдження наслщмв uni-нiчних проявiв COVID-19 та профтактики COVID-19 пiд час ваптносп.
У майбутнiх дослiдженнях важливо дослщити запальну реакцiю, вiрусне навантаження, виро-блення антитiл та рiвень iмунiтету, набутого ва-гiтними в pi3^ термiни гестацп'. Це важливо для аналiзу ефективностi iмунологiчних реакцiй на потенцшну вакцинацiю проти COVID-19, щоб пе-реконатися, що вона вводиться у потрiбний час (у певний час пщ час вагiтностi або пюля поло-гiв) i е безпечною та ефективною для жшки про-тягом усього перiоду репродуктивного життя.
Ваптнють - це стан пперкоагуляцп' з поси-ленням продукцп тромбшу та збiльшення внут-ршньосудинного запалення. Пiдвищенi рiвнi ци-ркулюючо'|' коагуляцп та фiбринолiтичних факто-рiв можуть бути причетними до розгортання ш-фекцп rPBI-CoV-2 [28]. В умовах шфкування rPBI-CoV-2 простежуеться синерпзм рiзних фак-торiв ризику тромбозу, у тому чи^ асоцiйованi з ваптнютю тромбоемболiчнi ускладнення [29]. На даний час, ваптш жшки з пщтвердженим COVID-19 розглядаються в груп ризику низького порогу можливо'Г тромбоемболп', а поточнi рекомендацп мютять заходи профiлактики тромбозу до 10 дшв пiсля пологiв [28].
Смертнють вiд COVID-19 переважно зумов-лена гострим ресшраторним дистрес-синдромом (ГРДС). Новi данi свiдчать про те, що легенева ендотелiальна клiтинна дисфункцiя в^грае ва-жливу роль у виникненн та прогресуваннi ГРДС. У здорово!' ж1нки ендотелiальнi клiтини оточенi гуморальними кл^инами (перицитами), що об-межують запалення i проникнення iмунних uni-тин, а експресiя антикоагулянтних факторiв за-побiгае згортанню кровi. В умовах ГрДС ендоте-лiальний бар'ер пошкоджуеться, що веде до тканинних набряш, надмiрного запалення та п-перкоагуляцп. Фактори ризику розвитку COVID-19 (збтьшення вку, ожирiння, цукровий дiабет та серцево-судиннi захворювання) також пов'я-занi з дисфункцiею кттин ендотелiю [30].
Системна фiзiологiя судин в умовах ваптносп зазнае значно'1 адаптаци: збтьшуеться об'ем кровi матера частота серцевих скорочень та збн льшуеться об'ем серцевого викиду на 30-50%, а судинний ошр зменшуеться [31]. Вплив посиле-но'|' вазодилатаци на функцiю легеневих ендоте-лiальних клiтин (iмунних клiтинних спайок та ак-тивацiя коагуляцп) до кшця ще не визначено.
Причиною важких перинатальних ускладнень (передчасн пологи, мертвонародження) е гестоз з характерними порушеннями ваптносп - пре-еклампсiею, ппертошею, протеïнурiею [32]. У жн нок з гестозом спостер^аеться недостатнiсть зниження судинного опору в середньому та шз-ньому перюдах гестацп' i пов'язана з цим дисфу-нк^я ендотелiальних клiтин [33]. Враховуючи
значення ендотелiально''' дисфункцп у naToreHe3i COVID-19, жшки з прееклампаею можуть опини-тися в rpyni подвiйного пщвищеного ризику ускладненого nepe6iry хвороби, а тому потребу-ють раннього огляду i систематичного моштори-нгу [34].
Роль плаценти в умовах шфекцп rPBI-CoV-2 вивчена недостатньо. Ряд потенцшних мехашз-мiв можуть брати участь у вертикально передачi вiрyсiв, включаючи пряме пошкодження ворсистого дерева, з розривами захисного шару синци-тютрофобласпв; поширення iнфiкованого вiрy-сом ендотелш матерi до екстравiлозного тро-фобласта; трафiк заражених материнських iмy-нних клiтин через синцитiотрофобласт. Незва-жаючи на вiдсyтнiсть даних про плацентарн змiни при iнфiкyваннi на COVID-19, патолопя плаценти описана у випадку SARS у Гонконзi [35, 36]. Згадане дослщження е першим з ви-вчення патологiчних змш плаценти при шфку-ваннi коронавiрyсною iнфекцiею. Автори описали пщвищений рiвень вiдкладень фiбринy на-вколо ворсинок хорюну, великi дiлянки аваску-лярних ворсинок, iнодi у ворсинках додатково визначали великий шфаркт, пщвищений рiвень еритроцитiв у пyповинi плода [35, 37]. Хоча па-тогномошчних ознак виявлено не було, вщзна-чалися частi прояви тромбозу мiжворсинчастого простору, що викликало загальнi порушення в кровоноснiй системi породiллi, а також пщвище-ну частоту розвитку хоранпозу [35, 37]. У плацент при COVID-19 виявили аномальн кровоно-снi судини (мальперфyзiю) i тромбози мiжворси-нчастого простору, як зазвичай зyстрiчаються у осiб з пщвищеним артерiальним тиском та прееклампаею [37].
Як показали пстолопчы дослщження плаценти при шфекцп rPBI-CoV-2, оцшки дефекту судин плаценти е дещо суб'ективними i потребу-ють штерпретацп з обережнютю. Потрiбнi пода-льшi дослiдження, як б включали стандартизо-ване дослщження плацентарних зразкв ж1нок iз SARS-CoV-2 у порiвняннi iз вiрyс-негативними зразками, що дозволить уточнити результати попередых звтв про потенцiйнi сyдиннi та тромботичн ефекти у плацентi, асоцшоваш з COVID-19 у вагiтних. Пропонують спiввiдносити висновки iз клiнiчним статусом плоду, бажано, при бтьш тривалому спостереженнi [38]. Аналн зуючи асо^ацш мiж iнфiкyванням COVID-19 у перюд вагiтностi та розвитком перинатальних ускладнень, варто посилити антенатальне спо-стереження за жшками.
Bченi проводять дослщження на iмовiрнiсть передачi шфекцп SARS-CoV-2 внутршньоутро-бно або пiд час полопв, а також можливiсть шфн кування новонародженого вiд хворо' матерi або «безсимптомного» персоналу лiкарнi. Поява те-стiв на антитiла надала докази можливосп вертикально' передачi шфекцп вiд матерi до плоду. Це засвщчило пiдвищенням концентрацiя обох клаав iмyноглобyлiнiв (IgM та IgG) в деяких дь
тей, народжених вщ матерiв iз COVID-19 [39, 40]. У такому випадку на вертикальну передачу вiрусу вказуе циркулюючий у новонародженого 1дМ SARS-CoV-2. Ус обстеженi немовлята були клiнiчно безсимптомними i продемонстрували негативний результат тесту на вiрусну РНК SARS-CoV-2 при народженн [39, 40]. Механiзми вiрусноТ швазп плаценти ще не були ч^ко вста-новленi.
Хоча дан про COVID-19 пiд час ваптносп е доволi обмеженi, деякi дослщники з африкансь-кого континенту повщомляють про високий вне-сок ваптних у структурi хворих на COVID-19 -18,0-22,6% [41]. Непередбаченi наслщки пан-демп COVID-19 створюють загрозу здоров'ю ва-гiтних ж1нок. Як спостер^алось у випадку спала-ху Еболи, жшки та дiвчата першими вщчули тя-
Мета-
гар со^альних та екoнoмiчних наслiдкiв ^еТ па-ндемп для здоров'я [42]. У зв'язку i3 потребою нагромадження ресурав для боротьби з епще-мiею COVID-19, недостатньо забезпеченими залишилися iншi ланки охорони здоров'я, особливо у краТнах 3i слабкою економкою. 1снують побоювання, що обмеження ресурав призупи-нило чи загрожуе призупиненням багатьох служб охорони репродуктивного здоров'я, зокрема, до-пологовоТ допомоги. Пол^ика щодо сoцiальнoгo дистанцiювання та реструктуризацп служб охорони здоров'я, що зменшуе oчнi контакти мiж ль карями та пацiентами, призводить до малодо-ступнoстi дородовоТ дiагнoстики вагiтних, а в результат - виникнення несприятливих усклад-нень ваптносп [43].
Таблиця 1
тз даних про вплив COVID-19 на переб!г ваг/тностi та пл'д
Предмет дослщження ABTOPH
Вплив rPBI-CoV-2 на ваптнють Lei D WC, 2020; Wastnedge EAN, 2021; Guo Z-D, 2020; Sonja A. Rasmussen, 2020 [8, 9, 10, 11].
Молекулярш мехашзми розвитку хвороби COVID-19 пщ час ваптностк Wong SCY, 2020; Hoffmann M, 2020 [17, 18].
Модуля^я iмуннoТ системи матерi пщ час ваптност при COVID-19. Nile SH, 2020; Zhou Y, 2020; Yang M, 2020 [20, 21, 23].
Фактори ризику розвитку тромбозу COVID-19 при ваптност Ji H-L, 2020; Li X, 2019 [28, 30].
Пстопатолопчне дослщження плаценти вщ матерiв з COVID-19. Shanes ED, 2020; Baergen RN, 2020; Likun Gao, 2021 [35, 36, 37].
Концентра^я iмунoглoбулiнiв (IgM та IgG) у дп"ей, народжених вщ матерiв iз COVID-19. Dong L, 2020; Zeng H, 2020 [39, 40]
Внесок вiдсoтку ваптних у структуру хворих на COVID-19 Niquini RP, 2020 [41]
Як видно з даних табл.1, дослщження перебн гу ваптносп та стану плода у жшок, що перенесли COVID-19 пiд час ваптносп, у спецiальнiй лiтературi висвп"лене вкрай недостатньо. Звер-таеться увага на суттеву варiабельнiсть даних рiзних дослiдникiв, що вказуе на потребу прове-дення обфунтованих дослiджень в окремих по-пуляцiях. Наголошуеться на необхщносп поси-лення антенатального спостереження жшок iз дiагнозом SARS-CoV-2, та Тх перспективностi для синтезу даних в системi COVIPREG.
Повiдомлено що вiрусне захворювання COVID-19 пiд час ваптносп збiльшуе ризик низки несприятливих наслщш для матерi i дитини. В свiтi дослiджують вплив SARS-CoV-2 на вапт-нiсть, плщ, передачу iнфекцiТ вiд матерi до плода, пстопатолопчне дослiдження плаценти.
1снуе мало доказiв про можливий вплив COVID-19 на перебiг ваптносп. Можна очку-вати, що COVID - 19 iнфекцiя може спричиняти збтьшення частоти несприятливих результатiв ваптносп, таких як обмеження росту плода, пе-редчаснi народження та перинатальна смерт-нiсть. База даних COVIPREG створена для швидкого збору та синтезу даних про шфекцш COVID-19 пiд час вагiтностi у всьому свт, якi можуть бути використан для обфунтування прийнятих рiшень вщ медичних працiвникiв на основi доказiв та директивних органiв [43].
lмовiрно, наслiдки COVID-19 стануть очевид-ними протягом подальших рокiв. Тому критично важливою е епiдемiологiчна iнформацiя про ви-явлення селективних груп населення, що можуть опинитися в груш ризику важких ускладне-
них реакцш i смертi. Важливо оцшити ситуацiю на рiвнi окремих популяцш, щоб визначити гене-ральнi напрямки державноТ пoлiтики у питаннi ефективноТ прoтидiТ пандемiТ COVID-19.
Непередбаченi наслщки пандемп COVID-19 створюють загрозу здоров'ю ваптних жшок, а вщдалеш наслщки для репродуктивного здоров'я можуть перевищити безпосередню пошко-джуючу дш iнфiкування SARS-CoV-2. Вщсут-нiсть детальних епщемюлопчних даних унемож-ливлюе виявлення фактoрiв ризику та пiдстав для формування групи жшок з пщвищеним ризи-ком перинатальних втрат у разi iнфiкування SARS-CoV-2. Створення бази даних жшок, що перенесли COVID-19 пщ час ваптносп, створить пщфунтя для поглибленого аналiзу проблеми та пошуку захoдiв ТТ ефективного подолання.
Резюмуючи, вважаемо актуальним прове-дення комплексного дослщження жшок, що перенесли COVID-19 пщ час ваптносп для визна-чення впливу даного захворювання на структуру перинатальноТ патологи у популяцп УкраТни.
Лтература
1. Veropotvelian PN. Reproduktivnoe zdorov'e zhenshchiny - odna iz vazhnejshih problem gosudarstva. [Reproductive health of women is one of the most important problems of the state]. Medicinskie aspekty zdorov'ya zhenshchiny. 2017;3:34-46. (Russian).
2. Antipkin YG, Volosovets OP, Maidannik OP, ta in. Stan zdorovia dytiachoho naselennia - maibutnie krainy. [The state of health of children is the future of the country]. Zdorov'e rebenka. 2018; 1: 11-21. (Ukrainian).
3. Pasiieshvili NM. Analiz perynatalnoi zakhvoriuvanosti ta smertnosti v umovakh perynatalnoho tsentru ta shliakhy yii znyzhennia. [Analysis of perinatal morbidity and mortality in the conditions of the perinatal center and ways to reduce it]. Science Rise, 2016; 1; 3 (18): 37-43. (Ukrainian).
4. Kovalenko OS, Lepyokhina GS, Zazarkhov OY, Zlepko SM. Klasyfikatsiia ryzykiv perynatalnoho periodu zhyttia
novonarodzhenykh. [Classification of risks of the perinatal period of life of newborns]. Environment & Health. 2016; 4: 52-54. (Ukrainian).
5. Kaminsky VV, Konoplyanko VV, Schalko MN, Ratushnyak NY. Suchasni pidkhody v likuvanni nevynoshuvannia vahitnosti. [Modern approaches in the treatment of miscarriage]. Reproduktivnoe zdorov'e. 2018; 8, 1: 24-33. (Ukrainian).
6. Huang C, Wang Y, Li X et al. Clinical features of patients infected with 2019 novel coronavirus in Wuhan, China. Lancet. 2020; 24: 45-51
7. Kostyuk OO, Shunko EE. Mama ta dytyna v umovakh svitovoi pandemii koronavirusnoi infektsii. Novi vyklyky dlia systemy okhorony zdorovia. [Mother and child in a global pandemic of coronavirus infection. New challenges for the health care system]. Ukrainskyi zhurnal perynatolohiia i pediatriia.. 2020; 2: 17-26. (Ukrainian).
8. Jianhua Chi, Wenjian Gong, Qinglei Gao. Clinical characteristics and outcomes of pregnant women with COVID-19 and the risk of vertical transmission: a systematic reviewoo. Arch Gynecol Obstet. 2021; 303(2): 337-345.
9. Wastnedge EAN, Reynolds RM, van Boeckel SR, Stock SJ, Denison FC, Maybin JA, Critchley HOD. Pregnancy and COVID-19. Physiol Rev. 2021; 101: 303-318.
10. Guo Z-D, Wang Z-Y, Zhang S-F, et al. Aerosol and surface distribution of severe acute respiratory syndrome coronavirus 2 in hospital wards, Wuhan, China, 2020. Emerg Infect Dis 26: 15831591, 2020. doi:10.3201/ eid2607.200885.
11. Rasmussen SA, Smulian JC, Lednicky JA, et al. MPH Coronavirus Disease 2019 (COVID-19) and pregnancy: what obstetricians needtoknow. American Journal of Obstetrics & Gynecology. 2020; 222; 5: 415-426.
12. Dehan Liu, Lin Li, Xin Wu, et al. Pregnancy and Perinatal Outcomes of Women With Coronavirus Disease (COVID-19) Pneumonia: a preliminary analysis. AJR 2020; 215:127-132.
13. Silasi M, Cardenas I, Kwon JY, et al. Viral infections during pregnancy. Am J Reprod Immunol. 2015; 73: 199-213.
14. Bourne T, Kyriacou C, Coomarasamy A, et al. ISUOG Consensus Statement on rationalization of early-pregnancy care and provision of ultrasonography in context of SARS-CoV-2. Ultrasound Obstet Gynecol. 2020; 55: 871-878.
15. Poon LC, Yang H, Kapur A, et al. Global interim guidance on coronavirus disease 2019 (COVID-19) during pregnancy and puerperium from FIGO and allied partners: Information for healthcare professionals. Int J Gynaecol Obstet. 2020; 149: 273286.
16. Schjenken JE, Tolosa JM, Paul JW, et al. Mechanisms of Maternal Immune Tolerance During Pregnancy, Recent Advances in Research on the Human Placenta, Jing Zheng, IntechOpen, [Internet]. Available from: https://www.intechopen.com/books/recent-advances-in-research-on-the-human-placenta/mechanisms-of-maternal-immune-tolerance-during-pregnancy.
17. Wong SCY, Kwong RTS, Wu TC, et al. Risk of nosocomial transmission of coronavirus disease 2019: an experience in a general ward setting in Hong Kong. J Hosp Infect. 2020; 105: 119127.
18. Hoffmann M, Kleine-Weber H, Schroeder S, et al. SARS-CoV-2 cell entry depends on ACE2 and TMPRSS2 and is blocked by a clinically proven protease inhibitor. Cell. 2020; 181: 271-280.
19. Wenham C, Smith J, Morgan R. Gender and COVID-19 Working Group. COVID-19: the gendered impacts of the outbreak. Lancet. 2020; 395: 846-848.
20. Nile SH, Nile A, Qiu J, et al. COVID-19: pathogenesis, cytokine storm and therapeutic potential of interferons. Cytokine Growth Factor Rev. 2020; 53: 66-70.
21. Zhou Y, Fu B, Zheng X, et al. Pathogenic T-cells and inflammatory monocytes incite inflammatory storms in severe COVID-19 patients. Natl Sci Rev. 2020; 7: 998-1002.
22. Veenstra van Nieuwenhoven AL, Heineman MJ, Faas MM. The immunology of successful pregnancy. Hum Reprod Update. 2003; 9: 347-357.
23. Yang M, Yang L, Wang X, et al. Decline of plasmacytoid dendritic cells and their subsets in normal pregnancy are related with hormones. J Reprod Med. 2015; 60: 423-429.
24. Vanders RL, Gibson PG, Murphy VE, Wark PAB. Plasmacytoid dendritic cells and CD8T cells from pregnant women show altered phenotype and function following H1N1/ 09 infection. J Infect Dis. 2013; 208: 1062-1070.
25. Reizis B. Plasmacytoid dendritic cells: development, regulation, and function. Immunity. 50: 37-50, 2019.
26. Siiteri PK, Febres F, Clemens LE, et al. Progesterone and maintenance of pregnancy: is progesterone nature's immunosuppressant? Ann N Y Acad Sci 286, 1 Biochemical A. 1997; 25: 384-397.
27. Amirchaghmaghi E, Taghavi SA, Shapouri F, et al. The role of Toll-like receptors in pregnancy. Int J Fertil Steril. 2013; 7: 147154.
28. Ji H-L, Zhao R, Matalon S, Matthay MA. Elevated plasmin(ogen) as a common risk factor for COVID-19 susceptibility. Physiol Rev.2020; 100: 1065-1075.
29. Creanga AA, Syverson C, Seed K, Callaghan WM. Pregnancy-related mortality in the United States, 2011-2013. Obstet Gynecol. 2017; 130: 366-373.
30. Li X, Sun X, Carmeliet P. Hallmarks of endothelial cell metabolism in health and disease. Cell Metab. 2019; 30: 414-433.
31. Burton GJ, Fowden AL, Thornburg KL. Placental origins of chronic disease. Physiol Rev. 2016; 96: 1509-1565.
32. Mol BWJ, Roberts CT, Thangaratinam S, et al. Preeclampsia. Lancet. 2016; 387: 999-1011.
33. Burton GJ, Redman CW, Roberts JM, Moffett A. Pre-eclampsia: pathophysiology and clinical implications. BMJ. 2019; 366: l2381.
34. Di Mascio D, Khalil A, Saccone G, et al. Outcome of coronavirus spectrum infections (SARS, MERS, COVID-19) during pregnancy: a systematic review and meta-analysis. Am J Obstet Gynecol. MFM. 2020; 2: 100107.
35. Shanes ED. Placental pathology in COVID-19 (Preprint). Med Rxiv. 2020; 200: 93-129.
36. Baergen RN, Heller DS. Placental pathology in Covid-19 positive mothers: preliminary findings. Pediatr Dev Pathol. 2020; 23: 177180.
37. Likun Gao, Jiacai Ren, Li Xu, et al. Placental pathology of the third trimester pregnant women from COVID-19. Diagnostic Pathology. 2021; 16(8).
38. Kreis N-N, Ritter A, Louwen F, Yuan J. A message from the human placenta: structural and immunomodulatory defense against SARS-CoV-2. Cells. 2020; 9: 1777.
39. Dong L, Tian J, He S, et al. Possible vertical transmission of SARS-CoV-2 from an infected mother to her newborn. JAMA. 2020; 323: 1846-1848.
40. Zeng H, Xu C, Fan J, et al. Antibodies in infants born to mothers with COVID-19 pneumonia. JAMA. 2020; 323: 1848-1849.
41. Niquini RP, Lana RM, Pacheco AG, et al. SRAG por COVID-19 no Brasil: descri3ro e compara3ro de caractemsticas demogrßficas e comorbidades com SRAg por influenza e com a popula3ro geral. Cad Saude Publica. 2020; 36: e00149420.
42. Rabi FA, Al Zoubi MS, Kasasbeh GA, et al. SARS-CoV-2 and coronavirus disease 2019: what we know so far. Pathogens. 2020; 9: 231.
43. Lau LS, Samari G, Moresky RT, et al. COVID-19 in humanitarian settings and lessons learned from past epidemics. Nat Med. 2020; 26: 647 - 648.
Реферат
ВЛИЯНИЕ SARS-COV-2 НА БЕРЕМЕННОСТЬ И ПЛОД
Школьник Е.С., Шлемкевич А.М., Маланчук А.Н., Шаргородська Е.Б., Акопян Г.Р. Ключевые слова: беременность, перинатальные осложнения, COVID-19, SARS-CoV-2
Цель работы: Анализ современной медицинской литературы по факторам риска патологического состояния плода у женщин, перенесших COVID-19 во время беременности. Проанализирована научная медицинская литература по изучению влияния COVID-19 инфекции на течение и осложнения беременности и состояние плода. Дана характеристика возможных рисков ряда неблагоприятных последствий для матери и ребенка вследствие перенесенного COVlD-19 заболевания. В Украине исследования генетико-демографических процессов, проведенные в последние годы, показали, что социально обусловлен демографический кризис, который наблюдается в стране, значительно углубляется за счет репродуктивных потерь, что проявляется в повышении частоты утраченных беременностей и рождении неполноценного потомства у женщин с патологией репродуктивной системы. Низкий уровень репродуктивного здоровья в значительной степени обусловлен высоким уровнем перинатальных потерь. В Украине показатель перинатальной и детской смертности превышает данные Евро-
пейских стран. В этих условиях снижение перинатальной смертности, сохранение жизни и здоровья новорожденных является необходимым условием демографического развития Украины и фактором национальной безопасности. COVID-19 заболевание, вызванное тяжелым острым респираторным синдромом коронавируса 2 (SARS-CoV-2), распространилась быстро по всему миру. 12 марта 2020 Всемирная организация здравоохранения определила вспышку как пандемию. Поскольку беременные женщины подвергаются большему риску осложнений и тяжелого течения заболевания, они были определены как «уязвимые группы». Изменения иммунной системы матери во время беременности может влиять на реакцию на инфекции, в частности на вирусы. Беременные женщины с COVID-19 могут иметь синергизм факторов риска тромбоза, а адаптация сосудов матери во время беременности является критической для определенных сроков беременности. Роль плаценты в инфекции COVID-19 в настоящее время недостаточно изучена. Ряд потенциальных механизмов может участвовать в вертикальной передаче вирусов от матери к трофобласту. Ученые проводят исследования на вероятность инфицирования SARS-CoV-2 внутриутробно или во время родов. Непредвиденные последствия пандемии COVID-19 создают угрозу здоровью беременных женщин. Вероятно, следует ожидать, что последствия действия COVID-19 в дальнейшем будут очевидными в течение ряда лет. Эпидемиологическая информация является критически важной для выявления дифференциальных реакций населения и анализа данных о влиянии COVID-19 в социально-экономических и этнических группах. Обобщая все вышеизложенное, важно будет оценить данные на уровне популяции по этим результатам, чтобы определить тенденции, связанные с пандемией COVID-19.
Summary
EFFECT OF SARS-COV-2 ON PREGNANCY AND FETUS (LITERATURE REVIEW) Shkolnyk OS, Shlemkevych AM, Malanchuk OM, Sharhorodska YеB. et Akopyan HR, Key words: pregnancy, perinatal complications, COVID-19, SARS-CoV-2
Aim of the study: analysis of modern medical literature on risk factors for the pathological condition of the fetus in women who had COVID-19 during pregnancy. The authors analyzed the scientific medical literature on the study of the impact of COVID-19 infection on the course and complications of pregnancy and the condition of the fetus. The characteristics of the possible risks of a number of adverse consequences for the mother and child due to the postponed COVID-19 disease are given. In Ukraine, studies of genetic and demographic processes, which were carried out in recent years, have shown that the demographic crisis that is observed in the country is socially determined, significantly deepening due to reproductive losses, which is manifested in an increase in the frequency of lost pregnancies and the birth of inferior offspring in women with pathology of the reproductive system. The low level of reproductive health is largely due to the high level of perinatal losses. In Ukraine, the rate of perinatal and child mortality exceeds the data of European countries. Under these conditions, reducing perinatal mortality, preserving the life and health of newborns is a necessary condition for the demographic development of Ukraine and a factor of national security. COVID-19, a disease caused by Coronavirus 2 Severe Acute Respiratory Syndrome (SARS-CoV-2), has spread rapidly around the world. On March 12, 2020, the World Health Organization has designated the outbreak as a pandemic. Because pregnant women are at greater risk of complications and severe disease, they have been identified as "vulnerable groups". Changes in the mother's immune system during pregnancy can influence the response to infections, particularly viruses. Pregnant women with COVID-19 may have risk factors for thrombosis, and the adaptation of the mother's vessels during pregnancy is critical for certain periods of pregnancy. The role of the placenta in COVID-19 infection is currently not well-researched. A number of potential mechanisms may be involved in the vertical transmission of viruses from the mother to the trophoblast. Scientists are conducting research on the likelihood of infection with SARS-CoV-2 in utero or during childbirth. The unintended consequences of the COVID-19 pandemic threaten the health of pregnant women. It is likely that the consequences of COVID-19 will be evident in the future for a number of years. Epidemiological information is critical for identifying differential responses of the population and analyzing data on the impact of COVID-19 in socio-economic and ethnic groups. In summary, it will be important to evaluate population-level data from these results to determine trends associated with the COVID-19 pandemic.
