CC BY
4
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.117 УДК: 618.2/.4-053.67
Школьник О.С., Сф'менко О.К., Маланчук О.М., МеленчукЛ.М., Шаргородська €.Б.
ПЕРЕБ1Г ВАГ1ТНОСТ1 I РОД1В У Ж1НОК ЮНАЦЬКОГО В1КУ
ДУ «1нститут спадковоТ патологи НАМН УкраТни», м. Львiв, УкраТна
Мета роботи. О^нити ризик несприятливих насл'дюв п'дл'тковоТ ваг'тност'! для матерi та плода у жiнок з Ль&вськоУ областi. Матерiал i методи. Ретроспективним методом вивчали ускладнення перебгу ваг'тност'! та род'т у жiнок юнацького вку у Льв/'вськ/'й обласнш клiнiчнiй лiкарнi. Резуль-тати й обговорення. Проанал1'зовано 134 випадки юнацьких пологiв з 2013 по 2017 роки. Аналз да-них про перебiг ваг'тностi у жiнок юнацького вку показав, що достов'рна бтьшють з них мали ускладнений перебiг ваг'тностi, найчастше в1'дм1'чалась загроза передчасних пологiв. Значна час-тина жiнок - 78(58,2%) достов'рно частше потребувала застосування медикаментозноТ терап'УУ пд час ваг'тност'1. О^нка стану новонароджених дтей показала, що у % (24,6%) частини юних ж-нок народились недоношен дiти, а майже 1/3 дтей в'д юних матер'в мали ускладнений раннiй не-онатальний перюд - 51(38,0%). В спектрi ускладнень основним д'агнозом була «недоношенсть» - у 33(24,6) дтей в'д юних матер'в. Патолог'чний перебг раннього неонатального пер'юду у 51(38,0%) дтей основноТ групи потребував переводу в iншi в'дд'тення для подальшого лкування. Всього 82(61,2%) дтей з це'У групи були виписан додому. В той час, як вс 100(100,0%) дтей контрольноУ групи були виписанi додому. Висновки. В результатi проведеноУ роботи встановлено, що чинника-ми ризику виникнення перинатальноУ патолога у жiнок юнацького вку iмовiрно були ускладнений пе-ребг ваг'тност'1, найчастше - загроза переривання ваг'тностi (17,9%), передчасн роди (24,6%), в 'дпов 'дно народження недоношених дтей з порушеним станом при народженнi, якi потребували лi-кування в нших медичних закладах - 51(38,0%). Вагiтнiжнки юнацького &ку складають групу ризику щодо акушерських та перинатальних ускладнень. Ключов1 слова: ваптнють, роди, юнацька ваптнють
Робота виконана в рамках НДР вiддiлення пренатальноТ дiагностики та перинатологп ДУ «1нститут спадковоТ' патологи НАМН УкраТни» "Аналiз репродуктивного потенциалу населення Ль^вськоТ облат з урахуванням генетичного тестування пол!морФ!зм!в генiв фолатного о6м!ну для прогнозування перинатально. патологи у жнок групи високого ризику", № державно.Т реестрацТ 0119U002287
Вступ
В УкраТш останшм часом загальна чисель-нють населення зменшуеться, так само скоро-чуеться i ктькють молодк Примiром, за перюд з 2000 року по 2014 рк чисельнють молодi ско-ротилась на 1,5 млн оаб. Спостер^аеться зме-ншення кшькосп оаб юнацького вку (15-17 ро-ш), як складають репродуктивний потен^ал нашо!' краТни. Саме ц юнаки i дiвчата в най-ближчий час будуть визначати прирют населення [1, 2].
Ранньою або пщл^ковою ваптнютю прийня-то вважати стан ваптносп в дiвчат-пiдлiткiв в^ ком 13-17 рош. За даними ВООЗ, у свт на сьогодш проживае близько 13 млн людей, на-роджених жшками, як не досягли 18^чного в^ ку [3]. Близько 90 % випадш шдлп~ковоТ ваптносп виявляють в краТнах, що розвиваються [4, 5]. На сьогодш понад 50 % пщл™в розпочи-нають статеве життя у вiцi 14-16 ромв. Майже 85 % ваптностей у дiвчат до 18 рош е неза-планованими. За св^овою статистикою, 70 % пщл^кових ваптностей завершуються абортами, 15 % - самовтьними викиднями i ттьки 15 % - пологами [6, 7, 8]. Даш л^ератури свщчать про те, що ваптнють та пологи у юних мам ма-ють ускладнений переб^ у 70-75 % випадш [9, 10, 11].
В УкраТш ранньою або пщлггковою ваптнютю прийнято вважати стан ваптносп в дiвчат-пщл™в вком 13-17 рош. Проблеми шдлпжо-воТ ваптносп е надзвичайно актуальними в
УкраТш. Адже за десять рош майже 100 тис. дiвчат вком 16-17 рош стали матерями. В 2016 роц 118 дiвчат до 14 ромв стали матерями, ще 5700 народили у вiцi вщ 15 до 17 рош [12].
Коефiцiент народжуваносп у жшок вком 1519 рош в УкраТш у 2014 р. становив 26,8 %о, та вдвiчi перевищував вщповщний показник у Польщу у 2,6 рази був бтьшим, шж у Франци, майже у 3,7 рази - шж у Фшлянди, у 5,3 рази -шж у Швеци 133, але ще бтьшою рiзниця ви-явилась у порiвняннi з Дашею та Нидерландами (у 7,3 рази), де спостер^аеться один з найниж-чих у свт коефiцiент народжуваносп жшок мо-лодше 20 рокiв - 3,7 %0 [13].
За рiк в УкраТнi офiцiйно фксують в серед-ньому 80 випадмв переривання вагiтностi у д^ вчат вком до 14 рош та майже 3000 - у 15-17-рiчних [1]. ^м того, лише 40 % матерiв, яким ще немае 18 ромв, закiнчують середню школу, а близько 80 % хлопав не одружуються з юни-ми матерями своТх дiтей [12]. Кризовi явища в сучасному украТнському суспiльствi призвели до деформаци соцiальних i моральних цшнос-тей, що зумовило посилення цтоТ низки нега-тивних явищ, серед яких: знецшення iнституту ам'Т, втрата престижу сiмейного способу життя; поширення консенсуальних шлюбiв; збтьшен-ня оаб шлюбного вiку, якi не укладають шлюб; вiдсутнiсть потреби молодих амей мати в шлюбi д^ей; збiльшення кiлькостi розлучень, внаслiдок чого зростае ктькють неповних амей i д^ей, якi виховуються одним iз бaтькiв, чисе-
льнiсть позашлюбних дiтей, масове поширення соцiального сиртетва [13]. Використання без-лiчi позаамейних джерел шформаци приско-рюе звтьнення молодi вiд духовного авторитету ам'Т, що базувався i переважно залежав вщ шформаци, яка передавалася ам'ею кожному наступному поколiнню [14]. У формуванн цшш-сного ставлення до створення ам'Т важливим е саме раннiй юнацький вiк, коли вщбуваеться iнтенсивний розвиток самосвiдомостi особис-тостi та формування системи оцшювальних су-джень, переконань та iдеалiв; окреслюються життевi плани та перспективи [13].
Вщомо, що психоемоцiйний стан юних вап-тних, який формуеться у процеа пубертатного перiоду i е дуже вразливим у дiвчини юнацько-го вiку при адаптаци центральноТ нервовоТ системи юноТ матерi до вагiтностi.
Також доведено, що перюд статевого дозр^ вання, фiзичноТ' та психологiчноТ зрiлостi заве-ршуеться досягненням со^альноТ зрiлостi [14]. Уа цi чинники мають велике значення для пе-ребiгу ваптносл та родiв у неповнолiтнiх i е значним фактором, який сприяе шдвищенню акушерських та перинатальних ускладнень [14, 15, 16]. Таким чином, вивчення особливостей переб^у ваптносп у юних жшок для розробки ефективних заходiв щодо збереження Тх репродуктивного потен^алу е досить актуаль-ним.
За останне десятил^тя збiльшилася кть-кiсть краТн, якi проводять цтеспрямовану пол^ тику або реалiзують певн програми щодо ви-рiшення проблем шдлггковоТ народжуваностi. Все це дае шдстави розглядати i ставитись до цього питання як не лише до со^альноТ та пси-холопчноТ проблеми, а й серйозноТ акушерсь-коТ, яка потребуе подальшого вивчення та роз-робки заходiв щодо ТТ попередження [15, 16].
Мета роботи
Оцшити ризик несприятливих наслщш пщ-л^ковоТ вагiтностi для матерi та плода у жшок з ЛьвiвськоТ областк
Матерiали i методи дослiдження
Ретроспективним методом вивчали усклад-нення переб^у вагiтностi та родiв у жшок юна-цького вiку у Львiвськiй обласнiй клiнiчнiй лка-рнi (ЛОКЛ). Нами було проведено аналiз пер-винноТ облiковоТ медичноТ документацiТ' вщд^ лення патологiТ' вагiтностi та вщдтення екстра-гештальноТ патологiТ' ЛОКЛ. З журналiв запису пологiв у стацiонарi було вибрано усi випадки полопв у жiнок юнацького вiку (13-17 рош), якi народжували в перюд з 2014 по 2017 роки. Вивчали переб^ юнацькоТ ваптносп та пологiв у жiнок юнацького вку. Статистичну обробку результат дослiджень проводили за допомогою комп'ютерних програм "Statistica 6.0" та Excel 5.0". Вщмшносп вважали вiрогiдними при ви-значеннi статистичноТ значущостi Р <0,05.
Результати дослщження та 1х обговорення
Для аналiзу архiвно''' документаци з журна-лiв пологiв було вибрано ва випадки пологiв у жшок юнацького вку, якi народжували в ЛОКЛ у перюд з 2013 по 2017 роки. Критерieм вщбо-ру був дiагноз "Юна ваптна", таких жiнок було 134, вони склали основну групу. Для розгляду вщповщносп мiж критерiями у визначеннi да-них для основноТ дослщницькоТ групи «випа-док-контроль» було сформовано групу з 100 здорових ваптних жiнок.
Аналiз даних про переб^ вагiтностi у жшок юнацького вку показав, що достовiрна бть-шiсть з них мали ускладнений переб^: 93(69,4%) проти 48(48,0%) в контрольна групi (р<0,05). Хоча достовiрнiсть серед спектру ускладнень ваптносл була встановлена лише в показнику "раннш гестоз" (р<0,05). У юних ваптних найчаслше вiдмiчались загроза перед-часних пологiв - 24(17,9%), анемiя вагiтних -21(15,7), раннш гестоз - 15(11,2%). В той же час в контрольнш груш жшок часпше зусщча-лись анемiя вагiтних - 9(9,0%), загроза перед-часних пологiв - 9(9,0) та поеднан ускладнення - 9(9,0%) (табл.1).
Вивчення соматичного анамнезу показало що у жшок з шдл^ковою вагггнютю значно рщ-ше вiн був ускладнений - у 13(9,7%) жшок з основноТ групи, а в контрольнш груш таких жшок було 54(54,0%) (р<0,05, табл.1), що можна по-яснити юним вком жшок основноТ групи. В спе-ктрi соматичноТ патологи було 3 (2,2%) випадки дифузного зобу, по 2 (1,5%) випадки ешлепси, цукрового дiабету, хронiчного пiелонефриту та по одному (0,75%) - моральна недостатнiсть, бронхiальна астма, хронiчний гастрит, хрошч-ний холецистит.
Встановлено також, що жшки юнацького вiку достовiрно частiше потребували застосування медикаментозноТ терапи пiд час вагiтностi -78(58,2%) жшок основноТ групи проти 21(21,0%) па^енток контрольно!' групи (р<0,05).
Вищеописаш вiдмiнностi iстотно вплинули i на частоту основних ускладнень в пологах. Вивчення показниш завершення ваптносп показало, що у 101(75,4%) жшок основноТ групи роди були термшовими, а у 33(24,6%) випадках -передчасними (р<0,05, табл. 2). В той час як у 98(98,0%) жшок контрольноТ групи вщбулись роди термшов^ i лише у 2(2,0%) - передчаснi.
Не встановлено достовiрно рiзницi у показ-никах родiв фiзiологiчних та шляхом кесарсько-го розтину у двох групах спостережень: в осно-внш групi через природнi родовi шляхи роди були у 120(89,6%) жшок, а оперативним шляхом - у 14(10,4%) па^енток, проти 86(86,0%) та 14(14,0%) в контрольнш груш (р>0,05, табл.2).
Таблиця 1
Перебiг вагimносmi у жнок юнацького вiку
Показники Основна група 134 (п/%) Контрольна група 100 (п/%) Статистичш показники
Неускладнений перебг ваптност 41(30,6) 52(52,0) Х2=10,954; р<0,001 р<0,05
Ускладнений перебк ваптносп 93(69,4) 48(48,0) Х2=10,954; р<0,001 р<0,05
Раннш гестоз 15(11,2) 3(3,0) Х2=5,415; р=0,020 р<0,05
Загроза передчасних полопв 24(17,9) 9(9,0) Х2=3,753; р=0,053 р>0,05
Анемiя вагiтних 21(15,7) 12(12,0) Х2=0,637; р=0,425 р>0,05
Преекпампсiя 9(6,7) 7(7,0) Х2=0,007; р=0,933 р>0,05
Респiраторна вiрусна Ыфек^я 11(8,2) 5(5,0) Х2=0,926; р=0,336 р>0,05
Загострення соматичноТ патологи 5(3,7) 3(3,0) Х2=0,093; р=0,761 р>0,05
Поеднанi ускладнення 8(6,0) 9(9,0) Х2=0,780; р=0,378 р>0,05
Прийом медикаментiв пiд час ваптност 78(58,2) 21(21,0) Х2=32,482; р<0,001" р<0,05
Не вживала медикаменти пiд час вагггност 56(41,8) 79(79,0) Х2=32,482; р<0,001" р<0,05
Ускладнений соматичний анамнез 13(9,7) 54(54,0) Х2=54,993; р<0,001" р<0,05
Неускладнений соматичний анамнез 121(90,3) 46(46,0) Х2=54,993; р<0,001" р<0,05
Всього 134(100,0) 100(100,0)
Аналiз даних про стан новонароджених д^ тей показав, що за термшом гестаци та станом при народженн у дiтей вщ жiнок юнацького в^ ку, показники в^зняються вiд аналогiчних по-казниш у новонароджених дiтей з контрольноТ групи жiнок.
За результатами аналiзiв показникiв оцiнки
стану новонароджених д^ей, 101(75,4%) ж^ нок основноТ групи мали доношених дiтей, а 33(24,6%) - недоношених новонароджених. Цi показники в контрольнш груш суттево в^зня-лись i складали вiдповiдно 98(98,0%) i 2(2,0%) (р<0,05, табл. 2).
Таблиця 2
родiв та стан новонароджених дiтей у жнок юнацького вiку
Показники Основна група 134 (п/%) Контрольна група 100 (п/%) Статистичш показники
Роди термiновi 101(75,4) 98(98,0) Х2=23,049; р<0,001" р<0,05
Роди передчасш 33(24,6) 2(2,0) Х2=23,049; р<0,001" р<0,05
Роди фiзiологiчнi 120(89,6) 86(86,0) Х2=0,686; р=0,408" р>0,05
Роди шляхом кесарського розтину 14(10,4) 14(14,0) Х2=0,686; р=0,408" р>0,05
Доношен дiти 101(75,4) 98(98,0) Х2=23,049; р<0,001" р<0,05
Недоношен дiти 33(24,6) 2(2,0) Х2=23,049; р<0,001" р<0,05
Задовiльний стан 82(61,2) 96(96,0) Х2=38,108; р<0,001" р<0,05
Дистрес плода 11(8,2) 4(4,0) Х2=1,691; р=0,194" р>0,05
ВВР плода 7(5,2) - Х2=5,385; р=0,021" р<0,05
Недоношенють 33(24,6) 2(2,0) Х2=23,049; р<0,001" р<0,05
Мертвонароджена дитина 1(0,8) - Х2=0,749; р=0,387" р>0,05
Перевщ дитини в iншу установу 51(38,0) - Х2=48,667; р<0,001" р<0,05
Виписка дитини додому 82(61,2) 100(100,0) Х2=49,893; р<0,001" р<0,05
Задовiльний стан при народженш мали лише 82(61,2%) д^ей основноТ групи та майже Bei дiти - 96(96,0%) контрольно!' групи (p<0,05). В cneKTpi ускладнень раннього неонатального перюду у дiтей основноТ групи найчаспше вщ-мiчалась недоношенiсть - 33(24,6%). У 7(5,2%) д^ей вiд матерiв юнацького вiку дiагностовано вродженi вади розвитку (ВВР): по одному ви-падку синдром Денд^Уокера, ВВР серцево-судинноТ системи, ВВР сечовидiльноï системи, розщелина губи, асцит, ВВР центрально!' нер-вовоТ системи, множиннi ВВР (p<0,05).
Патологiчний перебiг раннього неонатального перюду у 51(38,0%) д^ей основноТ групи потребував переводу в ^i вщдтення для по-дальшого лiкування. Всього 82(61,2%) дiтей з
У контекст розробки ефективноТ демогра-фiчноï полiтики особливо цiнними е дослщжен-ня наслiдкiв материнства у жшок юнацького в^ ку. Дослщники рiзних краТ'н свiту единi в думщ що юнацька вагiтнiсть складае важливу медич-ну та со^альну проблему, тому, перш за все, необхщно з'ясувати фактори ризику форму-вання перинатально!' патологи. Актуальнiсть дано!' проблеми сприяла розробц первинноТ профтактики перинатальноТ патологiï у юних жшок, адже проблема полягае не ттьки в ïï раннiй дiагностицi та своечаснш корекцiï, а i у виявленш тих причин, внаслiдок котрих вона виникае [18, 19, 20].
Висновки
В результат проведено!' роботи встановлено, що чинниками виникнення перинатально!' патологи' у жшок юнацького вку iмовiрно були ускладнений переб^ ваптносп, найчаслше -загроза переривання ваптносп, передчаснi роди (24,6%), вщповщно народження недоноше-них д^ей з порушеним станом при народженш, ям потребували лiкування в шших медичних
цiеï групи були виписаш додому. В той час, як вс 100(100,0%) дiтей контрольно! групи були виписаш додому (p<0,05, табл. 2).
В результат проведено!' роботи встановлено, що чинниками виникнення перинатально!' патологи' у жшок юнацького вку iмовiрно були ускладнений переб^ ваптносп, найчастiше -загроза переривання ваптносп, передчаснi роди (24,6%), вщповщно народження недоноше-них д^ей з порушеним станом при народженш, ям потребували лiкування в шших медичних закладах - 51(38,0%).
На даний час в свт та в Укра!'ш накопичено значну мльмсть роб^, присвячених вивченню перебiг ваптносп у жiнок юнацького вiку (табл. 3).
Таблиця 3
Мета-аналiз даних про вивчення eaaimHocmi у жнок юного eiKy
закладах - 51(38,0%). Ваптш жшки юнацького
вку складають групу ризику щодо акушер-ських та перинатальних ускладнень.
Перспективи подальших дослiджень
Серед рiзноманiття подiбних дослщжень ак-туальними залишаються вивчення чиннимв ризику перинатальних ускладнень, !'х прогнозу та профiлактики у жшок юнацького вку. Це дозволить сформувати базу даних для своечас-ного виявлення жшок групи ризику в регюш. У перспективi подальших дослщжень плануеться вивчити стан здоров'я новонароджених дггей вщ цих матерiв. Отримаш данi будуть сприяти вдосконаленню системи преконцепцшно!' про-фiлактики, i ранньо!' дiагностики перинатально!' патологи' серед ваптних жiнок групи високого ризику, а саме, при юнацькш вагiтностi.
Лпература
1. Tatarchuk TF, Kosej NV, Regeda SI, et al. Hiperprolaktynemiia v henezi stresovoho bezpliddia. Mozhlyvosti fitoterapii [Hyperprolactinemia in the genesis of stress-induced infertility. Possibilities of herbal medicine]. Zdorov'e zhenshchiny. 2017;3: 28-36. (Ukrainian).
Предмет КраТна Автор
Профилактика акушерських и перинатальних ускладнень УкраТна 1.О. Тучкша, 2010; Фартушок Т. В., 2014; Аксьонова С.Ю., 2016; Наконечна М. В., 2019 [6, 14, 15, 18]
Португалiя Borovac-Pinheiro А , 2019 [19]
Велика Британiя Hadley A., 2016; Lavin C, 2012, [20, 21]
США Yang Z , 2010; Kearney MS, 2012 [ 22, 23]
РоЫя Островская Е.А., 2014[11]
Со^ально-психолопчш проблеми пщлггковоТ вагiтностi УкраТна Назаренко Л.Г., 2013 [16] Андрieць О. А., 2016[3]
США Hendrick CE, 2020, Shreffler KM, 2021[24, 25]
Росiя Астахов В. М., 2016[17]
Уганда Amongin D , 2020 [5]
Вивчення переб^ вагiтностi та родiв УкраТна Нашi данi; Веропотвелян П.Н., 2015 [12]
Латинська Америка Chiarotti S, 2018 [8]
Бразилiя Leftwich HK, 2016; Faisal-Cury A, 2017[9, 10]
США McCracken KA, 2014; Wilkie GL, 2016[26, 27]
Татанд Thanawut La-Orpipa, 2019[28]
Росiя Быстрицкая Т. С., 2015.[29]
Португалiя Galvao RBF, 2015[30]
Японiя Suzuki S., 2019 [31]
Фтшни Joemer C., 2019 [4]
2. Petelytskyi OO, Tsysar YuV. Patofiziolohichni aspekty rozvytku pubertatnykh matkovykh krovotech u divchat iz suputnoiu patolohiieiu [Pathophysiological aspects of the development of 17. pubertal uterine bleeding in girls with concomitant pathology]. Medychnyi forum. 2019;18(18):30-2. (Ukrainian).
3. Andriiets OA, Rynzhuk LV, Bodnariuk OI. Pidlitkova vahitnist: aktualna problema sohodennia.[Adolescent pregnancy: an 18. urgent problem today]. Akusherstvo. Hinekolohiia. Henetyka 2016; 2 (4): 77-80. (Ukrainian).
4. Joemer C. Maravilla, Kim S. Betts, Rosa Alati. Increased risk of maternal complications from repeat pregnancy among adolescent women. International Journal of Gynecology & 19 Obstetrics. 2019; 145(1):154-61.
5. Amongin D, Kagesten A, Tungalp O, et al. Later life outcomes of women by adolescent birth history: analysis of the 2016 Uganda Demographic and Health Survey. BMJ Open, 20. 2021.10.1136/bmjopen-2020-041545, 11, 2, (e041545).
6. Nakonechna MV, Petrenko NV. Pidlitkova vahitnist - neznannia chy nedbalist? [Teenage pregnancy - ignorance or negligence?]. Medsestrynstvo. 2019; 2: 59-61. (Ukrainian). 21.
7. Dianne SE, Marianne EF. Adolescent pregnancy. Pediatr. Clin. N. Am. 2017; 50: 781-800. 22.
8. Chiarotti S. Madres N. Embarazo y Maternidad Infantil Forzada en América Latina y el Caribe [Internet]. Buenos Aires: CLADEM; 2016 Available from: http://clademargentina.com.ar/wp-content/uploads/2017/03/ . 23.
9. Leftwich HK, Alves MVO. Adolescent Pregnancy. Pediatr Clin North Am 2017;64(02):381 -388.
10. Faisal-Cury A, Tabb KM, Niciunovas G, et al. Lower education 24. among low-income Brazilian adolescent females is associated with planned pregnancies. Int J Womens Health. 2017;9:43-48.
11. Ostrovskaya E.A. Mediko-social'nyj prognoz posledstvij beremennosti i materinstva v podrostkovom vozraste.[Medical 25. and social forecast of the consequences of pregnancy and motherhood in adolescence]. Reproduktivnoe zdorov'e detej i podrostkov. 2014; 4: 56-59. (Russian).
12. Veropotvelian PN. Reproduktivnoe zdorov'e zhenshchiny - odna 26. iz vazhnejshih problem gosudarstva. [Reproductive health of women is one of the most important problems of the state]. 27. Medicinskie aspekty zdorov'ya zhenshchiny. 2017;3:34-46. (Ukrainian).
13. Hruzieva TS. Innovatsiinyi kharakter ta stratehichnyi ta praktychnyi potentsial novoi Yevropeiskoi polityky okhorony 28. zdorovia 2020 [Innovative nature and strategic and practical potential of the new European Health Policy 2020]. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2014;3,1(110):25-33. (Ukrainian).
14. Aksonova SIu. Pidlitkove materynstvo: demohrafichnyi aspekt problemy. [Adolescent motherhood: the demographic aspect of 29. the problem]. Instytut demohrafii ta sotsialnykh doslidzhen imeni MV. Ptukhy NAN Ukrainy. Kyiv, 2016. 184p. (Ukrainian).
15. Tuchkina IO. Profilaktyka akusherskykh ta perynatalnykh 30. uskladnen u yunykh vahitnykh z ekstrahenitalnoiu patolohiieiu. [Prevention of obstetric and perinatal complications in young pregnant women with extragenital pathology]. Liky Ukrainy. 2010; 10(1): 87-89. (Ukrainian). 31
16. Nazarenko LH. Rol stanu psykhoemotsiinoi sfery vahitnoi zhinky pry normalnomu i uskladnenomu hestatsiinomu protsesi. [The role of the state of the psycho-emotional sphere of a pregnant
Реферат
ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ У ЖЕНЩИН ЮНОШЕСКОГО ВОЗРАСТА Школьник А.С., Ефименко О.К., Маланчук А.Н., Меленчук Л.М., Шаргородская Е.Б. Ключевые слова: беременность, роды, юношеская беременность
Цель работы. Оценить риск неблагоприятных последствий подростковой беременности для матери и плода у женщин из Львовской области. Материал и методы. Ретроспективным методом изучали осложнения течения беременности и родов у женщин юношеского возраста в областной клинической больнице г. Львова. Результаты и обсуждение. Проанализированы 134 случая юношеских родов с 2013 по 2017 годы. Анализ данных о течении беременности у женщин юношеского возраста показал, что достоверное большинство из них имели осложненное течение беременности, чаще отмечалась угроза преждевременных родов. Значительная часть юных женщин - 78(58,2%) достоверно чаще требовала применения медикаментозной терапии во время беременности. Оценка состояния новорожденных детей показала, что у % части (24,6%) юных женщин родились недоношенные дети, а почти 1/3 детей от юных матерей имели осложненный ранний неонатальный период - 51 (38,0%). В спектре осложнений основным диагнозом была «недоношенность» - у 33 (24,6%) детей от юных матерей. Патологическое течение раннего неонатального периода у 51 (38,0%) детей основной группы требовало перевода в другие отделения для дальнейшего лечения. Всего 82 (61,2%) детей из этой группы были выписаны домой. В то время, как все 100 (100,0%) детей контрольной группы были выписаны домой. Выводы. В результате проведенной работы установлено, что факторами риска возникновения перинатальной патологии у женщин юношеского возраста вероятно были осложненное течение беремен-
woman in normal and complicated gestational process]. Zhinochyi likar. 2013; 2:43-48. (Ukrainian). Astahov VM, Bacyleva OV. YUvenil'naya beremennost' kak psihosocial'naya problema. [Juvenile pregnancy as a psychosocial problem]. Akusherstvo. Ginekologiya. Genetika. 2016; 2(4): 81-85. (Russian).
Fartushok TV. Stan problemy pidlitkovoi vahitnosti v umovakh sohodennia u Lvovi ta Lvivskii oblasti.[The state of the problem of teenage pregnancy in today's conditions in Lviv and Lviv region] Aktualni pytannia pediatrii, akusherstva ta hinekolohii. 2014;1:112-114. (Ukrainian).
Borovac-Pinheiro A, Ramos EA, Surita FS. Empowering Adolescent Mothers in the Choice of Contraceptive Methods at the Postpartum Period: Avoiding a Subsequent Pregnancy. Rev Bras Ginecol Obstet 2019; 41(10): 607-612. Hadley A, Ingham R, Chandra-Mouli V. Implementing the United Kingdom's ten-year teenage pregnancy strategy for England (1999-2010): How was this done and what did it achieve? Reprod Health. 2016; 13(1):139.
Lavin C, Cox JE. Teen pregnancy prevention: current perspectives. Curr Opin Pediatr. 2012;24(4):462-9. Yang Z, Gaydos LM. Reasons for and challenges of recent increases in teen birth rates: a study of family planning service policies and demographic changes at the state level. J Adolesc Health. 2010; 46(6):517-24.
Kearney MS, Levine PB. Why is the teen birth rate in the United States so high and why does it matter? J Econ Perspect. 2012; 26(2):141-66.
Hendrick CE, Cone JN, Cirullo J, Maslowsky J. Determinants of Long-acting Reversible Contraception (LARC) Initial and Continued Use among Adolescents in the United States. Adolesc Res Rev. 2020; 5(3): 243-279.
Shreffler KM, Tiemeyer S, Cox RB Jr. Trauma exposure and adolescent attitudes toward having a baby: An exploratory survey. Contracept X. 2021; 3: 100058. Published online 2021; Ja 29.
McCracken KA. , Loveless M. Teen pregnancy: an update. Curr Opin Obstet Gynecol. 2014 Oct;26(5):355-9. Wilkie GL, Leung K, Kumaraswami T, Barlow E, Moore Simas TA. Effects of obstetric complications on adolescent postpartum contraception and rapid repeat pregnancy. J Pediatr Adolesc Gynecol. 2016; 29(06): 612-616.
Thanawut La-Orpipat, Chitkasaem Suwanrath. Pregnancy outcomes of adolescent primigravida and risk of pregnancy-induced hypertension: a hospital-based study in Southern Thailand. Journal of Obstetrics and Gynaecology. 2019; 39(7):934-940.
Bystrickaya TS. Beremennost' i ginekologicheskoe zdorov'e u podrostkov. [Pregnancy and gynecological health in adolescents]. M: Feniks, 2015: 256. (Russian). Galvao RBF, Figueira CO, Borovac-Pinheiro A, Paulino DSM, Faria- Schützer DB, Surita FG. Hazards of repeat pregnancy during adolescence: a case-control study. Rev Bras Ginecol Obstet 2018;40(08):437-443.
Suzuki S. Clinical significance of pregnancy in adolescence in Japan. The Journal of Maternal-Fetal & Neonatal Medicine. 2019; 32 (11):1864-1868.
ности, чаще всего - угроза прерывания беременности (17,9%), преждевременные роды (24,6%), соответственно рождения недоношенных детей с нарушенным состоянием при рождении, которые нуждались в лечении в других медицинских учреждениях - 51 (38,0%). Беременные женщины юношеского возраста составляют группу риска акушерских и перинатальных осложнений.
Summary
FEATURES OF PREGNANCY AND DELIVERY IN ADOLESCENT WOMEN Shkolnyk O.S., Yefimenko O.K., Malanchuk O.M., Melenchuk L.M., Sharhorodska Ye.B. Key words: pregnancy, childbirth, adolescent pregnancy
Aim: to assess the risk of adverse consequences of adolescent pregnancy for mother and foetus in women from Lviv region. Material and methods. Complications of pregnancy and childbirth in adolescent women were studied retrospectively at the Lviv Regional Clinical Hospital. Results and discussion. 134 cases of adolescent childbirths for 2013 to 2017 were analyzed. The analysis of data on the course of pregnancy in adolescent women showed that the vast majority of them had complicated pregnancy and were at risk of preterm childbirth. A significant proportion of young women, 78 (58.2%), significantly more often required the therapy during pregnancy. Assessment of the health status of newborns showed that % (24.6%) of young women gave birth to premature babies, and almost 1/3 of children, 51 (38.0%), from young mothers had a complicated early neonatal period. Within the spectrum of complications, the commonest diagnosis was "prematurity" in 33 (24.6%) children from young mothers. The pathological course of the early neonatal period in 51 (38.0%) children of the main group required transfer to other departments for further treatment. 82 (61.2%) children from this group were discharged home, while in the control group all 100 (100.0%) children were discharged from maternity home. Conclusions. The study has demonstrated that the risk factors for perinatal pathology in newborns from adolescent women included probably complicated pregnancy, risk of spontaneous abortion (17.9%), preterm birth (24.6%), and the childbirth of premature infants with impaired condition at birth, who needed treatment in other medical institutions (38.0%). Adolescent pregnant women are at risk for obstetric and perinatal complications.
