CC BY
5
efficacy as well as for predicting the course of wound healing. Our study has confirmed its effectiveness in pH changing that positively affects the course of wound healing. Applying negative pressure wound therapy as an integral component of combined treatment of purulent necrotic lesions of diabetic foot syndrome allows medical practitioners to accelerate pH changes to reach their optimum values and considerably promotes the beginning of the second phase of wound healing. The study has also proven the enhanced elimination of bacterial agents from the wound by using this technique that also promotes the early activation of the phase 2 and significantly reduces the percentage of suppurative complications in the future.
DOI 10.31718/2077-1096.19.2. 30
УДК 616-053.31:616.379-008.64-055.26:616-036.11 -02
Климчук Ю.Ю.
ЧАСТОТА ТА РИЗИКИ ВИНИКНЕННЯ НЕСПРИЯТЛИВИХ НАСЛ1ДК1В, АСОЦ1ЙОВАНИХ З ГЕСТАЦ1ЙНИМ ЦУКРОВИМ Д1АБЕТОМ У НОВОНАРОДЖЕНИХ
Украшська медична стоматолопчна акаде1^я, м. Полтава
Вступ. Гестацшний цукровий д'абет (ГЦД), е однею з найпоширенших ендокринопатй пд час ва-г'тност'!. Нез'ясованим залишаеться питання щодо частоти виникнення несприятливих насл'дкв залежно в'д часу настання д'абету - до ваг'тност'! чи пд час ваг'тност'!. Мета. Встановити частоту та ризики виникнення несприятливих насл1'дкв, асоц/'йованих з ГЦД, у новонароджених Пол-тавськоУ областi. Матерли та методи. Проведено ретроспективне дослдження, в яке включено 10 025 немовлят, як народились в 'д матер'т з однопл'дною ваг'тн'ютю та з гестац'1йним вком > 28 тижнв. УI групу включено немовлят (n=35), як народились в'д матер'т з ГЦД, а у II групу - дтей (n=82), як народились в'д матер'т з прегеста^йним цукровим д'абетом (ПГЦД), у контрольну групу - 9908 немовлят, як народились в'д матер'т без ЦД. Результати досл'дження. Ризики виникнення неонатального дихального дистресу виявились значно вищими у жнок з ПГЦД та ГЦД, нiж у жнок без д'абету (RR 59,6 (95% CI 39,9-88,9) та RR 81,7 (95% CI 38,1-175), у той час як ризики виникнення асфксп були вищими тльки у ж/'нок з ГЦД (RR 16,4 (95% CI 6,5-41,4). Серед матерiв з ГЦД та ПГЦД не виявлено достов'рних в'дм'нностей у клькостi немовлят з макросом'ею (51,4% та 61,0%), г'погл'жем'ею (37,1% та 31,7%), госп'тал'зац'ею у вдд'шення нтенсивноУ терапп (31,4% та 48,8%) та штучною вентиля^ею легень (20,0% та 23,2%). Висновок. Цукровий д'абет асоцюеться з пд-вищеним ризиком розвитку материнських та неонатальних несприятливих насл'дкв. Частота виникнення прееклампсп, передчасного народження, неонатального респiраторного дистресу, макросом'!), застосування ШВЛ немовлятам е однаковими у групах матер'т з гестац'1йним та прегеста-цйним цукровим д'абетом
Ключов1 слова: гестацшний цукровий д1абет, новонародженл, несприятлив1 наслщки, ресглраторний дистрес.
Назва НДР «Особливот кардiо-метаболiчно'l адаптацп передчасно народжених óirnaü, як народились eió матерiв з мета-
болiчним синдромом»
Вступ
Гестацшний цукровий дiабет (ГЦД) е одшею з найпоширешших ендокринопатш пщ час ваптно-ст [1]. За останн три роки опублковано три ме-та-аналiзи, присвячен вивченню поширеност ГЦД. У першому (Eades СЕ, 2017) наводяться дат щодо поширеносп вказаноТ патологи у за-гальнш популяци ваптних у бврот, яка станови-ла 5,4% [2]. У другому мета-аналiзi (Nguyen CL, 2018) вказано поширенють у Схщнш та Пвден-но-Схщнш Ази, яка становила 10,1% [3]. У тре-тьому мета-аналiзi (Behboudi-Gandevani С, 2019) [4], що включав 51 популяцшне дослщження (5439476 ваптних жшок), загальна поширенють ГЦД, незалежно вщ референтних значень скри-ншгу, становила 4,4% з найвищою частотою в Схщнш Ази та найменшою - в Австрали (вщпо-вщно, 11,4% i 3,6%). За даними окремих науко-вих джерел поширенють цукрового дiабету (ЦД) у Франци становить 7,24% [5], в 1спани - 4,8% [6], у США - 15% [7] та в Австрали - 13% [8].
За останн 20 рош констатовано пщвищення
частоти виникнення ГЦД серед ваптних. Так, за 1994-2008 рр., частка ваптностей, ускладнених дiабетом будь-якого типу, подвоТлася з 3,5% до 7,3%, а ГЦД - з 2,9% до 5,4% [9,10,11]. За даними шшого великого популяцшного дослщження (2006-2015 рр.) частота гЦд пщвищилась з 3,81% до 6,53% [6].
На сьогодн вщомо, що ГЦД асоцшеться з материнськими та неонатальними несприятли-вими наслщками [12,13]. Осктьки ГЦД зазвичай розвиваеться в шзы термши ваптносл, 24-28 тижшв [14], плщ пщдаеться менш тривалш ди п-першсулшеми, ыж плщ жшки з прегестацшним цукровим дiабетом (ПГЦД), тому нез'ясованим залишаеться питання щодо частоти виникнення несприятливих наслщмв (макросоми, порушення адаптаци новонароджених, ресшраторного дистресу) залежно вщ часу настання дiабету - до ваптносп чи пщ час ваптностк Дан щодо частоти виникнення зазначеноТ патологи у жшок з ГЦД е обмеженими.
Мета
Встановити частоту та ризики виникнення не-сприятливих наслiдкiв, асоцiйованих з ГЦД, у новонароджених ПолтавськоТ областi.
Матерши та методи
Проведено ретроспективне дослiдження, в яке включено 10 025 немовлят, як народились в акушерських стацiонарах ПолтавськоТ областi. КритерiТ включення дiтей у дослiдження: наро-дження вщ матерiв з одноплiдною ваптнютю; ге-
стацiйний вiк бiльше за 28 тижшв. У I групу включено немовлят, як народились у перинатальному центрi ПолтавськоТ обласноТ клiнiчноТ лн карнi iменi М.В.С^фосовського, вiд матерiв з ГЦД (n=35), а у II групу - д^ей, якi народились вiд матерiв з ПГЦД (n=82). У контрольну групу включено 9908 немовлят, як народились вщ ма-терiв без ЦД упродовж 2018 року в акушерських стацюнарах область Основнi характеристики па^етчв представлено у табл. 1.
Таблиця 1
Характеристика обстежених дiтей
I група (n=35) II група (n=82) р
Середня маса при народженш (г), Ме (Q1- Q3) 3430 (3000- 3730) 3100 (2680-3530) 0,129
Гестацшний вк (тижн.), Ме (Q1- Q3) 37 (34-38) 36 (34-37) 0,027
Оцiнка за шкалою Апгар (бали), Ме (Q1- Q3):
1 хвилина 7 (6-8) 7 (7-8) 0,874
5 хвилина 7 (8-9) 8 (7-8) 0,885
Акушерськ результати включали передчасш пологи (<37 тижшв ваптносп), кесарiв розтин i еклампсiю або прееклампсю Неонатальнi нас-лiдки, що зафксоваш перед випискою дитини, включали макросомш (вага при народженнi > 90-й перцентилi для даного гестацiйного вку); асфiксiя при народженнi (оцiнка за Апгар на 5 хв. <7 балiв) i дихальний дистрес (МКБ-10, коди Р 28.3, Р 22, за винятком Р 2.21, Р2.40, Р2.93).
Випадки ГЦД та ПГЦД були щентифковаш з даних виписок жшок, як народжували у перинатальному центрi ПолтавськоТ обласноТ кл^чноТ лiкарнi iменi М.В. Склiфосовського. Ыформа^я про дiтей основноТ групи взято з електронноТ ба-зи па^етчв комп,ютерно-аналiтичного комплексу «ДОРАДО», а контрольноТ групи - з облкових форм №21 та №21-а Полтавського шформацш-но-аналiтичного центру департаменту охорони здоров'я ПолтавськоТ облдержадмшютрацп.
Статистична обробка одержаних результат вiдбувалась за допомогою пакету прикладноТ програма STATA версп 14 для Windows (StataCorp, Техас, США). Використовували медн ану та квартилi (Ме [Q1-Q3]). Порiвняння клькс-них показникiв з ненормальним розподтенням при непов'язаних вибiрках проводилось за допомогою критерш Манна-Уитнi (критерш U); по-рiвняння вiдносних величин - за допомогою точного критерш Фшера. Аналiзувалась частота виникнення наслщкв у жiнок з ГЦД, ПГЦД та без дiабету, а також розраховувалось сшввщношен-ня ризикв (RR) з розрахунком довiрчого штер-
валу (95% CI) та р за допомогою двостороннього критерш Фшера.
Результати до^дження
Материнськi наслiдки серед уах пологiв представлено в таблиц 2. Ризики кесаревого розтину та передчасних полопв е вищими у груш жшок з ПГЦД та ГЦД, шж у груш жшок без дiабе-ту. Частка жшок, яким проводилася опера^я кесаревого розтину, була достовiрно вищою в гру-п ж1нок з ПГЦД, шж серед ж1нок з ГЦД. Що сто-суеться еклампсiТ/прееклампсiТ, то ризики виникнення зазначеноТ патологи е вищими для жшок з ПГЦД, шж для жшок з ГЦД та без ЦД. Слщ вщмн тити, що частота еклампси/прееклампси серед жшок з ПГЦД була подiбною до жшок з ГЦД.
Ризики виникнення неонатальних несприят-ливих наслщкв також були значно вищими у жн нок з ПГЦД та ГЦД, шж у жшок без дiабету (табл.3). Так, у матерiв з ГЦД сшввщношення ризикв виникнення асфiксiТ у Тх д^ей було ви-щим, нiж у жшок без дiабету. Ризики виявлення вказаноТ патологiТ у жiнок ПГЦД не в^^знялись вiд ж1нок без дiабету. Такi вiдмiнностi ми пояс-нюемо бiльш частим застосуванням операци кесаревого розтину жiнкам з ЦД.
Також нами одержано достовiрний вплив ЦД на розвиток ресшраторного дистресу у немовлят з однаковою частотою його виникнення як серед д^ей I так i II групи. Подiбнi тенденцп характернi i для немовлят з гестацiйним вком (ГВ) >34 тиж-нi.
Таблиця 2
материнських несприятливих на^дюв в обстежених групах
Наслщки Контрольна група (n=9908) I група (n=35) II група (n=82) р*
Кесарiв розтин, n (%) 2216 (22,4) 16 (45,7) 60 (73,2) 0,006
RR (95% CI) 2,9 (1,5-5,6) 9,2 (5,7-15,0)
ПреекпампЫя, n (%) 743 (7,5) 4 (11,4) 12 (14,6) 0,774
RR (95% CI) 1,59 (0,56-4,49) р=0,332 2,1 (1,1-3,85) р=0,032
Передчасне народження, n (%) 708 (7,1) 15 (42,9) 51 (62,2) 0,103
RR (95% CI) 9,56 (4,91-18,6) 10,0 (12,3-29,5)
* м!ж I та II групами
Таблиця 3
Частота та ризики виникнення несприятливих насл'дшв у новонароджених
Контрольна група (п=9908) I група (п=35) II група (п=82) р*
Асфiксiя, п (%) 95 (0,96) 5 (14,3) 1 (1,2) 0,009
RR (95% С1) 16,4 (6,5-41,4) 1,3 (0,18-9,05)
Дихальний дистрес, п (%) 99 (1,00) 12 (34,3) 37 (45,1) 0,311
RR (95% С1) 81,7 (38,1-175) 59,6 (39,9-88,9)
Дихальний дистрес, гестацiйний вш >34 тижнiв, п (%) 57 з 9466 (0,6) 6 з 29 (20,7) 25 з 66 (37,9) 0,077
RR (95% С1) 39,1(16,5-92,6) 70,3 (44,9-109,9)
* м'ж I та II групами
Таблиця 4
Частки немовлят, як потребували лкування у вiддiленнi iнтенсивноi' терапп новонароджених та застосування респiраторноi' пдтримки
I група (п=35) II група (п=82) р
Макросомiя, п (%) 18 (51,4) 50 (61,0) 0,414
Гiпоглiкемiя, п (%) 13 (37,1) 26 (31,7) 0,357
Госпiталiзацiя у ВИН
частота, п (%) 11 (31,4) 40 (48,8) 0,062
тривалiсть ^б), Ме(Q1-Q3) 4 (2-12) 5 (1,5-7) 0,458
Штучна вентиляцiя легень:
частота застосування, п (%) 7 (20,0) 19 (23,2) 0,454
тривалiсть ^б), Ме(Q1-Q3) 4 (3,6-7) 4 (3-5,1) 0,459
Неiнвазивна штучна вентиляцiя легень:
частота застосування, п (%) 3 (8,6) 25 (30,4) 0,01
тривалють (дiб), Ме(Q1-Q3) 24 (14,4-91,2) 17 (12-31,2) 0,400
За нашими даними, частота народження дн тей з макросомieю (маса тта бтьше за 90%о) та riпоглiкемiею (<2,8ммоль/л) була майже однако-вою як серед немовлят у груш ПГЦД, так i в груш немовлят групи ГЦД, що може свщчити про не-адекватний глiкемiчний контроль у ваптних з цу-кровим дiабетом.
Дослщження показало, що частки немовлят, як потребували лкування у вщдтенш штенсив-ноТ терапп новонароджених (В1ТН) i застосування штучноТ вентиляци легень (ШВЛ), були дещо бiльшими в груш матерiв з ПГЦД, шж у групi мате-рiв з ГЦД, проте ц вiдмiнностi були на меж1 стати-стичноТ значущосл (табл.4). Тривалiсть лiкування немовлят у В1ТН була майже однаковою.
Пщ час лiкування у В1ТН нешвазивна ШВЛ частiше проводилась немовлятам II групи, шж I, але з однаковою тривалютю.
Результати та 1х обговорення
На основi аналiзу даних, одержаних з вичер-пноТ бази новонароджених у Полтавськй области ми доводимо, що ж1нки з ГЦД та ПГЦД мають майже однаковi пiдвищенi ризики виникнення материнських i неонатальних несприятливих на-слщкв, порiвняно з ж1нками без дiабету. Одер-жанi данi е важливими з точки зору шформуван-ня лiкарiв первинноТ лiкарнi щодо ризикв, якi по-тенцiйно можуть бути пов'язаш з ГЦД. Слiд зве-рнути увагу на значнi вщмшносп наших даних вiд даних шших науковцiв щодо частоти виникнення дослщжуваноТ патологи серед вагiтних з ГЦД. Так, частота кесаревого розтину при ГД за нашими даними становить 45,7%, що е вище за даш дослщникв США - 37,5% [15] та значно вище за даш французьких (27,8%) [5] та юпанських
(вщ 28 до 31%) дослщникв [6].
У нашому дослщженш прееклампая виявля-лась з однаковою частотою як серед жшок ГЦД (11,4%), так i серед жiнок з ПГЦД (14,6%). Проте за даними юпанських вчених дана патолопя ви-являлась лише у 2,56% жшок з ГЦД [6].
Подiбнi вщмшносп стосуються i передчасного народження д^ей. Так, якщо за нашими даними частота передчасного народження немовлят у жшок з ГЦД становила 42,9%, то в юпанському дослiдженнi - 15,7% [6]. На нашу думку так вщ-мшносп можуть бути зумовлеш гiршим глiкемiч-ним контролем у ваптноТ i виникненням вщповн дно показань до передчасного народження як з боку матерi, так i збоку дитини. Жшки з ГЦД на-шоТ популяцп мають 10-разове збтьшення ризи-кiв передчасного народження немовлят, шж жш-ки без даноТ патологи.
Наше дослiдження виявило також значно вищi ризики виникнення неонатального дихаль-ного дистресу серед жшок з ЦД, шж серед жшок без дiабету. Науковi данi щодо впливу ГЦД на виникнення ресшраторного дистресу е супереч-ливими. Так, у дослщженш ВпсеЦ К [16] не вияв-лено зв'язку мiж ГЦД та зазначеним станом, у той же час у дослщженш Могйег I [17] такий зв'язок встановлено. Слщ вщм^ити, що частота виникнення даного стану серед жшок з ГЦД та ПГЦД була однаковою.
Що стосуеться частоти виникнення ресшраторного дистресу, то в одному з останшх дослн джень [17] показано, що частота даноТ патологи у немовлят>34 тижш вщ жшок з ГЦД становить 20%, тобто спiвпадае з нашими даними, проте в шшому наводяться даш щодо частоти виникнення 2,3% у тш самш вiковiй когорт пацiентiв [18].
Якщо серед передчасно народжених немов-лят з дуже малою масою при народженн основною причиною виникнення ресшраторних розла-дiв е дефiцит сурфактанту внаслщок морфо-функцюнально'Т незрiлостi легень, то у дитини, яка народилась вщ матерi з погано контрольо-ваним цукровим дiабетом, такi порушення вини-кають внаслiдок затримки шсля 34 тижнiв вапт-ностi синтезу фосфатидилглщеролу (основного з'еднання сурфактантiв) в амнютичнш рiдинi [19]. Опосередковано про недостатнш глiкемiч-ний контроль може свщчити досить вагома част-ка д^ей з гiпоглiкемiею. Отже ГЦД i ПГЦД е не-залежними факторами ризику виникнення ресш-раторного дистресу в новонароджених, народжених шсля 37 тижшв.
Нашим дослщженням виявлено досить висо-ку частоту макросомп як серед дiтей I групи, так i серед д^ей II групи, вiдповiдно 51,4% та 61%, проте, за даними шших науков^в, вказаний стан дiагностуеться в меншш кiлькостi випадкiв. Так у дослщженш Gortazar L. частка завеликих до ГВ у груш жшок з ГЦД становила 18,3% [6].
Немовлята, народжен вщ матерiв з ЦД, вхо-дять до групи ризику щодо госпiталiзацil Т'х у вщ-дiлення штенсивно'Т терапп новонароджених (В1ТН). Так, 31,4% немовлят вщ жiнок з ГЦД та 48,8% немовлят вщ жiнок з ПГЦД потребували лкування у В1ТН з середньою тривалiстю лку-вання 4 (2-12) та 5 (1,5-7) дiб. Проте у дослн дженн Т. Kawakita частота госпiталiзацil у В1ТН становила вiдповiдно 17,0% та 31,6% у когорт пацiентiв >23 тижнiв гестацп [18]. Така госшталн зацiя зумовлена насамперед тяжким ресшрато-рним дистресом та застосуванням ШВЛ у 20% немовлят вiд жшок з ГЦД та у 23,2% немовлят вщ жшок з ПГЦД. Достовiрно менша частка пацн ентв I групи, нiж пацiенти II групи потребувала застосування нешвазивно'Т шВл (8,6% проти 30,4%) з майже однаковою, досить довгою ТТ тривалютю (24 та 17 дiб, вщповщно). За даними iнших вчених, частота застосування нешвазивноТ ШВЛ у когорт па^ентв >34 тижнiв становила 2,3% у груш немовлят вщ жшок з ГЦД та 1,6% у груш немовлят вщ жшок з ПГЦД [18].
Безперечно госпiталiзацiя па^ентв у В!ТН, застосування у них ресшраторно'Т пiдтримки, у свою чергу, сприяе виникненню у немовлят не-сприятливих наслiдкiв та збтьшуе вартiсть Т'х ль кування [20]. Отже, в умовах реформування охорони здоров'я та обмеженого фшансування галузi таю заходи як контроль над рiвнем гшкемп у жшок пщ час вагiтностi може суттево зменшити фiнансовi витрати на менеджмент полопв у жн нок з цукровим дiабетом. Потрiбно розробляти та запроваджувати заходи з модифiкацiТ способу життя, пщвищення фiзичноТ активностi та меди-каментозну терапiю для зменшення виникнення як материнських, так i неонатальних несприят-ливих наслiдкiв у жшок з ГЦД.
Висновки
Цукровий дiабет асоцшеться з пiдвищеним ризиком розвитку материнських та неонатальних несприятливих наслщш, частота виникнення яких у ваптних Полтавсько'Т областi значно пе-реважае аналогiчнi показники розвинених кра'Т-нах. Частота виникнення прееклампсп, передча-сного народження, неонатального ресшраторно-го дистресу, макросоми, застосування ШВЛ не-мовлятам е однаковими у групах матерiв з гес-тацiйним та прегестацшним цукровим дiабетом. Одержанi дан повиннi стати пщфунтям для розроблення заходiв з покращання менеджменту гестацшного цукрового дiабету в Укра'Тш.
Лiтература
1. Diagnostic Criteria and Classification of Hyperglycaemia First Detected in Pregnancy
http://apps.who.int/iris/bitstream/handle/10665/85975/WHO_NMH _MND_13.2_eng.pdf;
jsessionid = FD8DC8872A84924274CB92855D70888A?sequence = 1. Accessed 12 Oct 2018
2. Eades CE, Cameron DM, Evans JMM. Prevalence of gestational diabetes mellitus in Europe: a meta-analysis. Diabetes Res Clin Pract. 2017;129:173-81. doi: 10.1016/j.diabres.2017.03.030
3. Nguyen CL, Pham NM, Binns CW, Duong DV, Lee AH. Prevalence of gestational diabetes mellitus in eastern and southeastern Asia: a systematic review and meta-analysis. J Diabetes Res. 2018;2018:6536974. doi: 10.1155/2018/6536974.
4. Behboudi-Gandevani S, Amiri M, Bidhendi Yarandi R, Ramezani Tehrani F. The impact of diagnostic criteria for gestational diabetes on its prevalence: a systematic review and meta-analysis Diabetol Metab Syndr. 2019; 11: 11. doi: 10.1186/s13098-019-0406-1.
5. Billionnet C, Mitanchez D, Weill A, Nizard J, Alla F, Hartemann A, Jacqueminet S. Gestational diabetes and adverse perinatal outcomes from 716,152 births in France in 2012. Diabetologia. 2017 Apr;60(4):636-644. doi: 10.1007/s00125-017-4206-6.
6. Gortazar L, Flores-Le Roux JA, Benaiges D, Sarsanedas E, Paya A, Mane L, Pedro-Botet, et al. DIAGESTCAT STUDY: Trends in Prevalence of Gestational Diabetes and Perinatal Outcomes in Catalonia, Spain, 2006-2015. Diabetes Metab Res Rev. 2019 Mar 13:e3151. doi: 10.1002/dmrr.3151.
7. Ogunleye OK, Davidson KD, Gregg AR, Egerman RS. Perinatal outcomes after adopting 1-versus 2-step approach to diagnosing gestational diabetes. Matern J, Fetal Neonatal Med.2016; 30:1-5. doi: 10.3109/14767058.2016.1166201.
8. Moses RG, Wong VC, Lambert K, Morris GJ, San Gil F. The prevalence of hyperglycaemia in pregnancy in Australia. Aust N Z J Obstet Gynaecol. 2016 Aug; 56(4):341-5. doi: 10.1111/ajo.12447.
9. Wier LM, Witt E, Burgess J, Elixhauser A. 2010. Hospitalizations related to diabetes in pregnancy, 2008. Healthcare cost and utilization project statistical brief #102, December https://www.hcup-us.ahrq.gov/reports/statbriefs/sb102.pdf. Accessed March 31, 2014.
10. Albrecht SS, Kuklina EV, Bansil P, Jamieson DJ, Whiteman MK, Kourtis AP, Posner SF, Callaghan WM Diabetes trends among delivery hospitalizations in the U.S., 1994-2004.Diabetes Care. 2010 Apr; 33(4):768-73. doi: 10.2337/dc09-1801.
11. Bell R, Bailey K, Cresswell T, Hawthorne G, Critchley J, Lewis-Barned N. Trends in prevalence and outcomes of pregnancy in women with pre-existing type I and type II diabetes. BJOG. 2008;115:445-452. doi: 10.111 1/j.1471-0528.2007.01644.x.
12. Farrar D, Simmonds M, Bryant M, Sheldon TA, Tuffnell D, Golder S, et al. Hyperglycaemia and risk of adverse perinatal outcomes: systematic review and meta-analysis. BMJ. 2016;354:i4694. doi: 10.1136/bmj.i4694.
13. Poola-Kella S, Steinman RA, Mesmar B, Malek R. Gestational Diabetes Mellitus: Post-partum Risk and Follow Up. Rev Recent Clin Trials. 2018 Jan 31;13(1):5-14. doi: 10.2174/15748871126661709111248
14. Neelakandan R, Sethu PS Early universal screening for gestational diabetes mellitus.J Clin Diagn Res. 2014 Apr; 8(4):OC12-4. doi: 10.7860/JCDR/2014/8199.4264.
15. Jovanovic L, Liang Y, Weng W , Hamilton M, Chen L, Wintfeld N. Trends in the incidence of diabetes, its clinical sequelae, and associated costs in pregnancy. Diabetes Metab. Res. Rev. 2015 Oct; 31(7): 707-716. doi: 10.1002/dmrr.2656.
16. Bricelj K, Tul N, Lucovnik M, Kronhauser-Cerar L, Steblovnik L, Verdenik I, Blickstein I. Neonatal respiratory morbidity in late-preterm births in pregnancies with and without gestational
diabetes mellitus. J Matern Fetal Neonatal Med. 2017 Feb;30(4):377-379. www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/27052752
17. Mortier I, Blanc J, Tosello B, Gire C, Bretelle F, Carcopino X. Is gestational diabetes an independent risk factor of neonatal severe respiratory distress syndrome after 34 weeks of gestation? A prospective study. Arch Gynecol Obstet. 2017 Dec;296(6):1071-1077. doi: 10.1007/s00404-017-4505-7. doi: 10.1007/s00404-017-4505-7.
18. Kawakita, K Bowers, S Hazrati, C Zhang, J Grewal, Z Chen, L Sun, et al Increased Neonatal Respiratory Morbidity Associated
19.
20.
With Gestational and Prgestational Diabetes: a retrospective study
Am J Perinatol. 2017 Sep; 34(11): 1160-1168. doi: 10.1055/s-
0037-1604414. doi: 10.1055/s-0037-1604414
Piper JM. Lung maturation in diabetes in pregnancy: if and when
to test. Semin Perinatol 2002. Jun;26(3):206-9.
Lysak VP, Koval'ova OM, Pokhyl'ko VI, Cherevko IH. Trendy
poshyrenosti ta zakhvoryuvanosti na tsukrovyy diabet sered ditey
Poltavs'koyi oblasti za 2008-2014 rr. [Trends of prevalence and
incidence of diabetes among children of the Poltava region for
2008-2014] Ukrayina. Zdorov'ya natsiyi.2015; 3 (35):20-24.
Рефетар
ЧАСТОТА И РИСКИ ВОЗНИКНОВЕНИЯ НЕБЛАГОПРИЯТНЫХ ПОСЛЕДСТВИИ, АССОЦИИРОВАННЫХ С САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ БЕРЕМЕННЫХ У НОВОРОЖДЕННЫХ Климчук Ю.Ю.
Ключевые слова: гестационный сахарный диабет, новорожденные, неблагоприятные последствия, респираторный дистресс.
Введение. Гестационный сахарный диабет является одной из самых распространенных ендокри-нопатий во время беременности. Невыясненным остается вопрос о частоте возникновения неблагоприятных последствий в зависимости от времени наступления диабета - до беременности или во время беременности. Цель. Установить частоту и риски возникновения неблагоприятных последствий, ассоциированных с гестационным сахарным диабетом, у новорожденных Полтавской области. Материли и методы. Проведено ретроспективное исследование, в которое включено 10025 младенцев, родившихся от матерей с одноплодной беременностью и с гестационным возрастом > 28 недель. В I группу включены младенцев (n = 35), которые родились от матерей с гестационным сахарным диабетом, а в II группу - детей (n = 82), которые родились от матерей с прегестацийним сахарным диабетом, в контрольную группу - 9908 младенцев, родились от матерей без сахарного диабета. Результаты исследования. Риски возникновения неонатального дыхательного дистресса оказались значительно выше у женщин с прегестацийним сахарным диабетом и гестационным сахарным диабетом, чем у женщин без диабета (RR 59,6 (95% CI 39,9-88,9) и RR 81,7 (95% CI 38,1- 175), в то время как риски возникновения асфиксии были выше только у женщин с гестационным сахарным диабетом (RR 16,4 (95% CI 6,5-41,4). Среди матерей с гестационным сахарным диабетом и прегестацийним сахарным диабетом не обнаружено достоверных различий в количестве младенцев с макросомия (51,4% и 61,0%), гипогликемией (37,1% и 31,7%), госпитализацией в отделение интенсивной терапии (31,4% и 48,8%) и искусственной вентиляцией легких (20,0% и 23,2%). Вывод. Сахарный диабет ассоциируется с повышенным риском развития материнских и неонатальных неблагоприятных последствий. Частота возникновения преэклампсии, преждевременного рождения, неонатального респираторного дистресса, макросомии, применение искусстенной вентиляции легких младенцам одинаковы в группах матерей с гестационным и прегестацийним сахарным диабетом
Summary
FREQUENCY AND RISKS OF ADVERSE OUTCOMES ASSOCIATED WITH GESTATIONAL DIABETES MELLITUS IN NEONATES Klymchuk Yu.Yu.
Key words: gestational diabetes mellitus, neonates, adverse outcomes, respiratory distress.
Introduction. Gestational diabetes mellitus (GDM) is one of the most common endocrinopathies during pregnancy. The issue on the prevalence of its adverse outcomes depending on the time of diabetes onset -before or during pregnancy - is still remaining unclear. The aim of this study was to determine the prevalence and risk of adverse outcomes associated with GDM in neonates in Poltava region. Materials and methods. We conducted a retrospective study that included 10.025 infants born to primigravidae under 28 weeks. Group I included infants (n = 35) who were born to mothers with GDM, and group II covered infants (n = 82) who were born to mothers with pre-gestational diabetes mellitus (PGDM). The control group included 9908 infants who were born to mothers without diabetes. Results. The risks of neonatal respiratory distress were significantly higher in neonates born to women with PGDM and GDM than in women without diabetes (RR 59.6 (95% CI 39.9-88.9) and RR 81.7 (95% CI 38.1- 175), whereas the risk of asphyxia was higher only in women with GDM (RR 16.4 (95% CI 6.5-41.4). Among the mothers with PGDM and GDM, no significant differences were observed in the number of infants with macrosomia (51.4% and 61.0%), hypoglycemia (37.1% and 31.7%), hospitalization in the intensive care unit (31.4% and 48.8%) and mechanical ventilation (20.0% and 23.2%). Conclusion. Diabetes mellitus is associated with an increased risk of developing maternal and neonatal adverse outcomes. The incidence of preeclampsia, premature birth, neonatal respiratory distress, macrosomia, and the use of mechanical ventilation in infants are the same in mothers with gestational and pre-gestational diabetes mellitus.
