CC BY
10
Реферат
ВИГОДОВУВАННЯ НЕДОНОШЕНИХНОВОНАРОДЖЕНИХУ В1ДД1ЛЕНН1 ИНТЕНСИВНО! ТЕРАП1: УСП1ХИ ТАПРОБЛЕМИ Л1хачова A.C., Каратай О.С., Солошенко I.B., Яценюк О.В., Кузенков Р.В.
Ключов1 слова: недоношен! новонароджеш, парентеральне годування, часткове парентеральне голодування, ентеральне голо-дування, грудне материнське молоко, адаптована cyMirn для недоношених дтей.
У статт1 розглянуп проблеми вигодовування недоношених новонароджених у вщдгпены ¡нтенсивноТ терапи. Зроблений висно-вок, що подальшому покращенню вигодовування недоношених дтей може сприяти вдосконалення критерпв початку MiHiManb-ного троф1чного годування, орган1зац1я банка грудного молока у Перинатальному Центра вдосконалення централ1зацп перина-тапьноТслужби в perioHi.
Summary
PRETERM NEONATES' FEEDING IN INTENSIVE CARE UNITS: PROGRESS AND SETBACKS Lykhachova A.S., Karatay O.S., Soloshenko I.V., Yatsenuk O.V., Kuzenkov R.V. Key words: preterm neonates, parenteral nutrition, partial parenteral nutrition, enteral nutrition, mother's breast milk, adapted milk formulas.
Present paper is devoted to the problems of preterm neonates' feeding in the intensive care units. The conclusion has been drawn the further improving of feeding of preterm neonates depends on the development of the most appropriate criteria to start minimal trophic nutrition, the creation of breast milk banks in perinatal centers, modernization of regional prenatal service.
УДК: 616-053.31-071.3
Ф13ИЧНИЙ Р03ВИТ0К Д1ТЕЙ, ЯК1 НАРОДИЛИСЯ В1Д МАТЕР1В 3 ЕКСТРАГЕНИАЛЬНОЮ ПАТ0Л0Г1ЕЮ Мизгта Т.1., Суббота Л.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши „Украшська медична стоматолопчна академ1я", м. Полтава
Проведена оцгнка фгзичного розвитку дгтей, якг народилися вгд жгнок з екстраггнгталъною па-тологгею. Визначено ргвенъ та гармонгйнгстъ фгзичного розвитку новонароджених в залежностг вгд гестацгйного вгку. Виявлено, що фгзичний розвиток дгтей, ят народилися вгд жгнок з екстраггнгталъною патологгею, незалежно вгд термгну гестацп в бглъшостг випадкгв е дисгармонгй-ним. У передчасно народжених з гестацгйним вгком 29-31 тижнг параметри фгзичного розвитку не вгдповгдаютъ термгну гестацп.
Ключов1 слова: новонароджеш, антропометричы показники, екстрагештальна патолопя, термЫ гестацп
логи, ускладнення ваптност, незбалансоване харчування, стан навколишнього середовища, тощо) [2,3,5]. Ранне виявлення новонароджених з вщхиленнями у ф^ичному розвитку та Тх ¡нди-вщуальна оцнка дають можливють своечасно створити умови для IX адекватного виходжуван-ня, попередити розвиток розлад1в здоров'я як у неонатальному перюд1, так \ в подальшому.
Метою нашого дослщження було визначення показниюв ф^ичного розвитку д1тей, як1 народилися вщ матер^ з екстрагеытальною патолоп-ею.
Всього було обстежено 150 д1тей, як1 народилися вщ жнок з екстрагеытальною патолопсю. Пщ спостереженням перебувало 65 д1тей, як1 народилися доношеними (1 група) та 85 немов-лят, як1 народилися вщ передчасних полопв (2 група). Серед обстежених патенте 1 групи було 35 хпопчиюв \ 30 д1вчаток, як1 народилися в термш1 ваптност1 38-40 тижыв. В 2 грут було обстежено 36 хлопчиюв та 49 д1вчаток, як1 народилися в термУ ваптност1 29-37 тижыв (анал1з даних обстеження цих д1тей проводився ¡з ура-хуванням гестацмного в1ку).
Проведено вивчення та анал1з перинатального та родинного анамнезу, антропометричы вимн рювання. Оцнка р1вня та гармонмност1 ф1зично-го розвитку д1тей проводилася за центильним
Одним з об'сктивних показниюв стану здоров'я новонароджених е р1вень Тхнього ф^ичного розвитку, антропометричы параметри якого вважають ¡нтегративними характеристиками внутр1шньоутробного росту. Саме ф^ичний розвиток е одним з найбтьш значущих критерпв оцнки, як1 характеризують стан здоров'я та оптимально! життедтльност1 оргаызму ¡ндивщууму та популяци в цтому [1,6]. ФЬичний розвиток дитини при народжены свщчить з одного боку, про благополучия або несприятливий переб1г його онтогенезу у внутр1шньоутробному перюд1, з ¡ншого - впливас на подальший розвиток та стан здоров'я дитини. За даними ВООЗ дв1 тре-тини чинниюв, як1 формують здоров'я людини, е такими, що завдають дм в перюд ваптност1, полопв та першого року життя. П1д час внутр1ш-ньоутробного росту та розвитку негативного впливу на дозр1вання плода мають обтяжуюч1 перинаталы-н чинники [3,4].
1ндивщуалы-м параметри ф^ичного розвитку також пов'язаы з д1сю певних внутршых ( гене-тичних) та низки зовышых чинниюв. Генетично обумовленим е нормальний внутршньоутробний розвиток, разом з тим, значного впливу на про-цеси формування та дозр1вання оргаызму мають р1зы зовышы фактори (розлади стану здоров'я батьюв, наявнють екстрагеытальноТ пато-
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
методом з урахуванням стат1 та термЫу гестацп. Спостереження проводилося на баз1 вщдтення екстрагеытально!' патологи ваптних ПолтавськоТ обласно!' клннно!' л1карн1.
Вивчення перинатального анамнезу обстеже-них д1тей показало, що вс1 вони, незалежно вщ термшу гестацп при народжены, зазнали впливу обтяжуючих перинатальних чинниюв.
Уа наш1 пац1енти народилися вщ жнок, як1 Мали ту чи ¡ншу екстрагеытальну патолопю. Най-частше у матер1в обстежених д1тей в обох трупах зустрналася патолопя серцево-судинно!' си-стеми. У матерв малююв, як1 народилися вщ передчасних полопв, вфогщно частше спостерн галися вроджеы вади розвитку, захворювання
сечовидтьно!' системи та ураження щитовидно!' залози. В груп1 жнок, як1 народили доношених д1тей, було вфогщно бтьше оаб з порушенням лтщного обмшу (табл.1).
Захворювання репродуктивно!' сфери до моменту тепершньоТ ваптност1 мали 24,6% жнок. Майже в третини матер1в попереды ваптност1 завершувалися мимовтьними викиднями, та/ або передчасними пологами.
В переважноТ бтьшост1 випадюв обстежеы нами д1ти народилися вщ ваптност1, яка мала ускладнений переб1г. Найбтьш частими усклад-неннями були: загроза переривання, анем1я, ге-стози. В 62 жнок було д1агностовано носшня ТОКОИ-ВУ1.
Таблиця 1
эн/тальна патолог/я, выявлена у матер/в обстежених д/тей
Патолопя 1 група N= 65 2 група N= 85 Всього N= 150
(%) (%) (%)
XpoH¡4h¡ захворювання серця 41,5 48,2 45,3
та судин
Онкогематолопчы захворю- 4,6 5,9 5,3
вання
Цукровий д1абет 10,8 14,1 12,7
Захворювання щитовидно!' 10,8 18,8 15,3
залози
Порушення лтщного обмну 18,5 8,2 12,6
Вроджеы та спадков1 вади i 9,2 21,2 16,0
захворювання
Захворювання ЦНС 16,9 20,0 18,6
Захворювання нирок 18,5 22,4 20,7
iHrni захворювання та пато- 16,9 5,9 10,7
лопчн1 стани
Ттьки 20,7% наших nau¡CHT¡B народилися вщ ф^юлопчних полопв. Шляхом KeeapiBCbKoro розтину було вилучено 17,3% д1тей. Не зважа-ючи на беззаперечну наявнють впливу обтяжуючих перинатальних чинниюв, бтьшють обстежених д1тей першо!' групи мали задовтьы пара-метри ф^ичного розвитку. Maca тта доношених д1вчаток при народжены становила в середньо-му 3,3±0,02кг. Показники маси тта хпопчиюв були в середньому вфогщно вище, ыж у д1вчаток -
Антропометричнi показники
3,5±0,01 кг. Середы показники зросту вфогщно не вщр^нялися i становили як у д1вчаток, так i хлопчиюв 51,0 см. Як видно з представлених да-них, були наявы BiporiflHi bíamíhhoctí лише м1ж антропометричними параметрами хпопчиюв i fli-вчаток з гестацмним bíkom 29-31 тижы за серед-hímh показниками довжини тта уд1тей
Щодо д1тей, як1 народилися передчасно, Txhí показники дещо вщр^нялися в1д антропометри-чних стандарте за гестацмним bíkom (табл.2).
Таблиця 2
дчасно народжених dimeü в залежностi eid гестац\йного ежу
Показник Стать Гестацмний bík ( тижы)
35 -37 32 -34 29 -31
Maca тта (кг) хлопчики 1,8±0,08 1,7±0,15 1,5±0,2
д1вчатка 1,85±0,2 1,8±0,15 1,5±0,1
Довжина тта (см) хлопчики 44,0±0,52 43,0±0,23 41,0±0,34
д1вчатка 44,2±0,43 44,1±0,48 39,1±0,56
При оцнц ¡ндивщуальних параметр^ за до-помогою центильного методу були виявлеы вщмнност1 у р1вы та гармонмност1 фЬичного розвитку д1тей 1 та 2 групи. Антропометричн! па-раметри доношених новонароджених в переважноТ бтьшосп хлопчиюв були в межах 25-75
центилей, в д1вчаток показники зросту також були середньо нормативними, але у 65% випадюв показник маси тта знаходився нижче 25 центи-лю. Д1тей з перевищенням середых за bíkom параметр! в було близько 5% (табл. 3).
Таблиця 3
Оц/нка маси та довжини mina доношених новонароджених за центильним методом (%)
Стать Показники маси та зросту в центилях Показник
маса зрют
Хлопчики Bifl 25 до 75 83 90
Нижче 25 11 8
Вище 75 6 2
Двчатка Bifl 25 до 75 30 80
Нижче 25 65 12
Вище 75 5 8
Серед немовлят, як1 народилися передчасно, найбтьш значн1 вщхилення вщ стандартних за термном гестацп параметр^ ф^ичного розвитку мали a¡th з гестацмним bíkom 29-31 тижнк У хлопчиюв параметри ф^ичного розвитку бтьш ыж в половин! випадюв не вщповщали гестацм-ному b¡Ky, ixh¡ показники переважно були поза
Оц1нка маси та довжини mina nepei
межами 25 центилю. Однак, слщ вщзначити, що в третини хлопчиюв показник маси тта пере-вищував 75 центиль. Двчатка BiporiflHO частше мали затримку у ф^ичному розвитку: показник довжини тта в 50% випадках знаходився за межами 25 центилю. Показники маси коливалися в значних межах (табл.4).
Таблиця 4
о народжених новонароджених за центильним методом (%)
Стать Показники маси тта та зросту в центилях Гестацмний вк(тижы)
35-37 32-34 29-31
маса 3PÍCT маса 3PÍCT маса 3PÍCT
Хлопчики Bifl 25 до 75 83 55 56 57 22 30
Нижче 25 11 30 22 30 0 55
Вище 75 6 15 22 13 78 15
Двчатка Bifl 25 до 75 30 30 50 25 55 80
Нижче 25 65 65 25 70 10 15
Вище 75 5 5 25 5 35 5
з екстарген1тальною патолопею, мають певн1 вщхилення в ф^ичному розвитку. Майже в двох третин таких д1тей спостер1гаеться дисгармонм-HicTb ф^ичного розвитку. Найбтьш значы в1д-хилення вщ bíkobhx стандарт^ ф^ичного розвитку мають fl¡™, як1 народилися в TepM¡H¡ гестацп 29-31 тижы.
1.
Оцнка гармон1йност1 ф1зичного розвитку д1тей, як1 перебували п1д спостереженням, показала, що переважна бтьшють хлопчиюв в першм груп1 мали гармонмний ф^ичний розвиток, тод1 як у доношених д1вчаток в 44% випадюв спостер1га-лася дисгармонмнють, головним чином, за ра-хунок дефщиту маси тта у вщповщност1 до зро-сту.
В друг1й груп1 спостереження в цтому в хлоп-чиюв вфогщно частше (45,70%), ыж у д1вчаток (36,7%) спостер1галася дисгармонмысть ф^ич-ного розвитку. Разом з тим, в груп1 передчасно народжених немовлят наявы вщмЫност! в структур! гармонмност1 ф^ичного розвитку в залеж-ност1 в1д гестацмного в1ку.
Як у хлопчиюв, так \ у д1вчаток, як1 народилися в термш1 35-37 тижыв, невщповщнють маси тта по вщношенню до зросту була майже з такою самою частотою, як у доношених д1тей. Найбтьш значна частота дисгармонмност1 у ф^ич-ному розвитку виявлена у д1тей, як1 народилися в термш1 29-31 тижнк В них р1зниця м1ж параметрах маси вщповщно до зросту становила бтьш, ыждва центильних коридори, та майже з однаковою частотою була обумовлена як дефн цитом так \ надлишком маси.
Таким чином, д1ти, як1 народилися в1д матер1в
Реферат
ФИЗИЧЕСКОЕ РАЗВИТИЕ ДЕТЕЙ, РОДИВШИХСЯ ОТ МАТЕРЕЙ С ЭКСТРАГЕНИТАЛЬНОЙ ПАТОЛОГИЕЙ Мызгина Т.И., Суббота Л.Ю.
Ключевые слова: новорожденные, антропометрические показатели, екстрагенитальная патология, срок гестации
Проведена оценка физического развития детей, которые родились от матерей с экстрагенитальной патологией. Определялись уровень и гармоничность физического развития детей в зависимости от гестационного возраста. Выявлено, что, независимо от
Л1тература
АнтипкЫ Ю.Г. Стан здоров'я д1тей в умовах дм р1зних еколопчних чинниюв // Мистецтво лкування . - 2005. -№2. - С. 16-23.
Воронов М.В.,Петрова С.Г., Осичнюк Л.М., та ¡н. Ф1зич-ний розвиток новонароджених, MaTepi яких мешкають в MicTax з р1зним piBHeM техногенного навантаження // Пе-ринатология и педиатрия. - 2007. - №3(31). - С.15 -17. Забор B.C. Перинатальы чинники ризику синдрому за-тримки внутр1шньоутробного розвитку новонароджених у м. Льв1в та Льв1вськм облаем // Буковинський медичний в1сник. - 2003. - №1. - С. 28-29.
Крюков П.М.,Казакова Л.М.,Шабалдин A.B., Глушков А.Н. Характеристика детей раннего возраста, рожденных от матерей с привычным невынашиванием беременности// Педиатрия.- 2005.- №5.- С.113.
Лопнова 1.Ю., Муравйова H.T., Шевцова T.I., та ¡н. Досвщ виходжування немовлят з екстремально низькою масою т1па ( за даними вщдгпення реашмацп та ¡нтенсивноТ те-panii кшвського пологового будинку №6) // Сучасна педн атр1я . - 2007. - №1(14). - С.143-148.
Санакоева Л.П.,Корюкина И.П. Клинические особенности гипотрофии у детей раннего возраста в Пермском регионе // Педиатрия. - 2006. -№2. -С.92-95.
BÎCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
срока гестации, большинство этих детей имеют дисгармоничность физического развития. У детей, родившихся на 29-31 неделе беременности параметры физического развития не соответствуют гестационному возрасту.
Summary
PHYSICAL DEVELOPMENT OF CHILDREN BORN BY MOTHERS HAVING EXTRAGENITAL PATHOLOGIES. Myzgina T.I., Subbota L.Yu.
Key words: newborns, anthropometric indices, extragenital pathology, gestation term.
We estimated physical development of children born by mothers having extragenital pathologies. The level and the harmonicity of the children development in dependence of gestation term was evaluated. It has been found out that regardless of gestation term the majority of the children are characterized by disharmonious physical development. The parameters of physical development of 29 -31 weeks gestation children do not correspond the parameters of the gestation term.
УДК: 616.61-053.2-092:612.39
ВПЛИВ ХАРЧОВИХ ФАКТ0Р1В НА Р03ВИТ0К НЕФР0ПАТ1Й У Д1ТЕЙ
Одинець Ю.В., Головачова B.O., Губта—Вакулт Г.1., Горбач Т.В., Ярова К.К.
Харювський Нацюнальний медичний уыверситет
Експеримент, буе проведен на щурах - самицях i самцях лтп Bicmap pi3Hozo einy: 8-мкячт (cmapi dopo^i теарини), 3-мкячт (мoлoдi дopocлi теарини), 1-мкячт нащадки (екeieaленmнo дитячому einy), 2-мкячт нащадки (екeieaленmнo пiдлimкoeoмy einy), з фopмyeaнням 4 rnp теа-pин "кoнmpoлъ-ocнoeнa dpy^" з eплиeoм на них (i на пomoмcmeo) хapчoeoгo бapeникa - mapmpa-зищ. Hoeизна ompимaних pезyлъmamie ^лягае e moмy, щo y мoлoдих meap-ин, як oдеpжyeaли paзoм з гжею poзчин хapчoeoгo бapeникa e aдекeamнiй дoзi, eiдбyeaemъcя збыъшення eмicmy у-глoбyлiнie e c^oeam^ npoei, e н^ках cпocmеpiгaemъcя збагачення мезaнгiyмy глoмеpyл на мак-poфaги та пomoeщення базалъних мембpaн кaпiляpie. У 1-мк. meapин-нaщaдкie тих щypie, якг eжиeaли mpampa3ин, eияeленi меmaбoлiчнi пopyшення e ниpкoeiй тканин i пpoяeи e^orni на-пpyги гyмopaлъних pеaкцiй iмyнimеmy.
Ключов1 слова: д1ти, нефропатп, тартразин, щури, метабол1чн1 порушення, морфолопчш змши
Актуальнють проблем етюлоги, мехаызмв мицях i самцях лни BicTap pi3Horo вку: 8-мюячы розвитку i прогресування нефропатм уд1тей ду- (cTapi доросл1 тварини), 3-мюячы (молод1 дорос-же зростае [5, 8]. У тепершнм час pi3KO пщви- л1 тварини), 1-м1сячы нащадки (екв1валентно ди-
щилась захворюван1сть Д1теи на р13номан1тн1 нефропати [7]. В умовах сучасного сусптьства \ впливу р^номаытних несприятливих фактора дуже часто етюлопчний фактор виявити не вда-сться, що попршус якють лкування та прогноз, зменшуе вщсоток видужання [9]. Дослщженнями останых десятирн доведено, що певы захворю-вання нирок, що маыфестують у дошктьному та шктьному вщ, беруть св1й початок в антенатальному та пренатальному перюдах [11]. Думка про приховаы причини виникнення нефропатм у д1тей привела до спроби оцЫити д1ю на нирки харчовоТ добавки — синтетичного фарбника жо-втого кольору — тартразину (Е 102), що широко використовуеться в харчовм промисловост1 у виробництв1 безалкогольних напоТв, кондитерсь-ких вироб1в, морозива, карамели цукерок [2]. Цей експеримент мусить бути демонстрацию наявност1 уражуючих фактор^ для нирок д1тей в умовах сучасного життя.
Мета дослщження: Вивчити вплив харчових фактор^ на загальний метаболам, метаболам нирок та морфолопчы особливост1 тканини нирок д1тей шляхом створення експериментальноТ модел1 розвитку нефропати.
Матер1али та методи досл1дження
Експеримент був проведений на щурах - са-
тячому в1ку), 2-мюячы нащадки (екв1валентно пщл1тковому в1ку), з формуванням 4 пар тварин "контроль-основна група" з впливом на них (I на потомство) харчового барвника (тартразину). Щури у вщ1 2 мю. почали одержувати протягом 1 мюяця спочатку внутр1шньошлунково через зонд, а пот1м додаючи до 1 мл 0,1 % розчину тартразину (в дозах, дозволених стандартами для використання в харчовм промисловост1). Щури перебували у стандартних умовах в1вар1ю. Контрольна група - ¡нтакты тварини такого ж вку одержували 1 мл ф^юлопчного розчину. Частину тварин (7 самиць основноТ та 7 самиць контрольно! груп) вивели з експерименту шляхом декаттаци у вщ 3 мю. Друга частина тварин (7 самиць основноТ та 7 самиць контрольно!' груп) була пщсаджена до самцв. П1сля заплщнення ваг1тн1 самиц, а пот1м п1д час виго-дування самиц-матер1 продовжували одержувати розчин тартразину. Частина потомства цих самиць була виведена з експерименту у вщ1 1 мю. (екв1валентно дитячому в1ку), зразу ж пюля закнчення перюду вигодування (10 щурят основноТ групи та 10 щурят контрольно! групи). Друга частина нащадюв одержувала розчин тартразину з Тжею протягом 2-го мюяця життя. 2-мюячы щурята (екв1 валентно пщл1тковому в1ку) були виведеы з експерименту. Самицнматер1 у вщ 8
