CC BY
47
© Похилько В. I., Траверсе Г. М., Цвiренко С. М., Жук Л. А., Оскоменко М. М. УДК: 616-053.32"46"
Похилько В. I., Траверсе Г. М., Цв 'ренко С. М., Жук Л. А., Оскоменко М. М.
ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕН1 Д1ТИ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОСТНАТАЛЬНУ АДАПТАЦ1Ю ТА СТАН ЗДОРОВ'Я У РАННЬОМУ В1Ц1
ВДНЗ УкраГни «УкраГнська медична стоматологiчна академiя» (м. Полтава)
Робота е самостмним фрагментом 1н1ц1ативно1 науково-досл1дно1 роботи «Розробити систему ран-н1х л1кувально-д1агностичних та профтактично-реа-б1л1тац1йних заход1в для попередження пол1органних уражень у передчасно народжених д1тей», номер державно! реестрацИ 011411003088.
У зв'язку з досягненнями новггых медичних технолога в неонатологИ особливо! актуальност1 набула проблема виходжування д1тей з низькою масою т!па при народженн1 та п1двищення якост1 !х життя. Недоношен! д1ти е особливою категор1ею д1тей з власти-вою !м функц1ональною незртютю та специф1чними патолог1чними станами, як супроводжують зм1ну умов оточуючого середовища при переход! з вну-тршньоутробного етапу життя до позаутробного.
Значн устхи в медицин! ! фармаколог!!, досягнут! за останн роки, майже не вплинули на частоту виникнення передчасних полопв. В усьому свт незалежно вщ економ!чного розвитку держав спо-стер!гаеться стмка тенден^я до зростання частоти передчасних полопв [6,13,20]. У травы 2012 року ВООЗ ! партнери опублкували доповщь «Народже-н занадто рано - доповщь про глобальн! дм по вщ-ношенню до передчасних полопв», який мютить перший за всю ¡стор!ю анал!з частоти передчасних полопв у свт. Провщы автори вважають, що проблема передчасних полопв залишаеться недооцЫе-ною ! обдтеною увагою. За даними ВООЗ, близько 15 млн. д!тей щороку народжуеться передчасно. Це бтьш н!ж кожна десята дитина, 11,1% уЫх полопв у св1т1 е передчасними. 1 млн. з цих немовлят помирае в перш! дн життя. У 184 кра!нах показни-ки передчасних полопв вартються вщ 5% до 18% вщ числа народжених дггей. Бтьше 60% випадюв передчасних полопв вщбуваеться в Африц! ! Аз1!, але передчасн! пологи е глобальною проблемою. У кра!нах з низьким р!внем доходу, в середньому, 12% д!тей народжуеться занадто рано в пор1вняны з 9% в кра!нах з бтьш високим р!внем доходу. Усе-редин! кра!н до вищого ризику тддаються бщнш Ым'!.
Проблема передчасних полопв не обмежуеться лише кра!нами з низьким р!внем доходу. США ! Бра-зил!я входять в десятку кра!н з найвищим числом випадюв передчасних полопв. У США, наприклад, близько 12%, або бтьше одного з дев'яти випадюв вЫх полопв вщбуваються передчасно. Найбтьше
число передчасних полопв зареестровано в таких кра!нах: lндiя, Китай, Нiгерiя, Пакистан, США, Ф!шппг ни, Демократична Республiка Конго, Бразктя. На вщ-мЫу вiд них в наступних 11 кра!нах зареестрована найнижча частота передчасних полопв: Бторусь, Еквадор, Латвiя, Фiнляндiя, Хорватiя, Самоа, Литва, Естоыя, Антигуа/Барбуда, Японiя i Швецiя [36].
За даними ВООЗ, близько 15% передчасних полопв вщбуваються до 32 тижыв гестаци [6]. На сьо-годнi не видтяють ступенiв недоношеностi, але у вщ-повiдностi до мiжнародно! статистично! класифiкацi! хвороб та спорiднених проблем охорони здоров'я е шифри: Р07 - розлади, що пов'язан i3 скороченням термiну вагiтностi та малою масою плода; Р07.0 -надзвичайно мала маса тта; Р07.2 - надзвичайна незртють; Р07.3 - mini випадки недоношеностг В Укра!ы практику реестрацп та виходжування екс-темально недоношених новонароджених розпочато з 2007 року.
Найбтьш вразливими серед недоношених новонароджених е д™, яю народилися до 30-го тижня ваптност з надзвичайно малою масою тта (НММТ) (1000-1499 г) або дуже малою масою тта (ДММТ) (500-999 г) при народженнг За даними D.E. Ballot et al. (2012) частка дггей з НММТ становить близько 1% уЫх дтей, народжених живими [11]. За даними шших науков^в цей показник коливаеться вщ 0,3 до 1,9% i мае тенден^ю до зростання [5,22,26,33,36]. За даними центру статистики МОЗ в Укра!ы щороку передчасно народжуеться близько 23000 малююв, близько 4000 з них - з ДММТ, у тому чист близько 1300 дтей з НММТ, що складае 0,3% вщ уЫх новонароджених [8]. Таю дгт мають значн вщмшност у ви-живаннi, захворюваностi та наслщках виходжування у порiвняннi з дгтьми iнших вагових категорiй [4].
Не зважаючи на велику ктьюсть дослiджень, причини передчасних полопв, в тому чи^ i до 30 тиж-нiв гестацi!, залишаються до кiнця не зрозумiлими. У бтьшост випадкiв (до 70%) передчасн пологи вщ-буваються спонтанно, з неуточнених причин, серед яких тригерна роль належить запаленню [6,13]. 6 науковi докази, що понад 90% полопв, яю вщбуваються до 28 тижыв ваптносД корелюе з наявнютю у матерi запалення шфекцмно! природи [14]. За даними ряда авторiв переважна бiльшiсть плацент, отриманих пюля вкрай передчасних полопв, мають ознаки хорюамнюыту, який е результатом впливу
шфекцмних патогенних агентiв [19]. За даними лг тератури, бактерiальна iнвазiя мае бiльший вплив на виникнення передчасних полопв, нiж вiрусна.
Новонародженi з НММТ суттево впливають на показники неонатально! та малюково! смертностi та захворюваностi. У свт щорiчно помирае близько 8 млн. немовлят, у 17-34% iз них смерть пов'язана з передчасним народженням. Недоношен ново-народженi, якi помирають протягом першого року життя складають 57,6% серед усiх померлих дтей вiком до 1 року [27,28]. У всьому свт передчас-н пологи е основною причиною смертi дiтей у вiцi до п'яти роюв [36].
Американська асоцiацiя акушерiв-гiнекологiв на основi численних клiнiчних дослщжень у 2002 роцi визначила пор^ життездатностi дiтей, який дорiвнюе 25 тижням гестаци i передбачае досягнення маси тта не менше 500 г Дан дослiджень Нацiонального шституту здоров'я дiтей та розвитку людини США свiдчать про високу захворюванють та смертнiсть немовлят, якi народилися до 26 тижня гестаци, а до 24 тижня захворюванють сягае майже 100%, смерт-нють - 90%. Високий ризик щодо виживання та по-дальшо! якостi життя мають дiти з НММТ та геста-цiйним вiком 22-24 тижнг Вони входять в так звану «Ыру зону», тобто групу дтей з невизначеним прогнозом [14,20,33]. Доогидження, здiйсненi у неона-тальних центрах США, свщчать, що виживання дггей з НММТ тим вище, чим бiльший гестацiйний вiк ди-тини (близько 30% в 23 тижн та майже 90% в 30 тиж-нiв) та чим бтьша !х вага при народженн (55% при масi тiла 500-750 г та 88% при мас 750-1000 г) [17]. Звертае на себе увагу той факт, що ще у 1996 роц в США в гестацмному вiцi 23 тижн не виживала жодна дитина, в 24 тижн - 33%, а в 27 тижыв - 85% немовлят [22]. Аналопчна тенден^я збiльшення виживання дiтей з НММТ спостер^аеться у кра!нах бвропи. Так, за даними понад 20-ти неонатальних центрiв Нiмеччини, рiвнi виживання дано! категори дiтей зросли з 82% до 89% у 2004-2008 роках, тобто летальнють не перевищуе 11% [14]. У Нидерландах порiвнювались рiвнi виживання новонароджених з вагою менше 750 г у вщдтеннях Ытенсивно! тера-пп в 1996-2000 роках та 2001-2005 роках, як склали 65,8% i 88,1% вщповщно. Загальний показник виживання за 10 роюв становив 62%. На пiдставi про-ведених дослiджень основним чинником перинатально! смерт названо низький гестацмний вiк [18]. Подiбнi результати були отриманi i у доатджены, метою якого було вивчення факторiв ризику перинатально! та неонатально! смерт новонароджених з НММТ в 1сланди протягом 5 роюв. Було показано, що основними факторами летальних наслщюв протягом усього дослщження залишаються гестацiйний вiк, шфек^я пiд час вагiтностi, внутрiшньо шлуноч-ковi крововиливи (ВШК) та рестраторний дистрес-синдром (РДС). Це свщчить про те, що структура чинниюв ризику смертi практично не змЫюеться з часом i тому заходи профтактики повиннi бути в першу чергу спрямованi на попередження передчасних полопв та розробку ефективних методiв про-лонгування вагiтностi [23,29].
Виживання та захворюванють новонароджених з НММТ у кра!нах, що розвиваються, мае дещо Ыши закономiрностi. Проспективне дослiдження за учас-тю дтей з НММТ, народжених у 2006-2008 роках в 1нди, визначило показник виживання 56%. Основними причинами смерт стали: легенева кровоте-ча (25%), яка розвивалась у 20% дггей з РДС, ВШК (22,5%) та сепсис (20%). Найпотужншими чинни-ками ризику смерт були маса тта <750 г та геста-цмний вк <28 тижнiв. Науковцями у Схщному Не-палi отримано схожi данi, де серед новонароджених з НММТ вижило 60,8% малююв. Виживання зроста-ло iз збтьшенням ваги при народженнi та гестацй ного вiку [31].
Науковi дослщження, якi стосуються захворю-ваностi дано! категори новонароджених показують, що зi збтьшенням виживання глибоко недоношених дгтей, кiлькiсть патологiчних станiв, що супрово-джують !х постнатальну адаптацiю, не зменшуеться [23,24]. 10-15% недоношених дтей, що виживають, мають наслiдком важку швалщнють. Саме немовля-та з НММТ та значною незртютю мають найвищий ризик смертi, а також знаходяться у груп найбть-шого ризику щодо розвитку хронiчно! патологи нер-вово! системи, сенсорного апарату, оргаыв дихання та пов'язано! з нею швалщизаци [2,17,25].
За даними мета-аналiзу, проведеного за результатами бтьше, нiж 30 дослiджень по усьому свгту щодо визначення причин смерт дiтей з НММТ у нео-натальному перiодi, вiрогiдно найбтьш загрозливи-ми життю станами назван iнфекцiя з розвитком сепсису, ВШК ИМУ ступенiв та РДС. За даними рiзних авторiв, частота неонатального сепсису у немовлят з НММТ становить 40-50%, а летальнють вщ нього сягае 50%. Важк ВШК виникають у 43-67% новонароджених з НММТ i приводять до смерт кожну п'яту дитину [1,10,12]. РДС, як провщний патолопчний стан у новонароджених з НММТ у ранньому нео-натальному перюд^ зумовлюе смерть 13-29% немовлят.
За даними ретроспективного 10^чного дослг дження, проведеного у Голланди, пщ час перебуван-ня у вщдтенн анестезiологi! та iнтенсивно! терапi,|, новонароджених у 62,3% немовлят з НММТ розви-ваеться РДС, у 46,6% - бронхолегенева дисплазiя (БЛД), у 50,7% - сепсис, у 34,2% - перивентрику-лярна лейкомаля^я (ПВЛ) i у 24,7% - ВШК 1-11 ст. Частота РДС була значно вищою в перюд з 1996 по 2000 роки, тодi як сепсис i гiпербiлiрубiнемiя - в перюд з 2001 по 2005 роки [26]. Аналопчне доатджен-ня, проведене у 2006-2008 роках в 1нди, продемон-струвало, що найпоширеншими захворюваннями неонатального перюду у надзвичайно недоношених дгтей е РДС (67,8%), сепсис (62,1%) та ппербтг рубiнемiя (59,8%) [29,34]. З'являеться все бiльше даних, якi пщтверджують тiсний багатофакторний взаемозв'язок патологiй недоношених дгтей мiж собою.
В структурi летальност недоношених новонароджених дiтей в Укра!ы домiнують: сепсис, який складае майже 40%, ВШК, iнфекцi!, специфiчнi для перинатального перiоду, вродженi аномали розвитку, РДС, некротичний ентероколк Данi клЫко-
епщемюлопчних досл1джень св1дчать про те, що захворюван1сть I смертнють ц1е! категор1! немовлят до 20 раз1в перевищуе ц1 показники у д1тей, як1 на-родилися з нормальною масою [6,30]. Також вияв-лен1 асоц1ац1! м1ж НММТ та порушенням ф1зичного, моторного й когнггивного розвитку п1сля народжен-ня та рядом хроычних захворювань [8]. Виживання таких немовлят в Укра!н1 завдяки сучасним перина-тальним технолог1ям, яю базуються на св1товому до-свщ, мае пов1льну тенденц1ю до зростання [3,7,8].
Анал1з св1тового досв1ду запровадження репо-нал1зац1! перинатально! допомоги свщчить, що ця система е найбтьш ефективною, забезпечуе фор-мування висококвал!фкованого персоналу ! яюсно-го використання складного медичного обладнання та мае максимальний ефект вщ ¡нвестицм в медич-н ресурси [5]. У США в 70-х роках ХХ стор!ччя впер-ше було створено систему, ор!ентовану на знижен-ня перинатально! захворюваност! та смертност! одночасно ¡з забезпеченням високо! якост! догляду за вагггними та новонародженими високого ризику. У Япони завдяки оргаызаци перших перинатальних центр!в, як1 об'еднали акушерсью та дитяч! стац!-онари, у 1979 роц покращилися показники вихо-джування д!тей з масою тта менше 1000 г з 44% у 1980 роц до 83% - у 2005 роцг Сьогодн ця кра-!на мае один з найнижчих у свт показниюв частоти передчасних полопв та смертност! недоношених новонароджених, забезпечуючи виживання 80% новонароджених незалежно вщ !х маси тта при на-родженнг
Катамнестичне спостереження за маловаговими дггьми у розвинених кра!нах свггу ведеться з юнця 70-х роюв минулого стор!ччя, що сьогодн! дае мож-ливють оцшити наслщки передчасного народження впродовж 35 роюв у медичному, сощальному та еко-ном!чному аспектах. Свггов! дослщження демон-струють, що вщдалеы наслщки та зниження якост! життя д!тей, народжених з НММТ, визначае хроыч-на патолопя, яка розвиваеться у них в результат! перенесених в перш! мюяц життя захворювань, ¡н-тенсивно! терап!! та ятрогенного впливу [1,2,15,30]. 1талмсью дослщники виявили, що, не зважаючи на те, що юльюсть передчасних полопв та виживання новонароджених НММТ зростають, !х медико-соцг альна неспроможнють в майбутньому мае невтшы тенденц!! [35].
Несприятливими наслщками розвитку визнана тр!ада: ДЦП, двоб!чна слтота, глухота. Основними факторами ризику смерт! чи розвитку несприятли-вих наслщюв у дггей з НММТ, як1 дожили до 36 тижыв постконцептуального в!ку, виявились БЛД, уражен-ня ЦНС та важка ретинопат!я недоношених [6,32]. Майже 7,3% д!тей з НММТ помирають у в1ц1 до 1 року вщ синдрому раптово! малюково! смерт! [21]. Одним з найбтьш загрозливих наслщюв е ДЦП, частота якого серед д!тей з вагою менше 1000 г у 70-80 раз!в вища, ыж у доношених, ¡, за даними р!зних автор!в, сягае 7,2-13,4% проти 0,13-0,19% [4,21]. У немовлят з гестацмним вком 23-27 тижыв частота його становить 8,7-9,1% за даними австра-лмських вчених та 11-35% - за даними европейських доогмджень, а серед народжених до 26 тижыв - 18%
у скоригованому в1ц1 30 мюяц!в [30]. Д1ти з гестацг ею 28-31 тиждень розвивають ДЦП у 5-8% випадюв. Французьк! вчен! повщомляють, що недоношен! дгги зумовлюють 25% уЫх випадюв ДЦП у скоригованому в1ц1 2 роки [33].
Дана патолопя е результатом перенесених у неонатальному перюд! важких ВШК, яю е орга-ычним пщфунтям для формування невролопчного дефщиту. Так, д!ти з ВШК розвивають ДЦП у 28%, з ВШК IV ступеню - у 60%, без ВШК - у 7%. Зага-лом, дан! щодо ¡нвалщизуючого нейросенсорного дефщиту серед надзвичайно маловагових д!тей значно р!зняться пом!ж кра!нами, проте ч!тко про-слщковуеться тенденц!я до зниження найбтьш загрозливих з них впродовж останых десятир!ч. Так, в США виживання д!тей з НММТ до 2 роюв у 19791980 роках склало 25,4%, з них не мали невроло-пчно! дисфункц!! 12,5% д!тей, у 1985-1987 роках ц показники склали 37,9% ! 71,6% вщповщно, а у 1991-1992 роках 56,2% та 71,3%. Незважаючи на це, нейросенсорн в!дхилення цих вразливих д!тей у шюльному в1 ц1 (8 роюв) збер!гають досить високу частоту в пор1вняны з нормоваговими д1-тьми [10]. За даними канадських вчених, частота ДЦП серед д!тей з вагою при народженн менше 800 г за 20-р1чний перюд (1983-2003 роки) змен-шилась з 20 до 12%, проте зросла частка глухоти та вщставання у когнггивному розвитку [30]. 1нш1 автори вщзначають, що значне вщставання у нер-вово-псих!чному розвитку у скоригованому в1ц1 18-24 мюяц мають 34% д!тей [25].
В цтому, за даними мета-анал!зу, частота не-йросенсорно! ¡нвалщизаци серед екстремально недоношених д!тей у розвинених кра!нах свггу ко-ливаеться в д1апазоы 10,9-26,8% проти 0,1-2,3% у доношених д!тей. Близько 10,6-13,2% з них отри-мують державну фшансову допомогу в зв'язку з хворобою чи втратою працездатност! проти 1,3-1,7% серед решти населення. Разом з тим, яюсть життя таких людей у дорослому в1ц1 (за результатами са-мооцЫки) практично не вщр1зняеться вщ решти, хоча у оЫб з невролопчним дефщитом вона е ниж-чою [17,21].
Враховуючи той факт, що д!ти з НММТ, за раху-нок свое! незртост!, мають значн! вщмЫност у темпах росту, розвитку ! особливостях адаптацп, навггь тих з них, чий розвиток мае сприятливий перебщ не можна назвати цтком здоровими. Ряд заруб!жних доотджень визначили сукупнють проблем, що су-проводжують рют ! розвиток таких д!тей, та, певною м!рою, впливають на яюсть !х життя. Такими проблемами е: знижена толерантнють до ш, недостатне депо харчових речовин, дефщит б1лк1в та енерг!!, затримка постнатального ф!зичного розвитку, про-блеми ¡мунолопчного статусу ! алерг!!, висока ¡н-фекцмна захворюванють, особливо рестраторно-синцит!альним в!русом, значний р!вень ускладнень та регосп!тал!зац1й, остеопен!я, зал!зодеф1цитн! стани, порушений рют кл!тин (цукровий д!абет, сер-цево-судинна патолог!я), м!н!мальна мозкова дис-функц!я [4,26].
В1дм1тимо, що яюсний супров!д екстремально недоношених малююв е пр!оритетним ! дозволяе
досягти значного зниження частоти вищезазна-чених ускладнень [2,7]. Зважаючи на пластичнють та регенераторнi можливост дитячо! нервово! системи та психки, iндивiдуалiзованi програми корекцi! соцiально! та емоцмно! дизадаптацi! де-монструють достатньо високу ефективнiсть, однак лише за умови раннього !х початку. Досвщ розви-нених кра!н свiту свщчить про зниження показниюв iнвалiдностi у скоригованому вщ 2,5 роки з 37-44% у 1995 рощ до 11-16% у 2011 рощ з запроваджен-ням регiоналiзацi! медично! допомоги та активного 1"о!!ош-ир супроводу екстремально маловагових дiтей. У вМ 6 рокiв 73% з них е здоровими або мають м^мальы вщхилення у розвитку [9,16]. Мета-ана-лiз, проведений з залученням 3133 надзвичайно недоношених пащен^в, показав значний позитивний ефект програм раннього втручання на когытивний та емоцмний розвиток як у малюковому, так i у до-шкiльному вц з дещо меншим впливом на мото-рний розвиток [7,8,13].
Проаналiзувавши iнформацiю, отриману з лте-ратурних джерел, можна стверджувати, що проблема дтей з НММТ виходить на перший план у галузi неонатолопчних дослiджень та перинатально! допомоги передчасно народженим дiтям. Виживання
таких дгтей щороку зростае, а, отже, збтьшуеться i !х захворюванють та обсяг проблем, пов'язаних з адаптащею, виходжуванням, розвитком та захво-рюванiстю.
Важливим е органiзацiя катамнестичного спо-стереження за цими дгтьми, оскiльки загальноприй-нятi методи диспансерного спостереження в дитя-чих полынках, «схематичнють» i стандартний пiдхiд у ведены дгтей з рiзних груп ризику не дозволяють здмснити в повному обсязi всi необхiднi л^вально-дiагностичнi та реабiлiтацiйнi заходи недоношеним дгтям з ДММТ та НММТ. В план спостереження необ-хщно включити ведення соматичних захворювань, характерних для перинатального в^ (недостатнiсть та порушення харчування, БЛД, анемiя, остеопеыя, ретинопатiя).
Цi дiти потребують ункального диспансерного спостереження, основними принципами якого е: профтактична направленiсть, рання дiагностика, рання корекцiя, мiнiмальна агресiя, повна безпека, розробка шдивщуальних програм реабгттаци та !х реалiзацiя, надання необхщного освiтнього рiвня та емоцiйно! пщтримки батькам передчасно народже-но! дитини з ДММТ та НММТ.
Л^ература
1. Волосовец А.П. Последствия перинатальных поражений центральной нервной системы: дискуссионные вопросы / А.П. Во-
лосовец, С.П. Кривопустов, И.А. Логинова [и др.] // Здоровье ребёнка. - 2008. - № 4 (13). - С. 101-106.
2. Знаменська Т.К. Медико-етичш проблеми штенсивноУ терапп у екстремально недоношених новонароджених / Т.К. Зна-
менська, Т.В. Куршша // Неонатолопя, хiрургiя та перинатальна медицина. - 2012. - Т. 2, № 2 (4). - С. 5-9.
3. Наказ вщ 29.08.2006 № 584 Про затвердження Протоколу медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою
тта при народженш. Протокол медичного догляду за новонародженою дитиною з малою масою тта при народженш. -41 с.
4. Ыточко К.О. Аналiз захворюваност недоношених новонароджених в залежност вщ тривалост безводного промiжку /
К.О. Ыточко // Таврический медико-биологический вестник. - 2012. - Том 15. - №2. - С. 58-64.
5. Шунько 6.6. Шляхи розвитку неонатологп в УкраУш у ХХ1 стол^ - впровадження свп-ових стандар^в надання медичноУ до-
помоги глибоко недоношеним дп"ям та Ух подальша медико-соцiальна реабiлiтацiя / 6.6. Шунько, О.Т. Лакша, О.О. Белова [та ш.] // Современная педиатрия. - 2010. - № 1 (29). - С. 10-12.
6. Шунько 6.6. Дiти з дуже малою масою тта: сучасш проблеми оргашзацп медичноУ допомоги, штенсивноУ терапп та виход-
жування / 6.6. Шунько, О.С. Яблонь // Жшочий лкар. - № 4. - 2007. - С. 13.
7. Шунько 6.6. Впровадження концепцп подальшого розвитку перинатально! допомоги в УкраУш / 6.6. Шунько // Неонатолопя,
хiрургiя та перинатальна медицина. - 2011. - Т. 1, № 1. - С. 10-16.
8. Яблонь О.С. Надзвичайно мала маса при народженш - катамнез якост життя / О.С. Яблонь, Ю.Д. Власенко // Неонатолопя,
хiрургiя та перинатальна медицина. - 2014. - Т. 4, № 2 (12). - С. 62-68.
9. An algorithm for identifying and classifying cerebral palsy in young children / K.C.K. Kuban, E.N. Allred, T.M. O'Shea [et al.] // J Pe-
diatr. - 2008. - Vol. 153 (4). - P. 466-472.
10. Cranial Ultrasound Lesions in the NICU Predict Cerebral Palsy at Age 2 Years in Children Born at Extremely Low Gestational Age / K.C.K. Kuban, E.N. Allred, T.M. O'Shea [et al.] // J Child Neurol. - 2009. - Vol. 24 (1). - P. 63.
11. Developmental outcome of very low birth weight infants in a developing country / D.E. Ballot, J. Potterton, T. Chirwa [et al.] // BMC Pediatrics. - 2012. - Vol. 12 (11). - P. 387-392.
12. Early developmental intervention programmes post-hospital discharge to prevent motor and cognitive impairments in preterm infants / A. Spittle, J. Orton, P. Anderson [et al.] // Cochrane Database Syst Rev. - 2012.
13. Global report on preterm birth and stillbirth (3 of 7): evidence for effectiveness of interventions / F.C. Barros, Z. qar Ahmed Bhutta, M. Batra [et al.] // BMC Pregnancy and Childbirth. - 2010. - Vol. 10. - P. 303-357.
14. Impaired language abilities and white matter abnormalities in children born very preterm and/or very low birth weight / N. Reidy, A. Morgan, D.K. Thompson // J Pediatr. - 2013. - Vol. 162 (4). - P. 719-724.
15. Intensive Care for Extreme Prematurity - Moving Beyond Gestational Age / J.E. Tyson, N.A. Parikh, J. Langer [et al.] // N Engl J Med. - 2008. - Vol. 358 (16). - P. 1672-1681.
16. Identification of Inflicted Traumatic Brain Injury in Well-Appearing Infants Using Serum and Cerebrospinal Markers: A Possible Screening Tool / T. Dulani, R.P. Berger, P.D. Adelson [et al.] // Pediatrics. - 2006. - Vol. 117, № 2. - Р. 325-332.
17. Impact of bronchopulmonary dysplasia, brain injury, and severe retinopathy on the outcome of extremely low-birth-weight infants at 18 months: results from the trial of indomethacin prophylaxis in preterms / B. Schmidt, E.V. Asztalos, R.S. Roberts [et al.] // JAMA. - 2003. - № 289. - Р. 1124-1129.
18. Koman L.A. Cerebral palsy / L.A. Koman, B.P. Smith, J.S. Shilt // Lancet. - 2004. - Vol. 15. - P. 1619-1631
19. Krumbiegel D. Combined Toll-like receptor agonists synergistically increase production of inflammatory cytokines in human neonatal dendritic cells / D. Krumbiegel, F. Zepp, C.U. Meyer // Hum Immunol. - 2007. - Vol. 68 (10). - P. 813-822.
20. Kusuda S. Morbidity and Mortality of Infants With Very Low Birth Weight in Japan: Center Variation / S. Kusuda // Pediatrics. -2006. - № 118. - P. 1130-1138.
21. Lefebvre R. Cognitive and educational outcomes in early adulthood for infants weighting 1000 grams or less at birth / R. Lefebvre,
E. Mazurier, R. Tessier // Acta Paediatr. - 2005. - P. 733-740.
22. Level and volume of neonatal intensive care and mortality in very-low-birth-weight infants / C.S. Phibbs, L.C. Baker, A.B. Caughey [et al.] // N Engl J Med. - 2007. - № 24. - P. 2165-2175.
23. Microstructural Brain Development After Perinatal Cerebral White Matter Injury Assessed by Diffusion Tensor Magnetic Resonance Imaging / P.S. Hbppi, B. Murphy, S.E. Maier [et al.] // PEDIATRICS. - Vol. 107, No. 3. - March 2001. - P. 455-460.
24. Neurodevelopmental and functional outcomes of extremely low birth weight infants in the National Institute of Child Health and Human Development Neonatal Research Network, 1993-1994 / B.R. Vohr, L.L. Wright, A.M. Dusick [et al.] // Pediatrics. - 2000. -№ 105. - P. 1216-1226.
25. Neurologic and developmental disability at six years of age after extremely preterm birth / N. Marlow, D. Wolke, M.A. Bracewell [et al.] // N Engl J Med. - 2005. P. 9-19.
26. Neurological and developmental outcome in extremely preterm children born in England in 1995 and 2006: the EPICure studies / T. Moore, E.M. Hennessy, J. Myles [et al.] // BMJ. - 2012. - Vol. 345. - P. 7961.
27. Outcome of infants 23-26 weeks' gestation pre and post surfactant / S.E. Jacobs, K. O'Brien, S. Inwood [et al] // Acta Paediatr. -2000. - № 89. - P. 959-965.
28. Piccinini A. M. DAMPening Inflammation by Modulating TLR Signalling / A.M. Piccinini, K.S. Midwood // Mediators Inflamm. -2010. - Vol. 67. - P. 23-95.
29. Post-neonatal Mortality, Morbidity, and Developmental Outcome after Ultrasound-Dated Preterm Birth in Rural Malawi: A Community-Based Cohort Study / M. Gladstone, S. White, G. Kafulafula [et al.] // PLoS Med. - 2011. - Vol. 8 (11). - P. 1001-1121
30. Risk Factors for Neonatal Morbidity and Mortality Among "Healthy," Late Preterm Newborns / C.K. Shapiro-Mendoza, K.M. To-mashek, M. Kotelchuck [et al.] // Sem. Perinatology. - 2006. - № 30. - P. 54-60.
31. Survival and Long-Term Neurodevelopmental Outcome of Extremely Premature Infants Born at 23-26 Weeks' Gestational Age at a Tertiary Center / R.E. Hoekstra, T. Bruce Ferrara, R.J. Couser [et al.] // Pediatrics. - 2004. - № 113. - P. 1-6.
32. Trends in survival among extremely low birth weight infants (less than 1000 g) without significant bronchopulmonary dysplasia /
F. Botet, J. Figueras-Aloy, X. Miracle-Echegoyen [et al.] // BMC Pediatr. - 2012. - Vol. 12. - P. 63.
33. Very premature births: Dilemmas and management. Part 1. Outcome of infants born before 28 weeks of postmenstrual age, and definition of a gray zone / G. Moriette, S. Rameix, E. Azria [et al.] // Arch Pediatr. - 2010. - Vol. 17 (5). - P. 518-526.
34. Volpe J.J. Brain injury in premature infants: a complex amalgam of destructive and developmental disturbances / J.J. Volpe // Lancet Neurol. - 2009. - Vol. 8 (1). - P. 110-124.
35. Volpe J.J. Neurobiology of periventricular leukomalacia in the premature infant / J.J. Volpe // Pediatr Res. - 2001. - N 50 (5). -P. 553-562.
36. www.who.int/mediacentre/factsheets/fs363/ru/t
УДК: 616-053.32"46"
ПЕРЕДЧАСНО НАРОДЖЕН1 Д1ТИ: СУЧАСНИЙ ПОГЛЯД НА ПОСТНАТАЛЬНУ АДАПТАЦ1Ю ТА СТАН ЗДОРОВ'Я У РАННЬОМУ В1Ц1
Похилько В. I., Траверсе Г. М., ^ipeHKO С. М., Жук Л. А., Оскоменко М. М.
Резюме. В статт представлено аналiз сучасних лтературних даних стосовно частоти передчасних полопв в кражах свггу та в Украшг Особливу увагу привернули дiти, яю народилися до 30-го тижня ваптнос-т з надзвичайно малою масою тта або дуже малою масою тта при народженнг Наведено структуру за-хворюваност та причин смерт цих дтей в неонатальному перюдг Показано, що 3i збтьшенням виживання глибоко недоношених дтей, юльюсть патолопчних стаыв, що супроводжують ¡х постнатальну адаптацю, не зменшуеться i е майже однаковою в уЫх кражах. Значна незртють ¡х обумовлюе найвищий ризик смерт та розвитку патологи нервово'| системи, сенсорного апарату, оргаыв дихання та пов'язано'| з нею швалщи-зацп. Важливим е оргаызащя катамнестичного спостереження для здмснення в повному обсязi необхщних л^вально^агностичних та реабгттацмних заходiв передчасно народженим д™м.
Ключовi слова: недоношен дiти, виживання, захворюванють, катамнестичне спостереження.
УДК: 616-053.32"46"
ПРЕЖДЕВРЕМЕННО РОЖДЕННЫЕ ДЕТИ: СОВРЕМЕННЫЙ ВЗГЛЯД НА ПОСТНАТАЛЬНУЮ АДАПТАЦИЮ И СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ В РАННЕМ ВОЗРАСТЕ
Похилько В. И., Траверсе Г. М., Цвиренко С. Н., Жук Л. А., Оскоменко Н. Н.
Резюме: В статье представлен анализ современных литературных данных о частоте преждевременных родов в мире и в Украине. Особое внимание среди недоношенных новорожденных привлекли дети, родившиеся до 30-й недели беременности с чрезвычайно малой массой тела или очень малой массой тела при рождении. Приведена структура заболеваемости и причин смерти этих детей в неонатальном периоде. Показано, что с увеличением выживаемости глубоко недоношенных детей, количество патологических состояний, сопровождающих их постнатальную адаптацию, не уменьшается. Значительная незрелость их обусловливает высокий риск смерти и развития патологии нервной системы, сенсорного аппарата, органов дыхания и связанной с ней инвалидности. Важна организация катамнестического наблюдения за этими детьми для осуществления в полном объеме необходимых лечебно-диагностических и реабилитационных мероприятий недоношенным детям.
Ключевые слова: недоношенные дети, выживание, заболеваемость, катамнестическое наблюдение.
UDC: 616-053.32"46"
PREMATURE CHILDREN: MODERN VIEW ON POSTNATAL ADAPTATION AND HEALTH AT AN EARLY AGE
Pokhylko V. I., Traverse G. M., Tsvirenko S. M., Zhuk L. A., Oskomenko M. M.
Abstract. The paper presents the analysis of current literature data on the frequency of premature birth in the world and in Ukraine. It has been shown that significant advances in medicine and pharmacology, achieved in recent years, almost did not affect the incidence of premature birth. All over the world, regardless of the economic development, there is a steady upward trend in their frequency. According to WHO, about 15 million children are born prematurely each year. 11.1% of all births worldwide are premature. 1 mln. of these infants die in the first days of life. In 184 countries, premature birth rates range from 5% to 18% of the total number of born children. More than 60% of premature births occur in Africa and Asia. In low-income countries, on average, 12% of children are born prematurely, as compared with 9% in countries with high income. The most vulnerable among premature infants are those born before 30 weeks of gestation with extremely low birth weight (1000-1499 g) or very low birth weight (500-999 g). In most cases (70%) premature birth occurs spontaneously for unspecified reasons, among which the trigger role belongs to inflammation. Over the last decade, one has observed the upward tendency of survival among children with extremely low birth weight or very low birth weight in the US and Europe. Despite modern perinatal technologies based on international experience, the survival of infants in Ukraine still displays a slow upward tendency.
The researches related to the morbidity of this category of infants show that with the increase in survival of premature infants, the number of pathological conditions that accompany their postnatal adaptation does not actually decrease. Global researches show that chronic pathology that develops as a result of diseases during the first months of life, intensive care and iatrogenic exposure define the long-term effects and reduced quality of life for children born with extremely low birth weight. The main factors for fatal cases in premature infants are gestational age, infection with the development of sepsis, intra-ventricular hemorrhage and respiratory distress syndrome. Cerebral palsy is one of the most alarming consequences, whose frequency among premature infants is by 70-80 times higher than in full-term ones.
The analysis of world experience in implementing the regionalization of perinatal care shows that this system is the most efficient in the organization of care for premature infants. It is important to arrange the follow-up monitoring of these children, since the standard methods of dispensary observation at children's clinics in management of children from different risk groups do not allow to implement to the full extent all the necessary diagnostic, medical and rehabilitation measures for premature infants.
Keywords: premature children, survival, morbidity, follow-up observation.
Рецензент - проф. Фесенко М. £.
Стаття надшшла 20.03.2016 року
