CC BY
7
indications, taking into account the severity and course of the disease. Conclusion. Our data indicate that the frequency of microbial sensitization in children with recurrent bronchitis is higher than in children with obstructive form of bronchitis that is obviously a favourable background for the development of infectious-allergic bronchial asthma. For patients with obstructive bronchitis, the state of bacterial polysensitization is more typical. Conducted studies indicate the feasibility of a comprehensive approach and evaluation of various clinical forms of bronchitis in young children, taking into account bacteriological, clinical-radiological and bronchological data that help to clarify the mechanisms of pathogenesis of this pathology and the use of rational methods of therapy.
DOI 10.31718/2077-1096.22.1.58 УДК: 618.3/.4]-036:618.177](477.83)
Шлемкевич А.М., Шаргородська 6.Б., Школьник О.С., Гнатейко О.З. ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1 ТА ПОЛОГ1В У Ж1НОК З БЕЗПЛ1ДДЯМ В АНАМНЕЗ1
ДУ «1нститут спадковоТ' патологи НАМН Украши», м. Львiв, УкраТ'на
Мета роботи. Анал/з даних соматичного, репродуктивного, гiнеколоriчного анамнезу, переб/гу та завершення ваг/тност/ у жiнок з безпл/ддям в анамнезi серед контингенту Льв/вськоТ областi. Матерiал i методи. Проанал1'зовано дан результатie медико-генетичного консультування 170 жi-нок в/ком 18-42 рок/в, з безпл/ддям в анамнезi (основна група). Порiвняння проводили з анало^чними параметрами 80 здорових ж/нок, в/ком 18-42 роюв, контрольноТ групи. Вивчено дан соматичного, репродуктивного, гiнеколоriчного анамнезу, перебiг та завершення ваг/тност/. Статистичну об-робку отриманих результат'¡в проводили з використанням пакету прикладних програм "Statistica 7.0" за допомогою стандартного пакету статистичного анал/зу Excel 2013. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при р/вн/ значущост/ р<0,05. Результати досл/джень. Проанал1'зовано дан карт меди-ко-генетичного консультування 170 ж/нок з безпл/ддям в анамнез/ за 2019-2021 рр. Встановлено, що жнки з безпл/ддям в анамнез '1 достов/рно част/ше були в/ком старше 36 рок/в у пор!внянн!' з по-казниками контрольноТ групи, мали соматичну захворюван/сть - 80,0% проти 20,0% у контрольн1'й групi, з суттевим переважанням серцево-судинноТ патолога (21,8% проти 11,2%), ускладнений ре-продуктивний анамнез -51 (30,0%) проти 11 (13,7%), в основному, за рахунок самовльних викидн/в та завмерлих ваг/тностей: 46(27,0%) проти 11(13,7%) в'\дпов'\дно. Обстежуван/ жнки част/ше мали ускладнення репродуктивного анамнезу - 51 (30,0%) проти 11 (13,7%), в основному, за рахунок самовльних викидн/в та завмерлих ваг/тностей: 46(27,0%) проти 11(13,7%) в/дпов/дно. Обтяжений безпл/ддям гiнеколоriчний анамнез в/дм/чений у вс/х 170(100,0%) ж/нок основно'У групи, серед показ-ник/в якого найб/льше в/дм/чалось безпл/ддя як один д/агноз - у 113 (66,5%) та у поеднанн/ з апоп-лекаею яечника 17(10,0%) i позаматковою ваг/тн/стю у 15 (8,8%) ж/нок, що було значно вище по в/дношенню до аналог/чних даних у контрольн1'й групi ж/нок - 2(2,6%) та 1(1,3%) ж/нок в/дпов/дно. Перебiг ваг/тност/ у ж/нок з безпл/ддям в анамнез'1 мав високу частоту ускладнень - 146(85,9%), проти 39(48,75%) в контрольн1'й групi. Ж/нки з безпл/ддям в анамнезi народжували част/ше вперше 110(64,7%), проти 35(43,7%) в контрольн1'й групi. Анал/з отриманих даних показав наявн/сть знач-ного числа материнських чинниюв ризику акушерських ускладнень у даного контингенту ж/нок. Ви-сновки. В результатi проведеноУ роботи встановлено, що чинниками ризику виникнення акушерсь-коТ патолога у ж/нок з безпл/ддям в анамнезi були в/к старше 36 рок/в (13,5%), ускладнений репро-дуктивний анамнез (30,0%), переважно, за рахунок самовльних викидн/в та завмерлих ваг/тнос-тей (27,0%), ускладнений соматичний анамнез (80,0%) з суттевим переважанням патолога серце-во-судинноТ системи (21,8%), обтяжений г/неколоПчний анамнез безпл/ддям - у вс/х 170(100,0%), ускладнений переб/г ваг/тностi (85,9%) проти 39(48,75%) в контрольн1'й групi. Ж/нки основно'У групи част/ше народжували вперше: 110(64,7%), проти 35(43,7%) пац/енток контрольноУ групи (р<0,05). Кльксть оперативних полог/в шляхом кесарського розтину в основн/й групi хоча i була вищою, але достов/рних в/дм/нностей у пор!внянн!' з цим показником у контрольн1'й групi не встановлено: 42(24,7%) i 13(16,2%), в'\дпов'\дно, (р>0,05). Вагты жнки з безпл/ддям в анамнезi складають групу ризику щодо акушерських ускладнень.
Ключов1 слова: акушерсьи ускладнення, безплщдя, ваптнють, пологи.
Робота виконана в рамках науково-досл/дноТ роботи в/ддлення пренатальноТ д/агностики та перинатологи ДУ «1нсти-тут спадковоТ патологи НАМН УкраТни» "Анал/з репродуктивного потенц/алу населення Льв/вськоТ областi з урахуванням генетичного тестування пол/морф/зм/в ген/в фолатного обмну для прогнозування перинатально)' патологи у жнок групи високого ризику", № державно)реестраци 0119U002287.
Вступ Останжми роками Всесв^ньою Оргашза^ею
Проблеми материнства i дитинства е першо- Охорони Здоров'Р (ВООЗ) розроблено «С"Фате-^ . п ^ пю ризику», направлену на виявлення причин
черговими у виршеннях основних Державних ^ 3 ^ . 3 ^
програм, п ри свячених охорон здоровДя УФаши. Р'зних ускладнень мг^остм полопч, а _так°ж на г г , г v м I- I- пошук шляхiв пщвищення ефективносп охорони
материнства i дитинства [1, 2]. Особливостi пе-ребiгу гестацiйного процесу i його результат значною мiрою визначаються станом материн-ського органiзму, який залежить вщ стану репродуктивной функци [1, 3].
В умовах гостроТ демографiчноТ кризи в УкраТ-нi та наростаючоТ деградацiТ природного середо-вища та популяцiТ зростае актуальнiсть проблеми контролю та збереження генофонду населення [1, 3]. Рiвень реаб^таци бiологiчного потенцiалу нацiТ вщображае стан репродуктивного здоров'я ж1нок, яке е дзеркалом демографiчних процесiв що вщбуваються в суспiльствi [2, 3].
Проблема лкування безплiддя в даний час набувае не ттьки медичного, але i соцiального значення.
Розвиток сучасних технологш дiагностики i ль кування жшочого безплiддя дозволяе пiдвищити число жшок, у яких наступае ваптнють. Проте цi пацiентки складають групу високого ризику по розвитку акушерських ускладнень, як е основ-ними причинами високого рiвня перинатально' та акушерськоТ патологiТ [1, 2, 3].
Останшм часом наголошуеться на збтьшен-ня частоти пологiв у жшок, як лiкувалися з приводу рiзних форм безплiддя, що пов'язане з широким впровадженням сучасних дiагностичних i лiкувально-профiлактичних технологiй, особливо з використанням допомiжних репродуктивних технологш (ДРТ) [4, 5]. В даний час немае единоТ думки щодо того, чи е безплщдя чинником ризику акушерських i перинатальних ускладнень. З одного боку, не сттьки наявнють безплiддя, скн льки несприятливий преморбщний фон впли-вае на переб^ i результат ваптносп [6]. Проте, на думку низки авторiв, наявнiсть початкового жiночого безплщдя е серйозним чинником ризику, особливо для жшок, як тривалий час лку-валися i вимушенi були використовувати ДРТ [7, 8].
Переб^ вагiтностi та пологiв у жшок з без-плiддям в анамнезi може частiше нiж звичайно, мати акушерськ та перинатальнi ускладнення ^ як наслiдок, вести до попршення кiнцевих ре-зультатiв проведеного лкування безплiддя. Серед основних причин такоТ негативноТ тенденцiТ видтяють наступнi: рiст соматичноТ захворюва-ност серед ж1нок репродуктивного вiку, початко-вi порушення репродуктивноТ функцiТ, несприятливий вплив еколопчних факторiв та шшк [9, 10].
Причини жшочого безплщдя коливаються в широких межах: порушення овуляци - 35-40%, непрохщнють маткових труб - 30-70%, поеднан-ня гiнекологiчноТ та соматичноТ патологи - 1525%, неплiднiсть неясного ^енезу - до 10%, iму-нологiчнi причини - 2% [11,12]. За даними низки дослщникв, жшочий чинник безплiддя зус^ча-еться в 44,4% випадкв; чоловiчий - в 19,3%; по-еднання ж1ночого та чоловiчого безплiддя - у 34,2% амей [12].
Не дивлячись на значну ктькють сучасних методiв дiагностики у хворих з порушенням ре-
продукций значноТ уваги заслуговують коректна оцшка гiнекологiчного i соматичного анамнезу, показники становлення репродуктивноТ функци, з певним акцентом на виявлення найбтьш ш-формативних ознак репродуктивного здоров'я [13, 14].
Данi лiтератури про методики прогнозування перинатальноТ патологiТ та ефективноТ профта-ктики з урахуванням форми i методiв лiкування жшочоТ неплiдностi неоднозначнi [14, 15]. Недо-статньо вдосконалений алгоритм пренатального мошторингу пацiенток у рiзнi термiни ваптносп, а також тактика Тх розродження при рiзних тер-мiнах гестаци [2, 14, 16, 17]. Усе це свщчить про актуальнiсть обраного напрямку у виршенш су-часноТ акушерськоТ проблеми.
Аналiз даних ускладнень перебiгу вагiтностi i пологiв, що можуть бути ймовiрними материнсь-кими чинниками перинатальноТ патологи у жшок з неплщдям в анамнезу дасть можливiсть роз-робити адекватн шляхи профiлактики та лку-вання зазначених станiв.
Знання про материнськ чинники ризику перинатальноТ патологи у жшок з безплщдям в ре-гiонi необхiднi для розробки нових шформацш-них маркерiв ризику акушерських ускладнень у жшок репродуктивного вку [2, 11, 12]. Це дозволить сформувати базу даних для наступних до-слщжень, що сприятиме своечасному виявлен-ню вагiтних жшок групи високого ризику акушерських ускладнень та сприятиме покращенню прогнозу ваптностк Отриман данi дозволять створити передумови для вдосконалення пщхо-дiв до визначення групи ризику перинатальноТ патологи, вдосконаленню спецiалiзованоТ допо-моги ваптним з ризиком вродженоТ патологи плода [1, 4, 10, 12]. Ефективне зниження перинатальних втрат вимагае фунтовного аналiзу та систематизаци факторiв ускладнень перебiгу ва-птносп i методу розродження, що дозволить вдосконалити принципи спостереження за да-ним контингентом жшок [2, 12, 14, 15].
Найбтьш ефективним i дiевими методом фа-хiвцi називають прегравiдарну пiдготовку, тобто завчасне планування ваптностк Саме тому ба-зовим, основним i найважливiшим iнструментом профiлактики перинатальноТ патологи вважа-еться прегравщарна пiдготовка i профiлактика ускладнень переб^у вагiтностi та пологiв [2, 13, 16, 17].
Мета роботи
Аналiз переб^у вагiтностi та пологiв у жшок з безплщдям в анамнезi серед контингенту Львiв-ськоТ областк
Матерiал i методи
Для досягнення мети проведено аналiз клшн чно-епщемюлоАчних та медично-статистичних даних первинноТ медичноТ документацiТ (250 до-кументiв). Проаналiзовано данi та результати медико-генетичного консультування (МГК) 170 жiнок, вiком 18-42 рокв (середнiй вiк складав
28,8±6,6) з безплщдям в aHaMHe3i (основна трупа). Порiвняння проводили з анало^чними параметрами контрольно! групи. До групи контролю увшшли 80 здорових жшок, вiком 18-42 рокв (середнiй вiк складав 27,4±5,5), як звертались у Медико-^енетичний центр ДУ «1нститут спадко-во! патологи НАМН УкраТни за перiод 2019-2021 рр. з метою планування ам'Т та спостереження за переб^ом вагiтностi. У процеа виконаноТ ро-боти вивчено дат соматичного, репродуктивного, гшеколоАчного анамнезу, перебiг та завер-шення вагiтностi. Статистичну обробку отрима-них результат проводили з використанням пакету прикладних програм "Statistica 7.0" за до-помогою стандартного пакету статистичного аналiзу Excel 2013. Достовiрностi мiж рiзними групами дослiджували за критерieм Пiрсона х2. Вiдмiнностi вважали вiрогiдними при рiвнi зна-чущост р<0,05.
Вкова Xi
Результати та 1х обговорення
З метою створення реестру жшок з безплщдям в анамнезi у Львiвськiй област проаналiзо-вано 710 карт медико-генетичного консульту-вання (МГК), з яких вобрано 170 (23,9%) карт МГК па^енток з безплiддям в анамнезi (основна група) та 100 карт МГК па^енток контрольноТ групи, як не мали в анамнезi безплщдя. Крите-рiями вiдбору при формуванн реестру жiнок в основну групу було безплщдя в анамнезк
Вивчались шляхом ретроспективного анамнезу соматичний, репродуктивний, гшеколопч-ний анамнез, переб^ та завершення вагiтностi.
Аналiз вiковоТ характеристики жiнок обох груп показав, що серед па^енток основноТ групи, з безплiддям в анамнезу було достовiрно бiльше пацiенток вком старше 3б рокiв у порiвняннi з показниками контрольноТ групи (р<0,05), табл.1.
Таблиця 1
перистика та порядковий номер вагiтностi жнок обох груп
Показники Основна група (п=170) Контрольна група (п=80) Статистичш показники
п | % п | % Х2 1 р
Вкова група
16 - 20 роюв 20 11,8 8 10 0,005 р >0,05
21 - 25 роюв 51 30 32 40 3,762 р >0,05
26 - 30 роюв 41 24,1 23 28,8 1,579 р >0,05
31 - 35 роюв 35 20,6 15 18,6 0,352 р >0,05
Бтьше 36 роюв 23 13,5 2 2,6 15,039 р <0,05
Порядковий номер вагiтностi
Вагiтнiсть 1 111 65,3 71 88,7 15,115 р <0,05
Ваптнють11 29 17,1 6 7,5 4,128 р >0,05
Вагiтнiсть Ill 19 11,2 3 3,7 3.738 р >0,05
Ваптнють 1У i бiльше 11 6,4 - - 5,415 р <0,05
Примiтка: р - статистична значуш^сть вiдмiнностей показ
Встановлено, що па^ентки основноТ групи достовiрно рщше були ваптними вперше -111(65,3%), проти 71 (88,7%) в контрольнш груш, та частiше мали четверту i бiльше вагiтнiсть за рахунком: 11(6,4%). В контрольнш груп таких жшок не було (р<0,05), (табл.1).
Аналiз даних про соматичну захворюванють показав, що достовiрно частiше вона мала мюце в основнiй груп (80,0% проти 20,0%, р< 0,05) з суттевим переважанням серцево-судинноТ патологи (21,8% проти 11,2%, р< 0,05), табл. 2.
Захворювання ендокринноТ системи, сечови-дтьноТ системи та Тх рiзнi поеднання у ж1нок основноТ групи в^^чались значно частiше у порн вняннi з аналогiчними показниками у жшок контрольноТ групи, але вони не мали достовiрноТ значущост (табл.2). Так, поеднання патологи серцево-судинноТ системи та ендокринноТ патологи в основнш груп жшок становило 13,5%, а в контрольнш - 8,7% (р>0,05); патолопя сечовидн льноТ системи та ендокринна патолопя склада-ла, вiдповiдно, 11,2% та 6,2% (р>0,05); патоло-гiя сечовидтьноТ системи у поеднаннi з хроыч-ними iнфекцiйними захворюваннями вiдповiдно 16,5% та 11,2% (р>0,05), табл.2.
Аналiз даних про особливостi репродуктивного анамнезу у жшок з безплщдям у порiвняннi з аналопчними показниками у жшок контрольноТ
основноТ групи порiвняно з контрольною групою
групи показав, що па^енти основноТ групи до-стовiрно часпше мали ускладнення репродуктивного анамнезу 51 (30,0%) проти 11 (13,7%) (р <0,05), найчаспше за рахунок самовтьних вики-дшв та завмерлих вагiтностей: 46(27,0%) проти 11 (13,7% )вщповщно, (р <0,05, табл.2).
При вивченн показникв гiнекологiчного анамнезу встановлено, що ускладнення мали вс 170(100,0%) жшок основноТ групи i лише 19(23,8%) па^енток з контрольноТ групи (р <0,05, табл.2). Причому, в основнш груш 113(66,5%) жшок мали один гшеколопчний дiаг-ноз "Безплщдя", а решта обстежуваних жшок -57(33,5%) окрiм безплщдя, мали ще лейомюму матки - 15(8,8%), апоплешю яечника -17(10,0%), ерозш шийки матки - 10(5,9%), по-заматкову ваптнють - 15(8,8%).
У жшок контрольноТ групи ускладнення гше-колопчного анамнезу спостерiгалось значно рь дше: лейомiома матки - у 7(8,7%) жшок, апопле-ксiя яечника - 2(2,6%), ерозiя шийки матки -9(11,2%), позаматкова ваптнють - 1(1,3%) випа-дкв. Достовiрна рiзниця у цих показниках обох груп встановлена лише у збтьшенш ктькосл апоплексiТ яечника та позаматковоТ ваптносл в жiнок основноТ групи у порiвняннi з контрольноТ групою (р <0,05, табл.2).
Таблиця 2
Соматичний, репродуктивний та г1неколог1чний анамнез у жНок обох груп
Показники соматичного анамнезу Основна група (п=170) Контрольна група (п=80) Статистичш показники
Кшькють жiнок Ктьюсть жшок
п | % п | % X2 1 р
Соматичний анамнез
Без ускладнень 34 20,0 37 46,25 18,434 <0,05
Ускладнений анамнез 136 80,0 43 53,75 18,434 <0,05
Патолопя серцево-судинно''' системи 37 21,8 9 11,2 4,006 <0,05
Патолопя серцево-судинно!' системи +ендокринна патолопя 23 13,5 7 8,7 1,177 >0,05
Ендокринна патолопя 15 8,8 9 11,2 0,369 >0,05
Патолопя сечовидтьно''' системи + ендокринна патолопя 19 11,2 5 6,2 1,521 >0,05
Патолопя сечовидтьно''' системи + хрошчш Ыфекцшш захворювання 28 16,5 9 11,2 1,176 >0,05
Патолопя серцево-судинно'' системи + хрошчш шфекцшш захворювання 14 8,2 4 5,0 0,852 >0,05
Репродуктивний анамнез
Без ускладнень 119 70,0 69 86,3 7,703 <0,05
Ускладнений анамнез 51 30,0 11 13,7 13,26 <0,05
Самовтьш викидш, завмерлi ваптност 46 27,0 11 13,7 5,473 <0,05
ВВР плода в анамнезi 3 1,8 - - 1,429 >0,05
Мертвонародження 2 1,2 - - 0,949 >0,05
Пнеколог/чний анамнез
Без ускладнень - - 61 76,2 171,462 <0,05
Ускладнений анамнез 170 100,0 19 23,8 171,462 <0,05
Безплщдя 113 66,5 - - 97,037 <0,05
Лейомiома матки 15 8,8 7 8,7 0,0 >0,05
АпоплекЫя яечника 17 10,0 2 2,6 4,357 <0,05
Ерозiя шийки матки 10 5,9 9 11,2 2,323 >0,05
Позаматкова ваптшсть 15 8,8 1 1,3 5,209 <0,05
Прим1тка: р - статистична значущсть в1дм1нностей показник1в основноТ групи пор1вняно з контрольною групою
Таблиця 3
Перебг ваг1тност1 та полог1в у жнок з безпл1ддям та контрольноТ групи
Показники Основна група п=170 Контрольна група п=80 Статистичш показники
п | % п | % Х2 1 р
Показники перебгу ваг1тност1
Без ускладнень 24 14,1 41 51,25 38,99 <0,05
Зускладненням 146 85,9 39 48,75 18,434 <0,05
Раннш гестоз 9 5,3 1 3,6 2,317 >0,05
ПреекпампЫя 6 3,5 - - 2,893 >0,05
Раннш гестоз+анемiя 11 6,5 4 5,0 0,209 >0,05
Преекпамсiя+анемiя 7 4,1 2 2,5 0,41 >0,05
Раннш гестоз+прееклампЫя 2 1,2 - - 0,949 >0,05
Раннш гестоз+загроза переривання ваптност 15 8,8 4 5,0 1,133 >0,05
Загроза переривання 1 половини ваптност 18 0,6 5 6,25 1,226 >0,05
Загроза переривання II половини ваптност 14 8,2 6 7,6 0,04 >0,05
Анемiя 16 9,4 6 7,6 0,248 >0,05
Загроза переривання II половини вагiтностi+анемiя 11 6,4 4 5.0 0,209 >0,05
ПрееклампЫя+загроза переривання I i II половини ваптност 7 4,1 2 2,5 0,41 >0,05
^елонефрит 14 8,2 4 5,0 0,852 >0,05
Багатовщдя 9 5,3 2 2,5 1,01 >0,05
Маловщдя 7 4,1 1 1,2 1,444 > 0,05
Характеристика полог1в
Пологи першi 110 64,7 35 43,7 9,807 р<0.05
Пологи повторш 60 35,3 45 56,3 9,807 р<0.05
Пологи фiзiологiчнi 128 75,3 67 83,8 2,267 р>0.05
Пологи шляхом кесарського розтину 42 24,7 13 16,2 2,267 р>0.05
Прим1тка: х2 - критер1й П1рсона; р - статистична значущсть основноТ групи пор1вняно з контрольною групою
Кл^чний переб^ ваптносп у жшок з безплщ-дям в анамнезi характеризувався високою частотою ускладнень - 146(85,9%) проти 39(48,75%), (р<0,05, табл.3), але достовiрних вщмшностей мiж нозолопчними показниками в
в1дм1нностей показник1в
обох групах не встановлено. Лише у 24(14,1%) жшок основно!' групи не в^^чалось ускладнень переб^у ваптностк В контрольнш груш таких жн нок було 41 (51,25%) (р<0,05, табл.3).
При аналiзi характеристики полопв у жшок
обох груп встановлено, що в основнiй груш було достовiрно бiльше пацiенток, що народжували вперше: 110(64,7%) проти 35(43,7%), (р<0,05, табл.3). В той же час, ктькють пологiв шляхом кесарського розтину в основнш групi була бть-ше: 42(24,7%) проти 13(16,2%), (р>0,05). Фiзiо-логiчнi пологи вiдбулися у 128(75,3%) ж1нок ос-новноТ групи та у 67(83,8%) па^енток з контро-льноТ групи, але без суттевоТ статистичноТ рiзни-ц (р>0.05, табл.3).
У жiнок з безплщдям в анамнезi народилось 147(86,5%) доношених та 23 (13,5%) недоноше-них д^ей, а в жшок контрольноТ групи - 74 (92,5%) та 6(7,5%) вщповщно. ДостовiрноТ рiзни-цi у зазначених показниках не встановлено.
Жшоче безплiддя - це основний фактор, який робить продовження роду людського не-можливим. Тому необхщно своечасно дiагносту-вати можливi порушення в репродуктивнiй сис-темi ж1нки i вчасно Тх усувати [16, 18]. Вщомо, що ваптнють - один iз небагатьох фiзiологiчних ста-нiв, що вимагають достроковоТ i кардинальноТ перебудови функцiональних систем оргашзму у зв'язку з необхщнютю пiдтримки гомеостазу на новому, енергетично бтьш вищому рiвнi. На думку низки авторiв, наявнiсть початкового жшочо-го безплiддя е серйозним чинником ризику ускладнень для здоров1я жшок, як тривалий час лкувалися [10, 11].
Враховуючи напруженiсть механiзмiв адапта-цiТ органiзму матерi пщ час вагiтностi та наяв-нють факторiв, здатних негативно вплинути на переб^ вагiтностi, пологи та стан новонародже-ного, важливим е дослщження материнських чинникiв ризику акушерських ускладнень у жшок з безплщдям в анамнезi [2, 11, 16].
У нашому дослщженш проаналiзовано сома-тичний, репродуктивний, гшеколопчний анамнез, перебiг ваптносп та пологiв ж1нок з безплщдям в анамнезi у порiвняннi з жшками репродуктивного вiку, як не мали безплiддя. Жiнки основноТ групи достовiрно частiше були вком старше 36 рокiв у порiвняннi з показниками контрольноТ групи, мали соматичну захворюванють - 80,0% проти 20,0% в контрольнш групi, з суттевим пе-реважанням серцево-судинноТ патологи (21,8% проти 11,2%), ускладнений репродуктивний анамнез - 51 (30,0%) проти 11 (13,7%), в основному, за рахунок самовтьних викидшв та за-вмерлих ваптностей: 46(27,0%) проти 11(13,7% вщповщно. Обтяжений гшеколопчний анамнез в^^чений у вах 170(100,0%) жшок основноТ групи, серед показникв якого найбтьше вщмн чалось безплiддя як монодiагноз - у 113 (66,5%) жшок. та у поеднанн з апоплешею яеч-ника 17(10,0%) та позаматковою ваптнютю- у 15 (8,8%) оаб по вiдношенню до аналогiчних даних у контрольнш груш жшок - 2(2,6%) та 1(1,3%) вщповщно. Переб^ ваптносп у жшок з безплщдям в анамнезi мав високу частоту ускладнень -146(85,9%), проти 39(48,75%) в контрольнш груш; жшки з безплщдям в анамнезi народжували
вперше: 110(64,7%), проти 35(43,7%) в контрольнш груш.
Аналiз отриманих даних показав наявнють зна-чного числа материнських чинникв ризику акушерських ускладнень у даного контингенту жшок.
Висновки
1. Вковий склад жшок з безплщдям в анамнезi був достовiрно старший: бтьше 36 рокв мали 23(13,5%) проти 2(2,6%) жшок контрольноТ групи (р<0,05).
2. Жшки основноТ групи достовiрно часпше у порiвняннi з контрольною групою жшок мали ускладнений репродуктивний анамнез (51-30,0% проти 11-13,7%, р<0,05), переважно, за рахунок самовтьних викидшв та завмерлих ваптностей (46-27,0% проти 11- 13,7%, р<0,05) вщповщно.
3. Соматичний анамнез у жшок основноТ групи достовiрно часпше був обтяжений (80,0% проти 29,0%, р<0,05), з суттевим переважанням патологи серцево-судинноТ системи (21,8% проти 11,2%, р<0,05).
4. Обтяжений гшеколопчний анамнез в^^чений у вах 170(100,0%) жшок з безплщдям, серед показникв якого найбтьше складало безплщдя як монодiагноз -113 (66,5%) та у поеднанш з апоплешею яечника 17(10,0%) i позаматковою ваптнютю -15 (8,8%) по вщношенню до аналопчних даних у контрольнш груш жшок - 2(2,6%) та 1(1,3%) вщповщно (р<0,05).
5. Встановлено достовiрнi вщмшносп в частой ускладнень переб^у ваптносп у жiнок з безплiддям в анамнезi у порiвняннi з жшками контрольноТ групи: 146(85,9%), проти 39(48,75%) вщповщно; жшки основноТ групи часпше народжували вперше: 110(64,7%), проти 35(43,7%) па^енток контрольноТ групи (р<0,05).
6. В основнiй групi у 128(75,3%) жшок та у 67(83,8%) жшок контрольноТ групи вщбулись фiзiологiчнi пологи, ктькють оперативних полопв шляхом кесарського розтину в основнш груш хоча i була вищою, але достовiрних вiдмiнностей не встановлено: 42(24,7%) жшок проти 13(16,2%), (р<0,05).
7. У жiнок з безплiддям в анамнезi народилось 147(86,5%) доношених д^ей та 23 (13,5%) недоношених д^ей, а в ж1нок контрольноТ групи -74 (92,5%) та 6(7,5%) вщповщно. ДостовiрноТ рiзницi у зазначених показниках не встановлено (р>0,05).
Перспективи подальших дослiджень
У перспективi подальших дослiджень плану-еться визначити плодовi чинники ризику перина-тальноТ патологiТ у ж1нок з безплщдям в анамнезу якi можуть впливати на репродуктивний поте-н^ал населення ЛьвiвськоТ областi, що дозволить розробити стратепю подолання обмежено-го вiдтворення популяцiТ.
10.
11.
^iTepaTypa
Antypkin YuG, Volosovecz OP, Majdannyk OP. Stan zdorov'ya dytyachogo naselennya - majbutnye krayiny [The state of health of children is the future of countries] Zdorov'e rebenka 2018;13(1):1-11. (Ukrainian).
Veropotvelyan PN, Cexmystrenko YS, Veropotvelyan NP, Glamazda AY. Sovremennyiy podhod k sohraneniyu reproduktivnogo potentsiala [A modern approach to preserving reproductive pote] Zdorov'e zhenshchiny. 2015; (9): 94-97. (Ukrainian).
Medvedyev MV, Davydova YuV. Profilaktyka perynatalnyx vtrat: na shlyaxu do personalizovanoyi medycyny [Prevention of perinatal losses: on the way to personalized medici]. Perinatologiya I Pediatriya. 2016; l(65): 59-65. (Ukrainian). Tarasenko KV. Osoblyvosti gormonalnoyi regulyaciyi reproduktyvnoyi systemy u vagitnyx zhinok z ozhyrinnyam [Features of hormonal regulation of the reproductive system in pregnant women from obesity]. Visnyk problem biologiyi i medycyny : Ukrayinskyj naukovo-praktychny zhurnal. 2014; 3( 4): 204-207. (Ukrainian).
Deborah R. Maiese , Alisha Keehn, Megan Lyon. Current conditions in medical genetics practice. [Internet] Genetics in Medicine 2019. Available from:
https://www.nature.com/articles/s41436-018-0417-6. Gormen A, Atak T. Diagnostic laparoscopy findings in unexplained infertility cases. Clin Exp Obstet Gynecol. 2012; 39 (4):452-453. Abashidze AA, Arakelyan V. Trubno-peritonealnoe besplodie i laparoskopiya. Aktualnost problemy [Tubo-Peritoneal Infertility and Laparoscopy. Relevance of the Problem]. Akusherstvo, Ginekologiya i Reproduktsiya. 2016;10(2):77-79. (Russian). Nayak PK, Mahapatra PC, Mallick J, et al. Role of diagnostic hysterolaparoscopy in the evaluation of infertility: A retrospective study of 300 patients. J Hum Reprod Sci. 2013; 6 (1): 32-4. Claramonte Nieto M, Meler Barrabes E, Garcia Martinez S, et al. Impact of aging on obstetric outcomes: defining advanced maternal age in Barcelona. BMC Pregnancy Childbirth. 2019;19(1):342-5.
Kogan EA, Akopova EO, Unanyan AL. Besplodie pri endometrioze: kratkij ocherk sovremennyh predstavlenij. [Infertility in endometriosis: a brief outline of modern concepts] Prostranstvo i vremya. 2017; 1 (27): 251-259. (Russian).
Klemetti R. At what age does the risk for adverse maternal and infant outcomes increase - nationwide register-based study on
first births in Finland in 2005-2012. Acta Obstet Gynecol Scand. 2016;(13):267-72.
12. Zhang X, Lou H, Tang X, Chen X. Socio-demographic characteristics and outcomes of pregnant women who delivered prior to and after the termination of the one-child policy in China: a comparative study. BMC Pregnancy Childbirth. 2021 ;21(1):31-5.
13. Adamyan LV, Martirosyan YO, Asaturova AV. Etiopatogenez endometrioz-assotsiirovannogo besplodiya (obzor literaturyi) [Etiopathogenesis of endometriosis-associated infertility (a review)]. Problemy reproduktsii. 2018;24(2):28-33. (Russian).
14. Medjidova AM, Esedova AE. Aktualnyie voprosyi diagnostiki i lecheniya besplodiya u jenschin s vnutrennim genitalnyim endometriozom. [Topical issues of diagnosis and treatment 5of infertility in women with internal genital endometrios] Research'n Practical Medicine Journal. 2017;4(4):89-98. (Russian).
15. Kortekaas JC, Kazemier BM, Keulen JKJ, et al. Risk of adverse pregnancy outcomes of late- and postterm pregnancies in advanced maternal age: A national cohort study. Acta Obstet Gynecol Scand. 2020.99(8):1022-1030.
16. Medvedyev MV, Davydova YuV. Profilaktyka perynatalnyx vtrat: na shlyaxu do personalizovanoyi medycyny. [Prevention of perinatal losses: on the way to personalized medicine]. Perinatologiya I Pediatriya. 2016; 1(65): 59-65.
17. Metcalfe A, Ahmed SB, Nerenberg K. Age-period-cohort effects in pre-existing and pregnancy-associated diseases amongst primiparous wome. Biol Sex Differ. 2020.11 (1):19.
18. Nazarenko LH. Stratehiia perynatalnoho ryzyku:nevyrisheni ta dyskusiini pytannia.[ Perinatal risk strategy: unresolved and debatable issues]. Reproduktivnoe zdorov'e zhenshchiny. 2021; 5-6:20-21. (Ukrainian).
Конфлкт штереав. Автори заявляють про вщсутнш конфлкт штереав.
Уа автори сприяли збору, аналiзу та штер-претацп даних, критично переглядаючи Т'х та ос-таточно затверджуючи вераю, яка мае бути опублкована. Уа автори прочитали та погоди-лись з опублкованою вераею рукопису.
Подготовка ^е! роботи не потребувала фшан-сування.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ И РОДОВ У ЖЕНЩИН С БЕСПЛОДИЕМ В АНАМНЕЗЕ Шлемкевич А.М., Шаргородская Е.Б., Школьник Е.С., Гнатейко А.З.
Ключевые слова: акушерские осложнения, бесплодие, беременность, роды, факторы риска
Цель работы. Анализ данных соматического, репродуктивного, гинекологического анамнеза, течения и завершения беременности у женщин с бесплодием в анамнезе среди контингента Львовской области. Материал и методы. Проанализированы данные и результаты медико-генетического консультирования 170 женщин в возрасте 18-42 лет с бесплодием в анамнезе (основная группа). Сравнение проводили с аналогичными параметрами 80 здоровых женщин в возрасте 18-42 лет контрольной группы. Изучены данные соматического, репродуктивного, гинекологического анамнеза, течение и завершение беременности. Статистическую обработку полученных результатов проводили с использованием пакета прикладных программ Statistica 7.0 с помощью стандартного пакета статистического анализа Bxcel 2013. Отличия считали вероятными при уровне значимости р <0,05. Результаты исследований. Проведен анализ данных результатов медико-генетического консультирования 170 женщин с бесплодием в анамнезе за 2019-2021 гг. Установлено, что пациентки с бесплодием в анамнезе достоверно чаще были возрастом старше 36 лет по сравнению с такими же показателями контрольной группы. У них был осложненный соматический анамнез - 80,0% против 20,0% в контрольной группе, с существенным преобладанием сердечно-сосудистой патологии (21,8% и 11,2%), а также у них чаще отмечались осложнения репродуктивного анамнеза - 51 (30,0%) против 11 (13,7%), в основном, за счет самопроизвольных выкидышей и замерших беременностей: 46 (27,0%) и 11 (13,7%) соответственно. Гинекологический анамнез у всех этих пациенток был осложнен бесплодием, причем только бесплодие было у 113 (66,5%), а в сочетании с апоплексией яичника - у 17(10,0%) и с внематочной беременностью - 15 (8,8%), что было достоверно выше по отношению к аналогичным данным в контрольной группе женщин - 2(2,6%) та 1(1,3%) соответственно. У женщин с бесплодием в анамнезе отмечена высокая частота осложнений течения беременности - 146(85,9%), против 39(48,75%) в контрольной группе, они чаще рожали впервые: 110(64,7%), а в контрольной группе таких женщин было 35(43,7%). Анализ полученных данных показал наличие большого числа материнских факторов риска акушерских осложнений у данного контингента женщин. Выводы. В результате проведенной работы установлено, что факторами риска возникновения акушерской патологии у женщин с бесплодием в анамнезе предположительно был возраст старше 36 лет (13,5%), осложненный репродуктивный анамнез (30,0%), преимущественно, за счет самопроизвольных выкидышей и замерших беременностей
2
3
4
5
6
7
8
9
(27,0%), осложненный соматический анамнез (80,0%) с существенным преобладанием патологии сердечно-сосудистой системы (21,8%). Отягощенный бесплодием гинекологический анамнез отмечен у всех 170(100,0%) женщин основной группы, а также установлены достоверное увеличение показателей сочетания бесплодия с апоплексией яичника -17(10,0%) и с внематочной беременностью - 15 (8,8%) в анамнезе по сравнению с контрольной группой - 2(2,6%) та 1(1,3%) соответственно. Осложненное течение беременности было у (85,9%) женщин с бесплодием в анамнезе и у 39(48,75%) в контрольной группе; они чаще рожали впервые: 110(64,7%) против 35(43,7%) пациенток контрольной группы (р<0,05). Женщины с бесплодием в анамнезе составляют группу риска в отношении акушерских осложнений.
Summary
PECULIARITIES OF PREGNANCY AND DELIVERY IN WOMEN WITH HISTORY OF INFERTILITY
Shlemkevich A.M., Sharhorodska Yе.B., Shkolnyk O.S., Hnateiko O.Z.
Key words: obstetric complications, infertility, pregnancy, childbirth, risk factors
Institute of Hereditary Pathology of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine, Lviv. Ukraine. Objective: to analyze data on somatic, reproductive, gynaecological history, pregnancy course and outcomes in women with a history of infertility residing in the Lviv region. Material and methods. The data and results of medical genetic counselling of 170 women aged 18-42 with a history of infertility (main group) were analyzed. The comparison was carried out with similar parameters of 80 healthy women aged 18-42 years in the control group. The data of somatic, reproductive, gynecological anamnesis, the pregnancy course and outcomes were studied. Statistical processing of the findings obtained was carried out by the Statistica 7.0 software package using the standard Excel 2013 statistical analysis package. Differences were considered statistically significant at p <0.05. Results. The analysis of the data of the results of medical genetic counselling of 170 women with a history of infertility for 2019-2021 was carried out. The patients with a history of infertility were significantly more likely to be over 36 years of age compared to the same indicators in the control group. They had a complicated somatic anamnesis, 80.0% versus 20.0% in the control group, with a significant predominance of cardiovascular pathology (21.8% and 11.2%), and they also more often had reproductive history complications, 51 (30.0%) versus 11 (13.7%), mainly due to spontaneous miscarriages and missed pregnancies: 46 (27.0%) and 11 (13.7%), respectively. The gynaecological history in all these patients was complicated by infertility, and only infertility was in 113 (66.5%); infertility in combination with ovarian apoplexy was found in 17 (10.0%) and with ectopic pregnancy in 15 (8.8%) that was significantly higher in relation to respective data in the control group of women: 2 (2.6%) and 1 (1.3%), respectively. In women with a history of infertility, a high incidence of pregnancy complications was noted: 146 (85.9%) versus 39 (48.75%) in the control group: they more often gave birth for the first time: 110 (64.7%), and 35 (43.7%) in the control group. Analysis of the data obtained showed the presence of a large number of maternal risk factors for obstetric complications in this group of women. Conclusion. The study has demonstrated the risk factors for the occurrence of obstetric pathology in women with a history of infertility include presumably older age (over 36 years) (13.5%), a complicated reproductive history (30.0%) mainly due to spontaneous miscarriages and missed pregnancies (27.0%); complicated somatic history (80.0%) with a significant predominance of the pathology of the cardiovascular system (21.8%). A gynaecological history aggravated by infertility was found in all 170 (100.0%) women of the main group, and a significant increase in the combination of infertility with ovarian apoplexy was detected in 17 (10.0%) and with ectopic pregnancy - in 15 (8.8%) women compared with the control group: 2 (2.6%) and 1 (1.3%), respectively. The complicated course of pregnancy was found in 85.9% of women with a history of infertility and in 48.75% of women in the control group; they more often gave birth for the first time: 110 (64.7%) versus 35 (43.7%) patients in the control group (p<0.05). Women with a history of infertility are at risk for obstetric complications.
