CC BY
8
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.11 УДК: 618.33-071
Громова А.М., Бережна В.А., Ляховська Т.Ю., Кетова О.М., Шафарчук В.М. ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1, ПОЛОГ1В ТА МОРФОФУНКЦ1ОНАЛЬНОГО СТАНУ ПЛАЦЕНТИ У Ж1НОК З ЗАТРИМКОЮ ВНУТР1ШНЬОУТРОБНОГО РОСТУ ПЛОДА
Полтавський державний медичний уыверситет
Затримка внутршньоутробного росту плода - тяжка акушерська патологiя, яка супроводжуеть-ся значними репродуктивними втратами та витратами на лкування новонароджених. Мета до-слiдження. Встановити клiнiчну в'дм'тн'ють перебгу вагтностi, пологiв та морфофункцонального стану плацент шляхом комплексного макроскопчного та г'ютолог'чного досл'дження мiж жнками, вагтнють яких була ускладнена ЗВУР плода та жiнками з фiзiологiчним перебiгом вагтностi. Ма-терiал i методи досл'дження. У досл'дження були включеннi 37 ж/'нок, основну групу становили ж!н-ки, як народили маловагову дитину (n=25), групу порiвняння склали жiнки, як мали фiзiологiчний пе-ребг ваг'тност'! та народили дтей з нормальними антропометричними показниками (n=12). Ре-зультати та Ух обговорення. Ваг 'тн'ють та пологи у жнок основноУ групи переважно проходили у в'и(1 в'д 30 до 39 роюв, обтяжувались шкдливими звичками, супроводжувались гiнекологiчною та акушерською патологею, в'дзначались передчасним початком пологiв з переважним розродженням шляхом кесаревого розтину, викликаного дистресом плода на в1'дм1'ну в'д жiнок групи порiвняння. Анал'з морфофункцонального стану плацент жнок основноУ групи дозволив виявити, загальн структурно-морфологiчнi змiни, що св'дчить про характернi ознаки плацентарно'У недостатностi з порушенням компенсаторних механ1'зм1в. Висновок. Багатокомпонентний вплив рiзноманiтних фактор'т може сприяти пдвищеному ризику виникнення та прогресування затримки внутрiшньо-утробного росту плода, тому своечасна корек^я фактор'т ризику сприятиме оптим'зацИ ведення ваг'тност'! та покращенню перинатальних насл/'дк/'в. Ключов1 слова: ваптнють, пологи, плацента, затримка внутршньоутробного росту плода
Зв'язок публiкацiй з плановими науково-домдними роботами. Стаття являеться фрагментом iнiцiативноi' НДР кафедри акушерства i aiнекологп № 1 «Патогенетична роль ендотелiально'l дисфункц/Г та генетичш особливой при патологи мд час ваaiтностi та aiнеколоaiчних захворюваннях», № державноГ реестрацц' 0117U005253.
Вступ
Затримка внутршньоутробного росту плода (ЗВУРП) - тяжка акушерська патолопя, яка на сьогодшшнш день залишаеться одшею з акту-альних проблем не ттьки сучасного акушерства, а й неонатологи. Дана нозолопчна форма обумовлена важливими причинами внутрш ньоутробно'Г, перинатально!' та неонатально'Г захворюваност i смертность [1, 2].
Поширенють ЗВУрП у структурi акушерсько' патологи складае вщ 15% до 20% вах ваптнос-тей [3, 4, 5]. Розповсюдженють ЗВУРП в кра''-нах з низьким i середым рiвнем доходу складае 15-20% на вах живонароджених д^ей, на-томють в розвинутих кра'нах цей показник ста-новить 3-10%. Захворюванють при ЗВУРП роз-дтяють на несприятливi короткостроковi не-онатальш ускладнення та довгострокову захворюванють, вщдалеш наслщки, як проявля-ються розладами рiзних систем [6]. Тому бтьш ч^ке визначення росту плода пщ час ваптносп полтшить допологову акушерську допомогу з позитивними наслщками для жшок та новонароджених.
До основних причин виникнення ЗВУРП мо-жна вщнести материнськ фактори ризику, мат-ково-плацентарш, фетальн та генетичш.
Ключовим мехашзмом в патогенезi ЗВУРП належить формуванню та розвитку плода в си-стемi «мати - плацента - плщ», а саме мор-фолопчним та функцюнальним змшам стану плацентарно''' тканини вщ компенсаторних ме-
ханiзмiв при плацентарнш недостатностi до стади декомпенсаци. Плацентарна дисфунк^я з порушенням гемодинамiки е найбтьш частою причиною зниження обмшу кисню i поживних речовин при виникненн ЗВУРП. Морфологiчнi та функцюнальш змiни в плаценти впливають на розвиток плода. Рiвнозначне ремоделюван-ня сшральних артерiй сприяе формуванню ф^ зюлопчноТ плацентаци з тотожним кровотоком, що в подальшому впливае на адекватний розвиток та рост плода [7,8].
Активне вивчення факторiв ризику та пато-генетичних механiзмiв ЗВУРП е провiдним на-прямком сучасних дослщжень, оскiльки 'х роз-криття сприятиме покращенню ефективностi дiагностики, лiкування, прогнозування та про-фтактики дано' нозологи.
Мета дослiдження
Встановити кл^чну вiдмiннiсть перебiгу ва-птносл, пологiв та морфофункцiонального стану плацент шляхом комплексного макро- та м^ кроскотчного гiстологiчного дослiдження мiж жiнками, вагiтнiсть яких була ускладнена ЗВУР плода та жшками з фiзiологiчним перебiгом ва-гiтностi.
Матерiал i методи дослiдження
У дослiдження були включенi 37 жiнок, основну групу становили жшки, ваптнють яких була ускладнена ЗВУРП та народили дитину з малою вагою до гестацшного вку (n=25), групу порiвняння склали ж1нки, якi мали фiзiологiчний
nepe6ir ваптносп та народили дiтей з норма-льними антропометричними показниками (n=12). Критерiями включення в дане досл^ дження були ваптш, яким антенатально дiагно-стовано ЗВУРП. Критерiями виключення з до-слiдження вагiтних слугувала тяжка екстрагеш-тальна патологiя. Вагiтнi були прошформоваш про мету дослiдження i пiдписали шдивщуаль-ну iнформовану згоду. Обстеження ваптних проводилось вiдповiдно наказу МОЗ УкраТни № 417 вщ 15.07.2011 р. «Про органiзацiю амбулаторной акушерсько-гшеколопчноТ допомоги в УкраТш» [9]. Вагiтних, яким встановили малова-говий плiд ультразвуковим методом досл^ дження, спостерiгали та лiкували згщно наказу МОЗ УкраТни № 782 вщ 29.12.2005 р. «Затрим-ка росту плода» [10].
Для оцшки морфофункцюнального стану плацент проведено комплексне макро- та мк-роскопiчне пстолопчне дослiдження, а також органо- та морфо-метричний аналiз тканинних зразкiв послщу жiнок, вагiтнiсть яких була ускладнена ЗВУРП (n=16). Групу порiвняння склали жшки, у яких був фiзiологiчний перебiг даноТ' вагiтностi, ультразвуковi показники плода вщповщали термiну гестацiТ та пологи завершились народженням дитини з нормальними антропометричними показниками (n=10).
Морфолопчне дослщження послiдiв викона-но на пiдставi протоколу ф.№013-1/0, який за-тверджений наказом мОз УкраТни № 417 вiд 19.08.2004 р. «Про удосконалення дитячо' па-толого-анатомiчноТ служби». Для мiкроскопiч-ного та мiкроморфометричного дослiдження плацент брали шматочки паренхiми розмiрами 1х1х1 см, фiксованi у 10% розчин нейтрального формалшу, зневоднювали у спиртах висхщ-ноТ концентрацiТ, заливали у парафiновi блоки по традицшнш, загальноприйнятiй методицi. На мiкротомi готували гiстологiчнi зрiзи товщи-ною 5-7 мкм, з наступною окраскою гематокси-лiном та еозином. [11]. Отриманi зрiзи досл^ джували пiд мiкроскопом Olympus BX-41 з набором лщензованих програм.
Статистичну обробку проводили за допомо-гою програми "STATISTICA 6.0" (StatSoft Inc, США). Для оцiнки достовiрностi застосовували U-критерш Манна-Уiтнi та t-критерiй Стьюден-та, результати вважали статистично значущи-ми при р<0,05. Для встановлення взаемо-зв'язку кiлькiсних параметрiв визначали коеф^ цiент парноТ кореляцiТ r Пiрсона. Коефiцiент ко-реляцiТ вважали вiрогiдним у разi iмовiрностi помилки р<0,05.
Результати та 1х обговорен ня
Вк жiнок, якi народили дитину з малою вагою до гестацшного вку знаходився у межах вщ 18 до 37 рош (середнiй вiк - 27,9±1,03 ро-кiв), а жiнок, групи порiвняння - вiд 22 до 30 ромв (середнiй вiк - 25,8±0,8 рокiв). ВiрогiдноТ вiдмiнностi мiж групами не виявлено (р=0,1).
При детальному аналiз обстежених жiнок встановлено, що жшки, як народили дитину з малою вагою до гестацшного вку переважно за вком були 30-39 ромв.
На перебiг вагiтностi жшок зi ЗВУРП сутте-вий вплив чинили со^альш фактори, а саме амейний стан, умови працi та побуту, профе-сiя. Так, за амейним станом серед жiнок, як народили маловагову дитину виявлено у оф^ цiйному шлюбi 16 оаб (64,0%) та у неофiцiйних подружшх стосунках 15 осiб (60,0%), тодi як у групi порiвняння - вщповщно 11 осiб (91,7%) та 1 особа (8,3%).
Професшна зайнятють серед жiнок, якi народили маловагову дитину, в^^чена у 12 оаб (48,0%) та безроб^тя у 13 оаб (52,0%), а серед жшок групи порiвняння - вщповщно у 10 оаб (83,3%) та у 2 оаб (16,7%).
Консультативно^агностична та лкувальна допомога вчасно надана ваптним, як своечас-но диспансеризувались (до 12 тижшв ваптнос-т^ - 5 жiнкам (20,0%), ям народили маловагову дитину, а також 12 жшкам (100%) групи порiв-няння. Шкiдливi звички, у виглядi тютюнопалш-ня, виявлено у 6 жшок (24,0%), ям народили маловагову дитину та не встановлено зазначе-них шкщливих звичок у жшок групи порiвняння (р=0,0001).
Обтяжливий вплив со^альних факторiв ри-зику вщзначено у жiнок, якi народили маловагову дитину, а саме нестшке амейне i мaтерia-льне становище внаслщок вiдсутностi праце-влаштування, наявнють шкiдливих звичок (тю-тюнопaлiння) та несвоечаснють диспансериза-ц1Т з приводу ваптносп для отримання прена-тально'Г допомоги. Отримaнi нами дaнi знайшли пiдтвердження у роботi Sharma D. та iн. (2016) [12], ям представили, що у мaтерiв, ям народили маловагову дитину значно часлше визнача-лись гiршi соцiaльно-побутовi умови, нiж у ма-терiв, що народили дитину з достатньою вагою до гестaцiйного вiку.
Оцшюючи гiнекологiчнi фактори ризику ви-явлена наявнють в aнaмнезi здебiльшого хро-нiчного сaльпiнгоофориту (3 особи; 12,0%) або кст яечникiв (2 особи; 8,0%). Тодi як, анамнез жшок групи порiвняння не обтяжений гшеколо-гiчною пaтологiею. Зaхворювaнiсть мaтерiв пщ час вaгiтностi на ГРЗ або ГРВЗ вщзначено у 14 жшок (56,0%), ям народили маловагову дитину та у 1 жшки (8,3%) групи порiвняння. Встановлено достовiрно вищу частоту шфкування жъ нок зi ЗВУРП, нiж у жшок групи порiвняння (р=0,0001). Прееклaмпсiю дiaгностовaно у 10 жiнок (40,0%) основно' групи та у 1 жшок (8,3%) групи порiвняння.
Пологи вщбулися пiсля 37 тижня вaгiтностi у жшок зi ЗВУРП у 13 оаб (52,0%) i до 36+6 тижня вaгiтностi у 12 оаб (48,0%), вщповщно у жшок групи порiвняння пологи були вчасними пюля 37 тижня вaгiтностi у 12 мaтерiв (100%).
Розродження шляхом операцп кесаревого
розтину зареестровано у 17 оаб (68,0%) та через природы пологовi шляхи у 8 оаб (32,0%) групи жшок, ям народили маловагову дитину, кесаревим розтином розроджена 1 жшка (8,3%) та через природы пологовi шляхи 11 жшок (91,7%) групи порiвняння. Основними показан-нями до проведення кесаревого розтину у ж^ нок, ям народили маловагову дитину були: дистрес плода (по УЗД) - 12 оаб (48,0%), пре-еклампая - 4 особи (16,0%), витончення рубця на матц - 1 особа (4,0%), в груш порiвняння встановлено лише дистрес плода, який виник в першому пер^ полопв - 1 особа (8,3%). Дистрес плода вiрогiдно частше був показанням до кесаревого розтину у жшок зi ЗВУРП, ям народили маловагову дитину, шж у жшок, групи порiвняння (р=0,02).
Термiн розродження у жiнок, ям народили маловагову дитину починався з 30 тижня вапт-ностi та в середньому склав 36,4 ± 0,7, у жшок групи порiвняння - з 38 тижня та в середньому склав 39,4 ± 0,2. Пологи вiрогiдно рашше починались у жшок зi ЗВУРП, шж у жiнок групи пор^ вняння (р=0,004).
Анaлiз гiнекологiчних та акушерських фак-торiв ризику дозволив констатувати, що в трупах жшок, ваптнють яких ускладнена ЗВУРП та завершилась народженням дитини з малою вагою до гестацшного вку, найбтьш часто вщ-значають хронiчний сaльпiнгоофорит. Разом з тим, у дано'' групи жшок встановлена преекла-мпая. Пiдтверджено, що прееклампая е клю-
човим фактором ризику народження плода з малою вагою до гестацшного вку при ЗВУРП [12].
Встановлено, що жшки, ям народили мало-вагову дитину, мали передчасне розродження, починаючи з 30-го тижня, здебтьшого шляхом кесаревого розтину, викликаного переважно дистресом плода. Бтьшють плодiв iз ЗВУРП на ™ порушень функцiй плаценти погано витри-мують стрес пiд час полопв, тому шанси на оперативне розродження у них набагато вищк У робот Магеа! К. (2009) встановлено, що у 35% ваптних iз ЗВУРП розродження здiйснено шляхом кесаревого розтину та у 3% за допомо-гою акушерських шструментв [13]. У ваптних iз ЗВУРП лише у 13,3% випадмв пологи розпочи-нались сaмовiльно, а у 46,7% випадках - пологи були шдуковаш за рiзними показаннями, причому найбтьш часто - у 54,2% внаслщок гострого ол^огщроамшону, значно рщше - у 4,2% внaслiдок внутршньоутробного висна-ження плода [15].
Даш показнимв органометричного досл^ дження, який включав масу, площу плаценти, та плацентарно-плодовий коефiцiент наведен у таблиц 1. Плацентарно-плодовий коефiцiент (ППК) е об'ективним морфометричним шдика-тором циркуляторно-метaболiчноl рiвновaги фето-плацентарно' системи i в умовах нормального переб^у ваптносп коливаеться в межах 0,11-0,14.
Таблиця 1.
Показники маси, площ плацент та ППК у ж/нок досл1джуваних груп
Показники ЖЫки з фiзiологiчним перебком вaгiтностi п=10 Жiнки з вaгiтнiстю обтяженою ЗВУРП, що народили маловагових дп"ей п=16 Р
Маса плаценти, г 484,2±25,4 347,8±23,0 Р=0,001
Площа плаценти, см3 788,5±58,4 537,4±52,8 Р=0,006
Плацентарно-плодовий кое-фщент (ППК) 0,145±0,0007 0,224±0,03 Р=0,01
Примтка: р - при пор'внянн: групи ж1нок з ф1з1олог1чним переб1гом ваг1тност1
та групи жнок ваг1тн1стю обтяженою ЗВУРП, що народили маловагових д1тей.
Нами встановлено вiрогiдно вищi показники ППК у груш жшок з ваптнютю обтяженою ЗВУРП, ям народили маловагових д^ей порiв-няно з групою жшок з фiзiологiчним переб^ом ваптносп (р=0,01).
1^кроскошчне дослiдження включало опис плацентарного амнюну, ворсинкового хорiону, мiжворсинчaстого простору та базального шару децидуально' оболонки плацент. Загальною рисою для вах дослщжуваних груп була наяв-нють у ворсинковому хорiонi стовбурових, се-реднього кaлiбру та термiнaльних ворсин зви-чайно' форми та васкуляризаци.
Мiкроскопiчно (рис.1) в плaцентi жшок з фь зiологiчним перебiгом ваптносп в плацентарному aмнiонi ештелш залишився без змiн у 10 оаб (100%), хорiaльнa плaтiвкa збер^ала озна-ки нaбряклостi, але без ознак розволокнення, повнокров'я та запально' шфтьтраци - у 10 осiб (100%), шар Лангганса звичайно' товщини
- у 9 оаб (90,0%) i його стоншення - у 1 особи (10,0%). В стромi ворсинкового хорюну вияв-лено сталу незмiнену структуру у 9 оаб (90,0%), явища фiброзу - у 1 особи (10,0%), солi кaльцiю - у 2 оаб (20,0%), клiтини Кащен-ко-Гофбауера - у 10 осiб (100%), кровоносш судини: з неоднорiдним кровонаповненням - у 1 особи (10,0%), малокровш - у 5 оаб (50,0%), повнокровш - у 4 оаб (40,0%). У мiжворсинчaс-тому просторi виявлено пролiферaцiю терм^ нальних ворсин у 7 оаб (70,0%), кров - у 2 оаб (20, 0%) та фiбриноlд - у 9 оаб (90,0%). В ба-зальному шaрi децидуально' оболонки не встановлено запально''' шфтьтраци, дтянок некрозу та дегенераци, але вщзначено вщкла-дання солей кaльцiю - у 5 оаб (50,0%).
При дослщженш плацент групи жшок з ваптнютю обтяженою ЗВУРП виявлено, що в плацентарному амнюш ештелш залишився без змш у 5 оаб (55,6%), вщзначено явища деге-
нераци (2 особи; 22,2%) та запальноТ шфшьт-раци (2 особи; 22,2%), в хорiальнiй платiвцi ознаки набряклостi - у 7 оаб (77,8%), розволо-кнення - у 2 оаб (22,2%), повнокров'я - у 2 оаб (22,2%), запальноТ шфшьтрацп - у 3 оаб
(33,3%), шар Лангганса звичайноТ товщини за-лишився у 4 оаб (44,4%), з ознаками стоншен-ня - у 4 оаб (44,4%) та потовщення - у 1 особи (11,1%).
Рис.1. Морфологiчна картина зртоГ плаценти. Термiнальнi, промiжнi та стовбуровi ворсини з помiрним кровонаповнен-ням судин, длянками Шкладення фiбриноiду у мiжворсинчастому просторi Об. 20х, Ок. 10х.
В стромi ворсинкового хорюну виявлено не-змшену структуру у 7 оаб (77,8%) та фiброз - у 2 оаб (22,2%), солi кальцш - у 1 особи (11,1%), кл^ини Кащенко-Гофбауера - у 9 оаб (100%). Кровоносн судини в стромi ворсинкового хорюну були неоднородного кровонапов-нення - у 2 оаб (22,2%), малокровн - у 5 оаб (55,6%) або повнокровн - у 2 оаб (22,2%) (рис.2). В частит плацент в^^чалась наяв-нють частково або повнютю склерозованих те-рмшальних ворсин, а також дтянок з повною або частковою облiтерацieю судинного русла. У мiжворсинчастому просторi виявлено прол^ ферацш термiнальних ворсин у 1 особи (11,1%), кров - у 4 оаб (44,4%) та фiбриноТд -у 7 оаб (77,8%). В базальному шарi децидуа-льноТ оболонки встановлено запальну шфтьт-рацiю у 1 особи (11,1%), дтянки некрозу - у 1 особи (11,1%), кальцинати - у 1 особи (11,1%).
Проведений аналiз кореляцшних взаемо-зв'язкiв дослщжуваних показникiв показав, що в груш жшок з фiзiологiчним перебiгом ваптно-стi встановлено вiрогiдний кореляцiйний зв'я-зок мiж площею плаценти та вагою дитини (г=0,839, р=0,002), прикрiпленням (г=0,67, р=0,03), довжиною (г=0,834, р=0,003) та тов-щиною (г=0,75; р=0,01) пуповинного канатика, кровонаповненням материнськоТ поверхн плаценти (г=0,674, р=0,03).
В груш жшок з ваптнютю обтяженою ЗВУРП, що народили маловагових д^ей виявлено ви-сокоТ сили кореляцшш зв'язки мiж масою ново-народженоТ дитини та: площею плаценти (г=0,71, р=0,03), ППК (г=-0,728, р=0,03), вiрогiд-ний позитивний високоТ сили кореляцшний зв'язок мiж запальними процесами плацентарного амнюну та запальною шфтьтра^ею хор^ альноТ пластинки (г=0,88; р=0,009) та запаль-
Рис.2. Аваскулярн ворсини, дтянки редукц/Г судинного русла. Пролiферацiя синцитiю з утворенням симпластичних вузлиюв. Об. 20х, Ок. 10х.
ною шфтьтра^ею шару Лангганса (г=0,88; р=0,009).
Пщ час гiстологiчного дослщження плацент жiнок, вагiтнiсть яких обтяжена ЗВУРП, на вщ-мiну вщ жiнок групи порiвняння, вiдзначено не-вiдповiднiсть ТТ зрiлостi термiну гестаци, пору-шення дозрiвання ворсин хорюна переважно за дисоцiативним типом. Так, серед зртих те-рмiнальних ворсин в препаратах даноТ групи часто виявляли як зрт^ так i незрiлi промiжнi ворсини, групи хаотичних склерозованих ворсин. Нерщко реестрували зони шволютивно-дистрофiчних процесiв у виглядi афункцюна-льних дiлянок, зокрема внаслщок надлишково-го вiдкладення фiбриноТда у мiжворсинчастому просторi.
Таким чином, отриман нами данi свiдчать, що розвиток ЗВУРП асоцшований з морфоме-тричними змiнами показникiв у плацентк Аналiз морфофункцiонального стану плацент ваптних iз зВуРП на противагу плацентам ваптних з фiзiологiчним перебiгом дозволив виявити, бтьш характернi ознаки плацентарноТ недо-статностi з порушенням компенсаторних меха-нiзмiв, про що свщчить змiна наступних показ-никiв: помiрний набряк плодових оболонок (в плацентарного амнюну набряк, запальна шф^ льтра^я та дегенерацiя епiтелiю, в хорiальнiй платiвцi набряк поеднувався з розволокнен-ням), порушення ТТ кровонаповнення з явища-ми анемiТ та шфаркту (в мiжворсинчастому просторi здебiльшого спостер^ались еритро-цити та вогнищевi вщкладення фiбриноТду, в базальному шарi децидуальноТ оболонки спо-стерiгалась запальна шфтьтра^я та дiлянки некрозу), збiльшення ППК, а також вiрогiдний позитивний кореляцшний зв'язок мiж масою плода при народженн та морфометричними
показниками плаценти (площею плаценти, по-перечним p03pi30M пуповинного канатика, ППК). Данi змши свiдчать про нездатнiсть тер-мшальних ворсин здiйснювати компенсаторнi реакцiï в повному обсязк
Висновок
Плацентарна недостатнють, обумовлена морфофункцiональними змiнами в плаценту являеться основною причиною ЗВУРП, яка ви-никае при рiзноманiтних порушеннях стану ва-гiтноï жiнки.
Лпература
1. Rohach IM, Keretsman AO, Hadzheha II. Ohlyad dynamiky demohrafichnoyi sytuatsiyi v Ukrayini ta yiyi rehionakh na foni krayin ES ta svitu: problemy ta perspektyvy. [Review of the dynamics of the demographic situation in Ukraine and its regions against the background of the EU and the world: problems and prospects]. Naukovo-praktychnyy zhurnal dlya pediatriv ta likariv zahal'noyi praktyky - simeynoyi medytsyny. 2019; 2(44):49-56. (Ukrainian).
2. Marushko RV, Dudina OO. Suchasni aspekty perynatal'noyi smertnosti v Ukrayini. [Modern aspects of perinatal mortality in Ukraine]. Ukrayins'kyy zhurnal Perynatolohiya i Pediatriya. 2020; 2(82): 76-85. (Ukrainian).
3. Romo A, Carceller R, Tobajas J. Intrauterine growth retardation (IUGR): epidemiology and etiology. Pediatr Endocrinol Rev.2009;2(6): 332-6.
4. Nardozza LMM, Caetano ACR, Zamarian ACP, et al. Fetal growth restriction: current knowledge. Arch Gynecol Obstet. 2017 May; 295(5):1061-1077.
10.
11.
12.
13.
14.
15.
Unterscheider J, O'Donoghue K, Malone FD. Guidelines on fetal growth restriction: a comparison of recent national publications. Am J Perinatol. 2015 Mar;32(4):307-16.
Flamant C, Gascoin G. Short-term outcome and small for gestational age newborn management. J Gynecol Obstet Biol Reprod (Paris). 2013 Dec;42(8):985-95.
Hromadnikova I, Kotlabova K, Ondrackova M, Pirkova P, Kestlerova A, Novotna V et al. Expression profile of C19MC microRNAs in placental tissue in pregnancy-related complications. DNA Cell Biol. 2015 Jun;34(6):437-57. Hromova AM, Lyakhovs'ka TYU, Ketova OM, et al. Rol' infektsiyi pry antenatal'nykh vtratakh u vahitnykh zhinok. [The role of infection in antenatal losses in pregnant women]. Visnyk problem biolohiyi ta medytsyny. 2019; 2 (151):97-101. (Ukrainian). Klinichnyy protokol «Pro orhanizatsiyu ambulatornoyi akushers'ko-hinekolohichnoyi dopomohy v Ukrayini» [On the organization of outpatient obstetric and gynecological care in Ukraine]. Nakaz MOZ Ukrayiny №417 vid 15.07.2011. [Internet]. Available: https://z-l.com.ua/upload//moz%20docs/417.pdf. (Ukrainian).
Klinichnyy protokol z akushers'koyi dopomohy "Zatrymka rostu ploda" [Fetal growth retardation]. Nakaz MOZ Ukrayiny № 782 vid 29.12.2005 [Internet]. Available: https://medprosvita.com.ua/wp-content/uploads/2015/08/Daygest_N13_p01-32s.pdf. (Ukrainian). Bahriy MM, Dibrova VA, Popadynets' OH, Hryshchuk MI. Metodyky morfolohichnykh doslidzhen [Methods of morphological research]: monohrafiya. Vinnytsya: Nova knyha, 2016. - 328 s. (Ukrainian).
Sharma D, Farahbakhsh N, Shastri S, Sharma P. Intrauterine growth restriction - part 2. J Matern Fetal Neonatal Med. 2016 Dec;29(24):4037-48.
Kleijer ME, Dekker GA, Heard AR. Risk factors for intrauterine growth restriction in a socio-economically disadvantaged region. J Matern Fetal Neonatal Med. 2005 Jul;18(1):23-30. Militello M, Pappalardo EM, Ermito S, et al. Obstetric management of IUGR. J Prenat Med. 2009 Jan;3(1):6-9. Manandhar T, Prashad B, Nath Pal M. Risk Factors for Intrauterine growth restriction and its neonatal outcome. Gynecology & Obstetrics. 2018 Feb;8(2):464.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТЕЧЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И МОРФОФУНКЦИОНАЛЬНОГО СОСТОЯНИЯ ПЛАЦЕНТЫ У ЖЕНЩИН
С ЗАДЕРЖКОЙ ВНУТРИУТРОБНОГО РОСТА ПЛОДА
Громова А.Н., Бережная В.А., Ляховская Т.Ю., Кетовая А.Н., Шафарчук В.М.
Ключевые слова: беременность, роды, плацента, задержка внутриутробного роста плода.
Задержка внутриутробного роста плода - тяжелая акушерская патология, которая сопровождается значительными репродуктивными потерями и затратами на лечение новорожденных. Цель исследования. Установить клиническое отличие течения беременности, родов и морфофункционального состояния плацент путем комплексного макроскопического и гистологического исследования между женщинами, беременность которых была осложнена ЗВУР плода и женщинами с физиологическим течением беременности. Материал и методы исследования. В исследование были включении 37 женщин, основную группу составляли женщины, родившие маловесного ребенка (n = 25), группу сравнения составили женщины, имеющие физиологическое течение беременности и родили детей с нормальными антропометрическим показателями (n = 12). Результаты и их обсуждение. Беременность и роды у женщин основной группы преимущественно проходили в возрасте от 30 до 39 лет, обременялись вредными привычками, сопровождались гинекологической и акушерской патологией, отличались преждевременным началом родов с преимущественным родоразрешением путем кесарева сечения, вызванного дистрессом плода в отличие от женщин группы сравнения. Анализ морфофункционального состояния плацент женщин основной группы позволил выявить общие структурно-морфологические изменения, что свидетельствует о характерных признаках плацентарной недостаточности с нарушением компенсаторных механизмов. Вывод. Многокомпонентное влияние различных факторов может способствовать повышенному риску возникновения и прогрессирования задержки внутриутробного роста плода, поэтому своевременная коррекция факторов риска будет способствовать оптимизации ведения беременности и улучшению перинатальных исходов.
Summary
PECULIARITIES OF PREGNANCY COURSE, CHILDBIRTH, AND MORPHOFUNCTIONAL STATE OF PLACENTA IN WOMEN WITH INTRAUTERINE FETAL GROWTH RETARDATION
Hromova A.M., Berezhna V.A., Liakhovska T.Yu., Ketova. O.M., Shafarchuk V.M. Key words: pregnancy, labor, placenta, intrauterine growth retardation of fetus
Fetal growth retardation is a severe obstetric pathology that is accompanied by significant reproductive losses and the cost of treating newborns. The aim of the study is to investigate the clinical difference between the course of pregnancy, childbirth, and morphofunctional state of the placenta in women who gave birth to children with low birth weight before gestational age and normal anthropometric parameters. Materials and methods. The study included 37 women; the individuals of the main group gave birth to a child with
5
6
7
8
9
low birth weight before gestational age (n = 25), the comparison group consisted of women who had uneventful pregnancy and children born with normal anthropometric parameters (n = 12) . Results and discussion. Pregnancy and childbirth in the main group were registered mostly within the age range of 30 and 39, burdened with bad habits, accompanied by somatic and obstetric pathology. The predominant mode of preterm delivery in most of the main group was cesarean section caused by fetal distress in contrast to women in the comparison group. Analysis of the morphofunctional state of the placenta from the women in the main groups revealed both general structural-adaptive and structural-morphological changes that indicated compensatory hyperplasia of placental tissue in women with foetal intrauterine growth retardation that is characteristic of the compensated stage of chronic placental insufficiency. Conclusion. The multicomponent impact of various factors may contribute to an increased risk of fetal growth retardation and its progression, so timely correction of risk factors will help to improve the management of pregnancy and perinatal outcomes.
DOI 10.31718/2077-1096.21.3.16 УДК 613.221
Козакевич В. К., Жук Л. А., Зюзна Л. С., Козакевич О. Б., Мелащенко О. I. АДАПТОВАН1 СУМ1Ш1 НОВОГО ПОКОЛ1ННЯ В1ТЧИЗНЯНОГО ВИРОБНИЦТВА В ХАРЧУВАНН1 Д1ТЕЙ ПЕРШОГО РОКУ ЖИТТЯ
Полтавський державний медичний ушверситет
Гоудне вигодовування е единою формою харчування людини, що була сформована пд час УУ б'юлог'ч-ноУ еволюцУУ. Однак при його в'дсутност/ виникае необх'дн'ють у використанн1 сучасних адаптова-них молочних сумшей для повноц1нного вигодовування немовлят. Важливим моментом адаптаци харчування дитини на штучному вигодовуванн/ е наближення б'тк'т сумЫ до б'тюв грудного молока за яюсним ! ктьюсним складом. Зниження р'тня блка у сумЫ «Малютка прем1ум» запобгае перева-нтаженню блками незрто'Усистеми метаболизму дитини. Важливу роль в харчуванн дтей вдгра-ють жири, як'! виконують в орган1зм1 дв/ основн функц'УУ: структурних компонент¡в б1олог1чних мембран кл1тин ! енергетичного матер'алу. Жировий компонент сумшей «(Малютка прем1ум» представлено на 50 % рослинними ол1ями, що забезпечуе необх'дний р'тень полненасичених жирних кислот. Вуглеводний компонент сумЫ «(Малютка прем1ум 1» представлено лактозою, в сумЫ «Малютка прем1ум 2» також введена декстринмальтоза (30 %). До складу сумЫ «(Малютка прем1ум» введен! пребютики олгосахариди та п'ять найбльш важливих нуклеотид'т, що дозволяе нормал-зувати склад кишковоУ мкрофлори, актив'зувати процеси травлення. Кл1н1чн1 спостереження за дтьми, як'! отримували дитяч'! молочн1 сумЫ з олгосахаридами та нуклеотидами, показали Ух ви-соку ефективнсть. Дти краще додавали в мас'1, у них р'дЫе спостергались функц1ональн1 розлади травлення. Включення в рацон дитини сумЫей «(Малютка прем1ум з додаванням зернових» дозволяе п'д'брати сумЫ з врахуванням особливостей травлення дитини. Вигодовування дтей дитя-чими молочними суммами втчизняного виробництва гарантуе Ум отримання вс'к необх'дних речо-вин зг/'дно вковоУ норми та дозволяе вир1Ыити багато проблем у харчуванн як здорових д/'тей, так ! дтей з особливими потребами у харчуванн'!.
Ключов1 слова: штучне вигодовування, немовлята, молочн сум1ш1, травлення дитини, розлади травлення.
Зв'язок публ1кацц' з плановими науково-досл1дними роботами. Дана робота е фрагментом науково-досл1дноГ роботи «Розро-бити кл1н1ко-лабораторн1 критерп, методи прогнозування та запоб1гання метабол1чних поруи1ень у д1тей раннього в1ку» (2020-2024 рр.), номер державно)' реестрац/Г 0120и102856.
Грудне вигодовування е единою формою харчування людини, що була сформована пщ час и бюлопчноТ еволюцп. Для д^ей першого року життя немае шчого корисшшого за грудне молоко, яке мютить уа необхщш поживш речовини в оптимальному сшввщношенш та забезпечуе ф^ зюлопчно адекватне харчування немовлят [1, 2, 3]. Однак при його вщсутносл виникае необхд-нють у використанш сучасних адаптованих молочних сумшей для повноцшного вигодовування немовлят. Адаптоваш сумш для штучного вигодовування д^ей першого року життя виробництва Хорольського заводу дитячих продук^в харчування (ХЗДПХ) вщповщають вам вимогам (як европейським, так i укра'нським), ям висува-ються до цих продуктв [4, 5].
Завод виробляе ктька видiв замЫниюв молока:
- бaзовi адаптоваш сумЫ: «Малютка 1»,
«Малютка премiум 1» - стaртовi формули для д^ей вком вщ 0 до 6 мю i подaльшi формули «Малютка 2», «Малютка премiум 2» - для дггей вком вщ 6 до 12 мюя^в;
- адаптоваш сумш з функцюнальними вла-стивостями: «Малютка премiум з додаванням зернових» для д^ей з 6 мю.
Коров'яче молоко, яке служить джерелом си-ровини для бшьшосп адаптованих сумшей, до-сить значно в^зняеться вщ жшочого. Тому, щоб наблизити його до стандарту, воно пщда-еться спе^альнш технолопчшй обробцк Важливим моментом адаптаци харчування дитини на штучному або змшаному вигодовуванш е наближення бтш сумш до бтш грудного молока за якюним складом та ктькюним вмютом [4, 5].
Склад харчових речовин, втамУв, макро- i мн
