CC BY
8
liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка медична стожатолог1чна акадежШ»
Реферат
ДООПЕРАЦИОННАЯ ДИАГНОСТИКА ДЕСТРУКТИВНЫХ ФОРМ ОСТРОГО ХОЛЕЦИСТИТА Малик С.В., Кучеренко Д.О.
Ключевые слова: острый холецистит, диагностика, допплерография
Проведен анализ сонографических данных и данных ультразвуковой допплерографии и сопоставления их с морфологическими исследованиями при деструктивных формах острого холецистита в 60 больных. Возраст больных колебался от 26 до 82 лет, женщин было 48, мужчин -12.
Полученые данные свидетельствовали о высокой эффективности ультразвукового исследования при диагностике деструктивных форм острого холецистита. Основные его признаки - это увеличение размеров желчного пузыря, утолщения стенки, неровность и нечеткость контура, инфильтрация и многослойность стенки, а также наличие в его полости гиперэхогенной суспензии (детрита). По наличию и сочетанию этих признаков можно судить о форме воспаление в желчном пузыре. Применение ультразвуковой допплерографии с цветным допплеровским картированием значительно повышает точность диагностики деструктивных форм острого холецистита.
Summary
PREOPERATIVE DIAGNOSTICS OF DESTRUCTIVE FORMS OF ACUTE CHOLECYSTITIS Malik S.V., Kucherenko D.O.
Key words: acute cholecystitis, diagnostics, Doppler ultrasound scanning.
This paper presents the analysis of sonographic findings and Doppler ultrasound scanning findings as well as their comparison with morphological studies in the destructive forms of acute cholecystitis in 60 patients aged 26-82 (48 women and 12 men). Data we have obtained proves the high efficacy of ultrasound scanning in diagnosis of destructive forms of acute cholecystitis. Its major sings are an enlargement of gall bladder, wall thickening, border irregularities, wall infiltrations, and the presence of hyperecho-producing suspension (detritus). By the presence and possible combination of these signs it is possible to judge about a type of inflammation in the gall-bladder. Application of Doppler ultrasonic scanning with Doppler colored mapping considerably increases the accuracy for diagnostics of destructive forms of acute cholecystitis.
УДК:618.2-5.618.63. .618.19-002.9 Похитун M.В., Жабченко I.A.
ПЕРЕБ1Г ВАГ1ТН0СТ1, П0Л0Г1В ТА СТАНОВЛЕНИЯ ЛАКТАЦМ У Ж1Н0К В Ф1БР03Н0-К1СТ03Н0Ю ХВОРОБОЮ М0Л0ЧНИХ ВАЛОВ
ДУ «1нститут nefliaTpiï акушерства i пнекологи НАМН Украши», м. Кшв
Вперше комплексно вивчено nepeôiz eazimnoemi та nonozie у жток з фгброзно-кгстозною хворобою молочних залоз (ФКХМЗ): показники гормонального гомеостазу, психоемоцшного стану. На-стання eazimuocmi у жток з ФКХМЗ в{дбуваетъся на еже жнуючому фот гормональных пору-шень, що в подалъшому е передумовою розвитку ускладненъ eazimuocmi та noлoгiв. У eazimuux частота ФКХМЗ складае вгд 3,7 до 8,7%, в зaлeжнocmi eid мжця проживания, професшног та еттчног npuнaлeжнocmi. Дocлiджeння проводилось на 6a3i ДУ «Iucmumym nediampiï акушерства та гтекологй НАМН Украши», у eidOmenni патологи eazimuoemi та noлoгiв в nepiod 2006-2010pp. Проведено спостереження за nepeôizoM eazimnoemi та noлoгiв у 142 жток. Використову-валисъ загалънокл^чт, бaкmepioлoгiчнi, гормоналът методи та методи функцюналъног diazno-стики (УЗД плода, молочних та щитовидног залоз). Мета роботи - за результатами доелi-джень розробити лтувалъно-профшактичт заходи та рекомендацп щодо запобкання та корек-цй виявлених порушенъ гестацшного процесу i впровадження ïx до системи охорони здоров'я. Впровадження розробленого лтувалъно-профшактичного комплексу надасть можливжтъ знизи-ти частоту акушерських та перинаталъних ускладненъ при eazimnoemi та nid час noлoгiв, по-кращитъ ятстъ та mpueajiicmb nepiody вигодовування груддю, та, тим самим, сприятиме зниженню npoявiв ФКЗМЗ.
Ключов1 слова: молочна залоза, ваптнють, ф1брозно-кютозна хвороба, лакта^я, ускладнення, лкування, профтактика.
BariTHicTb та пологи - одна з найяскравших подш у житп сучасно'| жшки. Зважаючи на ¡нтен-сивний ритм TenepiLUHboro життя, високий р1вень емансипаци, все це призводить до того, що жш-ка зважуеться на пологи в кращому випадку два рази за життя, а останшм часом спостер1гаеться тенден^я одних полопв за життя. Ваптностей, як правило, може бути дектька, але бтьшють з
них закшчуеться штучними абортами, викидня-ми. Але недостатньо народити здорову дитину, дуже важливо вигодувати свою дитину грудним молоком. За тепершых умов життя виникають проблеми з грудним вигодовуванням. Досить ба-гато породтлей вщмовляються вщ годування груддю, мотивуючи це нестачею часу, психо-емоцшним перенапруженням (необхщнють по-
Актуальт проблемы сучасно!' медицины
стшно знаходитися бтя дитини), лактацшними маститами, недостатньою осв1ченютю в питаниях лактаци, а ще слщ додати до перел1ченого поширену рекламу штучного дитячого харчуван-ня. Ц1 та ¡нш1 фактори призводять до того, що жшка вщмовляеться вщ грудного вигодовування свое'Г дитини. Категорш жшок, що не народжу-вали та не годували дитину, автоматично мож-ливо вщнести до групи ризику по захворюванню на доброякюш та злоякюш новоутворення моло-чних залоз (МЗ) [1]. До доброякюних неоплазш вщносять ф1брозно-кютозну хворобу молочних залоз (ФКХМЗ). В популяци захворюванють ФКХМЗ складае 30-40%, а серед жшок з пнеко-лопчними захворюваннями становить 58-80%. Найбтьша частота мастопатш виявляеться у жн нок репродуктивного в1ку (25-49 рош) [2]. У вап-тних частота ФКХМЗ складае вщ 3,7 до 8,7%, в залежносп вщ м1сця проживания, професшноТ та етшчноТ приналежносп [1]. Молочы залози (МЗ) е невщ'емною частиною репродуктивноТ си-стеми жшки, вона формуеться \ розвиваеться впродовж всього життя. Це парний орган екто-дермального походження, що е надзвичайно чу-тливим як до екзогенних, так \ до ендогенних фактор1в впливу - це числены гуморальы ком-поненти (бюлопчш амши, ештел1альний фактор росту, простагландини, пролактин, ¡нсулш, центральш пептиди, тиреощш та стеро'щш гармони) [2]. 3 ц1еТ позици патолопчы зм1н1 в молоч-нш залоз1 слщ розглядати як маркер формуван-ня загальних гормональних порушень. МЗ впродовж життя жшки динам1чно розвиваються, максимального анатомо-функцюнального розвитку вони досягають наприкшц1 ваптносп, але пщго-товка тривае впродовж уае'Г ваптносп пщ впли-вом гормошв яечниш та плаценти. В цей час процеси прол1фераци та м1тотичноТ активносп ештелш виражеш достатньо р1зко. Ештел1альш кл1тини у жшок, що мали лактацш, проходять стадш зворотного розвитку до частковоТ руйна-цм альвеол наприкшц1 лактаци [3]. При штучному вигодовуванш часточки можуть частково зберн гатися, \ це збтьшуе ризик прол1феративних процеав в МЗ. Захисний ефект вщ мастопатш пов'язаний з багатод1тнютю (наявнють в ам'Т двох та бтьше дп"ей) [4]. Настання ваптносп у жшок з ФКХМЗ вщбуваеться на вже ¡снуючому фош гормональних порушень, що в подальшому е передумовою розвитку ускладнень ваптносп (невиношування, плацентарна дисфункц1я, дис-трес плода) та полопв (несвоечасний вилив на-вколоплодових вод, дистрес плода) [2].
Новац1я полягае в тому, що вперше комплексно вивчено стан гомеостазу ваптних з ФКХМЗ, показники гормонального статусу, тиреощного гомеостазу, психоемоцшного стану, ¡нфкування оргашзму, переб1г полопв та становления лактаци.
Мета досл1джснни
За результатами дослщжень розробити л1ку-
вально-профтактичш заходи та рекомендацп щодо запоб1гання та корекци виявлених порушень гестацшного процесу та впровадження Тх до системи охорони здоров'я.
Методи та результати досладження
Дослщження проводилось на баз1 ДУ «1нсти-тут пед1атри акушерства та гшекологи НАМИ Украши», у вщдтенш патологП' ваптносп та полопв в перюд 2006-201 Орр. Проведено спосте-реження за переб1гом ваптносп та полопв у 142 жшок. Ретельно вивчено акушерський анамнез, соц1альний стан, переб1г ваптносп та полопв, стан фетоплацентарного комплексу, стан моло-чно'Г, щитовидно'1 залоз, ¡нфшовашсть оргашзму ваптноТ. Для цього використовувались загально-клш1чы, бактерюлопчш, гормональы методи та методи функцюнальноТ д1агностики (УЗД плода, молочних та щитовидно'!' залоз).
В залежносп вщ форми ФКХМЗ ванты були розподтеы на дв1 групи: 1 група-52 жшки з ди-фузно-ф1брозною формою мастопатП', 2 група -90 жшок з кютозно-вузловою формою, група по-р1вняння - 45 жшок без патологП' молочних залоз. Результати дослщжень свщчать, що кютоз-но-вузлова форма ФКХМЗ зустр1чалася в 2 рази часпше, шж дифузно-ф1брозна, причому у 86 жн нок (60,6%) ФКХМЗ виявлено вперше пщ час дано'Г ваптносп. Бтьшють обстежених жшок за-ймалися розумовою працею - 67,5%, 17,8%- не-працюючк Звертае увагу, що у бшьшосп обстежених жшок мали м1сце в анамнез! гшеколопчш захворювання (94,3%), серед яких: полшстоз яечниш - (13,3%), ероз1я шийки матки - (30,7%), хроычы запальы процеси оргашв малого тазу -(82,2%), лейомюма матки - (24,4%).
При проведены дослщження психоемоцшного статусу ваптних з патолопею МЗ у бшьшосп з них виявлено йога порушення: ¡ндекс стресос-тшкосп був низький у дослщнш груш у 56,5% жн нок, проти 24,1% - у груш пор1вняння. 1ндекс стресост1йкост1 у ваптних з ФКХМЗ знаходився в межах вщ 0,3 до 0,8 проти показниш бтьше 1 у ваптних групи пор1вняння. Найбтьшу юльмсть ж1нок з1 зниженим р1внем стресост1йкост1 виявлено в друпй половин! ваптност1, що е свщчен-ням високого напруження системи адаптаци са-ме в цей перюд. Дослщження психоемоцшного статусу за методом Сшлбергера виявило висо-кий р1вень реактивно'!' тривоги при низьких пока-зниках функц1ональних можливостей псих1чно'|' адаптацП' у ж1нок з кпчэзно-вузловою формою мастопатП' (46,6 % проти 20,0% групи пор1внян-ня) (р<0,05). Дан1 зм1ни мали клш1чну симптоматику - пщвищена втомлюванють, драт1влив1сть, порушення сну, плаксив1сть, лабтьнють настр1ю.
За даними ультразвукового дослщження молочних залоз виявлено дифузно-ф1брозну мас-топат1ю (ДФМ) у 52 (38,3%) ваптних, поодиною юсти спостер1галися у 23 (27,7%) ваптних (ф1б-розно-юстозний вар1ант мастопатП), множинн1 кн сти д1агностовано у 32 (38,6%) обстежених, у
BiCHHK ВДНЗУ «Украгнсъка медична стожатологЬчна акадежШ»
21(25,3%) вагггноТ виявлено ф1броаденому. L|i-кавим е той факт, що у обстежених з ФКХМЗ ви-явлена лейомюма матки у 32 (23,7%). L|i дат зб1гаються з даними сучасноТ л1тератури про чаете поеднання пперпластичых процеав репро-дуктивноТ системи жшок з патолопею МЗ [5]. Bcix ваптних з об'емними новоутвореннями МЗ кон-сультовано мамологом.
Практично Bci обстежеш ваптш в минулому мали обтяжений акушерський анамнез, а саме: медичы аборти у 32,3%, самовтьш викиды -22,2%, внутр1шньоутробна загибель плода у 17,5%. Дана ваптнють у Bcix обстежених жшок з ФКХМЗ також мала патолопчний nepe6ir: раннш гестоз - 46,1%, загроза переривання ваптносп -84,6%, дистрес плода - 41,7%, загроза передча-сних полопв - 50%, носшство TORCH - ¡нфекцш -50% i, як наслщок, багатоводдя-25%. Переб1г та закшчення тепер1шньоТ ваптносп проанал1зова-но у ваптних ycix груп. Пологи у жшок з ФКХМЗ були бтьш ускладнеш, чаепше д1агностовано в пологах дистрес плода - 15,8%, передчасний вилив навколоплодових вод - 21,1% i пошко-дження м'яких тканин - 23,7%. Самостшно народили 65,3% жшок, передчасш пологи вщбулися у 2,1% ваптних. KecapiB розтин був проведений у 22,45 % жшок за такими показаниями: плацен-тарна дисфункц1я, дистрес плода, лейомюма матки, екстракорпоральне заплщнення (ЕКЗ), обтяжений акушерський анамнез та nepe6ir вап-тност1. Проанал1зовано, що патолопчний nepe6ir ваптност1 та полопв у жшок з ФКХМЗ негативно позначився на стаж новонародженого. 3 оцшкою за шкалою Апгар 8-8 бал1в народилися лише 42,8% дп"ей. Решта дп"ей народилися в асфшсм р1зного ступеня (7 бал1в - 42,8%, 5-6 бал1в -9,6%, 3-4 бали - 4,8%). Результати дослщжень евщчать, що жшки ¡з захворюваннями молочних залоз входять до групи ризику розвитку усклад-неного nepe6iry ваптносп та полопв i потребу-ють ретельного спостереження та своечасних лкувально-профтактичних заход ¡в [1].
На даному eTani дослщження проводиться спостереження за становлениям лактаци та якн стю грудного вигодовування у жшок з захворюваннями МЗ. Заплановано i проводиться обсте-ження породть в pi3Hi терм1ни п1сля полопв (6 д1б, 3 м1сяц1, 6 м1сяц1в), а саме: контроль р1вня
Реферат
ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И СТАНОВЛЕНИЕ ЛАКТАЦИИ У ЖЕНЩИН С ФИБРОЗНО-КИСТОЗНОЙ БОЛЕЗНЬЮ МОЛОЧНЫХ ЖЕЛЕЗ Похитун М.В., Жабченко И.А.
Ключевые слова: молочная железа, беременность, фиброзно-кистозная болезнь, лактация, осложнение, лечение, профилактика.
Впервые комплексно изучено течение беременности и родов у женщин с фиброзно-кистозной болезнью молочных желез (ФКБМЗ): показатели гормонального гомеостаза, психоэмоционального состояния. Наступление беременности у женщин с ФКБМЗ происходит на фоне уже существующих гормональных нарушений и в дальнейшем является предпосылкой развития осложнений беременности и родов. У беременных частота ФКБМЗ составляет от 3,7 до 8,7%, в зависимости от места проживания, профессиональной и этнической принадлежности. Исследование проводилось на базе ГУ «Ин-
гормошв в кров1, УЗД - контроль за станом мо-лочно'| залози, бактерюлопчы дослщження 6io-ToniB п1хви та кишечнику породтл1 та ротово'Г порожнини новонародженого. На пщстав1 цих даних будуть розробленш методичы рекомен-даци по ведению ефективно'Г лактаци у жшок з ФКХМЗ та профтактиц1 прогресування основного захворювання.
Висновки
Результати проведених дослщжень дозволя-ють стверджувати:
1. BariTHi з доброякюними захворюваннями молочних залоз входять до групи ризику щодо ускладненого nepeôiry ваптносп та полопв.
2. Даний контингент жшок потребуе, окр1м за-гальноприйнятих кпшко-лабораторних метод1в дослщження, проводити УЗД молочних залоз, консультацш лкаря онколога (мамолога), психолога, поглиблене дослщження гормонального стану.
3. Вщповщно до отриманих результате доелн джень необхщно призначати адекватну гормо-нальну, спазмол1тичну, токол1тичну, психотропну терашю, при необхщносп за учасп сум1жних спец1ал1ст1в.
4. Впровадження комплексу лкувально-проф1лактичних заход1в для цього контингенту ж1нок надасть можливють знизити частоту аку-шерських та перинатальних ускладнень при ва-riTHOCTi та пщ час полопв, покращить якють та тривал1сть перюду вигодовування груддю, та, тим самим, сприятиме зниженню прояв1в ФКЗМЗ.
Л1тература
1. Ф1брозно-юстозна хвороба молочних залоз i ваптнють: Методи-4Hi рекомендацм / Жабченко I. А., Хомшська 3. Б., Буткова O.I. та сшвавт,- К., 2010,- 20 с.
2. Д1агностика та л1кування дисгормональних пперплазш молочноТ залози (MacTonaTi'i): Методичш рекомендац1Т / Волошина M. Н., Пащенко С. М., Луценко Н. С., Резшченко Г. I. - Запор1жжя, 2010,- 42 с.
3. Ильин А. Б. Молочная железа как орган репродуктивной системы женщины / А.Б.Ильин, С.Б.Бескровный // Акушерство и женские болезни.-2002. - №2. - С.51-52.
4. Суркова Л. Б. Маммогенез в различные периоды жизни женщины / Л.В.Суркова, И.П.Уварова, Н.В.Белоконь [и др.] // Репродуктивное здоровье детей и подростков.-2006.-№2. - С.70-76.
5. Макаренко Н. П. Фиброзно-кистозная болезнь / Н.П.Макаренко, Г.П.Корженкова //Современная онкология. - 2004. -№6 (1). -С.5.
Лктуи.п.н i проблемы сучасно!" медицины
ститут педиатрии акушерства и гинекологии НАМИ Украины», в отделении патологии беременности и родов в период 2006-201 Огг. Проведены наблюдения за течением беременности и родов у 142 женщин. Для этого использовались клинические, бактериологические, гормональные методы, а так же методы функциональной диагностики (УЗИ плода, молочных и щитовидной желез). Цель работы - по результатам исследований разработать лечебно-профилактические мероприятия и рекомендации по предотвращению и коррекции выявленных нарушений гестационного процесса и внедрение их в систему здравоохранения. Применение разработанного лечебно-профилактического комплекса позволит снизить частоту акушерских и перинатальных осложнений при беременности и в родах, улучшит качество и продолжительность периода кормления грудью, и, тем самым, будет способствовать снижению проявлений ФКБМЗ.
Summary
COURSE OF PREGNANCY, CHILDBIRTH AND LACTATION IN WOMEN WITH FIBROCYSTIC BREAST DISEASE
Pokhytun M. V., Zhabchenko I .A.
Keywords: breast, pregnancy, fibrocystic disease, lactation, complication, treatment, prophylaxis. .
It is the first attempt to carry out a comprehensive study of the course of pregnancy and childbirth in women with fibrocystic breast disease: indicators of hormonal homeostasis, mental and emotional state. Onset of pregnancy in women with fibrocystic breast disease occurs against a background of existing hormonal disorders and in future it may be a precondition for the further complications during pregnancy and childbirth. Pregnants having fibrocystic breast disease constitute about 3.7%- 8.7%, depending on the place of residence, occupational and ethnic groups. Research was conducted at the Institute of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology of National Academy of Medical Sciences, Ukraine, in the department of pregnancy and labor pathology during 2006-2010. 142 pregnant women were under the observation. During the study there were used clinical, bacteriological, hormonal methods and methods of functional diagnostics (ultrasound scanning of fetus, mammary and thyroid glands). The objective of the study is to develop preventive and therapeutic measures and recommendations to avert and correct the disturbances of gestation and then to implement them into the healthcare system. This approach allows reducing the cases of obstetric and perinatal complications during the pregnancy and labor, to improve the quality and duration of breast-feeding period, and in that way to decrease the manifestations of fibrocystic breast disease.
