CC BY
9
The material of the study was the results of prospective observation of 127 pregnant women, which addressed the issues of social and material conditions, family status, professional characteristics, obstetric and gynecological and somatic history. All examined were divided into two groups. The main group consisted of 97 women diagnosed with preeclampsia on the background of iron deficiency anemia. The control group consisted of 30 women whose pregnancy was not complicated by the development of preeclampsia and iron deficiency anemia. The study did not include pregnant women with cancer, HIV infection, severe somatic disease, mental illness.
Results. The study made it possible to present the medical and social characteristics of pregnant women with preeclampsia. The analysis of the age parameters of the examined patients revealed that the average age of pregnant women with preeclampsia was statistically higher and amounted to 28.1±0.95 years [95% CI 27.91-28.29], and in women of the control group - 25.3±0.82 years [95% CI 25.01-25.59] (p<0.05). In the group with preeclampsia, women under 20 years were 15.5% (n=15), at the age of 21-25 years - 24.7% (n=24), 26-30 years - 19.6% (n=19), 31-35 years - 25.8% (n=25), 36-43 years - 14.4% (n=14).
Women with preeclampsia were statistically significantly more likely to be legally married. According to the results of the data obtained, 88 (90.7%) women with preeclampsia were found to be married, compared to 23 (76.7%) in the control group (p<0.05).
When determining the place of residence, it was found that 64 (66.0%) women live in urban areas, 33 (34.0%) patients live in rural areas. Among the women of the control group lived in the city 27 (90.0%), in rural areas - 3 (10.0%) people. At the time of the study 34 (35,0%) women of the main group indicated financial difficulties, in the control group - 11 (36,7%). 48 (49.5%) patients with preeclampsia assessed their financial situation as an average, 14 (46.7%) in the control group. 15 (15.4%) women of the main group and 5 (16.6%) women of the control group indicated material prosperity in the family.
There were no significant differences in the level of formations between the patients of the main and control groups (p>0.05). Carried out researches have allowed to establish that in the primary group secondary education had to 60.8% of women (n=59), the highest was 25.8% (n=25), elementary education and 13.4% (n=13). Among pregnant women with higher education, the number of women with preeclampsia was significantly lower compared to women with secondary and primary education (25.8% and 74.2%, respectively, p<0.05). Probably, low socioeconomic status is associated with chronic diseases, which is a risk factor for preeclampsia. In the control group, secondary education had 36.7% (n=11), higher education - 56.6% (n=17), primary education - 6.7% (n=2).
Conclusion. Somatic history in pregnant women with preeclampsia was burdened with chronic hypertension, obesity and chronic inflammatory diseases of the urinary tract. There was a high incidence of gynecological diseases: inflammatory diseases of the pelvic organs and fibroids. The obstetric history of women with preeclampsia recorded a history of preterm and complicated labor, caesarean section, infertility and previous preeclampsia.
Key words: preeclampsia, social status, somatic pathology, obstetric and gynecological history.
Рецензент - д. мед. н. Тарасенко К. В.
Стаття надшшла 24.01.2019 року
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-1-148-92-95 УДК 618.2-082+618.414.8 Басюга I. О.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1, ПОЛОГ1В ТА П1СЛЯПОЛОГОВОГО ПЕРЮДУ
Ж1НОК 13 ОЛ1ГОПДРАМНЮНОМ ДВНЗ «1вано-Франк1вський нацюнальний медичний ушверситет» (м. 1вано-Франк1вськ)
iirusja_b@ukr.net
Зв'язок публшацм з плановими науково-дослщ-ними роботами. Дана стаття е фрагментом науково! роботи кафедри акушерства та пнекологи iменi 1.Д. Ланового «Кжшко-патогенетичш шляхи зниження частоти порушень репродуктивного здоров'я та пе-ринатальних ускладнень жшок Прикарпаття» (дер-жавний реестрацшний № 0114и004747).
Вступ. Плщ оточуе цткний морфофункцюналь-ний комплекс, який включае в себе плщш (амшаль-ш) оболонки, плаценту, пуповину, ям, в свою чергу, залежш вщ готовност материнського оргашзму до настання ваптносп.
Навколоплщш води протягом ваптносп е серед-овищем кнування зародка, в^граючи при цьому виняткову роль у захист плода вщ несприятливих мтро- та макроеколопчних впливiв. Амнютична рщина виконуе ряд життево важливих функцш: за-хищае плщ вщ мехашчних впливiв, перешкоджае перетисненню пуповини, е звукопровщним середо-вищем, що необхщне для розвитку слухового апара-
ту плода, забезпечуе втьш рухи плода, е необхщним компонентом для формування дихально! та сечови-дтьноТ, скелетно-м'язово! систем, бере участь в об-м^ речовин i терморегуляци, газообмш^ запоб^ае розвитку шфекци [1,2,3,4,5,6].
Стввщношення зменшено! ктькосл навколо-плщних вод та несприятливих перинатальних результат, визначило «об'ем амнютично! рщини» (АР), як штегральний критерш антенатального спо-стереження за плодом [7,8,9,10]. Навколоплщш води е середовищем iз складною бюлопчною актившстю, яке знаходиться у постшному обм^ мiж оргашзмом матерi та плоду.
Мета дослщження: вивчення частоти перинатально! захворюваност при зменшенш ктькосл амнютично! рщини.
Об'ект i методи дослщження. На базi мкького ключного перинатального центру проведено обсте-ження 150 ваптних жшок, з них 120 з маловоддям в термЫ гестацп 27-29 тижшв (основна група) та 30 -
контрольна група (жiнки i3 фГзюлопчним перебГгом ваптносп). Дiагноз маловоддя встановлено на основ1 комплексного обстеження вaгiтних жiнок в 27-30 тиж-нiв за допомогою стандартного визначення iндексу амнютично!' рщини (1АР) на aпaрaтi «Aloka SSD 1700», «Voluson 730» (Япошя), з датчиком з частотою 3,5 МГц i 5 МГц за загальноприйнятою методикою. КритерГ'' виключення з групи дослГдження: нaявнiсть вродже-них вад розвитку плоду, тяжко!' екстрагештально!' патологи у жшки, передчасний розрив амнюна.
Зaбiр мaтерiaлу для бактерюскотчного досли дження проводили iз стандартних точок. Бактерю-логiчне дослiдження вмГсту цервiкaльного каналу та заднього склепшня пiхви проводили за методикою секторального поаву на щiльнi середовища, що дозволяв визначити ступiнь мГкробного обсiменiння та виявити максимально можливий спектр аеробно!' та факультативно-анаеробно!' мтрофлори.
Для визначення aнтигенiв хлaмiдiй, уреаплазми, мтоплазми, вiрусу генiтaльного герпесу, цитомега-ловiрусу в цервiкaльному кaнaлi використовували набори реaгентiв для полГмеразно-ланцюгово!' реак-цп (ПЛР) до перечислених вище видiв iнфекцiй (вГд-повiдно "АмплиСенс Chlamidia tr.-FL", "АмплиСенс Ureaplasma spp.-FL", "АмплиСенс Micoplasma gom. ген-FL", "АмплиСенс HSV I, II-FL", "АмплиСенс CMV-FL").
Для статистичного aнaлiзу отриманих даних використовували програму Statistica 6.0. На тдставГ кть-мсних даних вираховували середню арифметичну величину, середнв стандартне вiдхилення. На основ1 комп'ютерних програм в Microsoft Excel для катего-рГйних (або яшсних) даних проводили розрахунок вГдносних величин (частоти ознаки на 100 обстеже-них), !'х похибок, достовГрнГсть рГзницГ перевiряли за критерiвм Xi квадрат. РГзницю мГж величинами, як1 порiвнювaли вважали достовГрною при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. Се-реднiй вГк мГж жiнкaми дослГджуваних груп статис-тично не вщрГзнявся та становив в контрольнГй -27,23±0,76 роки, в основнГй - 27,12±0,44 роки. СлГд вГдмГтити, що половина оаб у двох групах були вапт-нГ вГком 25-30 рошв, практично однакову частку ста-новили жГнки вГком до 25 та старше 30 рошв.
АналГзуючи гГнекологГчну патологГю пацГвнтГв основно!' групи звертав на себе увагу значна частка перенесених запальних захворювань репродуктив-но!' системи як верхнГх, так i нижнГх вГддГлГв гешталь-ного тракту. Так, хрошчний аднексит в анамнезГ мали в 2,49 бшьше жГнок з маловоддям вГдносно здоро-вих вагГтних (р<0,05). Також у них констатовано в 1,93 часпше запальш процеси нижнГх вГддГлГв статевого тракту порГвняно з особами Гз фГзГологГчною ваптшс-тю (р<0,01). КрГм того, у ща категори пацГвнтГв пато-логГя шийки матки (цервщити, ерози та Гн.) зустрГча-лась в 1,92 бшьше рази вГдносно контролю (OR=2,49, 95%С1=0,95-6,54). Кожна п'ята ваптна з маловоддям ((20,83±3,71) %) мала неплщдя проти незначно!' част-ки таких жГнок в контрольнГй грут ((10,00±5,48) %). ОперацГ! на органах малого тазу з приводу позамат-ково!' вагГтностГ, кист, апоплексГ! яйникГв, неплГддя перенесли 18 обстежених ((15,00±3,26) %) в основнГй грут, тодГ як таких втручань у жодно!' жГнки з фГзГологГчною гестацГвю не було (х2=3,79, р=0,05, 0R=11,01, 95%С1=0,64-188,07).
Звертав на себе увагу тдвищена кГлькГсть абор-тГв у пацГвнтГв з маловоддям - 32 хворГ (26,67 %). З них ранн самовГльнГ викиднГ - 18 випадкГв (15,00 %), (р<0,01), артифщал ьний аборт - 14 вагГтних (11,67 %) в основнГй груш. Серед жшок, якГ мали штучне переривання вагГтностГ, у п'яти обстежених (4,17 %) основно!' групи показом до нього був аборт, що не вщбувся, тодГ як таких випадкГв у здорових пацГвнтГв не було (р<0,05).
При оцшщ стану мтробюценозу статевих шляхГв у кожно!' четверто!' ваптно!' з маловоддям дГагнос-товано уреаплазмоз - 34 пацГвнтГв ((28,33±4,11) %, Х2=9,43 р<0,01), у 19 ((15,83±3,33) %, х2=4,10, р<0,05) - гарднерельоз. З однаковою частотою в цих групах констатовано хламщюз та трихомошаз - по 10 випадкГв ((8,33±2,52) %, р<0,01). Половина вагГтних основно!' групи ((51,67±4,56) %) були шфГковаш грибами роду Candida. Також у пацГвнтГв з маловоддям до-стовГрно частГше спостерГгалися випадки ГнфГкування умовно патогенною мГкрофлорою та вГрусами. Так, бшьш, нГж у половини з них 72 пацГвнтГв (60,00 %), (р<0,01) констатовано тдвищену концентрацГю умовно патогенних бактерш (стафГлокок етдермаль-ний, сапрофГтний, золотистий, кишкова паличка, ен-терокок фекальний), генГтальний герпес - вГдповГдно у 22 ((18,33±3,53) %, х2=5,06 р<0,05) обстежених, ци-томегаловГрус - у 15 ((12,50±3,02) %, р<0,01).
АналГзуючи частоту ГнфГкування обстежених вагГтних встановлено, що у переважно!' бшьшосп осГб основно!' групи виявлено бактерГальну ГнфекцГю статевих шляхГв - у 83 жшок (69,17±4,22) % та змГшану бактерГально-вГрусну - у 37 ((30,83±4,22) %).
Повднання двох та бГльше збуднишв у одшв!' вагГтно!' констатовано у бтьшо!' частини обстежених основно!' групи. Так, 94 жшки ((78,33±3,76) %) були шфГковаш бшьш, шж двома мГкроорганГзмами, з них у кожно!' п'ято!' пацГвнтки (22,50±3,81) %) було виявлено три чинники.
ПеребГг вагГтностГ у оаб основно!' групи був ускладнений рядом патолопчних сташв: загроза ми-мовГльного викидня встановлено у кожно!' четверто!' жшки (25,00 %) основно!' групи проти двох оаб (6,67 %) контролю (х2=3,78, р=0,05). ДостовГрно значущ1 вщмшносл вГдмГчено i щодо кГлькостГ загрози пе-редчасних пологГв, якГ вГдмГчались тГльки у вагГтних з маловоддям - у 10 оаб (8,33 %), (р<0,01).
У кожно!' третьо!' обстежено!' основно!' групи друга половина вагГтностГ перебрала на фонГ анемп I ст. -36 пацГвнтГв (30,00 %), тодГ як при фГзюлопчнш геста-цп ми встановили тГльки один (3,33 %) випадок такого захворювання (х2=7,81, р<0,01).
Про достовГрну вГдмГннГсть акушерських усклад-нень перебГгу вагГтностГ ми можемо констатувати наявшсть таких патологГй ФПК як плацентарна дис-функцГя, затримка розвитку плоду, маловаговий плГд та двГ судини пуповини, якГ дГагностовано тГльки в основнГй групГ - вщповщно у 17 (14,17 %, р<0,01), п'яти (4,17 %, р<0,05), 10 (8,33 %, р<0,01) та семи жГнок (5,83 %, р<0,01).
Проведений аналГз пологорозрГшення показав, що у вах жГнок дослГджуваних груп пологи були тер-мГновими. У 25 (83,33 %) обстежених контрольно!' групи вони були фГзюлопчними, у п'яти оаб (16,67 %) проведено операцГю кесаревого розтину. В основнГй групГ вГдмГчено меншу частку хворих з фГзюло-
гiчним перебком пологiв - 95 вагiтних (79,17 %), у 25 жшок (20,83 %) пологи були патолопчними, а саме: у 24 пащетчв (20,00 %) вони завершились операци ею кесаревого розтину в одше! (0,83 %) - операщею ручно! ревiзiТ порожнини матки з приводу дефекту плацентарно!тканини.
В контрольнiй грут у п'яти вагiтних (16,67 %) пологи вщбувались на фон передчасного розриву ам-нiону та у одше! (3,33 %) - на фош слабкост поло-гово! дiяльностi, у кожно! четверто! жшки (8 вагiтних (26,67 %) проведено операцш етзютомп.
Перебiг пологiв у пащенлв основно! групи су-проводжувався бшьшою частотою ускладнень. Так, передчасний розрив амнюну констатовано у 20 па-цiенток (16,67 %), слабость пологово! дiяльностi - у 15 родть (12,50 %), операцiю ешзютомм проведено у кожно! третьо! жшки 38 оаб (31,67 %).
В струм^ показань до операци кесаревого розтину у жшок основно! групи переважають дистрес плода в I перiодi полопв та аномали пологово! дiяль-ностi без устшно! медикаментозно! корекцп.
У всiх жшок з маловоддям та здорових ваптних народились доношен дiти. В основнш групi частiше вiдмiчались випадки штранатально! асфшсп. Тiльки 94 новонародженi (78,33 %) народились без ознак асфшсп з оцшкою за шкалою Апгар 8-10 балiв проти 28 немовлят (93,33 %) в контрольнш грут (р<0,05). Помiрну асфiксiю мали двое дп"ей (6,67 %) народже-них вщ здорових родiль та 22 (18,33 %) - народжених вщ жшок з маловоддям (р<0,05), тяжку - четверо немовлят (3,33 %) основно! групи (р<0,05).
Середня маса тша новонароджених в основнш грут була дещо меншою вщносно контрольно! та становила вщповщно 3189,95±267,13 г проти 3375,42±161,12 г.
В ранньому неонатальному перiодi тiльки по двое немовлят (6,67 %), народжених вщ здорових ваптних, мали патолопчну втрату ваги та пперб^ру-
бшемш. У 10 дiтей (8,33 %), народжених вщ матерiв, вагiтнiсть яких ускладнилась маловоддям, вiдмiча-лась патолопчна втрата ваги, а у п'яти немовлят (4,17 %) дiагностовано ЗРП I ст. (р<0,05), у семи (5,83 %) -морфофункцюнальну незр^сть (р<0,01), шести (5,00 %) - набряковий синдром (р<0,05) та 12 (10,00 %) - п-поксично-iшемiчне ураження ЦНС (р<0,001), по вiсiм дiтей (6,67 %) мали ознаки внутршньоутробного ш-фiкування та ппербЫрубшем^. З метою подальшо-го лтування четверо немовлят (3,33 %), народжених вщ вагiтних жiнок з маловоддям, були переведен в обласну кл^чну дитячу лiкарню для корекци ознак шфтування та розладiв ЦНС.
Ускладнення в тсляпологовому перiодi також були бшьш характерними для жiнок, ваптшсть яких супроводжувалась маловоддям. Так, субшволющя матки констатовано у 20 жшок (16,67 %) основно! групи та трьох (10,00 %) - контрольно!. Звертае на себе увагу факт тдвищення частки оаб з порушен-ням лактаци в основнш грут - 25 обстежених (20,83 %) проти чотирьох породть (13,33 %) - в контрольнш.
Висновки. В розвитку олкопдрамнюна при ваптносп сприяючим е шфекцшний фактор, що проявля-еться у тдвищенш частой запальних захворювань статевого тракту, наявшстю патолопчно! бактерiаль-но! та вiрусно! флори генiталiй.
Перебiг ваптносп, полопв та тсляпологового перiоду у ваптних з маловоддям характеризуеться тдвищеною частотою ускладнень, що приводить до зростання випадмв перинатально! патологи.
Перспективи подальших дослiджень. Форму-вання групи ризику жшок, вивчення сприяючих чин-нимв та факторiв у розвитку патолопчно! кiлькостi навколоплiдних вод - дозволить знизити частоту перинатально! захворюваносп у жшок iз маловоддям.
flrrepaTypa
1. Milovanov AP, Radzinskij VE, BoltTovskaja MN. Rol microocruzhenija v shuzneobespechenii embriona cheloveca. Akusherstvo i ginecologija. 2004;(4):15-8. [in Russian].
2. Cmur OV. Biotop statevuch shljachiv vagitnuch ta jogo vzaeMozvjazok iz perunatalnumu naslidkamu. Problemu klin. pediatrii. 2011;(3):15-9. [in Ukrainian].
3. Cchaj VB, Volkov NA, Golubnov PS. Vozmozhnosti ultrazvucovuch metodov issledovanij v diagnostike vnutriutrobnogo infichurovanija. Ultrazvucovaja diagnostika v akusherstve, ginecologii i pediatrii. 2000;(2):89-93. [in Russian].
4. Aralla M, Mobasheri A, Groppetti D, Cremonesi F, Arrighi S. Expression of aquaporin water channels in canine fetal adnexa in respect to the regulation of amniotic fluid production and absorption. Placenta. 2012 Jun;33(6):502-10.
5. KostjuK VM. Peruferuchnuj cutotrofoblast placenta ta jogo rol u perebigu vagitnosti. Archiv Klin. Meducunu. 2013;(1):13-6. [in Ukrainian].
6. Medvedev MV. Ultrazvucovaja fetometrija: spravochnue tablicu i normogramu. Izd. 7-e, pererab. M.: Real Tajm; 2007. 60 s. [in Russian].
7. Cchaj VB, Nabereshnev JI, Dudina AJ, Golovchenko OV. Vozmozhnosti i perspective primenenija transabdominalnoj aMmnioinfuzii dlja prolongirovanija beremennosti pri prezdevremennom razruve plodnuch plodnuch obolochec i malovodii. Akusherstvo i ginecologija. 2016;(11):5-10. [in Russian].
8. Malar VV. Monitorungovi prenatalni chunnuku ruzuku i jch znachennja v prognozi patologii obemu navcoloplodovogo seredovusha. NauK. visn. Uzgorod. un-tu. Ser. Meducuna. 2014;(1):204-7. [in Ukrainian].
9. Akin I, Uysal A, Uysal F, Oztekin O, Sanci M, Gungor AC, et al. Applicability of fetal renal artery Doppler values in determining pregnancy outcome and type of delivery in idiopathic oligohydramnios and polyhydramnios pregnancies. Ginekol Pol. 2013 Nov;84(11):950-4.
10. Ashwal E, Hiersch L, Melamed N, Aviram A, Wiznitzer A, Yogev Y. The association between isolated oligohydramnios at term and pregnancy outcome. Arch Gynecol Obstet. 2014 Nov;290(5):875-81.
ОСОБЛИВОСТ1 ПЕРЕБ1ГУ ВАГ1ТНОСТ1, ПОЛОГ1В ТА П1СЛЯПОЛОГОВОГО ПЕР1ОДУ Ж1НОК 13 ОЛ1ГОГ1ДРАМН1ОНОМ Басюга I. О.
Резюме. З анамнезу вщомо, що запальш процеси нижшх вщдЫв статевого тракту в 1,93 рази часпше зус^чались у жшок основно! групи (р<0,01): патолопя шийки матки (цервщити, ерозп та ш.) та кожна п'ята ваптна - неплiддя, операци на органах малого тазу з приводу позаматково! ваптносп, кист, апоплекси яйни-кiв. При оцiнцi стану мтробюценозу статевих шляхiв виявлено: уреаплазмоз, гарднерельоз, хламщюз, трихо-
монГаз, гриби роду Candida, умовно патогены бактерп (стафтокок епГдермальний, сапрофГтний, золотистий, кишкова паличка, ентерокок фекальний) у 60,00 %, (р<0,01) також генГтальний герпес та цитомегаловГрус (р<0,01), бактерГальну шфекщя статевих шляхГв - у 69,17 % та змшану бактерГально-вГрусну - 30,83 %. ПеребГг вагГтностГ був ускладнений: загрозою мимовшьного викидня, анеми I ст. у 30,00 %, (р<0,01), плацентарною дисфункцГвю, затримкою розвитку плоду, маловаговим плодом та два судинами пуповини, (р<0,01). ФГзюло-пчний перебГг пологГв в основнГй груш був у 79,17 % жшок, у решти - патологГчнГ. У вах жГнок з маловоддям та здорових ваптних народились доношенГ дГти, лише помГрну асфГксГю мали 18,33 % - народжених вщ жшок з маловоддям (р<0,05), тяжку - четверо немовлят, (р<0,05).
Ключовi слова: ваптш Гз олГгогГдрамнГоном, перебГг вагГтностГ, розродження, перинатальш наслГдки.
ОСОБЕННОСТИ ПРОТЕКАНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ, РОДОВ И ПОСЛЕРОДОВОГО ПЕРИОДА У ЖЕНЩИН С ОЛИ-ГОГИДРАМНИОНОМ
Басюга И. О.
Резюме. С анамнеза известно, что воспалительные процессы нижних отделов полового тракта в 1,93 раза чаще встречались у женщин основной группы (р<0,01): патология шейки матки (цервициты, эрозии и др.) у каждой пятой бесплодие, операции на органах малого таза по поводу внематочной беременности, кист, апоплексии яичников. При оценке микробиоциноза половых путей обнаружено: уреаплазмоз, гарднереллез, хламидиоз, трихомониаз, грибы рода Candida, условно патогенные бактерии (стафилококк эпидермальный, сапрофитный, золотистый, кишечная палочка, энтерококк фекальный) у 60,00 %, (р<0,01) также гениталь-ный герпес и цитомегаловирус (р<0,01), бактериальная инфекция половых путей - у 69,17 % и смешанную бактериально-вирусную - 30,83 %. Осложнения при протекании беременности: угроза аборта, анемии I ст. у 30,00 %, (р<0,01), плацентарной дисфункцией, задержкой развития плода, мало-весомым плодом и два сосуда пуповины, (р<0,01). Физиологическое протекание родов в основной группе было у 79,17 % женщин, у остальных - патологические. У всех женщин с маловодием и здоровых беременных родились доношенные дети, только умеренная асфиксия у 18,33 % - рожденных от женщин с маловодием (р<0,05), тяжелая - четыре младенца, (р<0,05).
Ключевые слова: беременные с олигогидрамнионом, протекание беременности, родоразрешение, перинатальные последствия.
FEATURES OF PREGNANCY, LABOR AND POSTPARTUM PERIOD IN WOMEN WITH OLIGOHYDRAMNIOS
Basiuha I. O.
Abstract. During the pregnancy amniotic fluid is the space for fetal being which protects the fetus from unfavorable micro- and macroinfluences. Amniotic fluid performs the vital functions such as the protection of the fetus from mechanic impact, prevention of umbilical cord squeeze, provides free fetal movements, also it is the sound conductive space for development of fetal hearing apparatus, and it is a necessary component for the forming of respiratory, urinary, bone and muscle systems, it takes part in metabolism and thermoregulation, gas exchange processes, prevents the spreading of infection.
Aim of the research: to study the frequency of perinatal morbidity in women with oligohydramnios.
Object and method: we examined 150 pregnant women, 120 of them in the gestation period 27-29 weeks had oligohygramnios (basic group), 30 persons were controls (pregnant women without oligohydramnios).
Results. The women of basic group had chronic inflammatory diseases of reproductive system (chronic adnexitis (p<0.05), chronic processes of low reproductive tract (p<0.05)), pathology of cervix (cervicitis, erosions), infertility, abortions, operations on organs of pelvic cavity by ectopic pregnancy, cysts, ovarian apoplexy more often than in control group. In pregnant women with oligohydramnios by assessment the state of microbiocenosis of the genital tract ureaplasmosis, Gardnerella vaginalis, chlamydiosis, trichomoniasis, Candida, increased concentration of conditionally pathogenic bacteria (Staphylococcus epidermidis, S. saprophyticus, S. aureus, Escherichia Coli, Enterococ-cus faecalis), genital herpes, cytomegalovirus were determined. In such persons there were complications during pregnancy - threatened of spontaneous abortions and premature labor. In every third of women in basic group the second half of pregnancy accompanied by anemia I degree, placental dysfunction, fetal growth retardation, fetus small for gestational age and the presence of two vessels in the umbilical cord.
The analysis of labor demonstrated that all women in both groups delivered in the term, the majority of them had physiological labor, every fifth person - cesarean section. Childbirth in women with oligohydramnios was complicated by premature amnion rupture (20 (16.67 %) subjects), weakness of labor contractions (15 (12.50 %) persons), episiotomy (38 (31.67 %). In basic group there were some cases of intranatal asphyxia. Only 94 (78.33 %) babies were born without signs of asphyxia with estimation of 8-10 points by Apgar score. Moderate asphyxia had 22 (18.33 %) of newborns in basic groups (p<0.05), severe one - 4 (3.33 %) babies (p<0.05).
Conclusions. Infectious factor such as the increase of the frequency of inflammatory diseases of the female reproductive tract, the presence of bacterial and viral flora in genitalia promotes the development of oligohydramnios. Increase rate of complications that lead to the growth of incidences of perinatal pathology is typical for the pregnancy, labor and postpartum period in women with oligohydramnios.
Key words: women with oligohydramnios, features of pregnancy, labor, perinatal consequences.
Рецензент - проф. Громова А. М.
Стаття наджшла 13.01.2019 року
