CC BY
7
DOI 10.31718/2077-1096.20.1.106
УДК 618.2/5:618.3-008.6-039.12-037
Ващенко В.Л., Лiхачов В.К., Тарановська О.О.
ПЕРЕБ1Г ВАГ1ТНОСТ1 ТА II ЗАВЕРШЕННЯ У Ж1НОК ГРУПИ ВИСОКОГО РИЗИКУ ПО ВИНИКНЕННЮ ПРЕЕКЛАМПСП
Украшська медична стоматологiчна академiя, м. Полтава
Прееклампая складае значну частку в структур'1 материнськоУ / перинатальноУ захворюваност/ та смертност¡. Перинатальна смертнсть при тяжких формах прееклампсУУ складае 18-30%о, а перинатальна захворюванють - 640-780%о. Мета досл'дження: Вивчити клЫчну ефективнсть раннього прогнозування виникнення прееклампсУУ та вторинноУ профлактики цеУ патологУУ Матерiали / ме-тоди досл'дження. Вдбр в групу ризику по розвитку прееклампсУУ проводився за ознакою зниження кровоплину в спiральних артерiях матки в област/ плацентарно'У площадки в 18-20 (+6 дн/'в) тижн/'в ваг/'тност/'. Було обстежено 30 здорових вагтних та 91 вагтна групи ризику по виникненню прееклампсУУ, з яких 32 вагтн в'дмовились в'д удосконаленоУ вторинноУ профлактики пре еклампсУУ, а 59 вагтних отримували запропоновану нами вторинну профлактику прееклампсУУ (вiтамiн й3, метформiн та корвтин). Збирали загальний та репродуктивний анамнез, проводили об'ективне кл1'н1'чне та лабораторне обстеження. Анал'зували перебiг даноУ вагтност'¡, перебiг / результати полог'в, Ух ускладнення, стан плод'т та новонароджених. Результати досл'дження. Зниження кровоплину в спiральних артерiях матки, як розташован в област/ плацентарно'У площадки, пд час другого УЗД-скриннгу в 18-20(+6 днв) тижнв ваг'тност'! е нформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсУУ У вагтних, як погодились на проведення вторинноУ профлактики прееклампсУУ (вiтамiн Д3, метформн, корвтин), порiвняно з групою ж/'нок, що в'д та-коУ профлактики в'дмовились, менше виникали ускладнення ваг'тност'! (прееклампая, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне в'дшарування нормально розташованоУ плаценти, передчасн/ пологи) та пологiв (передчасне вилиття навколопл/'дних вод було в 2,6 рази р'дше, слаб-ксть пологовоУ д'яльност'! - в 1,8 рази, акушерськ кровотеч/ - в 2,8 рази, асфкая новонароджених виникла в 2,9 рази р'дше, не народжувались глибоко недоношен дти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертнсть мала мсце в 1,8 раз'т р'дше).
Ключов1 слова: : прееклампая, прогноз, кл1н1ка, лкування.
1н^ативна НДР кафедри акушерства та гiнекологiУ №2 УМСА: «Роль хронiчного iнфiкування матки та нижнiх вiддiлiв ста-тевих шляхiв у формуваннi акушерськоУ та гiнекологiчноУ патологи», номер держреестрацУУ 0117и005276, термн виконання 2017-2022 рк.
Вступ
На сьогодняшнш день до найбтьш за-грозливих ускладнень ваптносп, полопв та пю-ляпологового перюду належить прееклампая, яка складае значну частку в структурi материнськоУ i перинатально! захворюваност та смертносл [1,8,11]. Частота випадш прееклампсп, зареестрованих в УкраТш за останн роки в популяцп жшок репродуктивного вку, становить 7,0-16,6% [5,9,15].
Прееклампая являе собою складний нейрогуморальний патофiзiологiчний процес, що проявляеться рiзноманiтними порушеннями у робот центрально! та периферично! нервовоТ, серцево-судинноТ та ендокринноТ систем, а також порушенням обмшу речовин, iмунно! вщпов^ф та дисфунк^ею оргашзму ваптно! жшки у виглядi полюрганно! i полюистемно! недостатност [1,2,3,7,14]. Актуальнють проблеми також обумовлена тяжкими наслщка-ми ускладнень прееклампсп [5,8,10,11]: формуванням хроычних захворювань нирок, ендокринних розладiв та ппертошчно! хвороби у жшок, ваптнють яких ускладнилась прееклампсн ею.
До факторiв ризику розвитку прееклампсп можна вщнести вк жшки (до 17 та понад 35 рош), ускладнений соматичний анамнез (п-пертошчна хвороба, цукровий дiабет, хвороби
нирок та печшки), багатоплщна ваптнють, прееклампсп в анамнезу низький рiвень осв^и та со^ального забезпечення, особливо у поеднанн з дефщитом маси тта до ваптносп та недостатшм збтьшенням маси тта протягом ваптносп чи ожирiнням, надмiрнi фiзичнi та психоемоцiйнi навантаження, вплив на-вколишнього середовища, шкiдливi звички (тю-тюнопалiння, алкоголiзм, наркоманiя) [4,7,15].
Перинатальна смертнють при тяжких формах прееклампсп складае 18-30%о, а перинатальна захворюванють - 640-780%. Значно збтьшуеть-ся захворюванють неонатального та раннього дитячого вку. У 20% д^ей, народжених вщ ма-терiв з прееклампаею, при катамнестичному на-глядi в^^чаються порушення фiзичного i психоемоцiйного розвитку [5,7,8,14].
Отриман данi обумовлюють доцтьнють та актуальнiсть подальшого вивчення
етюпатогенезу прееклампсiТ, вдосконалення ро-зумiнь механiзмiв розвитку дано! акушерсько! патологiТ та визначають потребу в розробц нових об'ективних методик раннього формування груп ваптних високого ризику по прееклампсп, шляхiв вторинно! профiлактики захворювання, як б дали можливiсть впровади-ти ефективну тактику ведення ваптних з прееклампаею, цтеспрямовано направлену на зниження показниш материнсько! i перинатально!
захвoрюванoстi та смертност [3,10,13,16].
Разом з тим, ми не знайшли дослiджень, як б ч^ко показали достовiрнiсть методiв раннього прогнозування прееклампсп та де були б запро-понованi ефективн способи IT профiлактики.
Мета дослщження
Вивчити клiнiчну ефективнiсть раннього прогнозування виникнення прееклампсп та вторин-но1 профiлактики цiel' патологп.
Матерiали i методи дослiдження
Вiдбiр жiнок для дослiдження проводився серед ваптних пiдвищеного ризику по виникненню прееклампсп: з ускладненим гiнекологiчним анамнезом (самовтьн або штучнi аборти перед першими пологами, порушення менструально''' функцп в ювенiльному вiцi, хронiчнi запальн за-хворювання матки та додатш); ускладненим акушерським анамнезом (попереднi перината-льнi втрати, затримка розвитку плода, передча-снi пологи, багатоплiдна ваптнють в анамнезi, прееклампсiя при попередшх вагiтностях); ж1нки молодого та старшого репродуктивного вку; на-явнiсть артерiальноI' ппертензп; ожирiння; ано-малп розвитку матки; затримка статевого розвитку в анамнез^ незбалансоване харчування. Об'ективний в^^р в дослiдження в основну трупу ризику по розвитку прееклампсп проводився за ознакою зниження кровоплину в сшральних артерiях матки в област плацентарно' площадки в 18-20 (+6 дыв) тижыв вагiтностi [16].
Всi обстеженi жшки були розподiленi на три кл^чы групи:
- контрольна група (здоров! вагтн) (30 оаб) з вщсутнютю факторiв ризику виникнення прееклампсп, непорушеним кровотоком у сшра-льних артерiях матки в областi плацентарно' площадки в 18-20 (+6 дшв) тижшв вагiтностi, у яких не було виявлено шфекцп в цервiкальному каналу
- основна група (ОГ) - 91 ваптна групи ризику по виникненню прееклампсп, з порушеним кровотоком у сшральних артерiях матки в обла-стi плацентарно' площадки в 18-20 (+6 дшв) тижшв ваптносп без iнфiкування нижшх вiддiлiв статевих шляхiв. Ця категорiя вагiтних була по-дiлена на двi пiдгрупи:
ОГ-I - 32 ваптш, якi вiдмовились вщ удоско-налено' вторинно' профiлактики прееклампсп i тому отримували лiкування згщно нормативним настановам (75 мг ацетилсалщилово! кислоти та 2 г кальцш в перерахунку на дiючу речовину);
ОГ-II - 59 ваптних, як додатково до лкуван-ня згщно нормативним настановам отримували запропоновану нами вторинну профтактику прееклампсп (в^амш D3, метформш та корвiтин [6,12,13]).
Кл^чне обстеження ж1нок було проведено за допомогою загальноприйнятих методiв. У вах жiнок збирали анамнез, дат менструально' та д^ородно! функцiй, со^ального та родинного
статусу, особливу увагу придтяли використаним ранiше методам контрацепцп', перенесеним пне-кологiчним, загальним та шфекцшним захворю-ванням, стану статево'Г сфери до настання вапт-носп; з'ясовували особливостi перебiгу та ре-зультати попереднiх вагiтностей i полопв.
Зрiст визначали за допомогою ростомiра в сантиметрах, масу тiла - в ктограмах iз засто-суванням медичних ваг. Для оцшки ступеня надлишково'1 маси тiла визначали шдекс маси тiла (1МТ) за формулою: 1МТ = маса тiла (кг) / зрют (м)2
Проводили об'ективне клiнiчне обстеження основних органiв i систем, призначали загально-клiнiчне лабораторне дослщження (загальний аналiз кровi та сеч^ бiохiмiчне дослiдження кро-в^ коагулограма, бактерiоскопiчне та бактерюло-пчне дослiдження видiлень iз пiхви, цервкально-го каналу). Для виключення шфкування оргашз-му вагiтних збудниками групи TORCH проводилось дослiдження кровi методом 1ФА. За пока-заннями проводили УЗД внутршшх статевих ор-ганiв.
Аналiзували перебiг дано'1 ваптносп, перебiг i результати пологiв, Тх ускладнення, стан плодiв та новонароджених.
Отриманi данi заносились в спе^ально роз-робленi карти спостереження та оброблялись методами математично'1 статистики з розрахун-ком середнiх вибiркових значень (М), дисперсп (а) та помилок середшх значень (m) у групах об-стежених осiб [45]. Вiрогiднiсть вiдмiнностей отриманих кiлькiсних результатiв для рiзних груп та для зв'язаних вибiрок визначалася за допомогою t-критерш надiйностi Стьюдента (р). Вщмш-ностi вважали вiрогiдними при загальноприйня-тiй у медико-бiологiчних дослiдженнях iмовiрно-стi помилки p <0,05. Для оцшки зв'язку мiж до-слщжуваними показниками проводили кореля-цiйний аналiз з обчисленням коефiцieнта коре-ляцп Пiрсона (r) i подальшим визначенням його значущост за критерieм t. Статистичну обробку отриманих даних проводили на персональному комп'ютерi з використанням стандартного пакету «Microsoft Excel» i пакету прикладних програм «Statistica for Windows» верая 10.0, StatSoftlnc. (США) i SPSS-19 з використанням методiв па-раметрично'Г та непараметрично'1 статистики, орieнтованих на аналiз бiомедичних даних.
Результати до^дження та ïx обговорення
У 91 ваптно'Г основно'1 групи (високого ризику виникнення прееклампсп, до розподту ÏT на двi пщгрупи), порiвняно iз 30 жiнками контрольно!' групи (здоровi вагiтнi):
- виявлено зниження кровоплину в сшральних артерiях матки, як розташованi в област плацентарно'1 площадки, пiд час другого УЗД-скринiнгу в 18-20(+6 днiв) тижнiв вагiтностi в 1,4 разу, що е iнформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсп по мiрi прогресування дано!' ваптносп;
- в 2,9 рази часпше спостер^алась пщвище-на вага i ожиршня (в КГ було ттьки 10,0% жшок з ожирiнням I ступеня, а в основнш rpyni ожиршня мали 28,6% жшок);
- в груш високого ризику по виникненню прееклампсп переважали жшки, як займаються ро-зумовою працею (в основному, з вищою освн тою);
- вагiтнi основно!' групи часпше, нiж здоровi вагiтнi, мали ускладнений iнфектологiчний анамнез, захворювання соматичних оргашв, хрошч-нi запальнi процеси жшочих статевих органiв в анамнез^
- жiнки основноТ групи переважали по показ-нику раннього та зашзнтого менархе (46,2% проти 36,7% у жшок контрольно!' групи);
- в анамнезi у жшок основноТ групи часпше спостерiгався ускладнений акушерський анамнез (самовiльнi i штучш аборти, в тому числi аборти при першш вагiтностi).
Отже, в основнш груш ваптних (в цтому, до розподту ïï на двi пiдгрупи) порiвняно iз контрольною групою, зростала питома вага жшок з надмiрною масою тiла; жшок, що займались ро-зумовою працею; з шзшм менархе та поруше-ною менструальною функцieю; з ускладненим шфектолопчним анамнезом; частiше зус^чали-ся екстрагештальш захворювання та хронiчнi запальш процеси жiночих статевих органiв. У жн нок основноТ групи в акушерському анамнезi: мали мiсце аборти при першш ваптносп, була вищою частота передчасних полопв, передчас-ного вилиття навколоплщних вод, кровотеч в по-слiдовому та ранньому шсляпологовому перi-одах; вищою була частота оперативних втру-чань в пологах, часпше спостерiгалася асфiксiя новонароджених, наявнiсть д^ей з екстремаль-но низькою вагою, були випадки перинатально!' смертность
При порiвняннi ускладнень вагiтностi по пщ-групах основноТ групи обстежених було виявлено, що в ОГ-I в 43,8% випадкiв виникла преек-лампсiя, тодi як в ОГ-II цей показник становив 30,5% (в 1,4 рази менше). Причому перша маш-фестацiя прееклампсiï в ОГ-I у 92,9% жшок ста-лася до 30 тижшв ваптносп, а у ваптних ОГ-II -в ц термши машфестувалось лише 27,8% пре-еклампсiй (в 3,3 разiв менше). Звертае на себе увагу, що в ОГ-I тяжка прееклампая виникла у 5 жшок (28,6%), а в ОГ-II - ттьки у 2 ваптних (11,1%), тобто, в 2,6 рази менше.
!з шших суттевих ускладнень ваптносп в ОГ-I у 3 жшок (9,4%) виникла затримка розвитку плода, у 7 жшок (21,9%) - дистрес плода пщ час ваптносп, у одшеТ ваптно'1' (3,1%) - передчасне вщшарування нормально розташовано!' плацен-ти. У жшок ОГ-II затримка розвитку плода сталась у 2 жшок (3,4%), а дистрес плода пщ час ваптносп виник у 3 жшок (5,1%). Тобто, у ваптних ОГ-I часпше виникала прееклампая, яка машфестувалась рашше i мала бтьш тяжкий переб^, шж у жшок ОГ-II. Також в ОГ-I шд час ва-
птносп часпше виникали iншi ускладнення (затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне вщшарування нормально розташованоТ плаценти).
При аналiзi термшу полопв виявлено, що в ОГ-I ттьки 46,9% жшок народили своечасно (у жшок ОГ-II цей показник склав 76,3%, при 93,4% у здорових ваптних). Вщповщно, в ОГ-I зросла питома вага передчасних полопв (53,1%, проти 23,7% в ОГ-II, при 6,6% в КГ), тобто, цей показник в ОГ-I був в 2,2 рази вищий за показник в ОГ-II. ^м того, в ОГ-I п'ять жшок (29,4%) народили до 28 тижшв глибоко недоношених д^ей з екстремально низькою вагою, в той час як в ОГ-II в такому терм^ не народилася ш одна дити-на; переважна кльксть недоношених д^ей в цш груш з'явилась на св^ в 35-36 тижшв.
В ОГ-I спостер^алась висока частота ускладнень полопв: передчасне вилиття навколоплщних вод мало мюце у 21,9% жшок; слабксть по-логовоТ дiяльностi - у 25,0% родть; акушерськ кровотечi сталися у 9,4% жшок; асфкая новонароджених виникла у 28,1% па^енток. Перинатальна смертнють вщбулась у 2 породть (62,5%о) ^еТ групи. Аналопчш ускладнення в ОГ-II спо-стер^ались в 2,6 рази, 1,8 рази, 2,8 рази, 2,9 рази рщксшше, а перинатальна смертнють була в 1,8 разiв менша (33,9%).
При аналiзi оперативних втручань виявлено, що кесарiв розтин в ОГ-I виконувався в 1,7 разiв часпше, а епiзiотомiя та ручне вщокремлення плаценти i обстеження порожнини матки - в 1,8 рази часпше, шж в ОГ-II.
Серед народжених д^ей в ОГ-I ттьки 68,7% д^ей народились без асфксп (а в ОГ-II - 93,2%). Вщповщно, в ОГ-I 31,3% д^ей були народжеш в асфксп, причому 12,5% - в тяжкй асфксп, тодi як в ОГ-II в асфксп народилось в 4 рази менше д^ей (6,8%), причому вс вони були в сташ легко!' асфксп.
З вагою, меншою 1000 грамiв в ОГ-I народи-лося 4 д^ей (12,5%), а в ОГ-II з такою екстремально низькою вагою - ш одшеТ дитини. З вагою, меншою 2500 грамiв в ОГ-I народилось в цтому 14 д^ей (43,8%), ^i як в ОГ-II - 12 д^ей (20,4%), що в 2,1 разiв менше, шж в ОГ-I.
При аналiзi особливостей переб^у ваптносп та полопв по пщгрупах основноТ групи обстежених, в ОГ-I (ваптш групи високого ризику по виникненню прееклампсп, як вщмовились вщ за-пропонованого профтактичного лкування) в по-рiвняннi з ОГ-II (вагiтнi, що приймали метформш, корвiтин та в^амш Д3 для вторинноТ профтак-тики виникнення прееклампсп) виявились насту-пш вiдмiнностi:
- у вагiтних ОГ-I в 1,4 рази часпше виникала прееклампая, яка машфестувалась рашше i мала бтьш тяжкий переб^ (тяжка прееклампая виникала у них в 2,6 рази часпше), шж у жшок ОГ-II;
- в ОГ-I пщ час ваптносп часпше виникали iншi ускладнення (затримка розвитку плода, дис-
трес плода та передчасне вщшарування нормально розташовано'1 плаценти);
- в ОГ-1 також спостерiгалась висока питома вага передчасних полопв (53,1%, проти 23,7% в ОГ-11, при 3,3% в КГ), тобто, цей показник в ОГ-1 був в 2,2 рази вищий за показник в ОГ-II. ^м того, в ОГ-1 5 жшок (15,6%) народили до 28 тиж-шв глибоко недоношених д^ей з екстремально низькою вагою, в той час як в ОГ-II в такому терм^ не народилася н одна дитина; переважна ктькють недоношених д^ей в ОГ-II з'явилась на св^ в 35-36 тижыв;
- в ОГ-I порiвняно iз жiнками ОГ-II спостер^а-лась бiльш висока частота ускладнень полопв: передчасне вилиття навколоплщних вод було в 2,6 рази часпше, слабость пологово'Г дiяльностi - в 1,8 рази, акушерськ кровотечi - в 2,8 рази, асфкая новонароджених виникла в 2,9 рази ча-стiше;
- перинатальна смертнють в ОГ-I вщбулась в 1,8 разiв частiше, нiж у жшок ОГ-II (62,5% проти 33,9%);
- кесарiв розтин в ОГ-I виконувався в 1,7 ра-зiв часпше, нiж в ОГ-II;
- в ОГ-I в асфкси народилось в 4 рази бтьше д^ей, нiж в ОГ-II (31,3% проти 6,8%);
- з вагою, меншою 2500 грамiв, в ОГ-I народилось 14 д^ей (43,8%), тодi як в ОГ-II - 12 д^ей (20,4%), що в 2,1 рази менше, нiж в ОГ-I.
Висновки
1. Виявлення факту зниження кровоплину в сшральних артерiях матки, як розташованi в об-ластi плацентарно'1 площадки, пiд час другого УЗД-скриншгу в 18-20(+6 дшв) тижнiв вагiтностi е iнформативною прогностичною ознакою високого ризику виникнення прееклампсп по мiрi про-гресування дано!' ваптносп.
2. В груш ваптних високого ризику виникнення прееклампсп порiвняно iз контрольною гру-пою була вищою питома вага жшок з надмiрною масою тта; жшок, що займались розумовою працею; з пiзнiм менархе та порушеною менст-руальною функцiею; з ускладненим шфектолоп-чним анамнезом; частiше зус^чалися екстра-генiтальнi захворювання; в акушерському анам-незi у них мали мюце аборти при першiй ваптносп, була вищою частота передчасних полопв, передчасного вилиття навколоплщних вод, кро-вотеч в послщовому та ранньому пюляполого-вому перiодах, часпше спостерiгалася асфiксiя новонароджених, були випадки перинатально!' смертность
3. У ваптних, як погодились на проведення вторинно!' профiлактики прееклампсп (вiтД3, ме-тформш, корвiтин), порiвняно з групою жшок, що вщ тако'1 профiлактики вщмовились, значно рщ-кiснiше виникали ускладнення ваптносп (прееклампая, затримка розвитку плода, дистрес плода та передчасне вщшарування нормально роз-ташовано!' плаценти, передчасн пологи) та полопв (передчасне вилиття навколоплщних вод
було в 2,6 рази рщше, слабкють пологовоТ дiя-льностi - в 1,8 рази, акушерськi кровотечi - в 2,8 рази, асфкая новонароджених виникла в 2,9 рази рщше, не народжувались глибоко недоно-шенi дiти з екстремально низькою вагою, а перинатальна смертнють мала мюце в 1,8 разiв рь дше).
Лiтература
1. Humenna IYe. Perspektyvy klinichnoyi diahnostyky i likuvannya endotelial'noyi dysfunktsiyi u vahitnykh z arterial'noyu hipertenziyeyu. [Prospects for clinical diagnosis and treatment of endothelial dysfunction in pregnant women with hypertension]. Aktual'ni pytannya pediatriyi, akusherstva ta hinekolohiyi. 2018; 1: 66-71. (Ukrainian).
2. Drannik HM, Pryluts'kyy OS, Bazhora YUI. Klinichna imunolohiya ta alerholohiya. [Clinical immunology and allergology] K.: Zdorov'ya, 2006. 888p. (Ukrainian).
3. Ivanets TYu. Diagnosticheskaya znachimost' opredeleniya platsentarnogo faktora rosta i rastvorimoy FMS-podobnoy tirozinkinazy-1 v kachestve markerov preeklampsii. [Diagnostic significance of the determination of placental growth factor and soluble FMS-like tyrosine kinase-1 as markers of preeclampsia] Problemy reproduktsii. 2015; 4(21): 129-133. (Russian).
4. Barkovs'kyy DYE. Neyroimunoendokrynni markery prohnozuvannya preeklampsiyi. [Neuroimmunoendocrine markers for predicting preeclampsia] Oryhinal'ni doslidzhennya. 2018; 3(44): 302-8. (Ukrainian).
5. Bernadiner OA. Korektsiya arterial'noyi hipertenziyi u vahitnykh ta porodil' z preeklampsiyeyu vazhkoho stupenya. [Correction of hypertension in pregnant women and women with severe preeclampsia] DZ "Dnipropetr. med. akad. MOZ Ukrayiny"; Dnipropetrovs'k, 2015. 20. (Ukrainian).
6. Borodich TC. Vliyaniye metformina v prenatal'nom periode. [Influence of metformin in the prenatal period] Ozhireniye i metabolizm. 2015;12(1):66-71. (Russian).
7. Veropotvelyan PN, Veropotvelyan NP, Smorodskaya YEP. Sovremennyye podkhody k diagnostike preeklampsii. [Modern approaches to the diagnosis of preeclampsia] Zdorov'ye zhenshchiny. 2013; 8 (84): 79-82. (Ukrainian).
8. Vsemirnaya organizatsiya zdravookhraneniya. Mirovaya statistika zdravookhraneniya 2013. [World Health Organization. World Health Statistics 2013] World Health Organization. http://www.who.int/gho/publications/world_health_statistics/2013/r u/.
9. Hryshchenko OV, Lakhno IV. Menedzhment vahitnykh iz preeklampsiyeyu z pozytsiy akushers'koyi hemostaziolohiyi. [Management of pregnant women with preeclampsia from the standpoint of obstetric hemostasis] Reproduktivnaya endokrinologiya. 2016, 5: 80-4. (Ukrainian).
10. Davydova YUV. Perinatal'nyy menedzhment pri preeklampsii s pozitsiy upravleniya riskami. [Perinatal management in preeclampsia from risk management positions] Reproduktivnaya endokrinologiya. 2014; 4(18): 72-73. (Ukrainian).
11. Kan NE, Bednyagin LA, Dolgushina NV, Tyutyunnik VL, Khovkhayeva PA, Sergunina OA, i dr. Kliniko-anamnesticheskiye faktory riska razvitiya preeklampsii u beremennykh [Clinical and anamnestic risk factors for preeclampsia in pregnant women] Akusherstvo i ginekologiya. 2016; 6:39-44. (Russian).
12. Kondrat'yeva LV, Ivanova LP. Metformin v terapii metabolicheskikh narusheniy:glikemicheskiye i neglikemicheskiye effekty. [Metformin in the treatment of metabolic disorders: glycemic and non-glycemic effects] Endokrinologiya: novosti, mneniya, obucheniye. 2017; 2: 22-7. (Russian).
13. 13.Kon'kov DH, Bulavenko OV, Dudnyk VM, Buran VV. Suchasni aspekty patohenetychno obumovlenoyi profilaktyky preeklampsiyi. [Current aspects of pathogenetically induced preeclampsia prevention] Perynatolohyya y pedyatryya. 2016; 1: 46-50. (Ukrainian).
14. Likhachev VK. Prakticheskoye akusherstvo s neotlozhnymi sostoyaniyami. [Practical obstetrics with urgent conditions] M.:OOO «Meditsinskoye informatsionnoye agenstvo», 2010. 720p. (Russian).
15. Likhachov VK, Dobrovol's'ka LM, Semenyuk LM, Yaremchuk LV. Akusherstvo i hinekolohiya: Praktykum.[Obstetrics and Gynecology: A Workshop]. Poltava:Dyvosvit, 2014. 200p. (Ukrainian).
16. Likhachov VK, Taranovs'ka OO, Dobrovol's'ka LM, Vashchenko VL. Patent na korysnu model' 132404. Sposib doklinichnoho prohnozuvannya preeklampsiyi za rivnem preplatsentarnoho krovotoku. Vyshchyy derzhavnyy navchal'nyy zaklad Ukrayiny «Ukrayins'ka medychna stomatolohichna akademiya». [Utility model patent 132404. A method for the preclinical prediction of preeclampsia on the level of pre-placental blood flow]. 25.02.2019,Byul.№4. (Ukrainian).
Реферат
ТЕЧЕНИЕ БЕРЕМЕННОСТИ И ЕЕ ИСХОД У ЖЕНЩИН ГРУППЫ ВЫСОКОГО РИСКА ПО ВОЗНИКНОВЕНИЮ ПРЕЕКЛАМПСИИ
Ващенко В.Л., Лихачев В.К., Тарановская Е.А.
Ключевые слова: преэклампсия, прогноз, клиника, лечение.
Вступление. Прееклампсия составляет существенную часть в структуре материнской и перинатальной заболеваемости и смертности. Перинатальная смертность при тяжелых формах прееклам-псии составляет 18-30%, а перинатальная заболеваемость - 640-78%. Цель исследования. Изучить клиническую эффективность раннего прогнозирования возникновения прееклампсии и вторичной профилактики этой патологии. Материалы и методы исследования. Отбор в группу риска по развитию прееклампсии проводился по признаку снижения кровотока в спиральных артериях матки в области плацентарной площадки в сроке 18-20 (+6 дней) недель беременности. Было обследовано 30 здоровых беременных и 91 беременную группы высокого риска по возникновению прееклампсии, из которых 32 беременные отказались от усовершенствованной вторичной профилактики прееклампсии, а 59 беременных получили предложенную нами вторичную профилактику прееклампсии ( витамин D3, метформин и корвитин). Собирали общий и репродуктивный анамнез, проводили объективное клиническое и лабораторное обследование. Анализировали течение настоящей беременности, течение и результат родов, их осложнения, состояние плодов и новорожденных. Результаты исследования. Снижение кровотока в спиральных артериях матки, расположенных в области плацентарной площадки во время второго УЗИ-скрининга в сроке 10-20 (+6 дней) недель беременности является информативным прогностическим признаком высокого риска возникновения прееклампсии. У беременных, согласившихся на проведение вторичной профилактики прееклампсии (витамин D3, метформин, корви-тин), в сравнении с группой женщин, которые от такой профилактики отказались, меньше возникали осложнения беременности (прееклампсия, задержка развития плода, дистресс плода и преждевременная отслойка нормально расположенной плаценты, преждевременные роды) и родов (преждевременное излитие околоплодных вод было отмечено в 2,6 раза реже, слабость родовой деятельности - в 1,8 раза, акушерские кровотечения - в 2,8 раз, асфиксия новорожденного возникла в 2,9 раз реже, не рождались глубоко недоношенные дети с экстремально низкой массой тела, а перинатальная смертность имела место в 1,8 раза случаев реже).
Summary
COURSE PREGNANCY AND ITS OUTCOME IN WOMEN AT THE HIGH RISK GROUP FOR PREECLAMPSIA
Vashchenko V.L., Likhachev V.K., Taranovska O.O.
Key words: preeclampsia, prognosis, clinical presentation, treatment.
Introduction. Preeclampsia constitutes a significant proportion of maternal and prenatal morbidity and mortality. The rate of prenatal mortality in severe preeclampsia is 18-30 %, and for prenatal morbidity it is 640-780 %. The aim of the research was to study the clinical efficacy of early prognosis of preeclampsia and secondary prevention of this pathology. Materials and methods. Selection of the subjects at the risk group for the development of preeclampsia was performed on the basis of reduced blood flow in the spiral arteries of the uterus in the area of the placental site at 18-20 (+6 days) weeks of pregnancy. 30 healthy pregnant women and 91 pregnant women at risk for preeclampsia were examined; 32 pregnant women with the risk for preeclampsia refused advanced secondary prevention of preeclampsia, 59 pregnant women received the secondary prevention of preeclampsia (vitamin D3, metformin and corvitin) we proposed. We collected data on general and reproductive history, conducted objective clinical and laboratory examination, analyzed the course of the present pregnancy, the course and outcome of childbirth, their complications, the condition of the foetuses and newborns. Results. Reduced blood flow in the spiral arteries of the uterus located in the area of the placental site during the second ultrasound screening at 18-20 (+6 days) weeks of pregnancy is an informative prognostic sign of a high risk for preeclampsia. Pregnant women who consented to the secondary prevention of preeclampsia (vitamin D3, metformin, corvitin) as compared with the group of women who refused such prevention had fewer complications of pregnancy (preeclampsia, delayed foetal development, foetal distress and premature placental abruption, preterm birth) and childbirth (premature bursting of amniotic fluid was in 2.6 times less frequent, poor uterine contraction strength - in 1.8 times less, obstetric bleeding - in 2.8 times less, neonatal asphyxia - in 2.9 times less, no preterm infants with extremely low birth weight, intrauterine mortality occurred in 1.8 times less frequent).
