CC BY
9
першого порядку, зазвичай, розпускаються першими, по^м - другого порядку i т.д.
Лггература
1. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво / Ю.М. Дебринюк, М.1. Кашнш, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш та iH. - Льв1в : Вид-во "Свгг", 1998. - 432 с.
2. Каппер В.Г. Об организации ежегодных систематических наблюдений над плодоношением древесных пород // Труди ГосНИИЛХа. - Л., 1930. - Вып. VII. - С. 103-139.
3. Лукин И.Н. Роль положения древостоя, подроста, подлеска в поступлении света и тепла к ярусу ягодных кустарников // Вопросы лесовосстановления на Европейском Севере. -Архангельск, 1976. - С. 127-132.
4. Молчанов А. А. География плодоношения главнейших древесных пород в СССР. -М. : Изд-во "Наука", 1961. - 102 с.
5. Ничипорович А.А. Фотосинтетическая деятельность растений в посевах / А. А. Ни-чипорович, Л.Е. Строчанова. - М. : Изд-во АН СССР, 1956. - 134 с.
6. Пояркова А.И. Род Caragana Lam. / Флора СССР. - М.-Л., 1945. - Т. 11. - С. 327-368.
7. Свириденко В.С. Лiсiвництвo : пщручник / В.С. Свириденко, О.Г. Бабiч, Л.С. Кири-чок. - К. : Вид-во "Арютей", 2005. - 544 с.
Шевченко С.М., Кратюк О.Л. Влияние естественного освещения на плодоношение караганы древовидной (Caragana arborescens Lam.) в Центральном Подолье
Исследовано влияние освещения на особенности плодоношения и сроки дозревания плодов караганы древовидной в Центральном Подолье. Установлено, что у растений на опушках плодоношения начинается в более ранние сроки, чем в сомкнутом насаждении. Изменяя сомкнутость древостоя, можно влиять на характер их плодоношения, что в итоге повысит их урожайность. Поэтому у разного типа защитных лесополосах и в лесосеменных хозяйствах при выращивании растений нужно систематически равномерно их прорежать, чтобы обеспечить полный доступ света к растениям и повысить их плодоношение.
Ключевые слова: карагана древовидная, освещение, плодоношение, дозревание плодов.
Shevchenko S.M., Kratyuk O.L. Natural lighting influence on fruting of Siberian acaciain (Caragana arborescens Lam.) in Central Podillya region
An Investigation of lighting influence on a fruiting peculiarities and terms of Siberian acaciain (Caragana arborescens Lam.) fruits ripening in a Central Podillya region was carried out. It is set that at plants on the edges of a forest of fruiting begins in more early terms, than in the serried planting. Changing zimknutist' derevostanu, it is possible to influence on character of their fruiting, that in a result will promote their productivity. Therefore at a different type protective forest bells and in lisonasinnevikh economies during growing of plants it is needed systematic evenly to thin out them, to provide complete access of light to the plants and promote their fruiting.
Keywords: Siberian acacia, lighting, fruiting, ripening of Seeds.
УДК 630.412 Ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян,
канд. с.-г. наук - УкрНДЫрлк м. П.С. Пастернака
ВПЛИВ РУБАНЬ НА ПОШИРЕННЯ ОСЕРЕДК1В УСИХАННЯ В ЯЛИНОВИХ ДЕРЕВОСТАНАХ БУКОВИНИ
Висв^лено негативний характер впливу рубань на подальшу динамшу змши стану ялинових деревосташв Буковини шляхом здшснення детальних обстежень. Встановлено зростання обсяпв деяких видiв рубань в останш роки, особливо сань
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2010. - Вип. 20.2
тарних. Результати виконаних дослщжень свiдчать про потребу удосконалення спо-собiв i технологи рубань для мшмзацп механiчних пошкоджень дерев.
Ключов1 слова: ялинники, обстеження, осередки усихання, рубання, пошко-дження.
Найважлившим у запобшанш розвитку 1 поширення кореневих гнилей та стовбурових шюдниюв е iхня профшактика. З щею метою потр1бно знати умови ураження дерев патогенами та iх пошкодження шюдниками. Причиною проникнення шфекци у здорове дерево нерщко стае люозаготь вельна техшка, яка внаслщок виконання рубань може завдавати мехашчних пошкоджень залишеним для подальшого росту деревам. Вщомо про виник-нення осередюв кореневоi губки на 2-5-й рж шсля прочищення в 12-17-р1ч-них культурах [1].
Шсля здшснення доглядових, саштарних виб1ркових рубань певна ча-стина залишених дерев на кореш отримуе мехашчш пошкодження, вщсоток яких шдвищуеться з1 зростанням штенсивност рубання та трелюванням де-ревини. Л.А. Кайрюкштю встановив, що за штенсивност рубань 20-35 % ча-стка пошкоджених ялин не перевищуе 10 %, а за умови вищо'' штенсивност (180-200 м /га) досягае 20-24 % [2]. Багато дослщниюв, зокрема 1.С. Мелехов й шш1, анал1зуючи питання доглядових рубань в Скандинави, наводять даш дослщжень П. Ншсона { А. Хшела про залежшсть розвитку кореневих гнилей вщ мюця пошкодження дерев. Найбшьш небезпечними виявлеш пошкодження корешв у рад1ус1 до 0,5 м вщ стовбура, тобто 50-100 % випадюв захворю-вань. Вважають, що поширення гнил1 можливо зменшувати, уникаючи пошкодження корешв поблизу стовбура, а пошкодження на вщсташ 0,7-1,0 м вщ стовбура не мають ютотного значення з економ1чно'' точки зору [3]. Ц питання залишаються актуальними також для шших кра'н Свропейського Союзу, зокрема Прибалтшських, особливо Литви. Стосовно останньо'' щкав1 результати з цього напрямку було отримано ще в 70-х роках минулого столпгя. До-слщи показали, що маленью рани для поширення первинно'' шфекци корене-во'' губки не мають значення. Проте середш { велию рани виявились до не'' уразливими. Найбшьшу заражешсть виявлено в раз1 пошкодження коршня, а на р1вш коренево'' шийки вона приблизно удв1ч1 менша. Рани на стовбур1 { в лггнш перюд уражалися найменше [4]. Варто зазначити, що на цей час не по-вшстю з'ясовано, яким чином рубання впливають на уражешсть ялинових на-саджень Карпатського регюну кореневими гнилями { чи е вони основними факторами, що сприяють появ1 шфекци.
Вплив рубань на виникнення { поширення осередюв стовбурових шюдниюв та кореневих гнилей вивчали в ялинниках ДП "Берегометське ЛМГ", де здшснювали саштарш та люовщновш рубання (табл. 1).
Як видно з табл. 1, обсяги саштарних та люовщновних рубань, почина-ючи з 2005 р. по 2007 р., зростали. Так, площа проведених виб1ркових саштарних рубань в ялинниках 2007 р. зросла у 3,3 раза пор1вняно з 2005 р. За три роки саштарш та люовщновш рубання здшснено на площд 2122 га з виб1ркою 187130 м деревини, що свщчить про попршення сан1тарного стану деревоста-тв та виникнення осередюв усихання, що вщбуваеться в основному тд впли-вом кореневих гнилей { масового розвитку стовбурових шюдниюв.
Табл. 1. Обсяги саштарних I лiсовiдновних рубок ДП "Берегометське ЛМГ"
Вид рубання Обсяги рубань за роками
2005 2006 2( 307
площа, га об'ем, м3 площа, га об'ем, м3 площа, га об'ем, м3
Виб1рков1 саттарт 263 6074 453 12234 870 24730
Суцшьт саттарт 57 11483 53 13559 96 25885
Люоввдновт 100 29925 122 33303 108 29937
Разом 420 47482 628 59096 1074 80552
Потрiбно зазначити, що в осередках усихання деревосташв шфек-цiйний фон грибiв - збудниюв кореневих гнилей стрiмко зростае i часто вiд моменту проведення вщводу до початку рубання з'являються свiжозараженi, усихаючi та свiжi сухостшш дерева. Як наслiдок, насадження деградуе, змен-шуеться його повнота до 0,4-0,5 одиниць i виникае потреба призначення су-цiльного санiтарного рубання [5].
З метою визначення на деревах кшькост i мiсць нанесення мехашч-них пошкоджень, якi безпосередньо впливають на розвиток i поширення кореневих гнилей ми вибрали 50-рiчне ялинове насадження в Славецькому лю-ництвi (кв. 30, вид. 11), де у 2006 р. було проведено вибiркове саштарне рубання з штенсившстю 5,6 %. Рубання здшснювали механiзовано, трелювання виконували хлистами за допомогою колiсного трактора. Мехашчш пошко-дження зафiксовано на коренях, стовбурах та комлевш частит дерев ялини (табл. 2).
Табл. 2. Пошкоджешсть дерев ялини вна^док вибiркового саштарного
рубання
Залишилось тсля рубання дерев, % Розмщення пошкоджень на дереву %
не пошкоджених пошкоджених на стовбур1 на комлевш частит на коренях
сильно слабо
62,4 20,5 17,1 13,4 58,8 27,8
Отримаш дат свщчать про те, що бшьшють мехашчних пошкоджень, як е воротами шфекци, розмiщенi на комлевiй частит дерев та на 1'хшх коренях. Детальш лiсопатологiчнi дослiдження на дшянках, де здiйснювали ви-бiрковi санiтарнi рубання, виявили, що вже через 2-3 роки шсля 1х здiйснення значна частка дерев (28,2 %) переходить до категорп сильно ослаблих, усиха-ючих та сухостшних дерев, якi видiляли за загальноприйнятими в Укра1ш критерiями [6]. Це пояснюеться не тiльки штенсивними процесами усихання, але й не завжди своечасним i правильним вщбором дерев у рубання, пiсля якого стан насадження продовжуе попршуватись (табл. 3).
Табл. 3. Стан ялинника тсля вибiркового саштарного рубання
Облшовано дерев, шт. Розподш дерев за категор1ями стану, %
I II III IV V VI
170 52,6 19,2 12,4 4,9 6,1 4,8
Мехашчш пошкодження дерев е воротами шфекци (мюце поселення спор дереворуйшвних грибiв), яю значно ослаблюють дерева та при цьому
Науковий вкник НЛТУ УкраТии. - 2010. - Вип. 20.2
вiдкривають доступ для поселення стовбурових шюдниюв, що в пiдсумку значною мiрою попршують лiсопатологiчний стан ялинових деревостанiв.
Результати дослщження стверджують порiвняно високу уражешсть кореневими гнилями ялинових насаджень. Сприйнятливють ялини до корене-вих гнилей через мехатчт пошкодження, вказуе на потребу вдосконалення способiв i технологш здiйснення вибiркових санiтарних та шших видiв ру-бань, якi б забезпечували зниження механiчних пошкоджень дерев до безпеч-них розмiрiв, що вкрай потрiбно для сучасних люорозробок як у передпрсь-ких, так i в гiрських лiсах Украшських Карпат. В iншому випадку витрати державних шдприемств будуть зростати у зв'язку з потребою вжиття додат-кових лiсозахисних заходiв.
Л1тература
1. Защита хвойных насаждений от корневых гнилей: тезисы докладов зональной научно-производственной конференции Белоруссии и республик Прибалтики (Минск, 9-10 сентября 1981 г.) / Министерство лесного хозяйства, Белорусский ордена трудового красного знамени технологический ин-т им. С.М. Кирова. - Минск : Изд-во БТИ им. С.М. Кирова, 1981. - 107 с.
2. Кайрюкштис Л.А. Научные основы формирования и рубок высокопродуктивных насаждений елово-лиственной формации (по данным исследований в Литовской ССР) : авто-реф. дисс. на соискание учен. степени д-ра с.-х. наук: спец. 06.03.03 "Лесоведение и лесоводство" / Л. А. Кайрюкштис. - Красноярск, 1968. - 40 с.
3. Мелехов И.С. Вопросы рубок ухода в Скандинавии / И.С. Мелехов, И.К. Иевинь, Я.К. Матузанис // Лесное хозяйство. - 1970. - № 2. - С. 26-30.
4. Василяускас А.П. Влияние механических повреждений на зараженность сосны и ели корневой губкой / А.П. Василяускас, Р.П. Пимпе // Лесное хозяйство. - 1976. - № 12. - С. 78-79.
5. Вивчити стан ялинник1в Украшських Карпат i антропогенний вплив на поширення осередюв стовбурових шкщниюв та кореневих гнилей : зв1т про НДР (пром.) / УкрНДЫрлю, № ДР 0105U007527; ШР № 45А. - 1вано-Франювськ, 2008. - 56 с.
6. Саштарш правила в лках УкраТни / Постанова Кабшету Мшютр1в Украши вщ 27 липня 1995 р. - К., 1995. - № 555. - 19 с.
Слободян П.Я. Влияние рубок на распространение ячеек усыхания в еловых древостоях Буковины
Отражен негативный характер влияния рубок на последующую динамику изменения состояния еловых древостоях Буковины путем осуществления детальных обследований. Установлен рост объемов некоторых видов рубок в последние годы, особенно санитарных. Результаты выполненных исследований свидетельствуют о потребности усовершенствования способов и технологии рубок для минимизации механических повреждений деревьев.
Ключевые слова: ельники, обследования, ячейки усыхания, рубки, повреждения.
Slobodyan P.Ya. Influence of cabins on distribution dead plots in furtree forest stands of Bukovina
Presence of negative character of influence of cabins on further dynamics of change of a condition of fur-tree forest stands of Bukovina is clarified by realization of detailed inspections. Increase of volumes of some kinds of cabins last years, especially sanitary is established. Results of the carried out researches specify necessity of improvement of ways and technologies of cabins for minimization of mechanical damages of trees.
Keywords: fir groves, inspection, dead plots, сabins, damages.
