УДК 630.[12+23+41] Ст. наук. cniepo6. П.Я. Слободян, канд. с.-г. наук -
УкрНД1г1рлк т. П.С. Пастернака, м. 1вано-Франтвськ
ЛОКАЛ1ЗАЦ1Я ОСЕРЕДК1В СТОВБУРОВИХ ШК1ДНИК1В I КОРЕНЕВИХ ГНИЛЕЙ В ЯЛИННИКАХ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Наведено характеристику сучасного стану осередгав стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей в ялинових насадженнях Украшських Карпат. На основi аналiзу результата проведених дослiджень, вiтчизняного i зарубiжного досвiду, а також свгтових тенденцiй розвитку засобiв лiсозахисту висв^лено: основнi фактори всихання ялини европейсько! - головно! i найпоширешшо! люоутворювально! породи регiону; перспек-тивнi методи локатзаци осередкiв усихання, якi враховують результати монiторингу та бiологiчнi особливост збудниюв кореневих гнилей i стовбурових шкщниюв.
Ключовг слова: захист люу, ялиновi насадження, обстеження, осередки усихання, рубання, пошкодження, феромон, кореневi гнил^ стовбуровi шкiдники, монiторинг.
Ялина европейська (смерека) - Picea abies (L.) Karsten - головна i найпоширешша люоутворювальна порода в Украшських Карпатах. На вщмь ну вщ шших л1соутворювач1в, ялиш властива найширша амплиуда висотно-го розподшу. Нижня межа li поширення зазвичай проходить на висот 600700 м н.р.м., а верхня - 1500-1600 м н. р. м. Ялина широко культивуеться також у яличинах, бучинах i д1бровах. Однак стшюсть таких насаджень е низь-ка. Ледь досягаючи юльюсно! стиглосп, вони вже з 50-ти роюв розладнують-ся кореневими гнилями, вировалами, вггроломами та стовбуровими шюдни-ками. У минулому цьому сприяли:
• змша мшаиих коршиих деревосташв на чист! похадт;
• люогосподарсью заходи без урахування саштариого стану
• стихшш явища, особливо масштабш впровали;
• ггнорування проведениям профiлактичних заход1в.
Тепер на значних площах виникае потреба локал1зацп осередюв стовбурових шюдниюв i кореневих гнилей, яка включае:
• встаиовлеиия мгсця, розм1рш, ступеия уражеиия i пошкодження (мониторинг)
насаджень;
• профiлактику розвитку i поширення збудникiв хвороб i шюдниюв;
• саиiтарио-оздоровчi заходи боротьби;
• попередження мехаиiчиих пошкоджеиь, залишеиих для подальшого росту
дерев тд час проведения уох видiв рубок.
Основш рекомендованi методи локалiзацil осередкiв стовбурових шюдниюв та кореневих гнилей ялини: оргашзацшш, люогосподарсью, бюло-гiчнi та ш. Для забезпечення найвищо! ефективносп потрiбно застосовувати !х комплексне поеднання. Щд час оргашзацп i виконання люозахисних робiт необхiдно дотримуватись вщповщних нормативно-правових вимог [1-3].
Монiторинг осередюв стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей ре-алiзуеться на об'ектах мережi першого рiвня монiторингу через присвоения певного коду тому чи шшому виду ураження чи пошкодження на облжових деревах. Для одного дерева потрiбно вщзначати до трьох основних видiв пошкоджень. Якщо для цього дерева виявлено бшьше нiж три пошкодження, то рееструють найбшьш вагсм [4]. Згiдно зi затвердженим перелжом кодiв
пошкоджень, осередюв стовбурових шкiдникiв та кореневих гнилей ялини безпосередньо стосуються десять (табл. 1).
Табл. 1. Коди уражень i пошкоджень ялини в осередках стовбурових шшднитв та кореневих гнилей
№ з/п Ураження i пошкодження Код
1 рак 1
2 плод(ж тша дереворуйншних грибiв i iн. ознаки rami деревини 2
3 смолотеча або камедетеча 3
4 вдарил рани 4
5 зламанi коренi 5
6 зламаний стовбур 6
7 всихання верхiвки 7
8 пошкодження шюдниками коренiв 16
9 пошкодження стовбуровими та техшчними ентомошкiдниками 18
10 пошкодження не iдентифiковано 22
Найбшьш складний саштарний стан ялинниюв в Украшських Карпатах спостер^ають на висотах до 900 м н. р. м., що мае тенденщю до просу-вання на вищi висоти. У межах цього висотного поясу патолопчний вiдпад деревосгшв переважае на пiвденних схилах, на мшких i кам'янистих Грунтах. У цих умовах процеси всихання через масштабшсть проявiв набувають характеру стихшного лиха.
Осередки кореневих гнилей в ялинниках часто не мають чiтко обме-жених контурiв. 1нколи в них спостерiгають сумiсне ураження деюлькома збудниками. Зростання iнфекцiйного фону зумовлюе вирощування ялинових культур у високопр^ з насiння низькогiр'я. За ступенем сприйнятливосп до захворювань кореневими гнилями ялинники Карпат розмiщуються у вщпо-вiдному порядку. Передусiм - це культури: на зрубах тсля суцшьних саш-тарних рубок; у зош ялицевих, букових i дубових лiсiв, особливо похiднi на-садження третьоï генерацiï; в зонi смерекових лiсiв i3 насiння немiсцевого по-ходження; створенi на нелiсових землях. Насамюнець - це непорушенi при-роднi насадження. Розвиток кореневих гнилей в Карпатах досягае розмiрiв етфгготп. Найбiльш поширеними i небезпечними хворобами ^eï групи е ко-реневi й окоренковi гнил^ що викликаються кореневою губкою (Heterobasidi-on annosum (Fr.) Bref.) i опеньком осшшм (Armillariella mellea (Fr. ex Vahl.) Karst.), рщше - трутовиком Швейнща (Phaeolus schweinitzii (Fr.) Pat). Отри-манi данi аналiзу стану пшв на зрубах свщчать, що переважно збудником центральних гнилей е коренева губка, а перифершних - опеньок. Вщзначено, що в середньому вони уразили 70 % пшв, причому 58 % з них належать до третьоï стадп гнилi.
До небезпечних стовбурових шюдниюв належать представники рiзних родин комах: короïди, вусач^ златки, довгоносики, рогохвости. Наявнiсть у люовому масивi значноï кiлькостi стовбурових шюдниюв створюе приховану загрозу i за настання несприятливих умов сприяе ослабленню насаджень. Де-якi з них пасивно переносять гриби, яю псують деревину. Найбiльш агресив-ними е види з родини корощи (Ipidae), особливо корощ-типограф (Ips typog-raphus L.). Заходи боротьби з корощами необхiдно проводити з квита по
жовтень. Динашка масових розмножень стовбурових шюдниюв характерна для комах, проте мае свою закономiрну специфжу. Шюдники заселяють дерева у певнш послiдовностi залежно вiд типу вiдмирання дерев. ïх видовий склад на окремих частинах стовбурiв залежить також вiд часу ослаблення дерев та видового складу комах у найближчих насадженнях. Можна розрiзню-вати 5 титв вщмирання дерев: окоренковий, верхiвковий, одночасний, стов-буровий i мiсцевий. Осередки стовбурових шюдниюв бувають епiзодичними, хрошчними та мiграцiйними. В осередках ушх типiв масове розмноження стовбурових комах проходить три основш фази: початкову (зростання чи-сельностi, концентрацп); спалаху (максимальноï чисельностi, кульмшацп); кризи (розстовання, згасання) [5]. 1нколи перша фаза вщсутня, якщо наявний значний запас стовбурових шюдниюв i раптово з'являеться велика юльюсть придатного для заселення ними матерiалу. ïхне масове розмноження почи-наеться за наявностi достатньоï кiлькостi ослаблених дерев, вiтровалу чи за-готовленоï деревини, яку не вивезено з люу, не окорено або не оброблено хь мiчними шсектицидами. Зазвичай масове розмноження тривае 3-6 роюв, проте може мати i бшьш тривалий, затяжний характер, чому сприяе засушливе лгго i м'яка зима. Зменшенню чисельносп стовбурових шкiдникiв, окрiм об-меження харчових ресуршв, мiжвидовоï та внутрiшньовидовоï конкуренцiï сприяють птахи, хвороби, паразитичш комахи й ентомофаги. Перед реестра-цiею осередку всихання потрiбно здшснити контрольний вiдлов стовбурових шкiдникiв та щентифжащю ïх видiв.
Вiдлов i облж чисельностi стовбурових шкiдникiв весною (кытень-травень) та лiтом (червень-серпень) можна проводити феромонними пастка-ми. Одну феромонну пастку вивiшують iз розрахунку на 3 га ефективноï дiï диспенсера. ïхню кiлькiсть доцшьно збiльшувати до необхiдноï для боротьби iз шкiдниками, приймаючи також iншi невiдкладнi заходи (табл. 2).
Табл. 2. Прогноз осередк'ш короТда-типографа та рекомендован заходи
Юльюсть виловлених жу-кiв пасткою за добу, шт.
Загроза виникнен-ня осередкiв
Заходи
До 30
вщсутня
нагляд
31-50
слабка
профшактика (феромоннi пастки)
51-100
середня
боротьба (пастки, ловильнi дерева)
101-200
боротьба (вибiрковi санiтарнi рубки)
Понад 200
дуже
термшова боротьба (санiтарнi рубки'
сильна
Рубки догляду в ялинових люах Карпат, спрямованi на формування коршних деревостанiв, проводять насамперед у мшаних насадженнях, в яких зберiгаeться домшка листяних порiд i не допускаегься 1х переведення у чистi хвойш. Рубки догляду у чистих ялинниках мають обмежений характер i зу-мовлюються тiльки загрозою перегущеностi. Прохщш рубки в чистих ялинниках застосовують в окремих випадках, де не проводилося прорщження. Рубки догляду здшснюють за низовим методом без порушення структури (утворення "вiкон", прогалин) насадження. Рубки проводять iз жовтня по квь тень, коли вщсутня або обмежена загроза ураження спорами патогешв свь жих пнiв i мiсць механiчних пошкоджень ростучих дерев.
Санiтарнi рубки можна проводити в ушх, без винятку, ялинниках, ура-жених кореневими гнилями i стовбуровими шкодниками, на mдставi встанов-лення факту деградаци лiсу. Потрiбно розрiзняти природний вщпад (вiдмерлi в насадженнях дерева внаслщок природного зрiдження деревостану) i пато-логiчний вiдпад (дуже ослабленi, всихакта та засохлi панiвнi i сшвпашвш дерева, якi мають ознаки ураження чи пошкодження). Проведення вибiркових санiтарних рубок передбачае вилучення дуже ослаблених, усихаючих i сухос-тшних дерев, якщо 1хне вирубування не призведе до зменшення повноти вшх ярусiв насадження нижче вiд встановленого рiвня (табл. 3).
Табл. 3. Стутнь деградаци ялиннитв та peKOMeHdosmi рубки
Деграда-^ насадження Стан пристигаючих, стиглих [ перестшних деревосташв Вид рубки
Слабка Крони густа, прирют у висоту нормальний, люове середовище непорушене, за винятком окремих дерев, запас в1дведених у рубку дерев за станом - не менше шж 5 м3/га, до 10 % запасу деревостану, а решта становлять повноту 0,5 [ бшьше Вибiрко-ва сань тарна рубка
Середня Крони деяких дерев зрвджеш, смоловидшення на стовбурах, окрем1 дерева пошкоджеш, запас в1дведених у рубку дерев за станом - не менше шж 5 м3/га, ввд 11 до 50 % запасу деревостану, решта становлять повноту 0,5 [ бшьше Вибiрко-ва сань тарна рубка
Сильна Крони багатьох дерев зрвджеш, на стовбурах смоловидшення [ пошкодження, запас вщведених у рубку дерев за станом - до 50 % запасу деревостану, решта становлять повноту менше шж 0,5 Суцшьна сашгар-на рубка
Дуже сильна Крони дерев зрщжеш, приргст поточного року ввдсутнш, силь- не смоловидшення [ язви на стовбурах, здуття комля, наяв-шсть впровальних дерев, пошкоджеш стовбури [ коренев1 ла-пи, запас в1дведених у рубку дерев за станом - понад 50 % запасу деревостану, а решта становлять повноту нижче шж 0,5 Суцiльнa сaнiтaр-на рубка
Лжвщащю захаращеносп (люошчно! i позалюошчно!) призначають i здiйснюють лiсокористувaчi способом прибирання поваленого сушняку, хми-зу, пiслярубкових решток. Лiквiдaцiю люошчно! зaхaрaщеностi проводять у процесi рубок догляду, головного користування та ш. Лжвщащя позалюошч-но1 зaхaрaщеностi проводять одночасно з шшими лiсогосподaрськими заходами, як окремий захщ призначають тод^ коли здiйснення iнших люогоспо-дарських зaходiв е недоцiльне. Обов'язковим профшактичним заходом вiд шкiдникiв i хвороб е своечасне вивезення з люу заготовлено1 деревини, а та-кож очищення лiсосiк вiд шслярубкових зaлишкiв.
У боротьбi iз збудниками, що спричиняють кореневi гнилi, перспек-тивним вважають бiологiчний метод iз використанням грибiв-aнтaгонiстiв [6]. Дослiдженi еколопчш особливостi плевроту черепичастого (Pleurotus ostreatus (Jacg. ex. Fr.) Quel), його спосiб живлення та шпбгшрш влaстивостi дають пiдстaву застосовувати пошвний мiцелiй для шокуляцп пнiв в осеред-ках кореневих гнилей: з метою прискорення деструкцп пнiв, як субстрату для грибiв-пaрaзитiв, що спричиняють небезпечш хвороби; для пригнiчення роз-витку опенька осiннього та коренево! губки на свiжозрубaних пнях.
У бюлопчному захист лiсу феромонному методу вщводять особливу роль. Його вже десятилптями успiшно використовують для обмеження масо-вого розвитку та поширення стовбурових шюдниюв. Hapa3i в лiсовому госпо-дaрствi Укра!ни можна застосовувати тшьки один феромонний препарат -диспенсер "1псодор" (ds-вербенол - 150 мг/диспенсер + iпсдiенол - 5 мг/диспенсер, 2-метил-3-бутен-2-ол - 1500 мг/диспенсер) проти найбшьш небезпеч-ного стовбурового шюдника - короща-типографа. Вiн мютить aгрегaцiйний феромон, який приваблюе жуюв, що забезпечуе !х концентрaцiю у визначено-му мiсцi. Феромонний диспенсер використовують у пастках для нагляду i бо-ротьби, а на ловильних деревах - тшьки для боротьби. Потрiбно застосовувати модель сегментно!, iмiтуючоl стовбур дерева пастки IBL-3, яка пройшла aпробaцiю i добре зарекомендувалася в умовах Карпат. Феромонш пастки використовують для нагляду в ялинниках, починаючи з III класу вiку, особливо там, де виникае загроза розмноження шюдника, а для боротьби - у тих наса-дженнях, де встановлено загрозу виникнення його осередюв. Феромон на ловильних деревах застосовують у насадженнях, де нaмiчaються вибiрковi або суцiльнi сaнiтaрнi рубки. Для ефективних вiдловiв рекомендують: у рaзi слаб-ко! загрози виникнення осередюв шюдниюв виставляти 1 пастку на площу 23 га, значно! загрози - 1 пастку на 1 га, сильно! загрози - 2 пастки на 1 га, у рaзi дуже сильно! загрози - 3-4 пастки на 1 га. На дшянках суцшьних впрова-лiв i вiтроломiв кiлькiсть виставлених феромонних пасток iз розрахунку дуже сильно! загрози виникнення осередюв шюдниюв збшьшуеться до 4 шт./га [7].
Для профшактики та боротьби зi стовбуровими шкiдникaми придaтнi тiльки шсектициди, якi дозволено для застосування в люовому господaрствi. Зокрема, фастак (10 % концентрат емульсн), дiючa речовина - альфащпер-метрин. Препарат характеризуемся швидкою, тривалою, згубною дiею на шюдниюв, не фгготоксичний, стiйкий до змиву дощем, мае репелентнi влас-тивостi, безпечний для живих оргaнiзмiв. З метою локaлiзaцil осередкiв стовбурових шюдниюв та кореневих гнилей в ялинових насадженнях, обмежу-ючи xiмiчнi методи, можна застосовувати фiзико-меxaнiчнi (зрубування пош-коджених дерев, обкорювання !хшх стовбурiв, спалювання кори та ш.). Через теxнологiчнi недолiки, генетичш методи лiсозaxисту на сьогоднi не можуть мати широкого виробничого впровадження.
Висновки. Для ялинових насаджень Карпатського регюну видiлено перевaжaючi фактори всихання: змша клiмaтичниx умов, опеньок осшнш i коренева губка, комплекс стовбурових шюдниюв. Забезпечуючи сталють уп-рaвлiння лiсовим господарством та тдвищуючи його ефективнiсть, нaдмiрне поширення збудниюв кореневих гнилей i стовбурових ентомошюдниюв пот-ребуе екологiчно безпечно! локaлiзaцil iз врахуванням результaтiв мошторин-гу. Це дасть змогу призупинити швидку дегрaдaцiю ялинникiв, яка знижуе !х зaxиснi, водооxороннi, клiмaторегулюючi та рекреацшш функцн, тдвищуе рiвень пожежно! небезпеки та призводить до втрат ресуршв щнно! деревини.
Л1тература
1. Саштарш правила в люах Укра!ни / Постанова Кабшету Мшютр1в Укра!ни вщ 27 лип-ня 1995 р., № 555. - К., 1995. - 19 с.
2. Правила полшшення якюного складу лгав / Постанова Кабшету Мшютр1в Укра1ни вщ 12 травня 2007 р., № 724. - К., 2007. - 7 с.
3. Правила охорони пращ для пращвнигав люового господарства та люово! промисло-восп: НПАОП 02.0-1.04-05. - К. : Вид-во "Вщлуння", 2005. - 457 с.
4. Методичш рекомендаци з мошторингу лгав Укра!ни I р1вня / тдгот. 1.Ф. Букша. - Х. : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2001. - 32 с.
5. Мешкова В.Л. Методичш рекомендаци щодо обстеження осередгав стовбурових шкщнигав люу / В.Л. Мешкова, С.Г. Гамаюнова, Л.В. Новак та ш. - Х. : Вид-во УкрНД1ЛГА, 2010. - 27 с.
6. Sierota Z. Choroby lasu / Zbigniew Sierota. - Warszawa : Centrum Informacyjne Lasow Panstwowych, 2001. - 156 s.
7. Перелж пестицид1в i aгрохiмiкaтiв, дозволених до використання в Укра1ш / тдгот.
B.У. Ящук (заг. ред.), Д.В. 1ванов, О.Л. Каплша та ш. - К. : Вид-во "Юшвест Мед1а", 2010. -
C. 365-367.
Слободян П.Я. Локализация очагов стволовых вредителей и корневых гнилей в ельниках Украинских Карпат
Наведена характеристика современного состояния очагов стволовых вредителей и корневых гнилей в еловых насаждениях Украинских Карпат. На основании анализа результатов проведённых исследований, отечественного и зарубежного опыта, а также мировых тенденций развития средств лесозащиты освещены: основные факторы усыхания ели европейской - главной и наиболее распространённой лесооб-разовательной породы региона; перспективные методы локализации очагов усыха-ния, которые учитывают результаты мониторинга и биологические особенности возбудителей корневых гнилей и стволовых вредителей.
Ключевые слова: защита леса, еловые насаждения, обследование, очаги усыхания, рубки, повреждения, феромон, корневые гнили, стволовые вредители, мониторинг.
Slobodiyan P. Yа. Localisation of dead plots of trunks vermins and root rots in spruce stands of Ukrainian Carpathians
The characteristic of a modern condition of the centers stem pests and root rots in spruce stands of the Ukrainian Carpathian mountains is induced. On the basis of the analysis of results of the carried spent researches, domestic and foreign experience, and also world tendencies of development of means forest protection, it is clarified: major factors decline spruce - main and the most widespread forest breed of region; perspective methods of localization of the dead plots which take into account results of monitoring and biological features of activators root rots and stem pests.
Keywords: forest protection, spruce stands, inspection, dead plots, cabins, damages, pheromone, root rots, stem pests, monitoring.
УДК 630*2:595.4(477.42) Астр. Н.В. Калиновський; проф. А.1. Гузш,
д-р с.-г. наук - Житомирський нацюнальний агроекологiчний унтерситет
Р1ЗНОМАН1ТТЯ ТА ЧИСЕЛЬН1СТЬ ГРУНТОВИХ БЕЗХРЕБЕТНИХ Л1СОВО1 П1ДСТИЛКИ Р1ЗНИХ ТИП1В Л1СУ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено р1зномашття i чисельшсть Грунтових безхребетних люово! шдстил-ки св1жих березових бор1в i вологих дубово-соснових сугруд1в Левгавського люниц-тва. За таксоном1чною приналежшстю i щшьшстю населения Грунтових безхребетних переважають безхребетш св1жих березових бор1в.
Постановка проблеми. На частку безхребетних у люовш екосистемi припадае до 95 % видового складу i до 98 % бюмаси вшх тварин [1]. íрунтовi безхребетш тварини - найчисленшша i водночас найменш вивчена група ор-