CC BY
32
1. Л1СОВЕ ТА САДОВО-ПАРКОВЕ ГОСПОДАРСТВО
УДК 630.244 Проф. Г.Т. Криницький, д-р бюл. наук;
доц. В.О. Крамарець, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
"САШТАРН1 ПРАВИЛА В Л1САХ УКРА1НИ" -ДЕЯК1 ДИСКУС1ЙН1 АСПЕКТИ
У порядку дискуси, виходячи зi сучасного стану лiсiв, специфжи ведення люо-вого господарства в Укра1ш та практичного досвiду, розглянуто окремi положення чинних "Санiтарних правил в люах Укра1ни", якi не завжди дають змогу покращити стан насаджень, або застарши чи мають неоднозначне трактування.
Ключовг слова: стан лгав, саштарш правила, фiтохвороби, ентомошкщники, дискусiйнi питання.
Одним 1з важливих аспекпв сучасного ведення люового господарства е дотримання комплексу певних вимог та рекомендацш, спрямованих на за-поб1гання масовому розвитку потенцшних шюдниюв та формування вогнищ збудниюв хвороб, яю можуть завдати 1стотно! шкоди люостанам або призвес-ти до значних втрат техшчно! якосп деревини. Таю вимоги, зазвичай, об'еднують тд назвою "Саштарш правила в люах". Розробляють 1х у р1зних крашах [7- 9, 11], вони мають обов'язковий характер для вс1х користувач1в та орендар1в л1с1в р1зних форм власносп. Виконання основних вид1в робп у ль сах повинно вестися 1з дотриманням цих правил. Назву документа "Саштарш правила в люах Украши" варто змшити на: "Саштарш правила ведення люо-вого господарства в люах Украши".
Чинш "Саштарш правила в люах Украши" введет в д1ю Постановою Кабшету Мш1стр1в Украши в1д 27.07.1995 р., № 555 [7]. З часу 1х затверджен-ня жодних змш до тексту не вносили. Однак практика використання "Саштар-них правил..." показуе, що окрем1 1х положення не завжди дають змогу покращити стан л1с1в, або ж застарши чи мають неоднозначне трактування. Тому, в порядку дискуси, доцшьно проанал1зувати щ положення, виходячи 1з досвь ду 1х практичного застосування у люогосподарському виробнищга, сучасного стану л1с1в та специф1ки ведення люового господарства в Украш.
У пункп 1 Правил вказано: "Саштарш правила в люах - це сукупшсть норм здшснення саштарно-оздоровчих заход1в та саштарних вимог, яю вста-новлюються з метою охорони та захисту л1с1в при веденш люового господарства, використанш люових ресурив та здшснення робгг, не пов'язаних з ве-денням люового господарства, шдприемствами, установами, оргашзащями та громадянами". Цей пункт варто доповнити та вказати, що виконання "Саштарних правил." е обов'язковим для вих власниюв, орендар1в та користува-ч1в люовими ресурсами, зокрема й приватних ос1б, яю можуть мати у свош власносп люов1 масиви або орендувати 1х на р1зний термш.
На територи Украши вщсутш спещатзоваш люопатолопчш парти та станци. Роботи 1з вивчення стану л1с1в менш бшьш докладно проводять в ход1 ль
совпорядкування. Для оргашзаци контролю за санiтарним станом лiсiв та здiйснення робiт iз виконання обстежень, складання прогнозiв та проеклв iз проведения люозахисних заходiв створено три лiсозахиснi об'еднання "Схщтсоза-хист", "Захщтсозахист", "Центрлiсозахист". Це потрiбно вiдобразити у пунктi 3.
Зпдно зi статтею 39 "Люового кодексу Укра1ни" [5], запроваджено по-дiл лiсiв за екологiчним i соцiально-економiчним значенням на так! категорп: 1) захиснi люи; 2) рекреацiйно-оздоровчi люи; 3) лiси природоохоронного, наукового, юторико-культурного призначення; 4) експлуатацiйнi люи. Групи лiсiв не видшяють, що потрiбно врахувати в пунктi 5 "Саштарних правил...".
У цьому ж пунктi 5 регламентуеться порядок розроблення "Плашв проведення санiтарно-оздоровчих заходiв". Вимога складати цi плани за участю спецiалiстiв служби лiсозахисту потребуе збшьшення кiлькостi пра-цiвникiв ще! служби для того, щоб оглянути всi дшянки, на яких, зпдно iз ви-могами, необхiдно провести суцшьш чи вибiрковi санiтарнi рубки, очищення лiсу вiд захаращення тощо. В iншому випадку це призведе до формального погодження плану люозахисних заходiв без ви!зду на мюце, тобто без попе-реднього обстеження дшянок i перевiрки фактичного стану люосташв. Пот-рiбно також передбачити можливють оперативного проведення санiтарних рубок, наприклад, у вогнищах голландсько! хвороби в^в та iнших судинних хвороб, де вирубку та вивезення дерев за межi лiсових масивiв необхщно здiйснити до вильоту комах-ксилофагiв, яю е основними поширювачами спор грибiв-збудникiв мiкозiв.
Положення про необхiднiсть проведення саштарних рубок у насаджен-нях, пошкоджених кореневою губкою, тiльки з листопада по березень (пункт 6 в) потребуе уточнення. У вогнищах кореневих гнилей формуються хрошчш осередки масового розмноження комах-ксилофапв, зокрема: в соснових ль сах - великого та малого соснових лубодав, шестизубого, верхiвкового та ш-ших корощв; у ялинових лiсах - кородав типографа, двiйника, мiкрографа та шших. Переважна бiльшiсть цих небезпечних стовбурових шюдниюв ялини та сосни лиають та заселяють дерева в юнщ весни - на початку лгта. Тому профiлактика !х розвитку потребуе оперативного втручання й у весно-лггнш перюд. Як протягом вше! весни, так i на початку лгта необхiдно вирубувати та вивозити за межi лiсу для термшово! переробки свiжозаселенi дерева, з яких висипаеться бурова мука. У разi неможливосп швидкого вивезення та переробки свiжозаселених дерев, !х необхiдно зрубати, окорувати на мющ або об-робити iнсектицидами [3]. Розвиток корощв та лубодав залежить звичайно вщ погодних умов, але вже через 1,0-1,5 мюяця (наприкiнцi червня - початку липня) появляються iмаго (доро^ особини) молодого поколiння кородав весняно! фенолопчно! групи. Багато iз них може формувати сестринське та друге поколшня i заселяти дерева ще раз. У будь-якому випадку, за вщсутнос-тi ефективно! боротьби iз коро!дами у весняний перiод та на початку лиа, чи-сельнють цих шкiдникiв наростае в геометричнш прогресп [3].
Окрiм цього, необхщно врахувати, що споруляцiя коренево! губки тривае досить довгий час - за даними рiзних авторiв - вщ березня до початку грудня. Максимальна кiлькiсть спор розлiтаеться протягом вегетацшного пе-
рiоду. Взимку вилiтання спор iз плодових тш практично припиняеться, не ви-дшяються спори i за сухо! спекотно! погоди [6, 10].
Поряд iз кореневою губкою значну небезпеку, особливо у похщних ялинниках Карпат, становить розвиток опенька осшнього. Спори коренево! губки та опенька осшнього найбшьш штенсивно заселяють свiжозрубанi пнi [1, 6]. Тому протягом вегетацшного перюду проведення рубок догляду у мю-цях активно дiючих вогнищ кореневих гнилей треба обмежувати. Пiд час призначення та проведення вибiркових саштарних рубок, а також рубок догляду в ялинових та соснових люах, необхiдно проводити активнi заходи iз за-хисту пнiв та ростучих дерев вщ можливого ураження спорами коренево! губки та опенька, зокрема корчування, або, якщо не вдаеться здшснити цей захщ, корування чи обпалювання пнiв. У лггаш перiод свiжозрубанi пнi необхщно обробляти речовинами, якi сприяють !х швидкому руйнуванню та заселенню грибами-деструкторами (стовповим грибом, шизофшом та ш.). З цiею метою можна використовувати 20 %-ий розчин карбамiду (сечовини), 10 %-ий роз-чин штрафену або сульфату амонiю, 5 %-ий розчин хлористого цинку, 4 %-ий розчин марганцевокислого калж> або бури [2, 10], а також iншi антисептики.
У пункп 7 "Саштарних правил." вказано: "Санiтарно-оздоровчi заходи проводяться позачергово в насадженнях, пошкоджених внаслщок сти-хiйних явищ та техногенних впливiв, а також в осередках хвороб i масового розмноження шюдниюв". Таке твердження е досить широким i дае змогу трактувати його по^зному. Не всi вогнища хвороб та осередки масового розмноження шюдниюв потребують позачергового проведення саштарно-оз-доровчих заходiв. За наявностi вогнищ деяких видiв ракових хвороб (попе-речний рак дуба, рак ялищ та iн.), а також в осередках масового розмноження листо- чи хвоегризних комах саштарш рубки необхщно проводити тiльки пiсля того як процеси всихання охопили значну частину деревостану. Водно-час у вогнищах голландсько! хвороби в^в, судинного мжозу дуба, в осередках масового розмноження фiзiолого-технiчних та деяких видiв власне тех-нiчних шкiдникiв (великого ялинового лубо!да, червицi в'щливо!, коро!да-ти-пографа, в'язових заболонникiв та деяких ш.) санiтарнi рубки та iншi оздо-ровчi заходи потрiбно здшснювати швидко та оперативно. В осередках масового розмноження небезпечних видiв хвое- та листогризних комах необхщно своечасно оцiнити рiвень загрози та, за потреби, провести обробку iз застосу-ванням мiкробiологiчних (бактерiальних, вiрусних) чи хiмiчних препаратiв.
У пункп 8 вказано, що "вiдбiр дерев для саштарних рубок проводиться тд наглядом лiсничого або його помiчника". На сьогоднi це положення потребуе уточнення, осюльки в штат нацiональних природних паркiв, при-родних заповщниюв, пiдпорядкованих Мiнiстерству охорони навколишнього природного середовища Укра!ни, не передбачеш посади лiсничого чи його помiчника.
Назрiла необхiднiсть змiнити або уточнити вимоги до призначення та проведення вибiркових чи суцшьних санiтарних рубок i очистки лiсу вiд за-харащення. Призначення вибiркових санiтарних рубок за запасу пошкоджених, всихаючих i сухостшних дерев 5 i бiльше на м3/га (пункт 10) мае бшьше економiчне, а не лiсiвниче чи екологiчне значення. Доцшьшше було б вихо-
дити 1з обсягу вщпаду дерев, пор1внюючи його 1з природним поточним вщпа-дом. Виб1рков1 рубки варто призначати, якщо юльюсть всихаючих, сухих, впровальних, буреломних, пошкоджених хворобами тощо дерев, яю тдляга-ють вирубщ, перевищуе в два та бшьше раз1в обсяг природного вщпаду, характерного для деревосташв певного в1ку в конкретних природних умовах.
У люах промислового призначення вилучення дерев, нам1чених до ви-рубки, в ход1 виб1рково! саштарно! рубки не повинно призвести до зменшен-ня повноти (вшх ярушв) нижче, шж 0,5 в пристигаючих, стиглих та перестиг-лих деревостанах 1 нижче 0,4 в молодняках та середньовжових деревостанах (пункт 10). Однак для люових масив1в, яю ростуть в екстремальних природних умовах (приполонинш люи, люостани на кам'янистих розсипах, тсках та ш.) характерним е куртинне розташування дерев та низька повнота деревосташв. Низькоповнотш деревостани, з нер1вном1рним чи груповим розташу-ванням дерев, можуть цшеспрямовано створюватися також в рекреацшних люах та люопарках для формування ландшафпв натввщкритого типу. У таких умовах критери для призначення виб1ркових саштарних рубок повинш бути шшими.
На територп бюсферних заповщниюв, природних заповщниюв, нащ-ональних природних парюв (за винятком господарських зон) питання про до-цшьшсть проведення виб1ркових саштарних рубок повинне обов'язково пого-джуватися науково-техшчною радою. У деревостанах, яю в найближч1 п'ять роюв сягають в1ку рубки головного користування, виб1рков1 саштарш рубки призначати не доцшьно. За значного р1вня пошкодження дерев (бшьше шж 30 % за запасом) 1х вщводять в першочергову рубку головного користування. При суцшьних саштарних рубках вирубують вш дерева, однак у хвойних ль сах непошкоджеш екземпляри листяних порщ потр1бно залишати як насшни-ки для сприяння процесам природного поновлення.
У пункп 12 ставлять вимоги щодо вщбору дерев до рубки: "Пошко-джеш, сухостшш, всихакта, сильно ослаблен та засохл1 дерева вщбираються для рубки до масового заселення 1х стовбуровими шюдниками або пошкодження шфекцшними хворобами". Тут варто було б уточнити, про яю шфек-цшш хвороби йдеться - вс хвороби дерев мають шфекцшний характер, але р1вень небезпеки тих чи шших патогешв е р1зним. Пошкодження дерев, спри-чинеш несприятливим впливом навколишнього середовища (без учасл пато-генних оргашзм1в), також називають хворобами нешфекцшного походження. Вони можуть охоплювати значш площ1 та уражати велику юльюсть рослин, однак не передаються вщ хворо! рослини до здорово!.
Вирубка дерев, св1жозаселених коро1дами весняно! фенолопчно! гру-пи (пункти 12 1 16), повинна проводитися до початку льоту нового поколшня жуюв. Дерева, заселен! комахами-ксилофагами л!тньо1 фенолопчно! групи можуть бути вирубаш в осшньо-зимовий перюд. Це положення набувае особливо! актуальносп в похвдних ялинниках Карпат, де вплив абютичних чинни-к!в ! господарсько1 д!яльност!, розвиток кореневих гнилей та шших патоген!в призводить до ослаблення люосташв та створюе умови для формування вог-нищ масового розвитку коро1да-типографа та його швидкого поширення на значних площах.
Найважливiшим перюдом проведення успiшноï боротьби з корощом-типографом та переважною бiльшiстю шших стовбурових шкiдникiв ялини е рання весна. Заходи i3 обмеження чисельносп цього небезпечного ксилофага, проведенi весною, призводять до зменшення кiлькостi кородав як в першому, так i наступних поколiннях - у середиш лiта формуються сестринське та друге поколшня короïда-типографа. Тому, якщо весною чисельнiсть популяцiï не буде ютотно знижена, то iншi винищувальш чи профiлактичнi заходи боротьби, проведет тзшше, будуть малоефективними. У разi проведення рубок в осшньо-зимовий перiод з лiсу забираеться пошкоджена деревина, однак iмаго цього короща успiшно перезимовують у верхшх шарах Грунту i весною атакують ослабленi та здоровi дерева у навколишшх деревостанах.
У пунктi 22 вказано на можливють залишення життездатних дерев з дуплами тд час проведення рубок. На наш розсуд, в люах варто також зали-шати мертвi дерева, з яких уже вийшли найбiльш небезпечнi комахи-ксило-фаги. Такi дерева не становлять загрози для живих дерев у люостанах i е се-редовищем для розвитку ксилотрофних органiзмiв, яю заселяють мертву деревину та перестшш дерева, зокрема i тих видiв, як! е рiдкiсними, зокрема: деяких гриб!в - герицiй коралоподiбний (Hericium coralloides (Fr.) Gray), гри-фола листувата (Grifola frondosa (Dicks.: Fr.) Gray), трутовик зонтичний (Polyporus umbellatus (Pers.) Fr.), спарасис кучерявий (Sparassis crispa (Wulfen) Fr.) та комах - жук-сампник Osmoderma barnabita (Mötsch.), жук-олень, рогач звичайний (Lucanus cervus L.), вусач великий дубовий (Cerambyx cer-go L.), вусач альпшський (Rosalia alpina L.), вусач мускусний (Aromia moschata L.) та ш.
У пункт! 23 визначено порядок призначення в рубку дерев !з рослина-ми-паразитами. Тут варто говорити про омелу дубову, омелу бшу та ïï форми (бшу, австршську, ялицеву). Вказана у пункт! 23 назва "ял!вцево-япдник" -це нев!рно перекладена з росшсь^ назва ялiвцевоï омели (можжевелояд-ник). Цей паразит розвиваеться тшьки на деревовидних видах ял!вщв, як! ростуть в Середнш Азiï, на Кавказ! та на твденному узбережж! Криму. В умовах Украïни мае обмежене поширення.
В пункт! 27 визначаеться склад та порядок роботи ком!сп, яка обсте-жуе дшянки, вщведеш тд суцшьну санггарну рубку. Варто було б вказати, що за вщведення цих люосж, призначення дерев у рубку, точшсть вим!рю-вання площ! дшянок вщповщальнють несе постшний люокористувач та особи, як! виконували роботи. Ком!ия не перев!ряе площу в натур!, та не робить вщводу. Можливе проведення контрольного перел!ку дерев або перев!рка площ! люосжи на вимогу члешв комiсiï.
Для уточнення характеристики насаджень закладають пробш площг У пункт! 27 вказано: "якщо насадження досягае 100 гектар!в - загальна площа проб мае становити не менше як 2 вщсотки площ! насадження, понад 100 гек-тар!в - не менше як 1 вщсоток площ! насадження". В Украïнi переважають др!бноконтурш дшянки люу та видши невеликоï площг Вщведення дерев у рубку проводять в межах таксацшних видЫв, тому треба уточнити вщсоток, який треба охопити детальними облжами шляхом закладання пробних площ. Вказана у "Саштарних правилах." площа в 100 га ймов!рно всього запози-
чена 1з саштарних правил перюду СРСР та мае значення для великих люових масив1в Сиб1ру чи твноч1 Росп.
Люозахисш заходи, вказаш в пунктах 32 та 33 - "лжвщащя люошчно! та позалюошчно! захаращеносп" за наявного стану речей не завжди доцшьш та ефективш. Тут варто розглядати лише позалюошчну захаращенють. Очистка люосж вщ порубкових решток повинна здшснюватися в процеш рубок та регламентуеться правилами рубок. У похщних ялинниках Карпат, практично у вшх деревостанах вжом понад 40-50 р. завжди наявна певна юльюсть пова-леного сушняку та мертво! деревини. Лжвщащю позалюос!чно1 захаращенос-т тут, насамперед, необхщно проводити за наявносп св1жого групового пошкодження л1шв в1тром, сшгом, тобто там, де е небезпека виникнення осеред-юв масового розмноження небезпечних комах-ксилофапв. Прибирання повалено: деревини мае значення також для зменшення кшькосл горючих матерь ал1в профшактищ можливих пожеж у примюьких, курортних та рекреацшних люах. В шших випадках, особливо в прських люах, таю повалеш дерева вар-то залишати для перегнивання.
На територ1ях природо-заповщного фонду з метою збереження бюр1з-номашття вид1в, як! розвиваються на мертвш деревиш, лжвщащю позалюошч-но1 захаращеносп проводити не доцшьно, якщо при цьому не виникае загроза розвитку небезпечних хвороб чи масового розмноження потенцшних шюдни-юв та не попршуеться пожежна безпека л1с1в. На проведення цього заходу в бюсферних заповщниках, природних заповщниках та нацюнальних природних парках потр1бш наукове обгрунтування та згода науково-техшчно! ради, а на шших об'ектах природо-заповщного фонду - наукове обгрунтування.
Варто уточнити також пункти 36 1 37 щодо способу захисту деревини з метою запоб1гання заселенню деревини шюдливими комахами 1 пошко-дженню грибами. Положення про заборону х1м1чно! обробки деревини, яка може контактувати з водою застарше, осюльки в Украш сплав люу не здшснюеться. Заходи для запоб1гання заселенню деревини шюдливими комахами 1 пошкодженню грибами необхщно проводити в бшьш ранш термши -на р1внинах до 1 березня, в горах - до 1 кв1тня (у тепершнш редакцп "Саш-тарних правил." встановлеш шзшш1 дати - на р1внинах до 1 квпня, а в прських люах Криму 1 Карпат - до 15 квпня). За нашими спостереженнями, навпь в прських люах Горган уже в останнш декад! березня на схилах тв-денних експозицш вщбуваеться лп коро1да-типографа, який становить особ-ливу небезпеку для ялинових л1с1в.
У пункт 41 визначено правила проведення рубок догляду в загущених культурах сосни з високою чисельнютю травневого хруща та соснового тд-корового клопа, яю запоб1гають створенню сприятливих умов для розвитку цих комах при розрщженш насаджень. Однак треба уточнити, до якого вжу необхщно дотримуватися ще1 вимоги. Личинки травневого хруща найбшьшу небезпеку становлять для молодняюв вжом до 10 роюв. Вогнища соснового шдкорового клопа починають формуватися з в1ку 3-4 роки, джт вогнища його масового розмноження приурочен! до молодняюв вжом 7-15 роюв, зага-сання вогнищ вщбуваеться пюля 16 роюв. Цей фпофаг не розвиваеться на сосш вжом понад 23-24 роюв, осюльки товщина кори робить недоступним його живлення [2].
На наш погляд, потр!бно також посилити державний контроль за дот-риманням "Саштарних правил." як в державних люах, так i в люах шших форм власносп. Повинна бути також встановлена вщповщальнють за пору-шення вимог саштарних правил. Без цього вони мають декларативний характер, посадов! особи та власники л!шв можуть не зважати на акти перев!рок та результати обстежень. Бшьш ютотною повинна бути вщповщальнють за не-дотримання термшв проведення саштарних рубок, несвоечасне виявлення, насамперед, осередюв масового розвитку листогризних шюдниюв та вогнищ небезпечних хвороб (судинш мжози, деяк види некрозно-ракових хвороб, коренева губка, опеньок осшнш). Ус! шш! вогнища хвороб (в т.ч. стовбуров! гнил!, раков! хвороби), як! мають хрошчний характер розвитку i не потребу-ють швидкого та оперативного реагування, також повинш своечасно виявля-тися та ставитися на облш.
Висновок. Саштарш правила в люах Украши, затверджеш Кабшетом Мшютр!в Украши ще в 1995 р., не повнютю враховують особливосп розвитку вогнищ фпопатогенних захворювань та законом!рност масового розмноження комах-ксилофапв. Специфжа ведення люового господарства в Укра-ïнi, едафо-ктматичш умови вирощування i формування люосташв, ïх сучас-ний стан зумовлюють нагальну потребу внесення змш у чинш "Саштарш правила."
Л1тература
1. Василяускас А.П. Корневая губка и устойчивость экосистем хвойных лесов : монография / А.П. Василяускас. - Вильнюс : Изд-во "Мокслас", 1988. - 175 с.
2. Воронцов А.И. Технология защиты леса / А.И. Воронцов, Е.Г. Мозолевская, Э.С. Соколова. - М. : Изд-во "Экология", 1991. - 304 с.
3. Крамарец В. А. Профилактика развития стволовых вредителей в производных ельниках Украинских Карпат / В. А. Крамарец // Устойчивое управление лесами и рациональное лесопользование : матер. Междунар. науч.-практ. конф., Минск, 18-21 мая 2010 г. - В 2-ох кн. -Минск : Изд-во БГТУ. - 2010. - Кн. 1. - С. 309-313.
4. Криницький Г.Т. Система лгавничих заход1в щодо л1квщаци наслщгав масового вси-хання ялиннигав у буково-ялицевих типах люу Карпат / Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець // Лгавництво i агролюомелюращя : зб. наук. праць. - Харюв : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. -Вип. 115. - С. 256-260.
5. Люовий Кодекс Украши / В редакци Закону вщ 08.02.2006 р., № 3404 - IV (3404-15) // Вщомосп Верховно!' Ради Украши. - 2006. - № 21, ст. 170. - 63 с.
6. Негруцкий С.Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. - М. : Агропромиздат, 1986. -
196 с.
7. Саштарш правила в люах Украши (затверджеш постановою Кабшету Мшютр1в Украши вщ 27.07.1995 р., № 555). [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon.ra-da.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? nreg=555-95-%EF&check=4/UMfPEGznhh UF8.ZiePn C3XHI4.
8. Санитарные правила в лесах Республики Беларусь / Министерство лесного хоз-ва Республики Беларусь. - Минск, 2006. - 35 с.
9. Санитарные правила в лесах Российской Федерации (в ред. Приказа МПР РФ от 05.04.2006 р., № 72). [Электронный ресурс]. - Доступный з http://www.wood.ru/ru/fZsanit.html.
10. Цилюрик А.В. Люова фггопатолопя : пщручник [для студ. ВНЗ] / А.В. Цилюрик, С.В. Шевченко. - К. : Вид-во КВ1Ц, 2008. - 464 с.
11. Instrukcja ochrony lasu. - Warszawa, 2004. - 276 s.
Криницкий Г.Т., Крамарец В.А. "Санитарные правила в лесах Украины" - некоторые дискуссионные аспекты
В порядке дискуссии, исходя из современного состояния лесов, специфики ведения лесного хозяйства в Украине и практического опыта, рассмотрены отдельные положения действующих "Санитарных правил в лесах Украины", которые не всегда позволяют улучшить состояние насаждений, либо устарели или имеют неоднозначную трактовку.
Ключевые слова: состояние лесов, санитарные правила, фитоболезни, энтомов-редители, дискуссионные вопросы.
Krynytskyy G.T., Kramarets V.O. "Sanitary rules in forests of Ukraine" - some debatable aspects
In order of discussion, according to the modern state of the forests, specific forestry conduct in Ukraine and practical experience, the separate positions of the operating "Sanitary rules in the forests of Ukraine" are examined. This "Sanitary rules." not always allow to improve the state of planting or not actually or have ambiguous interpretation.
Keywords: state of forests, sanitary rules, phyto-illnesses, entomological wreckers, debatable questions.
УДК 581.527.7 Проф. М.1. Сорока, д-р бюл. наук - НЛТУ Украши, м. Львт
ЛУЧНО-СТЕПОВА РОСЛИНШСТЬ ГАВРИЛОВО1 ГОРИ (УКРАШСЬКЕ РОЗТОЧЧЯ)
Описано добре збережений осередок лучно-степово! рослинност на P03T044i -урочище "Гаврилова Гора". Проведено швентаризащю флори та ф^оценотичш дос-лщження рослинност на основi методу Браун-Бланке. Результати показали, що при-родш комплекси ще! територи мають неабияку наукову цшшсть та високу репрезен-татившсть. Унаслщок дослщження виявлено бютоп 6210, який шдлягае охорош в системi мережi Natura 2000 та е ключовим охоронним об'ектом бюсферного резервату "Розточчя".
Ключовг слова: лучш степи, флора, рщкюш види рослин, синтаксономiя, бюс-ферний резерват "Розточчя", Natura 2000.
Ксеротермш розточансью лучш степи е збщненими дериватами тв-денно-схщно-европейсько! термофшьно! рослинносп, яка екстразонально по-ширюеться практично по всьому континенту. 1снування тако! рослинносп на Розточч1 зумовлене специф1чними кшматичними, Грунтовими й орограф1чни-ми умовами: вона займае багат карбонатом кальщю Грунти з лужною або нейтральною реакщею i формуеться на освгтлених верх1в'ях пагорб1в, розси-пах вапняку i навпъ пiвденних експозицiях штучних насипiв iз високою се-зонною температурою повпря та Грунту. Лучнi степи Розточчя - це релiктовi залишки рослинност давнiх теплiших i сухiших епох, багатовидовi угрупо-вання, у яких велику роль вiдiграють балканськi, iллiрiйськi та швденно-схщ-но-европейськi види рослин на твтчнш межi свого ареалу. У регюш така рослиннiсть характеризуеться великою ценотичною рiзноманiтнiстю - вщ т-онерних угруповань на лесах i гiпсах та низькоосокових угруповань дрiбноку-пинково! структури до мезофшьних ценозiв, якi синтаксономiчно наближа-ються до суходшьних лук, i складеш переважно дводольними гемжриптофгта-ми. Застш води бiля пiднiжжя схилiв, найчаспше на мергелях та вапняках, провокуе появу солончакових угруповань, а в мюцях з iнтенсивним випасом формуються варiанти, наближенi до пустищних лук. Як i всi дiлянки позазо-нально! рослинностi, лучнi степи Розточчя вщзначаються багатою i оригшаль-
