CC BY
23
3. КалЫченко О.А. Декоративна дендрологiя: Навч. noci6. - К.: Вища шк., 2003. - 199 с.
4. Кичунов Н.И. Орехи и их культура. - СПб.: Типография Сойкина П.П., 1905. - 209 с.
5. Колесников А.И. Декоративная дендрология. - М.: Лесн. пром-сть, 1974. - С. 497-503.
6. Котелова Н.В., Виноградова О.Н. Оценка декоративности деревьев и кустарников по сезонам года// Физиология и селекция растений и озеленение городов. - М., 1974, вып. 51. - С. 32-44.
7. Мисник Г.С. До ощнки декоративносп дерев та чагарниюв в фазах цвтння та плодоно-шення// Бюлопя i культура деревних i кущових рослин. - К.: Вид-во АН УРСР, 1964. - С. 101-103.
8. Рожков Л.Н. Методика эстетической оценки пейзажей// Лесное хозяйство. - 1978, № 12. - С. 23-26.
9. Рубцов Л.И. Деревья и кустарники в ландшафтной архитектуре. - К.: Наук. думка,
1977. - 272 с.
10. Руденко Н.В. Представники родини Juglandaceae A. Rich. ex Kunth. у Нацюнально-му дендропарку "Софпвка" НАН Украши// Автохтонш та штродуковаш рослини Украши: З6. наук. праць. - 2005, вип. 1. - С. 321-325.
11. Смольянинова Л.А. Орех: Культурная флора СССР/ Под ред. Е.В. Вульфа. - М.-Л.: Гос. изд-во совхозной и колхозной лит-ры, 1936. - С. 44-99.
12. Швиденко А.И., Цыганов П.А. Культура ореха чёрного. - Львов: Выща школа,
1978. - 92 с.
13. Щепотьев Ф.Л., та ш. Горiхи/ Под ред. Ф.Л. Щепотьев, Ф.А. Павленко, О. А. Рiх-тер. - К.: Урожай, 1987. - 184 с._
УДК 630*562 Cm. наук. ствроб. Я.М. Слободян;
ст. наук. ствроб. П.Я. Слободян - УкрНДЫрлк м. П. С. Пастернака
САН1ТАРН1 РУБАННЯ - ОДИН 13 ОСНОВНИХ 3АХОД1В ОЗДОРОВЛЕННЯ I ОПТИМ13АЩ1 ПОХ1ДНИХ ЯЛИННИК1В П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОГО МАКРОСХИЛУ УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
Розглянуто завдання саштарних рубань як основного заходу боротьби 3i шкщ-никами i хворобами люу та !хня роль тд час реконструкцп похiдних ялинниюв у районах сильно! трансформацп бюгеопокриву пiвнiчно-схiдного макросхилу Украшських Карпат.
Ключов1 слова: пiвнiчно-схiдний макросхил Украшських Карпат, ялинники, трансформацiя, санiтарнi рубання, оздоровлення, оптимiзацiя.
Senior scientific employee Ya.M. Slobodyan;
senior scientific employee P.Ya. Slobodyan - UMFRI after P.S. Pasternaka
Sanitary cabins - one of the basic actions of improvement and optimization of derivative fir groves northeast macro-slope the Ukrainian Carpathians
The task of sanitary cabins as basic action of pest control and illnesses of a forest and their role moves during reconstruction of derivative fir groves in areas of strong transformation a cover northeast macro-slope the Ukrainian Carpathian mountains.
Keywords: northeast macro-slope the Ukrainian Carpathian mountains, fir groves, transformation, sanitary cabins, improvements, optimization.
Антропогенна дегреЫя бюгеоценотичного покриву швшчно-схщного макросхилу Украшських Карпат, яка вщбуваеться протягом кшькох стол1ть, характеризуется не тшьки безоглядною експлуатащею люових ресурЫв, зменшенням люистосп, але й неефективним використанням еколопчного по-тенщалу !х екосистем, у тому числ1 масовим поширенням похщних люоста-шв (ялинниюв, яличниюв, грабняюв, Ыровшьшанниюв), зачагарниковших лук. На цей час у смуз1 сильно! трансформацп бюгеопокриву Карпатського
регiону видшено п'ять еколого-економiчних районiв, якi знаходяться у зош ялицево-букових лiсiв, де переважають похiднi ялинники [1]. Серед них найбшьш проблемними е Бориславсько-Дрогобицький рекреацшно-промис-лово-аграрний на мiсцi буково-ялинових лiсiв, Туркiвсько-Славський аграр-но-лiсовий на мющ смереково-ялицево-букових лiсiв; Болехiвсько-Надвiр-нянський промислово-аграрно-люовий на мiсцi дубово-букових i ялицево-бу-кових лiсiв; Делятинсько-Сторожинецький рекреацшно-аграрно-люовий на мiсцi широколистяно-букових i ялицево-букових лiсiв.
У згаданих еколого-економiчних районах похщш ялинники масово всихають i характеризуються значним погiршенням санiтарного стану. 1хне всихання тiсно пов'язане iз хворобами i стовбуровими шкiдниками. Стовбу-ровi шкiдники е найхарактернiшими критерiями ослаблення насаджень i часто виступають основною причиною 1хнього рiзкого, масового всихання, тому з ними треба вести постшну боротьбу, насамперед, шляхом ефективного ви-користання вибiркових санiтарних рубань. Ефективнiсть санiтарних рубань залежить вiд правильностi вiдбору дерев, строюв 1х проведення i строюв про-ведення вiдводiв. На жаль, вони часто розглядаються як складова iнших рубань, пов'язаних з веденням люового господарства, у тому чи^ доглядових, носять пошуковий характер i здiйснюються у строки, яю не вiдповiдають ль созахисним завданням. У результат стовбуровi шкiдники, яю нагромаджу-ються у насадженнях, попршують 1'хнш санiтарний стан. Необгрунтованими залишаються зростаючi у хвойному господарствi обсяги включення суцшь-них санiтарних рубань у лiмiт рубань головного користування, або замша 1х лiсовiдновними рубаннями, що обумовлюе практично однаковi (незалежно вiд виду рубань) технологiчнi шдходи пiд час освоення лiсосiчного фонду.
Залишаеться необгрунтованим, нi теоретично, ш практично об'еднан-ня санiтарних рубань з люовщновними у групу рубань, пов'язаних з веденням люового господарства.
Саштарш рубання мають бути вщокремлеш вiд лiсовiдновних, стано-вити основу окремо! спещально! групи санiтарно-оздоровчих заходiв i здiйснюватися згiдно з "Саштарними правилами в лiсах Украши" [2]. У кон-текстi згаданих правил недопустимим i невиправданим з еколопчних позицiй
е розподiл обсягiв саштарних рубань поквартально на весь перюд року. Термiни здiйснення саштарних рубань мають встановлюватися з ураху-ванням бюлоги найнебезпечнiших збудникiв хвороб i шкiдникiв, заселення ними дерев та вильоту представниюв нового поколшня.
Вiд термiну заселення дерев шюдниками залежить термiн вiдведення насаджень у саштарне рубання, а вiд термшу вильоту нового поколiння -термш рубання. Вiдведення дiлянок i позначення (клеймування) дерев мож-ливi тшьки пiсля появи ознак, якi засвщчують про 1хне заселення шюдника-ми. Таю ознаки проявляються на початку всихання дерев - приблизно через 1,5-2,0 мюящ шсля заселення.
Для покращення стану ялинниюв необхiдно вщводити у санiтарну рубку не тшьки сухостшш i всихаючi заселенi шюдниками дерева, але й дерева, уражеш збудниками кореневих гнилей (коренева губка, опеньок осш-
нш), дерева, якi мають на стовбурах плодовi тiла грибiв, сильнi мехашчш пошкодження тощо.
Критерiем санiтарного рубання мае бути також величина патолопчно-го вщпаду дерев 1-11 класу росту за Крафтом (табл. 1).
Табл. 1. КритерП призначення саштарнихрубань за запасом патологiчного _вiдпаду дерев ялини 1-11 класу росту за Крафтом, %_
Загальний запас Запас патолопчного в1дпаду (111-У1 категорИ' стану дерев) за повнотою
д1лянки 1.0-0,9 0,8 0,7 0,6 0,5 Рекомендоване саштарне рубання
100 < 30,0 <20,0 <15,0 < 10,0 < 5,0 виб1ркове
100 >30,0 >20,0 >15,0 > 10,0 >5,0 суцшьне
Рубання необхщно завершити за мюяць до початку вильоту нового поколшня коро'дав i своечасно вивезти зрубану деревину. Частину зрубано! деревини, що залишаеться у лiсi, за певних умов необхщно обробити шсекти-цидами.
Найнебезпечшшими стовбуровими шкiдниками ялинових лiсiв Карпат е коро'д-типограф (Ips typographus L.), коро'д-двшник (Ips duplicatus Sahlb.) коро'д-гравер (Pityogenes chalcographusL.) та шшь Коро'д-типограф вилiтае iз мюць зимiвлi i додаткового живлення при на^ванш кори i пiдстилки до 14°С. За умови плюсово! температури 20°С спостерiгаеться сильне ро'ння, яке тривае 10-20 дшв [3].
У передпрських районах ро'ння починаеться переважно у кшщ кв^-ня - на початку травня, а в прських - у кiнцi травня або на початку червня. У роки, коли квггень теплий, ро'ння починаеться на один-два тижш скорше. Залежно вiд експозици схилiв i висоти н.р.м. лiт починаеться у рiзний перiод.
В умовах прсько! частини Львiвщини заселення коро'дом-типографом кормових дерев i його розмноження може змшюватися у другiй половинi квггня. Тривалiсть перiоду розвитку коро'да-типографа надзвичайно мшлива i залежно вiд температури i вологостi повiтря може коливатися у межах вщ 30 до 70 дшв [4]. Враховуючи це, треба, насамперед, вщводити у саштарне рубання насадження на схилах твденних експозицш i здiйснювати 1х до кш-ця квiтня. Рубання у цих умовах розпочинаються вщразу i закiнчуються до кiнця травня. На схилах швшчних експозицiй вказанi вище термiни санiтар-них рубань можуть бути продовжеш на 10-15 дшв. Стосовно шших видiв рубання у букових i ялицевих типах лiсу, то вони мають в основному здшсню-ватися за рахунок ялини i тiльки у морозний перюд року (грудень-березень).
Треба шдкреслити, що основне завдання санiтарного рубання - зни-щення стовбурових шюдниюв, якi знаходяться пiд корою зрубаних (повале-них) дерев, буде досягнуто за умови своечасного вивезення зрубано! деревини або обробки 11 шсектицидами [5]. Найефективнiшим профiлактичним заходом е вивезення з люу заселено! коро1дами деревини протягом трьох тиж-нiв пiсля початку рошня (коли там знаходяться самцi i самки). Варто також зазначити, що у люництвах Карпатського регiону впродовж останшх рокiв оброблення деревини, що залишаеться у лiсi пiсля саштарних рубань, не про-водять взагал^ через що ефективнiсть останнiх зводиться до мшмуму.
Оброблення деревини шсектицидами доцiльно проводити пiд час и заготовки у штабел^ використовуючи ранцевi оприскувачi iз розпилювачами дрiбнокапельного обприскування. Придатним для цього е препарат фастак, дозволений для використання у люовому господарствi. Для обробки готують 10 %-й робочий розчин фастаку з розрахунку 0,0025-0,005 л на м штабелю [5]. Деревину, яка за певних умов залишаеться у лiсi на лггнш перюд, треба обробити повторно через 1,5-2 мюящ до вильоту л^ньо! генераци шкiдникiв.
Шсля рубання треба обкорувати пнi, в т.ч. i кореневi лапи. Важливим заходом знезаражування свiжих пнiв у зонах поширення збудникiв кореневих гнилей е обробка 1х 20 %-й розчином карбамщу [5]. Розчин карбамiду для обробки пшв можна замiнити на спецiальнi препарати шоземного походження (у разi !хньо! реестраци в Укра1ш), виготовлених на базi грибiв -антагонiстiв. На дшянках масового всихання деревостанiв санiтарнi рубання треба здшснювати регулярно, поеднуючи 1х з викладанням ловильних дерев.
У ролi ловильних дерев можуть бути вггровальш, буреломнi, зрубанi хворi, ослаблеш дерева, а також вiльнi вщ заселення комахами дiлянки стов-бурiв всихаючих дерев. Викладання ловильних дерев е одним iз важливих оз-доровчих заходiв у ялинниках i здiйснюеться за умови наявностi тд корою ослаблених дерев певно! юлькост молодого поколiння коро!да-типографа i коро!да-двшника (табл. 2).
Табл. 2. Визначення кiлькостiловильних дерев, залежно вiд чисельностi
короХда-типографа. i коронда-двшника. у насаджент [6]
Стовбуров1 Чисельтсть молодого поколшня шквдника тд корою, шт. на 1 дм2
шквдники максимальна середня низька
Коро!д-типограф 1 коровд-двшик > 10 6-10 <6
За умов максимально! чисельност шюдниюв необхщно викласти ло-вильнi дерева у кiлькостi, що дорiвнюе половинi заселених дерев в осередку, у разi середньо! чисельност - вiд 1/2 до 1/4 юлькост заселених дерев; у разi низько! - не бiльше 1/4 юлькост заселених дерев. Заселених шюдниюв зни-щують коруванням ловильних дерев або обробкою iнсектицидами (фастаком).
За умов чисельност меншо!, нiж вказано у таблищ, ловильнi дерева не викладаються. Для профiлактики стовбурових шюдниюв, зниження чисель-ностi 1х популяци, а також для пiдсилення приваблювальних властивостей ловильних дерев використовуються атрактанти (феромонш пастки). Викладання феромонних пасток проти корощв здiйснюеться за спещальною методикою [7] i мае бути завершено до початку 1хнього ро!ння.
Санiтарнi вибiрковi рубання у згаданих вище еколого-економiчних районах мають стати також одним iз основних способiв оптимiзацii складу на-саджень пiд час реконструкцii похщних ялинникiв, спрямованих на макси-мальне природне вiдтворення корiнних ялицево-букових лiсiв. З цiею метою у мшаних насадженнях здiйснюються вибiрковi санiтарнi рубання реконструктивного характеру, яю спрямоваш на вiдтворення корiнних деревостанiв i зменшення частки ялини у складi насадження до 20-30 % здорових дерев.
Пiд час вiдводiв санiтарних вибiркових рубань необхщно залишати на кореш виявлеш OKpeMi дерева корiнних широколистяних лiсотвiрних порiд (бука, явора, клена гостролистого, шьма ripcbKoro, черешнi тощо) та ялищ. Такi дерева повиннi бути маркероваш та занесенi у спещальний реестр дшя-нок санiтарно-вибiркових рубань, де передбачено залишати насшники. По-дiбний пiдхiд треба здiйснювати i до суцiльних санiтарних рубань, i до iнших рубань, пов'язаних i3 веденням лiсового господарства у похщних ялинниках еколого- економiчноï смуги сильно! трансформацiï бiогеопокриву швшчно-схiдного макросхилу Украшських Карпат.
Лiтература
1. Голубець М.А. Еколопчна ситуащя на твшчно-схщному макросхил1 Украшських Карпат. - Льв1в: Полл1, 2001. - 162 с.
2. Санггарш правила в люах Украши. - К.: Наука, 1995. - 20 с.
3. Гириц А. А. Основы биологической борьбы с короедом-типографом. - Львов: Вища шк., 1975. - 153 с.
4. Загайкевич 1К. Корощ-друкар в люах захвдних областей Украни. - К.: Наука, 1959. - 27 с.
5. Слободян Я.М., Парпан В.1., Дейнека А.М., Приступа В.М., Слободян П.Я., Шпшь-
чак Т.Г. Рекомендацп щодо покращення сангтарного стану похщних ялинникiв в Украшських Карпатах// Зб. рекомендацш УкрНДIгiрлiс. - Iвано-Франкiвськ: ППУрван. - 2005, вип. 2. - 114 с.
6. Санитарные правила в лесах СССР. - М.: Лесн. пром-сть, 1970. - 15 с.
7. Технолопя застосування феромошв для боротьби з корощом-типографом в ялинниках Карпат// Зб. рекомендацш "Науковi основи ведення багатоцiльового люового господарства у Карпатському регюш. - Iвано-Франкiвськ: ЕКОР, 2001. - С. 178-185.
УДК 631.164.23 Проф. М.В. Брик, д-р, екон. наук; acnip Р.1. Литвин -
Львiвcькa НАВМ M. С.З. Гжицького
ПРОБЛЕМИ АКТИБВАЦП 1НВЕСТУВАННЯ С1ЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО БИРОБНИЦТБА
Проан^зовано стан i тенденцп iнвестування rany3i сiльського господарства, виз-начеш проблеми, що впливають на piBeHb aктивiзaщi iнвестицiйного процесу в цiй галу-3i, а також подаються можливi шляхи та пропозицп для виршення згаданих проблем.
Ключов1 слова: сшьське господарство, швестицп, процес, aктивiзaцiя, аграр-ний сектор, рентaбельнiсть.
Prof. M.V. Bryk; doktorate R.I. Lytvyn - L'viv national academy of veterinary medicine named after of S.Z. Gzicki
Problems of activation of investing of agricultural production
In this article we analyzed conditions and tendencies of investments in the field of agriculture. Also we defined the problems that influence the level of activeness of investing process in this field. Besides we propose possible ways and suggestions in order to solve the mentioned problems. In our research we used the data of Doing business 2006, World Bank Report, which clarify main obstacles of investments in the world and at the same time in Ukraine.
Вступ. Аграрний сектор - важлива складова економжи Украши. Од-шею з найактуальшших проблем розвитку та реформування аграрного сектора економжи Украши е проблема забезпечення сшьського господарства необ-хщними матер1альними та фшансовими ресурсами. Вщомо, що багато спо-живач1в прагне купувати високояюсну продукщю сшьськогосподарсь^' пе-
