Научная статья на тему 'ВПЛИВ РОЗВИТКУ «іНДУСТРіЇ 4.0» НА ЛЮДСЬКИЙ КАПіТАЛ ПРОМИСЛОВОГО ПіДПРИЄМСТВА:ЗАРУБіЖНИЙ ДОСВіД'

ВПЛИВ РОЗВИТКУ «іНДУСТРіЇ 4.0» НА ЛЮДСЬКИЙ КАПіТАЛ ПРОМИСЛОВОГО ПіДПРИЄМСТВА:ЗАРУБіЖНИЙ ДОСВіД Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

CC BY
164
26
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Журнал
Экономика промышленности
Область наук
Ключевые слова
РОЗВИТОК "ІНДУСТРіЇ 4.0" / ЛЮДСЬКИЙ КАПіТАЛ / ПРОМИСЛОВЕ ПіДПРИЄМСТВО / РИНОК ПРАЦі / РИЗИКИ ДЛЯ ЗДОРОВ’Я / ОХОРОНА ПРАЦі / ПіДГОТОВКА КАДРіВ

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Руссіян Олена Анатоліївна

У статті систематизовано чинники та наслідки впливу розвитку "Індустрії 4.0" на людський капітал промислового підприємства. З урахуванням обмежень існуючих підходів увагу зосереджено на таких елементах людського капіталу працівника, як освіта (знання та навички), творчі здібності, мотивація, здоров’я, мобільність. Особливістю цього дослідження є врахування взаємозв’язків між впливом розвитку "Індустрії 4.0" на всі елементи людського капіталу промислових підприємств, можливих наслідків для системи освіти, зайнятості у промисловості та ринку праці.Основними чинниками впливу розвитку "Індустрії 4.0" на людський капітал промислового підприємства є такі: упровадження кіберфізичних систем у виробництво та його автоматизація; комп’ютеризація робочих місць; упровадження і розвитокавангардних смарт-технологій та інформаційних систем; швидка адаптивність до потреб споживачів; поява нових ризиків для здоров’я персоналу. Також підприємство має швидко реагувати на потреби ринку та екологічної ситуації.Характерними особливостями людського капіталу в умовах "Індустрії 4.0" є зростання значення творчості працівників та їх мотивації; врахування індивідуальних особливостей; забезпечення мобільності та гнучкості персоналу, робочого часу, змісту праці, робочих місць. Збереження здоров’я розглядається як запорука працездатності. Розвиток людського капіталу має відбуватися з урахуванням впливу на фізичний і психологічний стан працівників.Узагальнено такі можливі ризики для людського капіталу промислового підприємства: втрата конфіденційної інформації, поява нових ризиків для здоров’я, зниження творчих здібностей працівників, "вигорання", невідповідна мотивація тощо. Наслідками розвитку "Індустрії 4.0" є формування "Освіти 4.0", розвиток дистанційної роботи й аутсорсингу, зміна структури зайнятості, змісту праці та стандартів її охорони. Перспективи подолання ризиків та наслідки змін мають визначатися з урахуванням особливостей технологічного розвитку країни, демографічних показників, параметрів ринку праці, а також специфіки промислових підприємств.Визначено такі основні тренди у світі щодо подолання ризиків "Індустрії 4.0: розвиток гнучкого ринку праці, підвищення ефективності охорони праці, підготовка STEM- і STEAM-персоналу, орієнтація на вдосконалення особистісних та комунікаційних навичок; урахування особливостей розвитку галузей, рівня інноваційного розвитку країни та її людського капіталу, інвестиції в підготовку кадрів тощо.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по экономике и бизнесу , автор научной работы — Руссіян Олена Анатоліївна

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

THE INFLUENCES OF THE "INDUSTRY 4.0" DEVELOPMENT ON THE HUMAN CAPITAL OF THE INDUSTRIALENTERPRISE: FOREIGN EXPERIENCE

The factors and the consequences of the "Industry 4.0" development for the human capital of the industrial enterprise were arranged in this paper. Taking into consideration the limitations of the current approaches the attention was concentrate on such human capital elements, as: education (knowledge and skills), creative abilities, motivation, health, flexibility. The particularity of this investigation is connected with the correlations between the influences of the "Industry 4.0" development on all human capital elements of the industrial enterprise, potential impacts on the educational system, the employment in industry and the labour market.The main factors of the influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise are such as: cyber physical systems implementation in manufacturing and its automation; work places computerization; implementation and development of advanced smart-technologies and informational systems; agile adaptability to the needs of customers; uprising the new risks for the health of the employees...The factors and the consequences of the "Industry 4.0" development for the human capital of the industrial enterprise were arranged in this paper. Taking into consideration the limitations of the current approaches the attention was concentrate on such human capital elements, as: education (knowledge and skills), creative abilities, motivation, health, flexibility. The particularity of this investigation is connected with the correlations between the influences of the "Industry 4.0" development on all human capital elements of the industrial enterprise, potential impacts on the educational system, the employment in industry and the labour market.The main factors of the influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise are such as: cyber physical systems implementation in manufacturing and its automation; work places computerization; implementation and development of advanced smart-technologies and informational systems; agile adaptability to the needs of customers; uprising the new risks for the health of the employees. Furthermore, the enterprise has to know all the answers for the market demand and the ecological situation.The main characteristics of the human capital in the age of "Industry 4.0" are increasing the importance of the creative workers and their motivation; taking into account the individual peculiarities; providing the mobility and flexibility of the employees, the content of job, working hours, places of work. The preservation of health is considered as the key to the working capacity. The human capital development should be made taking into account the influences on physical and mental health of the employees.Such hazards for the human capital of the industrial enterprise were summarized: confidential data losing, forthcoming the new risks for the health of the employees, workers’ creative abilities decreasing, "burnout", inappropriate motivation, etc. The consequences of the"Industry 4.0" development are creating "Education 4.0", remote work and outsourcing development, changing of the employment structure, the content of job, standards of health and safety at work. The prospects for overriding the risks and the consequences of changes should be identified taking into account the particularities of the country technological development, the demographic determinants, the indicators of the labour market, as well as the particular characteristics of the industrial enterprises.It was identified such main global trends against the risks of the "Industry 4.0", as: the flexible labour market development, increasing the efficiency of health and safety at work, STEM and STEAM employees training, commitment to improve the soft skills of workers, taking into consideration the particularities of the economic sectors, the level of the innovation development of the country and its human capital, investments in staff training, etc.

Текст научной работы на тему «ВПЛИВ РОЗВИТКУ «іНДУСТРіЇ 4.0» НА ЛЮДСЬКИЙ КАПіТАЛ ПРОМИСЛОВОГО ПіДПРИЄМСТВА:ЗАРУБіЖНИЙ ДОСВіД»

СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ ПРОМИСЛОВОСТ1

УДК 331.101.262: 338.45+330.34 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustiy2021.04.093

Олена Анатолйвна Русаян,

канд. екон. наук E-mail: elena.russiyan@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-1246-9952

ВПЛИВ РОЗВИТКУ «ЩДУСТРП 4.0» НА ЛЮДСЬКИЙ КАП1ТАЛ ПРОМИСЛОВОГО ШДПРИеМСТВА: ЗАРУБ1ЖНИЙ ДОСВ1Д

У статп систематизовано чинники та наслiдки впливу розвитку "1чцустрп 4.0" на людський капiтал промислового пiдприeмства. З урахуванням обмежень iснуючих пiдходiв увагу зосереджено на таких елементах людського катталу працiвника, як освiта (знания та навички), творчi здiбностi, мотивацiя, здоров'я, мобшьтсть. Особливiстю цього дослщ-ження е врахування взаeмозв'язкiв мiж впливом розвитку "1ндустрп 4.0" на вс елементи людського капiталу промислових тдприемств, можливих наслiдкiв для системи осв^и, зайнятостi у промисловостi та ринку пращ.

Основними чинниками впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на людський каттал промислового тдприемства е таю: упровадження кiберфiзичних систем у виробництво та його ав-томатизацiя; комп'ютеризащя робочих мiсць; упровадження i розвиток авангардних смарт-технологiй та шформацшних систем; швидка адаптивнiсть до потреб споживачiв; поява нових ризикiв для здоров'я персоналу. Також тдприемство мае швидко реагувати на потреби ринку та еколопчно! ситуацп.

Характерними особливостями людського катталу в умовах "1ндустрп 4.0" е зростан-ня значення творчостi працiвникiв та 1х мотивацп; врахування iндивiдуальних особливос-тей; забезпечення мобшьност та гиучкостi персоналу, робочого часу, змюту працi, робочих мюць. Збереження здоров'я розглядаеться як запорука працездатностг Розвиток людського катталу мае вщбуватися з урахуванням впливу на фiзичний i психологiчний стан пращв-никiв.

Узагальнено такi можливi ризики для людського капiталу промислового тдприемства: втрата конфщенцшно! шформацп, поява нових ризикiв для здоров'я, зниження творчих здiбностей працiвникiв, "вигорання", невiдповiдна мотивацiя тощо. Наслiдками розвитку "1ндустрп 4.0" е формування "Осв^и 4.0", розвиток дистанцшно! роботи й аутсорсингу, змша структури зайнятостi, змшту працi та стандартiв li охорони. Перспективи подолання ризиюв та наслщки змiн мають визначатися з урахуванням особливостей технолопчного розвитку краши, демографiчних показникiв, параметрiв ринку працi, а також специфши промислових пiдприемств.

Визначено таю основш тренди у свт щодо подолання ризикiв "1чцустрп 4.0: розвиток гнучкого ринку пращ, тдвищення ефективностi охорони працi, тдготовка STEM- i STEAM-персоналу, орiентацiя на вдосконалення особистiсних та комунiкацiйних навичок; урахування особливостей розвитку галузей, рiвня iнновацiйного розвитку краши та ll людського капiталу, швестицп в тдготовку кадрiв тощо.

Ключовi слова: розвиток "1ндустрп 4.0", людський каттал, промислове пiдприемство, ринок працi, ризики для здоров'я, охорона пращ, тдготовка кадрiв.

JEL: J240, I150, 0150

© О. А. Русаян, 2021

Виклики й аналггичш протирiччя

Св^ова економжа перебувае на стади Четверто! промислово! революци, яка пе-редбачае гнучку взаемодiю вiртуальних i фiзичних виробничих систем на глобальному рiвнi та робить можливою принципо-ву орiентацiю промислового виробництва на споживача, а також створення нових операцiйних моделей (Schwab, 2016). Циф-ровi технологи формують ключовi переваги смарт-тдприемств i смарт-промисло-востi, що мае широк перспективи. У зв'язку з тим, що комп'ютери вже замшю-ють людськi завдання, у той час як з'являються новi завдання для пращвниюв, дослiджуються ефекти автоматизацп та iншi наслiдки смарт-промисловостi щодо працi та И змiсту. При цьому тривае дис-кусiя про загрозу технологiчного безро-бiття в економщ пiд впливом розвитку "1ндустрп 4.0" (Frey, Osborne, 2013; Bosch, 2016; Arntz, Gregory, Zierahn, 2016). З ура-хуванням свiтових прюритеив досягнення цiлей сталого розвитку цифровiзацiя еко-номiки не повинна загрожувати виникнен-ням технологiчного безробiття, зростанням обсяпв виробничих i побутових вiдходiв, а також погiршенням екологiчних показни-кiв у регiонi, де розташоваш промисловi пiдприемства (Chen, Despeisse, Johansson, 2020).

Наведеш умови стимулюють промис-ловi пiдприемства до iнновацiй з метою забезпечення конкурентоспроможност в довгостроковш перспективi, що значною мiрою коригуе вимоги до квалiфiкащl персоналу та змшюе роль людини у виробни-чому процесi. Наслiдки цього позначають-ся на тенденцiях у сферi зайнятостi: на ринку пращ кра!н Свропейського Союзу (£С) посилюеться значення та збiльшуеться ю-лькiсть "зелених робочих мiсць" (EU-OSHA, 2013), вщзначаеться прискорене поширення нових форм працi та l! штенси-фiкацiя, фрагментацiя робочо! сили в бага-тьох професiях i галузях промисловостi, змiна робочого середовища тощо (Roqu-

elaure, 2021)1. Разом i3 тим акцентуеться увага на ризиках для здоров'я персоналу внаслщок розвитку смарт-виробництв (Saunders, 2019)2

При цьому на ринку пращ £С активно зростае попит на пращвниюв сфери ш-формацшно-комушкацшних технологш (IKT) (European Commission, 2016). "1нду-стрiя 4.0" висувае новi вимоги до людсько-го капiталу, що ютотно впливае на сферу осв^и та ринок працi (Чекiна, Воргач, 2020, с. 97). Основш акценти робляться на важливост та перспективах тдготовки STEM-персоналу для всiх галузей промис-ловостi, здатного оперативно розробляти й освоювати смарт-технологи (Руссiян, 2017)3. Одночасно також змiнюються змiст пращ та квалiфiкацiйнi вимоги до персоналу: прюритет надаеться широкопрофшь-ним фахiвцям, якi мають необхiднi знання для органiзацiï безпечних умов пращ (Рус-сiян, 2020).

European Skills Agenda тдкреслюе важливiсть навчання персоналу протягом усього життя та набуття професшних на-вичок, необхiдних в умовах цифрових та еколопчних перетворень. Вважаеться, що приблизно 40% пращвниюв £С мають не-достатнiй рiвень цифрових знань i навичок. При цьому стрiмко зростае необхiднiсть у нових мiждисциплiнарних знаннях та на-

1 Roquelaure Y. (2021). The digitalization of work: psychosocial risk factors and work-related musculoskeletal disorders. European Agency for Safety and Health at Work (EU-OSHA). 22 p. URL: https://osha.europa.eu/en/publications/digitalisation-work-psychosocial-risk-factors-and-work-related-musculoskeletal/view (дата звернення: 31.08.2021).

2 Saunders J. (2019). The Fourth Industrial Revolution and Social Innovation in the Workplace. European Agency for Safety and Health at Work (EU-OSHA). 9 p. URL: https://osha.europa.eu/en/ publications/fourth-industrial-revolution-and-social-innovation-workplace/view (дата звернення: 31.08.2021).

3 Русс1ян О.А. (2017). Огляд зарубiжного досвщу щодо тдготовки STEM-персоналу для "розумно!" промисловостг 1нфраструктура ринку. Вип. 3. С. 77-82. URL: www.market-infr.od. ua/uk/3-2017 (дата звернення: 31.08.2021).

вичках, а також збшьшуеться невщповщ-шсть мiж потребами та наявними у пращв-никiв цифровими навичками (European Commission, 2016). Консультантами European Association of the Machine Tool Industries and related Manufacturing Technologies CECIMO пщкреслюеться важливють та перспективтсть адитивного виробництва для розвитку "1ндустри 4.0", але при цьому Gвропi не вистачае надшно! структури ла-нцюга поставок для адитивного виробниц-тва (Additive manufacturing - АМ) та квал> фiкованих iнженерiв з технологи AM, якi можуть вiдповiдати очiкуваному високому рiвню попиту на високоефективну продук-цiю (Langefeld, 2015)1.

Усе це вказуе на наявтсть проблеми невiдповiдностi людського катталу потребам "1ндустри 4.0", що проявляеться як на ринках пращ, так i в дiяльностi промисло-вих пiдприемств. З огляду на важлившть висококвалiфiкованих кадрiв для устшно-го розроблення та реалiзащ! смарт-техно-логiй актуальним е дослiдження впливу розвитку "1ндустри 4.0" на людський кат-тал промислового пiдприемства. Пщтверд-женням цього також можна вважати пщ-вищення зацiкавленостi науково! спшьноти вищевказаними проблемами. Аналiз сучас-них зарубiжних публiкацiй також свiдчить про вщсуттсть комплексностi дослiдження впливу Четверто! промислово! революци на людський каттал промислового пщпри-емства, що передбачае придшення значно! уваги таким складовим людського катта-лу, як осв^а (знання та навички), творчi здiбностi та мотивацiя (Agolla, 2018; Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020; Malavika, Mo-hana, 2021; Mosca, 2020; van Kruining, 2017; Cirillo, Rinaldini, Staccioli, et al., 2021). За

1 Langefeld B. (2015) Additive Manufacturing - Manufacturing opportunities in digital production. In Additive Manufacturing on Its Way to Industrialisation - A Game Changer? CECIMO magazine. Special edition. P. 4-6. URL: https://www.cecimo.eu/wp-content/uploads/2019/03/ CECIM0_magazine_AM_edition_2015.pdf (дата звернення: 31.08.2021).

визначенням класиюв теори людського катталу (Shultz, 1972; Becker, 2007) та в^-чизняних учених (Антонюк, 2007; Дротн, 2008, с. 214), до людського катталу нале-жить такий елемент, як здоров'я. Також пщкреслюеться важливють його мобшь-ност (Антонюк, 2007). Даним питанням придшено увагу в роботах (Agolla, 2018; Malavika, Mohana, 2021), але при цьому не враховано вплив "1ндустри 4.0" на здо-ров'я.

Сучасш зарубiжнi дослщження впливу розвитку "1ндустри 4.0" на людський каттал промислового тдприемства не до-зволяють оцiнити змiни за окремими еле-ментами людського катталу. Так, у публь каци (Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020) ви-явлено ключовi аспекти розвитку людського катталу та головт драйвери поведшки споживачiв, але розглянуто переважно пи-тання освiти та ринку пращ. Також наведено рекомендаци щодо формування Освi-ти 4.0, огляд ефективних практик управ-лшня людськими ресурсами, перспективи змiни форм зайнятостг Однак поза увагою автора залишилися особливостi впливу розвитку "1ндустри 4.0" на людський кат-тал промислових пiдприемств за окремими його елементами. З одного боку, питання змши поведiнки та вимог до персоналу, його навчання та тдготовки розглянуто без урахування ризикiв для здоров'я, а з шшого - вплив "1ндустри 4.0" на сферу здоров'я пращвниюв дослiджуеться вщ-окремлено вщ усiх елементiв людського капiталу.

Аналiз впливу Четверто! промислово! революци на техшку безпеки та охорону пращ свщчить про змiну пiдходiв до орга-нiзацi! цих процесiв на пщприемствах (Serap, 2021; Badri, Boudreau-Trudel, Souissi, 2018). Особливктю можна вважати появу рiзних програм, призначених для управлшня технiкою безпеки та охороною пращ на промислових пщприемствах (Serap, 2021). При цьому поза увагою за-лишаються питання оргатзаци навчання персоналу, забезпечення його мотиваци та мобшьност в умовах змiни пiдходiв до охорони працi.

Вщсутшсть комплексност розгляду людського кaпiтaлy e одним i3 чинникiв, що не дозволяе повною мiрою щентифжу-вaти можливi ризики, в резyльтaтi чого вплив зосереджуеться перевaжно нa пози-тивних тенденцiях (Shah, Michael, Chalu, 20201; van Kruining, 2017; Mugerwa, 2020), a ризики цифровiзaцiï розглядaються, та-приклaд, тiльки для мaлих пiдприeмств (Sima, Gheorghe, Subie et al., 2020) aбо врa-ховуються перевaжно ризики впровaджен-ня електронного yпрaвлiння людськими ресyрсaми (Mosca, 2020; Mugerwa, 2020). Усе це yсклaднюe процес отримaння об'ективних оцiнок таслщюв Четверто1' промислово1' революцп для ринку ^a^ тa системи освiти, що е вaжливим в yмовaх ризиюв технологiчного безробiття втасл> док aвтомaтизaцiï тa дефiцитy висококвa-лiфiковaного персонaлy для смaрт-промис-ловостi.

Крiм того, як зaзнaчено вище, проб-лемa несприятливого впливу розвитку "1н-дустрп 4.0" нa здоров'я прaцiвникiв юнуе тa дослiджyeться вiдповiдною оргaнiзaцi-ею - EU-OSHA (Свропейське aгентство з безпеки тa гiгieни прaцi), aле в нayкових пyблiкaцiях дaне пш^ння розглядaeться вiдокремлено вiд aспектiв зaбезпечення нaвчaння, мотивaцiï тa мобiльностi персо-нaлy. Нaприклaд, основaм безпеки прэщ з новими технологiями прaцiвникiв вaжливо нaвчaти, тобто всi елементи людського га-пiтaлy промислового пiдприeмствa мaють розглядaтися y взaeмозв'язкy, a тому вплив цифровiзaцiï доцiльно врaховyвaти зa кож-ним елементом y рaмкaх комплексного до-слiдження.

Питaння впливу розвитку "1ндустрп 4.0" нa елементи людського кaпiтaлy промислового пiдприeмствa, a тaкож можливi нaслiдки для системи осв^и, зaйнятостi y промисловост тa ринку прaцi чaсто роз-

1 Shah N., Michael F., Chalu H. (2020). The Influence of Electronic Human Resource Management Use and Organizational Success: A global conceptualization. Global Journal of Management and Business Studies. № 10(1). pp. 9-28. URL: https://www.ripublication.com/gjmbs18/gjmbsv10n1 _02.pdf (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

глядаються p03pi3HeH0. Це можна вважати певним обмеженням, оскшьки мiж даними аспектами юнуе логiчна взаeмозалежнiсть, тому й наслщки важливо враховувати системно. Наприклад, науковцi активно до-слiджують вплив Четверто! промислово! революци на зайнятшть (Frey, Osborne, 2013; Bosch, 2016; Arntz, Gregory, Zierahn, 2016; Lawrence, Roberts, King, 2017; Балац-кий, 2019), але аспекти ризикiв автомати-зацп для ринку працi залишаються вщкри-тими, що пояснюеться неоднозначшстю висновкiв щодо перспектив й обмежень "1ндустри 4.0". Високий потенцiал автома-тизацп вiдзначаеться для промислових тд-приемств, але питання зайнятостi та тдго-товки кадрiв у промисловост дослщжу-ються вiдокремлено вiд наслщюв та перспектив у сферi освiти. Вплив розвитку "1н-дустрп 4.0" на систему освiти представлено з позицп впровадження нових пiдходiв до навчання, наприклад, до оргашзаци STEM-освiти2,3 та STEAM-освiти, в публжащях (Maltas, 2016; Conradty, Bogner, 2018; Con-radty, Sotiriou, Bogner, 2020), але не прид> лено уваги питанням пщготовки та пере-пiдготовки персоналу для промисловостi з урахуванням специфiки конкретного промислового тдприемства та його людського катталу, потенцiалу автоматизацп, ризикiв у сферi зайнятостi, особливостей i техноло-пчних можливостей кра!ни тощо. 1ншими словами, якщо й аналiзуються ризики у сферi зайнятостi, то питання навчання та пщготовки дослщжуються в шших роботах та переважно мають узагальнений характер (Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020), тобто

2 Freeman J., Dorph R., Chi B. (2009). Strengthening afterschool STEM staff development. Berkeley, CA: Lawrence Hall of Science, University of California. 34 p. URL: https://www.informal science.org/sites/default/files/Strengthening_After-School_STEM_Staff_Development.pdf (gara 3Bep-HeHHa: 31.08.2021).

3 Mahacek R., Worker S. (2001). Extending science education with engineering and technology: Junk Drawer Robotics curriculum. Advances in youth development: Research and evaluation from the University of California Cooperative Extension, 2010. pp. 46-57. URL: https://ucanr.edu/sites/STEM/files/ 279527.pdf (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

не врaховyють особливостей гaлyзей з най-бiльшими ризиками автоматизацп (перш за все промисловоси).

Таким чином, анал^ичний огляд ро-бiт зaрyбiжних yчених з проблем впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на людський кат-тал промислового пiдприeмствa свiдчить про наявшсть питань, що мають дискусш-ний характер та залишаються вiдкритими. Перш за все це стосyeться наслщюв авто-мaтизaцiï для зaйнятостi. З одного боку, обrрyнтовyeться позитивний вплив автома-тизaцiï на ринок пращ, але при цьому ана-лiзyються певнi ризики aвтомaтизaцiï для зайнятост 1 (Arntz, Gregory, Zierahn, 2016), а з шшого - aкцентyeться увага на неспри-ятливих тенденщях та можливих негатив-них наслщках для ринку прaцi (Frey, Osborne, 2013; Балацкий, 2019). Змшт дослщ-жень також хaрaктеризyeться урахуванням доволi рiзних aспектiв. Так, деяю автори розглядають переважно потенцiaл автоматизации але не оцiнюють при цьому фак-тичнi можливостi щодо цього (Frey, Osborne, 2013; Arntz, Gregory, Zierahn, 2016). Iншi дослщники пропонують ураховувати рiвень зaробiтноï плати та iнвестицiй, а також розглядають значш вiдмiнностi за профеаями, секторами економiки та кра1-нами (Lawrence, Roberts, King, 2017).

Oтже, до основних обмежень дослщ-жень впливу розвитку "Iндyстрiï 4.0" на людський каттал промислового пщпржм-ства належать тaкi: по-перше, людський каттал розглядaeться як мaкроекономiчнa кaтегорiя (у межах системи освiти, на ринку пращ, на загальнодержавному рiвнi), що не дозволяe ощнити вплив розвитку "1нду-стрiï 4.0" на людський каттал промислового пщпржмства; по-друге, визначальним e зосередження уваги на певних елементах людського катталу (освiтi, творчих здiб-ностях, мотиваци, мобiльностi) без ураху-вання при цьому впливу на здоров'я; по-

1 PwC (2020). Украдут ли роботы наши рабочие места? Международный анализ потенциальных долгосрочных последствий автоматизации. URL: https://www.pwc.ru/ru/publications/col lection/how-will-automation-impact-jobs-de-signer. pdf (дата звернення: 31.08.2021).

трете, характерною особливютю е вщсут-шсть взаемозв'язкiв мiж впливом розвитку "1ндустрп 4.0" на bcí елементи людського катталу промислових пщприемств, можливих наслщюв для системи осв^и, зайня-тостi у промисловостi та ринку пращ у межах одного дослщження. Усе це свщчить про необхщтсть узагальнення та система-тизацп провiдного зарубiжного досвiду щодо впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на людський каттал промислового пщприем-ства.

Метою статт е визначення впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на елементи людського катталу промислового пщприемст-ва з урахуванням можливих наслщюв для системи осв^и, зайнятостi у промисловост та ринку працi на основi аналiзу теоретико-методичних здобутюв зарубiжних учених, провiдного зарубiжного досвщу впровад-ження авангардних смарт-технологiй у дь яльнiсть промислових пiдприемств, а також перспектив розвитку "1ндустрп 4.0".

Особливост людського кап1талу в умовах 1ндустрн 4.0

Тенденцп "1ндустрп 4.0" приверта-ють увагу науковщв iз позицп визначення 1х впливу на людський каттал, оскшьки економiчне зростання може бути пов'язане з розвитком людського катталу краши. Так, за результатами ощнювання впливу витрат на осв^ на економiчне зростання пщтверджено гiпотезу про те, що краши Свропи, зацiкавленi в бшьших обсягах фь нансування вищо! осв^и (пiдвищення ква-лiфiкацiï та переквалiфiкацiя персоналу), забезпечують збiльшення частки високо-квалiфiкованоï працi та в результат (з урахуванням iснуючого рiвня розвитку техт-ки i технологш) досягають зростання по-казника ВВП на душу населення (Чеюна, Воргач, 2020, с. 115).

У зарубiжних публшащях акцентова-но увага на тому, що "Iндустрiя 4.0" потре-буе формування "Освiти 4.0" (Sima, Gheor-ghe, Subie et al., 2020). Також пщкреслю-еться важлившть вiдповiдноï нацiональноï культури з пщтримкою iнiцiатив уряду щодо освiти (Agolla, 2018). Доведено, що

важливим е поеднання зусиль держави, на-вчальних закладiв, викладачiв, пiдприемств щодо пiдготовки квалiфiковано!' робочо! сили вщповщно до потреб Четверто! про-мислово! револющ! (Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020). Отже, питання побудови вщповщно! системи осв^и е актуальними i тому мають ураховуватися при визначенш впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на люд-ський каттал промислових пiдприемств.

Переваги Четверто! промислово! револющ! для пiдприемств полягають у такому: пiдвищення економiчноl ефективнос-тi, продуктивностi працi, гнучкост та ште-лекту, скорочення виробничих витрат i зростання вiддачi вщ iнвестицiй (Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020). При цьому вплив цифровiзацi!' на дiяльнiсть промислових пщприемств характеризуеться неод-нозначнiстю, оскшьки людський капiтал переважно розглядаеться з позищ! кшькос-тi персоналу, що мае вiдповiднi знання, на-вички, творчi здiбностi та мотивацiю до пращ в умовах розвитку "1ндустри 4.0" (Agolla, 2018; Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020; Malavika, Mohana, 2021; Mosca, 2020; van Kruining, 2017; Cirillo, Rinaldini, Stacci-oli, et al.,2021). Значним обмеженням е те, що переваги Четверто! промислово! рево-лющ! надаються вщокремлено вiд можли-вих ризикiв i наслщюв для людського кат-талу промислових пiдприемств, зайнятостi у промисловоси, ринку працi та системи осв^и (Shah, Michael, Chalu, 20201; van Kruining, 2017; Mugerwa, 2020).

На основi аналiзу дiяльностi виробничих компанш Нiмеччини в перiод розвитку "1ндустри 4.0" виявлено, що страте-гiчнi, оперативнi, екологiчнi та сощальш можливостi пiдприемства е драйверами ефективного впровадження смарт-техноло-гш, але це залежить вщ характеристик

1 Shah N., Michael F., Chalu H. (2020) The Influence of Electronic Human Resource Management Use and Organizational Success: A global conceptualization. Global Journal of Management and Business Studies. № 10(1). pp. 9-28. URL: https://www.ripublication.com/gjmbs18/gjmbsv10n1 _02.pdf (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

компани (Müller, Kiel, Voigt, 2018). Також доведено наявнiсть прямо пропорцшного зв'язку мiж рiвнем автоматизаци виробни-цтва та безробiттям (Leonhard, 2016). Через вщсутшсть розумiння наслiдкiв нових тех-нологiчних розробок може виникати неви-значенiсть на ринку пращ стосовно зайня-тостi та зароб^но! плати (Ramaswamy, 2018). Тобто деяю тенденцп ринку працi уже можна окреслити на основi дослiджен-ня впливу Четверто! промислово! револю-цп на людський капiтал промислового пщ-приемства.

Слiд зупинитися на деяких важливих особливостях людського капiталу в умовах розвитку "1ндустри 4.0", коли в результат автоматизаци та роботизаци виробництва пращвники, з одного боку, мають бути мо-бiльними, адаптивними та гнучкими для швидкого опановування нових знань i вщ-повiдних навичок, проходження переква-лiфiкацi!, щоб залишатися конкуренто-спроможними на ринку пращ Питання мо-бiльностi персоналу потребують подаль-шого дослiдження, оскiльки вони розгля-даються одночасно з особливостями знань, навичок, творчих здiбностей та мотиваци, але при цьому не надаеться рекомендацiй щодо конкретних механiзмiв забезпечення мобiльностi персоналу в умовах цифров> заци (Agolla, 2018; Malavika, Mohana, 2021). З шшого боку, збереження здоров'я мае розглядатися як запорука працездат-носи в довгостроковш перспектив^ тобто iнвестування в навчання та його оргашза-цiя, впровадження шновацшних автомати-зованих систем i робототехнiки мають вiд-буватися також з урахуванням впливу на фiзичний та психолопчний стан пращвни-кiв. Досвщ Великобритани свiдчить про переваги формування гнучкого ринку пра-цi, що створюе основи для появи нових ро-бочих мiсць, iнвестицiй у бiзнес та забезпечення конкурентоспроможноси. Важли-вою особливiстю е те, що серед показниюв якостi роботи персоналу - умови пращ, де окремими елементами виступають здоров'я та безпека пращ персоналу (Taylor, Marsh, Nicol, et al., 2017).

При визначенш категорп "людський капiтал пщприемства" вiтчизнянi вченi на-голошують на сукупност сформованих i розвинених продуктивних здiбностей усiх працiвникiв пiдприeмства, маючи при цьо-му на ув^ синергетичнi ефекти, якi вини-кають при !х спiльному використаннi (Брюховецька, 1ваненко 2020, с. 26). Важ-ливим е врахування саме iндивiдуальних особливостей персоналу рiзних категорiй та професш. Оскiльки в структурi люд-ського капiталу виокремлюються двi час-тини (ресурсна - певна сукупшсть ресурсiв i потенцiйна - здатшсть реалiзувати наявнi ресурси), необхiдним е досягнення збалан-совано! структури людського капiталу (1л-ляшенко, 2008). Тобто для промислових пщприемств важливо не тшьки iнвестувати у формування людського катталу, але i створювати ввдповвдш умови для його реа-тзацп.

Розроблення та впровадження аван-гардних технологiй не повиннi ставити пщ загрозу досягнення цiлей сталого розвитку, тобто актуальним виявляеться не тшьки пщвищення рiвня знань i навичок пращв-никiв, але i збереження здоров'я. Крiм того, умови смарт-виробництв зi швидкими змiнами вщповщно до потреб ринку та еколопчно! ситуаци потребують вiд пра-щвниюв вщповщно! мобiльностi. Саме тому виникае необхщтсть розгляду людського катталу промислового пщприемст-ва не тшьки як сукупност сформованих i розвинених продуктивних здiбностей усiх пращвниюв, а за його окремими елемента-ми.

Отже, людський каттал промислового пщприемства в умовах розвитку "1ндус-три 4.0" доцiльно розумiти як сукупшсть таких елеменив людського катталу пра-цiвника: освiта (знання та навички), творчi здiбностi, мотивацiя, здоров'я, мобшьшсть. Також особливого значення набувае вияв-лення наслiдкiв Четверто! промислово! ре-волюци не тiльки для виробничого, але i для адмшютративно-управлшського персоналу промислових пiдприемств, оскшьки

цифровiзaцiя економiки зyмовлюe змiнy пiдходiв до yпрaвлiння персоналом.

Вплив aB^Ma^sa^t* тa роботизaцiï Ha людський Kanrran

У нayцi спiвiснyють рiзномaнiтнi погляди на наслщки розвитку "1ндустри 4.0" для людського кaпiтaлy, що обумовлено склaднiстю даного питання. Перш за все це можна пояснити наявшстю протилежного та багатофакторного впливу цифровiзaцiï залежно вiд технологiчних спроможностей краш, кон'юнктури ринкiв прaцi, характеристик робочоï сили, демогрaфiчних показ-никiв, професiй, галузей економiки, фак-тичних покaзникiв, потенцiaлy сфери осв> ти тощо. Iснye думка про те, що нaйбiльшi ризики втрати роботи характерш для пра-щвниюв iз низьким рiвнем освiти. Як найефективтший метод подолання дифе-ренщаци навичок розглядaeться постiйнa перепiдготовкa пращвниюв. Разом iз тим власне мехашзми досягнення цього зали-шаються поза увагою (Sima, Gheorghe, Subie et al., 2020). 1нша точка зору на це питання передбaчae наявшсть ризикiв для певних професiй. Так, наприклад, вченi з Oксфордського ушверситету щентиф^ва-ли професiï та завдання, яю зникають у пе-рюд смaрт-промисловостi. На основi цього вони обгрунтували нaявнiсть високих ри-зиюв технологiчного безробiття внaслiдок aвтомaтизaцiï виробництва (Frey, Osborne, 2013).

Organisation for Economic Cooperation and Development (OECD) оцшено можливост aвтомaтизaцiï професш для 21 краши на основi пiдходy, орieнтовaного на завдання. Результати дослщження свщ-чать про те, що в середньому лише 9% професш мають можливост повноï авто-мaтизaцiï (Arntz, Gregory, Zierahn, 2016). Також пщтверджено неоднорiднiсть авто-матизаци мiж крашами. Наприклад, у Ко-реï 6% робiт можуть бути автоматизовани-ми, в Aвстрiï - 12%. Вщмшност мiж кра1-нами автори пов'язують з особливостями оргашзацп робочих мкць, а також iз рiв-нем освiти персоналу. При цьому прaцiв-

ники з низьким рiвнем осв^и належать до групи з бiльшим ризиком (Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020; Arntz, Gregory, Zierahn, 2016), оскшьки !м, iмовiрно, складно буде адаптуватися до змiн.

Аналiз можливостей регулювання автоматизацп для пiдприемств та персоналу вказуе на те, що ощнки ризиюв автоматизацп не можуть прирiвнюватися з фак-тичними втратами робочих мiсць у результат технiчного прогресу, оскшьки впро-вадження нових технологiй е повшьним процесом; робiтники зможуть пристосува-тися до технологiчних змiн на основi вико-нання нових завдань з метою попереджен-ня технологiчного безроб^тя; такi змiни приводять до появи нових робочих мшць за рахунок попиту на новi технологи (Arntz, Gregory, Zierahn, 2016). При цьому проблема полягае в тому, щоб забезпечити в майбутньому необхщну перетдготовку працiвникiв, особливо з низьким рiвнем квалiфiкацii та освiти. Отже, загрози тех-нологiчного безробiття е менш наявними в роботi (Arntz, Gregory, Zierahn, 2016) по-рiвняно з пiдходом до оцiнювання можливостей професш до автоматизацп (Frey, Osborne, 2013).

Слщ вiдзначити, що в роботах (Arntz, Gregory, Zierahn, 2016; Frey, Osborne, 2013) дослщжено виключно потенщал автоматизацп, але поза увагою залишилися такi фактичш показники, як рiвень зароб^-но! плати, iнвестицii та iншi регулятори, що визначають можливiсть автоматизацп певного завдання чи операцп. Професп з меншою заробiтною платою та вимогами до квалiфiкацii персоналу мають вищий потенщал автоматизацп, але при цьому вщзначаються значнi вiдмiнностi за профе-сiями. Деякi сектори е майже у три рази бшьш схильними до автоматизацп, нiж ш-шь Наприклад, частка робочих мiсць iз найвищим технiчним потенцiалом автоматизацп промислового виробництва Вели-кобританп складае 49% (Lawrence, Roberts, King, 2017). Важливим мае бути не тшьки визначення потенцiалу автоматизацп робочих мкць у цiлому за профеЫями, але i до-

слiдження цього питання в межах окремих завдань, що виконуються працiвниками на конкретних робочих мiсцях.

Неоптимiстичнi погляди на вплив автоматизацп виробництва на зайнятють ви-свiтлено в робой (Балацкий, 2019), де автор наголошуе на проблемах i загрозах ви-вiльнення робiтникiв розумово! (штелекту-ально!) працi пiд впливом Четверто! про-мислово! революцп. Акцентуеться увага на ризиках замщення людей роботами у ви-робництвi, оскiльки тшьки найбшьш ква-лiфiкованi працiвники зможуть конкурува-ти з роботами щодо продуктивности а та-кож на автоматизацп вах рутинних за-вдань i навичок, що може призвести до ви-никнення технолопчного безробiття з вщ-повщним негативними наслiдками для економiки, ринку пращ та сощально! сфери (Балацкий, 2019; Frey, Osborne, 2013).

1накше розглядае це питання автор (Bosch, 2016), зосередивши увагу на змшах змiсту працi. Науковець надае певш переваги перспективам зниження фiзичного навантаження та показникiв виробничого травматизму за рахунок автоматизованого налагодження обладнання в ситуацiях сер-йозних порушень технологiчних процесiв. При цьому разом iз позитивним впливом автоматизацп на охорону працi можуть ви-никати певнi ризики, наприклад, у рамках таких децентралiзованих виробничих систем, як 3D-принтери, а також при застосу-ваннi iнших швидких технологiй виробництва. Перш за все це шюдливий вплив пилу, хiмiкатiв, лазерного свiтла за умов, як-що працiвники недостатньо та неналежним чином пiдготовленi для роботи з новими технолопями (EU-OSHA, 2013). Також звертаеться увага на наявшсть таких ризиюв автоматизацп виробництва: психолопч-ш - пов'язаш з посиленим тиском на пра-цiвникiв щодо пiдвищення квалiфiкацii та навчання, а також на роботодавщв стосов-но пошукiв нових методiв мотивацп та зао-хочення; ергономiчнi - зумовленi зростан-ням юлькост онлайн-робiт; ризики внасл> док появи нових взаемодш людини та ма-

шини; збшьшення кiлькостi самозайнятих працiвникiв1.

Дослщження ризикiв автоматизацп у промисловостi здшснено European centre for the development of vocational training (CEDEFOP), що вказуе на значну вщмш-шсть цих процесiв у рiзних крашах GC (Cedefop, 2018). McKinsey Global Institute Research проаналiзовано бiльше 2000 видiв po6iT у межах 800 професш, з яких визна-чено, що тшьки 5% можна повшстю авто-матизувати. При цьому для 60% професш третина завдань е прийнятною до автома-тизацii. Зазначаеться, що бшьша кiлькiсть професiй змшиться, нiж будуть автомати-зованi. Техшчш, економiчнi та соцiальнi фактори визначатимуть темпи та масштаби автоматизацii. За сценарiями McKinsey половина роб^ може бути автоматизованою до 2055 р., але це може вщбутися на 20 ро-кiв рашше чи пiзнiше - з урахуванням ш-ших економiчних умов. Пращвникам необ-хiдно буде продовжувати працювати разом iз машинами (McKinsey Global Institute, 2017). Тобто вплив автоматизацп та робо-тизацii на людський капiтал промислових пiдприемств суттево вiдрiзнятиметься для рiзних краш свiту, сфер дiяльностi, галузей промисловостi та професш. Саме тому ви-сновки щодо загроз, перспектив, переваг та обмежень автоматизацп у промисловост доцiльно робити з урахуванням специфжи конкретних промислових пщприемств.

Становлять iнтерес висновки з приводу активно! автоматизацп та викорис-тання штучного штелекту, яких дшшов К. Руз (K. Roose), редактор рубрики з технологи New York Times. Разом iз позитив-ними поглядами на це питання вш звертае увагу на певш особливостi та можливi труднощь Прогнозуеться зникнення деяких професiй та поява нових, але за останш к>

1 Saunders J. (2019) The Fourth Industrial Revolution and Social Innovation in the Workplace. European Agency for Safety and Health at Work (EU-OSHA). 9 p. URL: https://osha.europa.eu/ en/ publications/fourth-industrial-revolution-and-social-innovation-workplace/view (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

лька десятилт старi професii зникали швидше, нiж з'являлися новi. Аналiз ефек-ту впливу автоматизацii на економ^ у ХХ ст. свiдчить, що ситуащя була проти-лежною стосовно змши професiй. Занепо-коення також викликають випадки, коли керiвники компанш використовують авто-матизацiю виключно для замщення пра-цiвникiв, не здшснюючи при цьому транс-формацii пщприемства та не створюючи нових продукив. К. Руз стверджуе, що люди не зовам правильно пщготовлеш до змш у результатi Четвертоi промислово! революцii, оскiльки у прюритет був тiльки розвиток технiчних навичок у таких сферах, як шформатика, математика, техшка та ш При цьому акцент зроблено на мак-симiзацiю продуктивностi працiвникiв та ефективне використання часу. Але доцшь-но звернути увагу i на те, щоб люди розви-вали тi здiбностi, з якими машини не змо-жуть впоратися, замють того, щоб змагати-ся з техшкою2. Якi б iнженерно-технiчнi навички (hard skills) пращвник не мав, вш нiколи не буде таким ефективним, як робот. Замють того, щоб намагатися конку-рувати з машинами, пращвникам дощльно вдосконалювати сво! особистiснi та кому-шкативш навички (soft skills), а також т речi, якi може робити тшьки людина, на-приклад, виявляти ствчуття, критичне ми-

3 4

слення, силу вол^ впевненiсть тощо , .

Як вiдзначено вище, ризики та перс-пективи автоматизацп у промисловост ва-жливо щентифжувати з урахуванням спе-цифiки конкретного промислового пщпри-

2 Roose K. (2021) The Age Of Automation Is Now: Here's How To 'Futureproof Yourself. URL: https://www.npr.org/2021/03/16/977769873/the-age-of-automation-is-now-heres-how-to-futureproof-yourself (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

3 Roose K. (2021) Humanity in an automated future. Bultic Industry. URL: https://bindustry.eu/ humanity-in-an-automated-future/ (gaTa 3BepHeHHa: 31.08.2021).

4 Roose K. (2021, February) The value of your humanity in an automated future [Video]. TED Conferences. URL: https://www.ted.com/talks/kevin_ roose_the_value_of_your_humanity_in_an_automate d_future (gaTa 3BepHeHHa: 31.08.2021).

емства, але деяю тенденцп можливо уза-гальнити на основi сучасних наукових до-слiджень i представлених прогнозiв та ана-лiтичних оглядiв автоматизаци (Frey, Osborne, 2013; Bosch, 2016; Arntz, Gregory, Zierahn, 2016; Lawrence, Roberts, King,2017; Балацкий, 2019). Важливо розумiти, що не професп замiнюватимуться комп'ютерни-ми алгоритмами та роботами, а лише окре-мi завдання, яю виконуються в межах конкретно! професп. Спроможшсть до автоматизаци за певною професiею може вiдрiз-нятися для кожного окремого тдприемства (Arntz, Gregory, Zierahn, 2016).

Мжнародний аналiз потенцiйних на-слiдкiв автоматизаци свщчить, що в довгостроковш перспективi особливо вразливи-ми щодо автоматизаци можуть виявитися робiтничi спещальностс, якi не потребують високо! квалiфiкацi!. Це вказуе на важли-вшть iнвестицiй у безперервне пiдвищення квалiфiкацi! та пiдготовки кадрiв. Для пра-цiвникiв iз високим рiвнем осв^и ризики втрати роботи е нижчими порiвняно з пра-цiвниками низько! квалiфiкацi!. Рiвень освiти визначаеться як вагомий фактор, оскшьки значною мiрою впливае на спро-можнiсть своечасно! адаптаци персоналу до технологiчних змш Крiм того, важливо враховувати темпи автоматизаци робочих мюць у довгостроковш перспективi, що значно вiдрiзняються за кра!нами свiту (наприклад, для Словаччини - понад 40%, а для Коре! - нав^ь не досягае 25%). Та-кож нерiвномiрним е розподш робочих мiсць з високими ризиками зникнення за кра!нами та хвилями автоматизаци. На це значною мiрою впливають особливостi технологiчного розвитку1.

Отже, автоматизацiя робочих мiсць у довгостроковш перспективi е нерiвномiр-ним процесом за кра!нами свiту та вiдрiз-

1 PwC (2020). Украдут ли роботы наши рабочие места? Международный анализ потенциальных долгосрочных последствий автоматизации. URL: https://www.pwc.ru/ru/publications/ collection/how-will-automation-impact-jobs-de-sig-ner.pdf (дата звернення: 31.08.2021).

няеться за часовими i змштовними характеристиками. Потенцiйнi темпи автоматизаци також вiдрiзняються за кра!нами, сферами дiяльностi, професiями, категорiями працiвникiв та за хвилями автоматизаци. При цьому розглядаеться потенщал автоматизаци та неповною мiрою враховуються його реальш можливостi, адже фактичне скорочення робочих мюць може i не досяг-ти потенцiйних показниюв. Автори вщзна-чають, що потенщал автоматизаци за одним i тим самим завданням може суттево вiдрiзнятися залежно вiд кра!ни та специ-фiки пiдприемства. Саме тому дослщження впливу автоматизацi! на зайнятшть дощль-но здiйснювати з урахуванням особливос-тей конкретного промислового тдприемства, шновацшно-технолопчних тенденцiй розвитку певно! галузi та рiвня iнновацiй-ного розвитку конкретно! кра!ни. При цьо-му хвилi автоматизацi! не збiгаються за часом у рiзних кра!нах, галузях та за профе-аями.

Ризики потенцiйно! автоматизацi! значною мiрою залежать вiд галузi еконо-мжи. Так, за оцiнками, до 2030 р. найбшь-ша частка робочих мюць може бути авто-матизована у сферах транспортних i склад-ських послуг (52%), а також у промисло-вому виробництвi (45%). В абсолютному вираженш найбiльшу кшьюсть робочих мiсць, що можуть бути автоматизоваш, мае промисловiсть. Крiм того, для кра!н iз високим рiвнем концентрацi! трудових ресур-ав у промислових секторах вiдзначаються вищi потенцiйнi темпи автоматизацi! (за шших рiвних умов). Вважаеться, що для промислового виробництва характерною е бшьш висока частка ручно! пращ та рутин-них робiт, яю мають найбiльшу ймовiр-нiсть автоматизаци. При цьому необхщно враховувати рiвень пiдготовки, освiти, ква-лiфiкацi! персоналу, необхщний для вико-нання завдань на автоматизованих робочих мiсцях, а також поточний рiвень розвитку технологш у кра!нi. Разом iз тим у сферах охорони здоров'я, сощального забезпечен-ня та освiти вщзначаеться низький потен-цiал автоматизацi!. Оч^еться зростання

кшькост робочих мшць у сферах будiв-ництва та освiти1.

При визначенш ризикiв автоматизаци слiд зауважити, що технолопчний розви-ток Украши значно поступаеться свiтовим лiдерам у сферi високих технологiй (на-приклад Имеччиш). Важливо звертати увагу i на швидюсть технологiчних змiн у крашг Однак цi питания не враховуються в сучасних дослiдженнях2. Так, наприклад, професп' майбутнього та перспективи ринку пращ формуються без урахування пер> оду автоматизаци, а також технолопчного потенцiалу промислових пiдприемств Украши щодо автоматизаци.

Пiдсумовуючи вищезазначенi тенденцп, слщ вiдзначити, що роботизащя ви-робництва не може розглядатися як суто позитивна або негативна тенденщя стосов-но людського катталу промислових пщ-приемств, ринку пращ, зайнятост у про-мисловостi. Безумовно, що виникатимуть певнi ризики, але вони не мають розглядатися як ушверсальш та обов'язковi для вах краш, пiдприемств i професш Зумовлено це набором факторiв, як визначають на-прями i перспективи автоматизаци та робо-тизаци, серед яких: техшчш можливостi, вартiсть розроблення та реалiзацiï рiшень, динамiка ринку пращ, економiчнi переваги; соцiальне та нормативно-правове визнання (хвилювання та дискомфорт пращвниюв iз приводу можливоï втрати роботи). Також виникае питання щодо вщповщност нави-чок персоналу потребам Четвертоï промис-ловоï революцiï. Автоматизащя забезпечуе вивiльнення людського капiталу, який може бути перерозподшений в iншi сфери, де iснуе попит. При цьому може виникати

1 PwC (2020). Украдут ли роботы наши рабочие места? Международный анализ потенциальных долгосрочных последствий автоматизации. URL: https://www.pwc.ru/ru/publications/ collection/how-will-automation-impact-jobs-de-signer.pdf (дата звернення: 31.08.2021).

2 Зайцева-Чшак Н. О., Саприкша М. А., Гондюл О. Д. Дослгдження Future of work 2030. Як пгдготуватися до змт в Украт. 124 с. URL: https://careerhub.in.ua/future-of-work-research (дата звернення: 31.08.2021).

проблема невщповщност навичок, що по-требуе часу на навчання, затримуючи пе-рерозподш кадрiв на ринку пращ. З шшого боку, також важливо враховувати, що коли кшьюсть пращвниюв е значною та 1х ф> зична праця е дешевшою порiвняно з ви-тратами на автоматизащю, то це може бути виршальним аргументом проти не! (McKinsey Global Institute, 2017).

Промисловiсть вiднесено до сфери з найбшьшими ризиками автоматизацii, оскiльки саме для промислового виробниц-тва характерна значна частка рутинних за-вдань. Незважаючи на наявшсть рiзних мiжнародних прогнозiв, питання впливу автоматизаци та роботизаци на зайнятшть залишаються дискусiйними. Перш за все, аналiз впливу автоматизаци на зайнятють у промисловостi мае здшснюватися з ураху-ванням специфiки промислових пщпри-емств, рiвня технологiчного розвитку кра!-ни та особливостей ii людського капiталу.

Проблема вiдповiдностi навичок персоналу новим потребам промисловосп

Дослiдження проблем людського катталу набувае актуальностi в умовах розвитку "1ндустрп 4.0". Так, аналiз впливу "1ндустри 4.0" на промисловi пiдприемства Нiмеччини дозволив визначити новi мож-ливостi для людей пщ впливом "1ндустри 4.0" та проблеми щодо квалiфiкацii персоналу, а також необхщтсть подальших дослiджень ролi квалiфiкацii ствроб^ни-кiв та ii вщповщност потребам "1ндустри 4.0" (Müller, Kiel, Voigt, 2018).

Ощнка вщповщност навичок персоналу потребам цифрово1' економiки у кра1-нах ££ свiдчить про неоднорiднiсть розвитку "1ндустрн 4.0" i нерiвномiрнiсть роз-подiлу та забезпечення квалiфiкованим персоналом. Св^овими лiдерами за шноващ-ями та цифровiзацiею е Фшляцщя, Швецiя, Нiдерланди та Данiя. Вони характеризуются спроможнiстю до розроблення шно-вацiй та впровадження нових техиологш, а також здатнiстю людського катталу адап-туватися до технолопчних змiн. У цих кра-1'нах розвинутi партнерськi взаемовiдноси-

ни мiж ушверситетами, бiзнесом, проектами з дослщжень i розробок. Менш розви-нутi краiни GC бшьш повiльно адаптують-ся до цифрових i технологiчних змiн через повшьшше розповсюдження технологiй у виробничому секторi та дефiцит цифрових навичок у пращвниюв. Gвропейськi краiни з бшьшим вiдсотком студентiв, випускни-кiв у сферах 1КТ i STEM, а також пращв-никiв iз техшчними та цифровими навич-ками мають бшьший потенцiал щодо адап-тацп до нових технологiй у виробничому сектора Щодо розподiлу ро6очо! сили з просунутими цифровими навичками, то таю пращвники надаватимуть перевагу розвинутим краiнам i великим компанiям, яю пропонують вищу заробiтну плату (Marinas, Dinu, Socol et al., 2021).

Характернi особливостi мIндустрii 4.0" потребують креативних i винахiдливих пращвниюв. Такi компетенцii, як навички, здiбностi, знання, ставлення (поведiнка, погляди) та мотиващя iндивiда потрiбнi, щоб упоратися iз завданнями та проблемами, як це регламентуе смарт-виробництво. Якщо пiдприемство не навчиться максимально ефективно використовувати креа-тивних пращвниюв, то воно рано чи тзно припинить свое iснування в результат ба-нкрутства. У ситуацп, коли переваги щодо працевлаштування та просування будуть надаватися тим пращвникам, якi е прив^-ними та легко пщдаються управлiнню, пщ-приемство в перспективi виявиться посе-редшм i не бiльше цього. Пригшчення кре-ативностi чи творчостi е шюдливим для органiзацiйного зростання. Переважна бшьшють органiзацiй пiклуеться про шно-вацii, але дуже мало тих, яю дiйсно готовi робити те, що необхiдно для забезпечення щастя творчих людей або, як мшмум, !х продуктивностi. Незалежно вiд форми чи структури винагороди мають розглядатися для мотиваци та збереження творчого люд-ського капiталу в умовах смарт-виробницт-ва (Agolla, 2018).

Також виникае потреба в нових на-вичках персоналу, яю е бшьш складними,

нiж навички у сферi 1КТ. Це можуть бути анал^ичш (для роботи з великими масива-ми iнформацii, виявлення проблем та !х своечасного вирiшення), комунiкацiйнi, креативш, адаптивнi навички. Також набу-вають актуальност навички управлiння часом (time management). При цьому циф-ровi технолопчш трансформацii вщбува-ються швидше, шж спроможнiсть промис-лових пiдприемств знаходити пращвниюв iз вiдповiдними навичками (Marinas, Dinu, Socol et al., 2021).

Дж. Аголла (J.E. Agolla) розглядае людський капiтал пiдприемства як сукуп-нiсть освiти, досвiду, знань, навичок, яю мають працiвники та використовують !х з метою створення щнност для пiдприемст-ва. При цьому особливе значення автор придiляе такому елементу людського кат-талу пщприемства, як осв^а (Agolla, 2018). В окремих дослщженнях акцентуеться ува-га на тому, що в умовах розвитку "1ндуст-рii 4.0" неможливо передбачити навички та знання, яю можуть знадобитися пращвникам через 5 роюв, а тому вони повинш бути адаптивними до оргашзацшних змiн i мати бажання навчатися впродовж всього життя (Malavika, Mohana, 2021). Людський розум та штелект е основою появи нових шформацшних технологiй та iнновацiй. Важливi завдання персоналу передбачають техшчне обслуговування технологш 4.0, але, крiм цього, людський каттал у про-мисловостi та на ринку пращ необхщно навчити для забезпечення впровадження, експлуатацп, безперервноi роботи й обслу-говування автоматизованих систем належ-ним чином. Часовi рамки впровадження 'Тндустри 4.0" е вiдносно великими та потребують зусиль уах галузей промислово-стi (Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020).

European Institute for Innovation-Technology (EIT) виник у 2019 р. з метою сприяння розвитку "Iндустрii 4.0". Значна увага EIT придшяеться пщготовщ квалiфi-кованих кадрiв у Сврот, здатних ефектив-но працювати в умовах цифровiзацii. При цьому основний акцент - на формуванш та

peani3a^ï заходiв щодо навчання та тдви-щення квaлiфiкaцiï кaдрiв на ochobî забез-печення трикутника знань (EIT Knowledge Triangle). Чiльне мiсце посщають освiтнi заходи, якi залучають учшв для забезпе-чення квaлiфiковaною робочою силою в майбутньому. З метою передaчi знань i подолання розриву мiж промисловiстю та наукою створено Teaching & Learning factories1'2. Зростання кшькост випускни-кiв у сферi 1КТ i STEM-спецiaльностей розглядаеться як передумова пiдвищення квaлiфiкaцiï мaйбутньоï робочоï сили вщ-повiдно до технолопчних проблем (Marinas, Dinu, Socol et al., 2021). З метою фор-мування творчо1' особистостi, яка одночас-но матиме iнженерно-технiчнi, комушка-цiйнi, мотивaцiйнi та вiдповiднi особистю-нi навички, у зaрубiжних крашах активно вiдбувaеться iнтегрaцiя блоку мистецтва (Arts) до програм STEM-пщготовки, що передбачае формування пiдходу до розвит-ку STEAM-персоналу (Conradty, Sotiriou, Bogner, 2020).

Iнновaцiйнi технологiï створили мож-ливiсть появи нових продуктiв i послуг, що обумовило знaчнi трансформацп особисто-го та професiйного життя, тдкреслюючи взaемодiю мiж машинами та людьми. Разом iз тим визначаються ризики для про-мислового виробництва, пов'язaнi зi зник-ненням людського кaпiтaлу з технологiï виробництва (Sima, Gheorghe, Subie et al., 2020). Видатний американський письмен-ник Х1Х ст. Е. Хаббард (E. Hubbard) дуже влучно пiдкреслив: "Одна машина може

1 EIT (2021). Manufacturing RIS to launch activities worth EUR 5 million to boost European manufacturing industry competitiveness. European Institute for Innovation-Technology. Paris, 28 April 2021. Press release. URL: https://eitmanufacturing. eu/wp-content/uploads/Press-Release_EITM_RIS_ Apr 2021_EN.pdf (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

2 EIT (2021). New EIT initiative launched to boost innovation in higher education. European Institute for Innovation-Technology. Paris. 28 April 2021. Press release. URL: https://eitmanufacturing. eu/wp-content/uploads/PR_EIT_HEI_Initiative_EM BARG0ED_24March2020.pdf (gara 3BepHeHHa: 31.08.2021).

виконувати роботу п'ятдесяти звичайних людей. Жодна машина не здатна виконати роботу одше^' ушкально^' людини" (Ratcliffe, 2017). Взаемодiя людини та ма-шини мае розвиватися на основi пщходу, орiентованого на споживача (user-centred approach), з урахуванням конкретного за-вдання та ситуацii (Agolla, 2018). Мобшь-нiсть, гнучкiсть та iндивiдуальнiсть вва-жаються важливими характеристиками персоналу в умовах цифровiзацii3.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Упровадження роботiв у виробничi процеси значною мiрою знижуе автономiю робiтникiв та тдвищуе форми управлшсь-кого контролю (Cirillo, Rinaldini, Staccioli, et al.,2021). Це впливае на поведiнку персоналу, а також може розглядатися як одна з передумов "вигорання" працiвникiв твор-чих професiй4. Задоволення та благополуч-чя працiвникiв е дуже важливим для роз-витку творчих здiбностей. На тдприемст-вах доцiльно оргашзовувати технiчне навчання з метою тдвищення рiвня знань i навичок, проводити мотивацiйнi тренiнги з метою тдтримки морального духу та по-передження "вигорання" персоналу (Zai-nab, Akbar, Julie, 2020). Змiна поведшки персоналу та вимог до нього в результат автоматизацп, а також активний розвиток шновацш у сферi 1КТ потребують вiдпо-вiдних пiдходiв до управлiння персоналом. Промисловi пщприемства мають удоскона-лювати системи управлшня персоналом з метою набуття конкурентних переваг i за-безпечення соцiальноi та економiчноi стiй-костi. Перспективним пщходом е перехiд до Electronic human resource management (E-HRM), який за умов ефективноi реалiза-цii мае значш переваги як для персоналу, так i для пiдприемства (Van Kruining, 2017;

3 Langenstein T., Uzik M., Ruscakova A. (2017) Human Capital in Digital Age. VEREJNA SPRAVA A SPOLOCNOST. № 1 (18). pp. 57-69. URL: http://www.vsas.ivs.upjs.sk/files/vsas_2017_ 1.pdf#page=57 (дата звернення: 31.08.2021).

4 Harfoush R. (2020). How burnout makes us less creative [Video]. TED Conferences. URL: https://www.ted.com/talks/rahaf_harfoush_how_ burnout_makes_us_less_creative (дата звернення: 31.08.2021).

Mosca, 2020; Mugerwa, 2020). Важливо ви-значити вплив на людський каттал про-мислового пiдприeмства нових методiв управлiння, якi виникають у результат розвитку iнформацiйних технологiй. Змiни внаслщок цифровiзащl функцiй управлiння персоналом на основi впровадження E-HRM розглядаються як позитивнi для пщ-приемства1. Раелiзацiя цього пiдходу мае велике значення для забезпечення сощаль-но! стiйкостi пiдприемства, але необхiдним е досягнення балансу зi стiйкiстю еконо-мiчного та зовнiшнього середовища (Mu-gerwa, 2020).

Однак технологи E-HRM мають сво! особливостi, наслiдки та ризики i тому по-требують окремого дослщження (Van Kru-ining, 2017; Mosca, 2020). Перш за все це стосуеться здатност персоналу впровад-жувати новi методи управлiння, що може обмежуватися вiдсутнiстю вiдповiдних знань, навичок, здiбностей i мотивацн.

Фактори та наслвдки впливу "1ндустрн 4.0" на людський каттал

промислового пщприемства

Виявлення особливостей людського катталу в умовах "1ндустрп 4.0", впливу автоматизацп та роботизацп на людський каттал, а також невщповщност навичок персоналу новим потребам промисловост дозволило систематизувати деяю важливi фактори впливу Четверто! промислово! ре-волюцп на людський каттал промислових пiдприемств та узагальнити певнi наслiдки для системи осв^и, зайнятостi у промисло-вост та ринку працi (див. таблицю).

Фактори впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на людський каттал промислового пщприемства е взаемопов'язаними та мо-жуть викликати появу нових. Це потребуе щлеспрямовано! та налагоджено! роботи

1 Shah N., Michael F., Chalu H. (2020). The Influence of Electronic Human Resource Management Use and Organizational Success: A global conceptualization. Global Journal of Management and Business Studies. № 10(1). pp. 9-28. URL: https://www.ripublication.com/gjmbs18/gjmbsv10n1 _02.pdf (дата звернення: 31.08.2021).

щодо !х своечасного виявлення та вщповь дного аналiзу можливих наслiдкiв. З ура-хуванням швидкостi змiн у сферi смарт-промисловостi у свiтi такий мотторинг може бути iнтегрований в шформацшно-аналiтичну систему пiдприемства з метою забезпечення своечасно! пiдтримки прий-няття управлiнських рiшень. Вибiр факто-рiв визначаеться особливостями та характеристиками внутршнього i зовнiшнього середовища пщприемства i тому в умовах динамiчних iнновацiйних змiн може допо-внюватися.

Визначено таю основш фактори впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на людський каттал промислового пщприемства: упровадження кiберфiзичних систем у ви-робництво; автоматизащя рутинних за-вдань, яка супроводжуеться швидкою змь ною робочих завдань пращвниюв; пiдпри-емство мае швидко реагувати на потреби ринку та еколопчно! ситуацi!; автоматиза-цiя обладнання, виробничих технологiй та виробництва; комп'ютеризащя робочих мiсць; упровадження авангардних смарт-технологiй; упровадження iнформацiйних систем штучного штелекту; орiентацiя ви-робництва на споживача та розвиток оди-ничного виробництва (на замовлення); роз-виток шформащйних технологiй i необхщ-нiсть досягнення пщприемством конку-рентних переваг; поява нових ризиюв для здоров'я персоналу в результат автомати-зацi! виробництва.

Вiдбiр факторiв впливу розвитку "1н-дустрi! 4.0" на людський каттал промислового пщприемства здшснено на основi аналiзу публiкацiй зарубiжних учених. Це аргументовано необхiднiстю дослiдження провщного зарубiжного досвiду щодо ви-ршення актуального науково-практичного завдання. Такi кра!ни, як Нiмеччина, Фш-ляндiя, Швещя, Нiдерланди, Данiя, випе-реджають Укра!ну за рiвнем розвитку "1н-дустрп 4.0". На етапi аналiзу досвiду iнших кра!н свiту фактори впливу доцшьно оби-рати за результатами, представленими в роботах зарубiжних авторiв.

Тaблиця - Систематизащя фaктоpiв i наслщкчв впливу pозвитку "iHiycTpiï 4.0" на _людський каттал промислового тд^щемства_

Фактор впливу Вплив на людський каштал пiдприeмства ^сладки для системи освiти, зaйня-тостi y пpомисловостi тa ринку ^a- цi

1 2 3

Упровадження ю-берфiзичних систем у виробницт-во Oceima (знання та навички), тво-pHÏ здiбноcmi. Взаeмодiя мiж po6ÍT-никами та машинами - ключовi мо-менти. Виникае необхiднiсть вщпо-вiдноï шдготовки на навчання з метою мiнiмiзацiï ризикiв для здо-ров'я. Посилення значення творчос-тi та винахщливосп працiвникiв для роботи в нових iнтелектуальних ви-робничих системах Виникae необхщшсть pеволюцiï в системaх освiти з метою зaбезпе-чення iнтелектyaльного виробницт-вa вiдповiдним людським кaпiтa-лом. "Iндyстpiя 4.0" потpебye фоpмyвaн-ня вщповщно1" "Освiти 4.0", a тaкож yзгодження iнтеpесiв деpжaви, 6Í3-несу тa пеpсонaлy. Вaжливим e розроблення шдходу до pефоpмyвaння освiти з ypaхy-вaнням соцiaльних, демогpaфiчних, культурних особливостей, a тaкож ресурсно!' тa потенцiйноï склaдових людського кaпiтaлy певно1' кpaïни

Автоматизацiя рутинних завдань, яка супроводжу-сться швидкою змiною робочих завдань пращвни-кiв Oceima (знання та навички), mo6í-льтсть. Можливосп особистюного розвитку та прихильшсть до навчання впродовж усього життя ма-ють бути вщповщальшстю самого працiвника та шдприемства. Пра-цiвники мають бути адаптивними та мобiльними

Здатнiсть тдпри-емства швидко реагувати на потреби ринку та еколопчно! ситу-аци Мобыьтсть, мотиваця. Гнучюсть робочого часу, змiсту працi, робочих мюць, мислення працiвникiв. Потрiбна здатнiсть трансформацiï стилiв управлiння та лщерства з ме-ханiстичного в цiннiсно-орiентоване управлiння (value-driven management) Перспективи розвитку дистaнцiйноï роботи з огляду та те, що комaнди пеpсонaлy смapт-виpобництв мо-жуть бути piзномaнiтними як зa культурою, тaк i зa осв™ю тa геогpa-фiчним pозтaшyвaнням

Автоматизащя обладнання, виро-бничих технологiй i виробництва; комп' ютеризацiя робочих мюць; упровадження авангардних смарт-технологiй TeopHi здiбноcmi, мотиваця. Пщ- вищення продуктивностi працi персоналу. Ризики зниження творчих здiбностей працiвникiв, оскшьки людський капiтал може викликати суперечки, тодi як пристроï оптим> зоваш, налаштованi та запрограмо-ванi на виконання, незважаючи на можливi помилки. Зниження авто-номiï робiтникiв, шдвищення форми управлiнського контролю Ризики зникнення людського таш-тaлy з технологи виpобництвa тa зpостaння piвня безpобiття. Стpyктypнi змiни людського таш-тaлy потребують його перерозподь лу. . Створення нових пpофесiй тa raa-нyвaння появи нових виробничих мaйдaнчикiв у пpомисловостi.

Орiентацiя вироб-ництва на спожи-вача та розвиток одиничного виро-бництва Освта (знання та навички). Не- обхiднiсть навчання персоналу для роботи з новими технолопями, тому що машини не зможуть вирiшувати проблеми виробництва вишукано1' продукцiï на замовлення Ha ринку npauj мae фоpмyвaтися пpопозицiя висококвaлiфiковaних пpaцiвникiв для зaдоволення потреб виpобництвa тa споживaчiв

Впровадження iнформацiйних систем штучного iнтелекту. Оргашзацшний (структурний) каттал. Ризики втрати конфщен-цшно1' iнформацiï щодо людського капiталу шдприемства Порушення безпеки дaних пiд чaс роботи iз системaми штучного ште-лекту

Заюнчення таблиц

1 2 3

Розвиток шформа-цшних технологш та необхщшсть досягнення тдпри-емством конкурен-тних переваг. Оргашзацшний (структурний) каптал. Потенцшна частина людського капталу. Необхщшсть упровад-ження нового методу управлшня людськими ресурсами Е-НИМ, що дозволить знизити кiлькiсть адмшют-ративно-управлiнського персоналу на пiдприемствi1, забезпечить приско-рення та спрощення виконання функ-цiй. Але при цьому постае проблема безпеки даних. Також важливо врахо-вувати специфшу шдприемства Профеая НИМ не зникне, оскшь-ки фахiвцi з управлшня персоналом зможуть звiльнитися вщ тяга-ря адмшютративно! дiяльностi та присвятити себе консультуванню на стратепчному рiвнi. Це мож-ливо за умов вiдповiдного на-вчання персоналу. Поширення такого явища, як аутсорсинг персоналу на ринку пращ

Поява нових ризи-юв для здоров'я персоналу в результат автоматизаци виробництва. Здоров'я. Пщвищення ризикiв виник-нення нових професiйних захворю-вань i нещасних випадкiв на вироб-ництвг Виникае необхiднiсть пщго-товки експертв у сферi охорони працi вщповщно до стандартiв "1ндуст-ри 4.0" Змши стандартiв щодо охорони працi потребують вiдповiдного законодавства, а також штеграци нових вимог до системи освгги з метою забезпечення шдготовки фахiвцiв з питань безпеки та охорони пращ на виробницга

Джерело: складено за (Agolla, 2018; Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020; Malavika, Mohana, 2021; Mosca, 2020; Van Kruining, 2017; Cirillo, Rinaldini, Staccioli, et al.,2021; Serap, 2021; Badri, Boudreau-Trudel, Souis si, 2018).

Необхщшсть систематизацп фактор i в i насладив впливу розвитку "1ндустри 4.0" на людський каштал промислового падп-риемства зумовлена вадсутшстю комплек-choctí досладження впливу розвитку "1нду-CTpii 4.0" на людський каштал промислового шдприемства за р1зними факторами в рамках одного досладження. При цьому увага прщцляеться окремим елементам людського каштану та факторам i не вра-ховуються можлив1 насладки для системи ocbíth, зайнятост у промисловост та ринку пращ (Agolla, 2018; Sima, Gheorghe, Subic et al., 2020; Malavika, Mohana, 2021; Mosca, 2020; Van Kruining, 2017; Cirillo, Rinaldini, Staccioli, et al., 2021). KpiM того, поза увагою залишаються так i можлив1 ри-зики автоматизации як невадповадшсть смарт-технологи принципам сталого розвитку, порушення безпеки пращ пад час

розроблення та впровадження iнновацiй тощо. Вiдповiдно i ризики погiршення здоров'я пращвниюв промислового пщп-риемства, у промисловост загалом i на ринку пращ в умовах "1ндустри 4.0" не беруться до уваги в дослщженнях впливу Четверто! промислово! революцп на людський капiтал промислових падприемств з урахуванням впливу на iншi елементи, такi як осв^а (знання та навички), творчi здiбностi, мотивацiя, мобiльнiсть. Тобто вплив автоматизаци на здоров'я розгляда-еться вщокремлено вiд впливу на iншi складовi людського капiталу (Serap, 2021; Badri, Boudreau-Trudel, Souissi, 2018).

Дощльно також вадзначити неодно-значнiсть розумiння категорп людського капiталу пiдприемства. Так, наприклад, iснують дослiдження, у яких значна увага придшяеться не власне впливу на людсь-

1 Shah N., Michael F., Chalu H. (2020) The Influence of Electronic Human Resource Management Use and Organizational Success: A global conceptualization. Global Journal of Management and Business Studies. №10(1). pp. 9-28. URL: https://www.ripublication.com/gjmbs18/gjmbsv10n1_02.pdf (дата звернення: 31.08.2021).

кий каттал промислового шдприемства, а змшам методiв управлшня людськими ресурсами в результат Четвертое' промисло-во1 революцп (Van Kruining, 2017; Shah, Michael, Chalu, 2020; Mosca, 2020). 1ншими словами, увага бшьше зосереджуеться не на ресурснiй, а на потенцшнш складовiй людського капiталу промислового шдприемства. Такий пiдхiд може обмежувати здатнiсть обирати коректнi та обгрунтоваш методи управлiння, оскiльки незначна увага придшена дослiдженню наявних ресур-сiв, але акцент зроблено бшьше на ство-реннi умов для ïx реалiзацiï. Методи управлшня, змши органiзацiйноï структури та питання iнформацiйноï безпеки доцiльно вiдносити не до людського (особистсного) капiталу, а до оргашзацшного (структурного) катталу пiдприемства (Mention, 2012). Наприклад, ризики втрати конфiденцiйноï iнформацiï щодо людського катталу шдприемства слщ розглядати як вплив на оргашзацшний каттал, а не на людський, як у робот (Sima, Gheorghe, Subie et al., 2020). Безумовно, щ каттали е взаемопов'язани-ми, оскшьки саме персонал шдприемства бере участь у ïx формуванш та реалiзацiï. Пояснення цього можна отримати, якщо звернути увагу на те, що людський (особи-стсний) та органiзацiйний (структурний) капiтали належать до структури штелекту-ального капiталу пiдприемства, централь-ним елементом якого е саме людський (1л-ляшенко, Голишева, Колодка, 2017).

Окреслеш питання та дискусшш по-ложення потребують подальших дослщ-жень, тому що проблеми людського катталу е складними i багатогранними, а отже, ïx наслiдки характеризуются неоднознач-нiстю. У зв'язку з цим пщходи до усунення або мiнiмiзацiï ризикiв мають обиратися з урахуванням специфiки промислових пщ-приемств, теxнологiчниx спроможностей i системи осв^и краïни, особливостей ринку працi, зайнятост у промисловостi, а також багатьох шших факторiв зовнiшнього та внутршнього середовища пiдприемств.

Висновки. За результатами аналiзу впливу розвитку мIндустрiï 4.0" на людський каттал промислового шдприемства до основних тенденцш змш на рiвнi люд-

ського катталу промислового шдприемства вщнесено: зростання значения творчос-тi, винаxiдливостi, адаптивност пращвни-кiв, ïx приxильностi до навчання впродовж усього життя; посилення ролi гнучкостi робочого часу, змкту працi, робочих мiсць i мислення працiвникiв; необxiднiсть змiни стилiв управлшня та лщерства з мехашсти-чного на цiннiсно-орiентоване управлiння, а також переходу до E-HRM.

Ризиками для людського катталу промислового шдприемства е таю: втрата конфiденцiйноï шформаци через упровадження шформацшних систем; поява нових ризиюв для здоров'я та зниження творчих здiбностей працiвникiв у результат авто-матизацiï, "вигорання", невiдповiдноï мо-тивацiï та неефективного управлшня. Разом iз тим слщ вщзначити, що вплив "1нду-стрп 4.0" на людський капiтал промислового шдприемства також пов'язуеться зi зни-женням кiлькостi адмшютративно-управ-лшського персоналу, зростанням продук-тивностi пращ, прискоренням i спрощен-ням виконання функцш Питання щодо на-слщюв таких змiн залишаються вщкрити-ми як для промислових пщприемств, так i для ринку пращ загалом, оскшьки напрям впливу мае визначатися з урахуванням особливостей технолопчного розвитку кра-ïни, демографiчниx показникiв, параметрiв ринку працi, а також специфши конкрет-них промислових пiдприемств.

Виявлено наслщки та змiни в системi освiти, зайнятостi у промисловостi та на ринку пращ, що вказують на: необхщшсть формування вiдповiдноï "Осв^и 4.0"; пер-спективи розвитку дистанцiйноï роботи; зникнення деяких професiй i створення но-вих; розвиток аутсорсингу персоналу на ринку працi; змiну змiсту працi деяких професiй; потреби у змш стандартв охо-рони пращ вщповщно до появи нових ризиюв для здоров'я персоналу та особливостей системи охорони пращ в умовах розвитку 'Тндустрп 4.0". При цьому вчеш роз-глядають ризики щодо зникнення людського катталу з технологи виробництва та зростання рiвня безроб^тя, безпеки да-них, дефщиту квалiфiкованоï робочоï сили з цифровими навичками, а також появу но-

вих ризиюв для здоров'я. У результат уза-гальнення наведених викликiв i протирiч щодо впливу розвитку "1ндустрп 4.0" на людський капiтал промислового пщприем-ства встановлено, що на сучасному етапi не сформовано ч^кого уявлення про наслiдки автоматизацп для ринку пращ та зайнятос-т у промисловостi.

Аналiз впливу розвитку "1ндуст-рп 4.0" на людський каттал промислового пiдприeмства дозволив узагальнити деякi тренди, якi домiнують у зарубiжних кра!-нах. Зокрема, актуальними та перспектив-ними е таю: розвиток гнучкого ринку працi з метою появи нових робочих мюць, швес-тицiй i пiдвищення конкурентоспромож-ностi; забезпечення умов працi, орiентова-них на мiнiмiзацiю ризикiв для здоров'я персоналу; пщготовка STEM- i STEAM-персоналу, здатного ефективно виршувати завдання в умовах "1ндустрп 4.0"; орiента-цiя на важливiсть удосконалення особис-тiсних i комунiкацiйних навичок (soft skills) персоналу; упровадження нових ме-тодiв управлiння людськими ресурсами (E-HRM i цiннiсно-орiентоване управлшня тощо); урахування шновацшно-технолопч-них особливостей розвитку певно! галузi, рiвня шновацшного розвитку кра!ни та l! людського капiталу; iнвестицii в безперер-вне пщвищення квалiфiкацii та пiдготовку кадрiв тощо. При цьому в Сврот промис-ловiсть вiднесено до сфери з найвищими ризиками автоматизацii через найбшьшу кiлькiсть рутинних завдань.

Промисловють Укра!ни не належить до сфери з високими ризиками автоматиза-цii. Це обгрунтовано низьким рiвнем автоматизацп вiтчизняного виробництва, що пояснюеться наявшстю дешево! робочо! сили, вiдсутнiстю досвщу та вiдповiдноi науково-методично! бази. За таких умов не завжди виправданим е швестування в ро-ботизацш. З iншого боку, дисбаланс в^чи-зняного ринку працi виявляеться в дефщит промислового персоналу певних професш, наприклад, для вугледобувноi, металургш-но!, енергетичноi та машинобудiвноi галу-зей. Таю тривалi тенденцii зумовленi нее-фективнiстю системи пiдготовки кадрiв для промисловост, непопулярнiстю цих

професш серед молод1 протягом тривалого часу. Вони значною м1рою посилюються ем1грацшними процесами в Укра!ш. З огляду на це висновки щодо загроз автоматизацп доцшьно робити на основ1 досл1-дження тенденцш ринку пращ за профе-сшними групами у промисловост, а також з урахуванням особливостей конкретного промислового пщприемства та його людського катталу. Необхщно також урахову-вати висою показники виробничого травматизму в Укра!ш, осюльки умови пращ у в1тчизнянш промисловост найчастше не вщповщають св1товим стандартам. Саме тому роботизащя може розглядатися як фактор пщвищення безпеки пращ за умов формування вщповщних пщход1в до !! впровадження в д1яльшсть промислових пщприемств.

Укра!на мае адаптувати сучасш евро-пейсью тренди до реалш ринку пращ та потенщалу промислових пщприемств щодо автоматизацп. У перспектив! роботизащя може найбшьшою м1рою загрожувати пе-реважно розвинутим 1 конкурентоспромож-ним секторам, серед яких слщ електроене-ргетика, чорна металурпя та ш. Однак на-в1ть це можна вважати потенцшними ризиками, осюльки перешкоди на шляху автоматизацп промисловост Укра!ни проявля-ються у вщсутност в1дпов1дно! для цього науково! та техшчно! бази, фшансування, державно! пщтримки, а також защкавлено-ст кер1вництва, шженерно-техшчного 1 виробничого персоналу.

Забезпечення технолопчного розвитку е дуже важливим для Укра!ни. Необхщ-ною умовою для цього е поеднання зусиль та дш уряду, вищих навчальних заклад1в, власниюв 1 кер1вниюв промислових пщ-приемств з метою формування вщповщно! промислово! пол1тики, ор1ентовано! на та-кий розвиток "1ндустрп 4.0", що мш1м!зу-ватиме ризики для ринку пращ та людського катталу промислових пщприемств.

Перспективними напрямами подаль-ших дослщжень е: анал1з динам1ки ринку пращ з метою визначення фактор1в впливу на людський каттал промислових пщприемств Укра!ни; розроблення та впровадження вщповщних пщход1в до управлшня

людським катталом промислового пщпри-емства з урахуванням поведшки персоналу, що позначаеться на його мотивацп до на-вчання та дотримання стандарт1в з охорони пращ, мобшьносп, креативности адаптив-ност тощо. Ус щ характеристики е важли-вими для формування конкурентоспромож-ного людського катталу промислових пщ-приемств, що в перспектив! сприятиме за-безпеченню позитивного впливу цифров1-зацл на людський каттал, а також попе-редженню ризиюв для ринку пращ. Також окремого дослщження потребуе питання пошуку ефективних шструментв I метод1в мш1м1зацп негативних наслщюв впливу Четверто! промислово! революцп на людський каттал промислових пщприемств, зайнят1сть у промисловост та ринок пращ.

Необхщшсть досягнення промисло-вими пщприемствами та суспшьством за-галом цшей сталого розвитку актуал1зуе врахування фактор1в, яю можуть впливати на здоров'я пращвниюв. Перспективним е розроблення вщповщних науково-методич-них пщход1в до ощнювання впливу розвитку 'Тндустрп 4.0" на окрем1 елементи людського катталу промислового пщприемст-ва. Вони мають бути спрямоваш на визна-чення того, яю елементи людського катта-лу промислового пщприемства: потребу-ють бшьшо! уваги кер1вництва та менеджменту; мають анал1зуватися в динамщ та потребують гнучкост персоналу, вщповщ-ного регулювання, формування системи менеджменту; можуть визначатися на дов-гострокову перспективу тощо. Наявшсть таких даних дозволить формувати напрями управлшня людським катталом промислового пщприемства, а також рекомендацп щодо вдосконалення системи осв1ти, регулювання зайнятост у промисловост та на ринку пращ.

Лггература

Антонюк В.П. (2007). Формування та ви-користання людського катталу в Украина сощально-економ1чна ощнка та за-безпечення розвитку: монограф1я. До-

нецьк: 1н-т економiки пром-ст НАН Укра1ни. 348 с.

Балацкий Е. В. (2019). Глобальные вызовы четвертой промышленной революции. Terra Economicus. № 17(2). C. 6-22. DOI: 10.23683/2073-6606-2019- 17-2-6-22

Брюховецька Н. Ю., 1ваненко Л. В. (2020). Оцтювання людського капталу та доданог вартост1 тдприемств: теор1я та практика: монографiя. НАН Украши, 1н-т економши пром-ст1 Кшв, 2020. 184 с.

Доронш А. В. (2008). Поведтка персоналу виробничог оргашзацп. Ощнка, управ-лтня, розвиток: монографiя. Харюв: 1НЖЕК. 320 с.

1лляшенко С. М. (2008). Сутшсть, структура i методичш основи оцiнки штелекту-ального катталу пщприемства. Економжа Украгни. № 11. С. 16-26.

1лляшенко С. М., Голишева G. О., Колодка А. В. (2017). Управлшня штелектуа-льним капiталом пiдприемства: моно-графiя. Суми: ТОВ «Триторiя». 360 с.

Русаян О. А. (2020). Сталий розвиток промислового пщприемства в умовах циф-ровiзацil економши: зарубiжний досвiд. 1нфраструктура ринку. Вип. 50. С. 174181. DOI: https://doi.org/10.32843/infra struct50-28

Чекiна В. Д., Воргач О. А. (2020). Вплив витрат на осв^ на економiчне зростан-ня: емпiрична оцiнка. Економжа про-мисловостг. № 3 (91). С. 96-122. DOI: http://doi.Org/10.15407/econindustry2020.0 3.096

Agolla J. E. (2018). Human Capital in the Smart Manufacturing and Industry 4.0 Revolution. Digital Transformation in Smart Manufacturing. P. 41-58. DOI: 10.5772/intechopen.73575

Arntz M., Gregory T., Zierahn U. (2016). The risk of automation for jobs in OECD countries: A comparative analysis. OECD Social, Employment and Migration Working Papers. № 189. 35 p. DOI: https://dx.doi. org/10.1787/5jlz9h56dvq7-en

Badri A., Boudreau-Trudel B., Souissi A. S. (2018). Occupational health and safety in

the industry 4.0 era: A cause for major concern? Safety science. № 109. P. 403411. DOI: https://doi.Org/10.1016/j.ssci. 2018.06.012 Becker Gary S. (2007). Health as Human Capital: Synthesis and Extensions. Oxford Economic Papers. № 59(3). P. 379-410. DOI: 10.1093/oep/gpm020 Bosch D. (2016). Job characteristics in smart industries and the challenges for job design. Master Thesis. University of Twente. 56 p.

Cedefop (2018). Insights into skill shortages and skill mismatch: learning from Cedefop's European skills and jobs survey. Luxembourg: Publications Office. Cedefop reference series. No. 106. 108 p. DOI: 10.2801/645011 Chen X., Despeisse M., Johansson B. (2020). Environmental Sustainability of Digitaliza-tion in Manufacturing: A Review. Sustainability. №12(24). 10298. pp. 1-31. DOI: 10.3390/su122410298 Cirillo V., Rinaldini M, Staccioli J., Virgillito M E. (2021). Technology vs. workers: the case of Italy's Industry 4.0 factories. Structural Change and Economic Dynamics. Vol. 56. March. P. 166-183. DOI: https://doi.org/10. 1016/j.strueco.2020.09.007 Conradty C., Bogner, F. X. (2018). From STEM to STEAM: How to monitor creativity. Creativity Research Journal. № 30 (3). P .233-240. DOI: 10.1080/1040 0419.2018.1488195 Conradty C., Sotiriou S. A., Bogner F. X. (2020). How creativity in STEAM modules intervenes with self-efficacy and motivation. Education Sciences. 10(3). 70. March. P. 1-15. DOI: http://dx.doi.org/10.3390/ educsci10030070 EU-OSHA (2013). Green jobs and occupational safety and health: Foresight on new and emerging risks associated with new technologies by 2020. Report. European Agency for Safety and Health at Work. Luxembourg: Publications Office of the European Union. 216 p. European Commission (2016). A new skills agenda for Europe. Working together to

strengthen human capital, employability and competitiveness. Brussels. 18 p. Frey C., Osborne M. (2013). The future of employment: How susceptible are jobs to computerization? Oxford: Martin Publica-tion.72 p.

Lawrence M., Roberts C., King L. (2017). Managing automation: Employment, inequality and ethics in the digital age. Discussion paper. Institute for Public Policy Research. London. 56 p. Leonhard G. (2016). Technology vs. Humanity. The coming clash between man and machine. Fast Future Publishing: Tonbridge, UK. 208 p. Malavika M. K., Mohana P. (2021). A Global Revolution of Work with Smart Hr 4.0. Psychology and Education Journal. № 58(2). P. 2829-2835. DOI: https://doi.org/10.17762/pae.v58i2.2459 Maltas W. (2016). From STEM to STEAM: Integrating Arts Education into the STEM disciplines of Science, Technology, Engineering and Math. Doctoral dissertation. Drexel University. 51 p. Marinas M., Dinu M., Socol A. G., Socol C. (2021). The technological transition of European manufacturing companies to industry 4.0. Is the human resource ready for advanced. Economic Computation & Economic Cybernetics Studies & Research. № 55 (2). P. 23-41. DOI: 10.24818/18423 264/55.2.21.02 McKinsey Global Institute (2017). A future that works: automation, employment, and productivity. McKinsey Global Institute. McKinsey & Company. January. 135 p. Mention A. L. (2012). Intellectual capital, innovation and performance: A systematic review of the literature. Business and Economic Research. № 2 (1). P. 1-38. DOI: 10.5296/ber.v2i1.1937 Mosca M. (2020). Digitalization of HRM: A study of success factors and consequences in the last decade. Master Thesis. University of Twente. 93 p. Mugerwa E. (2020). HRM to E-HRM: Change in Human Resource Management; effect to

social sustainability. Bachelor Thesis. UMEA University. 47 p. Müller J. M., Kiel D., Voigt K. I. (2018). What drives the implementation of Industry 4.0? The role of opportunities and challenges in the context of sustainability. Sustainability. № 10(1). 247. P. 1-24. DOI: 10.3390/su10 010247 Ramaswamy K. V. (2018). Technological change, automation and employment: A short review of theory and evidence. Indira Gandhi Institute of Development Research. January. P. 1-27. DOI: 10.13140/RG.2.2.21 433.06241

Ratcliffe S. (2017). Oxford Essential Quotations 5th ed. Oxford. Oxford University Press. DOI: 10.1093/acref/9780191843730. 001.0001

Schultz T. W. (1972). Human capital: Policy issues and research opportunities. In Economic Research: Retrospect and Prospect. Vol. 6. Human Resources. NBER. P. 1-84. Schwab K. (2016). The fourth industrial revolution. World economic forum. Switzerland. 172 p.

Serap T. E. P. E. (2021). The Impact of Industry 4.0 on Occupational Health and Safety. International Journal of Advances in Engineering and Pure Sciences. № 33 (1). P. 122-130. DOI: 10.7240/jeps.777641 Sima V., Gheorghe I. G., Subic J., Nancu D. (2020). Influences of the industry 4.0 revolution on the human capital development and consumer behavior: A systematic review. Sustainability. № 12(10). 4035. P. 128. DOI: 10.3390/su12104035 Taylor M., Marsh G., Nicol D., Broadbent, P. (2017). Good work: The Taylor review of modern working practices. London: Department for Business, Energy & Industrial Strategy. 115 p. Van Kruining I. (2017). The dis-app-earance of HRM: The impact of digitization on the HRM profession. In Electronic HRM in the Smart Era. Emerald Publishing Limited. P. 311-337. DOI: 10.1108/978-1-78714315-920161012 Zainab B., Akbar W., Julie N. T. V. (2020). Effects of burnout on employee creative

performance and counterproductive work behavior: Does psychogical capital matters? Paradigms. № 14(1). P. 39-45. DOI: 10.24312/1930140106

References

Antonyuk, V. P. (2007). The formation and the application of the human capital in Ukraine: socio-economic assessment and the providing of the development: monograph. Donetsk: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine.348 p. [in Ukrainian].

Balatckii, E. V. (2019). Global challenges of the Fourth Industrial Revolution. Terra Eco-nomicus, 17 (2). pp. 6-22. DOI: 10.23683/ 2073-6606-2019-17-2-6-22 [in Russian].

Bryukhovetska, N. Yu., & Ivanenko, L. V. (2020). The human capital and the value-added assessment of the enterprise: monograph. Kyiv: Institute of the Economy of Industry of the NAS of Ukraine. 184 p. [in Ukrainian].

Doronin, A. V. (2008). Production organization personnel behavior. Assessment, management, development: monograph. Khar-kiv: PH «ENGEK». [in Ukrainian].

Illyashenko, S. M. (2008). The content, the structure and the basic procedures of the enterprise intellectual capital assessment. Economy of Ukraine, 11, pp. 16-26 [in Ukrainian].

Illyashenko, S. M., Holysheva, Ye. O., & Ko-lodka, A. V. (2017). Intellectual capital management of enterprise: monograph. Sumy: TOV «Trytoriya» [in Ukrainian].

Russiian, O. A. (2020). The industrial enterprise sustainable development in the conditions of the economy digitalization: foreign experience. Market infrastructure, 50, pp. 174-181. DOI: https://doi.org/10.3284 3/infrastruct50-28 [in Ukrainian].

Chekina, V., & Vorhach, O. (2020). The impact of education expenditures on economic growth: empirical estimation. Economy of Industry, 3 (91), pp. 96-122. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.0 3.096 [in Ukrainian].

Agolla, J. E. (2018). Human Capital in the Smart Manufacturing and Industry 4.0 Revolution. Digital Transformation in Smart Manufacturing, chap. 3, pp. 41-58. DOI: 10.5772/intechopen.73575 Arntz, M., Gregory, T., & Zierahn, U. (2016). The risk of automation for jobs in OECD countries: A comparative analysis. OECD Social, Employment and Migration Working Papers. № 189. DOI: https://dx.doi.org/ 10.1787/5jlz9h56dvq7-en Badri, A., Boudreau-Trudel, B., & Souissi, A. S. (2018). Occupational health and safety in the industry 4.0 era: A cause for major concern? Safety science, 109, pp. 403-411. DOI: https://doi.org/10.1016Zj.ssci.2018. 06.012

Becker Gary, S. (2007). Health as Human Capital: Synthesis and Extensions. Oxford Economic Papers, 59(3), pp. 379-410. DOI: 10.1093/oep/gpm020 Bosch, D. (2016). Job characteristics in smart industries and the challenges for job design. Master Thesis. University of Twente. Cedefop (2018). Insights into skill shortages and skill mismatch: learning from Cede-fop's European skills and jobs survey. Luxembourg: Publications Office. Cedefop reference series, 106. DOI: 10.2801/64 5011

Chen, X., Despeisse, M., & Johansson, B. (2020). Environmental Sustainability of Digitalization in Manufacturing: A Review. Sustainability, 12 (24), 10298, pp. 131. DOI: 10.3390/su122410298 Cirillo, V., Rinaldini, M., Staccioli, J., & Vir-gillito, M. E. (2021). Technology vs. workers: the case of Italy's Industry 4.0 factories. Structural Change and Economic Dynamics, 56 (March), pp. 166-183. DOI: https://doi.org/10.1016/j.strueco.2020.09.007 Conradty, C., & Bogner, F. X. (2018). From STEM to STEAM: How to monitor creativity. Creativity Research Journal, 30(3). pp. 233-240. DOI: 10.1080/10400419.2018. 1488195

Conradty, C., Sotiriou, S. A., & Bogner, F. X. (2020). How creativity in STEAM modules intervenes with self-efficacy and motiva-

tion. Education Sciences, 10(3), 70 (March). pp. 1-15. DOI: http://dx.doi.org/10.3390/ educsci10030070

EU-OSHA (2013). Green jobs and occupational safety and health: Foresight on new and emerging risks associated with new technologies by 2020. Report. European Agency for Safety and Health at Work. Luxembourg: Publications Office of the European Union.

European Commission (2016). A new skills agenda for Europe. Working together to strengthen human capital, employability and competitiveness. Brussels.

Frey, C., & Osborne, M. (2013). The future of employment: How susceptible are jobs to computerization? Oxford: Martin Publication.

Lawrence, M., Roberts, C., & King, L. (2017). Managing automation: Employment, inequality and ethics in the digital age. Discussion paper. Institute for Public Policy Research. London.

Leonhard, G. (2016). Technology vs. Humanity. The coming clash between man and machine. Fast Future Publishing: Tonbridge, UK.

Malavika, M. K., & Mohana, P. (2021). A Global Revolution of Work with Smart Hr 4.0. Psychology and Education Journal, 58(2), pp. 2829-2835. DOI: https://doi.org/ 10.17762/pae.v58i2.2459

Maltas, W. (2016). From STEM to STEAM: Integrating Arts Education into the STEM disciplines of Science, Technology, Engineering and Math. Doctoral dissertation. Drexel University.

Marinas, M., Dinu, M., Socol, A. G., & Socol, C. (2021). The technological transition of European manufacturing companies to industry 4.0. Is the human resource ready for advanced. Economic Computation & Economic Cybernetics Studies & Research, 55 (2), pp. 23-41. DOI: 10.24818/18423264/ 55.2.21.02

McKinsey Global Institute (2017). A future that works: automation, employment, and productivity. McKinsey Global Institute. McKinsey & Company. January.

Mention, A. L. (2012). Intellectual capital, innovation and performance: A systematic review of the literature. Business and Economic Research, 2 (1), pp. 1-38. DOI: 10.5296/ber.v2i1.1937 Mosca, M. (2020). Digitalization of HRM: A study of success factors and consequences in the last decade. Master Thesis. University of Twente. Mugerwa, E. (2020). HRM to E-HRM: Change in Human Resource Management; effect to social sustainability. Bachelor Thesis. UMEA University. Müller, J. M., Kiel, D., & Voigt, K. I. (2018). What drives the implementation of Industry 4.0? The role of opportunities and challenges in the context of sustainability. Sustainability, 10(1), 247, pp. 1-24. DOI: 10.3390/su10010247 Ramaswamy, K. V. (2018). Technological change, automation and employment: A short review of theory and evidence Indira Gandhi Institute of Development Research. January. pp. 1-27. DOI: 10.13140/RG.2.2. 21433.06241 Ratcliffe, S. (2017). Oxford Essential Quotations 5th ed. Oxford. Oxford University Press. DOI: 10.1093/acref/9780191843730. 001.0001

Schultz, T. W. (1972). Human capital: Policy issues and research opportunities. In Economic Research: Retrospect and Prospect, 6. Human Resources. NBER. pp. 1-84.

Schwab, K. (2016). The fourth industrial revolution. World economic forum. Switzerland.

Serap T. E. P. E. (2021). The Impact of Industry 4.0 on Occupational Health and Safety. International Journal of Advances in Engineering and Pure Sciences, 33 (1), pp. 122130. DOI: 10.7240/j eps.777641 Sima, V., Gheorghe, I. G., Subic, J., & Nancu, D. (2020). Influences of the industry 4.0 revolution on the human capital development and consumer behavior: A systematic review. Sustainability, 12 (10), 4035, pp. 128. DOI: 10.3390/su12104035 Taylor, M., Marsh, G., Nicol, D., & Broad-bent, P. (2017). Good work: The Taylor review of modern working practices. London: Department for Business, Energy & Industrial Strategy. van Kruining, I. (2017). The dis-app-earance of HRM: The impact of digitization on the HRM profession. In Electronic HRM in the Smart Era. Emerald Publishing Limited. pp. 311-337. DOI: 10.1108/978-1-78714315-920161012 Zainab, B., Akbar, W., & Julie, N. T. V. (2020). Effects of burnout on employee creative performance and counterproductive work behavior: Does psychogical capital matters? Paradigms, 14(1), pp. 39-45. DOI: 10.24312/1930140106

Елена Анатольевна Руссиян,

канд. экон. наук E-mail: elena.russiyan@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-1246-9952

ВЛИЯНИЕ РАЗВИТИЯ «ИНДУСТРИИ 4.0» НА ЧЕЛОВЕЧЕСКИЙ КАПИТАЛ ПРОМЫШЛЕННОГО ПРЕДПРИЯТИЯ: ЗАРУБЕЖНЫЙ ОПЫТ

В статье систематизированы факторы и последствия влияния развития "Индустрии 4.0" на человеческий капитал промышленного предприятия. С учетом ограничений существующих подходов внимание сосредоточено на таких элементах человеческого капитала работника, как образование (знания и навыки), творческие способности, мотивация, здоровье, мобильность. Особенностью данного исследования является учет взаимосвязей между влиянием развития "Индустрии 4.0" на все элементы человеческого капитала промышленных предприятий, возможных последствий для системы образования, занятости в промышленности и рынка труда.

Основными факторами влияния развития "Индустрии 4.0" на человеческий капитал промышленного предприятия являются следующие: внедрение киберфизических систем в производство и его автоматизация; компьютеризация рабочих мест; внедрение и развитие авангардных смарт-технологий и информационных систем; быстрая адаптивность к запросам потребителей; появление новых рисков для здоровья персонала. Также предприятие должно быстро реагировать на потребности рынка и экологической ситуации.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Характерными особенностями человеческого капитала в условиях "Индустрии 4.0" является рост значения творчества работников и их мотивации; учет индивидуальных особенностей; обеспечение мобильности и гибкости персонала, рабочего времени, содержания труда, рабочих мест. Сохранение здоровья рассматривается как залог работоспособности. Развитие человеческого капитала должно осуществляться с учетом влияния на физическое и психологическое состояние работников.

Обобщены возможные риски для человеческого капитала промышленного предприятия, а именно: потеря конфиденциальной информации, появление новых рисков для здоровья, снижение творческих способностей работников, "выгорание", несоответствующая мотивация и т.д. Последствиями развития "Индустрии 4.0" являются формирование "Образования 4.0", развитие дистанционной работы и аутсорсинга, изменение структуры занятости, содержания труда и стандартов его охраны. Перспективы преодоления рисков и последствия изменений должны определяться с учетом особенностей технологического развития страны, демографических показателей, параметров рынка труда, а также специфики промышленных предприятий.

Определены такие основные тренды в мире по преодолению рисков "Индустрии 4.0", как развитие гибкого рынка труда, повышение эффективности охраны труда, подготовка STEM- и STEAM-персонала, ориентация на совершенствование личностных и коммуникационных навыков, учет особенностей развития отраслей, уровня инновационного развития страны и ее человеческого капитала, инвестиции в подготовку кадров и т.д.

Ключевые слова: развитие "Индустрии 4.0", человеческий капитал, промышленное предприятие, рынок труда, риски для здоровья, охрана труда, подготовка кадров.

JEL: J240, I150, 0150

Olena A. Russiian,

PhD in Economics E-mail: elena.russiyan@gmail.com https://orcid.org/0000-0002-1246-9952

THE INFLUENCES OF THE "INDUSTRY 4.0" DEVELOPMENT ON THE HUMAN CAPITAL OF THE INDUSTRIAL ENTERPRISE: FOREIGN EXPERIENCE

The factors and the consequences of the "Industry 4.0" development for the human capital of the industrial enterprise were arranged in this paper. Taking into consideration the limitations of the current approaches the attention was concentrate on such human capital elements, as: education (knowledge and skills), creative abilities, motivation, health, flexibility. The particularity of this investigation is connected with the correlations between the influences of the "Industry 4.0" development on all human capital elements of the industrial enterprise, potential impacts on the educational system, the employment in industry and the labour market.

The main factors of the influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise are such as: cyber physical systems implementation in manufacturing and its automation; work places computerization; implementation and development of advanced smart-technologies and informational systems; agile adaptability to the needs of customers; upris-

- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

ing the new risks for the health of the employees. Furthermore, the enterprise has to know all the answers for the market demand and the ecological situation.

The main characteristics of the human capital in the age of "Industry 4.0" are increasing the importance of the creative workers and their motivation; taking into account the individual peculiarities; providing the mobility and flexibility of the employees, the content of job, working hours, places of work. The preservation of health is considered as the key to the working capacity. The human capital development should be made taking into account the influences on physical and mental health of the employees.

Such hazards for the human capital of the industrial enterprise were summarized: confidential data losing, forthcoming the new risks for the health of the employees, workers' creative abilities decreasing, "burnout", inappropriate motivation, etc. The consequences of the "Industry 4.0" development are creating "Education 4.0", remote work and outsourcing development, changing of the employment structure, the content of job, standards of health and safety at work. The prospects for overriding the risks and the consequences of changes should be identified taking into account the particularities of the country technological development, the demographic determinants, the indicators of the labour market, as well as the particular characteristics of the industrial enterprises.

It was identified such main global trends against the risks of the "Industry 4.0", as: the flexible labour market development, increasing the efficiency of health and safety at work, STEM and STEAM employees training, commitment to improve the soft skills of workers, taking into consideration the particularities of the economic sectors, the level of the innovation development of the country and its human capital, investments in staff training, etc.

Keywords: "Industry 4.0" development, human capital, industrial enterprise, labour market, risks for the health of the employees, health and safety at work, staff training.

JEL: J240, I150, 0150

Формат цитування:

Русаян О. А. (2021). Вплив розвитку 'Тндустри 4.0" на людський каттал промисло-вого пщприемства: зарубiжний досвщ. Економжа промисловост1. № 4 (96). С. 93-117. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093

Russiian, O. А. (2021). The influences of the "Industry 4.0" development on the human capital of the industrial enterprise: foreign experience. Econ. promisl., 4 (96), рр. 93-117. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.093

Надтшла до редакцИ 17.09.2021 р.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Пользовательское соглашение Политика конфиденциальности
Открытая наука