ІНДИВіДУАЛЬНЕ ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ У СТИМУЛЮВАННі РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГОКАПіТАЛУ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

УДК 336.226.1:331.101.262 DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2021.04.056

Олена Анатолй'вна Воргач,

доктор фшософп з економки, науковий cniepo6imHUK 1нститут економ1ки промисловосп НАН Украши вул. Мари Капшст, 2, м. Кив, 03057, Украша E-mail: vorgach.lena@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3686-4858

1НДИВ1ДУАЛЬНЕ ПРИБУТКОВЕ ОПОДАТКУВАННЯ У СТИМУЛЮВАНН1 РОЗВИТКУ ЛЮДСЬКОГО КАП1ТАЛУ

Статтю присвячено обгрунтуванню можливостей стимулювання розвитку людського катталу з використанням метод1в шдив^ального прибуткового оподаткування в Укрш'ш.

На основ1 концептуальних положень теори людського катталу та емтричних дослщ-жень щодо його впливу на економ1чне зростання виявлено необхщшсть постшних швести-цш у людський каттал для полшшення його якость

У результат анал1зу теоретичних концепцш i практики прибуткового оподаткування у свт обгрунтовано, що плоска його концепщя може бути устшно використана для стимулювання розвитку людського катталу. Проте aнaлiз систем прибуткового оподаткування зaрубiжних кра1н показав, що бiльш дieвими е окремi iнструменти податку на доходи фiзичних осiб, зокрема подaтковi пшьги на освiту. Особливо це властиво для кра!н, якi роз-виваються.

При оцiнювaннi iнвестицiй у людський каттал в Укрш'ш встановлено, що частка зай-нятого населення з високою квaлiфiкaцiею зростае на rai зменшення реальних витрат на вищу освiту. Проте в зaрубiжних крашах виявлено iншу економiчно коректну залежтсть -рiвень квaлiфiкaцil зростае при збшьшенш реальних витрат на li здобуття. Анaлiз реальних державних витрат Украши на одного студента та загалом по кра!ш теж показав 1х знижен-ня. Це свщчить про нaявнiсть в Укрш'ш проблем iз фiнaнсувaнням вищо! освiти.

За допомогою методiв економiко-мaтемaтичного моделювання шляхом побудови та параметризаци низки функцш обгрунтовано вплив iнвестицiй в осв^ людей на збiльшення обсягу висококвaлiфiковaноl прaцi, що приводить до зростання обсягу ВВП.

Розроблено науково-методичний пщхщ, заснований на алгоритм^ який ураховуе вплив чинника висококвaлiфiковaноl прaцi (з урахуванням витрат на здобуття квaлiфiкaцil) на обсяг ВВП. Цей пщхщ дозволив ощнити ефективнiсть витрат на подaтковi пiльги та до-цшьшсть 1х використання для стимулювання швестицш у вищу освiту в Укрш'ш.

Виконано оцiнку економiчних нaслiдкiв стимулювання розвитку людського катталу шляхом упровадження податкових пшьг в Укрш'ш. Визначено, що при збшьшенш державою видатюв на вищу осв^ за рахунок надання пiльг спостерiгaеться зростання частки зайнятих iз високою квaлiфiкaцiею, що шляхом збiльшення обсягiв праш призводить до зростання ВВП. Але при цьому виявлено, що видатки на подaтковi пшьги вщшкодовуються лише в умовах такого сценарш розвитку подш, за якого швестицп в основш фонди збшь-шуються та становлять не менше 25% ВВП.

Ключовг слова: податок на доходи фiзичних оаб, подaтковi пiльги, STEM-персонал, Iндустрiя 4.0, вища освiтa, витрати на вищу осв^, швестици в людський каттал.

JEL: H24, H52, I25, I26, O15

Важливим напрямом розвитку св^о- кризи стала заснована на знаннях та шно-во! економiки пiсля глобально! фшансово! ващях Iндустрiя 4.0 (смaрт-промисловiсть).

© О. А. Воргач, 2021

Вона потребуе вищого рiвня квaлiфiкaщl STEM^nepcoHany, здатного працювати з новими технолопями та пocтiйнo навчати-ся у процес !х розвитку.

Змiнa вимог до персоналу, таких як наявшсть яюсно! вищо! ocвiти, цифрових навичок, умшня використовувати методи штучного штелекту тощо, на сучасному ринку пращ потребуе створення системи безперервного навчання. Для ii peaлiзaщl важливе значення мае ствпраця мiж персоналом, бiзнecoм та державою щодо орга-шзацл ocвiти впродовж життя та ii фiнaн-сування.

Нeoбхiднicть нарощування швести-цiй у людський кaпiтaл посилилася також у зв'язку з eкoнoмiчнoю кризою, спричинено пaндeмiею COVID-19, яка призвела до ско-рочення кшькост ociб працездатного вiкy та обмеження доступу до осв^и, завдавши значного удару по людському кaпiтaлy в усьому cвiтi (The World Bank, 2020a, с. 47).

Розширення доступу до вищо! осв^и та розвитку цифрових навичок передбачае застосування нових пiдхoдiв до стимулю-вання розвитку людського кaпiтaлy в рамках концепцп ocвiти впродовж життя. Зок-рема, одним iз дiевих шструменив виpi-шення цього завдання може стати податок на доходи фiзичних оаб (ПДФО).

Це питання е актуальним i для Укра!-ни, оскшьки розвиток цифрово! нащональ-но! промисловост загалом та висококвал> фiкoвaнoгo персоналу зокрема, що вщпов> дае ii вимогам, включено до вeктopiв Нащ-онально! eкoнoмiчнol стратеги 2030. Однак мехашзму стимулювання розвитку людського катталу ними поки не передбачено.

Питання теори людського кaпiтaлy, швестицш у його розвиток та !х впливу на eкoнoмiчнe зростання кра!ни дocлiджyють вiтчизнянi вчeнi: В. Антонюк (Антонюк, Шaмiлeвa, 2017), I. Булеев (Булеев, Брюхо-вецкий, Иваненко, 2017), О. Новжова (Но-вiкoвa, Амоша, Шaмiлeвa та iн., 2020),

1 STEM Big aHra. Science, Technology, Engineering and Mathematics - HayKa, rexHonoria, iH-^eHepia, MareMaTHKa.

Ю. Харазiшвiлi (Харазiшвiлi, 2019), Л. Ша-ульська (Шаульська, 2018), а також зару-бiжнi: Т. Шульц (Schulz, 1972), Г. Беккер (Becker, 1964), Л. Туроу (Thurow, 197о), П. Ромер (Romer, 1990), О. Нордхауг (Nordhaug, 1993) та iH. Велике значення мають емпiричнi дослщження щодо впливу людського капiталу на промисловють та економiчне зростання, здшснеш Е. Пелше-ску (Pelinescu, 2015), А. Тейшейрою (Teixeira, Queirosb, 2016), М. Радулеску, А. Федаевим (Radulescu, Fedajev, Sinisi, Popescu, Iacob, 2018) та ш. У контекстi ста-новлення 1ндустри 4.0 в Укра1ш людський капiтал розглянуто в роботах таких в^чиз-няних науковцiв: В. Антонюк (Антонюк, 2019), В. Вишневський (Вишневський, Bi-ецька, Гаркушенко, Князев, Лях, 2018), С. Князев (Вишневський, Князев, 2017), О. Панькова (Панькова, 1щенко, Касперо-вич, 2020), В. Чекша (Чеюна, 2017).

Широко вщомими е роботи зарубiж-них авторiв, присвяченi теоретичним основам iндивiдуального прибуткового оподат-кування доходiв фiзичних осiб (Дж. Альм (Alm, 2018), Р. Берд (Bird, Zolt, 2011), Б. Гензер (Genser, 2007), Х. 3i (Zee, 2005), П. Соренсен (S0rensen, 2010), Дж. Стiглiц (Стиглиц, 1997), Р. Хол i А. Рабушка (Hall, Rabushka, 2007), Г. Шанц (Schanz, 1896)). Заслуговують на увагу дослщження щодо стимулювання розвитку людського катталу шструментами податку на доходи фь зичних оаб (С. Дшарсью (Dynarski, Scott-Clayton, 2016), Д. Крюгер (Krueger, Ludwig, 2013), I. Мановський (Manovskii, 2002), Х. Розен (Rosen, 1992), Д. Фостер (Foster, 2002)).

В Укра1ш питання теори оподатку-вання доходiв фiзичних осiб розглянуто в роботах В. Вишневського (Вишневский, Веткин, Вишневская та in, 2006), Ю. 1ва-нова (1ванов, 2006), А. Крисоватого (Кри-соватий, Луцик, 2016), В. Пономаренко (Иванов, Пономаренко, 2007), К. Швабiя (Швабш, 2009) та iн.

Проте вiтчизнянi вченi оподаткуван-ня доходiв фiзичних осiб здебiльшого до-

слщжують з позици виконання ним фю-кально! та сощально! фyнкцiй. Але в умо-вах становлення смарт-промисловост на перший план мае виходити стимулююча фyнкцiя цього податку стосовно розвитку людського кaпiтaлy. А роботи зapyбiжних учених не враховують шституцшно! та со-цiaльнo-eкoнoмiчнol cпeцифiки економжи Укра!ни, особливостей пiдгoтoвки i пере-пiдгoтoвки персоналу для потреб розвитку нащонально! шдустри.

Метою cтaттi е обгрунтування нових можливостей стимулювання розвитку люд-ського кaпiтaлy з використанням мeтoдiв iндивiдyaльнoгo прибуткового оподатку-вання в Укрш'ш.

Теоретичн1 основи податкового стимулювання розвитку людського кап1талу

Тeхнoлoгiчнi шноваци приводять до кардинальних якicних змiн у виpoбництвi та формують нову cмapт-пpoмиcлoвicть, де людина стае частиною автоматизованого виробництва. При цьому посилюеться потреба у квaлiфiкoвaнiй та iнтeлeктyaльнiй пращ. Тому саме в тaндeмi з висококвал> фiкoвaним персоналом, який постшно ово-лoдiвaтимe cпeцiaльними навичками, упро-вадження цифрових тeхнoлoгiй при-скорюватиме розвиток смарт-промисловос-т та сприятиме eкoнoмiчнoмy зростанню. У зв'язку з цим у часи технолопчних змш збiльшeння iнвecтицiй у людський каттал стае нeoбхiднoю умовою для розвитку су-часно! економжи.

Пpoдyктивнi здiбнocтi людини як складову нaцioнaльнoгo багатства вперше було виокремлено ще У. Пeттi (Петти, 1940), А. См^ом (Смит, 1962) i Д. Рiкapдo (Рикардо, 1955). Але тшьки у XX ст. знания та навички людини були визначеш вче-ними-eкoнoмicтaми (Schulz, 1972; Becker, 1964) як каттал та поставлен на один pi-вень iз фiзичним кaпiтaлoм. Тoдi в еконо-мiчнiй теори стали розглядати осв^ як один з основних чинниюв eкoнoмiчнoгo зростання, а швестици в ocвiтy - як необ-

хiдний зaхiд, що дозволяе полшшувати якicть пiдгoтoвки персоналу. 1х доробки стали основою формування неокласично! концепци людського кaпiтaлy.

Сyчacнi eкoнoмicти (Pelinescu, 2015; Teixeira, Queirosb, 2016; Radulescu, Fedajev, Sinisi, Popescu, Iacob, 2018) мають на мет пepeвipити на практищ вплив iнвecтицiй у людський каттал на eкoнoмiчнe зростання. При цьому вони враховують ocoбливocтi окремих кра!н: piвeнь тeхнoлoгiчнoгo розвитку, особливост нaцioнaльнoгo менталь тету та культури, якicть людського катта-лу, iнcтитyцiйнe середовище та iн. (Чеюна, Воргач, 2020, с. 98). Загалом цi дocлiджeн-ня пiдтвepджyють, що piвeнь ocвiти людей у взаемоди iз сучасними виробничими тех-нолопями позитивно впливае на eкoнoмiч-не зростання в кра!ш.

Учeнi обгрунтовують важливу роль STEM-персоналу в розвитку смарт-промис-лoвocтi. Вони вiдзнaчaють суттевий деф> цит такого персоналу у свт, особливо в тих кра!нах, якi вже впроваджують прорив-ш тeхнoлoгil у свое виробництво (Чеюна, Воргач, 2020, с. 97-98). Виходячи з цього уряд розвинутих кра!н i бiльшocтi кра!н, що розвиваються, стурбований проблемою швидкого нарощування виcoкoквaлiфiкo-ваного персоналу, здатного працювати з новими тeхнoлoгiями. Анaлiтичнi дослщ-ження мicтять питання щодо piзних мето-дiв стимулювання iнвecтицiй у людський каттал, серед яких також шдив^альне прибуткове оподаткування, але конкретних шструменив вони не вказано (Чекша, Воргач, 2019, с. 53).

Проте е нayкoвi доробки, де зapyбiж-ними вченими (Dynarski, Scott-Clayton, 2016; Krueger, Ludwig, 2013; Manovs-kii,2002; Rosen,1992; Foster, 2002) дослщ-жено вплив piзних iнcтpyмeнтiв iндивiдya-льного прибуткового оподаткування на стимули до iнвecтyвaння в осв^. Бiль-шicть iз них одностайш в тому, що кон-кретний шструмент цього податку (у ви-падку його позитивного впливу на швестици) не надасть пoтpiбнoгo ефекту без взае-

модп з особливостями системи прибутко-вого оподаткування.

Виходячи з цього дослщжено свiтовi теоретичнi концепцiï прибуткового оподаткування фiзичних осiб, якi мютяться в нау-ковiй лiтературi (Alm, 2018; Bird, Zolt, 2011; Genser, 2007; Zee, 2005; S0rensen, 2010; Стиглиц, 1997; Hall, Rabushka, 2007; Schanz, 1896), з позицiï пошуку податкових методiв, що стимулюють формування люд-ського капiталу та розвиток сучасноï про-мисловостi. Основними е три концепцiï прибуткового оподаткування: всеосяжна (comprehensive income taxation), двоюта (dual income taxation) та плоска (flat income taxation). Концепцп вiдрiзняються комб> нацiею бази, ставки та пшьг, якi в процесi трансформацiï економж краïн постiйно за-знавали змш. Тому проаналiзовано ïx переваги та недолжи з огляду на сучасш потреби економiки. У результат аналiзу встано-влено, що бшьш сумiсною з потребами 1н-дустрп 4.0 е плоска концепщя. Вона мае широку податкову базу, низьку плоску ставку, передбачае пшьги для категорiй iз низькими доходами та звшьнення вiд оподаткування швестицшних доxодiв фiзич-них оаб (Чекiна, Воргач, 2019, с. 54-57).

Слщ вiдзначити, що плоска концепщя може сприяти стимулюванню швести-цiй в освiту за рахунок застосування пiльг та преференцш щодо ПДФО. Також вона не створюватиме надмiрного податкового навантаження на доходи вщ працi платни-юв податку за рахунок широко1' бази та плоское' ставки. На розвиток нащональнох' смарт-промисловост вона може впливати через звшьнення вщ оподаткування дохо-дiв фiзичниx осiб вiд кашталу, що дозволяе уникати подвiйного оподаткування доxодiв платникiв та залучати додатковi iнвестицiй у виробництво. Отже, плоска концепщя може служити методом iндивiдуального прибуткового оподаткування для стимулю-вання розвитку людського капiталу. Проте пщтвердження цього висновку потребуе дослiдження податкових систем зарубiж-них краш.

Аналп концепций шдиввдуального прибуткового оподаткування зарубiжних краш та УкраУни з позицн стимулювання розвитку людського капiталу Для аналiзу зарубiжного досвiду щодо застосування iндивiдуального прибут-кового оподаткування для стимулювання розвитку людського кашталу ввдбрано тi краши, яю реалiзують рiзнi концепцп шди-вiдуального прибуткового оподаткування. Це краши з високими iндексами у рейтингах конкурентоспроможност, якi визнача-ють ïx теxнологiчний розвиток, рiвень ви-щоï освiти населення (включно STEM-осв^и), конкурентоспроможнiсть системи ПДФО (Чекiна, Воргач, 2019, с. 57-59). Зав-дання полягае в тому, щоб порiвняти, як в умовах кожноï концепцп краши стимулюють здобуття осв^и за допомогою податкових пшьг i державних програм, а також STEM-освiти в рамках загальних пшьг на осв^.

Встановлено, що в крашах iз розви-нутою економжою, якi мають високi показ-ники технолопчного розвитку та рiвень вищоï освiти в рейтингах, стимулювання розвитку висококвалiфiкованого персоналу вiдбуваеться здебiльшого за рахунок державних програм, пшьг iз ПДФО та ств-пращ держави i бiзнесу щодо розвитку людського кашталу. Найбшьш поширени-ми серед пшьг та преференцш iз ПДФО е таю: податковий кредит - дозволяе змен-шити податкове зобов'язання на суму ви-трат на навчання (застосовуеться в Канадi та США); податкова знижка - дозволяе не враховувати до податковоï бази витрати на навчання (Естошя, США та КНР); звшьнення вщ оподаткування державних та не-державних стипендш (Естошя, Канада, США, Фшляцщя та КНР); звшьнення вщ податку доxодiв за дослiдницькими грантами (Естошя, Канада, США, Фiнляндiя та КНР) (Чеюна, Воргач, 2019, с. 67). Остан-нiм часом бшьшшть краш стали застосову-вати податковi пiльги також на STEM-освiту.

Ан^з системи iндивiдyaльнoгo при-буткового оподаткування фiзичних ociб Украши cвiдчить, що ii засновано на плос-кш концепци. Бiльшicть кра!н, у тому чи^ Украша, впроваджують ii частково. Тому швестицшш доходи фiзичних оаб (див> денди, пpиpicт кaпiтaлy) в Укрш'ш оподат-ковуються (ставки 5% та 9%), на вiдмiнy вщ теоретично! концепци. Доходи вiд пра-цi оподатковуються за невисокою ставкою (18%), що не створюе нaдмipнoгo податко-вого навантаження на платниюв податку. В Укра1ш для вах плaтникiв податку перед-бачена податкова знижка, що розповсю-джуеться на вс piвнi ocвiти та дозволяе повернути 18% витрат на навчання. Як преференщя звiльняютьcя вiд податку сти-пенди (дepжaвнi та недержавш) в межах законодавчо встановленого мшмуму, частково витрати роботодавця на пщвищення квaлiфiкaцil пpaцiвникa (Чeкiнa, Воргач, 2019, с. 68). Податкових пшьг на STEM-ocвiтy в Укра1ш поки не передбачено, не-зважаючи на те що деяю зaкoнoдaвчi заходи у нaпpямi STEM вже здшснеш (Чeкiнa, Воргач, 2019, с. 69-70).

У результат ан^зу податкових систем кра!н встановлено, що бшьш poзвинyтi краши схильш iнвecтyвaти в науку, вищу осв^ та розвиток державно-приватного партнерства, тобто нацшеш на пряме ф> нансування. Слабо розвинут краши, на-впаки, частше практикують непряме ф> нансування осв^и через пiльги та префе-ренци з ПДФО.

Отже, плоска концепщя як метод ш-дивщуального прибуткового оподаткуван-ня для стимулювання розвитку людського кaпiтaлy може бути запропонована для Украши, ocкiльки ii система мае ознаки цде! концепци. Проте повне ii введення, яке передбачае також звiльнeння вiд оподаткування дoхoдiв фiзичних ociб вщ кaпiтaлy, поки що неможливе, оскшьки урядом що-року вiдклaдaетьcя запропоноване у 2016 р. введення податку на виведений каттал. У зв'язку з цим для Украши важливим кро-ком у збiльшeннi швестицш у вищу ocвiтy

та пщвищення квалiфiкащl населення може стати тимчасове впровадження пшьг iз ПДФО у виглядi податково! знижки або податкового кредиту (за вибором), яю дозволять людям повертати повну суму витрат на навчання (Чекша, Воргач, 2019, с. 70-71). Оскшьки 1х упровадження потре-буватиме значних державних витрат, спо-чатку проаналiзовано ситуацiю в Укра1т з висококвалiфiкованим персоналом та ви-конано ощнку iнвестицiй у людський кат-тал. Пiсля цього за допомогою методiв економiко-математичного моделювання оцiнено вплив витрат на надання податкових пшьг на стимулювання розвитку люд-ського катталу i на економiчне зростання.

Науково-аналггичне обгрунтування стимулювання розвитку людського кашталу

Анал1з та оцтка твестицт у людський каптал в Украгш

Людський каттал е продуктивним чинником виробництва та вiдiграе важливу роль у забезпеченнi економiчного зростання в кра!ш. З огляду на це осв^а, як основна складова людського капiталу, виходить на перший план. А в умовах високотехно-лопчного розвитку особливого значення набувае вища освiта, тому що виникае потреба у вищому рiвнi розвитку людського катталу. Оскшьки урядом Украши у дов-гостроковш перспективi визначено вектори розвитку, орiентованi на розвиток 1ндустри 4.0 та формування STEM-персоналу, виникае необхщтсть проаналiзувати й оцiнити ситуацш з висококвалiфiкованим персоналом та швестищями у вищу освiту в Укра1-нi.

Аналiз показникiв зайнятост Укра1ни за рiвнем квалiфiкацil протягом 20052019 рр. (без урахування тимчасово окупо-ваних територiй АР Крим, Донецько! та Лугансько! областей) (Державна служба статистики Украши, 2020а) свщчить, що поступове зниження кшькост зайнятого населення спостерiгаеться впродовж усьо-го перiоду. Проте найбiльше зниження вщ-

булося з боку квалiфiкованих i низькоква-лiфiкованих зайнятих пiсля фшансово-eK0H0Mi4H0i' кризи 2008-2009 рр. та з 2014 р. (початок збройного конфлшту на сходi Укра!ни), що може бути пов'язано з м^рацшними процесами. При цьому чи-сельнiсть висококвалiфiкованого населення повiльно зростае (Чекiна, Воргач, 2020, с. 100-102). Станом на 2018 р. частка населення з високою квалiфiкацieю в Укра!ш становить 35,1%.

На основi розрахованих базисних i ланцюгових iндексiв (Чеюна, Воргач, 2020, с. 101), яю показують динамiку зайнятого населення загалом i в розрiзi квалiфiкацiй-них рiвнiв, а також загально! кшькост зайнятого населення дослiджено темпи зрос-тання чисельностi висококвалiфiкованого зайнятого населення в умовах скорочення загально! кшькост зайнятих та виходу на пенсш людей старшого вiку, яю мали ниж-чу освiту (рис. 1).

ю '3

О

cj S

н

7000 6000 5000 4000 3000 2000 1000

-ч _ _ —

1,40 1,30 1,20 1,10 1,00 0,90 0,80 0,70 0,60 0,50

<D О

2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018 2019

I I висококвалiфiкованi--- базисш iндекси-ланцюговi iндекси

Рисунок 1 - Темпи зростання чисельносп висококвашфжованого зайнятого населення Украши за 2005-2019 рр.

Джерело: побудовано за даними (Державна служба статистики Украши, 2020a).

Отже, на rai поступового загального пiдвищення юлькост висококвалiфiкова-них спостерiгаeться зниження (у 2013, 2015 та 2019 рр.) темшв зростання висококвал> фiкованого зайнятого населення в умовах скорочення загально! юлькост зайнятих, у тому чи^ у зв'язку з виходом на пенсш.

Проаналiзовано стан державних i не-державних витрат на вищу освiту в Укра!ш за 2007-2018 рр. (Державна служба статистики Укра!ни, 2020b). Для порiвняння да-них у реальному вираженнi !х приведено до цiн 2010 р. (без урахування тимчасово окупованих територш). Так, в Укра!нi вщ-

значаеться поступове зменшення загальних витрат на вищу осв^ протягом усього пе-рiоду, а найбiльше - з 2011 р. У розрiзi державних i недержавних витрат також спостер^аеться зниження: з 2014 та з 2016 р. вщповщно (Чекiна, Воргач, 2020, с. 103-104).

За цими даними розраховано частку реальних державних i недержавних витрат на вищу осв^ в загальному обсязi витрат на не! та проаналiзовано сшввщношення фiнансування освiти державою та приват-ними особами у 2007-2018 рр. (рис. 2).

100

80

60

40

20

58

42 36

36

64

64

34 66

33 67

31 31 30 34

70

69

70

66

30 70

29 71

29 71

0

2007 2008 2009 2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 2017 2018

□ частка недержавних витрат на вищу освггу

□ частка державних витрат на вищу осв^у

Рисунок 2 - Стввщношення частки реальних державних i недержавних витрат на вищу освггу в УкраУнг за 2007-2018 рр., %

Джерело: побудовано за результатами виконаного оцшювання.

Незважаючи на те що державне ф> нансування довол1 значно скоротилося в дослщжуваному перюд1 (див. рис. 2), його частка у склад1 загальних витрат на осв1ту е значною пор1вняно з часткою недержавного. У зв'язку з цим слщ звернути увагу на необхщшсть стимулювання державою приватного фшансування вищо! осв1ти за допомогою пшьг.

При оцшюванш швестицш у вищу осв1ту в Укрш'ш виявлено зворотну залеж-шсть р1вня квал1ф1кацп населення вщ витрат на И здобуття. Для цього використано частку зайнятого населення з високою ква-л1ф1кащею та реальш загальш витрати на осв1ту. Отже, в Укрш'ш на тл1 скорочення витрат на вищу осв1ту (у реальному вира-женш) продовжуе шерцшно зростати частка висококвал1ф1кованого зайнятого населення. Це суперечить концептуальним по-ложення економ1чно! теори (Чекша, Вор-гач, 2020, с. 104-105).

У результат! анал1зу реальних (за паритетом кушвельно! спроможност) державних витрат на вищу осв1ту в Укрш'ш за даними Св1тового банку (The World Bank, 2020b) також виявлено !х зниження почи-

наючи з 2011 р. (Чекша, Воргач, 2020, с. 105).

Проанал1зовано державш витрати на вищу осв1ту в розрахунку на одного студента в Укрш'ш за даними Св1тового банку (The World Bank, 2020b), яю представлен у постшних щнах 2010 р. у доларах США з урахуванням паритету кушвельно! спро-можност (рис. 3).

Отже, незважаючи на поступове зро-стання реальних державних витрат на вищу осв1ту на одного студента в Укрш'ш, з 2014 р. також спостер1гаеться !х зниження.

Для обгрунтування того, що зворотна залежшсть частки висококвал1фшованого зайнятого населення вщ реальних витрат на вищу не може бути нормою, здшснено ощнку швестицш у вищу осв1ту заруб1ж-них кра!н (кра1н-члешв £С). Одержан! ре-зультати свщчать, що частка населення з високою квал1ф1кащею зростае при збшь-шенш загальних витрат на вищу осв1ту. Так, при анал1з1 заруб1жних кра!н спостерь гаеться економ1чно коректна лшшна залежшсть, що вщповщае положенням еконо-м1чно! теори (Чекша, Воргач, 2020, с. 108114).

- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

1600 1400 1200 1000 800 600 400 200 0

1386

1159.

1119

1030

^ ^ ^ # ^ ^ ^ # ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^ ^

I I державнi витрати на вищу осв^у на одного студента ......тренд

Рисунок 3 - Державш витрати на вищу осв^у на одного студента в цшах 2010 р., дол. США з урахуванням ПКС в УкраУш за 2000-2017 рр.

Джерело: (The World Bank, 2020b).

Отже, зниження як державних, так i приватних витрат на осв^ на rai одночас-ного зростання частки населення з високою квалiфiкацieю виявлено лише в Укршш. Як показав аналiз законодавства (Чекiна, Вор-гач, 2020, с. 106-107), скорочення реальних державних витрат на вищу осв^ е наслщ-ком не тiльки сощально-пол^ично! ситуа-цн в Укра!ш, а частково державно! рефор-ми, яка припускае подальше зниження цих витрат. Разом i3 державними простежуеть-ся стабшьне зниження реальних недержав-них витрат на вищу осв^ останнiм часом. При подальшому !х зниженнi наслщки для економiки Укра'ни можуть бути негатив-ними в довгостроковiй перспектива

Якщо уряд Укра'ни мае на мет при-скорений розвиток 1ндустрн 4.0 та форму-вання STEM-персоналу, то важливо пере-глянути ставлення до державного фшан-сування вищо! освiти та стимулювання роз-витку приватного фiнансyвання, поки не вщбулися незворотнi змiни в якостi люд-ського капiталy. Зниження частки населення з вищою освiтою спостер^аеться вже з 2019 р. - 32,5 % (у 2018 р. - 35,1%).

Моделювання вплыву швестицт у людський каптал на ВВП Украши

Стимулом для швестицш людей у власну вищу осв^ виступае такий шстру-мент iндивiдyального прибуткового опо-даткування, як пiльги. Надаш податковi пiльги поступово повертаються до бюджету у виглядi податюв iз заробiтно! плати висококвалiфiкованих фахiвцiв, але на ета-пi впровадження вони е значними витрата-ми для держави. У зв'язку з цим дослщже-но вплив цих витрат на частку висококва-лiфiкованого населення, збiльшення яко! впливатиме на продуктившсть працi та економiчне зростання в кра!ш. Також по-будовано прогноз розвитку економiки Укра!ни, на основi якого виконано оцiнкy економiчних наслiдкiв вiд застосування податкових пшьг та оцiнкy окyпностi ви-трат держави на них.

Для розрахунюв обрано виробничу фyнкцiю Кобба-Дугласа (Cobb, Douglas, 1928, с. 155], оскшьки вона е простою у використанш та характеризуеться динамiч-шстю, що дозволяе визначати змiни в еко-номiцi в часi, та не лшшшстю, що дозволяе отримати наближеш до реально! економiки

даш (Гуменюк, с. 158). Виробничу функ-щю модифшовано шляхом введення додат-ково! змшно!, яка представлена значенням шдексу долара США на юнець року. Його введення обумовлене тим, що економша Укра!ни е малою вщкритою та !! розвиток ютотно залежить вщ курав основних св> тових валют. Як базову використано таку багатофакторну мультиплшативну модель:

Y = AL^Kflf, (1)

де Yi - обсяг ВВП; А - масштабний ко-ефщент; Li - реальна зароб1тна плата; Ki -валове нагромадження катталу; Ii - ¿ндекс долара; а, в, 7 - коефщенти еластичност чинниюв.

Параметризацш модел! здшснено за перюд 2000-2019 рр. на основ! даних статистики Св1тового банку (The World Bank, 2020b) за показниками обсягу ВВП та валового нагромадження катталу, Державно! служби статистики Укра!ни (Державна служба статистики Укра!ни, 2020c) за по-казником обсягу реально! зароб1тно! плати, сайту Stooq.com (Historical data, 2020) за показником шдексу долара. Для отримання даних у реальному обчисленш статистичш дат перераховано в постшш цши 2010 р. у доларах США. При застосуванш методу найменших квадратв (МНК) одержано та-ку модель:

Y = 273,15L0,49 K°MI70,11. (2)

Функщя показуе спадну вщдачу вщ розширення масштаб1в виробництва (а+в+у) = 0,40 < 1. Оскшьки коефщент еластичност катталу е низьким, зростання ВВП Укра!ни е катталозбер!гаючим у перюд!. Проте високий коефщент а показуе, що найбшьшою м1рою на обсяг ВВП впли-вае чинник пращ. Вщ'емний коефщент еластичност чинника шдексу долара де-монструе негативний вплив на ВВП. Пщ-вищення цього показника негативно по-значаеться на економшах кра!н, як спещ-ал1зуються на сировинному експорт.

Виробнича функщя е статистично значущою за критер1ем Ф1шера. Отрима-ний коефщент детермшаци, що дор1внюе 0,94, пщтверджуе сильну залежшсть ВВП вщ його чинниюв. Вщносна помилка апро-

ксимаци 2,8% свщчить про точшсть модели

Здшснено пор1вняння розрахованого за моделлю (2) прогнозного обсягу ВВП з двома видами прогнозу ВВП Укра!ни вщ МВФ (IMF) до 2025 р. (World Economic Outlook Database, 2019; World Economic Outlook Database, 2020), що складен! до кризи внаслщок пандеми COVID-19 та пщ час кризи. Обсяги розрахованого ВВП ма-ють незначш вщхилення в!д прогнозних значень МВФ (World Economic Outlook Database, 2019) (до COVID-19), при цьому вщносна помилка апроксимац!! становить 1,13%. Ствставлення його обсяг!в з ВВП, спрогнозованим МВФ (World Economic Outlook Database, 2020) пщ час COVID-19, показало бшьш! вщхилення з вщносною помилкою апроксимац!! 2,8%.

Вплив висококвал!фшовано! прац! на зростання обсягу ВВП в Укра!ш обгрунто-вано шляхом побудови та параметризаци низки функцш.

Для визначення впливу р!вня кваль ф!кац!! на зароб!тну плату побудовано модель

L, = xQ«S?, (3)

де Li - реальна зароб!тна плата; х - масштабний коефщент; Qi - питома вага висо-коквал!ф!кованих у загальнш мас! зайня-тих; Si - оф!ц!йний курс долара США до гривш; а, в - коефщенти еластичност!.

При параметризац!! функци (3) використано дан! офщшного курсу долара США до гривш на сайт! Net.dn.ua (Архив, 2019) та питомо! ваги висококвал!фшова-ного зайнятого населення, яка розрахована за даними Державно! служби статистики Укра!ни (Державна служба статистики Укра!ни, 2020a). Для параметризац!! обра-но перюд 2005-2019 рр., виходячи з наяв-ност даних за вЫма показниками. Розра-хунок за МНК дозволив отримати функцш такого вигляду:

L = 439225,38Q;,33Sr0,18. (4)

При (а+в)=1,15>1 функц!я характе-ризуеться зростаючою вщдачею. l! коеф> ц!енти еластичност! мають протилежний вплив на обсяг прац! в Укра!ш. При чинни-

- Економжа npoMurnoeocmi ^^ Economy of Industry

ку питомо! ваги висококвалiфiкованого зайнятого населення коефiцiент еластич-ностi е високим i додатним (1,33), а при чиннику курсу долара США навпаки - ни-зьким i вщ'емним (-0,18). Отже, одержано економiчно обгрунтований результат: тд-вищення квалiфiкацi! зайнятого населення пщвищуе продуктивнiсть працi, що приводить до збiльшення обсягу зароб^но! плати, а зростання курсу долару США - до його зниження.

Результати ж яюсно! оцiнки еконо-метрично! моделi викликають недовiру до не! та ускладнюють !! iнтерпретацiю. Так, модель е статистично значущою за крите-рiем Фшера, але ^розр. незначно перевищуе ^табл. Низький коефiцiент детермiнацi!, що дорiвнюе 0,56, ставить пiд сумнiв взае-мозв'язок чинникiв iз результатом. Вщнос-на помилка апроксимацi! становить 4,53%.

Проте не можна виключати наявшсть в Укра!нi впливу високо! квалiфiкацi! на обсяг працi, оскiльки на дослщжуваний пе-рiод припадають кризовi роки. По-перше, це роки Св^ово! економiчно! кризи (20082009 рр.), якi мають викривляючий вплив на отримаш результати. По-друге, роки початку збройного конфлжту на сходi Укра!ни. Незважаючи на те що вони виключеш з роз-рахунюв, !х негативний вплив спостер^а-еться в наступних роках. До того ж кризовi роки супроводжуються «провалами» реально! зароб^но! плати в результат збшьшен-ня чисельностi безроб^ного населення (Державна служба статистики Укра!ни, 2020d) та падiння гривш через зростання курсу долара (Архив, 2019).

З метою простеження цього зв'язку побудовано аналопчш функцi! для Польщi та Естонi!, у даних яких вiдсутнi «провали» заробiтно! плати. Отримаш результати показали, що чинник високо! квалiфiкацi! позитивно впливае на реальну заробiтну плату та значно збшьшуе !! обсяг. При цьому коефiцiенти детермшаци (0,88 та 0,96) фу-нкцш е близькими до 1. Отже, прийнято рiшення у подальших розрахунках для ви-значення впливу високо! квалiфiкацi! на ВВП Укра!ни використовувати модель (3).

Для визначення залежност рiвня квалiфiкацi! зайнятого населення вщ ви-

трат на вищу осв^, пiдвищення квалiфiка-цi! та переквалiфiкацiю побудовано таку однофакторну функцiю:

Q = xP , (5)

де x - масштабний коефiцiент; Pi - загальнi витрати на вищу осв^ та пiдвищення ква-лiфiкацi! в цiнах 2010 р.; а - коефщент еластичностi.

Для параметризаци функцi! (5) вико-ристано даш Укра!ни за загальними (дер-жавними та недержавними) витратами на вищу освiту (Державна служба статистики Укра!ни, 2020b) та пiдвищення квалiфiкацi! (Державна служба статистики Укра!ни, 2020a) за 2007-2018 рр. Статистичш даш перераховано в постшш цiни 2010 р. та переведено в долари США за офщшним курсом 2010 р. (Архив, 2019). У результат за-стосування МНК одержано вираз

Q= 9,\8Pr°'42. (6)

Коефщент еластичностi чинника ви-трат на вищу освiту мае вщ'емне значення, тобто вiн негативно впливае на питому вагу висококвалiфiкованого зайнятого населення в Укра!ш Так, спостер^аеться еко-номiчно некоректний зв'язок мiж чинником i результатом, не властивий для однофак-торно! функцi!. Тобто при зменшеннi ви-трат на освiту результати зростають - пи-тома вага квалiфiкованих зайнятих.

Модель (6) е значущою за критерiем Фiшера та мае високий коефщент детерм> нацi! функци - 0,87. Вiдносна помилка ап-роксимацi! складае 3,56%, що свщчить про точнiсть моделi.

Згiдно з теоретичними положеннями (Schulz, 1961; Becker, 1975) швестици в освiту приводять до зростання рiвня квал> фшацл населення. Оскiльки в Укра!нi спо-стерiгаеться протилежна ситуацiя, дослщ-жено вплив витрат на вищу осв^ на зб> льшення частки висококвалiфiкованого населення на прикладi Польщi та Естони. При побудовi моделей для цих кра!н вияв-ленл економiчно коректну залежнiсть (R2 = 0,88 и R2 = 0,75), тобто збшьшення частки квалiфiкованого населення при збшьшенш витрат на !х осв^.

Отже, парадоксальну залежнiсть ви-явлено тшьки в Укра!нi. Причиною цього

мoжe 6ути як cкopoчeння фiнaнcyвaння вищoï ocвiти aбo нaявнicть «тiньoвoï» orna™ пpaцi пpaцiвникiв ocвiтньoï cфepи, так i викpивлeння y cтaтиcтичниx omrnax piвнiв квaлiфiкaцiï нaceлeння ^e^a, Вop-гач, 2020, c. 105).

Для визнaчeння в Укpaïнi впливу caMe виcoкoï квaлiфiкaцiï на зapoбiтнy плату у функцп (3) знaчeння Q зaмiнeнo на H. ^и пapaмeтpизaцiï викopиcтaнo дaнi за 2007-2018 pp. За дoпoмoгoю МНК oдepжa-нo нoвy мoдeль:

Ц = 597750,63H1'35S;0'32, (7)

дe Hi - poзpaxyнкoвa питoмa вага вишто-квaлiфiкoвaниx у зaгaльнiй Maci зaйнятиx з ypaxyвaнням витpaт на вищу ocвiтy.

Слiд вiдзнaчити, щo в oтpимaнiй mo-дeлi, яка вpaxoвye витpaти на вищу orany, виcoкa квaлiфiкaцiя Mae бiльший вплив на oбcяг peaльнoï зapoбiтнoï плати. ^o цe cвiдчить бiльш вишкий (1,35) кoeфiцieнт eлacтичнocтi чинника H, шж у функци (4), яка те вpaxoвye витpaти на вищу ocвiтy.

Оцiнкa мoдeлi за ^rnepieM Фiшepa пiдтвepджye ïï статистичну значущють, як i в мoдeлi (4), з нeвeликим пepeвищeнням F,^. Кoeфiцieнт дeтepмiнaцiï e тaкoж ни-зьким i дopiвнюe 0,47. На peзyльтaти якю-нoï oцiнки цieï мoдeлi paзoм iз «пpoвaлa-ми» зapплaти в дocлiджyвaнoмy пepioдi тaкoж вплинyлo знижeння в Укpaïнi poзpa-xyнкoвиx знaчeнь H в oкpeмi pora чepeз змeншeння витpaт на вищу ocвiтy.

Для визнaчeння впливу ви^^квал^ фiкoвaнoï пpaцi на oбcяг ВВП У^аши у функци (1) L замыто на oтpимaнe за дo-пoмoгoю мoдeлi (7) знaчeння Lpœp., якe дaлi пoзнaчeнo як T та вpaxoвye витpaти на вищу ocвiтy. Пpи пapaмeтpизaцiï викopиcтaнo дaнi за 2005-2019 pp. Зacтocyвaння МНК дoзвoлилo oдepжaти нoвy мoдeль:

Y = 4106,03T027 Kf05140'30, (8) дe Ti - peaльнa зapoбiтнa плата з ypaxyвaн-ням виcoкoï кв^фжацп зaйнятиx (включae витpaти на ïï oтpимaння).

Виpoбничa фyнкцiя (8) для e^TOMira Укpaïни, пopiвнянo з фyнкцieю (1), Mae

бiльш cпaднy вщдачу вiд poзшиpeння Mac-штaбiв виpoбництвa - (а+ß+y) = 0,02 < 1. У цш мoдeлi чинники ^ащ та кaпiтaлy ма-ють мeнший вплив на ВВП, ane бiльший нeгaтивний вплив iндeкcy дoлapa. Отжe, виcoкoквaлiфiкoвaнa пpaця в У^аш Me^ шoю мipoю впливae на oбcяг ВВП в yмoвax знижeння пoтoчниx витpaт кpaïни на здo-буття виcoкoï квaлiфiкaцiï зайнятим rnce-лeнням.

Фyнкцiя (8) e статист^та знaчyщoю за кpитepieм Фiшepa. Зв'язoк мiж ВВП i чинниками пiдтвepджye кoeфiцieнт дeтep-мiнaцiï, щo дopiвнюe 0,71. Тoчнicть мoдeлi пiдтвepджye в^ш^а пoмилкa aпpoкcимa-ц^ 3,0%.

Рoзpoблeний нayкoвo-мeтoдичний пiдxiд зaпpoпoнoвaнo для poзpaxyнкy npo-гнoзy oчiкyвaнoгo oбcягy ВВП У^аши на ocнoвi мoдeлi (8) для e^TOMira Укpaïни, яка пiдтвepджye вплив на чинник вишто-квaлiфiкoвaнoï пpaцi (з ypaxyвaнням впливу витpaт на здoбyття виcoкoï кв^фжацп) на eкoнoмiчнe зpocтaння.

np0rH03 Ta ОЦШВД eKOHOMÍMHHX няслщкт стнмyлювaння po JBHTKY людського кaпiтaлу з внкоpнстaнням мeтодiв npH6yTKOBoro оподaткувaння в yKparni

Для пpoгнoзyвaння oбcягy годат^-виx пшьг на здoбyття вищoï ocвiти, щo стимулюватимуть poзвитoк людcькoгo ка-тталу в кpaïнi, ïx знaчeння poзpaxoвaнo за дoпoмoгoю тpeндoвoгo aнaлiзy на ocнoвi дaниx peaльниx пpивaтниx витpaт на вищу та пicлядиплoмнy ocвiтy в Укpaïнi за мину-лий TOp^ (2007-2018 pp.) (Дepжaвнa олу-жба статистики Укpaïни, 2020b). Пepeдбa-чaeтьcя, щo для надання пшьг дepжaвa бepe пoзикy у виглядi ОВДП з ypaxyвaнням вщ-штюв (4%), якi були вpaxoвaнi ^и poзpa-xyнкy витpaт на пoдaткoвi пiльги. Для ви-знaчeння пoтoчнoï вapтocтi мaйбyтнix irne-cтицiй у пшьги здiйcнeнo ïx диcкoнтyвaння за фopмyлoю (9), щo дoзвoлилo oцiнити змiнy вapтocтi iнвecтицiй дepжaви в чаа.

PV =

FVi (1 + iy

(9)

де Р¥ - поточна вартсть грошового потоку; Е¥— майбутня вартiсть грошового по-

току; I - ставка дисконтування; п - майбут-нiй момент часу.

Даш розрахунюв прогнозних значень витрат на пшьги на 2020-2030 рр. наведено в табл. 1.

Таблиця 1 - Розрахунок прогнозу витрат на пшьги та ix дисконтування на 2020-2030 рр.

Витрати Сума вщсотюв за Витрати на пшь- Коефщент дисконтування (1+/)" Дисконтоваш ви-

PiK на пшьги, млн дол. США позикою на витрати на пшьги, млн дол. США ги з вщсотками по них, млн дол. США трати на пшьги з вщсотками по них, млн дол. США

2020 881 35 916 1,040 881

2021 996 40 1 036 1,082 957

2022 1 111 44 1 155 1,125 1 027

2023 1 226 49 1 275 1,170 1 089

2024 1 340 54 1 394 1,217 1 146

2025 1 455 58 1 513 1,265 1 196

2026 1 570 63 1 633 1,316 1 241

2027 1 685 67 1 752 1,369 1 280

2028 1 800 72 1 872 1,423 1 315

2029 1 915 77 1 991 1,480 1 345

2030 2 030 81 2 111 1,539 1 371

Разом 16 008 640 16 648 12 850

Джерело: складено автором.

У результат розрахунку одержано суму витрат держави на податковi пшьги на вищу осв^, яка за весь перюд складае 16 648 млн дол. США (з урахуванням вiдсоткiв), а також суму дисконтованих витрат на пшьги, яка показуе, що поточна вартсть iнвестицiй у пiльги не переви-щуе витрат на них у початковий момент часу.

1з використанням розробленого нау-ково-методичного шдходу розраховано та порiвняно прогнознi значення чинниюв (Р, Н, Т) з урахуванням витрат на пшьги та без них. Як показали розрахунки, при збшь-шенш державою витрат на вищу осв^ (враховано 4^чний часовий лаг - здобуття ступеня бакалавра) на обсяг витрат на по-датковi пiльги спостерiгаеться збшьшення питомо! ваги висококвалiфiкованого насе-лення, що, в свою чергу, приводить до зростання показника чинника працi. Пока-зники динамжи при введеннi пiльг демон-

струють бiльшу iнтенсивнiсть зростання прогнозних значень чинниюв Р, Н, Т.

З урахуванням результатв розрахунюв обгрунтовано доцiльнiсть упроваджен-ня податкових пiльг для стимулювання розвитку людського капiталу, виходячи з можливих варiантiв розвитку економiки Укра!ни. 1з використанням виробничо! фу-нкцп (8), яка характеризуе економ^ Укра-!ни, розраховано прогноз обсяпв ВВП на 2020-2030 рр. за трьома сценарiями. У кожному сценарп незмiнними залишалися значення чинника реально! зароб^но! плати з урахуванням високо! квалiфiкацi! зайнятих (включае витрати на !! здобуття з 4-рiчним часовим лагом) (Т) та чинника iндексу до-лара США (I), а швестици у валове нагро-мадження кашталу збiльшувалися. Пiльги на освiту надавалися на весь перiод прогнозу. Перед цим для порiвняння за функщ-ею (8) обчислено проноз обсяпв ВВП на 2020-2030 рр. без урахування витрат на по-датковi пiльги на освiту (рис. 4).

150 000

130 000

110 000

< R 90 000

и 70 000

ч 50 000

SC

u 2 30 000

10 000

-10 000

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

101,0%

100,8%

100,6%

100,4%

100,2%

100,0%

99,8%

99,6%

99,4%

99,2%

Абшлютний ^^id (бaзиcний)

i i ВВП бeз yпpoвaджeння пiльг -Teмп зpocтaння (лaнцюгoвий)

Риcyнoк 4 - Динaмiкa пpогнозного о6СЯГУ ВВП yKpaïHH 6e3 ypaxyвaння BHTpaT нa пшьгн нa 2020-2030 pp.

Джеpелo: пoбyдoвaнo за peзyльтaтaми викoнaнoгo oцiнювaння.

Отжe, cпocтepiгaeтьcя знижeння тeм-тв eкoнoмiчнoгo зpocтaння. Цe oбyмoвлe-ш тим, щo виpoбничa фyнкцiя (8) для era-нoмiки Укpaïни ^и збiльшeннi знaчeння чинникiв виpoбництвa Mae отадну вiддaчy вiд йoгo мacштaбiв.

npu rnep^ÜHoMy сцeHapiï каттал cпpoгнoзoвaнo на piвнi ocтaннix po^ iз пoдaльшим зpocтaнням у пepioдi. Пpи ввe-дeннi пoдaткoвиx пшьг на ocвiтy, якi ^и-вoдять дo зpocтaння питoмoï ваги вишто-квaлiфiкoвaниx, щo збiльшye oбcяг npauj, Mae мicцe зpocтaння oбcягy ВВП фж. 5).

и

H

o

д

н

л

145 000 140 000 135 000 130 000 125 000 120 000 115 000

102,5% 102,0% 101,5% 101,0% 100,5% 100,0% 99,5% 99,0%

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

i 1ВВП ^и впpoвaджeннi пшьг i-1 Абcoлютний пpиpicт (бaзиcний)

-Teмп зpocтaння (лaнцюгoвий)

Риcyнoк 5 - Дннaмiкa пpогнозного о6сягу ВВП yKpaïHH з ypaxyвaнням пiльг нa 20202030 pp. пpн iнepцiйномy

Джеpелo: пoбyдoвaнo за peзyльтaтaми викoнaнoгo oцiнювaння.

Отже, при зростанш витрат на впро-вадження пiльг прогнозний обсяг ВВП i показники його динамiки збшьшуються порiвняно з попереднiм розрахунком (див. рис. 1). Так, у прогнозному перiодi значения базового приросту ВВП збшьшилося до 9 264 млн дол. США (вщхилення +3 576 млн дол. США), а базового темпу зростан-ня - до 107,4%. При цьому динамжа зна-чень ланцюгового приросту ВВП i темпу зростання майже не змiнилася та зберегла спадний характер.

Розрахунок фондоозброеност працi за формулою (10) показав низький рiвень забезпеченостi працi катталом (табл. 2). Недостатнi iнвестицi! в каштал при цьому сценарi! знизили ефективнiсть виробництва i темпи зростання ВВП.

Фо = К , (10)

' Т

де Фвг - фондоозброенiсть працi; К - вало-ве нагромадження капiталу; Ti - реальна заробпна плата з урахуванням квалiфiкацi! зайнятих (включае витрати на !! здобуття).

Таблиця 2 - Фондоозб

юенкть пращ УкраУни у 2020-2030 р

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

Фо 0,57 0,57 0,56 0,56 0,56 0,57 0,57 0,57 0,58 0,58 0,59

.

Джерело: складено за результатами виконаного ощнювання.

Отже, iз застосуванням пiльг на вищу осв^ спостерiгаeться зростання обсягу реально! зароб^но! плати та, як наслiдок, зростання обсягу ВВП. Проте в умовах того, що отриманий приршт ВВП е значно нижчим, шж витрати держави на податковi пшьги (16 648 млн дол. США) (див. табл. 1), економiчно!' вигоди для держави

вщ iнвестицiй у них за умов шерцшного сценарш немае.

При збалансованому сценарп впро-вадження пiльг на освiту супроводжуеться збiльшенням iнвестицiй у валове нагромадження катталу в 1,5 раза з подальшим зро-станням у перюдг При цьому спостер^а-еться бшьш значне зростання обсягу ВВП порiвняно з попереднiм сценарiем (рис. 6).

- 104,0%

П П 103,0% " 102,0%

__ — — _ _ 101,0%

100,0%

< В

и

н

о

ч

160 000 155 000 150 000 145 000 140 000 135 000 130 000 125 000 120 000 115 000

99,0% 98,0%

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

I 1ВВП при впровадженш пшьг I-1 Абсолютний прирют (базисний)

-Темп зростання (ланцюговий)

Рисунок 6 - Динамика прогнозного обсягу ВВП УкраУни з урахуванням пшьг на 20202030 рр. при збалансованому сценарiУ

Джерело: побудовано за результатами виконаного ощнювання.

При збалансованому сценарп, nopiB-няно з пoпеpеднiм, значення базового приросту прогнозного обсягу ВВП збшьшило-ся до 14 687 млн дол. США (вщхилення +5 423 млн дол. США), а значення базового темпу зростання - до 111,8%. Ланцюго-вий прирют ВВП i темп зростання також

мають вищi значення. Незважаючи на те що при цьому сценарп одержано бшьший пpиpiст ВВП, обсяг податкових витрат (16 648 млн дол. США) його перевищуе. Проте збшьшення швестицш у капiтал зна-чно тдвищило фoндooзбpoeнiсть пpацi (табл. 3).

Таблиця 3 - Фондоозброешсть пращ УкраУни у 2020-2030 рр.

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

Фо 0,75 0,80 0,85 0,90 0,95 1,01 1,06 1,11 1,16 1,21 1,26

Джерело: складено за результатами виконаного ощнювання.

Таким чином, при збалансованому сценарп спостер^аеться зростання еконо-мiки Укра1ни в пеpioдi через збiльшення значень одразу обох чинниюв виробницт-ва: обсягу реально! зароб^но! плати за ра-хунок витрат на пiльги з ПДФО та валового нагромадження капiталу за рахунок зб> льшення iнвестицiй у нього. Позитивним е зростання фондоозброеност пpацi, що пщ-вищуе пpoдуктивнiсть пpацi та ефектив-нiсть використання основних фoндiв у ви-poбництвi. Зростання цих чинниюв дозволило значною мipoю збшьшити пpиpiст ВВП Укра1ни у перюд^ але не настiльки, щоб швестици держави в пoдаткoвi пiльги на вищу oсвiту стали окупними.

165 000 160 000 155 000 150 000 145 000 140 000 135 000 130 000 125 000 120 000 115 000

<

3

о

4 о

ч

X

При перспективному сценарп разом iз введенням податкових пiльг на осв^ збiльшенo швестици у валове нагромадження катталу до високого piвня, що спо-стеpiгався в Укра1ш у 2008 р. (за даними Св^ового банку (The World Bank, 2020b) це 58 461 млн дол. США в поточних цшах, або 32,5% ВВП, а швестици в основний каттал - 45 026 млн дол. США в поточних цшах, або 25,04% ВВП) з поступовим зрос-танням у перюдг

Розрахунки засвщчили незначне зростання прогнозного обсягу ВВП при перспективному сценарп пopiвнянo з попе-редшм (рис. 7).

108,0%

106,0%

104,0%

102,0%

100,0%

98,0%

96,0%

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

□ Абсолютный прирют (базисный)

I I ВВП при впровадженш тльг -Темп зростання (ланцюговий)

Рисунок 7 - Динамика прогнозного обсягу ВВП УкраУни з урахуванням пшьг на 20202030 рр. при перспективному сценарiУ

Джерело: побудовано за результатами виконаного оцшювання.

Значення базового приросту ВВП збшьшилося до 16 822 млн дол. США (вщ-хилення +2 135 млн дол. США), а вщсоток базового темпу зростання - до 113,5%. Ла-нцюговий прирiст ВВП i темп зростання мають бшьш спаднi значення, але тепер середнш ланцюговий темп зростання стае дещо бшьшим.

Зниження показникiв динамiки при цьому сценарi! е наслiдком спадно! вiддачi

вiд виробництва, якою характеризуеться виробнича функщя (8) економiки Укра!ни. Крiм того, вплив чинникiв був нерiвномiр-ним, що зменшило прибутковшть результату (ВВП) та, вщповщно, знизило показ-ники динамiки.

Збшьшення iнвестицiй у валове на-громадження капiталу пiдвищило фондо-озброенiсть пращ (табл. 4).

Таблиця 4 - Фондоозброенкть пращ ^ УкраУни у 2020-2030 рр.

2020 2021 2022 2023 2024 2025 2026 2027 2028 2029 2030

Фо 1,24 1,28 1,32 1,36 1,41 1,45 1,50 1,55 1,59 1,64 1,68

Отже, найбшьше зростання обсягу ВВП у прогнозованому перiодi характерне для економiки Укра!ни в умовах перспективного сценарш. Виршальну роль вщ> грало збiльшення швестицш у валове на-громадження катталу до максимального значення, вiдзначеного за останш 20 рокiв в Укра!ш. Це дозволило збiльшити вдвiчi фондоозброешсть працi, а також сприяло збшьшенню приросту ВВП до рiвня, який дозволяе компенсувати витрати держави на надання пiльг. Тому при такому сценари iнвестицi! держави у впровадження подат-кових пiльг на вищу освiту е окупними.

Виходячи з вищевикладеного слiд за-уважити, що найкращий результат забезпе-чуе впровадження пшьг на освiту з одно-часним збiльшенням iнвестицiй в основш фонди. Очевидно, що лише в умовах перспективного сценарiю у держави е еконо-мiчна доцiльнiсть стимулювати швестици в розвиток висококвалiфiкованого персоналу.

Висновки

1. У зв'язку з тим, що людський кат-тал набув особливо! значущост для сучас-но! економiки, проаналiзовано теоретичнi та емшричш дослiдження вчених щодо розвитку людського капiталу та його впли-ву на економiку загалом i на промисловiсть зокрема. Встановлено, що швестици в розвиток людського катталу позитивно впли-вають на продуктившсть пращ, що, у свою чергу, пщвищуе ефектившсть виробництва

та забезпечуе економiчне зростання кра!ни. Визначено, що для стимулювання швестицш у людський капiтал може використову-ватися iндивiдуальне прибуткове оподат-кування.

2. Дослiдження iснуючих теоретич-них концепцш прибуткового оподаткуван-ня фiзичних осiб дозволило обгрунтувати, що плоска концепщя, з огляду комбiнацi! бази, ставки та пшьг, може устшно вико-ристовуватися для стимулювання розвитку людського катталу. Адже вона мае широ-ку податкову базу для трудових доходiв, плоску ставку податку та передбачае вико-ристання пшьг i преференцiй для швестицш в осв^. Вiд всеосяжно! та дво!сто! концепцiй вона вiдрiзняеться звiльненням вiд оподаткування доходiв вщ капiталу фi-зичних осiб, що сприяе залученню додат-кових швестицш у промисловють з боку фiзичних осiб.

3. Аналiз систем прибуткового оподаткування у зарубiжних кра!нах свiдчить, що провiдну роль у стимулюванш iнвести-цiй в осв^ вiдiграе не податкова система в цшому, а окремi !! шструменти. Найпоши-ренiшими серед них е податковi пiльги у виглядi податкового кредиту та податково! знижки, а також преференци у виглядi звь льнень вiд податку стипендiй i доходiв вiд грантiв на науковi дослiдження. Деякi з них надаються на здобуття STEM-освiти. При цьому бшьш розвинут кра!ни схильнi застосовувати пшьги як додатковий важiль

paзoм iз пpямим фiнaнcyвaнням ocвiти, а мeнш poзвинyтi, навпаки, нaцiлeнi на TOpe-вaжнe зacтocyвaння пiльг. Дo цieï кaтeгopiï нaлeжить i У^аша, у якiй для стимулю-вання людeй дo здoбyття ocвiти пepeдбaчe-на пoдaткoвa знижка, яка poзпoвcюджyeть-cя на вci piвнi ocвiти. Пpoтe вoнa дoзвoляe платнику пoвepнyти нeзнaчнy (18%) части-ну тего витpaт на ocвiтy. Взaгaлi OTCTeMa пpибyткoвoгo oпoдaткyвaння фiзичниx ocí6 в Укpaïнi за cтaвкoю пoдaткy 18% e вщ-нocнo нeoбтяжливoю для платниюв. Однак xoчa вoнa i Mae oзнaки плocкoï кoнцeпцiï, дoxoди фiзичниx ocí6 вiд кaпiтaлy в Укpaï-нi нe звiльняютьcя вщ oпoдaткyвaння.

4. Пpи oцiнювaннi iнвecтицiй у люд-cький кaпiтaл в Укpaïнi виявлeнo звopoтнy зaлeжнicть частки виcoкoквaлiфiкoвaнoгo зaйнятoгo нaceлeння вiд загальнж витpaт на вищу ocвiтy. У дocлiджyвaнoмy пepioдi cпocтepiгaлocя зpocтaння чиceльнocтi ocí6 iз виcoкoю квaлiфiкaцieю, тезважаючи на пocтyпoвe знижeння peaльниx витpaт на ocвiтy. Пpи oцiнювaннi iнвecтицiй у вищу ocвiтy зapyбiжниx ^arn виявлeнo iншy, eкoнoмiчнo кopeктнy зaлeжнicть, за якoï piвeнь квaлiфiкaцiï зpocтae внacлiдoк зб> льшeння витpaт на те!. Анaлiз peaльниx дepжaвниx видатюв зaгaлoм i в poзpaxyнкy на oднoгo cтyдeнтa тaкoж пoкaзaв ïx зни-жeння. Цe cвiдчить ^o тe, щo в Укpaïнi e пpoблeми з фiнaнcyвaнням вищoï ocвiти, якi пoтpeбyють виpiшeння, ocкiльки в ш-дaльшoмy вoни будуть cтpимyвaти фopмy-вання виcoкoквaлiфiкoвaнoгo пepcoнaлy для cyчacнoï пpoмиcлoвocтi.

5. 1з викopиcтaнням пoбyдoвaнoï ба-гaтoфaктopнoï мyльтиплiкaтивнoï мoдeлi eкoнoмiки Укpaïни вcтaнoвлeнo, щo вoнa e кaпiтaлoзбepiгaючoю i тpyдoмicткoю, дo тoгo ж Mae cпaднy вщдачу вiд мacштaбiв виpoбництвa. Одepжaнi xapa^ep^rara мoдeлi пiдлягaють eкoнoмiчнiй iнтepпpeтa-цп, а пapaмeтpи ïï якocтi e дocтaтньo виш-кими. Рoзpaxoвaний за мoдeллю пpoгнoз-ний oбcяг ВВП У^аши пoкaзaв нeзнaчнe вiдxилeння вщ poзpaxyнкiв МВФ. ToMy цю мoдeль викopиcтaнo для poзpoблeння нау-кoвo-мeтoдичнoгo пiдxoдy дo oцiнювaння

впливу чинника виcoкoквaлiфiкoвaнoï ^а-цi на oбcяги ВВП, виxoдячи з витpaт на здoбyття цieï квaлiфiкaцiï. Йoгo oбrpyнтo-вaнo за дoпoмoгoю мeтoдiв e^TOM^o-Ma-тeмaтичнoгo мoдeлювaння шляxoм тебу-дoви та пapaмeтpизaцiï низки фyнкцiй.

6. Moдeльнi poзpaxyнки cвiдчaть, щo ^и впpoвaджeннi пoдaткoвиx пiльг на вищу ocвiтy cпocтepiгaeтьcя зpocтaння пито-moï ваги виcoкoквaлiфiкoвaнoгo нaceлeння. Щ, у cвoю чepгy, чepeз збiльшeння oбcягiв пpaцi пpивoдить дo зpocтaння ВВП, щo пiдтвepджeнo пoкaзникaми динамши дaниx чинникiв.

Визнaчeння пpoгнoзниx oбcягiв ВВП Укpaïни на 2020-2030 pp. за тpьoмa ^era-piями (iнepцiйним, збaлaнcoвaним i ropc-пeктивним) дoзвoлилo виявити нacлiдки впpoвaджeння пoдaткoвиx пшьг на ocвiтy для стимулювання poзвиткy людcькoгo ка-пiтaлy. Пpи iнepцiйнoмy cцeнapiï, кoли ш-вecтицiï в ocнoвнi фoнди бyлo зaлишeнo на пoпepeдньoмy piвнi, та пpи збaлaнcoвaнoмy cцeнapiï, кoли iнвecтицiï бyлo збiльшeнo у 1,5 paзa, витpaти на зaпpoвaджeння пiльг на ocвiтy те вiдшкoдoвyютьcя, нeзвaжaючи на зpocтaння oбcягiв ВВП. Лишe в yмoвax пepcпeктивнoгo cцeнapiю, кoли iнвecтицiï бyлo збiльшeнo дo виcoкoгo piвня, щo oto-cтepiгaвcя в Укpaïнi у 2008 p., витpaти дepжaви на пoдaткoвi пiльги мoжнa вщ-шкoдyвaти.

Гoлoвний виcнoвoк iз викoнaниx poз-paxyнкiв пoлягae в тому, щo ycmx тедат^-вoгo стимулювання poзвиткy люд^^го кaпiтaлy в Укpaïнi зaлeжить те тшьки вiд пoдaткoвoï пoлiтики як тaкoï, а нacaмпepeд вiд oбcягiв iнвecтицiй в ocнoвний кaпiтaл (мають бути те мeншe 25% ВВП) i зaбeз-пeчeння зaгaльниx вишкж тeмпiв зpoc-тання нaцioнaльнoï e^TOMira. Отжe, за циx yмoв стимулювання poзвиткy люд-cькoгo кaпiтaлy з викopиcтaнням мeтoдiв iндивiдyaльнoгo пpибyткoвoгo oпoдaткy-вання дoзвoлить пpиcкopити poзвитoк на-цioнaльнoï пpoмиcлoвocтi Укpaïни та rap^ ятимe cтaбiльнoмy eкoнoмiчнoмy зpocтaн-ню. Пpoтe визнaчeння пapaмeтpiв eкoнo-мiчнoï пoлiтики, яка зaбeзпeчить виpiшeн-

ня цього комплексного завдання, потребуе подальших дослщжень предметно! сфери, у тому чи^ з урахуванням поведiнкових ефекпв i очiкувано! динамiки шституцш-ного середовища, що суттево впливае на ди економiчних суб'ектiв.

Л1тература

Антонюк В. П. (2019). Сучасш трансфор-мацп в сферi вищо! i професiйно! освiти як реакцiя на потреби ринку пращ. Bic-ник економiчноí науки Украгни. № 1 (36). С. 3-7.

Антонюк В. П., Шамшева Л. Л. (2017). Оцшка ефективност використання трудового потенщалу промисловост з урахуванням рiвня наукоемностi !! галузей. Економiчний вкник Донбасу. № 2 (48). С. 196-206.

Архив курса доллара США за весь период [2000-2019 рр.] (2019). Net.dn.ua. URL: https://net.dn.ua/money/stat.php (дата звернення: 26.02.2021). Булеев И. П., Брюховецкий Я. С., Иваненко Л. В. (2017). Моделирование повышения уровня интеллектуализации труда работников предприятий. Економжа промисловот № 2 (78). С. 80-96. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017.02.080 Вишневский В.П., Веткин А.С., Вишневская Е.Н. и др. (2006). Налогообложение: теории, проблемы, решения: монография; под общ. ред. В.П. Вишневского. Донецьк: Ин-т экономики пром-сти НАН Украины. 504 с. Вишневський В. П., Вiецька О. В., Гарку-шенко О. М., Князев С. I., Лях О. В., Че-кша В. Д., Череватський Д. Ю. (2018). Смарт-промисловкть в епоху цифровог економки: перспективи, напрями i ме-хатзми розвитку: монографiя; за ред.

B.П. Вишневського. Ки!в: 1н-т економ> ки пром-ст НАН Укра!ни. 192 с.

Вишневський В. П., Князев С. I. (2017). Смарт-промисловють: перспективи i проблеми. ЕкономЫа Украгни. № 7.

C. 22-37.

Гуменюк В. Я. (2000). Переваги та недол> ки застосування функци Кобба-Дугласа

як шструменту управлшня виробничими ресурсами транспортних пщприемств. URL: http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ntb/87 95/1/31.pdf (дата звернення: 20.04.2021).

Державна служба статистики Укра!ни (2020a). Демографiчна та сощальна статистика. Публшацп. Ринок пращ [20052019 рр.]: статистична шформащя. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021).

Державна служба статистики Укра!ни (2020b). Демографiчна та сощальна статистика. Публшацп. Сателпний ра-хунок освiти в Укра!нi [2007-2018 рр.]: статистична шформащя. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021).

Державна служба статистики Укра!ни (2020с). Економiчна статистика. Нацю-нальш рахунки. Доходи та витрати на-селення [2000-2019 рр.]: статистична шформащя. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021).

Державна служба статистики Укра!ни (2020d). Демографiчна та сощальна статистика. Ринок пращ. Зайнятють та без-робптя [2005-2019 рр.]: статистична ш-формацiя. Державна служба статистики Украгни. URL: http://www.ukrstat. gov.ua/ (дата звернення: 22.04.2021).

Иванов Ю. Б. (2006). Налогообложение доходов физических лиц: проблемы реформирования регулирующих механизмов социального характера. Налогообложение: проблемы науки и практики: монография. Харьков: ИД "ИНЖЭК". 172 с.

Иванов Ю. Б., Пономаренко В. С. (2007). Налоговое стимулирование научной и образовательной деятельности: реалии и перспективы. Налогообложение: проблемы науки и практики: монография. Харьков: ИД "ИНЖЭК". С. 101-115.

Крисоватий А., Луцик А. (2016). Подата^ аспекти сощального добробуту в Укра!-ш. Свт фтанЫв. № 2 (47). С. 7-17.

Новшова О. Ф., Амоша О. I., Шамшева Л. Л. та ш. (2020). Сощальш та трудовi чин-ники сталого економгчного зростання: можливостi й мехатзми aKmuei3a^i: монографiя; за ред. О. Ф. Новково!. Ки-!в: 1н-т економiки пром-ст НАН Укра!-ни. 464 с.

Панькова О. В., 1щенко О. В., Касперо-вич О. Ю. (2020). Сфера працi та зайня-тсть в умовах цифрово! трансформаций прiоритети для Укра!ни в контекст гло-бальних трендiв i становлення 1ндустрп 4.0. Економта промuсловостi. № 2 (90). С. 133-160. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2020.02.133

Петти У. (1940). Экономические и статистические работы. Москва: Соцэкгиз. 324 с.

Рикардо Д. (1955). Сочинения: Начала политической экономии и налогового обложения. Москва: Госполитиздат, 1955. Т. 1. 360 с.

Смит А. (1962). Исследование о природе и причинах богатства народов. Москва: Соцэгиз. 684 с.

Стиглиц Дж. (1997). Экономика государственного сектора. Москва: Изд-во МГУ: ИНФРА-М. 720 с.

ХаразшвЫ Ю. М. (2019). Стратепчш орь ентири рiвня життя та рiвня осв^и як основа юнування середнього класу в Укра!ш. Вкник економiчноí науки Украши. № 1 (36). С. 155-160.

Чеюна В. Д., Воргач О. А. (2019). Держав-не регулювання оподаткування доходiв фiзичних оаб у контекст формування персоналу для смарт-промисловост. Економта промuсловостi. № 2 (86). С. 51-83. DOI: http://doi.org/10.15407/ econindustry2019.02.051

Чеюна В. Д., Воргач О. А. (2020). Вплив витрат на осв^ на економiчне зростання: емтрична ощнка. Економта про-мисловоcmi. № 3 (91). С. 96-122. DOI: https://doi.org/10.15407/econindustry2020. 03.096

Чеюна В. Д. (2017). Смарт промисловкть та податки: точки дотику. Фшанси Украши. № 11. С. 89-109.

Шаульська Л. В. (2018). Людсью ресурси ново! економши: ключовi компоненти та ефектившсть регулювання. Економта i оргатзащя управлшня. № 4 (32). С. 7-16.

Швабш К. I. (2009). Оподаткування дохо-die населення: проблеми науки та практики: монографiя; за ред. К. I. Швабiя. 1ртнь: Нац. ун-т ДПС Украши. 296 с.

Alm J. (2018). Is the Haig-Simons Standard Dead? The Uneasy Case for a Comprehensive Income Tax. Tulane Economics Working Paper Series. 27 p.

Becker G. (1964). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. New York: National Bureau of Economic Research. 187 p.

Becker G. (1975). Investment in Human Capital: Effects on Earnings. URL: http ://www. nber. org/chapters/c3733.pdf (дата звернення: 11.04.2021).

Bird R., Zolt E. (2011). Dual Income Taxation: A Promising Path to Tax Reform for Developing Countries. World Development. Vol. 39. № 10. P. 1691-1703.

Cobb C. W., Douglas P. H. (1928). A Theory of Production. American Economic Review. № 18. P. 139-165.

Dynarski S., Scott-Clayton J. (2016). Tax Benefits for College Attendance. NBER Working Paper. № 22127. 36 p.

Foster J. (2002). Tax Reform and Human Capital Formation: Putting Education into the Equation. Policy Report 173. The Road Map to Tax Reform™ Series. URL: http://www.ipi.org/docLib/PR173 -Foster-HumanCap.pdf-OpenElement.pdf (дата звернення: 14.02.2021).

Genser B. (2007). Moving Towards Dual Income Taxation in Europe. Public Finance Analysis. Vol. 63. № 3. P. 436-456. DOI: http://dx.doi.org/10.1628/001522107X250 140

Hall R., Rabushka A. (2007). The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press. 228 p.

Historical data: U.S. Dollar Index - ICE (2020). Stooq.com. URL: https://stooq.

com/q/d/?s=dx.f&i=y&o=0000001 (дата звернення: 06.02.2021).

Imf.org (2019, Oct.). World Economic Outlook Database. Imf.org. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2019/0ctober (дата звернення: 06.12.2020).

Imf.org (2020, Oct.). World Economic Outlook Database. Imf.org. URL: https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2020/October (дата звернення: 06.12.2020).

Krueger D., Ludwig A. (2013). Optimal Progressive Labor Income Taxation and Education Subsidies When Education Decisions and Intergenerational Transfers are Endogenous. American Economic Review. Vol. 103. № 3. P. 496-501. DOI: http://dx.doi.org/10.1257/aer.103.3.496

Manovskii I. (2002). Productivity Gains from Progressive Taxation of Labor Income. URL: https://www.sas.upenn.edu/~manovs ki/papers/prod_gains_from_prog_tax.pdf (дата звернення: 15.02.2021).

Nordhaug O. (1993). Human Capital in Organizations: Competence, Training and Learning. Oslo: Scandinavian University Press. 288 p.

Pelinescu E. (2015). The impact of human capital on economic growth. Procedia Economics and Finance. № 22. P. 184190. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S22 12-5671(15)00258-0

Radulescu M., Fedajev A., Sinisi C. I., Popes-cu C., Iacob S. E. (2018). Europe 2020 Implementation as Driver of Economic Performance and Competitiveness. Panel Analysis of CEE Countries. Sustainability. 10 (3):566. 20 p.

Romer P. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy. Vol. 98 (5). P. 71-102.

Rosen H. S. (1992). Public Finance. Burr Ridge. Illinois: Irwin, 657 p.

Schanz G. (1896). Der Einkommensbegriff und die Einkommensteuergesetze. Public Finance Analysis. H. 1. P. 1-87.

Schultz T. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review. Vol. 51. № 1. P. 1-17.

Schulz T. W. (1972). Human Capital: Policy Issues and Research Opportunities. Economic Research: Retrospect and Prospect. Vol. 6. Р. 1-84.

S0rensen P. (2010). Dual income taxes: a Nordic tax system. Tax Reform in Open Economies. Edward Elgar Publishing. Chapter 5. 34 p.

Teixeira A., Queirosb A. (2016). Economic growth, human capital and structural change: A dynamic panel data analysis. Research Policy. Vol. 45 (8). P. 16361648. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.res pol.2016.04.006

The World Bank (2020a). COVID-19 and Human Capital. Europe and Central Asia Economic Update. 162 с.

The World Bank (2020b). World Development Indicators. Database Ukraine. The World Bank. URL: https://databank.world bank.org/reports.aspx?source=world-deve lopment-in dicators# (дата звернення: 06.02.2021).

Thurow L. C. (1970). Investment in Human Capital. Wadsworth Series in Labor Economics and Industrial Relations. Belmont, California: Wadsworth Publishing Company, Inc. 145 p.

Zee H. H. (2005). Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Country Developments. IMF Working Papers. № 05/87. 58 p.

References

Antoniuk, V. (2019). Modern transformations in the field of higher and professional education as a reaction to the needs of the labor market. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (36), pp. 3-7 [in Ukrainian].

Antoniuk, V., & Shamileva, L. (2017). Evaluation of the efficiency of the labor potential of the industry from the level of science and technology. Economic Herald of the Donbass, 2 (48), pp. 196-206 [in Ukrainian].

Archive of the US dollar exchange rate for the entire period [2000-2019] (2019). Net.dn.ua. Retrieved from https://net.dn.ua/ money/stat.php

Buleev, I., Bryukhovetskiy, Y., & Ivanenko, L. (2017). Simulation of increasing the level of intellectualization of labor of enterprise workers. Econ. promisl., 2 (78), pp. 80-96. DOI: doi.org/10.15407/econindustry2017. 02.080 [in Russian].

Vishnevsky, V., Vetkin A., & Vishnevskaya, E. (2006). Taxation: theories, problems, solutions: In V. Vyshnevsky (Ed.). Donetsk: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine. DonNTU, 504 p. [in Russian].

Vishnevsky, V., Viietska, O., Harkushenko, O., Kniaziev, S., Lyakh, O., Chekina V., & Cherevatskyi, D. (2018). Smart industry in the era of digital economy: perspectives, direct and mechanics of development: In V. Vyshnevsky (Ed.). Kiev: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 192 p. [in Ukrainian].

Vishnevsky, V., & Kniaziev, S. (2017). Smart industry: prospects and challenges. Economy of Ukraine, 7, pp. 22-37 [in Ukrainian].

Gumenyuk, V. (2000). Advantages and disadvantages of using the Cobb-Douglas function as a tool for managing the production resources of transport enterprises. Retrieved from http://ena.lp.edu.ua/bitstream/ ntb/8795/1/31.pdf [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2020a). Demographic and social statistics. Publications. Labor Market [2005-2019]: Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukr stat.gov.ua/ [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2020b). Demographic and social statistics. Publications. Education satellite account in Ukraine [2007-2018]: Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2020c). Economic statistics. National accounts. Household income and expenditure [2000-

2019]: Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

State Statistics Service of Ukraine (2020d). Demographic and social statistics. Labor Market. Employment and Unemployment [2005-2019]: Statistical information. State Statistics Service of Ukraine. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

Ivanov, Yu. (2006). Personal income taxation: problems of reforming regulatory mechanisms of a social nature. Taxation: problems of science and practice : monograph. Kharkov: ID INZHEK, 172 p. [in Russian].

Ivanov, Yu., & Ponomarenko, V. (2007). Tax incentives for scientific and educational activities: realities and prospects. Taxation: problems of science and practice: monograph. Kharkov: ID INZHEK, pp. 101-115 [in Russian].

Krysovatyy, A., & Lutsik, A. (2016). Tax aspects of social welfare in Ukraine. The world of finance, 2 (47), pp. 7-17 [in Ukrainian].

Novikova, O., Amosha, O., & Shamileva, L. (2020). Social and Labor Resources of Sustainable Economic Growth: Opportunities and Mechanisms for Activation: In O. Novikova (Ed.). Kiev: Institute of Industrial Economics of NAS of Ukraine, 464 p. [in Ukrainian].

Pankova, O., Ishchenko, O., & Kasperovich, O. (2020). Labour and employment in a digital transformation: priorities for Ukraine in the context of global trends and formation of Industry 4.0. Econ. promisl., 2 (90), pp. 133-160. DOI: http://doi.org/ 10.15407/econindustry2020.02.133 [in Ukrainian].

Petty, W. (1940). Economic and statistical work. Moscow: Sotsekgiz, 324 p. [in Russian].

Ricardo, D. (1955). Works: The beginnings of political economy and taxation. Moscow: Gospolitizdat, Vol. 1, 360 p. [in Russian].

Smith, A. (1962). Research on the nature and causes of the wealth of nations. Moscow: Sotsegiz, 684 p. [in Russian].

Stiglitz, J. (1997). Public sector economics. Moscow: MSU Publishing House: INFRAM, 720 p. [in Russian].

Kharazishvili, Yu. M. (2019). Strategic guidelines for living standards and educational levels as the basis for the existence of the middle class in Ukraine. Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1 (36), pp. 155160 [in Ukrainian].

Chekina, V., & Vorhach, E. (2019). Government regulation of the personal income taxation in the context of personnel forming for smart industry. Econ. promisl., 2 (86), pp. 51-83. DOI: http://doi.org/10. 15407/econindustry2019.02.051 [in Ukrainian].

Chekina, V., & Vorhach, O. (2020). The impact of education expenditures on economic growth: empirical estimation. Econ. promisl., 3 (91), pp. 96-122. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry2020.0 3.096 [in Ukrainian].

Chekina, V. (2017). Smart industry and taxes: points of contact. Finance of Ukraine, 11, pp. 89-109 [in Ukrainian].

Shaulskaya, L. (2018). Human Resources of the New Economy: Key Components and Efficiency of Regulation. Economics and management organization, 4 (32), pp. 7-16 [in Ukrainian].

Shvabiy, K. Taxation of incomes of the population: problems of science and practice: monograph. In K. Shvabiy (Ed.). Irpen: National University of the State Tax Service of Ukraine. 296 p. [in Ukrainian].

Alm, J. (2018). Is the Haig-Simons Standard Dead? The Uneasy Case for a Comprehensive Income Tax. Tulane Economics Working Paper Series. 27 p.

Becker, G. (1964). Human Capital: A Theoretical and Empirical Analysis, with Special Reference to Education. New York: National Bureau of Economic Research. 187 p.

Becker, G. (1975). Investment in Human Capital: Effects on Earnings. URL: http://www.nber.org/chapters/c3733.pdf

Bird, R., & Zolt, E. (2011). Dual Income Taxation: A Promising Path to Tax Reform

for Developing Countries. World Development, 39 (10), pp. 1691-1703.

Cobb, C., & Douglas, P. (1928). A Theory of Production. American Economic Review, 18, pp. 139-165.

Dynarski, S., & Scott-Clayton, J. (2016). Tax Benefits for College Attendance. NBER Working Paper. № 22127. 36 p.

Foster, J. (2002). Tax Reform and Human Capital Formation: Putting Education into the Equation. Policy Report 173. The Road Map to Tax Reform™ Series. Retrieved from http://www.ipi.org/docLib/PR173-Foster-HumanCap.pdf-OpenElement.pdf

Genser, B. (2007). Moving Towards Dual Income Taxation in Europe. Public Finance Analysis, 63 (3), pp. 436-456. DOI: http://dx.doi.org/10.1628/001522107X250 140

Hall, R., & Rabushka, A. (2007). The Flat Tax. Stanford, California: Hoover Institution Press. 228 p.

Historical data: U.S. Dollar Index - ICE (2020). Stooq.com. Retrieved from https : //stooq. com/q/d/?s=dx. f&i=y&o=00000 01

Imf.org (2019, October). World Economic Outlook Database. Imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2019/October

Imf.org (2020, October). World Economic Outlook Database. Imf.org. Retrieved from https://www.imf.org/en/Publications/WEO/ weo-database/2020/October

Krueger, D., & Ludwig, A. (2013). Optimal Progressive Labor Income Taxation and Education Subsidies When Education Decisions and Intergenerational Transfers are Endogenous. American Economic Review, 103 (3), pp. 496-501. DOI: http://dx.doi.org/ 10.1257/aer.103.3.496

Manovskii, I. (2002). Productivity Gains from Progressive Taxation of Labor Income. Retrieved from https://www.sas.upenn.edu/-manovski/papers/prod_gains_from_prog_ta x.pdf

Nordhaug, O. (1993). Human Capital in Organizations: Competence, Training and

Learning. Oslo: Scandinavian University Press. 288 p.

Pelinescu, E. (2015). The impact of human capital on economic growth. Procedía Economics and Finance, 22, pp. 184-190. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/S2212-567 1(15)00258-0

Radulescu, M., Fedajev, A., Sinisi, C., Popes-cu, C., & Iacob, S. (2018). Europe 2020 Implementation as Driver of Economic Performance and Competitiveness. Panel Analysis of CEE Countries. Sustainability, 10 (3): 566. 20 p.

Romer, P. (1990). Endogenous Technological Change. Journal of Political Economy, 98 (5), pp. 71-102.

Rosen, H. (1992). Public Finance. Burr Ridge. Illinois: Irwin, 1992. 657 p.

Schanz, G. (1896). Der Einkommensbegriff und die Einkommensteuergesetze. Public Finance Analysis, 1, pp. 1-87.

Schultz, T. (1961). Investment in Human Capital. The American Economic Review, 51 (1), pp. 1-17.

Schulz, T. (1972). Human Capital: Policy Issues and Research Opportunities. Economic Research: Retrospect and Prospect, Vol. 6: Human Resources, pp. 1-84.

S0rensen, P. (2010). Dual income taxes: a Nordic tax system. Tax Reform in Open Economies. Edward Elgar Publishing. Chapter 5. 34 p.

Teixeira, A., & Queirosb, A. (2016). Economic growth, human capital and structural change: A dynamic panel data analysis. Research Policy, 45 (8), pp. 1636-1648. DOI: http://dx.doi.org/10.1016/j.respol.2016.04. 006

The World Bank (2020a). COVID-19 and Human Capital. Europe and Central Asia Economic Update. 162 c.

The World Bank (2020b). World Development Indicators. Database Ukraine. The World Bank. Retrieved from https://data bankworldbank.org/reports.aspx?source= world-development-in dicators#

Thurow, L. (1970). Investment in Human Capital. Wadsworth Series in Labor Economics and Industrial Relations. Belmont, California: Wadsworth Publishing Company, Inc. 145 p.

Zee, H. (2005). Personal Income Tax Reform: Concepts, Issues, and Comparative Country Developments. IMF Working Papers, 05/87. 58 p.

Елeнa Анaтольeвнa Воpгaч,

дoкmop фuлocoфuu no экoнoмuке, научный compyднuк Институт этотеми^ пpoмышлeннocти НАН У^аины ул. Mapии Капнист, 2, г. Кдав, 03057, У^аина E-mail: vorgach.lena@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3686-4858

ИНДИВИДУАЛЬНОЕ ПОДОХОДНОЕ НАЛОГООБЛОЖЕНИЕ В СТИМУЛИРОВАНИИ РАЗВИТИЯ ЧЕЛОВЕЧЕСКОГО КАПИТАЛА

Статья посвящена обоснованию возможностей стимулирования развития человеческого капитала с использованием методов индивидуального подоходного налогообложения в Украине.

На основе концептуальных положений теории человеческого капитала и эмпирических исследований его влияния на экономический рост выявлена необходимость постоянных инвестиций в человеческий капитал для улучшения его качества.

В результате анализа теоретических концепций и практики подоходного налогообложения в мире обосновано, что плоская его концепция может быть успешно использована для стимулирования развития человеческого капитала. Однако анализ систем подоходного налогообложения зарубежных стран показал, что более эффективными являются отдель-

ные инструменты налога на доходы физических лиц, в том числе налоговые льготы на образование. Особенно это характерно для развивающихся стран.

При оценке инвестиций в человеческий капитал в Украине установлено, что доля занятого населения с высокой квалификацией растет на фоне уменьшения реальных расходов на высшее образование. Однако в зарубежных странах выявлена другая экономически корректная зависимость - уровень квалификации растет при увеличении реальных затрат на ее получение. Анализ реальных государственных расходов Украины на одного студента и в целом по стране также показал их снижение. Это свидетельствует о наличии в Украине проблем с финансированием высшего образования.

С помощью методов экономико-математического моделирования путем построения и параметризации ряда функций обосновано влияние инвестиций в образование людей на увеличение объема высококвалифицированного труда, что приводит к росту объема ВВП.

Разработан научно-методический подход, основанный на алгоритме, который учитывает влияние фактора высококвалифицированного труда (с учетом затрат на получение квалификации) на объем ВВП. Этот подход позволил оценить эффективность затрат на налоговые льготы и целесообразность их использования для стимулирования инвестиций в высшее образование в Украине.

Выполнена оценка экономических последствий стимулирования развития человеческого капитала путем внедрения налоговых льгот в Украине. Определено, что при увеличении государством расходов на высшее образование за счет предоставления льгот наблюдается рост доли занятых с высокой квалификацией, что путем увеличения объемов труда приводит к росту ВВП. Но при этом выявлено, что расходы на налоговые льготы возмещаются только в условиях такого сценария развития событий, при котором инвестиции в основные фонды увеличиваются и составляют не менее 25% ВВП.

Ключевые слова: налог на доходы физических лиц, налоговые льготы, STEM-персонал, Индустрия 4.0, высшее образование, расходы на высшее образование, инвестиции в человеческий капитал.

JEL: H24, H52, I25, I26, O15

Olena A. Vorhach,

PhD in Economics Institute of Industrial Economics of the NAS of Ukraine 2 Maria Kapnist Street, Kyiv, 03057, Ukraine E-mail: vorgach.lena@gmail.com https://orcid.org/0000-0003-3686-4858

PERSONAL INCOME TAXATION IN THE HUMAN CAPITAL DEVELOPMENT INCENTIVE

The article substantiates the opportunities for stimulating the human capital development through personal income taxation in Ukraine.

The need for constant investments in the human capital for improvement of its quality has been substantiated by conceptual provisions of the human capital theory and empiric researches of its influence on economic growth.

The completed analysis of theoretical concepts and practical use of income taxes worldwide allows substantiating the fact that concept of a flat income taxation can be successfully used to promote the human capital development. However, the analysis of income tax systems abroad shows that separate taxation tools for personal income, including tax allowances for education, are more efficient. This is especially typical for developing countries.

In estimating investments in the human capital in Ukraine, it is found out that the share of working population with high skills increases against the decreasing actual expenses for higher education. In a meantime, foreign countries demonstrate the other economically correct dependence: the qualification level increases as real expenses to gain it increase. The analysis of real national expenses in Ukraine for one student and in the country in general also demonstrate their decrease. This proves the presence of problems in Ukraine that relate to financing the system of higher education.

The methods of economic and mathematical simulation by building and parametrizing a number of functions allowed to substantiate the influence of investments in human education on the increase of the highly skilled labor, which in turn leads to the GDP growth.

A scientific and methodical approach has been developed, based on the algorithm that takes into account the influence of the highly skilled labor factor (considering expenses for gaining the qualification) on the GDP level. This approach allows estimating the effectiveness of expenses on tax allowances and expediency of their use to promote investments in higher education in Ukraine.

The economic consequences of the human capital development incentive by introducing tax allowances in Ukraine have been estimated. It is established that if the state increases expenses for higher education by granting allowances, the share of working population with high skills increases, thereby causing the GDP to grow by means of increasing employment level. However, it has been found out that the expenses for tax allowances are reimbursed only in the case where investments in fixed assets increase and amount no less than 25 % of the GDP.

Keywords: personal income tax, tax allowance, STEM staff, Industry 4.0, higher education, higher education expenditure, investment in human capital.

JEL: H24, H52, I25, I26, O15

OopMam циmуeaннн:

Bopran O. A. (2021). iHgHBigyanbHe npuGyTKOBe onogaTKyBaHHH y CTHMynroBaHHi po3BHTKy nrogcbKoro KaniTany. № 4 (96). C. 56-80. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.04.056

Vorhach, O. A. (2021). Personal income taxation in the human capital development incentive. Econ. promisl., 4 (96), pp. 56-80. DOI: http://doi.org/10.15407/econindustry 2021.04.056

Hadium^a do peda^ii 12.10.2021 p.