CC BY
14
УДК 330.3:336.5
Ф1НАНСУВАННЯ ОСВ1ТНЬО-НАУКОВОТ Д1ЯЛЬНОСТ1 В КРАНАХ З НИЗЬКИМ Р1ВНЕМ
ДОХОД1В НА ДУШУ НАСЕЛЕННЯ
©2018
ОЛКВСЬКА М. Г., ПЕТРУХА С. В.
УДК 330.3:336.5
Олicвська М. Г., Петруха С. В. Фшансування осв^ньо-науковоТ дiяльностi в краТнах з низьким piBHeM AOXOAiB
на душу населення
Мета cmammi полягае в досл/дженн/ кореляц/iр/вня доход/в на душу населення з ф/нансовим забезпеченням осв/тньо-науковоi сфери, а на цй осно-Bi - окреслення напрям/в п/двищення ефективностi фшансування осв/ти у кранах з низьким р/внем доход/в на душу населення з урахуванням його потенцйноi регуляторно-'тституц/йноi адаптивност/ до сучасних умов Украни. Проанал/зовано сучасний стан економ/чного та соц/ального розвитку заруб/жних кран, згруповано крани за критер/ем ВВП на душу населення / встановлено залежн/сть м/ж р/внем доход/в на душу населення / р/внем державних витрат на осв/ту. Виявлено, що Украна належить до кран з низьким р/внем доход/в на душу населення. Запропоновано потенцшн напрями вдосконалення управл/ння та ф/нансування осв/ти й науки, основними з яких е: оптим/зац/я розпод/лу ф/нансових ресурс/в; диверсиф/кац/я джерел ф/нансування шляхом розширення спектра осв/тн/х послуг / залучення ресурс/в приватного сектора тощо. Перспективою подальших досл/джень у цьому напрям/ е виявлення взаемозалежност/ м/ж р/внем доход/в на душу населення / державними витратами на охорону здоров'я та соц/альний захист з метою обфунтування пропозиц/й щодо вдосконалення ф/нансування основних вид/в д/яльност/, у яких в/дбува-еться формування й в/дтворення людського кап/талу.
Кпючов'1 слова: ф/нансове забезпечення, ф/нансування, осв/тньо-наукова д/яльн/сть, вища осв/та, профес/йна п/дготовка, державн/ витрати на осв/ту.
Рис.: 1. Табл.: 1. Шбл.: 16.
Олieвськa Мирослава rp^opiBHa - кандидат економ/чних наук, доцент, науковий сп/вроб/тник Академ/i ф/нансового управл/ння (вул. О. Гончара, 46/48, Кив, 01034, Украна) E-mail: 3mad@ukr.net
Петруха Сергй Валерйович - директор 1нституту п/слядипломноi осв/ти Академ/i ф/нансового управл/ння (вул. О. Гончара, 46/48, Кшв, 01034, Украна)
E-mail: psv03051984@gmail.com
УДК 330.3:336.5
Олиевская М. Г., Петруха С. В. Финансирование образовательно-научной деятельности в странах с низким уровнем доходов на душу населения
Цель статьи заключается в исследовании корреляции уровня доходов на душу населения с финансовым обеспечением образовательно-научной сферы, а на этой основе - определение направлений повышения эффективности финансирования образования в странах с низким уровнем доходов на душу населения с учетом его потенциальной регу-ляторно-институциональной адаптивности к современным условиям Украины. Проанализировано современное экономическое развитие зарубежных стран, страны сгруппированы по критерию ВВП на душу населения; установлена зависимость между уровнем доходов на душу населения и уровнем государственных расходов на образование. Выявлено, что Украина относится к странам с низким уровнем доходов на душу населения. Предложены направления усовершенствования управления и финансирования образования, основными из которых являются: оптимизация распределения финансовых ресурсов; диверсификация источников финансирования путем расширения спектра образовательных услуг и привлечение ресурсов частного сектора и т. п. Перспективой дальнейших исследований в этом направлении является определение взаимозависимости между уровнем доходов на душу населения и государственными расходами на здравоохранение, социальную защиту с целью обоснования предложений по финансированию на достаточном уровне основных видов деятельности, в которых происходит воспроизводство человеческого капитала. Ключевые слова: финансовое обеспечение, финансирование, образовательно-научная деятельность, высшее образование, профессиональная подготовка, государственные расходы на образование. Рис.: 1. Табл.: 1. Библ.: 16.
Олиевская Мирослава Григорьевна - кандидат экономических наук, доцент, научный сотрудник Академии финансового управления (ул. О. Гончара, 46/48, Киев, 01034, Украина) E-mail: 3mad@ukr.net
Петруха Сергей Валериевич - директор Института последипломного образования Академии финансового управления (ул. О. Гончара, 46/48, Киев, 01034, Украина) E-mail: psv03051984@gmail.com
UDC 330.3:336.5
Oliievska M. H., Petrukha S. V. The Financing of Educational-Scientific Activities in the Countries with Low Income Per Capita
The article is aimed at studying the correlation of the income per capita level with the financial support of the educational-scientific sphere, and determining on this basis the directions of improving the efficiency of education financing in the countries with low income per capita, with attention to its potential regulatory-institutional adaptability to the current conditions of Ukraine. The current economic development of foreign countries is analyzed, the countries are grouped according to the criterion of GDP per capita; a correlation between the level of per capita income and the level of the State expenditure on education is determined. It is identified that Ukraine belongs to the countries with low income per capita. Directions of improvement of management and financing of education are suggested, the main of which are: optimization of distribution of financial resources; diversification of funding sources by expanding the range of educational services and attracting resources from the private sector, etc. Prospect for further research in this direction is to determine the interdependence between the level of income per capita and the State expenditure on health, social protection to substantiate proposals for financing at a sufficient level the main activities in which human capital is being reproduced.
Keywords: financial support, financing, educational-scientific activity, higher education, vocational training, the State expenditure on education. Fig.: 1. Tbl.: 1. Bibl.: 16.
Oliievska Myroslava H. - PhD (Economics), Associate Professor, Research Associate of the Academy of Financial Management (46/48 O. Honchara Str., Kyiv, 01034, Ukraine) E-mail: 3mad@ukr.net
Petrukha Sergiy V. - Director of the Institute of Postgraduate Education of the Academy of Financial Management (46/48 O. Honchara Str., Kyiv, 01034, Ukraine)
E-mail: psv03051984@gmail. com
Освгта та професгйна пiдготовка, разом i3 такими вимiрниками макроекономiчного се-редовища, як ефективнiсть системи охорони здоров'я, ринкгв фiнансiв, товарiв i працi, адаптивнiсть бiзнесу до сучасних вимог технiчних регламентiв, його сукупний та секторальний iнновацiйний потенцгал, що визначальним чином формують глобальну конкурен-тоспроможнiсть, е релевантними в досягненнг Ц1лей Сталого Розвитку ООН на 2015-2030 рр., у тому числг в частинi фiнансового забезпечення та створення умов для добробуту вгдповгдного генотипу соцiуму.
Рейтингування кра!н свгту за 1ндексом глобально! конкурентоспроможностг (The Global Competitiveness Index) у 2017-2018 рр. [12] яскраво демонструе привалювання найбгльш розвинутих кра!н, зокрема Швейцарг!, США, Сiнгапуру, Нiдерландiв, Нiмеччини, Гонконгу, Швеци, Великобритании Япони та ФiнляндГi за мультиконкурентоспроможнгстю. Тодг як Укра!на в цьому рейтингу посГла лише 81-е мгсце серед 137 рейтингованих кра!н (у 2016-2017 рр. - 85 мгсце), втративши свою конкурентоспроможнгсть за такими гндикативними вимгрниками, як «Ефективнгсть ринку пращ», «¡нноваци та фактори вдосконалення», «1нфраструктура» та «Вища освгта i професгйна пгд-готовка». ВГдповГдно одним Гз прГоритетних завдань е всеохоплююче зростання освгтньо-науково! сфе-ри, зокрема в частинг локалгзаци таких кризогенних чинникгв, як дисбалансування компетентгсних характеристик випускникгв закладгв освгти з реальними потребами суб'ектгв господарювання, недостатня !х адаптивнгсть до шновацгй, непродуктивна зайнятгсть, ускладнений !х доступ до нетрадицгйних фгнансових ресурсгв, укоргнення бгдностг й нергвнгсть усерединг кра!ни та в поргвняннг з гншими кра!нами свгту. Отже, реформування нацгонально! освгтньо-науково! сфери вимагае детального вивчення та критичного осмис-лення досягнень та розвитку освгтньо-наукових систем у зарубгжних кра!нах та актуалгзуеться Мшгстер-ством освгти i науки Укра!ни реалгзацгею заходгв з ви-конання «Плану пргоритетних дгй Уряду на 2018 ргк», затвердженого розпорядженням Кабгнету Мшгстргв Укра!ни вгд 28.03.2018 р. № 244-р. [11].
Питання глобального рейтингування Укра!ни, використання системи глобо-гндикаторгв для корек-цгйно! поведгнки державних шституцш, вгдповгдаль-них за формування та реалгзацгю освгтньо-науково! полгтики, пргоритезацгя в них завдань, визначених наднацгональними, нацгональними й реггональни-ми пргоритетами, вивчали як закордоннг (Т. Вгссер, Ф. Кендерс, Дж. Питерс, К. Рой, К. Терлоу), так г укра-шськг вченг (В. Кудряшов, Я. Котляревський, О. Мельниченко, А. Надточгй, Н. Статгвка та гншг).
Питання розвитку економгчних вгдносин у сис-темг контрагентгв освгтньо-науково! сфери, фгнансу-вання, у т. ч. г бюджетного, !х дгяльностг дослгджують фахгвцг ДННУ «Академгя фгнансового управлгння», ДУ «1нститут освгтньо! аналгтики», ДНУ «1нституту
модершзаци змгсту освгти», 1нституту вищо! освгти Нацгонально! академг! педагоггчних наук Украши, екс-перти Свгтового Банку. Особливе мгсце займають на-уковг роботи С. Гасанова, Я. Дьяченка, Т. бфименко, В. Ковтунця, В. Осецького, К. Павлюк, О. Спгваков-ського, 6. Стадного, О. Шарова, Т. Фгнгкова та гнших.
Однак за сучасних умов актуалгзуеться необхгд-нгсть подальшого вивчення кращих свгтових практик фгнансового забезпечення освгтньо-науково! сфери високорозвинутих кра!н, а також !х диференцгацгя в кра!нах з низьким ргвнем доходгв на душу населення.
Мета цге! статтг полягае в дослгдженнг кореляци ргвня доходгв на душу населення з фгнансовим забез-печенням освгтньо-науково! сфери, а на цгй основг -окреслення напрямгв пгдвищення ефективностг фг-нансування освгти у кра!нах з низьким ргвнем доходгв на душу населення з урахуванням його потенцгйно! регуляторно-шституцшно! адаптивностг до сучасних умов Укра!ни.
Одним гз вагомих гнструментгв впливу на роз-виток освгти та науки е розробка та реалгза-цгя ефективно! полгтики у сферг фгнансово-го забезпечення, котре розглядаемо як «сукупнгсть операцгй, пов'язаних з формуванням, розподком та використанням фгнансових ресурсгв зг спрямуван-ням на забезпечення розвитку людського капгталу в цглому та освгти зокрема» [7, с. 27]. Фгнансове забезпечення освгтньо-науково! дгяльностг шляхом формування центральних г мгсцевих бюджетгв, яке здгйснюеться з використанням таких фгнансових гн-струментгв, як податки, бюджетнг видатки, мгжбю-джетнг трансферти, податковг стимули та податковг санкцг!, е вагомим, але не единим джерелом ii фгнан-сування. Отже, актуалгзуються питання пошуку та використання усгх факторгв та резервгв збгльшення фгнансування освгти, науки та розвитку людського капгталу на ргвнг реггонгв.
На наш погляд, слушною е думка, що «у контек-стг вдосконалення системи вищо! освгти через змен-шення негативного впливу централгзаци та б1льшо! адаптивностг системи до сучасних вимог конкурентного середовища пргоритет набувае диверсифгкацгя джерел фгнансування та оптимгзацгя розподглу фг-нансових ресурсгв для !х рацгонального використан-ня» [14, с. 161].
Необхгднгсть забезпечення якгсно! освгти, до-сягнення ггдно! працг та економгчного зростання, зменшення нергвностг та подолання бгдностг з метою забезпечення належного ргвня життя [16] спонукае всг кра!ни свгту розробляти та впроваджувати ефек-тивнг системи фгнансування на основг державних г приватних фгнансових ресурсгв.
Ефективнгсть державних витрат, ргвень освгти та професгйно! пгдготовки, працевлаштування та за-йнятостг показуе 1ндекс людського капгталу (Human Capital Index), г у 2017 р. до першо! п'ятгрки кра!н,
котрi мають найвищi показники, увiйшли Норвепя, Фiнляндiя, Швейцарiя, США, Данiя [15]. Частково таи показники було досягнуто за рахунок рiвня ВВП, рiвня доходiв на душу населення, а також державних витрат на освггу (рис. 1).
Незважаючи на таи показники, краши свиу ви-користовують в середньому лише 62% людського ка-пiталу, або, iншими словамии, краши втрачають 38% сво!х таланйв. Серед 130 краш лише 25 використову-ють 70 i бкьше вiдсоткiв людського капiталу; 50 краш -вiд 60-70%; 41 краша - 50- 60%; 14 краш - менше 50%, i це означае, що цi краши сьогодш залучають менше половини свого людського кашталу [15].
Таким чином, за критерiями: ВВП на душу населення i державнi витрати на освггу вибiрку краш доц1льно об'еднати у три групи (табл. 1).
Водночас важливим е не сам факт збкьшення матерiального багатства, а те, яку користь воно приносить сусшльству, формами прояву чого може бути збкьшення тривалост життя та освiче-ностi населення [13, с. 203]. Яшсна та доступна освиа е провiдним фактором успiху розвинених краш свиу. I як показали досл1дження, у свiтi е:
1. Краши, котрi ще не досягли стратепчних щ-лей в освт.
2. Краши, котрi мають ефективш нацiональнi системи освiти, зокрема:
+ застосовують заходи з диверсифiкацii гро-шових надходжень (у США система вищоi освiти фiнансуеться вiд шоземних студентiв за рахунок надання широкого спектра послуг у таких секторах, як освиа, проживання, тор-
ВВП на душу населения, тис. дол. США Державы витрати на осв1ту, % в1д ВВП
Середня кшьюсть рокт навчання, роки
Рис. 1. Сшввщношення ВВП на душу населення та державних витрат на осв^у Джерело: складено на основi [15].
Групи краш за рiвнем ВВП на душу населення
Таблиця 1
Рiвень ВВП на душу населення, дол. США Середшй рiвень державних витрат на осв^у, % Середшй щомкячний дохщ, дол. США Кража
Високий (понад 31 тис. дол. США) 5,65% 2500-5500 Норвепя, Швейцарт, США, Нщер-ланди, Швефя, Дашя, Австрал1я, Австр1я, Ымеччина, Канада, Бель-г!я, Ф1нлянд1я, Велика Британ1я, Япошя, Францт, Мальта, 1тал1я, 1с-пашя, К1пр
Середшй (понад 23 тис. дол. США) 5,10% 1500-2500 Чех1я, Литва, Естон1я, Португал1я, Польща, Угорщина, Латвт
Низький (менше 23 тис. дол. США) 4,87% 300-1200 Хорвата, Болгары, УкраТна
<С
т о о
<
О ш
Джерело: складено авторами на основi [15].
пвля, транспорт, телекомушкацшш послуги, медичне страхування тощо) [14, с. 161]; + зосередили увагу на пiдготовцi школярiв до майбутнього працевлаштування та участ в життi сусп1льства (Японiя); + вдосконалили пiдготовку викладачiв, щоб розвивати практичнi навички; пiдтримують економiчну освгту (Польща); + покращили грамотнiсть (щоб забезпечити свиювий ринок дешевою робочою силою); сприяли розробцi якiсноi шккьно! системи; зосередилися на глибинному навчанш шко-лярiв i значно шдвищили фiнансування педа-гогiчноi освiти (Сшгапур); + заснованi на безкоштовнiй освт - всi на-вчальнi установи, включаючи навiть приват-нi, повшстю фiнансуються урядом, щоб дати безкоштовну та якiсну освiту на вск рiвнях усiм жителям краiни (Iрландiя); + не придiляють особливо! уваги якост освiти на початковому та середньому рiвнях, хоча вища освт мае високий рiвень розвитку за вама параметрами (Велика Британiя); + передбачають надання максимально! свобо-ди школярам i студентам; освiта там абсолютно безкоштовна i майже 100-вк,соткова грамотнiсть, що свiдчить про високий рiвень освiтньо! системи (Фiнляндiя - найкраща кра!на для емкранйв в планi освiти); + фшансують освiту переважно за рахунок зе-мельних урядiв, мунiципалiтетiв, федерального уряду i приватного сектора, при цьому державш витрати на освку вдвiчi перевищу-ють витрати на вiйськовi потреби, а всi швес-тици в розвиток людини бкьше вiйськових витрат у 15-20 разiв (Нiмеччина); + використовують таку форму довгостроко-вого залучення i використання кошпв для фiнансування освiти та науки, як ендаумент-фонди (США) [1; 9]; + частка обсягу витрат на НДР у ВВП кра!н 6С-28 у 2015 р. у середньому становила 2,03% (бкьшою за середню частка витрат на НДР була у Швеци - 3,26%, Австри - 3,07%, Дани -3,03%, Фшлянди - 2,90%, Шмеччиш - 2,87%, БельгГ! - 2,45%, ФранцГ! - 2,23%; меншою -у Кiпру, РумунГ!, Латви та Мальти (вiд 0,46% до 0,77%)) [2].
Oбмеженiсть фiнансових ресурав для забез-печення якiсно! освкньо-науково! дiяльностi зумовлюе: неможливiсть оновлення освк-ньо! та науково! iнфраструктури; скорочення обсягу НДР; обмеження доступу для населення до освiти внаслкок шдвищення рiвня !! комерцiалiзацi!; ослаб-лення защкавленосп роботодавцiв у процесi подготовки фахiвцiв. У кiнцевому шдсумку це призводить
до погiршення якост тако! дiяльностi [14, с. 161]. Саме тому принципами державно! полiтики кра!н, котрi можуть достатньою мiрою фiнансувати освiту та науку, але не повною мiрою використовують свш людський капiтал, сьогоднi е:
1) високий шдекс економiчно'! свободи, що за-безпечуе свободу працi та !! перемiщення, свободу бiзнесу, безпеку громадян, захист приватно! влас-носй, в1льну конкуренцiю за якiсть i ефективнiсть, рацiональну та науково обгрунтовану присутнiсть в економiцi держави, високий попит з боку економки на швестицц;
2) високий рiвень якост життя;
3) висока iнновацiйна актившсть суб'ектiв еко-номiчно! дiяльностi;
4) значна перевага людського катталу в порiв-няннi з фiзичним катталом у нацiональному багатствi;
5) конкуренщя мiж iнновацiйними засобами та шдходами, ринковий вибiр найб1льш ефективних з них [5].
На основi вивчення укра!нського та зарубiж-ного досвку управлiння освiтньо-науковою дiяльнiстю науковцi пропонують низку еко-номiчних напрямiв вдосконалення такого управлшня в Укра!нi, як кра'М з низьким рiвнем доходiв на душу населення та вкповкно недостатнiм фiнансуванням освiти i науки. Зокрема: децентралiзацiя управлiння системою освiти та розвиток автономГ! навчальних закладiв; впровадження механiзмiв контролю якостi надання освкнк послуг та ефективностi управлшня навчальними закладами суб'ектам освiтньо! дшльнос-тi (сусп1льству, роботодавцям, особистостi) через в1д-повiднi економiчнi та правовi iнструменти [14, с. 161].
На наш погляд, цей перелш варто доповнити фь нансовими напрямами:
1. Оптимiзацiя розподку фiнансових ресурсiв за рахунок впровадження транспарентних механiзмiв бюджетного фiнансування, удосконалення управлшня фшансовими ресурсами розпорядниками бюджет-них коштiв ус1х рiвнiв та змiни менеджменту освiти та науки [7, с. 145-150].
2. Забезпечення безпосереднього зв'язку мiж обсягом видатшв i результатами виконання програ-ми (застосування програмно-цiльового методу) [10, с. 27].
3. Переход, вк бюджетного планування до бюджетного прогнозування на основi досвiду розви-нутих кра!н (США, Австралiя); це дасть можлившть поставити стратегiчнi цш та визначити шляхи !х до-сягнення [10, с. 29].
4. Цкьове та критерiальне фiнансування освiти -такими критерiями можуть бути: частка працюючих за спещальшстю; ккьшсш та якiснi показники до-могосподарств, до яких належать випускники рiзних освкньо-наукових рiвнiв; дотримання показникiв 1н-новацiйного табло 6С, а також потреб держави [7; 8].
5. У^ова^ен^ гpaнтовоï фоpми фшансуван-ня навчання, науковж дослiджень та стaжyвaння на-yковиx пpaцiвникiв, а також ^о^ам деpжaвного фь нансування стажування пpофесоpсько-виклaдaцько-го пеpсонaлy в пpовiдниx yнiвеpситетax 6С та свiтy з метою ите^аци yкpaïнськоï освiти i науки в бдиний науковий (досл^ницький) пpостip.
6. Зосеpедження фiнaнсyвaння на потужнж уш-веpситетax свiтового piвня зi значним викладацьким i науковим потенцiaлом, y т. ч. за paxyнок зниження видaткiв на заклади освiти, якi не мають пеpспектив нayково-педaгогiчного pозвиткy.
7. Зaпpовaдження деpжaвниx пpефеpенцiй для науково'1 дiяльностi. Фундаментальш та ^иклад-нi НДДКР забезпечують досягнення економiчниx (зpостaння покaзникiв виpобництвa, вapтостi акти-вiв) та сощальнж (полiпшення умов пpaцi, pозви-ток кyльтypи, оxоpони здоpов'я, науки, освiти) вигод за умови фiнaнсyвaння, а pизиковий xapaктеp тaкиx опеpaцiй пpизвiв до того, що сyб'eкти господapювaн-ня e пасивними учасниками шновацшно-швестицш-но'1 дiяльностi; пpивaтний кaпiтaл y цш сфеpi вико-pистовyeться здебiльшого великими компaнiями.
S. Застосування спещальнж подaтковиx pе-жимiв та шльг, що не сyпеpечaть ноpмaм i давилам pинкового та деpжaвного pегyлювaння [4].
9. Фiнaнсyвaння iнтеpнaцiонaлiзaцiï вищо'1 освь ти - це ствоpить новi можливостi та спpиятиме шд-вищенню достyпностi вищо'1 освiти та ïï якостi, в^о-вадженню ^новацини* методiв pоботи в системi вищо'1 освiти [7].
10. Викоpистaння ендавменту та фaндpейзин-гу в освинш пpaктицi. Вiдомо, що навчальш заклади зi свiтовим iм'ям мають власнж фiнaнсовиx мене-джеpiв та швестицшш пiдpоздiли, а окpемi з нж -i компани' з у^авлшня активами для iнвестyвaння, що зaбезпечye кpaщy оpieнтaцiю щодо pинковиx мож-ливостей, дивеpсифiкaцiю фондiв i активне у^ав-лiння вiльною ^ошовою лiквiднiстю. Iнвестицiйний поpтфель ендaвментiв фоpмyeться пеpедyсiм iз тpa-дицiйниx aктивiв (акцИ та облiгaцi'i), а також включae вкладення y венчypний каштал, pинок неpyxомостi, оxоплюe xедж-фонди тощо [9, с. 89].
11. Пеpегляд та оптимiзaцiя вapтостi освiтнix послуг. Вiдсyтнiсть об^у^овано!' методики обчис-лення вapтостi освiтнix послуг pобить деpжaвне фь нансування освiти неефективним i «доpогим» для плaтникiв подaткiв, не вiдповiдae концептуальним засадам pинково'i економки [4].
12. Дивеpсифiкaцiя джеpел фшансування шля-xом pозшиpення спектpa осви^ни: послуг та залу-чення pесypсiв пpивaтного сектоpa. Своeю чеpгою, це пеpедбaчae визначення нaйпpийнятнiшиx фоpм i методiв фiнaнсyвaння пiдпpиeмств, фоpмyлювaння кpитеpi'iв ефективного вкладення кaпiтaлy, pозpоб-лення aдеквaтниx iнстpyментiв оцiнки фшансово-ш-вестицшнж pизикiв.
13.Покpaщaння умов для отpимaння доxодiв населення та збiльшення pозмipy тpyдовиx доxодiв, доxодiв вiд ведення бiзнесy, соцiaльно'i допомоги та шшж одеpжaниx поточниx тpaнсфеpтiв, доxодiв в^д влaсностi; детiнiзaцiя доxодiв i легaлiзaцiя стaткiв населення [6].
14. За^овадження пiльговиx бaнкiвськиx ^е-дипв, якi пеpедбaчaють покpиття piзницi мiж pин-ковою та п1льговою ставками за paxyнок деpжaвниx коштiв; таи ^едити можуть надаватися з ypaxyвaн-ням yспiшностi навчання; зобов'язання щодо вк^а-цювання за спецiaльнiстю та iншиx умов [7, с. 151].
15. Розвиток шститупв гpомaдського контpолю за ефективним викоpистaнням деpжaвниx кошпв y фiнaнсyвaннi освiти.
16.Удосконалення шновацшно'1 ^paCTpy^y-pи - очевидними насл^дками стане пiдвищення якос-тi людського кашталу, залучення пpямиx iноземниx швестицш, збiльшення кiлькостi iнновaцiйниx шд-^^мств.
Зауважимо, що ц1лком слушною e позищя Ака-демiкa НАН У^аши Т. бфименко, що в Уфа'М необxiдно вдосконалювати нayково-методичнi засади pесypсно'i зaбезпеченостi дослiджень на осно-вi кiлькiсно'i та якiсно'i оцiнки ïx pезyльтaтивностi за пpинципaми i методами ^ащого мiжнapодного до-свiдy, здшснювати достовipний та об'eктивний мош-тоpинг пpоцесiв ствоpення та впpовaдження науко-вого пpодyктy [4]. Доцiльними e подальша пiдтpимкa та pозвиток Нащонально'1 paди Укpa'iни з питань pоз-витку науки i теxнологiй (яка була ствоpенa y квiтнi 2017 p. ^и КМУ i e постшно дiючим консультативно-доpaдчим оpгaном) та Haцiонaльного фонду досль джень (статус та завдання якого визначено Законом У1фаши «^о наукову i нayково-теxнiчнy дiяльнiсть»; пеpедбaчaeться, що Фонд pозподiлятиме фшансу-вання на нayковi дослiдження на конкypсниx заса-дax). Це дасть можливiсть aктивiзyвaти новi фоpми дослiдницько'i iнфpaстpyктypи та pесypсного забез-печення, послiдовно iнтегpyвaти вичизняш доpобки в eвpопейський науковий пpостip. Деpжaвнa пiдтpим-ка також може бути pеaлiзовaнa чеpез yноpмовaнi на мiжнapодномy та нaцiонaльномy piвняx бюджетно-подaтковi пpaвилa. Так, iнстpyментaми деpжaвно'i пiдтpимки пpивaтниx iнновaцiй e фккальш вaжелi, включаючи пpогpaми iнвестицiй y НДДКР, зaxист пpaв iнтелектyaльно'i власност тощо.
Вагому pоль y вдосконаленш фiнaнсyвaння освь ти та науки в Уфа'М вiдiгpae деpжaвний ^отекщо-нiзм, який пеpедбaчae не лише оптимiзaцiю деpжaв-ниx iнстpyментiв фшансування освiти та науки, але й стимулювання фiнaнсyвaння вiдтвоpення людського кашталу (y т. ч. освiти) субектами господapювaння та домогосподapствaми [7, с. 152].
Вищезазначене щлком коpелюe iз найважливь шими завданнями та стpaтегiчними пpiоpитетaми,
такими як досягнення сталого розвитку; зменшення розриву в обсягах ВВП на душу населення мiж Укра!-ною та державами 6С; досягнення конкурентоспро-можност нацiональноi економiки на внутрiшньому i свiтовому ринках на основi утвердження шновацш-но! моделi розвитку; сощальна переорiентацiя еко-номiчно! полiтики для покращення життя громадян; утвердження середнього класу; суттеве скорочення загрозливо! диференщаци доходiв населення та по-долання бкност [3, с. 184].
ВИСНОВКИ
Шдсумовуючи, зазначимо, що те, як кра!ни роз-вивають людський каштал в ц1лому та пiдтримують освкньо-наукову дiяльнiсть зокрема, е чинниками !х довготривалого економiчного зростання та покращення рiвня життя населення. Доведено, що в кра!нах з низьким рiвнем доходу на душу населення державш витрати на освiту е недостатшми, а в деяких з них (наприклад, в Укра'М) обмежеш ресурси держа-ви використовуються неефективно. Запропоновано новi пiдходи до фшансування освiтньо-науково! дь яльностi в кра!нах з низьким рiвнем доходiв на душу населення, до яких належать:
+ оптимiзацiя розподку фiнансових ресурсiв; + забезпечення безпосереднього зв'язку мiж обсягом видаткiв i результатами виконання програми;
+ перехiд вк бюджетного планування до бюджетного прогнозування; + цiльове та критерiальне фiнансування освiти; + упровадження грантово! форми фшансування навчання, наукових дослкжень та стажу-вання наукових працiвникiв, застосування спещальних податкових режимiв та пкьг для суб'ектiв, котрi фiнансують освку та профе-сiйну пiдготовку; + фiнансування iнтернацiоналiзацГi вищо! освiти; + використання ендавменту та фандрейзингу в
освкнш практицi; + перегляд та оптимiзацiя вартостi освiтнiх по-слуг;
+ диверсифiкацiя джерел фiнансування шляхом розширення спектра освiтнiх послуг i за-лучення ресурсiв приватного сектора; + запровадження пiльгових банкiвських кре-дитiв;
+ розвиток iнститутiв громадського контролю за ефективним використанням державних i приватних коштiв у фшансуванш освкньо-науково! дiяльностi тощо. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Бiлiнець М. Ендаумент-фонд як альтернативне джерело фшансування вищо! осв™. Бiзнес 1нформ. 2015. № 3. С. 35-39.
2. Глобальн тенденцп i проблеми розвитку осв1ти: наслiдки для УкраТни : аналiтична записка / Нацiональний шститут стратегiчних дослiджень. URL: http://www.niss.gov. ua/articles/1537/
3. Дьяченко Я. Я. Ефектившсть бюджетного фшансу-вання видаткiв розвитку. YHiBepcumemcbKi HayKOBi записки. 2017. № 1. С. 182-192.
4. Ефименко Т. I. Концептуальн пщходи щодо розвитку механiзмiв фiнансування науки. Фiнaнcи Украни. 2016. № 8. С. 9-23.
5. Ефремова Н. Ф., Коваленко О. В. Економiчне зростання, економiчний розвиток: можливост економш iнновацiйного типу. Бiзнеc 1нформ. 2018. № 1. C. 14-20.
6. Мельниченко О. А. Яккть публiчного управлшня як запорука добробуту населення кражи. Актуальн проблеми державного yпрaвлiння. 2017. № 1 (51). С. 8-14.
7. Олicвська М. Г. Фшансування людського катталу в репонах УкраТни : монографiя. Рiвне : НУВГП, 2017. 286 с.
8. Олквська М. Г., Петруха С. В. Новi компетенцп фахiвцiв у сферi економiки та менеджменту: роль держави та завдання агробiзнесу. EKOHOMiка iтдприемництво. 2017. Вип. 38. С. 31-41.
9. Осецький В. Л., Татомир I. Л. Особливост використання ендавменту та фандрейзингу в осв^шй практицк Фнанси Украни. 2016. № 3 (244). С. 86-100.
10. Павлюк К. В., Шапоренко О. О. Пщвищення ефективност видаткiв державного бюджету в умовах реформ. Науков)працНДФ1. 2016. Вип. 4. С. 15-33.
11. Розпорядження Кабшету Мiнiстрiв УкраТни «План прюритетних дм Уряду на 2018 рк вщ 28.03.2018 р. № 244-р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/244-2018-p
12. Пози^я УкраТни в рейтингу краТн свiту за шдексом глобальноТ конкурентоспроможностi 2017-2018. URL: http:// edclub.com.ua/analityka/pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-kray-in-svitu-za-indeksom-globalnoyi-konkurentospromozhnosti-2
13. Статiвка Н. В., Надточм А. О. Причини та наслщ-ки зниження рiвня життя населення в УкраТш. Актyaльнi проблеми державного yпрaвлiння. 2016. № 1 (49). С. 203-211.
14. Терованесов М. Р., Терованесов А. М. Основы напрями вдосконалення управлшня системою вищоТ освiти. Ызнес 1нформ. 2017. № 4. C. 157-162.
15. The Human Capital Report 2017. URL: http://reports. weforum.org/global-human-capital-report-2017/human-capi-tal-report-2017/
16. Transforming our world: the 2030 / Agenda for Sustainable Development. URL: http://www.un.org/ga/search/ view_doc.asp?symbol=A/70/L.1&Lang=E
REFERENCES
Bilinets, M. Yu. "Endaument-fond yak alternatyvne dzhe-relo finansuvannia vyshchoi osvity" [Endowment Fund as an Alternative Source of Higher Education Financing]. Biznes Inform, no. 3 (2015): 35-39.
Diachenko, Ya. Ya. "Efektyvnist biudzhetnoho finansuvannia vydatkiv rozvytku" [Efficiency of budget financing of development expenditures]. Universytetski naukovi zapysky, no. 1 (2017): 182-192.
"Hlobalni tendentsii i problemy rozvytku osvity: naslidky dlia Ukrainy: analit. zapyska" [Global Trends and Problems of Education Development: Implications for Ukraine: An Analytical Note]. Natsionalnyi instytut stratehichnykh doslidzhen. http://www.niss.gov.ua/articles/1537/
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/244-2018-p
Melnychenko, O. A. "Yakist publichnoho upravlinnia yak zaporuka dobrobutu naselennia krainy" [The quality of public administration is a guarantee of the well-being of the country's population]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, no. 1 (51) (2017): 8-14.
Oliievska, M. H. Finansuvannia liudskoho kapitalu v re-hionakh Ukrainy [Financing of human capital in the regions of Ukraine]. Rivne: NUVHP, 2017.
Oliievska, M. H., and Petrukha, S. V. "Novi kompetentsii fakhivtsiv u sferi ekonomiky ta menedzhmentu: rol derzhavy ta zavdannia ahrobiznesu" [New competencies of specialists in the field of economics and management: the role of the state and the objectives of agribusiness]. Ekonomika i pidpryiemnyts-tvo, no. 38 (2017): 31-41.
Osetskyi, V. L., and Tatomyr, I. L. "Osoblyvosti vykorystan-nia endavmentu ta fandreizynhu v osvitnii praktytsi" [Features of using endeavors and fundraising in educational practice]. Finansy Ukrainy, no. 3 (244) (2016): 86-100.
"Pozytsiia Ukrainy v reitynhu krain svitu za indeksom hlobalnoi konkurentospromozhnosti 2017-2018" [The position of Ukraine in the world ranking according to the Global Competitiveness Index 2017-2018]. http://edclub.com.ua/analityka/ pozyciya-ukrayiny-v-reytyngu-krayin-svitu-za-indeksom-glob-alnoyi-konkurentospromozhnosti-2
Pavliuk, K. V., and Shaporenko, O. O. "Pidvyshchennia efektyvnosti vydatkiv derzhavnoho biudzhetu v umovakh re-
form" [Improvement of the efficiency of the state budget expenditures under the conditions of reforms]. Naukovi pratsi NDFI, no. 4 (2016): 15-33.
Stativka, N. V., and Nadtochii, A. O. "Prychyny ta naslidky znyzhennia rivnia zhyttia naselennia v Ukraini" [Causes and consequences of lower living standards in Ukraine]. Aktualni problemy derzhavnoho upravlinnia, no. 1 (49) (2016): 203-211.
"The Human Capital Report 2017". http://reports.wefo-rum.org/global-human-capital-report-2017/human-capital-report-2017/
"Transforming our world: the 2030". Agenda for Sustainable Development. http://www.un.org/ga/search/view_doc. asp?symbol=A/70/L.1&Lang=E
Terovanesov, M. R., and Terovanesov, A. M. "Osnovni napriamy vdoskonalennia upravlinnia systemoiu vyshchoi osv-ity" [Main directions of improvement of management of the system of higher education]. BiznesInform, no. 4 (2017): 157-162.
Yefremova, N. F., and Kovalenko, O. V. "Ekonomichne zrostannia, ekonomichnyi rozvytok: mozhlyvosti ekonomiky innovatsiinoho typu" [Economic Growth, Economic Development: Innovative Economy Opportunities]. Biznes Inform, no. 1 (2018): 14-20.
Yefymenko, T. I. "Kontseptualni pidkhody shchodo ro-zvytku mekhanizmiv finansuvannia nauky" [Conceptual approaches to the development of financing mechanisms for science]. Finansy Ukrainy, no. 8 (2016): 9-23.
<C
QQ O O
< £
o
u
BI3HECIHQOPM № 6 '2018 109
www.business-inform.net
