CC BY
12
tering: failure - 2014, forecasts - 2015" Olga Nosonovoyu]. http:// fbc.net.ua/video/11437
Prokopiuk, A., and Flenechak, Yu. "Suchasni tendentsii roz-vytku restorannoho hospodarstva Ukrainy ta Polshchi" [Modern trends in the restaurant industry in Ukraine and Poland]. Naukovyi visnykNLTU Ukrainy, no. 25.4 (2015): 259-265.
Piatnytska, H. T. Restoranne hospodarstvo Ukrainy: rynkovi transformatsii, innovatsiinyi rozvytok, strukturna pereoriientatsiia [Restaurant business Ukraine: market transformation, innovative development, structural reorientation]. Kyiv: KNTEU, 2007.
Piatnytska, H., Hryhorenko, O., and Naidiuk, V. "Innovatsiinyi potentsial rozvytku pidpryiemstv restorannoho hospodarstva v Ukraini" [The innovative potential of enterprises restaurant business in Ukraine]. Tovary irynky, no. 2 (2013): 29-43.
Sokolovska, Z. M., and Klepikova, O. A. Prykladni modeli sys-temnoi dynamiky [Application of system dynamics models]. Odesa: Astroprynt, 2015.
Shrayber, T. Dzh. Modelirovaniye na GPSS [Simulation on GPSS]. Leningrad : Mashinostroyeniye, 1980.
Sokolovska, Z. M., and Klepikova, O. A. Kompiuterne modeliu-vannia skladnykh ekonomichnykh system [Computer simulation of complex economic systems]. Odesa: Astroprynt, 2011.
Tsisar, I. F. Modelirovaniye ekonomiki v Ithink_Stella. Krizisy, nalogi, informatsiya, banki [Simulation economy Ithink_Stella. Crises, taxes, information banks]. Moscow: DIALOG_MIFI, 2009.
Warren, K. Strategic Management Dynamics: London Business School, John Wiley&Sons Ltd., 2014.
УДК 37.018
АКТУАЛЬН1 ПРОБЛЕМИ Ф1НАНСУВАННЯ OCBITHbOl ГАЛУЗ1УКРА1НИ
© 2016 Комарова о. а.
УДК 37.018
Комарова О. А. Актуальн проблеми фшансування освгшьоТ галузi УкраУни
Метою cmammi е узагальнення проблем фшансування заклад'в освти р/зних титв та визначення можливих натдшв збереження негативных рис полтики ф/нансування освти. На тдставi анал/зу статистичноï iнформацИ' щодо обсяг/в ф/нансування освтньоÏ галузi сформульовано ви-сновок про панування залишкового принципу ф/нансування заклад'в освти р/зних титв та перетворення ïx бюджет'в у бюджети «виживання». Встановлено, що в умовах обмеженостi державних асигнувань в освтню галузь актив/зуеться комерщйна д'тльтсть навчальних заклад'ю, що перетворюе ху повнощнних суб'ект'в ринкових в'дносин iнадае ÏMхарактернихрисвиробничихтдприемств. Виявлено ключовi проблеми ф/нансування дошкшьно!, загально'1 середньо'1, професшно-техтчно'i та вищоï освти та сформульовано наслдки подальшого недоф/нансування освтньо'i галузi. Перспективою подальших досл/джень у даному напрямi е розробка нового оргашзацшно-економ/чного мехатзму формування освтнього потенц/алу сустльства.
Кпючов'1 слова: освта, ф/нансування освти, залишковий принцип ф/нансування, позабюджетш джерела ф/нансування. Табл.: 2. Ббл.: 12.
Комарова Ольга Альберт'юна - доктор економ/чних наук, професор, професор кафедри ф'шанав та планування, К'ровоградський нацюнальний техтчний ушверситет (пр. Ушверситетський, 8, К/ровоград, 25006, Укра'ша) E-mail: komarova-o.a@mail.ru
УДК 37.018
Комарова О. А. Актуальные проблемы финансирования отрасли образования Украины
Целью статьи является обобщение проблем финансирования образовательных учреждений разных типов и определение возможных последствий сохранения негативных черт политики финансирования образования. На основании анализа статистической информации относительно объемов финансирования образовательной отрасли сформулирован вывод про господство остаточного принципа финансирования образовательных учреждений разных типов и преобразование их бюджетов в бюджеты «выживания». Установлено, что в условиях ограниченности государственных ассигнований в образовательную отрасль активизируется коммерческая деятельность учебных заведений, преобразующая их в полноценных субъектов рыночных отношений и придающая им характерные черты производственных предприятий. Определены ключевые проблемы финансирования дошкольного, общего среднего, профессионально-технического и высшего образования, сформулированы последствия дальнейшего недофинансирования отрасли образования. Перспективой дальнейших исследований в данном направлении является разработка нового организационно-экономического механизма формирования образовательного потенциала общества. Ключевые слова: образование, финансирование образования, остаточный принцип финансирования образования, внебюджетные источники финансирования. Табл.: 2. Библ.: 12.
Комарова Ольга Альбертовна - доктор экономических наук, профессор, профессор кафедры финансов и планирования, Кировоградский национальный технический университет (пр. Университетский, 8, Кировоград, 25006, Украина) E-mail: komarova-o.a@mail.ru
UDC 37.018
Komarova O. A. Actual Problems of Financing the Education in Ukraine
The article is aimed at generalizing the problems of financing the educational institutions of different types and determining possible impacts when preserving negatives in the education financing policy. On analyzing statistical information concerning the amounts of financing the education sector, a conclusion has been made about the dominance of residual principle of financing in terms of educational institutions of different types and the conversion of their budgets into the «surviving» budgets. It has been determined that, under conditions of limited public spending for the education sector, commercial activities by the educational institutions are intensified, which transforms them into full-fledged subjects of market relations and imposes on them characteristic features of industrial enterprises. The core problems of financing the pre-school, general secondary, vocational and higher education have been identified, effects of further under-funding the education sector have been formulated. The prospect of further research in this area is developing a new organizational-economic mechanism for establishing the educational potential of society.
Keywords: education, financing of education, residual principle of financing the education, extrabudgetary sources of financing. Tabl.: 2. Bibl.: 12.
Komarova Olga A. - D. Sc. (Economics), Professor, Professor of the Department of Finance and Planning, Kirovograd National Technical University (8 Universytetskyi Ave., Kirovograd, 25006, Ukraine) E-mail: komarova-o.a@mail.ru
Сучасний свГт, включаючи Украшу, вже вступив в постiндустрiальну епоху, основною ознакою яко'1 е перетворення знань та шформаци в основний засiб суспкьного розвитку. Збуваеться передречення Ф. Бекона - знання набувае характеру сили. 1сторичний досвiд розвитку людсько'1 цившзаци у другiй половинi ХХ1 столГття показав, що розвинутий освiтнiй потенщ-ал е запорукою науково-технiчного прогресу в будь-якш краМ. Зокрема, в таких крашах як США, Великобри-танiя, Японiя освiтi надавалась всебiчна пiдтримка на державному рiвнi i саме цi кра'1ни сьогоднi е лидерами за рiвнем технологiчного розвитку. Освгга е однiею з найбкьш суттевих та динамiчних елементiв сощально'1 iнфраструктури. У системi освiти нагромаджуються, систематизуються, обробляються та цкеспрямовано iз поколiння в поколiння розповсюджуються знання, на-бутi людством за багато тисячолпъ. У сучасних умовах значно шдвищуеться роль освiти в забезпечент як до-бробуту окремо'1 людини, так i соцiально-економiчного розвитку держави. Тому рiвень доступностi освiти, можливкть одержання кожним громадянином якiсних освГтнГх послуг е основним чинником, що визначае рь вень розвитку суспкьства. У зв'язку з цим питання фГ-нансового забезпечення освиньо! галузi е найактуальш-шими з точки зору забезпечення реалГзацГ1 прав грома-дян на освiту та шдвищення и якостi.
Постiйний монiторинг науково-дослГдницьких публiкацiй, якi стосуються рiзних аспекйв фшансуван-ня освiти, виявив, що е низка дослГдниюв, якi роблять вагомий внесок у вивчення зазначеного питання. Зо-крема, в роботах Р. I. Капелюшникова обгрунтовуеться доцiльнiсть зростання обсяпв фiнансування освiти ви-ходячи з теорГ1 людського капiталу. Вiн зазначае: «Ви-годи вiд iнвестицiй в людськш потенцiал рiзноманiтнi. Вони можуть бути як грошовими, так i негрошовими, носити як споживчий, так й швестицшний характер, дiставатися як самим його носшм, так i третiм особам або всьому суспкьству в цкому» [1, с. 3]. Аналопчну точку зору висловлюють I. Б. Жиляев, В. В. Ковтунець, М. В. Сьомкш, зауважуючи, що в крашах з розвинутою економжою державш витрати на освiту е значними i постiйно зростаючими, осккьки державна освiтня по-лiтика цих кра"1н грунтуеться на визнаннi, що чим кра-ща освiтня та професшна пiдготовка робочо"1 сили, тим значнша 11 роль у виробнищга, тим менше в краши сощальних проблем, пов'язаних iз безробiттям, бГдшс-тю, злочиннiстю тощо [2, с. 68]. На необхГдностГ транс-формацГ1 фiнансово-економiчного механiзму освГтньо1 галузi наголошувалося в роботах В. П. Андрущенка, Т. В. Андрущенко та В. Л. Савельева, яю пiдкреслюють, що важливою умовою шдтримки i забезпечення нормального розвитку освиньо! сфери Украши е система 11 фшансування. Вiд вдало'1 побудови системи фшансуван-ня значною мiрою залежить успГх у здiйсненнi освГтньо1 полiтики [3, с. 131]. При цьому вказаш автори концен-трують увагу на питаннях фшансування вищо'1 освiти, зазначаючи, що мета сучасного етапу реформування системи освГти - створити гнучкий, вГдкритий мехашзм фiнансування, здатний забезпечити: шдйом Украши у сферi вищо'1 освiти та 11 стiйкий розвиток; економiчний
пiдйом, соцiальну i професшну мобiльнiсть та гiдний рi-вень життя людей [3, с. 133].
Водночас залишаеться недостатньо розробленим комплексний шдхГд до виявлення проблем фшансування освито! сфери, тому сучасш особливостi та тенден-цГ1 фшансування закладiв освiти е предметом гострих дискусiй у наукових та урядових колах г потребують по-дальшого дослГдження, уточнення Г доповнення.
Метою статтГ е узагальнення проблем фшансування закладГв освГти рГзних тишв та визначення мож-ливих наслГдюв збереження негативних рис полГтики фшансування освГти.
Розвиток ринкових вГдносин спричинив суттевий вплив на освиню сферу. Це виявляеться в:
+ комерщалГзаци освГтнГх послуг та посиленнГ диференщаци можливостей "1х одержання рГз-ними соцГальними прошарками населення; + диверсифжаци навчальних закладГв та поглиб-ленш 1х диференцГацГ1 за формами Г методами навчання внаслГдок розвитку приватного сектора освГти;
+ перетвореннГ студентГв та учнГв Гз об'ектГв навчання в суб'екти договГрних вГдносин внаслГ-док розвитку ринку платних освГтнГх послуг.
Поширення ринкових вГдносин на освГтню сферу, яка довгий час була державною Г функцюнувала на засадах надання безоплатних освГтнГх послуг, зумовлюе необхГднГсть по новому оцшити проблему 11 фшансування.
ВГдповГдно до ЗаконГв Украши «Про освГту», «Про дошкГльну освГту», «Про загальну середню освГту», «Про професшно-техшчну освГту» та «Про вищу освГту» фГ-нансовий механГзм освГти грунтуеться на засадах багато-канальностГ, надання навчальним закладам прав на за-лучення позабюджетних коштГв. Проте дшчий механГзм фГнансування освГти е досить недосконалим, що виявляеться в стгйкому формуваннГ дефицитного бюджету освГт-ньо1 галузГ, вГдсутностГ механГзмГв публГчного контролю за сферою фГнансування освГти, прийнятт фГнансових рГ-шень без участГ безпосереднГх ГнвесторГв освиньо! галузГ -платниюв податкГв, споживачГв освГтнГх послуг.
ОбмеженГсть фГнансування освГтньо1 галузГ до-цГльно розглядати в двох аспектах: у ккьюсному - як дефщит державних асигнувань на освГту; в яюсному -як неефективний розподГл державних ГнвестицГй мГж ланками освгшьо1 системи Г навчальними закладами та як неефективне використання бюджетних коштГв на мГсцевому рГвнГ та рГвш навчальних закладГв.
Проблеми державного фГнансування освГти обу-мовленГ, насамперед, недотриманням правових норм. При формуваннГ державного бюджету не враховуються гарантГ1 держави щодо фГнансування освГти в розмГрГ, не меншому 10 % нацюнального доходу (ст. 61, п. 2 Закону Украши «Про освГту»). Тим самим Ггноруеться прюри-тетшсть освГти, закршлена у ст. 4 того ж Закону.
Масштаби державного фГнансування освГти е значною мГрою реальним виразом освГтньо1 полГтики. Однак аналГз статистичних даних показав, що освГтня галузь в Украши фшансуеться за залишковим принципом, що
yнеможливлюe реалiзацiю прiоритетних завдань освп-ньо'1 полiтики щодо змiцнення матерiально-технiчного та кадрового потенцiалy галyзi, оновлення змкту на-вчання. Так, до 2000 р. державш видатки на освпу мали тенденцiю до щорiчного скорочення: за 1995-2000 рр. вони зменшилися з 5,4 % вц ВВП до 4,2 %. Починаючи з 2001 р., витрати на освпу по вцношенню до ВВП почали зростати i досягли y 2014 р. б,42 %. Сьогодш потреби освпньо'1 галyзi задовольняються за рахунок державних коштiв лише на б4 % вiд встановленого законодавством рiвня, тобто для забезпечення розширеного вцтворен-ня освiтнього потенцiалy суспкьства цi витрати необ-хiдно збкьшити на Зб % (табл. 1).
Внаслцок недофiнансyвання освiти бюджети на-вчальних закладiв перетворюються на бюджети виживання, а не розвитку. Практика св^дчить, що 90 % державних видатюв спрямовyeться на заробiтнy плату, оплату енерго-, тепло- та водопостачання, сти-пендiальне забезпечення та харчування. На розвиток навчальних закладiв залишаeться 10 %.
Витрати на освпу значно диференцiйованi за ïï типами. Так, переважна частка державних видатюв на освь ту спрямовyeться на загальну середню освiтy. У 2014 р. частка витрат на останню становила 42,3 % до видатюв на галузь проти 14,9 % - на дошюльну освпу, 5,8 % - на професшно-техшчну освпу, 28,5 % - на вищу освпу Це зумовлено переважанням контингенту учшв загально-освпнк навчальних закладiв (ЗНЗ) над контингента-ми учшв i студенпв в шших ланках освiтньоï системи. Необхiдно вцзначити, що протягом 2000-2014 рр. y стрyктyрi видаткiв на освiтy вцбувся 1х перерозподк на користь дошккьно'1 та загально'1 середньо'1 освiти: якщо за даний перiод частка витрат на дошккьну освiтy зро-сла з 11,1 % (до видатюв на галузь) до 14,9 %, на загальну середню освпу - з Зб,2 % до 42,3 %, то на професшно-техшчну та вищу освпу скоротилась вцповцно з б,1 % до 5,8 % i з 32,3 % до 28,5 %.
Незважаючи на зростання державних асигнувань на освпу з 7085,5 млн грн y 2000 р. до 717б7,9 млн грн y 2014 р., тобто на б4б82,4 млн грн, або в 10,1 разу, '1х обсяг продовжye залишатись незадовкьним по вцношенню
Таблиця 1
Динамка фшансування освiти в yKpaÏHi
показник PÍK
2000 2005 2010 2014
Видaтки нa оcвiтy:
млн грн 70S5,5 26S01,S 79S26,0 71767,9
% до зaгaльниx видaткiв бюджету 14,7 1S,1 21,1 19,7
% до ВВП 4,2 6,1 7,1 6,4
у тому чиш видaтки нa:
- дошшьну оcвiтy
млн грн 7S9,0 2940,7 1023S,3 10719,5
% до зaгaльниx видaткiв бюджету 1,6 2,0 2,7 2,9
% до ВВП 0,5 0,7 0,9 1,0
% до видaткiв нa гaлyзь 11,1 11,0 12,S 14,9
- зaгaльнy cередню о^пу
млн грн 2564,6 1115S,S 32S52,4 30369,0
% до зaгaльниx видaткiв бюджету 5,3 7,4 S,7 S,3
% до ВВП 1,5 2,5 3,0 2,7
% до видaткiв нa ™узь 36,2 41,6 41,2 42,3
- профеciйно-теxнiчнy оcвiтy
млн грн 429,1 1749,9 5106,2 4194,2
% до зaгaльниx видaткiв бюджету 0,9 1,1 1,4 1,2
% до ВВП 0,3 0,4 0,5 0,4
% до видaткiв нa гaлyзь 6,1 6,5 6,4 5,S
- вищу оcвiтy
млн грн 22S5,5 7934,1 2499S,4 204S3,0
% до зaгaльниx видaткiв бюджету 4,7 5,7 6,6 5,6
% до ВВП 1,3 1,S 2,3 1,S
% до видaткiв нa гaлyзь 32,3 29,6 31,3 2S,5
<
CQ О О
<
S
Ш
Джерело: cклaдено 3a дaними [4, c. 3].
до масштабiв дшльносп освиньо! галузi та И потреб. За таких обставин ускладнюеться оновлення матерiально-техшчно! та дослцно-експериментально! бази, унемож-ливлюеться покращення матерiального стимулювання педагогiчних i науково-педагопчних кадрiв, звужуються можливостi проведення фундаментальных дослiджень, наукових конференцiй та семiнарiв.
У розвинених кра'1нах свiту обсяги державного фшансування освiти значно перевищують вiтчизнянi. Бiльшiсть кра'1н свiту швестують в освiту з урахуванням державних i приватних iнвестицiй близько 5,7 % !х ВВП. Так, у 2008 р. найвищий рiвень цих витрат вiд ВВП був у Норвеги (7,3 %), Дани (7,1 %). У груш кра!н «Велико! ам-ки» лiдирують США - 7,2 %, Францш - 6 %, 1талш - 4,8 %, Шмеччина - 4,8 % та Япошя - 4,9 % ВВП [5, с. 60].
Aналiз обсягш фшансування освиньо! галузi засв1д-чуе наявшсть дисбалансу мiж обсягом завдань, яю висуваються до не! в умовах iнформатизацi! суспкьства, та обсягами державних асигнувань на ре-алiзацiю цих завдань: зростають вимоги щодо змiсту та якостi навчання, кв^фжацшного рiвня викладацьких кадрiв, матерiально-технiчного забезпечення навчально-го процесу.
Обсяги фшансування освiти, що видкялися державою останнiми роками, не могли забезпечити 'й мшмаль-них потреб щодо збереження потенщалу галузi та надання рiвного доступу до освггнк послуг. Незадовкьний рiвень фiнансування освiтньо! галузi призводить до зниження рiвня доступностi освiти для рiзних верств населення та поглиблення нерiвностi освiтнiх можливостей. Таким чином, в умовах дефщиту бюджетних асигнувань на освiту ускладнюеться реалiзацiя конституцшного права грома-дян на !! одержання на безоплатнiй основ1
Суттеве недофiнансування освiтньо! галузi при-звело до поглиблення багатьох негативних явищ i тен-денцiй, яю уряд намагався подолати чисельними реформами. Проте щ реформи, будучи змктовними, не могли бути реалiзованими через жорсткi ресурснi обмеження. Внаслцок цього у суспiльствi сформувалася недовiра щодо якiсних перетворень в освгтнш сферi.
В умовах економiчно! нестабкьност актуальною проблемою державного фiнансування освпи е в^сут-нiсть прозоростi, мошторингу та вiдповiдальностi за надходження асигнувань навчальним закладам. Це зу-мовлено тим, що сьогодш Мiнiстерством освпи i науки Укра!ни суворо контролюеться цкьове використання бюджетних асигнувань, але законодавством не визна-чений жодний державний орган, який би контролював своечаснiсть державних надходжень та вiдповiдав за !! порушення. Отже, законодавством регламентуються санкци ткьки у випадку нецкьового використання кош-тiв навчальними закладами.
Зарубiжний i вiтчизняний досвiд свiдчать, що, не-залежно вiд типу економiчноl системи, головним дже-релом фшансування освiти е держава. Це зумовлено двома причинами: по-перше, обов'язки шклування про свое теперiшне та майбутне покладеш саме на державу; по-друге, швестици в освiту е найбкьш ризикованими
капiталовкладеннями i тому е непривабливими для приватних iнвесторiв.
За радянських часiв основним i единим монопо-лiстом в галузi освiти була держава, яка гарантувала без-оплатнiсть освiти. Проте така безоплатшсть не носила (i не носить) абсолютного характеру. Адже кожний член суспкьства робить свш внесок у фшансування освiти через сплату податюв. Основною перевагою однока-нального бюджетного фiнансування освiти було надання рiвного доступу до освпи для дiтей i молодi незалеж-но вiд матерiального стану !х батькiв.
Hеобхiдно вiдзначити, що в розвинених кра!нах вiдсутня принципова вцмшшсть мiж держав-ними та приватними навчальними закладами: держава бере участь у фшансуванш навчальних закла-дiв вск форм власностi. При цьому розмiри фшансуван-ня визначаються рiвнем навчання [5, с. 60]. У США при визначенш обсягiв державних асигнувань на ушверси-тетську освпу також враховуються рiвень наукових дослцжень. У зв'язку з цим посилюеться конкурентна боротьба унiверситетiв за одержання бюджетних асигнувань, кафедр - за залучення найкращих студентiв, студенпв - за вступ до найпрестижнших унiверситетiв, а потiм - за стипенди.
В Укра!нi в умовах обмеженого державного фшансування освиньо! галузi виникла потреба пошуку нового мехашзму Н фiнансового забезпечення. Таким меха-нiзмом стало поеднання державних i позабюджетних джерел фшансування освти.
На перший погляд, заклади освии не мають шчого спкьного з ринком, тому що е некомерцшними оргаш-зацiями. 1х основним завданням вiдповiдно iз Законом Укра!ни «Про освiту» е iнтелектуальний, культурний, духовний, соцiально-економiчний розвиток сусп!льства, а не одержання матерiальноl вигоди. Проте зростання позабюджетних коштiв за рахунок нарощування обсяпв платного навчання та залучення в господарськш обсяг майна (оренда примщень навчальних закладiв) перетворило навчальш заклади в суб'екти ринкових вiдносин. Тому не можна однозначно оцшювати процеси позабю-джетно! дiяльностi навчальних закладiв. З одного боку, така дiяльнiсть, будучи вагомим джерелом фшансових ресурсiв, сприяе шдтримщ фiнансового стану системи освiти та забезпечуе розвиток !! потенцiалу. З шшого боку, розвиток комерцiйно! дiяльностi навчальних за-кладiв та зростання частки позабюджетних надходжень суперечать некомерцшному характеру освиньо! сфери, закрiпленому законодавством. На наш погляд, комер-цшну дiяльнiсть, яку ведуть сучаснi навчальш заклади, можна вцнести до виробничого шдприемства.
Як вiдомо, ознаками виробничого тдприемства е: визначення номенклатури товарiв, послуг; виявлен-ня потреби у товарах, послугах; оформлення договору з покупцем товарiв, послуг; здшснення самого вироб-ництва, послуг; залучення до свое! дiяльностi стороннiх органiзацiй та ойб, якщо окремi роботи неможливо ви-конати власними силами.
Зазначеш ознаки характернi й для навчальних за-кладiв, яю надають платнi освiтнi послуги, зокрема:
+ навчальний заклад визначае потреби регюну та населення в конкретному видГ освпнГх послуг та здГйснюе лщензування вГдповГдних освпнГх послуг згГдно з «Положенням про лГцензування навчальних закладГв», затвердженим постано-вою КабГнету ММстрГв Украши вГд 12 лютого 1996 р. № 2000; + при наданнГ платних освпнГх послуг навчальним закладам укладаеться договГр з !х одержувачем; + навчальнГ заклади забезпечують оргашзацш навчального процесу з метою надання яюсних освпнГх послуг, що вГдповГдають державним стандартам освГти; + навчальнГ заклади можуть залучати за необхГд-ностГ фахГвцГв з метою покращення яюсних Г кГльюсних показниюв кадрового забезпечення вГдповГдно до вимог щодо забезпечення навчальних закладГв педагопчними та науково-педагогГчними кадрами певного рГвня квалГфР кацГ1 (для забезпечення навчального процесу кадрами).
НеобхГдно вГдзначити, що кожна складова система освГти мае сво1 особливостГ та проблеми фшансового забезпечення.
ФГнансування середньо1 освГти в УкраМ здш-снюеться за рахунок коштГв, якГ видГляються з державного бюджету вГдповГдно до нормативГв для територГ1 на одного учня. 1нстанцГ1, яким делегована функцш безпосереднього розподГлу бюджетних коштГв Г контролю за наданням державних послуг з освГти, -районш або мГсцевГ органи влади Г управлГння освпою [6]. Отже, фГнансування середньо1 освГти здшснюеться з бюджетГв, що формуються на трьох рГвнях: державному, обласному та районному. Практика свГдчить, що пере-важна частина бюджету середньо1 освГти формуеться на регГональному рГвш.
Джерелами фГнансування дошкГльно1 освГти е: кошти державного Г мГсцевого бюджетГв, шдприемств Г плата батькГв. Частка плати батьюв у загальному обсязГ фГнансування дошкГльно1 освГти мае становити 15-20 % [7, с. 181]. Однак хрошчна нестача бюджетних коштГв зу-мовлюе стшке 11 зростання.
МеханГзм фГнансування середньо1 та дошкГльно1 освГти е механГзмом «виживання»: дефщит бюджетних асигнувань коливаеться за рГзними регГонами в межах 10-20 %. Така ситуацш суперечить ст. 67 Закону Украши «Про мГсцеве самоврядування в УкраМ», в яюй зазнача-еться: «Держава фГнансуе у повному обсязГ здГйснення органами мГсцевого самоврядування наданих законом повноважень органГв виконавчо1 влади. Кошти, необ-хГднГ для здГйснення органом мГсцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в закон Украши про Державний бюджет Украши» [8].
Проте фактичш асигнування державного бюджету на дошкГльну та загальну середню освпу надходять не в повному обсязГ, внаслГдок чого гальмуеться виконання державних програм.
Загальна середня освпа Украши фГнансуеться через бюджети мГсцевих органГв влади за рахунок закрш-
лених за мГсцевими бюджетами доходГв державного бюджету (так званий «кошик доходГв № 1»), яю розщеп-люються у фГксованГй пропорцГ1 мГж субцентральними рГвнями суспГльного управлГння та дотацш з державного бюджету. Однак у Бюджетному кодексГ Украши вГд-сутнГй однозначний розподк повноважень щодо видат-кГв на освпу на районному рГвнГ. ВнаслГдок цього поси-люеться диференцГйований шдхГд щодо фГнансування середнГх закладГв освГти.
МожливостГ мГст та районГв щодо компенсацГ1 дефГциту державних асигнувань на загальну середню освпу е обмеженими. На законодавчому рГвш не визна-чено частку мГсцевих бюджетГв у фшансуванш освГти за рахунок власних коштГв. Як правило, допомогу сво1м школам надають мГста, якГ мають значш надходження в бюджет за рахунок мГсцевих податюв Г зборГв. МГста, якГ дбають про збереження та примноження власного освпнього потенщалу, змушенГ скорочувати ГншГ видат-ки, у тому числГ й сощального призначення.
ЗагальнГ середнГ освГтнГ заклади державно1 та ко-мунально1 власностГ працюють вГдповГдно до рГч-ного кошторису щомГсячних доходГв та видатюв. Проте в умовах недофГнансування освГти цей кошторис мае «скорочений» вигляд: держава за нормами законо-давства не може затвердити дефщитний бюджет, Г тому в кошторисГ вГдображаються видатки за захищеними статтями - заробпна плата, вГдрахування до державних фондГв, комунальш послуги. У рядках, призначених для вГдображення витрат на поточний ремонт обладнання, швентарю та будГвель, придбання предметГв постачання Г матерГалГв, утримання бюджетних установ тощо, зали-шаеться порожне мГсце. Складаеться враження, що таю витрати загалом вГдсутнГ. НасправдГ ж цГ витрати фГнан-суються за кошти батьюв Г спонсорГв.
Диференщаци навчальних закладГв сприяе Г фор-мування бюджету на освпу, у тому числГ й на загальну середню зверху - вниз, тобто обласний бюджет доводить суму бюджету до району, де вГдбуваеться розподк видатюв на школи. При цьому навчальнГ заклади зали-шаються незадшними в формуванш бюджету на освГту. За таких обставин видатки на освпу формуються, орГен-туючись на видатки минулого року.
Недосконалим е Г мехашзм фГнансування про-фесшно-техшчно1 освГти. ВГдповГдно ст. 5 Закону Укра1-ни «Про професГйно-технГчну освГту» «професГйно-технГчна освГта здобуваеться громадянами Украши у державних Г комунальних професГйно-технГчних на-вчальних закладах безоплатно, за рахунок держави». При цьому ст. 50 цього ж Закону затверджено норма-тивний принцип фГнансування професГйно-технГчно1 освГти та зазначено, що «встановленГ нормативи фГнан-сування е гарантованою межею, нижче яко1 не може здГйснюватися фГнансування пГдготовки робГтникГв у професГйно-технГчних навчальних закладах» [9]. Про-те фактичнГ нормативи фГнансування професГйно-тех-нГчних навчальних закладГв (ПТНЗ) встановлюються на такому мГнГмальному рГвнГ, що не дозволяе оновлювати матерГально-технГчну базу вГдповГдно до вимог робото-давцГв щодо якостГ навчання та рГвня практичних умГнь;
шдвищувати заробГтну плату викладачiв i майстрiв ви-робничого навчання.
У радянський перiод у фшансуванш професгйно-технiчно! освiти активну участь брали роботодавщ. На них припадало 60 % вГд загальних iнвестицiй на шдготов-ку робиничих кадрiв. Нинi ж вiдсутнiй ефективний меха-нiзм взаемодГ! ПТНЗ з пгдприемствами. Водночас у всГх розвинутих кра!нах е поширеною практика щодо багато-канального i багаторiвневого фшансування професГйно-технiчно! освiти або за рахунок обов'язкових вiдрахувань з доходiв пiдприемств. Наприклад, у ФранцГ! шдприем-ства вiдраховують на професiйно-технiчну освпу 17,96 % вiд суми сво!х доходiв, аналогiчно у АвстрГ! - 22,26 %, а у Шмеччиш функцюнуе система двоканального фшан-сування (55 % витрат з державного фшансування та 44 % приватних витрат вГд загального фГнансування профе-сiйно! освiти i навчання) [10, с. 208-209].
ВГдповГдно до п. 1 ст. 71 Закону Укра!ни «Про вищу освпу» фiнансування вищих навчальних закладiв (ВНЗ) здiйснюеться за рахунок коштГв державного бюджету на умовах державного замовлен-ня на оплату послуг з подготовки фахiвцiв, наукових i науково-педагогiчних кадрiв та за рахунок шших дже-рел, не заборонених законодавством, з дотриманням принцишв цГльового та ефективного використання коштГв, публiчностi та прозоростi у прийнятт рiшень. При цьому в пункт 7 цiе! ж стати зазначаеться, що до фшансового плану (кошторису) вищого навчального закладу обов'язково включаються витрати, пов'язаш з розвитком матерiально-технiчноl та лабораторно! баз, iз забезпеченням лiцензованими програмними продуктами для провадження освпньо! та науково! дiяльностi, а також з проходженням виробничих i переддипломних практик здобувачами вищо! освiти [11].
Аналiз статистичних даних свiдчить, що обсяги фь нансування вищо! освiти за рахунок мксцевих бюджетiв, органiв державно! влади та юридичних осiб е незнач-ними. Так, у 2014 р. за рахунок коштГв мiсцевих бюдже-тiв навчались 27,8 % студенпв ВНЗ, органiв державно! влади та юридичних ойб - 0,1 % (табл. 2).
Практика показуе, що мiсцевi бюджети асигнують кошти тГльки на утримання студентсько! полiклiнiки.
При цьому керiвництво ВНЗ не мае повноважень, по-кращувати забезпеченiсть студентсько! полжлшжи об-ладнанням та лжами за рахунок позабюджетних коштiв у зв'язку ш забороною Бюджетного кодексу Укра!ни на змiшування бюджетiв двох рiвнiв.
Актуальною проблемою залишаеться обмеже-нiсть автономГ! навчальних закладiв. Наприклад, державш ВНЗ позбавленi можливостГ розпоря-джатися коштами, одержаними за рахунок шдготовки фахiвцiв на контрактнiй основГ та науково-технiчно! дЬ-яльностГ. Щ кошти класифГкуються як спецГальнГ кошти, !х використання цГлком обмежене Казначейством. КрГм того, якщо керГвництво ВНЗ вирГшило здГйснити ремонт примщень, будГвництво споруд за рахунок позабюджетних коштГв, воно обмежуеться можливГстю спГвпрацГ лише з одним посередником. Адже вГдповГдно до Тимчасового положення «Про закушвлю товарГв, ро-бГт Г послуг за державнГ кошти», затвердженим Кабше-том МГнГстрГв Укра!ни вГд 28 березня 2008 р. № 274, на-вчальнГ заклади державно! форми власностГ «зобов'язанГ здшснювати на тендернГй основГ закупГвлГ товарГв, робГт Г послуг, ..., за умови, що вартГсть закупГвлГ товару (товарГв), послуги (послуг) становить не менше 100 тис. грн, а робГт - 300 тис. грн» [12]. Зпдно з цим положенням державнГ навчальш заклади не мають права роздГляти роботи мГж юлькома пГдприемствами Г зобов'язанГ орГ-ентуватися на одного посередника. ВнаслГдок таких об-межень вартГсть витрат на певш закупГвлГ товарГв, робГт Г послуг значно пГдвищуеться. ВНЗ не мають також права шдвищувати заробГтну плату сво!м ствробиникам за рахунок позабюджетних коштГв: !! розмГри встановлю-ються тГльки урядовими постановами.
ВИСНОВКИ
Таким чином, основними негативними рисами су-часно! полГтики фшансування освии е:
^ обмеженГсть державного фшансування освГти, неузгодженГсть обсягГв державних асигнувань з прГоритетними завданнями розвитку освГтньо! галузГ;
^ низька гнучюсть фГнансового механГзму вна-слГдок використання методГв жорсткого нормативного фшансування;
Таблиця 2
Розподiл студентiв ВНЗ УкраТни за джерелами фiнансування Ух навчання
Показник Навчальний р1к
2000/2001 2010/2011 2014/2015
Осiб % Оаб % Оаб %
Чисельысть студентiв - усього 1 930 945 100 351 444 100 251 271 100
у тому чиш навчалися за рахунок:
державного бюджету 924 803 47,89 127825 36,3 87 929 35,0
мкцевих бюдже^в 65 295 3,38 76 520 21,8 69 917 27,8
органiв державно! влади та юридичних оаб 23 557 1,23 250 0,1 147 0,1
фiзичних осiб 917290 47,50 146 849 41,8 93 278 37,1
<С
т о о
<
О ш
Джерело: складено та розраховано за даними [4, с. 10].
+ формальний характер автономГ1 навчальних за-кладГв через обмеженГ можливостГ щодо розпо-рядження власними позабюджетними коштами; + вГдсутнГсть можливостГ маневру фшансови-ми ресурсами залежно вГд наявних потреб Г завдань внаслГдок необхГдностГ дотримання принципу 1х цГльового використання; + визначення обсяпв фГнансування за принципом покриття мшГмальних витрат (заробГтна плата та комунальнГ послуги) та принципом «вГд досягнутого рГвня» (визначення обсягу ви-даткГв на рГвнГ не нижче минулих рокГв).
Основним наслГдком збереження зазначених нега-тивних рис полГтики фГнансування освГти можуть стати: + посилення вГдтоку педагогГчних кадрГв вищо1
квалГфГкацГ1 Гз системи освГти; + остаточна руйнацш навчально-методичноТ бази навчальних закладГв, адже протягом останнГх рокГв вона майже не вГдновлювалася; + деформацш цГннГсно-мотивацГйних орГентацГй педагогГчних Г науково-педагогГчних кадрГв вна-слГдок 1х переходу на бкьш низький сощальний щабель через мГзернГсть оплати працГ; + звуження можливостей шдвищення квалГфГ-кацГ1 та перепГдготовки педагогГчних кадрГв, погГршення рГвня забезпеченостГ методичною лГтературою Г, як наслГдок - зниження рГвня пе-дагогГчно1 майстерностГ педагогГв; + посилення сощальноТ напруги в суспкьствГ внаслГдок поглиблення поляризацГ1 можливо-стей одержання якГсно1 на безоплатно1 освГти рГзними соцГальними прошарками населення; + погГршення якостГ навчання внаслГдок руйнацГ1 кадрового потенцГалу та матерГально-технГчно1 бази навчальних закладГв; + зниження рГвня освГтнього потенцГалу суспкь-ства, що гальмуватиме соцГально-економГчний, науково-технГчний та культурний розвиток держави.
Перспективою подальших дослГджень у даному на-прямГ е розробка нового органГзацГйно-економГчного ме-ханГзму формування освГтнього потенцГалу суспкьства. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Капелюшников Р. И. Сколько стоит человеческий капитал России? : препринт WP3/2012/06 / Р. И. Капелюшников ; Нац. исслед. ун-т «Высшая школа экономики». - М. : Изд. Дом Высшей школы экономики, 2012. - 76 с.
2. Жиляев I. Б. Вища освгга УкраТни: стан та пробле-ми / I. Б. Жиляев, В. В. Ковтунець, М. В. Сьомкш. - К. : Науково-дошдний Ыститут iнформатики i права Нацюнально'Т академП' правових наук Укра'ши, 1нститут вищо''' освiти Нацюнально'Т ака-демп педагогiчних наук УкраТни, 2015. - 96 с.
3. Конституцiалiзацiя освггнього простору ёвропи: аксю-лопчний вимiр / В. П. Андрущенко, Т. В. Андрущенко, В. Л. Савельев. - К. : МП «Леся», 2014. - 460 с.
4. Основы показники дiяльностi вищих навчальних за-кладiв УкраТни на початок 2014/2015 навчального року : статис-тичний бюлетень. - К. : Державний комтет статистики УкраТни, 2015. - 169 с.
5. Чекаловська Г. З. Ефективысть функцюнування ринку ocBiTHix послуг в Укран проблеми та перспективи / Г. З. Чекаловська // Сталий розвиток економки.- 2012.- № 3. - С. 59-64.
6. Закон УкраТни «Про державний бюджет на 2014 рк» вщ 16 ачня 2014 р. № 719-VII // Вiдомостi ВерховноТ Ради (ВВР).-2014. - № 9. - Ст. 93.
7. Коверник Н. В. Оптимальн шляхи фiнансового забез-печення освiти в УкраТш / Н. В. Коверник // Економiчний вкник унiверситету. - Переяслав-Хмельницький : Вид-во Переяслав-Хмельницького державного педагопчного унiверситету iменi Григорiя Сковороди, 2015. - С. 178-183.
8. Закон УкраТни «Про мкцеве самоврядування в Укра-rni» № 280/97-ВР вщ 11.05.97 року (у редакцп вщ 04.04.2016 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov. ua/laws/show/280/97-вр
9. Закон УкраТни «Про професшно-техшчну освггу» вiд 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР (у редакцп вiд 01.01.2016 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov. ua/laws/show/103/98-вр
10. Доля З. В. Яюсть професшноТ освiти в умовах сучас-ностi / З. В. Доля // Бiзнес 1нформ. - 2012. - № 6. - С. 207-209.
11. Закон УкраТни «Про вищу освггу» вщ 1 липня 2014 р. №1556^11-ВР(уредакцПыд13.03.2016р.)[Електронний ресурс].-Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1556-18
12. Тимчасове положення «Про закутвлю товарiв, робiт i послуг за державы кошти», затверджене Постановою Кабше-ту МУс^в УкраТни вiд 28 березня 2008 р. № 274 [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://www.kmu.gov.ua/control/ publish/article?art_id=123028749
REFERENCES
Andrushchenko, V. P., Andrushchenko, T. V., and Saveliev, V. L. Konstytutsializatsiia osvitnyoho prostoru Yevropy: aksiolohichnyi vymir [Constitutialization of European educational space: axiologi-cal dimension]. Kyiv: Lesia, 2014.
Chekalovska, H. Z. "Efektyvnist funktsionuvannia rynku os-vitnikh posluh v Ukraini: problemy ta perspektyvy" [Effectiveness of the educational market in Ukraine: problems and prospects]. Stalyi rozvytok ekonomiky, no. 3 (2012): 59-64.
Dolia, Z. V. "Yakist profesiinoi osvity v umovakh suchasnosti" [The quality of professional education in modern times]. Biznes Inform, no. 6 (2012): 207-209.
Kovernyk, N. V. "Optymalni shliakhy finansovoho zabezpech-ennia osvity v Ukraini" [Best ways to provide financial education in Ukraine]. In Ekonomichnyi visnyk universytetu, 178-183. Pereiaslav-Khmelnytskyi: Vyd-vo Pereiaslav-Khmelnytskoho DPU imeni Hry-horiia Skovorody, 2015.
Kapeliushnikov, R. I. Skolko stoit chelovecheskiy kapital Rossii? [How much does human capital Russia?]. Moscow: ID Vysshey shkoly ekonomiki, 2012.
[Legal Act of Ukraine] (2014).
[Legal Act of Ukraine] (1997). http://zakon4.rada.gov.ua/ laws/show/280/97-вр
[Legal Act of Ukraine] (1998). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/103/98-вр
[Legal Act of Ukraine] (2014). http://zakon2.rada.gov.ua/ laws/show/1556-18
[Legal Act of Ukraine] (2008). http://www.kmu.gov.ua/con-trol/publish/article?art_id=123028749
Osnovni pokaznyky diialnosti vyshchykh navchalnykh zak-ladivUkrainy napochatok2014/2015 navchalnoho roku [Key indicators of higher educational institutions of Ukraine at the beginning of 2014/2015 academic year]. Kyiv: Derzhavnyi komitet statystyky Ukrainy, 2015.
Zhyliaiev, I. B., Kovtunets, V. V., and Syomkin, M. V. Vyshcha osvita Ukrainy: stan ta problemy [Higher education Ukraine: state and problems]. Kyiv: NDIIP NAPrN Ukrainy; Instytut vyshchoi osvity NAPN Ukrainy, 2015.
