CC BY
17
УДК 331.5
ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА В УМОВАХ ДЕЦЕНТРАЛ1ЗАЦ11 ВЛАДИ В УКРАТН!:
ЗДОБУТКИ ТА ЗАГРОЗИ
©2018
РОМАНОВ А. Д.
УДК 331.5
Романов А. Д. Професшна ocBiTa в умовах децентралiзацм влади в YKpaiHi: здобутки та загрози
Метою cmammi е анал'/з та оцнка здобутк/в та загроз розвитку професшноi осв/ти в умовах децентрал/зацИвлади й окреслення напрям/в п'/дви-щення ефективностi управл'шня професшною осв'/тою в УкраЫ. Проанал'/зовано стан розвитку професшноi осв/ти та виявлено певн/ здобутки та загрози розвитку професшноi осв/ти. Об(рунтовано необх/дн'/сть децентрал/зацИ управл'шня освтою i, на основi вивчення заруб'/жного до-св'/ду та системного анал/зу законодавчих iн/ц/атив проф'/льного мн/стерства, запропоновано низку напрям/в тдвищення ефективностi управ-л/ння професшною осв'/тою в УкраЫ (запровадження новоi моделi ф'/нансування; зм'/на системи адмн/стрування професшноi осв/ти; актив/зац/я орган/в мсцевого самоврядуванняз питаньуправл/ння та ф'/нансування професiйно¡осв/ти; розвиток дуальноi форми навчання та '/нш'/). Перспективою подальших досл/джень у цьому напрямi е оц/нювання ф'/нансових i неф'/нансових виг/д в'/д реформування профес/шно'!' осв/ти для прац/вник/в, роботодавц/в, рег/он/в та держави.
Ключовi слова: осв'/та, професшна осв'/та, децентрал/заця управл/ння, багатоканальне ф'/нансування профес/шно'!' осв/ти, дуальна форма навчання. Табл.: 2. Ббл.: 13.
Романов Артур Дмитрович - кандидат економ/чних наук, доцент кафедри менеджменту, М'/жнародниш економiко-гуманiтарний ун'/верситет '/мен'/ академ/ка Степана Дем'янчука (вул. Академ/ка Степана Дем'янчука, 4, Р'/вне, 33027, Украна) E-mail: romanovad@ukr.net
УДК 331.5
Романов А. Д. Профессиональное образование в условиях децентрализации власти в Украине: достижения и угрозы
Целью статьи является анализ и оценка достижениш и угроз развитию профессионального образования в условиях децентрализации власти, а также определение направлениш повышения эффективности управления профессиональным образованием в Украине. Проанализировано состояние развития профессионального образования, выявлены достижения и угрозы развитию профессионального образования. Обоснована необходимость децентрализации управления образованием и, на основе изучения зарубежного опыта и системного анализа законодательных инициатив профильного министерства, предложен ряд направлениш повышения эффективности управления профессиональным образованием в Украине (введение новош модели финансирования; изменение системы администрирования профессионального образования; активизация органов местного самоуправления по вопросам управления и финансирования профессионального образования; развитие дуальнош формы обучения и другие). Перспективош дальнеш-ших исследованиш в этом направлении является оценка финансовых и нефинансовых выгод от реформирования профессионального образования для работников, работодателеш, регионов и государства. Ключевые слова: образование, профессиональное образование, децентрализация управления, многоканальное финансирование профессионального образования, дуальная форма обучения. Табл.: 2. Библ.: 13.
Романов Артур Дмитриевич - кандидат экономических наук, доцент кафедры менеджмента, Международныш экономико-гуманитарныш университет имени академика Степана Демьянчука (ул. Академика Степана Демьянчука, 4, Ровно, 33027, Украина) E-mail: romanovad@ukr.net
UDC 331.5
Romanov A. D. The Vocational Education in the Context of Decentralization of Power in Ukraine: Achievements and Threats
The article is aimed at analyzing and estimating the achievements and threats to the development of vocational education in the context of decentralization of power, defining of directions of improvement of efficiency of administration of vocational education in Ukraine. The status of vocational education development is analyzed, achievements and threats to the development of vocational education are identified. The necessity of decentralization of education administration is substantiated and, on the basis of studying of foreign experience and system analysis of legislative initiatives of the profile ministry, a number of directions of improvement of administration efficiency of vocational education in Ukraine are proposed (introduction of a new model of financing; change of administration system of vocational education; activation of local self-government bodies on administration and financing of vocational education; development of dual form of education and others). Prospect for further research in this direction is to estimate the financial and non-financial benefits of reforming the vocational education for employees, employers, regions, and the State.
Keywords: education, vocational education, decentralization of administration, multichannel financing of vocational education, dual form of education. Tbl.: 2. Bibl.: 13.
Romanov Artur D. - PhD (Economics), Associate Professor of the Department of Management, International Economics and Humanities University Academician Stepan Demyanchuk's Name (4 Academik Stepan Demianchuk Str., Rivne, 33027, Ukraine) E-mail: romanovad@ukr.net
Скорочення чисельност зайнятого населення, безробггтя, трудова мкращя, труднощi у пра-цевлаштуванш молодь рiвень продуктивной пращ, низька заробина плата та в1дсутшсть у потен-цшних пращвнишв професшних навичок i компетен-цш, як потребуе сучасний ринок пращ, створюють перешкоди для економiчного зростання, негативно впливають на рiвень життя населення, обумовлюють виникнення сощально'1 напруги в суспкьствь що, врештьрешт, ставить шд сумшв виконання Страте-
ги' «Украша - 2020» та досягнення Глобальних Цкей Сталого Розвитку в УкраМ.
Враховуючи те, що сучасний ринок пращ ви-сувае тдвищеш вимоги до квалiфiкацiï пращвнишв, а креатившсть, творчий шдид, гнучйсть, мобкьшсть е новими викликами шноващйно!' економши, успш-не працевлаштування вимагае знань та навиюв, що формуються в рамках здобуття професшно'1 освiти, освiти впродовж життя та тдвищення квалiфiкацiï.
В УкраМ проблемам розвитку ринку пращ та управлшня професiйним навчанням присвячеш на-уковi працi провiдних учених-економшпв: Ганнич 6., Грiшновоi О., бфименко Т., Ковтунця В., Олieвськоi М., Петрухи С., Раевнево! О., Сшваковського О., Стадного 6., Шаповалова В., Шарова О. та шших. На-уковцi та практики не лише до^джують внутрiшнiй ринок працi та управлшня професшним навчанням, але й пропонують низку фшансових, правових, ор-ганiзацiйних, соцiальних механiзмiв розвитку про-фесiйного навчання, обгрунтовують, що вагому роль у цьому процеа вщграе децентралiзацiя управлiння, мiжмунiципальне та мiжнародне спiвробiтництво.
Проте, з метою забезпечення для вах жiнок i чоловшв рiвного доступу до недорого! та яшсно! професiйно-технiчноi та вищо! освiти, опанування затребуваних на ринку пращ професшно-техшчних навичок, отримання гiдноi роботи та занять шдпри-емницькою дiяльнiстю [13], варто i далi вивчати пи-тання управлiння професiйним навчанням.
Мета статп - розглянути здобутки та загрози розвитку професшно! освiти в умовах децентралiза-щ! влади ^ на основi вивчення зарубiжного досвiду, окреслити напрями пiдвищення ефективносп управ-лiння професiйною освiтою в УкраМ.
особистого розвитку та активно! громадянсько! по-зици [10].
В Укра'М професiйно-технiчна освiта зазвичай здобуваеться в державних i комунальних закладах освiти (як правило, безоплатно) i забезпечуе здобут-тя професи, готуючи майбутнк фахiвцiв для вичиз-няно! промисловостi, агропромислового комплексу, будiвництва, торпвл^ громадського харчування, сфе-ри послуг, транспорту, житлово-комунального госпо-дарства, зв'язку. И метою е здобуття професи, допро-фесiйна пiдготовка, перепiдготовка та шдвищення квалiфiкацГi для задоволення потреб економки у ква-лiфiкованих i конкурентоспроможних на ринку працi робиниках [6].
У 2016/17 н. р. у закладах освiти рiзноi форми власност навчалося 1721,34 тис. оаб (табл. 1), проте впродовж 2012-2017 рр. !х чисельнiсть зменшилася на 26,99%; мае мiсце i скорочення юлькосп таких за-кладiв освiти.
Окрiм укра'шщв, у нашiй краМ навчаються шо-земнi студенти, i на початок 2017/18 н. р. у коледжах, техшкумах, училищах навчалося 155 шоземних сту-дентiв (у Львiвськiй, Харкiвськiй областях та м. Ки-евi), в унiверситетах, академiях, iнститутах - 48836 осiб [1].
Професшна освiта охоплюе комплекс педа-гогiчних та органiзацiйно-управлiнських за-ходiв, спрямованих на забезпечення оволо-дшня громадянами знаннями, умiннями та навичка-ми певно! професи, розвиток !хньо! компетентностi та професiоналiзму, виховання загально! та фахово! культури та е нев^'емною складовою системи освiти та шституту ринку працi.
Основними ознаками професшно! освiти е фор-мування системи професшно значущих знань, умшь i якостей, форм поведiнки, шдив^уальних способiв виконання професiйноi дiяльностi; психолопчна го-товнiсть до професiйноi дiяльностi; формування цi-лiсного науково-професiйного мислення; розвиток як професшних здiбностей (забезпечення едносп теоретично! та практично! складових), так i особистiс-них якостей (самостшшсть, активнiсть, креативнiсть, моб^ьшсть, комунiкативнiсть). Пiдсумком профе-сiйноi освiти е готовнiсть до виконання обов'язшв; прагнення до професiйного саморозвитку, безпе-рервно! освiти i самоосвiти; формування сощально! та професiйно! позицГ!.
У зарубiжних державах професiйна освiта та професшна шдготовка е невiд'емною частиною без-перервного навчання, охоплюе ва рiвнi квалiфiкацГ!, тiсно пов'язана iз загальною та вищою освiтою. В^д,-повiдно в основi полiтики працевлаштування та со-цiально! полiтики таких держав лежить не лише професшна шдготовка, а й шдвищення конкурентоспро-можносп, дково! активностi та шновацш у контекстi глобалiзовано! економки, а також рiвностi, едностi,
Зазначимо, що в Укра!нi заклади професшно!
освiти мають рiзне спрямування: приблизно
33% - це заклади освiти, яш готують фахiвцiв для промисловосп; 30% - для с1льського господар-ства; майже 17% - для будiвництва, трохи б1льше 7% -для сфери послуг, дещо менше 6% - для торгiвлi та громадського харчування, 5,5% - для транспортно! галуз^ близько 1,3% - для ЖКГ i менше 1% - для сфери зв'язку [6]. Областями-лидерами за юльшстю закладiв освiти е Львiвська, Днiпропетровська та Харювська областi; найменше !х у Чернтвськш, Чер-нiвецькiй та Закарпатськiй областях.
Значну роль у розвитку професшно! освiти вь дiграе Г! фшансування, яке в Укра!нi здiйснюеться за рахунок:
1) кошпв державного бюджету (44% у 2017/ 2018 н. р.);
2) кошпв фiзичних осiб (49,6%);
3) кошпв мiсцевих бюджетiв (6,2%);
4) кошпв юридичних осiб (0,2%).
У рамках децентралiзащ! влади реформування мiжбюджетних вiдносин i бюджетного вирiвнювання у 2016 р. було змшено механiзм фiнансування про-фесiйноi' освiти: таке фiнансування було передано з центрального рiвня на рiвень обласних центрiв i мiст обласного значення (без жодного ресурсу); потiм фшансування було передано на рiвень обласп та мiст обласних центiв. У 2017 р. здшснювалося фiнансуван-ня замовлення на спещальносп загальнодержавного значення у виглядi субвенцiй з державного бюджету мкцевим бюджетам; у 2018 р. передбачено бюджетш
Таблиця 1
Слухачi та студенти навчальних закладiв УкраТни, тис. осiб
Рiвнi професшноТ осв^и за Мiжна-родною стандартною класифiкацicю освiти Тривалiсть навчання Навчальн роки Темпи приросту за п'ять ромв, %
2012/13 2013/14 2014/15 2015/16 2016/17
Пiслясередня не вища освта 2 151,93 148,13 122,43 117,922 106,83 -29,69
Короткий цикл вищо! освiти 2 571,23 567,01 452,29 427,47 408,73 -28,45
Бакалаврат 4 1153,79 1072,19 890,28 855,68 800,45 -30,62
Мапстратура 2 445,12 413,47 346,66 322,12 377,57 -15,18
Докторантура 4 35,45 33,31 30,03 30,31 27,76 -21,72
Усього - 2357,53 2234,12 1841,68 1635,58 1721,34 -26,99
Джерело: складено за [1].
видатки на в^дкриття навчально-практичних центрiв [6]. Результатом таких дш стало зб1льшення витрат на одного учня, який здобувае професiйно-технiчну освь ту, i за рахунок цих ресурсш заклади освiти отримали можливiсть оновити фiзично зношену та морально застар1лу матерiально-технiчну базу.
До шших здобуткiв професiйноi освiти варто вiднести проектну дiяльнiсть мiжнародноi спкь-ноти, громадськостi, роботодавцiв та потенцшних працiвникiв. Так, з метою шдвищення ефективностi професiйного навчання було реалiзовано проект «Де-централiзацiя управлшня професiйним навчанням в Украiнi» за шдтримки Канадського агентства мш-народного розвитку (США), який передбачав упро-вадження механiзмiв децентралiзацГi фiнансового та адмШстративного менеджменту системи профе-сшного навчання; компонентом проекту було нала-годження дiевого партнерства навчальних закладiв з громадами та роботодавцями для впровадження ефективних програм професiйного навчання. 1нший проект - «Навички для працевлаштування. Якiсне навчання, гiдна робота» мае на мет зб1льшення рiвня зайнятост та самозайнятостi чоловiкiв i жшок на ма-лих i середшх пiдприемствах у Кшвськш, Львiвськiй та 1вано-Франшвськш областях [3].
До здобуткш професiйноi освiти Укра!ни також варто взнести запровадження дуально!' фор-ми навчання, яка устшно використовуеться ииш та е сучасною гнучкою формою профе-сiйного навчання на основi тiсноi взаемоди освиньо! та виробничо! сфер з питань пiдготовки квалiфiко-ваних фахiвцiв [7]. З метою подолання розриву мiж теорiею i практикою та пiдготовки кадрiв вкповкно до реальних економiчних умов та потреб роботодав-цiв дуальна форма навчання передбачае збкьшення практичних годин, залучення викладачами шструк-торiв безпосередньо з виробництв, упровадження навчання за блочно-модульним принципом.
Про ефектившсть дуально! форми навчання св1дчить шдвищення якост професiйноí пiдготовки на 12-17%, працевлаштування колишшх учнiв (97%), зменшення витрат на комунальнi послуги та навчаль-нi матерiали в закладах освiти. За даними МШстер-ства освiти i науки Укра!ни, у 2017/18 н. р. елементи дуально! форми навчання запроваджено у 49 закладах професiйно! освiти з 54 робггничих професш у 25 ре-гiонах; до органiзацГ! професшно-практично! подготовки залучено понад 300 роботодавщв [6].
Проте впродовж останн1х роив престижшсть професшно! освiти поступово знижуеться (лише 20% випускнишв шкiл в УкраШ про-довжують навчання в закладах професшно! освiти, проти 40% в европейських кра!нах, а в Чехи, Хорват!!, Австри та Фшлянди цей вiдсоток перевищуе 70%, до того ж, мережа закладiв освiти в нашiй краМ е не-ефективною) [11]; бiльшiсть випускникiв не е кон-курентоспроможними на ринку пращ, тому що мае мкце невiдповiднiсть якостi та напрямiв професшно! подготовки, рiвнiв квалiфiкащí здобувачiв освiти потребам ринку працi та запитам населення [8]; осно-вними джерелами фшансування е бюджетнi кошти та фiнансовi ресурси домогосподарств, тодi як бiзнес е пасивним учасником професшно! подготовки май-бутн1х фахiвцiв; вiдсутнiй зв'язок мiж наукою та ви-робництвом; вiтчизнянiй системi освiти бракуе мiж-народного компонента та сучасних технологiй викла-дання [5, с. 34].
Щорiчне збiльшення дисбалансу мiж попитом i пропозицiею робочо! сили призводить на нащональ-ному рiвнi до таких втрат, як недовироблення ВВП i ВРП, збкьшення потенцшного числа безробiтних, неефективне витрачання бюджетних кошпв, поява дефiциту вакантних мк:ць та мiграцiя висококвалiфi-кованих кадрiв [9, с. 225].
Таким чином, нестабкьний розвиток професш-но! освiти обумовлений системними загрозами, а саме:
+ демографiчнi загрози: зменшення учшвсько-го контингенту, внутршш та зовнiшнi мира-цiйнi процеси; f eKOHOMiHHi загрози: динамiчнiсть потреб ринку пращ та нев^дпов^шсть мiж якiстю подготовки кадрiв i потребами ринку пращ у про-фесiйних квалiфiкацiях; f фiнансовi загрози: вiдсyтнiсть швестицш
у систему професiйноi освiти; f оргатзацшт загрози: недосконалiсть законо-давства, непосл1довшсть реформ, незадовкь-на матерiально-технiчна база, недосконалiсть системи професiйноi орiентащ! та кар'ерного консультування молодi та дорослих; f загрози iндивiдуального характеру: висок соцiальнi запити молодi щодо привабливо-стi робочого мiсця, зростання впливу сощ-альних мереж на вибiр роду занять та стилю життя.
О^м того, свiтовi економiчнi та освiтнi про-цеси не лише яскраво демонструють, що якiсна професшна освiта е запорукою стало-го регюнального розвитку, але й чинять вплив на роз-виток ринку пращ (доступнють отримання освiти за кордоном, миращя) в Украiнi.
У зарyбiжних крашах освiта досить прибуткова та швестицшно приваблива, а тому !х досвiд е цiнним для Украши. Зокрема:
1. Значних здобутшв у професiйнiй освiтi та шд-готовцi фаxiвцiв досягли держави, як розвиток ре-гiонiв визначили як прюритетну цiль i реформували системи професшно! освiти в умовах децентралiзацii влади.
2. Незважаючи на допомогу бвропейського Союзу у питаннях виявлення спкьних ц1лей розвитку професiйноi освiти та обмiнy передовим досвiдом, держави - члени 6С несуть вкповкальшсть за влас-нi системи освiти та навчання, а регiональна полiтика спрямована на стимулювання економiчного зростання та покращення якостi життя шляхом стратепчних iнвестицiй. Вiдомо, що фiнансyвання проектiв, спря-мованих на забезпечення мiсцевого розвитку, шд-готовку фаxiвцiв вiдповiдно до потреб риншв працi тощо, здiйснюють регiональнi органи влади, бвро-пейський фонд регюнального розвитку (European Regional Development Fund), Фонд згуртування (Cohesion Fund), приватний сектор, ушверситети, асощаци та неyрядовi оргашзаци на засадах пyблiчно-приватного партнерства та пiд контролем центральних органiв влади та 6вропейсько'1 комiсii [10].
3. За допомогою Копенгагенського процесу держави, профспкки та роботодавщ тiсно спiвпрацюють у напрямку тдвищення професiйноi та освiтньоi подготовки, i результатом !х сшвпращ стала европейська кредитна система та мережа якосп, що дають мож-ливiсть учням i студентам працювати та навчатися за
межами свое! кра!ни. Такий довГдковий iнструмент, як бвропейська система стандартiв забезпечення якост (EQAVET) забезпечуе прийняття i визнання навичок та компетенцш, що набувають учнi в рiзних державах i навчальних закладах.
4. У зарубiжних кра!нах розроблено та впрова-джено в освиню практику навчальнi програми «май-бутнього», якi передбачають здобуття лшгвштичних, математичних i технологiчних навичок, необхГдних для отримання гiдноi роботи [12].
5. Держава оплачуе фахiвцiв, якi працюють iз учнями та студентами на виробництвi в рамках дуально! форми навчання; при цьому роботодавщ iз заробГт-но! плати таким учням сплачують повноцiннi податки i не мають жодних податкових п1льг (Нiмеччина).
6. Заклади освiти пропонують безкоштовне навчання шляхом участь в конкура шд час вступу; отримання гранту або стипенди; сощально! допомоги в перiод тимчасових фшансових труднощiв.
7. Освiтнi системи е гнучкими, оскГльки вiдсутнi жорстк часовi рамки щодо проходження навчально! програми (Фiнляндiя).
8. 6 системи освiти, котрi побудованi на поед-наннi вiкових традицiй якостi iз сучасними методами i технологiями викладання; у бiльшостi навчальних програм студентам пропонують оплачуване стажуван-ня, можлившть легально працювати в перiод навчання i канiкул; рiвень навчальних програм та !х реалiзацiю контролюють низка органiв (Велика Британ1я).
9. «Короткий цикл» професшно! шдготовки до-зволяе за 2-3 роки навчання отримати реальну роботу молодим спещалштом в обранш галузi дiяльностi та, за необхГдносй, продовжити пiдвищення квалГфь кацГ! (Франц1я).
10. Важливою складовою полГтики безперерв-но! освГти е навчання дорослих (особливо вразливих груп населення) як зааб працевлаштування, конку-рентоспроможностi на ринку працi, сощально! ш-теграцГ!, громадянства та особистого розвитку. В1д-повГдно до бвропейсько! Програми для навчання дорослих на 2011-2020 рр. прюритетами навчання дорослих е управлшня, постачання та зайнятють, гнучкГсть та доступ, якГсть [10].
Незважаючи на досягнення нацiональних освгг-н1х систем, «експоненцiальна швидкГсть техно-логГчних та економiчних змГн постшно збГль-шуе розрив мГж освГгою та ринками працi» [12], що вимагае в1д урядГв, бiзнесу, закладiв освГти та окремих осГ6 як учасниюв освГтнього процесу долати розб1ж-ностГ мГж формальною освГтою та ринком пращ, зму-шують вчитися, обмшюватися знаннями, здГйснювати перепГдготовку, впроваджувати ГнновацГ! незалежно вГд виду дальносй, рГвня розвитку, а спГльне бачення прюритетав реформування освГти та зайнятостГ населення е передумовою фшансування вГдтворення люд-ського капГталу та професшно! освГти зокрема в кон-текстГ четверто! промислово! революцГ!.
На наш погляд, досв1д зарубiжних кра!н, необ-хiднiсть iмплементацГí вимог мiжнародного законо-давства можуть стати напрямами подальшого розви-тку професiйноi освiти в УкраМ (табл. 2).
Модершзащя професiйноi освiти i навчання, що створить передумови для сталого розвитку суспкь-ства, пiдвищення конкурентоспроможностi економь ки кра!ни, професiйного зростання та саморе^зацц особистостi, сьогоднi на часi [6], проте на досягнення таких щлей впливають:
+
+
+ + +
економiчний розвиток регюнш та краши в цi-лому;
збереження нерiвностi на мiждержавному та мiжрегiональному рiвнях стосовно доступу до професшно! освiти;
диверсифiкацiя iнституцiональних структур i форм освiти;
обмеженiсть фiнансових ресурав; непередбaчувaнiсть поведiнки роботодавцiв та найманих пращвнишв тощо.
Таблиця 2
Напрями пiдвищення ефективност управлiння професiйною освiтою
Напрям ОбГрунтування Очiкуванi результати
Запровадження ново! моделi фшансу-вання та розвиток державного швес-тування профеайно! освiти Залучення ресурсiв репошв, суб'eктiв господарювання, домогосподарств; грaнтiв та спонсорсько! допомоги, а також ресурав мшктерств, вiдомств, фондiв для виршення галузевих за-вдань Багатоканальне фшансування розвитку зaклaдiв профеайно! освiти
Збiльшення iнвестицiй у початкове та безперервне навчання тих, хто бере участь у профеайшй освт та пщго-товцi (вчителi, тренери, викладачО Удосконалення осв^шх програм, оновлення мaтерiaльно-технiчно! бази, подготовка iнновaцiйних педаго-гiв та квaлiфiковaних мaйстрiв Вiдповiднiсть освiтнiх пропозицм ре-альним потребам економiки, мобти зaцiя iнтелектуaльних i мaтерiaльних ресурав репошв; формування кадрового потен^алу
Посилення практично! складово! профеайно! освiти Подальший розвиток дуально! форми навчання; використання треншпв для дорослих на пщприемствах i в закладах освiти Формування нових компетенцiй; якк-на профеайна пiдготовкa
Змiнa системи адм^стрування профеайно! освiти; aктивiзaцiя орга-шв мiсцевого самоврядування з питань управлшня та фiнaнсувaння профеайно! освiти Розмежування повноважень у сферi упрaвлiння та зaбезпеченнi фшансу-вання розвитку профеайно! освiти Посилення синергп мiж знаннями та навичками, з одного боку, та креа-тивнiстю та шновацмним потен^а-лом регiонiв, з шшого - на всiх рiвнях освiти та профеайно! пiдготовки
Заохочення розвитку гадального та публiчно-привaтного партнерства Взaeмодiя держави, регiонiв та бiз-несу; роботодавц беруть участь у формуванш професiйних стaндaртiв та допомагають у реaлiзaцi! дуально! освiти; визнаеться неформальна та шформальна освiтa Вщповщшсть якостi та нaпрямiв профеайно! пiдготовки, рiвнiв квaлiфi-кацп здобувaчiв профеайно! освiти потребам ринку прац та запитам осо-бистостi; ствфшансування
Збтьшення автономп зaклaдiв профеайно! освiти для здiйснення рефор-маторських змш Заклади освiти розробляють стратеги свого розвитку та власш освiтнi про-грами; оргашзовують освiтнiй процес; налагоджують ефективну ствпрацю iз соцiaльними партнерами Оптимiзaцiя та aвтономiзaцiя мережi зaклaдiв профеайно! освiти перед-бачае створення багатопрофтьних, бaгaторiвневих зaклaдiв шляхом вщ-криття нових i реоргaнiзaцíí кнуючих зaклaдiв
Створення сучасного освiтнього середовища, комфортного навчання для усiх (особливо для людей з осо-бливими освггшми потребами) Забезпечення доступу населення до шформацмних i консультацмних послуг щодо потреб нaцiонaльного та регюнальних ринкiв прaцi Формування нового iмiджу профеайно! освiти; зростання рiвня престиж-ностi робiтничих професiй та профеайних квaлiфiкaцiй
Пiдтримкa обмiну шформа^ею з третiми кранами, у тому чи^ з державами - членами £С Системний мошторинг ринкiв прaцi та оперативне реагування на !х потреби Формування конкурентоздатно! та мобтьно! на ринку прaцi особистостi, яка набувае осв^шх та професiйних компетентностей вщповщно до II iнтересiв, здiбностей, можливостей, потреб економiки та сусптьства
<
т о о
<
2 ш
Джерело: систематизовано за даними [2; 4; 5; 7; 8].
МШмГзащя негативного впливу загроз може бути досягнута за умови розробки МШстерством освГти Г науки Укра!ни та прийняття таких нових за-кошв: «Про професГйно-технГчну освГту», «Про фахо-ву передвищу освГту» та «Про освГту дорослих» [6].
ВИСНОВКИ
Перспективи розвитку професшно! освГти ви-значаються прюритетними напрямами сталого розвитку Укра!ни, утвердженням нацГонально! системи освГти, необмдшстю адаптацГ! до демократичних Г ринкових перетворень зарубГжних кра!н.
Для розвитку професшно! освГти в УкраМ вар-то використати рекомендацГ! бвропейського Союзу та запровадити механГзми, що успГшно працюють у професГйнГй освт зарубГжних освГтнГх систем. Основними з них е:
+ запровадження ново! моделГ фГнансування; + збкьшення ГнвестицГй у початкове та безпе-рервне навчання тих, хто бере участь у про-фесшнш освГтГ та пГдготовцГ; + змГна системи адмГнГстрування професГйно! освГти;
+ активГзац1я органГв мГсцевого самоврядуван-ня з питань управлГння та фГнансування професГйно! освГти; + заохочення розвитку соцГального та публГч-
но-приватного партнерства; + посилення практично! складово! професГйно! освГти;
+ зб1льшення автономГ! закладГв професГйно! освГти;
+ створення сучасного освинього середовища,
комфортного навчання; + шдтримка обмГну ГнформацГею з третГми кра-!нами, у тому числГ з державами - членами 6С.
РеалГзацш цих мехашзмГв дозволить об'еднати такГ компоненти сучасно! професГйно! освГти, як де-централГзац1я управлГння та фГнансування; сощальне партнерство у сферГ професГйно! освГти Г навчання та ринок пращ; яшсть професГйно! освГти. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Вища освiта в Укра!ш у 2017 роцi : статистичний збiрник. Ки!в : Державна служба статистики Укра!ни, 2018. 298 с.
2. Гршнова О. А., Ганнич €. В. Порiвняльна оцiнка фактсрв розвитку ринку працi Укра!ни в контекст стратеги «£вропа 2020». Ринок прац та зайнятсть населення. 2017. № 3. С. 13-21.
3. Децентралiзацiя управлшня профешним навчан-ням в Укра!ш. и^Ь: http://siast.org.ua/uk/projects/dmstp
4. Ефименко Т. I. Концептуальнi пщходи щодо розвитку механiзмiв фшансування науки. Ф1нанси Украни. 2016. № 8. С. 9-23.
5. Олicвська М. Г., Петруха С. В. Новi компетенцп фахiвцiв у сферi економiки та менеджменту: роль держави та завдання агробiзнесу. Економка \тдприемництво. 2017. Вип. 38. С. 31-41.
6. Офщмний сайт Мастерства ocBiTM i науки Укра!ни. URL: https://mon.gov.ua/ua/tag/profesiyno-tekhnichna-osvita
7. Розпорядження Кабшету MiHicTpiB Укра!ни «План прiоритетних дiй Уряду на 2018 piK» вiд 28.03.2018 р. № 244-р. URL: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/244-2018-p
8. Проект Концептуальних засад формування про-фешно! освiти Укра!ни «Сучасна пpофесiйна освiта». URL: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-rozrobilo-proekt-konceptualnih-zasad-reformuvannya-profesijnoyi-osviti-ukrayini-suchasna-profesijna-osvita
9. Расвнсва О. В., Шаповалов В. В. Дослщження структурних диспpопоpцiй на ринку пpацi в Укра!ш. Бiзнес 1нформ. 2017. № 10. C. 224-230.
10. European Commission. URL: http://ec.europa.eu
11. Eurostat. URL: http://ec.europa.eu/eurostat
12. The Human Capital Report 2017. URL: http://reports. weforum.org/global-human-capital-report-2017/human-capi-tal-report-2017/
13. Transforming our world: the 2030 / Agenda for Sustainable Development. URL: http://www.un.org/ga/search/ view_doc.asp?symbol=A/70/L.1&Lang=E
REFERENCES
"Detsentralizatsiia upravlinnia profesiinym navchanniam v Ukraini" [Decentralized management of vocational training in Ukraine]. http://siast.org.ua/uk/projects/dmstp
European Commission. http://ec.europa.eu
Eurostat. http://ec.europa.eu/eurostat
Hrishnova, O. A., and Hannych, Ye. V. "Porivnialna otsinka faktoriv rozvytku rynku pratsi Ukrainy v konteksti stratehii «Yev-ropa 2020»" [A comparative assessment of the factors affecting the development of the Ukrainian labor market in the context of the Europe 2020 strategy]. Rynok pratsi ta zainiatist naselen-nia, no. 3 (2017): 13-21.
[Legal Act of Ukraine] (2018). http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/244-2018-p
Ofitsiinyi sait Ministerstva osvity i nauky Ukrainy. https:// mon.gov.ua/ua/tag/profesiyno-tekhnichna-osvita
Oliievska, M. H., and Petrukha, S. V. "Novi kompetentsii fakhivtsiv u sferi ekonomiky ta menedzhmentu: rol derzhavy ta zavdannia ahrobiznesu" [New competencies of specialists in the field of economics and management: the role of the state and the objectives of agribusiness]. Ekonomika i pidpryiemnyt-stvo, no. 38 (2017): 31-41.
"Proekt Kontseptualnykh zasad formuvannia profesiinoi osvity Ukrainy «Suchasna profesiina osvita»" [Draft Conceptual Foundations for the Formation of Professional Education of Ukraine "Contemporary Professional Education"]. https://mon. gov.ua/ua/news/mon-rozrobilo-proekt-konceptualnih-zasad-reformuvannya-profesijnoyi-osviti-ukrayini-suchasna-profesij-na-osvita
Raievnieva, O. V., and Shapovalov, V. V. "Doslidzhennia strukturnykh dysproportsii na rynku pratsi v Ukraini" [Research of structural imbalances in the labor market in Ukraine]. Biznes Inform, no. 10 (2017): 224-230.
"The Human Capital Report 2017". http://reports.wefo-rum.org/global-human-capital-report-2017/human-capital-report-2017/
"Transforming our world: the 2030". Agenda for Sustainable Development. http://www.un.org/ga/search/view_doc. asp?symbol=A/70/L.1&Lang=E
Vyshcha osvita v Ukraini u2017rotsi [Higher education in Ukraine in 2017]. Kyiv: Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy, 2018.
Yefymenko, T. I. "Kontseptualni pidkhody shchodo rozvytku mekhanizmiv finansuvannia nauky" [Conceptual approaches to the development of financing mechanisms for science]. Finansy Ukrainy, no. 8 (2016): 9-23.
