CC BY
398
УДК 351.851:352:378:37.014
Кухарчук Петро Михайлович,
кандидат наук з державного управлтня, доцент, професор кафедри сустльно-гу-мантарих дисциплт Житомирського об-ласного iнституту тслядипломног педа-гог1чног освти.
Кухарчук Петр Михайлович,
кандидат наук по государственному управлению, доцент, профессор кафедры об-щественно-гуманитарнъа дисциплин Житомирского областного института последипломного педагогического образования. Petro Mykhailovych Kukharchuk, PhD in Public Administration, Dozent, Professor of the Dept. of Social and Humanitarian Disciplines, Zhytomyr Regional Institute of Continuing Pedagogical Education.
соц1альне партнерство у процес1 реформування системи осв1ти
в украТш
Анотащя. У статт зроблена спроба аналiзу ролi сощального партнерства у процес реформування системи осв™ в Украшь Охарактеризовано сощальний мехашзм управлшня, як чинник зовшшнього середовища до вимог освгги в контекст евроштеграцп.
Ключовi слова: професшна освiта, управлiння освгтою, соцiальне партнерство, евроiнтеграцiя.
СОЦИАЛЬНОЕ ПАРТНЕРСТВО В ПРОЦЕССЕ РЕФОРМИРОВАНИЯ СИСТЕМЫ ОБРАЗОВАНИЯ В УКРАИНЕ
Аннотация. В статье предпринята попытка анализа роли социального партнерства в процессе реформирования системы образования в Украине. Охарактеризованы социальный механизм управления, как фактор внешней среды требованиям образования в контексте евроинтегра-ции.
Ключевые слова: профессиональное образование, управление образованием, социальное партнерство, евроинтеграция.
SOCIAL PARTNERSHIP IN THE PROCESS EDUCATION SYSTEM REFORMING IN UKRAINE
Abstract. The article presents the analysis of the role of social partnership in the process of education system reforming in Ukraine. The paper characterizes social mechanism of management as a factor of external environment to the education requirements in the context of European integration.
Keywords: professional education, education management, social partnership, European integration.
Постановка проблеми. Попри важливють сощального партнерства у сферi освгти, дослщженню його стану у професшнш шдготовщ при-дшяеться, на нашу думку, все ще не-досгагньо уваги.
Аналiз останшх дослщжень i публжацШ. За останш роки св^ побачили Грунтовш пращ переваж-но росшських науковцiв [8; 10; 11; 12; 16; 17], предметом дослщження яких було: понятшно-термшолопч-ний апарат проблеми сощального партнерства у професшнш освт, сощальний дiалог i соцiальне партнерство як зааб оновлення якосгi професшно1 освгга, як сучасний ме-ханiзм оргашзацп нового зовнiшньо-го середовища навчального закладу. У дослiдженнях украшських нау-ковцiв з проблеми розвитку сощального партнерства А. Колот, С. Укра-1нця, Т. Ляшенко, О. Мiрошниченко, М. Сороки, Л. Щербак, I. Дубров-ського [1; 6; 7; 9; 13; 14; 18] значна увага придшяеться пошуку нових пiдходiв до реформування професш-но-техшчно1 освiги на основi консо-лвдацп зусиль усiх заiнгересованих сторш. Водночас проблемнi питання розвитку сощального партнерства мiж ПТНЗ та ринком пращ базують-ся на нормативно-правових доку-
ментах, вiдповiдних листах держав-них органiв центрально! виконавчо'1 влади та дослiдженнях спосгерiгачiв вщ мiжнародних проекгiв в Украшь У 1998 р. створено Конфедера-щю робогодавцiв Украши з метою консолвдацп дiй робогодавцiв щодо формування й реалiзацil узгоджено! полiгики в соцiально-економiчнiй сферi, координування дiй учасникiв щодо полгтики зайнягосгi, зароб^-но! плати, сощального страхування, охорони пращ, учасп у переговорах з профсшлками на нащональному рiвнi, делегування предсгавникiв у Нащональну раду соцiального партнерства, Нащональну службу посе-редництва i примирення. У 1999 р. вона вперше уклала Генеральну угоду з Кабшетом Мiнiсгрiв Украши та профсшлковими об'еднаннями Украши на 1999-2000 роки з метою регулювання виробничих, трудових i соцiально-економiчних вiдносин та забезпечення консгигуцiйних прав i гарангiй працiвникiв та ро-богодавцiв. В угодi сторони також визначили напрями та зобов'язання щодо створення дiевоl системи сощального партнерства шляхом про-ведення попередшх консульгацiй та узгодження проекпв з сощально-е-кономiчних питань, створення га-
лузевих та регюнальних об'еднань роботодавщв та залучення !х пред-ставницьких оргашв до колективних переговорiв i укладення вщповвдних угод, договорiв.
Одним iз крокiв розбудови со-цiального дiалогу (партнерства) на нацiональному рiвнi е прийняття Закону Украши "Про сощальний д^ алог в УкрашГ [20] та вщповщно до нього створення за Указом Президента Украши № 347/2011 "Про На-щональну тристоронню сощально-е-кономiчну раду" [19] Нащонально! тристоронньо! сощально-економiч-но! ради, яка призвана розглядати серед шших i питання професшно1 пiдготовки робгтничих кадрiв. Вщ-повiдно до статт першо!, вище за-значеного закону "сощальний дiа-лог — процес визначення та зближен-ня позицш, досягнення спiльних до-мовленостей та прийняття узгодже-них ршень сторонами соцiального дiалогу, якi представляють iнтереси працiвникiв, роботодавцiв та оргашв виконавчо! влади i органiв мюцевого самоврядування, з питань формуван-ня та реалiзацil державно! сощально! та економiчноl полiтики, регулюван-ня трудових, сощальних, економiч-них ввдносин" [20]. На державному рiвнi видано Розпорядження КМУ ввд 21.01.2009 № 42-р "Питання управлiння окремими державними професiйно-технiчними навчальни-ми закладами, шдпорядкованими МОН" [21] та Розпорядження КМУ ввд 27.08.2010 р. № 1723-р "Про схва-лення програми розвитку професш-но-техшчно1 освiти на 2011-2015 роки" [22], як максимально мають наблизити навчальнi заклади до потреб економши конкретного регiону,
шдприемства; створити ефективну та гнучку систему шдготовки робгт-ничих кадрiв, орiентовану на сощ-ально-економiчний розвиток краши. Запроваджена децентралiзацiя дозволить мюцевому самоврядуванню приймати оптимальнi рiшення щодо пiдготовки робiтничих кадрiв та мае посилити сощальне партнерство.
Мета статп. Проте, незважаючи на деякi досягнення в реформуван-нi системi осв^и в Укра1ш ситуацiя формування плщно1 взаемоди мiж закладами освiти та сощальними партнерами залишаеться складною iз цiлою низкою проблем, що потре-бують вирiшення, як на державному (нащональному), регюнальному так i на локальному рiвнях (навчаль-ний заклад — конкретний роботода-вець).
Виклад основного матерiалу.
Свгговий досвiд дозволяе переко-натись, що досягнути злагоди у су-спiльствi та шдвищити ефективнiсть виробництва можна лише в умовах соцiального миру та сшвробгтництва мiж найманими працiвниками i ро-ботодавцями. Узгодження сощаль-но-економiчних iнтересiв мiж вказа-ними суб'ектами, а також мiж ними i державою утворюе цiлу систему суспiльних вiдносин, якi отримали у крашах з розвинутою ринковою еко-номшою назву iнституту сощально-го партнерства [4]. На практищ сощ-альне партнерство виступае в якост альтернативи всякш диктатурi класу або особи i е цивiлiзованим (мир-ним) методом розв'язання сощаль-них конфлшпв. Метод розв'язання будь-яких конфлiктiв у системi со-цiального партнерства — компромю, узгодження iнтересiв усiх об'екпв
трудових вщносин шляхом мирних переговорiв i взаемних поступок.
Соцiальне партнерство у галузi освiги — вiдносно нова категорiя, яка з'явилась у зв'язку зi змiною форм власносгi у нашш державi, мета якого полягае у особливому типу взаемоди професшно-техшчних навчальних закладiв iз центральними та мюцеви-ми органами виконавчо1 влади, об'ед-наннями робогодавцiв, профспiлок, пщприемствами рiзних форм влас-носгi й пщпорядкування, органами служби зайнягосгi, шшими заштере-сованими партнерами, направлено1 на максимальне узгодження штере-сiв вах учасникiв цього процесу [18, с. 4]. У сучасних умовах навчальш за-клади не в змозi задовольнити запити економiчних секгорiв краши. Причин багато, серед яких: незадовшьне ресурсне та фiнансове забезпечення реформування освгти; вiдсгавання рiвня професшно1 компегенгносгi педагогiчних працiвник вiд зроста-ючих вимог до якосгi пщготовки робiгничих кадрiв; невiдповiднiсгь застаршо1, морально та фiзично зно-шено1 магерiально-гехнiчноl бази ви-могам iнформацiйно-гехнологiчного розвитку; вщсутшсть шформаци про перспективи розвитку галузей еко-номiки; неспрогнозованiсгь потреб нових ввддв робiг у професшнш шдготовщ квалiфiкованих робiгникiв вщповщно до змiсгу працi галузi то-що.
Поняття "сощальне партнерство" в сучаснш науковiй лiгерагурi ви-значаеться науковцями у залежно-сгi вщ !х погляду на органiзацiйну форму сшвпращ освiгнiх закладiв з роботодавцями, !х взаемозв'язок та мiсце у педагопчнш сисгемi на-
вчального закладу з метою забез-печення навчального процесу саме тим умовам, яю б забезпечили яюсть професшно1 освгга вiдповiдно до вимог Державних стандарпв освiги та запигiв роботодавщв, проте в науко-во-мегодичнiй лiтературi подано не-достатню кiлькiсгь рiзних систем со-цiального партнерства, оргашзацшш форми його реалiзацil, не повною мi-рою визначенi його роль i мiсце в пе-дагопчнш сисгемi.
Словосполучення "соцiальне партнерство" штегровано вiд понять "соцiальне", що означае сусшльне, тобто те, що вщноситься до життя людей i !х вiдносин у суспiльсгвi та "партнер" (вщ французького слова паргiя) — учасник сшльно1 дiяльно-сгi. Функщонування системи соцi-ального партнерства здшснюеться на грьохсгороннiй основi спiвпрацi оргашв державно1 влади, пiдприем-цiв i профспiлок, яка спрямована на погодження iнгересiв i розв'язання проблем у сощально-трудовш дiяль-носгi людей [3, с. 102]. Становлення системи сощального партнерства пройшло довгий i складний шлях. Засновниками концепцil соцiально-го партнерства е англшський еконо-мют Дж. С. Мiль, французькi еконо-мiсги Ж. Б. Сей i Ф. Баста.
Вiдносини соцiального партнерства мають колективний характер, в !х основi лежить колективний ш-терес сгорiн. Колективний характер сощального партнерства виявляеть-ся в трьох аспектах: наявносп ко-лективного штересу усiх суб'екгiв у сферi застосування наймано1 пра-цi; наявносп колективних вiдносин у цiй сфер^ колекгивнiй сгрукгурi сгорiн соцiального партнерства. На
сьогодшшнш день найбшьш роз-винута система сощального партнерства iснуе в Шмеччиш, Австрп, Швеци. Меншою мiрою вона розви-нута в США i Япони. Системи сощ-ального партнерства не мае взагалi в слаборозвинених крашах. В практику регулювання сощально-трудових вiдносин в Укра1ш термiн "соцiальне партнерство" увiйшов з кшця 1991 р.
На думку С. Украшця — об'ектом сощального партнерства е вс питання соцiально-економiчного i трудового спектру, оскшьки неможливо вмiстити в одну чи кшька статей всi життевi напрями, з яких укладають-ся угоди сощальними партнерами; в законодавст вiдсутнiй вичерпний перелiк соцiально-трудових ввдно-син, крiм iндивiдуальних трудових ввдносин, до соцiально-трудових також вiдносяться вщносини за-йнятостi, соцiального страхування, сощального забезпечення, охорони здоров'я, професшно1 освгти, забез-печення житлом, регулювання ринку працi, цiноутворення на спожи-вчому ринку тощо [15, с. 35].
В узагальненому розумшш предметом сощального партнерства може бути будь-яке питання сощально-е-кономiчного змюту в суспiльному життi, щодо якого соцiальнi парт-нери вважають за потрiбне досяг-ти згоди. Тобто сощальне партнерство можна розглядати як принцип дiяльностi суб'екпв колективних трудових вiдносин i як правовий шститут. Соцiальне партнерство як правовий шститут — це сукупшсть норм, що регламентують вщноси-ни мiж соцiальними партнерами — трудовими колективами найманих пращвниив та !'хшми представ-
никами (профсшлками та iншими представниками) i роботодавцями та 1хшми представниками, а також мiж об'еднаннями вказаних суб'ек-пв щодо врегулювання трудових i соцiально-економiчних вiдносин, питань професiйноl освiти у сферi застосування наймано1 працi й вир^ шеннi колективних трудових спорiв (конфлiктiв).
В енциклопедп освiти поняття "сощальне партнерство" визначаеть-ся як система: 1) колективно-дого-вiрного регулювання сощально-трудових вщносин мiж сощальними суб'ектами шляхом розроблення й реалiзацil спiльних сощально-тру-дових договорiв, програм чи угод на визначеш термiни; 2) сощально-тру-дових вщносин, що забезпечують оптимальний баланс та реалiзацiю основних iнтересiв рiзних сощальних груп; 3) шструменпв i мехашз-мiв погодження iнтересiв учасниюв виробничого процесу: працiвникiв i роботодавщв [2, с. 848]. Предметом сощального партнерства е пол^ика в сощально-трудовш сферi та регулювання трудових вщносин мiж сторонами. Мета — забезпечення ште-ресiв учасниюв соцiально-трудових вiдносин, вироблення та проведення узгоджено1 соцiально-економiчноl та соцiально-трудовоl политики. Еконо-мiсти розглядають соцiальне партнерство у двох аспектах: координа-щя iнтересiв i досягнень компромюу на рiвнi суспiльства в щлому i на рiв-нi вщносин всерединi галузi, регiону, пiдприемства, окремими людьми.
Модель сощального партнерства як складно1, щлеспрямовано1, си-нергетично1, дворiвнево'i адаптивно1 структури обгрунтовано росiйським
науковцем К. Чугаевим [16]. Першим рiвнем визначено педагопчну систему закладу, другим — комплекс традицшних та шновацшних оргаш-зацiйних форм сощального партнерства. Вченим виявлено, що сощальне партнерство е компонентом педаго-пчно1 системи закладу, що дозволяе реалiзувати його на рiвнi функщо-нальних обов'язкiв. К. Чугаев ствер-джуе, що соцiальне партнерство е обов'язковою умовою забезпечення якосп пiдгоговки квалiфiкованих робпниив при переходi на новi стандарта освгга на основi компетенщй [17, с. 25].
I. Дубровський розглядае сощальне партнерство як бшьш високий рiвень соцiального дiалогу, який пе-редбачае вирiвнювання статутних позицш його суб'екгiв шляхом вщ-працьованосгi правових регулягорiв, демократичних принцишв управ-лiння, оргашзацшно1 оформленосгi учасниюв сощально-партнерсько1 взаемоди, 1хшх представницьких структур, повно1 самощентифшо-ваносгi сгорiн зi своею соцiальною групою, усвiдомленнi сшльносл ш-гересiв, цiнносгей, норм з останньою [1]. Спираючись на дане дослщжен-ня маемо можливють виокремити основш принципи побудови сощаль-ного партнерства мiж його суб'екта-ми: системшсть у спiльному плану-ванш дiй; прозорiсгь та вiдкригiсгь в ощнщ дiй кожного суб'екта вщносин; побудова сшльних програм на взаемодовiрi, операгивнiсгь в обм^ ш шформаци, взаемна вщповщаль-нiсгь партнерiв за сво! ди.
Л. Щербак визначае "сощальне партнерство", як результат цившзо-вано1 дiяльносгi, певно1 сощально1
технологи, спрямовано1 на отриман-ня кожною зi сгорiн взаемовигiдних сощально-трудових вiдносин, е результатом кроштко1 спiвпрацi защ-кавлених сгорiн [18, с. 4].
Аналiз наукових дослщжень i ре-ально1 практики сощального партнерства дозволяе зробити висновок про те, що в умовах ринково1 еко-номiки лише в формi ефективно1 взаемоди з роботодавцями навчаль-ний заклад мае змогу реалiзувати основну функцiю — забезпечити ринок пращ випускниками необхщ-но! кiлькосгi та якосгi професшно1 пiдгоговки. Водночас, навчальний заклад в умовах псно1 взаемоди з роботодавцями мае додатковi мож-ливосгi. Насамперед, з'являеться постшний доступ до шформаци про стан ринку пращ, що дае змогу уточ-нити структуру професш i спещаль-ностей уах освiгньо-квалiфiкацiй-них рiвнiв, обсяги шдготовки кадрiв, визначити вимоги до професюграм i квалiфiкацiйних характеристик ро-б^ничих професiй. По-друге, з'являеться реальна можливють для того, щоб враховувати вимоги роботодав-цiв до змюту професшно1 пiдгоговки квалiфiкованих роб^ниив шляхом сшльно1 розробки сгандаргiв профе-сшно-техшчно1 освiги нового поко-лшня, навчальних планiв i програм на основi отримано1 шформаци про передовий досвщ професшно1 дiяль-носгi в рамках професи. По-трете, вiдкриваюгься реальш можливосгi для оргашзаци практики учшв на обладнаннi, дiючому в сучасному по-лiграфiчному виробницгвi, набуття учнями професшно-практичних та операцiйних компегенцiй дiяльно-сгi з принципово новою техшкою,
шструментами, як використовують робiтники в процес професiйноi' дiяльностi та на науковш основi ''х функцiонування. По-четверте, стае можливим оргашзащя систематичного стажування викладачiв спец-дисциплiн i майс^в виробничого навчання на пiдприемствах з метою ознайомлення з шновацшними виробничими технолопями, фор-мування у них окремих складових структури професiйно-педагогiчноi' компетентность По-п'яте, шдви-щуються можливостi для щльово! пiдготовки квалiфiкованих роб^-ниив з урахуванням регiонального компоненту розвитку економжи, що пiдвищуе, в свою чергу, можливо-стi працевлаштування випускниюв. Крiм того, створюеться механiзм об'ективноi' оцiнки якостi шдготов-ки квалiфiкованих робiтникiв не-залежними експертними комгаями шляхом поетапних квалiфiкацiйних атестацiй. Насамкшець, створюють-ся умови для сшльних проектiв, що дозволяють поповнити спецфонд, модернiзувати матерiально-технiчну базу, розробити стратегш розвитку навчального закладу.
З дугово' сторони, система осв^ ти зазнае великий сощальний тиск, який на наш погляд, умовно мо-же бути презентований такими ос-новними складовими [23, с. 27]: переорiентацiя системи осв™ на потреби ринково' економiки i вщкри-того сусшльства; боротьба з бiднiстю шляхом шдвищення справедливостi системи освiти; фiнансування ста-бiльностi, якостi й доступностi системи освгти; бiльш ефективне вико-ристання ресурсiв; перегляд системи управлшня i пiдпорядкування.
Кожна з них складаеться iз ряду притаманних !й компонентiв, якi в сукупносп цiлеспрямованими на реформування освiти i змушують и: або пристосовуватись до зовшшшх обставин, реалiзовуючи при цьому обслуговуючу функщю; або активно реагувати на зовшшш умови, змшю-ючи 'х та виконуючи функцiю щльо-во'' програмно'' дп на пом'якшення негативних соцiальних явищ.
Як вважае В. Бурега, полгтична або краще сказати сощально-пол^ тична iдентифiкацiя завжди пов'я-зана iз самосвiдомiстю юнування людини або групи в певному сощ-альному просторi, який бшьшою м^ рою визначаеться системою пол^ тичного або владного облаштування життя в даному просторi, тобто державною системою життя кра'ни. Як-що ця система вщповщае глибинним iсторичним i психокультурним архетипам даного простору, то поняття "кра'на" i "держава" спiвпадають в повсякденнш масовiй свiдомостi. У протилежному випадку вони юну-ють окремо i полягають у конфлiктi, явному або латентному [24, с. 11]. На жаль, сьогодш ще не знайшли засто-сування управлiнськi технологи, як б забезпечували соцiальну адекват-нiсть задачам, що стоять перед закладами осв™.
Актуалiзацii' успадкованих i придбаних особливостей сучасно'' системи осв^и сприяе вплив ряду факторiв, якi визначенi вимогами зовнiшнього середовища (насам-перед, соцiальним оточенням) i якi пред'являються до освiти в контек-стi евроштеграци. Головними серед них можна вважати такк яюсть/ ефективнiсть: "пiдвищення якостi та
ефективност системи ocbî™ i шдго-товки"; справедливiсть: "забезпечен-ня piBHoro доступу до системи осв^и i шдготовки"; упpавлiння: "ввдкрит-тя системи осв™ i навчання для широкого свггу [23, с. 30]; прове-дення державно! атестацп закладiв, установ, оргашзацш та визначення ефективнoстi !хньо! дiяльнoстi, до 1 серпня 2016 року вжити захoдiв щодо oптимiзацiï меpежi установ, закладiв, opганiзацiй, чисельнoстi ïx пpацiвникiв, зокрема, pеopганiзацiï, об'еднання, лшвщаци неефективних закладiв, установ та оргашзацш чи припинення 1'хньо1' дiяльнoстi [25]; продовження роботи з oптимiзацiï меpежi загальнooсвiтнix навчальних закладiв, iншиx галузей бюджетно!" сфери, насамперед oптимiзацiï ме-pежi загальнooсвiтнix навчальних закладiв iз скороченням ïx кiлькoстi (opiентoвнo на 5 вщсотив за раху-нок об'еднання малокомплектних шкш, змiни ïx типу та/або ступеня, реоргашзаци тощо), пiдвищення на-повнюваносп класiв, груп [26].
Висновки. Запропонований нами сощальний меxанiзм управлшня покликаний удосконалити управ-лiнськi структури у сфеpi oсвiти, привести ïx в стан адекватност со-щальним цiлям реформи. Функщ-онування мехашзму Грунтуеться на вiдпoвiднoстi екoнoмiчниx ресурав, якi контролюються державою, реп-онами, органами мюцевого самовря-дування, сощальними партнерами, громадськими opганiзацiями та мож-ливостях piшення сoцiальниx задач i проблем конкретного сощуму.
З урахуванням вищесказаного пропонуеться оновити сoцiальний мехашзм упpавлiння системою осв^
тою вщповщно до наступного: якю-на освта означае, що учнi та слуxачi отримують oснoвнi знання i навики, необхщш для роботи i повсякденно-го життя, а також прищеплюють ба-жання i мотиващю вчитися протягом життя. Навчальш заклади пoвиннi мати висок мoжливoстi до безпе-рервного розвитку свое!" дiяльнoстi, а також мoжливoстi задовольняти потреби piзнoманiтниx верств населен-ня. Тому сьогодшшня модель oсвiти вiдpiзняеться вiд попередньо!" тим, що вона повинна мотивувати учнiв i слуxачiв iти працювати на вироб-ництво, а також пропонувати 1'м пер-спективи працевлаштування, а не просто готувати сво'1'х виxoванцiв до вступу у ВНЗ; справедливють також повинна отримати нове звучання в державнш полгтищ. Вона бiльше не повинна асощюватись як вимога до абсолютно единих вимог осв^шх послуг. З шшо!' сторони, розвиток гнучких oсвiтнix технологш для уч-нiв i слуxачiв повинне бути ключо-вим елементом державно!" пoлiтики в сфеpi спpаведливoстi. Такий шдив^ дуальний пiдxiд вимагае вщповщно!' гнучкoстi в плануваннi навчальних програм, а також у визнанш додатко-вих навикiв, в тому числ^ наприклад отриманих в жита, на робот та в ш-ших умовах, якi виходять за рамки формального навчання. Поряд з тим, передбачаеться створення навчальних закладiв для тих, хто покинув навчання до отримання вщповщних навиив, i для тих, хто бажае повер-нутися до навчання шзшше. Для Украши, особливо гостро сто!ть пи-тання балансу мiж справедливою i потребою в дивеpсифiкацiï послуг в освт.
Вщповщно до европейсько'1' па-радигми навчання протягом життя, першочерговою метою е стимулю-вання в учшв бажання i пошуку можливостей вчитися поза навчаль-ним закладом формально! осв^и [23, с. 31].
Соцiальнy несправедлившть не-можливо подолати виключно одними полiтичними iнiцiативами у сферi освiти. Без тiсноï сшвпращ сощаль-но!', виробничо! i освггньо! сфери справедливостi досягти неможливо. В умовах с^мкого розвитку постш-дус^ального сyспiльства, сощаль-нi механiзми управлшня розвитком галуззю освiти повиннi постшно обновлятися, бути сприйнятливими до динамiки полiтичних i сощально-економiчних процесiв.
Соцiальний механiзм управлшня системою осв™ може бути визнано адекватним, якщо застосований ним мехашзм вiдповiдае сучасним вимо-гам зовшшнього середовища та вра-ховуе власну природу навчальних закладiв як об'екпв yправлiння системи освгти Украши.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ
ДЖЕРЕЛ -
1. Дубровський I. М. Система сощального партнерства як регулятор со-щально-трудових вщносин в умовах трансформацИ украшського сусшльства (сощолопчний анал1з). Дисертащя на здобуття наук. сту-пеня к-та сощолопчних наук. Спец. 22.00.07 — "Сощолопя управлшня" / I. М. Дубровський. — Х., 2001.
2. Енциклопед1я освгш / Акад. пед. наук Украши; голов. ред. В. Г. Кремень. — К.: Юршком 1нтер, 2008. — 1040 с.
3. Есинова Н. И. Экономика труда и социально-трудовые отношения: учеб. пособие. — К.: Кондор, 2003. — С. 102-133.
4. Засади сощального партнерства, вироблеш МОП [Електро-нний ресурс]. — Режим доступу: http://studentam.net.ua/content/ view/.../132/ — Назва з екрана
5. Игнатьев Н. С. Социальное партнерство как условие повышения качества подготовки специалистов в колледже: автореф. дис. ... канд. пед. наук. спец. 13.00.01 / Н. С. Игнатьев. — Казань, 2005. — 42 с.
6. Колот А. Сощально-трудов1 вщно-сини: теор1я i практика регулювання: монограф1я / А. Колот. — К.: КНЕУ, 2004. — 230 с.
7. Ляшенко Т. Сощальне партнерство: шлях до ринково! держави // Юрид. вюник. — 1999. — № 18. -6-12 травня.
8. Манец Т. Социальное партнерство в системе профессионального образования как институциональное соглашение / Т. В. Манец // Автореф. дис. ... на соиск. уч. степени канд. пед. наук. спец.: 08.00.01 Экономическая теория. — Екатеринбург, 2009. — 45 с.
9. М1рошниченко О. Система показни-юв стану сощального партнерства в Укршш та ïï шформацшне забезпечення // Репональш аспекти розвитку i розмщення продуктивних сил Украши: зб. наук. пр. — Вип. 7. — Терношль: Економ1чна думка, 2002. — С. 200-205.
10. Олейникова О. Н. Социальное партнерство в сфере профессионального образования / Нац. обсерватория профессионального образования Российской Федерации. — М.: Центр изучения проблем проф. образования, 2001.— 85 с.
11. Протасов В. Педагогические условия повышения качества подготов-
ки специалистов на основе социального партнерства / В. В. Протасов// автореф. дис. ... на соиск. уч. степени канд. пед. наук. — спец.: 13.00.08 Теория и методика профессионального образования. — Екатеринбург,
2002. — 43 с.
12. Смирнов И. П. Формирование механизма социального партнерства // Профессиональное образование. —
2003. — № 2. — С. 30-31.
13. Сорока М. Я. Особливосп розвит-ку початково! професшно! освгш в умовах децентрал1зацп в Росшськш Федерацп. Дисертащя на здобуття наук. ступеня к-та пед. наук. Спец. 13.00.04 — теор1я 1 методика профе-сшно! освгти / М. Я. Сорока. — К., 2008.
14. Укратець С. Сощальне партнерство в Украши перспективи зако-нодавчого регулювання // Украша: аспекти пращ. — 1998. — № 2. — С. 22-25.
15. Укратець С. Сощально-трудов1 вщ-носини в Украши змкт 1 розвиток // Украша: аспекти пращ. — 1999. -№ 3. — С. 35-41.
16. Чугаев К. Социальное партнерство как условие обеспечения качества начального профессионального образования / К. А. Чугаев // автореф. дис. ... на соиск. уч. степени канд. пед. наук. — спец.: 13.00.08 — теория и методика профессионального образования. — Новосибирск, 2009. — 41 с.
17. Чугаев К. Обеспечение качества профессионального образования в условиях социального диалога/ К. А. Чугаев // Профессиональное образование. — 2004. — № 9. — С. 25-26.
18. Щербак Л. В. Створення системи сощального партнерства у сфер1 професшно-техшчно! освгти: метод. рекомендацп / Л. В. Щербак. — К.: Геопринт, 2008. — 45 с.
19. Указ президента Украши № 347/2011 "Про Нащональну три-сторонню соцiально-економiчну раду". [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://www.president gov.ua/documents/13309.html Назва з екрана.
20. Закон Украши "Про сощальний дь алог в УкрашГ [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http:// zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg=2862-17 — Назва з екрана.
21. Розпорядження КМУ вщ 21 ачня
2009 р. № 42 "Питання управлшня окремими державними професш-но-техшчними навчальними закладами, пщпорядкованими МОН" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://news.yurist-online. com/laws/2040/ — Назва з екрана.
22. Розпорядження КМУ вщ 27 серпня
2010 р. № 1723-р "Про схвалення програми розвитку професшно-тех-шчно! освгги на 2011-2015 роки" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/ cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1723-2010-%F0 — Назва з екрана.
23. Габор Халаш. Образовательная политика: новые вызовы и возможности: практич. руководство по гос. политике. — К., 2002. — С. 26-36. http://www.icps.com.ua/doc/lg_rus
24. Бурега В. В. Социально-адекватное управление: концептуализация модели: монография. — Донецк, 2005. — 171 с.
25. Закон Украши "Про державний бюджет Украши на 2016 рш" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/ show/928-19 — Назва з екрана.
26. Закон Украши "Про внесення змш до деяких законодавчих акпв Украши" [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://zakon5.rada. gov.ua/laws/show/911-19
