CC BY
50
8. Roos T. G. Die Arbeitswelt im Jahre 2020: Was bedeutet sie für Bildung / T. G. Roos // Liecht geändert für Thurgauer Zeitung. - 2002. - 18 Juni. - S. 28-31.
9. Образование: сокрытое сокровище : докл. междунар. комис. по образованию, представл. ЮНЕСКО / Ж. Делор и др. - М. : ЮНЕСКО, 1997. - 297 с.
10. Брюханова Н. Шдходи до розумшня компетентност та компетенцп в освт / Н. Брюханова // Педагопка i психолопя проф. освгга. - 2007. - № 4. - С. 40-50.
11. Холстед М. Ключевые компетенции в системе оценки Великобритании / М. Холстед, Т. Орджи // Современные подходы к компетентностно ориентированному образованию / под ред. А. В. Великановой. - Самара, 2001. - С. 24-27.
12. Stoof A. Open university of Netherlands [Електронний ресурс] / А. Stoof, R. Martens, J. Martens. -Режим доступу : www.hr-zone.net.
13. Буряк В. Розвиток професшно-педагопчних якостей у системi безперервно! освгги / В. Буряк // Вища шк. : наук-практ. вид. - 2005. - № 2. - С. 50-57.
14. Тархан Л. З. Компетентностный поход в обучении инженера-педагога / Л. З. Тархан // Проблеми шженерно-педагопчно! освгга: зб. наук. праць. - 2005. - № 10. - С. 58-64.
15. Hutmacher W. Key competencies for Europe : report of the Symposium / W. Hutmacher // Secondary Education for Europe, (Berne, 27-30 March 1996). - Strsburg : Council for Cultural Cooperation, 1997. - P. 124-128.
16. Родипна I. В. Компетентiсно-орieнтований шдхвд до навчання / I. В. Родипна. - Х.: Основа, 2005. - 96 с.
УДК 371. 26.(44)
Н. Я. КРЕДЕНЕЦЬ
СОЦЮПЕДАГОГ1ЧНА КАТЕГОР1Я «СОЦ1АЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО» В М1ЖНАРОДНИХ ДОКУМЕНТАХ ТА ДОСЛ1ДЖЕННЯХ
Розглянуто суттсть соцiопедагогiчного феномена со^ального партнерства, який розвинувся в мiжнародному просторi в ходi масштабних освттх реформ 70-х роюв ХХ ст. — початку ХХ1 ст. Сощальне партнерство розглянуто як зааб виршення суперечностей мiж освтою та ринком пращ, як мехатзм розвитку та адекватного функцюнування системи освти. Визначено його категорп, рiвнi та моделi, що вiдображенi у фундаментальних мiжнародних документах i до^дженнях.
Ключовi слова: со^альне партнерство, соцюльт партнери, децентралiзацii освттх систем, глобалiзацiйнi тенденцп, виклики часу.
Н. Я. КРЕДЕНЕЦ
СОЦИОПЕДАГОГИЧЕСКАЯ КАТЕГОРИЯ «СОЦИАЛЬНОЕ ПАРТНЕРСТВО» В МЕЖДУНАРОДНЫХ ДОКУМЕНТАХ И ИССЛЕДОВАНИЯХ
Рассмотрена сущность социопедагогического феномена социального партнерства, развившийся в международном пространстве в ходе масштабных образовательных реформ 70-х годов ХХ в. — начала XXI в. Социальное партнерство рассмотрено как средство разрешения противоречий между образованием и рынком труда, как механизм развития и адекватного функционирования системы образования. Определены его категории, уровне и модели, которые отражены в фундаментальных международных документах и исследованиях.
Ключевые слова: социальное партнерство, социальные партнеры, децентрализации систем образования, глобализационные тенденции, вызовы времени.
N. KREDENETS
SOCIO-PEDAGOGICAL CATEGORY «SOCIAL PARTNERSHIP» IN INTERNATIONAL DOCUMENTS AND STUDIES
The essence of terms of social partnership's research which developed in the international space during large-scale educational reforms in the 70-s of the 20 century beginning of the 21century is reviewed. Social partnership is considered as a means of resolving differences between education and labour markets as a
mechanism of development and adequate functioning of education system. The category, level, model and general characteristics that are reflected in the fundamental international documents and studies have been defined.
Keywords: social partnership, social partners, decentralization of educational systems, globalization trends, time challenges.
З середини 70-х рошв ХХ ст. в бшьшосп европейських краш у сфер1 освии вщбуваються стр1мк1 штегращйш процеси, як1 реал1зовують сощальш партнери. Св1дченням цього е, зокрема, той факт, що питання формування сощального партнерства, як1 широко обговорювались на всесвишх конференщях та симпоз1умах, стають неввд'емною складовою велико1 шлькосп р1зноман1тних проекпв, започаткованих м1жнародними оргашзащями в галуз1 освии. Ця проблема набула в контекст поступального розвитку та удосконалення освггньо1' галуз1 велико1 актуальности
Ниш в Укрш'ш сощальне партнерство штенсивно розвиваеться, тому вивчення та узагальнення европейського досв1ду щодо сощального партнерства в систем1 освт буде сприяти створенню гнучко1, динам1чно1 системи освии, здатно1 оперативно реагувати на вс виклики часу: виклики глобал1зац11, прискореного технолопчного розвитку з новими постачальниками послуг, новими типами навчання, новими особами, котр1 навчаються, тощо. Для пдно1' ввдповвд на щ та 1нш1 виклики формуеться загальноевропейський прослр осв1ти, який спираеться на европейську штелектуальну, наукову та культурну спадщину та прагнення i характеризуеться постiйною спiвпрацею (партнерством) мiж державою, навчальними закладами, студентами, викладачами, роботодавцями та iншими зацiкавленими сторонами [5].
У наукових працях втизняних i зарубiжних дослiдникiв вiдображенi рiзнi аспекти соцiального партнерства в галузi освiти. Понятiйно-термiнологiчний апарат проблеми розглядаеться в роботах I. Н. Модель та Б. С. Модель, де партнерство розумiеться як баланс штересш, що досягаеться завдяки сощальнш взаемодп на основi компромiсу та консенсусу. Сутшсть, функцiï та особливостi сощального партнерства в европейськiй системi освии розкриваються у дослiдженнях О. М. Олейшково1', А. А. Муравйовоï, Л. П. Пуховсько1', О. I. Опенко. Цiкавими е дослiдження Н. В. Абашкшо1', де аналiзуеться та узагальнюеться нiмецький досвiд функцiонування соцiального партнерства у професшнш освiтi.
Наш аналiз наукових дослiджень з соцiального партнерства виявив, що соцiопедагогiчна категорiя «сощальне партнерство» у контекст мiжнародних докуменпв вивчена недостатньо. Це зумовило вибiр теми нашого дослiдження.
Метою статп е аналiз фундаментальних критерiïв напряму формування соцiопедагогiчноï категорiï «соцiальне партнерство» в европейськш системi освiти, що ввдображеш в мiжнародних документах та наукових до^дженнях.
Поняття «партнерство» походить ввд англiйського слова partnership i у «Великому словнику англшсько1' мови» Н. Вебстера тлумачиться як: 1) загальне становище партнера; 2 а) юридичш ввдносини мiж представниками бiзнес товариства; б) товариства та особи, яю входять до нього; 3) ввдносини, що як правило, передбачають псну ствпрацю мiж сторонами, котрi мають взаемовигiднi права та обов'язки. Синонiмiчний ряд поняття «партнерство» продовжуеться синонiмами: союз, спiвпраця, конфедерацiя, об'еднання, взаемодiя, обмiн, взаемозв'язок, взаемодопомога, симбюз, iнтеграцiя, злиття [11].
Незважаючи на те, що термш «партнерство» дуже близький за змiстом до понять «ствпраця», «спiвробiтництво», «спiвучасть», «спiльна справа», «злагоджеш дiï», вiн жодному з них не тотожний i мае самостшний значенневий статус, осшльки володае набором специфiчних рис. Такими специфiчними рисами-ознаками, як1 роблять партнерство особливим, е автономiя та рiвнiсть сторш, 1'хне взаемне визнання i довiра, добровiльно прийнята взаемна вiдповiдальнiсть та орiентацiя на соцiально значущi цш. Антитезою партнерства слугують так1 сощально-фшософсьш поняття, як «конкуренцiя», «суперництво», «боротьба» [3, с. 7].
Через свою багатоплановють i багатоаспектнiсть, а також дiалектичну суперечливiсть партнерство в освт зумовлюе чимало гострих дискусiй. Це закономiрно, адже в освiтнiй сферi перехрещуються iнтереси всiх ïï учаснишв (соцiальних партнерiв): держави, мiсцевих оргашв влади та самоврядування, навчальних закладiв, науково-педагогiчних кадрiв, тдприемств-
працедавцiв, студенпв, профспiлкових i громадських органiзацiй, як1 мають рiзнi завдання i цiлi [4, с. 168].
Необхвдно зазначити, що в мiждержавному спiлкуваннi в галузi освии европейськ краши використовують узгоджену термшолопю Свропейського освiтнього тезаурусу, який було розроблено в 1979 р. за сприяння Ради Свропи та Ради Свропейського Союзу (£С). Вiн е доступним для користування через Свропейську мережу iнформацiï та документацiï в освт (EURYDICE). Протягом останнiх десятилт Свропейський освiтнiй тезаурус постiйно оновлюеться та перевидаеться з урахуванням особливостей сучасних наукових пiдходiв до проблем освгги. В цiй працi одинадцятьма европейськими мовами наведено визначення аналопв соцiально-педагогiчних понять, як1 використовуються в науковому обiгу на мiжнародному та нащональному рiвнях.
У Свропейському освггньому тезаурусi термiн «соцiальнi партнери» (Social Partners) входить у групу понять структурного розд^ № 11 - «партнери в освт» (Partners in Education) i тлумачиться як гравщ у сферi освiти, тобто учш, вчителi, радники, представники державно1' влади та амЧ [13].
Базовi концепци соцiального партнерства в освiтнiй системi з'явились в резолюцiï Ради Свропи «Про взаемне визнання дипломiв, сертифшапв й iнших документiв, що тдтверджують формальнi квалiфiкацiï» (1974 р.) та розглядались у лснш едностi з поняттям «взаемодiя мiж системами осв^и». Згiдно з цiею резолюцiею студентам, як успiшно завершили навчання у середнш школi в однiй з краш £С, повиннi надаватися ва можливосл для вступу до ушверситепв краш членш.
У «Програмi дш в галузi освiти», схваленiй у 1976 р., поняття «сощальне партнерство» розглядаеться як взаемодiя оргашв, ввдповвдальних за управлiння освiтою; спiвпраця ошб, вiдповiдальних за полiтику в освпнш галузi, адмiнiстраторiв шк1л та навчальних закладiв; взаемовигiдний обмiн досвiдом мiж викладачами; взаемозалежний розвиток iнформацiйних та консультативних служб.
У цш програмi мiнiстри освии краïн-членiв £С - ключових сощальних партнерiв -визначили основнi принципи соцiального партнерства в галузi освии на наступнi десятилiття: спiвробiтництво (партнерство) повинно бути адаптоване до специфiки та потреб освиньо1' галузi, а також враховувати традицп системи освии кожно1' краши, зберiгаючи ïï культурш надбання, дбаючи про поступову адаптащю, спрямовану на забезпечення прозоро1' та яшсно1' освiти на свiтовому рiвнi.
З початку 90-х рок1в ХХ ст. глобалiзацiйнi тенденцiï у Сврот посилюються. На засiданнi у Брюсселi в листопадi 1993 р. тдписано угоду щодо формування пакту про стабшьшсть для Свропи. Одночасно активно розвиваеться спiвробiтництво в освiтi. Поступальне розширення та ускладнення галузi вимагае не лише розвитку регламентовано1' нормативно!' бази, й сшвробиництва освiтнiх систем, формування довiри до якосл освии.
Важливою складовою якостi освiти слугують спiльнi дiï всiх соцiальних партнерiв для вирiшення першочергових завдань. Ввд ïхньоï взаемодiï залежить якiсть освггшх послуг, пiдготовка висококвалiфiкованих, конкурентноспроможних, мобшьних на ринку працi фахiвцiв. Отже, сфера сощального партнерства стосуеться уих складових освiти: навчально1, правово1, економiчноï, соцiальноï та науковоï [2].
У глосарп термiнiв европейськоï освiти «Осв^нш евротюнiнг» (Tuning Educational Structures in Europe), що опублшований у 2006 р., термш «соцiальне партнерство» тлумачиться як ствпраця всiх зацiкавлених сторш для реалiзацiï цiлей Болонського процесу [14].
Вивчення основних офiцiйних докуменпв Болонськоï реформи -Бергенське, Лондонське, Левенське комюшке - дае можливiсть визначити стратепчш завдання соцiального партнерства. У Бергенському комюнiке «Загальноевропейський простiр - досягнення мети» (19 - 20 травня 2005 р.) наголошуеться на необхщносп стратегiï побудови системи сощального партнерства для подолання проблеми освии впродовж життя, ратифiкацiï особистiсноï та професiйноï компетентностi (розвиток методологiï ратифшаци неформальноï освiти), якостi, iндикаторiв ефективносп iнвестицiй в освiту, конкурентоспроможностi, застосування нових технологiй, навчання незаможних верст населення тощо.
У Лондонському комюнiке «На шляху до Свропейського простору вищо! освiти: вiдповiдi на виклики глобалiзацii» (16 - 19 травня 2007 р.) зазначаеться, що уряди держав та навчальш заклади повиннi розвивати партнерство (ствпрацю) з роботодавцями в процес iнновацiйних змiн навчальних плашв, як1 створюються на основi результапв навчання та кредитiв, що сприяють визнанню як квалiфiкацiй, так i попереднього навчання, включаючи неформальне та неофщйне навчання.
В преамбулi до Левенського комюшке «Свропейський простiр вищо! освiти у новому десятилiттi» (28 - 29 кштня 2009 р.) зазначаеться, що Свропа може досягти устху в освiтнiй галузi за умови, якщо максимально розкрие таланти i здiбностi всiх сво!х громадян та повнiстю долучиться до навчання впродовж життя i бiльш широко! учасп соцiальних партнерiв у вищш освiтi.
Дуже плiдну роботу з розробки та обгрунтування партнерства здшснюе ЮНЕСКО. Аналiз енциклопедично! та доввдниково! лiтератури ще! оргашзацп показуе, що поняття «партнерство» визначаеться як положення про початок взаемодп: об'еднання, альянс, асощащя, союз, взаемовiдносини, спiвпраця. Укладачi Тезаурусу вiдносять до них також термш «стльш зусилля» (Shared Services), пов'язуючи його з категорiею «освггнш взаемозалежний союз» (Educational Interdependent Alliance) [15].
Разом з цим Тезаурус ЮНЕСКО подае тлумачення поняття «партнерство в освт» (Partnership in Education) як взаемодш освишх об'еднань для налагодження ствпращ на мiнiстерському, репональному, локальному та мiжнародному рiвнях: мшстерський рiвень -спiвпраця мiж мшютерствами освiти, працi та економiки у тдготовщ та реалiзацi! полiтичних програм, формуваннi стратегiй ринку працi та зайнятосп, розробцi та реалiзацi! системних реформ; репональний р1вень - налагодження полиично! мережi мiж регiональними гшками влади, освiтнiми закладами та бiзнес-структурами з метою реалiзацi! осв^ньо! полиики; локальний рiвень - обмiн шформащею та досвiдом мiж начальними закладами та роботодавцями для забезпечення висококвалiфiкованого рiвня знань; мiжнародний рiвень -стльна робота над розробкою та впровадженням освiтнiх процесiв, управлiння навчальними курсами, проектами та програмами.
Вивчення докуменпв ЮНЕСКО 90-х роюв ХХ ст. дае можливють виявити певне розширення тлумачення цього явища. Так, у висновках Другого мiжнародного конгресу ЮНЕСКО з техшчно! i профеийно! освiти «Освiта i тдготовка впродовж усього життя: лист у майбутне» (м. Сеул, квiтень 1999 р.), термш «партнерство» визначаеться як «ствпраця приватного та державного секторiв» що необхвдна для: забезпечення шформацп щодо вимог ринку працi на основi iндикаторiв та оцiнювання потреб у навчанш на нацiональному та галузевих рiвнях; обгрунтування, визначення полиики й створення законодавчих засад для системи навчання; розробка стандартв якосп, включаючи оцiнювання i сертифiкацiю для забезпечення послвдовносп i наступностi; розробка шституцшно! структури й операцiональних механiзмiв; мобiлiзацiя зацiкавлених сторiн на досягнення максимально! участi у впровадженнi системи через ввдповвдш стратегi!, заходи i стимули; планування органiзацi! навчання; удосконалення навчальних планiв та програм, навчання викладачiв i керiвникiв [6, с. 37-39].
Для нашого дослiдження особливу вагу мае мiжнародна конференцiя, що вщбулася 3 - 4 грудня 2009 р. в Брюсселi у примщенш Свропейського парламенту i була присвячена конструктивнiй взаемодi! соцiальних партнерiв у сферi професiйно! освiти [8]. В li рамках вiдбулися три тематичт семiнари: «Управлiння i партнерство», «Шдприемництво i працевлаштування - новi навички для ново! роботи», «Новаторство i творчiсть у викладаннi та навчанш».
На семiнарi «Управлiння i партнерство» зокрема, обговорювалися стратегiчно-важливi теми: створення сощальними партнерами нацiональних систем i рамок квалiфiкацiй, як1 повинт гарантувати як1сть освiти, мобiльнiсть фанвщв, доступ до рiзних освiтнiх програм; створення сощальними партнерами нового поколшня державних стандартгв профес1йно! освiти тощо.
Пiд час пiдведення пiдсумкiв мiжнародноi конференцi! генеральний директор Свропейського фонду освии М. Сербан зазначила, що партнерство бiзнесу i освiти необхвдно розвивати в усiх кра!нах св^. Результати цього партнерства доцiльно спрямовувати на пiдвищення конкурентоспроможностi й мобшьносп виробничого персоналу [8]. Наприкiнцi
конференцiï було оголошено, що результати партнерства 6i3Hecy й освгги знову обговорюватимуться в Gвропарламентi у 2011 р. В зв'язку з цим Украша повинна зробити все можливе, щоб показати ефективнi результати взаемодп у створеннi Нацiональноï системи i рамок квалiфiкацiй, нового поколшня державних стандартiв професiйноï освiти, забезпеченш робочих мiсць для виробничоï практики й працевлаштування, а також у виконант iнших важливих умов, яю сприяють пiдвищенню рiвня професiйноï компетентносп персоналу пiдприeмств.
На нашу думку, цшними е визначенi К. Дечевим у проекп GC «Практика сощального партнерства в сферi професшно1' освiти та навчання в крашах GC» загальнi характернi риси системи сощального партнерства в професшнш освт в европейських крашах:
- участь сощальних партнерiв в органiзацiï системи професшно1' освiти та навчання у европейських крашах - це основна та характерна риса системи, що продовжуе залишатися життездатною, незважаючи на прихильшсть кер1вник1в уряду «iнтересам бiзнесy» чи «iнтересам працi»;
- оргашзацп соцiальних партнерiв незмiнно забезпечують довготермшовий зв'язок з тенденцiями, що проявляються на ринку працi. З рiзною iнтенсивнiстю та представництвом органiзацiï сощальних партнерiв беруть участь в розвитку системи професшно1' освiти та навчання на рiзних рiвнях: нацiональних, регюнальних, галузевих, мiських i на рiвнi пiдприемств;
- соцiальнi партнери забезпечують цшсшсть окремих пiдсистем в галyзi забезпечення пiдприемств необхiдними професiйними навичками (квалiфiкацiями): початкова професiйна освiта та навчання, спещальне навчання на робочому мiсцi, освiта дорослих. Усi тдсистеми професiйноï освiти та навчання ввдносяться до принципiв навчання протягом усього життя. На державному рiвнi вищеназваними пiдсистемами керують, як правило, окремi мiнiстерства: освiти та науки, пращ та працевлаштування. Варто зауважити, що 1'хня спiвпраця не завжди ввдповвдае вимогам ринку працi, як наслвдок органiзацiï роботодавцiв та робiтникiв виконують iнтегрyючy та координуючу роль.
- участь сощальних партнерiв в оргашзацп системи професшно1' освiти та навчання або в процеа прийняття ршень демонструють стyпiнь децентралiзацiï системи професшно1' освiти та навчання в европейських крашах. Особливо важливим е те, що децентралiзацiя розглядаеться як процес забезпечення прозоростi, вiдповiдальностi та загальнодоступносп [9, с. 2-3].
Вивчивши зарyбiжний досвiд [1; 7; 10; 14], ми щентиф^вали чотири основнi модел^ що вiдрiзняються (централiзованим/децентралiзованим) ступенем державно1' yчастi в системi професiйноï освии та навчання, а також учасп сощальних партнерiв.
Лiберальна модель (дае у Великий Британiï). Вона характеризуеться загальними тенденщями децентралiзацiï державного управлшня, в рамках яко1' полiтика в сферi професiйного навчання здiйснюеться переважно мюцевими органами влади та тдприемствами, що проводять навчання. Проте держава залишае за собою право розпод^ти фiнансовi ресурси, спрямованi на забезпечення навчання для прюритетних галузей осв^и.
Модель державного домiнyвання характерна для Франци. 1й властивi державне планування та yправлiння професiйноï освiти i навчання. Держава та ввдповщш мiсцевi органи влади, вiдповiдальнi за професшне навчання, здiйснюють контроль за ним. Сощальш партнери беруть участь у прийнятп рiшень на державному рiвнi. На мiжгалyзевомy рiвнi значну роль у професшнш освт вшграють асощацп роботодавцiв, як1 забезпечують особливi потреби в навчанш. На цьому рiвнi високою е активнiсть професiйних спшок.
Неокооперативна модель (дiе в Дани та Нвдерландах). У нiй визначальним е розподш ролей мiж державою, компашями та профспiлками. Асоцiацiï роботодавщв та профспiлки найбiльш активно беруть участь у плануванш та управлшш професiйноï освiти, а держава легiтимiзyе рiшення, що прийнятi на основi домовленостей соцiальних партнерiв.
Модель партнерства (склалася в Нiмеччинi). Вона визначаеться як змшана модель, оск1льки система професшно1' освiти дiе у рамках неокооперативно1', а фiнансyвання професiйноï освии зд1йснюеться в рамках лiберальноï модель У сферi освiти обов'язки сощальних партнерiв законодавчо розмежованi мiж урядом краши та федеральними землями.
Таким чином, аналiз сощального партнерства у европейськiй системi освгги дозволив зробити так1 висновки:
• сощальне партнерство в освт можна вважати надiйним та апробованим сощальним механiзмом, який сприяе економiчнiй стабшьносп та розвитку, створенню конкурентоспроможно!, гнучко! та динамiчно! системи освии кожно! кра!ни;
• соцiальне партнерство е важливою передумовою для формування висококвалiфiкованоi робочо! сили в умовах швидких технологiчних змш та виклик1в часу;
• моделi соцiального партнерства вказують на те, що, незважаючи на глобалiзацiйнi процеси, кожна кра!на прагне зберегти в цш галузi власну неповторнiсть i сво! традицп.
Проведене дослвдження не вичерпуе зазначену проблему. Особливо перспективним може бути до^дження щодо реалiзацi! соцiального партнерства у професшному навчаннi на виробнищш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абашкiна Н. В. Принципи розвитку професшно! освгти в Ншеччит: монографiя / Н. В. Абашюна. - К.: Вища школа, 1998. - 207 с.
2. Андрущенко В. П. Яюсть освгга в дзеркалi сучасних вимог та експеркацш / В. П. Андрущенко, В. Г. Вжторов [Електронний ресурс]. - Режим доступу :<http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Gileya/2010_37/Gileya37/F1_doc.pdf>.
3. Жданенко С. Б. Партнерська взаемодiя у процем становлення громадянського суспiльства (соцiально-психологiчний аналiз). // автореф. дис ... канд. фшос. наук: 09.00.03 / С. Б. Жданенко. - Х., 2003. - 16 с.
4. Стариков I. М. Шляхи розвитку сощального партнерства у робота вищо! школи / I. М. Стариков, В. Л. Даниленко // Науковий вкник Микола!вського державного ушверситету. Вип. 12. Педагопчш науки: з6Грник наукових праць. Т. 2. - Микола!в: МДУ, 2006. - С. 168-183.
5. Пуховська Л. Навчання впродовж життя як прюритетний напрям Болонського процесу у наступному десятирiччi / Л. Пуховська [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.nbuv. gov.ua/portal/Soc_Gum/0D/2010_2/10PLPPND.pdf>.
6. Материалы Второго Международного Конгресса ЮНЕСКО по техническому и профессиональному образованию «Образование и подготовка на протяжении всей жизни: мост в будущее». г. Сеул, Республика Корея, 26-30 апреля 1999 г. - Астана, 1999 г. - С. 34-72.
7. Муравйова А. А. Профессиональное образование и обучение в странах Западной Европы: сфера деятельности социальных партнеров / А. А. Муравйова // Труд за рубежом. 2000. - № 4. - С. 117-133.
8. Партнерство 6Гзжсу i освпи [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.apsu.org.ua/ua/news/85976434/>.
9. Практика социального партнерства в сфере профессионального образования и обучения в странах ЕС. - М., 2008. - 196 с.
10. Хатчинсон Г. Партнерство как метод управления: [управление образованием на местах в Великобритании] / Г. Хатчинсон // Управления школой: Новое приложения к газете. «Первое сентября» для директоров и администраторов школ. - 1996. - № 1.
11. Merriam-Webster's Online Dictionary, 10th Edition Definitions, pronunciation, word origins, thesaurus [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.merriam-webster.com/thesaurus/partnership>.
12. The Bologna Process 2020 - The European Higher Education Area in the New Decade. Communique (Leuven and Louvein-la-Neuve, 28-29 April 2009) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.eu-edu.org/ua/news/info/223>.- Загол. з екрана. - Мова англ.
13. Thesaurus for Education Systems in Europe. English version Edition, 2009 [Електронний ресурс]. -Режим доступу: <http://eacea.ec.europa.eu/ education/eurydice/documents/tese/pdf/teseen_002_intro.pdf>.
14. Tuning Educational Structures in Europe [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.owwz.de/glossar.html?&L=2&tx_sfbolognaglossar_pi1[s]=RU&tx_sfbolognaglossar_pi1[u id]=52>.
15. UNESCO: I B E EDUCATION. Sixth edition. Second revision 2007 [Електронний ресурс]. - Режим доступу:
<http://www.ibe.unesco.org/fileadmin/user_upload/Publications/IBE_Thesaurus/TH_alpha_array_Oct0 7.pdf>.
