CC BY
66
4. Kalicki B., Peitz G., Fthenakis W. Subjektive Elternschaftskonzepte und faktische Rollenausübung: Theoretische Überlegungen und empirische Befunde. Mutterschaft, Vaterschaft Herausgegeben von Wassilios E. Fthenakis und Martin R. Textor Weinheim/Basel: Beltz Verlag, 2002.
5. Kluge N. Sexualerziehung in der Grundschule / Norbert Kluge. - Bad Heilbrunn: Klinkhardt, 1996. -200 S.
6. Pfau-Effinger B., Geissler B. Institutioneller und soziokultureller Kontext der Entscheidung verheirateter Frauen fur Teilzeitarbeit. 2002, Vol. 25, N. 3, S. 358 - 370.
7. Schäfer Gerd E. (Hrsg.): Bildung beginnt mit der Geburt. Förderung von Bildungsprozessen in den ersten sechs Lebensjahren. — Weinheim: Beltz, 2003.
8. Schuliche Gesundheitserziehung und Gesundheitsförderung. Grundsätze und Anregungen für die Schulpraxis. - Magdeburg, 1998. - 390 S.
9. Sozialgesetzbuch [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.Sozialgesetzbuch.de
УДК 377.14(436)
Н. Я. КРЕДЕНЕЦЬ
СОЦ1АЛЬНЕ ПАРТНЕРСТВО В ДУАЛЬНШ СИСТЕМ1 ПРОФЕС1ЙНО1 ОСВ1ТИ Н1МЕЧЧИНИ ТА АВСТРИ
np0aHani30eaH0 мехатзми ствпращ со^альних napmHepie в peani3a^i освтньо-виховно!, навчально-виробничо1, навчально-MemoduHHoi та фiнaнсово-eкономiчноi дiяльносmi. Со^альне партнерство розглянуто як заЫб виршення суперечностей мiж освтою та ринком прац i як мехатзм розвитку та адекватного функцiонувaння системи npофeсiйноi освти. З'ясовано ключeвi piвнi соцiaльного партнерства в дуальнш сисmeмi npофeсiйноi освти в Нiмeччинi та Австрп.
Ключовi слова: дуальна система npофeсiйноi освти, со^альне партнерство, профестне навчання на виpобницmвi, неперервна професшна освта.
Н. Я. КРЕДЕНЕЦ
СОЦИАЛЬНОЕ ПАРТНЕРСТВО В ДУАЛЬНОЙ СИСТЕМЕ ПРОФЕССИОНАЛЬНОГО ОБРАЗОВАНИЯ ГЕРМАНИИ И АВСТРИИ
Проанализированы механизмы сотрудничества партнеров в реализации образовательно-воспитательной, учебно-производственной, учебно-методической и финансово-экономической деятельности. Социальное партнерство рассматривается как средство разрешения противоречий между образованием и рынком труда, как механизм развития и адекватного функционирования системы образования. Определены ключевые уровни социального партнерства в дуальной системе профессионального образования в Германии и Австрии.
Ключевые слова: дуальная система профессионального образования, социальное партнерство, профессиональное обучение на производстве, непрерывное профессиональное образование.
N. YA. KREDENETS
SOCIAL PARTNERSHIP IN DUAL SYSTEM OF EDUCATION IN AUSTRIA AND
GERMANY
The article is devoted to mechanisms of cooperation of social partners in the implementation of educational and educative,educational and industrial, educationa land methodological, financial and economic activity. The author analyses the key levels of social partnership in dual system of vocational education. Social partnership is considered as a means of resolving differences between education and labour markets as a mechanism of development and adequate functioning of the education system in Germany and Austria.
Keywords: dual system of vocational education, social partners, social partnership, professional training in the workplace, continuing professional education.
У науковому npocTopi поняття «сощальне партнерство» тлумачиться як взаeмодiя освптах об'еднань для налагодження спiвпрацi на мшютерському, регiональному, локальному та мiжнародному piBrax i характеризуеться постiйною спiвпрацею (партнерством) мiж державними органами влади, органами самоврядування, роботодавцями, пpофесiйними спiлками, навчальними закладами, студентами, викладачами та шшими защкавленими сторонами. В нових соцiально-економiчниx умовах на початку 90-х рр. ХХ ст. у науковому вичизняному пpостоpi це поняття не використовувалося внаслвдок реформування осв^ньо1 сфери, розпаду багатьох державних пiдпpиемств-пpацедавцiв, створення нових приватних пiдпpиемств.
Вiдсутнiсть цього поняття у першому законi про освпу 1991 р. незалежно! Укра1ни свiдчить про те, що для переважно! частина освггаьох сфери та освиян соцiальне партнерство залишилося поза ч^ким усвiдомленням, пpофесiйним iнтеpесом i практичною потребою.
Суттевим кроками у цьому напpямi е створення Нацюнально1 Ради сощального партнерства при Пpезидентовi Украши (1993 р.), розробка проекту закону Украши «Про соцiальне партнерство» (2002).
Ефективш пiдxоди до вдосконалення шдготовки квалiфiкованиx pобiтникiв вiдповiдно до вимог сощального партнерства були викладеш у Концепцп розвитку професшно-техшчно1 (професшно1) освии в Укршш на 2005-2010 р., схвалено! у 2004 р. на спшьному засiданнi колегп Мiнiстеpства освгги i науки Укра1ни та президп АПН Укра1ни. Однак, не отримавши статусу нормативно-правового документа, ця концепщя не змогла ефективно впливати на модершзацшш процеси в системi професшно1 освiти з питань оновлення змюту, впровадження сучасних форм i методiв навчання, упpавлiння освiтньо-виxовною, навчально-виробничою, навчально-методичною, фiнансово-економiчною та господарською дiяльнiстю тощо [6].
Реалiзацiя цих завдань потребуе прийняття Державно1 концепцп розвитку професшно-техшчно1 освiти (професшно1 освiти i пiдготовки) в Укршш до 2020 р. з урахуванням прогресивних вдей кращих зразк1в заpубiжного досвiду у шдготовщ виробничого персоналу та перспектив соцiально-економiчного розвитку нашо1 держави [2].
В крашах з розвинутою економшою, до яких належать Нiмеччина та Австpiя, iснуе налагоджена система сощального партнерства мiж роботодавцями, пpофспiлками, навчальними закладами, громадськими оpганiзацiями та владою. В цих державах юнуе чике законодавче регулювання взаемодп соцiальниx паpтнеpiв у пpофесiйнiй освiтi та навчанш Ми вважаемо доцiльним вивчення досв^ цих кра1н та встановлення pолi i мiсця соцiального дiалогу в розвитку професшно1 освiти, визначення складу сторш соцiального партнерства, 1хшх прав, обов'язшв та iншиx умов участ соцiальниx паpтнеpiв у пpофесiйнiй освт.
У наукових працях вiтчизняниx i заpубiжниx дослiдникiв вiдобpаженi piзнi аспекти сощального партнерства у системi дуально1 професшно1 освiти европейських кра1н: Н. Абашшна (дуальна система навчання в Шмеччиш); Л. Загорулько, Г. Андрощук, А. Андрощук, Л. Антонюк, К. Корсак (оргашзащя системи освiти в Австрп); Н. Ничкало, Л. Пуховська (неперервна професшна освiта заpубiжниx кра1н); О. Локшина (структурна оpганiзацiя профшьно1 школи в Австрп); Г. А. Федотова (сощальне партнерство у професшнш освт Шмеччини). Теоpетичнi та науково-практичш розробки в сфеpi системно1 оргашзацп пpофесiйноl освiти на основi методолопчного принципу дуальностi е в працях шмецьких та австpiйськиx дослiдникiв: М. Бетге (ступеш пpофесiйноl освiти в Шмеччиш на початку ХХ1 ст.), У. Ппах-Шнайдер, М. Краузе, К. Воль (професшна освиа в Шмеччиш); О. Ахс (система освии в Австри). Проте необxiдно зазначити, що оргашзацшно-педагопчш засади соцiального партнерства у системi дуально1 освiти в Шмеччиш та Австрп на сьогодш до^джено недостатньо.
Мета CTaTTi — вивчити та пpоаналiзувати заpубiжний педагогiчний досввд щодо налагодження ефективно1 системи сощального партнерства у дуальнш системi освии для пpофесiйноl пiдготовки фаxiвцiв в Шмеччиш та Австри.
З огляду на зазначену актуальнiсть дослiдження та сформульовану мету основними завданнями ще1 роботи вважаемо:
• дослвдити сучаст мiжнароднi пiдходи до визначення понять «дуальна система» i «сощальне партнерство»;
• визначити суттсть до^джуваного явища;
• сформулювати напрями для подальших до^джень щодо становлення й розвитку соцiального партнерства у световому освiтньому просторi.
Термiни «дуалiзм», «дуальний», «дуальшсть» (вiд лат. dualis - подвiйний) широко застосовуються в рiзних галузях знань (фшософи, полиологи, економiцi, соцiальних та природничих науках). В педагопщ поняття «дуальна система» вперше було використане у ФРН в середиш 1960-х рр. для позначення ново! форми оргашзаци професшного навчання. Дуальна система професшно! освии розвинулася i в iнших шмецькомовних кра!нах - Австри та Швейцари.
Професiйна пiдготовка у дуальнiй системi навчання - едине органiзацiйне цше, яке охоплюе професiйне навчання на пiдприемствi (3-4 днi в тиждень) i навчання в професiйнiй школi (1-2 днi в тиждень).
Професшну освiту в Нiмеччинi та Австри регламентують освiтнi закони: «Закон про професшну освiту» (Berufsbildungsgesetz), прийнятий 14 серпня 1969 р. Пiсля об'еднання НДР та ФРН у 1990 р. в п'яти нових федеральних землях набув чинносп Основний закон Шмеччини, згiдно з яким розвиток освии, науки i культури е першочерговим завданням для кожно! землi . В Австри «Закон про професшну осв^» (Berufsbildungsgesetz) прийнято 26 березня 1969 р. [7].
Тенденци, зумовленi розвитком економiки, модернiзацiею виробництва i викликами часу (виклики глобалiзацi!, прискореного технологiчного розвитку з новими постачальниками послуг, типами навчання, особами, що навчаються) вiдображенi у доповненнях до законiв про професiйну освпу. Так1 доповнення внесенi у Шмеччит 5 лютого 2009 р. (BGBl. I S. 931) та Австри у червт 2008 р. (BGB l. Nr. 82/2008) [7].
У професшних школах Шмеччини та Австри, що функцюнують у рамках дуально! системи, ввдповвдальшсть за навчання несе держава, а виробниче навчання та контроль за ним переважно здшснюють роботодавщ.
При цьому роботодавцi защкавлеш не лише в результатi навчання, а й у його змюп та оргашзаци. У цьому полягае значения дуально! системи як моделi оргашзаци професiйно! освiти, що дае змогу долати неузгодженосп мiж виробничою та освiтньою сферами в процес пiдготовки кадр1в.
За професiйну тдготовку майбутнього фахiвця у дуальнiй системi вiдповiдають ды групи спецiалiстiв: учителi в професiйнiй школi та майстри на пiдприемствi. Обидвi групи навчального персоналу виконують рiзнi, але взаемодоповнюючi функци [1, с. 113]. Перша група - це вчителi, як викладають теоретичнi основи спецiальностi та загальш предмети, ведуть практичнi заняття зi спецiальностi; друга група - це майстри виробничого навчання та керiвники професiйного навчання. Отже, вчителi дають теоретичнi знання, а майстри навчають майбутшх фахiвцiв правильно використовувати здобуп знання та вмiння в нових умовах i ситуацiях, взаемно формуючи дiяльнiсиу компетенцiю майбутнього фахiвця.
Так, у науковiй працi «Професшна освiта в Нiмеччинi» науковi сшвроб^ники Федерального iнституту професiйно! освiти (В1ВВ) (У. Гiпах-Шнайдер, М. Краузе, К. Воль) обгрунтовують чотири рiвнi сощального партнерства: нацiональний, регiональний, секторальний та рiвень пiдприемства. Так, нацiональний рiвень реалiзовуе. такi ключовi завдання: участь сощальних партнерiв в розробленнi професшних стандарпв i надання рекомендацiй в уих галузях та аспектах професшно! освiти. До регiонального рiвня вчеш вiдносять: а) земельний рiвень - надае рекомендаци в усiх галузях професшно! осв^и стосовно спiвпрацi школи i пiдприемства; б) рiвень ввдповвдальних служб - проведення консультацiй, контроль за складанням iспитiв на шдприемств^ надання (присвоення) квалiфiкацiй. Секторальний рiвень передбачае проведення переговорiв мiж уйма защкавленими соцiальними партнерами з метою надання мюць для навчання, проведення тарифних переговорiв щодо покращення навчання. Рiвень пiдприемства полягае у плануванш i проведеннi навчання на шдприемст [8, с. 21].
Роботодавцi (ключевi соцiальнi партнери) вiдiграють важливу роль у системi професiйно! освiти, осшльки беруть активну участь в: удосконаленш нормативно-правово! бази, що регламентуе розвиток професшно! осв^и; розробцi професiйних i освiтнiх стандартiв;
управлшш навчальним закладом; створенш умов для оргашзацп виробничого навчання i практики учнiв, стажування викладачiв i майстрiв виробничого навчання з метою оволодшня сучасними виробничими технолопями; створеннi механiзму зовнiшнього оцiнювання якосп пiдготовки випускнишв; удосконаленнi матерiально-технiчно! бази тощо [9, с. 16].
Система сошального партнерства в Австрп характеризуемся скоординованим представництвом мiж роботодавцями - об'еднаннями за iнтересами. Визначають чотири найбiльшi об'еднання за iнтересами: Палата економши Австрп (Wirtschaftskammer Österreich (WKÖ), Сiльськогосподарська палата Австрп (Landwirtschaftskammer Österreich (LK), Федеральна палата зайнятосл (Bundesarbeitskammer (BAK), Австршська федерацiя професiйних стлок (Österreichischer Gewerkschaftsbund (ÖGB) [8, c. 15].
В дуальнш системi професшно! освiти в Нiмеччинi та Австрп приймае участь велика кiлькiсть сощальних партнерiв, що, безперечно, утруднюе процес, оскiльки кожен з учасникгв ввдстоюе власнi iнтереси [3, c. 552].
Особливо! уваги заслуговуе те, що професшне навчання в Нiмеччинi та Австрп е обов'язковим для вих молодих людей, котрi не досягли 18^чного вiку та не вiдвiдують iншi школи. Воно проводиться у рамках дуально! системи освии у професшнш школi нижчо! ланки Шмеччини (Berufsschule) та обов'язковiй професiйнiй школi Австрй' (berufsbildende Pflichtschule), що тривае три роки. На уроках, як вiдвiдують учнi протягом 1-2 дшв в тиждень викладаеться, крiм загальноосвишх дисциплiн, та частина професiйно-теоретичних знань, яку учш можуть тут краще i в бiльш повному обсязi вивчити, нiж на пiдприемствi. Випускники отримують професiйну пiдготовку у рамках дуально! системи навчання, що е базою для тдвищення квалiфiкацi!.
Випускники професшних шил нижчо! ланки мають можливiсть навчатися у технiчному тдвищеному професiйному училищi (Fachoberschule). Основним контингентом цих училищ е випускники дуально! системи осв^и. Необхвдною умовою вступу до цього навчального закладу е зашнчена середня освiта першого ступеня, закiнчена професiйна освiта, що здобувалась щонайменше два роки, або стаж роботи не менше п'яти рошв.
Щоб навчатися у пiдвищеному професшному училищi, учням необхiдно спочатку протягом року вда^вати пiдготовчi курси (Vorkurs) або тдготовчий клас (Vorklasse). На навчання до тдготовчих класiв допускаються особи, котрi закiнчили реальну школу або мають зашнчену професiйну освггу в професiйних школах. Усiм шшим необхiдно скласти вступнi тести з математики, шмецько! та англiйсько! мови.
На першому роцi навчання у тдвищеному професшному училищi учнi проходять випробувальний термiн, що охоплюе перше пiврiччя першого року навчання. Якщо учень не пройшов випробувального термiну, вiн зобов'язаний залишити навчання в училищг Вiдновитися на навчання неможливо.
На другому роцi навчання у тдвищеному професшному училищi обов'язковим е написання науково! семестрово! роботи. Навчальний предмет, з якого буде написано наукову роботу, та тему роботи учень обирае разом з викладачем. Одночасно iз захистом науково! роботи передбачено обов'язкове складання усного юпиту з того навчального предмета, з якого ця робота написана.
Навчання у професшних тдвищених училищах зашнчуеться складанням випускних юпипв. Випускники складають 4 письмовi та 4 уст юпити з таких навчальних предметiв: «Нiмецька мова», «Англшська мова», «Математика» та обов'язковий предмет залежно вiд обраного напряму освиньо! пiдготовки.
Пiсля успiшного складання випускних юпипв учнi одержують атестат встановленого зразка про зашнчення професiйного тдвищеного училища, який дозволяе вступ до фахових/професшних академiй (Berufsakademie/ Fachakademie).
Навчальний процес у фахових/професшних академiях побудований за дуальним принципом, тобто, студенти почергово проходять 3-6 мiсяцiв теоретичного навчання (Theoriephase), згодом - 3-6 мюяшв практично! тдготовки (Praxisphase). Тривалють професiйно! пiдготовки у фахових академiях становить, як правило, 3 роки (6 семестрiв). Навчання складаеться з початкового етапу, що тривае 4 семестри та завершуеться промiжним юпитом, й основного - 2 семестри, що завершуеться складанням випускного юпиту i написанням дипломно! роботи.
Шмецьш науковщ (Й. Шiллiнг та Г. Пфаффенбергер) стверджують, що фаховiй академи вiдповiдае европейський тип навчального закладу -ушверситет спiльно! освiти (University of Cooperative Education), який вiдноситься до третинного рiвня освiти (Tertiärbereich). Така система передбачае 3-мюячне чергування теоретичного та практичного блоков у сшвввдношенш 50 до 50%. [5, с. 588.]
Випускники фахово! академи отримують освiтньо-квалiфiкацiйний ступiнь бакалавра (Bachelograd), а в дужках зазначаеться, що випускник навчався у фаховш академи -Berufsakademie (В.А).
У процесi професшно! пiдготовки використовуються рiзноманiтнi форми навчання: лекци (Vorlesungen), наукова робота (Studienarbeit), проектна робота (Projektarbeit), проектна доповвдь (Projektbericht), самоаналiтична доповiдь (Reflektionsbericht), складання та захист звiтiв про проходження практики (Praxisbericht). Завершуеться навчання складанням випускного iспиту (Abschlussprüfung) i написанням дипломно! роботи (Diplomarbeit). Теми дипломних робгт визначаються пiдприемством, що ощнюе !! практичне значення та можливють реалiзацi! на пiдприемствi.
Оцiнювания у фахових академiях здiйснюеться за 6-ти бальною шкалою, де 1 е найвищою позитивною ощнкою, а 6 - ввдповвдно найнижчою. Першi чотири бали (1, 2, 3, 4) е прохвдними, а останш (5, 6) можна один раз перездати. У разi невдало! спроби студента виключають з академи, а пiдприемство розривае з ним договiр.
На нашу думку, особливо! уваги заслуговуе те, що студенти укладають навчальний договiр (Ausbildungsvertrag) з тдприемством, установою чи органiзацiею, де вони будуть проходити практику протягом усього перiоду навчання.
На перюд практики студентiв прирiвнюють до пращвникш установи, тож вони отримують певну заробiтну платню. У системi сощального партнерства в Нiмеччинi та Австри передбачаеться участь представник1в працiвникiв у функщонуванш наглядових рад з правом голосу при обговоренш питань заробино! плати, умов працi та кадрово! полiтики. Це дае представникам пращвнишв право приймати участь в управлшш пiдприемством та надае статусу партнерiв [4, с. 69].
Взаемини мiж роботодавцем та найманим робiтником завжди мають елемент конфлiктностi, тому що !х iнтереси нiколи цiлковито не ствпадають. Найпершим кроком до примирення сторiн е початок вiдкритих переговорiв, як1 в деяких кра!нах (Франщя, Бельгiя, Австрiя, Нiмеччина) обов'язковi та передують всiм iншим методам досягнення консенсусу. Результатом переговорiв мае стати угода, яка визначае взаемш поступки сторш.
Професiйна освiта е одним з прюритетних напрямк1в державно! пол^ики зайиятостi в Нiмеччинi та Австри, яка псно пов'язана з розвитком ринку пращ. У цих кра!нах налагоджено дiевий механiзм спiвпрацi (сощального партнерства) з професшними навчальними закладами, суб'ектами та шститутами ринку пращ, державними i мiсцевими органами влади i суспiльними органiзацiями.
Вивчення та адекватне запровадження позитивного европейського досв^ в Укра!нi сприятиме удосконаленню нащонального законодавства, розробцi механiзмiв реорганiзацi! та збереженню единого освiтнього простору, становленню iнституту соцiального партнерства, становленню багатоканального фшансування професiйно! освiти та сощальнш пiдтримцi майбутнiх фахiвцiв.
Проведене до^дження не вичерпуе зазначено! проблеми. Особливо перспективним може бути вивчення фшансування професшно! осв^и в Нiмеччинi та Австри, що е сферою функщонування сощального партнерства.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абашюна Н. В. Принципи розвитку професшно! освгга в Нiмеччинi: монографiя / Н. В. Абашюна.
- К.: Вища школа, 1998. - 207 с.
2. Бша книга нацюнально! освгга Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.novi.
org.ua/projects/artek/2nd/APN.pdf>. - Загол. з екрану. - Мова укр.
3. Десятов Т. М.. Досввд розробки i впровадження стандартiв в кра!нах евросоюзу // Теоретичш та
методичнi засади розвитку педагопчно! освгти: педагогiчна майстернiсть, творчкть, технолог^: зб.
наук. праць / Т. М. Десятов. / за заг. ред.. Н. Г. Ничкало. - Харюв: НТУ «ХП1», 2007. - С. 552 -
558.
4. Ляшенко Л. Т. Сощальне партнерство як фактор полп'ично! та соцiальноl стабшьносп в Украш: дис. канд. потт. наук: 23.00.02 / Л. Т. Ляшенко. - К., 1998. - 159 с.
5. Пришляк О. Ю. Професшна тдготовка сощальних педагогiв у фахових академiяx Шмеччини. / О. Ю. Пришляк. // Теоретичт та методичнi засади розвитку педагогiчноl освiти: педагогiчна майстеpнiсть, творчкть, технологи: зб. наук. праць/ за заг. ред.. Н. Г. Ничкало. - Харюв: НТУ «ХП1», 2007. - С. 587-592.
6. Радкевич В. Принципи модершзаци пpофесiйно-теxнiчноl освгга. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.ipto.kiev.ua/modernizaciya/2011_1_1.pdf>. - Згол. з екрану. - Мова укр.
7. Berufsbildungsgesetz. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: <http://www.de.wikipedia.org /wiki/ Berufsbildungsgesetz> - Загол. з екрану. - Мова шм.
8. Hörtnag M. Finanzierung der Berufsbldung in Österreich. Finanzierungsporträt. Im Auftrag von CEDEFOP. Europäisches Zentrum für die Förderung der Berufsbildung. - Thessaloniki, 1998. - 78 s.
9. Hippach-Schneider U., Krause M., Woll C. Berufsbildung in Deutschland. Kurzbeschreibung. Im Auftrag von CEDEFOP - Europäisches Zentrum für die Förderung der Berufsbildung. Luxemburg. Amt für amtliche Veröffentlichungen der Europäischen Gemeinschaften, 2007. - 89 s.
