CC BY
55
УДК 378 "312" : 37 (А. С. Макаренко) DOI: 10.15587/2313-8416.2015.42389
ПЕДАГОГ1ЧНА СИСТЕМА А. С. МАКАРЕНКА В СВ1ТЛ1 СУЧАСНИХ П1ДХОД1В ДО П1ДГОТОВКИ ПЕДАГОГ1В ПРОФЕС1ЙНО1 ШКОЛИ
© В. Г. Данькевич
У cmammi розглядаеться актуальтсть педагогiчних ideü А.С. Макаренка, покладених в основу виховання i навчання, зокрема навчання у колективi, де поеднуеться демократiя i дисциплта,профестне станов-лення особистостi. Розкриваються сучаснi тдходи до пiдготовки педагогiв професшноi школи в систе-Mi багаторiвневоi професiйно-педагогiчноi освти, зокрема у Кшвському професiйно-педагогiчному коле-джi iменi Антона Макаренка
Ключовi слова: педагог, професiйно-педагогiчна освiта, професшна компетентнiсть, багаторiвнева ni-дготовка nрофесiйноi школи
The actual importance of A. Makarenko pedagogical ideas is depicted in the article. They were laid in the basis of the bringing up and the education. The modern approaches to the training of vocational school's teachers in the system of multilevel professional pedagogical education, specifically in Anton Makarenko Kiyv Professional Pedagogical College are shown
Keywords: teacher, professional pedagogical education, professional competence, multilevel training of vocational school
1. Вступ
В умовах глобал1зацшних та штеграцшних процеав, сощально-економ1чних змш у суспшьста, трансформацп виробництва, розширення невиробни-чо! сфери зростають потреби у професшно-педагопчних кадрах ново! генераци для р1зних галу-зей виробництва i сфери послуг. У пращ квал1ф1ко-ваних робггнишв набувають значения штелектуаль-шсть, креатившсть, критичне мислення. Зростають обсяги подготовки фахiвцiв за професшними профь лями, за штегрованими професiями. Iнтенсифiкацiя iнформацiйних процесiв зумовлюе необхiднiсть при-стосовуватися до мшливих зовнiшнiх умов, зважаю-чи на прискорення розвитку i потреби в освiчених людях. Цi тенденцй' е свгговими, загальноевропейсь-кими, а також простежуються на нацiональному рiв-ш, в тому числi в Укра!'ш [1].
2. Постановка проблеми
Сучасне соцiальне замовлення на подготовку фахiвцiв для рiзних сфер виробництва обгрунтовуе вимоги до формування соцiально-професiйних якос-тей майбутнього фахiвця, як1 базуються не тiльки на загальному обсязi знань, а й передусiм на розвитку здiбностей самостiйно використовувати нестандартш професiйнi завдання, альтернативне мислення, пос-тiйне прагнення до удосконалення професшно! дiя-льностi [2]. У зв'язку з цим необхiдно: пвдготувати фахiвця, здатного виконувати соцiально-виробничi завдання; забезпечити його суб'ектно-особиспсний
розвиток. Виховати таких фахiвцiв здатен тiльки педагог з високим рiвнем професiоналiзму.
3. Лггературний огляд
Науковi основи формування неперервно!' сис-теми професшно-педагопчно! та iнженерно-педагопчно! освiти педагогiв професшно! школи на рiзних iсторичних етапах були предметом уваги фь лософiв, iсторикiв, педагогiв, психологiв, державних i громадських дiячiв. Окремi аспекти фшософп освь ти, неперервно! професiйно!' освгга, подготовки педа-гогiв для професшно! школи в системi освiти ввдо-браженi у працях вiтчизняних науковщв: А. Алексю-ка, В. Андрущенка, С. Артюха, В. Кременя, А. Лц-о-цького, В. Лугового, С. Гончаренка, Р. Гуревича, I. Зязюна, О. Коваленко, Н. Ничкало, В. Олшника [3], а також зарубiжних вчених: росiйських - Ю. Бабан-ського, С. Батишева, В. Безруково!, А. Бшяево!', Е. Зе-ера, Н. Кузьмшо!', I. Смирнова, Г. Романцева, В. Федорова [4]; бшоруських - Б. Белькевича, М. Цирель-чука, А. Шкляра [5]; польських - Х. Беднарчика, З. Вятровського, С. Качора, С. Квятковського, Т. Но-вацького, Ф. Шльосека [6].
4. Шдготовка сучасних педагопв професш-ноТ школи засобами педагопчноТ системи А. С. Макаренка
До особистостi педагога, до якосл його про-фесiйно-педагогiчно! дiяльностi, до нього - як до суб'екта навчально-виховного процесу й суб'екта пе-
дагопчного стлкування висуваються нов1, зрослО вимоги. Це помггао впливае на розширення комплексу взаемопов'язаних завдань, що покладаються на професшно-педагопчну освиу, зокрема: створювати необходт сощально-культурш i сощально-економОчш умови для розвитку особистосп - майбутнього педагога, для його фундаментально! загальнокультурно! подготовки, формування високих морально-етичних якостей, любовi до педагопчно! професп, вiдданостi !й; сприяти професiйному становленню, розвитку i самовдосконаленню педагогiв, якi працюють у на-вчальних закладах рiзних типiв, на виробницта та в iнших освггаьо-професшних системах; стимулювати !хню iнновацiйну дiяльнiсть, педагогiчну творчiсть, що дае можливють поднятися на рiвень педагопчно! майстерносп [2].
Узагальнюючи викладене, можна зазначити, що шновацшш змiни, як1 водбулися в Украíнi, викли-кали поглиблення проблеми професшно-техшчно! освiти, а саме: загальнонауковi та методолого-теоретичнi основи розвитку професшно-педагопчно! освiти, особистiсть педагога професшно! школи, пос-тiйний розвиток компетентносп педагогiв, модерш-зацiя професшно-педагопчно! освгга як одше! iз впливових ланок сучасно! педагогiчноi освiти, рiвень пiдготовленостi педагога професшно! школи з ураху-ванням сучасних соцiально-економiчних вимог.
З 1992 р. у Ки!вському професшно-педаго-гiчному коледж iменi Антона Макаренка розпоча-лась науково-експериментальна робота, в рамках яко! вiдпрацьовувалась модель подготовки педагога нового типу, котрий поеднуе функцй' майстра виробничо-го навчання i викладача спецiальних дисциплш - педагога професiйного навчання. У результата експери-менту було концептуально обгрунтовано доцiльнiсть поеднання таких функцш. Розширення номенклатури професiй, орiентацiя !х на сфери послуг, економiчнi напрями та впровадження iнновацiйних технологш навчання також потребують педагога ново! генераци. Впровадження iнновацiйних технологiй навчання, шформацшних технологiй вимагае подготовки яшсно нового педагога професiйноi школи, який готовий до роботи в нових умовах, здатний адаптуватися до пе-дагопчних iнновацiй i швидко реагувати на сучаснi i перспективнi процеси соцiального i економiчного розвитку суспiльства.
Професiограма педагога професшного навчання передбачае наявшсть iнженерно-технiчноi, педагопчно! та робпничо! квалiфiкацi!, як мiнiмум на розряд вищий встановленого випускникам професшно-техшчних навчальних закладiв з водповодно! професй.
До професiйних знань, умшь i навичок педагога водноситься володшня теоретичними i практични-ми знаннями у вОдповщнш галузО, новими технолоп-ями галузО, шновацшними технолопями навчання, методами оргашзащ! виховно! роботи тощо. Педагог повинен вмпи творчо мислити, постшно тдвищува-ти свш професшний рОвень, оргашзовувати навчаль-ний процес на рОвш сучасних вимог, планувати i про-водити виховну роботу, використовувати передовий досвод тощо.
1нтегрування функцш педагога теоретичного i практичного навчання мае важливе значення в умо-вах пОдготовки квалОфшованих робггаишв, впровадження шновацшних та шформацшних технологш навчання, робггаичих професш невиробничо! сфери.
Педагог професшного навчання повинен бути компетентним у дешлькох дисциплшах, оскшьки його дОяльшсть е единим джерелом знань та шформацп для учшв i слухачОв. Отже, завданням педагопв стае ор-гатзащя творчого процесу та умов навчання, що спря-моват на розвиток особистосп i вимоги економ1ки.
В межах цих завдань особливо! уваги заслуго-вуе використання педагопчно! системи А. С. Макаренка, яка е настшьки новаторською, що висунуп Оде!, поставлено й розроблеш завдання випередили сучасну йому педагопку на столптя. Антон Макаренко зазначав: "Я глибоко переконаний, що перед ко-жним педагогом таке питання поставатиме - чи мае право педагог втручатися у розвиток характеру i спрямовувати його туди, куди треба, чи вш мусить пасивно йти за цим характером. Я вважаю, що пи-тання треба виршити так: мае право. Але як це зро-бити? В кожному окремому випадку це треба вирь шувати Ондивщуально. Тому що одна рОч - мати право, а шша - вмпи це зробити. Як, у вщповщносп до якостей особи, за !! нахилами i здОбностями спряму-вати цю особу в найбшьш потрОбний для не! бж" [7].
Сощально-економОчш змши у сустльстш приводить до переоцшки щнностей, i творчого ставлення до пращ. Система зв'язшв i стосуншв, як1 створював A. С. Макаренко, дозволяла кожному його вихован-цю "пройти через функцй' оргашзатора та керОвника", не тшьки формувала навички, але й тдносила особи-спсть, виховувала почуття особисто! годносл. В основу педагопчно! системи A. С. Макаренко, у першу чергу, поклав працю, яка орОентована на потреби громадянина i на конкретно потреби епохи. Вш вва-жав, що у процес виконання учнями трудових завдань необхвдно навчати !х придбанню оргашзатор-ських навичок, розвивати у них вмшня орОентуватися в робоп, планувати !!, виховувати бережливе ставлення до часу, продукту пращ. "Участь у колективнш пращ, - говорив А.С.Макаренко, - дозволяе людиш напрацьовувати правильне моральне водношення до шших людей - родинну любов та дружбу стосовно кожного, хто працюе". Трудова подготовка - це подготовка i виховання не пльки майбутнього громадянина, але й забезпечення його майбутнього життево-го рОвня, добробуту.
У Ки!вському професшно-педагопчному ко-ледж1 Омеш Антона Макаренка живуть i примножу-ються педагопчш оде! Антона Семеновича: навчання у командной роботц навчання, спрямоване на продук-тивну працю; поеднуеться демократа i дисциплша; придОляеться увага формуванню економОчного мис-лення, особисто! водповодальносп студенпв за свое професшне становлення. Надзвичайно велика увага придОляеться розвитку Ондивщуальних здОбностей майбутнього педагога, пам'ятаючи Макаренк1вське: "Вчителя необхщно готувати так, як ми готуемо му-зиканта, татста - Ондивщуально. Його техшку ми
повинт довести до того, щоб учитель став майстром, а майстертсть необходно довести до р1вня техтки" [8].
Реформування вичизняно! професшно-педаго-пчно! освгти на засадах гумашзацп та забезпечення И випереджувального розвитку актуал1зуе значення творчо! шдиводуальносп майбутнього педагога про-фесшно! школи й зумовлюе необх1дшсть перетво-рення його професшно! подготовки на систему розвитку в нього ще! сутшсно! штегративно! якосл [9]. В свою чергу гумашзм видатного педагога А. С. Мака-ренка т1сно пов'язаний 1з проблемами життя 1 д1яль-ност1 вихованщв, проблемами !х самоствердження та самореал1зацп у реальному житп. Основи гумашзму у педагопщ Антона Семеновича визначають прин-ципов1 положения педагопки ствпрацг Майбутньо-му фах1вцю необх1дно вмГти поеднувати так1 проти-лежносп, як колепальшсть управлшня, единонача-льшсть та демократичшсть.
А. С. Макаренко головне завдання виховання бачив у правильнш оргашзаци колективу, формуван-ш вмшня людини жити в колектив1, вступати у пос-тшне сгалкування з людьми, працювати 1 творити, вмшня подкорити сво! особисп штереси штересам справи. В1н вважав, що мистецтво кер1вництва коле-ктивом заключаеться у тому, щоб захопити його ви-значеною метою, що потребуе загальних зусиль, труда, напруження. У цьому випадку досягнення мети дае велике задоволення.
Перебудова освгти, демократизац1я життя у навчальних закладах можлив1 тшьки за умови висо-ко! активност1 у студентських колективах. Потр1бно створювати умови для самореал1заци 1 творчо! прац1 молод1 на користь суспшьства. Адже не лише суст-льство освГтою, вихованням соц1ал1зуе молодь, а й молодь, як носш нових одей 1 погляд1в, у свою чергу, змушуе його пристосовуватися до не!. В умовах де-мократизаци навчально-виховного процесу, взаемо-в1дносин учшв 1 педагопв особливо! актуальносп на-бувае в1домий макаренк1вський принцип: "Якомога бшьше вимог до людини, 1 разом з тим, якомога б1-льше поваги до не!". У житп колективу Ки!вського професшно-педагопчного коледжу 1меш Антона Ма-каренка цей принцип, у першу чергу, зумовлюеться спiввiдношениям прав 1 обов'язкгв студенпв, широтою можливостей для розкриття творчого потенщалу особистосп, 1! сощально! творчост1. Це передбачае участь студенпв в робот1 оргатв студентського самов-рядування на р1зних р1внях та в р1зних структурах.
Сьогодш сусп1льству потр1бна людина з1 сфо-рмованим самост1йним мисленням, здатн1стю ор1ен-туватися в р1зних життевих ситуац1ях. Вона мае бути нос1ем нац1онально!' ментальност1, культурних тра-диц1й народу. Педагопчш навчальн1 заклади мають формувати полгтичну культуру молод1, готувати ви-сококвалiфiковаиих конкурентоспроможних спеща-л1ст1в, рiвень фахово! подготовки яких в1дповодав би св1товим стандартам. Тривають процеси розбудови системи нацiонально!' освгти Укра!ни. Перебудова осв1ти, демократизацiя життя у навчальних закладах можлив1 т1льки за умови високо! активностi у студентських колективах. Потр1бно створювати умови для самореал1зацп г творчо! пращ молод1 на користь сус-
пiльства. Адже не лише сустльство освiтою, вихованням соцiалiзуe молодь, а й молодь, як носш нових Одей i поглядiв, у свою чергу, змушуе його пристосовуватися до не!.
У процес освггаьо! дiяльностi педагогiчнi працiвники коледжу формують особистiснi якостi студентiв, як1 визначаються не лише професiйними характеристиками, але й способом мислення, рiвнем культури та iнтелектуальним розвитком.
Характерною особливютю досвiду педагопч-ного колективу коледжу е розвиток тзнавально! са-мостiйностi студентiв, впровадження нетрадицiйних методiв навчання, що дозволяе забезпечити шдиводу-альний пiдхiд до кожного студента. При такому тд-ходi змшюються функцй' викладача: вiн вiдiграе про-вiдну роль у керiвництвi шзнавальною дiяльнiстю студента.
Один iз напрямiв, спрямованих на розвиток особистостi, е залучення студентiв до науково-дос-лодно! роботи в рамках студентського наукового то-вариства. Це забезпечуе необхiдний науково-теоре-тичний рiвень навчання та виховання, безпосередньо впливае на розвиток науково! творчостi студентiв. Основними завданнями студентського наукового то-вариства е пробудження у студентiв iнтересу до науково! роботи; тдвищення авторитету знань i науки; всебiчне сприяння науковш та винаходницькш дОяль-ностi; пошук i подтримка талановитих дослiдникiв серед студенпв, надання !м методично! допомоги; сприяння розкриттю !хнього наукового та творчого потенщалу, оволодшню методологiею наукових дос-лоджень у сво!й та сумiжних галузях науки. Спiльна творча теоретична, експериментальна та дослщниць-ка дiяльнiсть викладача i студента сприяе розкриттю й формуванню педагогiчно!' майстерностi студенпв. Впровадження iнновацiйних та iнформацiйних тех-нологiй, спрямованiсть навчання на практичну дiю розвивають у студентiв позитивне ставлення до навчання, надають !м упевненостi у собi, тдвищують можливiсть працевлаштування, формують вщповща-льнють за свое професiйне майбутне.
5. Апробащя результат досл1дження
Результати дослодження узагальненi у методич-них рекомендащях "Використання педагогiчно! системи А.С. Макаренка в процесi професiйного розвитку особистосп майбутнiх фахОвщв" до вивчення дис-циплти "Вступ до спещальностГ для студентiв на-пряму подготовки 5.01010401 "Професшна освiта (за профшем подготовки) галузi знань 0101 "Педагопчна освгга". Методичнi рекомендацй' призначено для ви-користання в процесi подготовки майбутшх педагогiв професiйного навчання, iнженерiв-педагогiв у профе-сiйно-педагогiчних навчальних закладах та курсах т-двищення квалiфiкацi!' педагогiчних працiвникiв.
6. Висновки
Отже, дОяльшсть педагога професiйного на-вчання в сучасних умовах потребуе створення i роз-витку як внутршшх, так i зовшшшх форм ствробп-ництва. Внутршне сшвробггаицтво - це впровадження рОзномаштних форм оргашзаци навчального
процесу з урахуванням як шдивГдуально! компетент-носгi, так i розподалу завдань м1ж членами колективу. Зовшшне спiвробiтництво - це пошук додаткових форм партнерських вГдносин з професшно-техшчними навчальними закладами, щдприемствами, службами зайнятосп, iншими соцiальними партнерами. Форму-вання партнерських вГдносин потребуе комплексного щдходу, педагог повинен володiти вагомими умшня-ми та знаниями у галузi спiлкування. ПГдготовка педа-гогiв професшно! школи у Кшвському професшно-педагопчному коледж1 iменi Антона Макаренка ство-рюе всi умови для професшного та особистого зрос-тання, визначае актуальшсть проблеми багаторГвнево-го навчання, яке гнучко реагуе на сощальний запит ринку працi та створюе умови для професшного само-вдосконалення фахiвцiв рiзного рiвня.
Лiтература
1. Кремень, В. Г. Освгга i наука в Укра!ш - шнова-цiйнi аспекти: Стратепя. Реалiзацiя. Результата [Текст] / В. Г. Кремень. - К.: Грамота, 2005. - 447 с.
2. Щербак, О. I. Професшно-педагопчна освгга: те-орш г практика. Ч. I [Текст]: монографiя / О. I. Щербак; за ред. Н. Г. Ничкало. - К.: Наук. свщ 2010. - 279 с.
3. Андрущенко, В. П. Неперервна професшна освгга: фшософш, педагопчт парадигми, прогноз [Текст]: моногра-фш / В. П. Андрущенко, I. А. Зязюн, В. Г. Кремень та гн.; за ред. В. Г. Кременя. - К. : Наукова думка, 2003. - 853 с.
4. Батишев, С. Я. Актуальные проблемы подготовки рабочих высокой квалификации [Текст] / С. Я. Батишев. - М.: Педагогика, 1979. - 224 с.
5. Белькевич, Б. А. Справочное пособие технолога машиностроительного завода [Текст] / Б. А. Белькевич, В. Д. Тимашков. - Мн.: Беларусь, 1972. - 640 с.
6. Новацький, Т. В. Свгт мргй [Текст] / Т. В. Новаць-кий; пер. з польськ. I. А. Аскерово!; наук. ред. Н. Г. Ничкало. - К. : Вид-во НПУ Гмет М. П. Драгоманова, 2011. - 120 с.
7. Макаренко, А. С. Педагогические сочинения [Текст]: в 8 т. Т. 4 / А. С. Макаренко. - М. : Педагогика, 1984. - 400 с.
8. Фшософш педагопчно! майстерносп [Текст]: зб. наук. пр. / 1нститут педагопчно! освгти i освгти дорослих АПН Укра!ни, Вшницький державний педагопчний уш-верситет iменi Михайла Коцюбинського. - К.-Вшниця: ДОВ «Вшниця», 2008. - 380 с.
9. Зязюн, I. А. Свгтоглядна парадигма освгти [Текст] / I. А. Зязюн // Проблеми шженерно-педагопчно! освгти: зб. наук. праць. - 2003. - Вип. 5. - С. 24-31.
References
1. Kremen , V. H. (2005). Osvita i nauka v Ukraini -innovatsiini aspekty: Stratehiia. Realizatsiia. Rezul'taty [Education and science in Ukraine - innovative aspects of the Strategy. Implementation. Results]. Kyiv, Hramota, 447.
2. Shcherbak, O. I. (2010). Profesiino-pedahohichna osvita: teoriia i praktyka [Vocational teacher education: theory and practice]. Kyiv, Scientific world, 279.
3. Andrushchenko, V. P., Zyazyun, I. A., Kremen', V. H. (2003). Neperervna profesiyna osvita: filosofiya, pedahohichni paradyhmy, prohnoz [Continuing professional education: philosophy, pedagogical paradigms, prognosis]. Kyiv, Scientific thought, 853.
4. Batishev, S. Ja. (1979). Aktual'nye problemy pod-gotovki rabochih vysokoj kvalifikacii [Actual problems of training of highly skilled workers]. Moscow, Education, 224.
5. Bel'kevich. B. A. (1972). Spravochnoe posobie tehnologa mashinostroitel'nogo zavoda [Handbook technologist engineering plant]. Minsk, Belarus, 640.
6. Novats'kyi, T. V. (2011). Svit mrii [World of dreams]. National Pedagogical Dragomanov University. Kyiv, 120.
7. Makarenko. A. S. (1984). Pedagogicheskie sochinenija : v 8 t. T. 4 [The Pedagogikal Works: in 8 Volumes. Vol. 4]. Moskow, Pedagogika, 400.
8. Filosofiia pedahohichnoi maisternosti: zb. nauk. pr. (2008). [Philosophy pedagogical skills: Coll. Science. pr.]. Kyiv-Vinnytsia: DOV «Vinnytsia», 380.
9. Zyazyun, I. A. (2003). Svitohliadna paradyhma osvity. Problemy inzhenerno-pedahohichnoi osvity. Worldview paradigm of education. Problems of engineering and teacher education: Coll. Science. Labor, 5, 24-31.
Рекомендовано до публгкацИ д-р пед. наук Щербак О. I.
Дата надходженнярукопису 17.04.2015
flaHtKeBHH Bira TpnropiBHa, BUKragan, ^KTOBa KOMicia comarbHO-ryMamTapHnx gn^nnmH, Khibcbkhh npo^eciHHO-negaroriHHHH Koneg® iMeHi AHTOHa MaKapeHKa, Byn. B. %pHOBOfla, 24, m. khib, yKpaitia, 01135 E-mail: vitadan76@ukr.net
UDC 373.1:378.1
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.42797
OUTLOOK ON TEACHING SCHOOL SCIENCE FOR SUSTAINABLE DEVELOPMEN ©Jacinta A. Opara
During the past few decades, resources have been allocated in many parts of the world for developing curricula in school science, which were directed to the need for more scientists that can promote national development. In the light of this, many developing country has emphasized the education of its citizens in Science, Technology and Mathematics (STM). This mode was reflected in the Nigerian National Policy on Education when it recommended an enrolment ratio of60:40 in favour ofSTM and related courses in higher institution of learning (Federal Republic of Nigeria 2004). This guideline became necessary in order to boost our manpower development and researches in these professions. The role of STM in the development of a nation cannot be over emphasized as it is very important in solving a country's problem. STM is the base for the overall development of a nation, the instrument for the orderly and ethical behaviour of it citizens
Keywords: developing curricula, school science, science, Technology and Mathematics (STM)
