Научная статья на тему 'Особливості проходження адаптації першокурсників ВНЗ як чинник формування системи професійних знань'

Особливості проходження адаптації першокурсників ВНЗ як чинник формування системи професійних знань Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
326
45
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
адаптация первокурсников Вуза / индивидуально-психологические особенности / учебно-исследовательская работа студентов / профессиональная мотивация / профессиональное мышление / профессиональная направленность / профессиональные качества личности / адаптація першокурсників ВНЗ / індивідуально-психологічні особливості / навчально-дослідна робота студентів / професійна мотивація / професійне мислення / професійна спрямованість / професійні якості особистості / fresher’s of the university adaptation / individual psychological characteristics / students’ educational and research work / professional motivation / professional thinking / professional orientation / personal professional qualities

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — С.В. Пухно

В статті представлені особливості проходження адаптації студентів педагогічних спеціальностей під час навчання у ВНЗ та їх значення для формування системи базових знань, а також – професійного становлення майбутнього фахівця. Особливості проходження адаптації залежать від проходження молодою людиною попередніх інститутів соціалізації, їх індивідуальних особливостей, а також від організації навчальновиховної роботи у ВНЗ. Складовою цієї роботи є навчально-дослідна робота студентів ВНЗ, яка є системою обов’язкових навчальних занять, всіх видів завдань різних видів практики. Різновиди навчально-дослідної роботи сприяють збагачення студентом базовими знаннями, вміннями, навичками і вимагають досить складної організації керівництва цією діяльністю. Вирішення студентом в процесі навчання та під час проходження практики складних навчально-дослідних завдань, сприяє формуванню та виробленню навичок ефективного вирішення завдань професійної діяльності і сприяє активному формуванню професійних якостей особистості.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

The features of passing the university fresher’s adaptation as a factor of formation of professional knowledge system

The peculiarities of passing of pedagogical specialties students’ adaptation during training at the university and their importance for the formation of basic knowledge and the future specialist’s professional formation are presented in the article. The features of passing of adaptation depend on a young man passage of the former socialization institutions, their individual characteristics, as well as the organization of educational work at the university. Part of this work is educational-research work of the university students, which is a system of compulsory training sessions, all the different practices. Types of educational research contribute to the enrichment of the student base knowledge, abilities, skills and require quite a complex organization leadership. The student’s decision in the learning process and during the practice of complex educational research problems, promotes the formation and development of skills, effective problem solving professional activity and contributes to the active formation of the person’s professional qualities.

Текст научной работы на тему «Особливості проходження адаптації першокурсників ВНЗ як чинник формування системи професійних знань»

Scientific journal PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION

Has been issued since 2013.

Науковий журнал Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА

Видасться з 2013.

http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/

Пухно С.В. Oco6nueocmi проходження адаптацп першокурсник'ш ВНЗ як чинник формування системи профеайних знань // Ф'!зико-математична освта : науковий журнал. - 2016. - Випуск 1(7). - С. 115-125.

Pukhno S. The features of passing the university fresher's adaptation as a factor of formation of professional knowledge system // Physics and Mathematics Education : scientific journal. - 2016. - Issue 1 (7). - Р. 115-125.

УДК 378. 046. 2

С.В. Пухно

Сумський державний педагог1чний ун1верситет ¡м. А.С. Макаренка, Украша

ОСОБЛИВОСТ1 ПРОХОДЖЕННЯ АДАПТАЦП ПЕРШОКУРСНИК1В ВНЗ ЯК ЧИННИК ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ПРОФЕС1ЙНИХ ЗНАНЬ

Постановка проблеми. Значення особливостей адаптацп першокурсниюв до навчання у ВНЗ в процес професшного становлення майбутшх вчителiв на сьогодш е актуальною проблемою щодо оргашзащУ навчально-виховного процесу вищого навчального закладу. Актуальними сьогоденню е проблеми дослщження особливостей адаптацп першокурсниюв до навчання у ВНЗ, а також основних чинниюв, що впливають на специфжу и проходження, i вiдповiдно, з урахуванням цих особливостей, напрацювання навчально-методичного забезпечення процесу навчання. Вщ визначеного залежить ефектившсть формування фаховоУ тдготовки майбутнього викладача. Вказане вимагае активно! дослщницькоУ уваги, оскiльки сучаснiсть потребуе досить високого рiвня виконання спещалктами рiзних галузей своУх професiйних функцш. Професiйна дiяльнiсть педагога е одшею з найбiльш складних, оскiльки вчитель повинен волод^и досить значною та складною системою спе^ального знання, вмшь та навичок пiд час виконання профеайних функцш з прогнозуванням наслщшв своеУ дiяльностi.

Аналiз актуальних дослщжень. Сучаснi дослiдження з питань професiйного становлення молодоУ людини висвiтлюють широке коло актуальних питань сьогодення: проблеми мотивацм професiйнiй дiяльностi [1]; особливостей адаптацУ першокурсникiв до навчання у ВНЗ [3]; чинниюв проходження адаптацшних процесiв та Ух наслiдкiв для навчання студенлв; творчоУ активностi потенцшного фахiвця в професiйнiй дiяльностi [2]; професмноУ працездатностi особистостi [1]; професшноУ компетентностi [4]; професiйноУ самопрезента^У особистост [5], тощо. Однiею з розроблених на сьогодш проблем е проблема особливостей проходження адапта^У першокурсниюв до навчання у ВНЗ, що впливають на формування професшноУ системи знань, вмшь i навичок як потенцшноУ готовност i фактичноУ здатностi людини виконувати певний вид дiяльностi [3]. Аналiз видтеноУ проблематики дае тдстави для видiлення питання пошуку ефективних механiзмiв оптимiзацiУ процесу адаптацiУ студенлв ВНЗ.

115

ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)

Мета статт полягае у представлены особливостей походження адаптацП' першокурсниюв пщ час навчання у ВНЗ, а також основних чинниюв, що впливають на специфiку II проходження.

Виклад основного матерiалу. Представниками наукового товариства в^чизняно!' психолопчно''' думки перюд юнацтва розглядаеться, як перiод особислсного i професiйного самовизначення, завершального етапу формування св^огляду особистостi. Згiдно втовоУ перюдизацП', юнацький вiк характеризуеться змшою провiдного виду дiяльностi, яким е навчально-професмна, що пов'язано з визначенням молодою людиною свого мiсця в житл, формуванням складових морально'' самосвщомосл. Критерiем дорослiшання стае оволодiння системою знань, цшностей, соцiальних норм, готовшсть до здiйснення рiзних видiв дiяльностi. Цей перiод характеризуеться сформованiстю цшшсно-сенсовоУ саморегуляцП' поведiнки, проте, як правило, - загостренням кнуючих у молодо' людини внутрiшнiх конфлiктiв; виникненням питань, як неможливих для розв'язання в зв'язку з ускладненням життедiяльностi: розширенням дiапазону соцiальних ролей з вщповщною мiрою самостiйностi i вiдповiдальностi. Перед юнацтвом постае соцiальне завдання професмного самовизначення в планi реального вибору, - це стае психолопчним центром со^альноУ ситуацП' розвитку молодо'' людини. Професшне самовизначення формуе своерiдну внутршню позицiю: зверненiсть у майбутне, побудова життевих плашв i перспектив.

Прояв кризи юносл, пов'язаний з переходом до самостшного життя, загострюеться тд час проходження адаптацiйних процесiв у новому навчальному закладк Процес адаптацп першокурсниюв ВНЗ супроводжуеться, як правило, складними переживаннями, пов'язаними з невмшням здшснювати саморегуляцiю поведiнки i дiяльностi, що пiдсилюеться вiдсутнiстю повсякденного контролю педагопв та батькiв; пошуком оптимального режиму прац i вiдпочинку в нових умовах; налагодженням побуту та самообслуговування i т.п. Внаслщок недостатност життевого досвiду, у юнакiв проявляеться внутршня невпевненiсть, що iнодi супроводжуеться агресившстю, почуттям власно' неповноцiнностi.

Специфтою студентського перiоду життя е те, що провщним його чинником постае професшне становлення. Мотива^я до вивчення кола дисциплш за обраною профеаею, спонукае юнака до активностi, визначае спрямовашсть, як сукупнiсть стiйких мотивiв, що орiентують дiяльнiсть особистостi, формують и свiтогляд i проявляються в практичнiй дiяльностi. Професiйне навчання у ВНЗ стае бтьш складним за формами та змютом i пщвищуе вимоги до особистостi: на першi роки студентського вiку припадае процес активного формування со^ально''' зрiлостi, загострюеться потреба сенсожиттевого самовизначення. Серед головних труднош^в адаптацп студенев в умовах ВНЗ, зпдно авторським дослiдженням, видтено невизначенiсть мотивацП' вибору професП' [3, с. 43-45].

Мотивацшний компонент навчання забезпечуе результатившсть навчання, стимулюе тзнавальну активнiсть. Особливого значення набувае проблема особислсного пiдходу в процесi навчання студенев ВНЗ, де вiдбуваеться формування фахiвця, розвиток його професшно' самосвщомосл, формування i вдосконалення професiйних знань, вмшь, навичок, оскiльки кожна особислсть унiкальна i неповторна, i формування мотивацП' до майбутньо' професшно''' дiяльностi обов'язково переломлюеться через iндивiдуально-психологiчнi особливост потенцiйного фахiвця.

Мотивацiйний компонент навчання забезпечуе висок результати навчання, що е запорукою високого рiвня виконання потенцшним фахiвцем сво'х професiйних функцм

[7, с. 127-132]. Зац^авлешсть своею обраною спе^альшстю, предметами, що входять до кола професшного навчання сприяють активiзацil, так звано', «професшно' спрямованосл». Професiйна спрямованiсть - психологiчне явище, що характеризуе психологiчну готовнiсть особистосл не лише до вибору напрямку майбутньо'' професшно'' дiяльностi, але й активного «входження» в цю дiяльнiсть, потенцшно' готовностi виконувати професiйнi функцп. Професiйне самовизначення - це вибiр iз всiх професiй ле', що найбтьше вiдповiдае iндивiдуальним особливостям молодо' людини, сприяе '''' професiйному розвитку. Це - яюсна особливiсть структури мотивiв особистостi, яка сприяе досягненню професшного успiху. Професiйна спрямованiсть активно формуеться пщ час навчання у ВНЗ [5, с. 137-138].

Поняття «адапта^я» розглядаеться як процес та результат пристосування шдивща (особистосл) до нових умов оточуючого (природнього та со^ального) середовища. Процес адаптацп передбачае актившсть суб'екта, самостiйну побудову алгоритмiв вирiшення проблемних задач та завдань в певних умовах життедiяльностi, аналiз результатiв дiяльностi в новiтнiх умовах. На процес адаптацп впливають фактори, серед яких можна видтити устшшсть (неустшшсть) професшно', со^ально'' та бюлопчно'' адаптацп, сформованiсть компонентiв професiйного самовизначення, наявшсть виражено' мотивацп прагнення досягнення певного со^ального статусу в груш ВНЗ, сформованiсть певних професiйних навичок, актуалiзацiя дiяльностi до розвитку вщповщних професiйних здiбностей, i, вiдповiдно, емоцшне вираження переживання задоволення (незадоволення) здобутками у сферi видiлених компонентiв.

Суттевим внутршшм критерiем адаптацп студентiв ВНЗ е стан задоволення процесом i результатом професiйно' та соцiально' адаптацп. Вщповщно, важливим е розвиток у юнака тих необхщних властивостей, як повиннi постати чинниками впливу на об'ект (середовище) адаптацп, а також, - внутршшми складовими переживання емоцшних сташв задоволення процесом i результатом адаптацп: мотивацп розвитку складових професшно'' компетентностi; адекватно'' самооцiнки; самоповаги; усвщомлення потреби та прагнення до самоосв™. До показникiв особистiсного рiвня адаптацп може бути вщнесено зниження рiвня особистiсно' тривожностi; домiнування позитивно-стiйких емоцшних сташв; прийняття особислстю нових со^альних ролей, тощо. Серед зовнiшнiх критерпв оцiнки проходження адаптацп студентiв ВНЗ: дотримування норм та цшностей вищого навчального закладу у виглядi виконування правил i вимог навчального процесу; активнiсть у пристосуваннi до змкту, умов i органiзацil навчального процесу в цтому; розвиток навичок самостшносл в навчальнiй дiяльностi, органiзацil процесу навчально-дослщницько' та науково-дослiдно'' дiяльностi, оргашза^я процесу самоосвiти; умiння застосовувати здобул теоретичнi знання на практицi.

Труднощ^ видiленi на сьогоднi у навчанш студентiв-першокурсникiв ВНЗ, - це вщсутшсть спецiальних органiзацiйно-навчальних навичок, необхiдних у навчанш та комушкативних навичок. 1нша група проблем стосуеться активiзацi' функцюнування психiчних процесiв, таких як довтьшсть та опосередкованiсть пiзнавальних процесiв, -шдивщуально-сформоваш засоби зосередження уваги, запам'ятовування, виршення навчальних завдань, якими володiе студент i якi були ефективними в умовах шктьного навчання, проте «не працюють» у навчаннi у ВНЗ .

Психолопчно це пояснюеться слабкою рефлексившстю усвiдомлення: студент не може зайняти пози^ю оцiнювання власно'' активностi, критичного аналiзу ''' i пошуку нових, ефективних операцiй та дш. Рiвень особистiсно' готовностi до самостшного

життя сучасних випускниюв шкт вимагае суттево''' психолопчно''' роботи з ними в системi вузiвського навчання.

Проблемний рiвень викладання дисциплiн у ВНЗ вимагае наявност у першокурсниюв сформованого iнтелектуального сприймання, пiдвищеного рiвня концентрацП' та розподiлу уваги, абстрактного мислення. Низький рiвень вказаних процеав, вiдсутнiсть базових знань, сформованих вмшь, позначаеться на активностi студентiв у ходi опанування нових дисциплiн, що е базовою складовою опанування професшними знаннями. Прогалини у попереднiй системi знань вимагають вiд студента усвщомлення необхiдностi додатково' самостшно''' роботи, надолуження вщсутшх не лише знань, але й формування навичок та вмшь в ходi навчальних завдань, осктьки без цього сенс подальшого навчання втрачаеться. Вщсутшсть сформовано' у юнака системи самостшно! роботи позначаеться на неможливост всього вказаного. Ефективним методом тдвищення ефективностi навчання е активне стимулювання пiзнавального iнтересу студента шляхом введення завдань проблемного характеру, активiзацN самостшно''' навчально-дослiдноí роботи.

Сучасний етап розвитку сустльства потребуе визначення нових завдань у практик професiйноí подготовки фахiвця. Професiйний розвиток людини на рiзних етапах професiоналiзацil' вiдбуваеться завдяки активной особистостi у навчально-професшнш дiяльностi i, передусiм, вивчення студентом ВНЗ на високому рiвнi базових, фахових дисциплш. Так, на ефектившсть вивчення студентами фiзико-математичного факультету фахових предме^в впливае значна кiлькiсть чинниюв, серед яких: вiдповiдний рiвень знань та вмшь, сформованих за перюд навчання у ЗОШ; успiшнiсть проходження адаптацшного перiоду навчання студента на перших курсах ВНЗ; наявшсть сформованого штелектуального сприймання; навички та вмшня ефективного здiйснення самостшно! роботи; професшна мотивацiя; розвиток психiчноí тзнавально''' сфери.

Труднош^ адаптацп, що переживають студенти, зпдно авторським дослiдженням, рiзнi за сво'м походженням, можуть бути шдивщуально-психолопчш, пов'язанi iз складнощами проходження адаптацп в попереднiх iнститутах соцiалiзацil. Вщсутшсть сформовано' у студентiв фiзико-математичного факультету системи базових знань, вмшь та навичок самостшно''' роботи, позначаеться на неможливост професшного навчання, i вивчення фiзико-математичних дисциплiн, зокрема. Студенти з низьким рiвнем необхiдних знань, несформованими вмшнями самостiйного навчання пасивно вщносяться до навчання, втрачають професiйну мотива^ю та пiзнавальний iнтерес до вивчення дисциплш i подальших наукових дослщжень. Складнiсть проходження адаптацп студентiв ВНЗ проявляеться в 'х емоцiйнiй нестабтьност^ невпевненостi, втрати перспективи, тощо [3, с. 43-45].

Сучасш вимоги тдвищення якост пiдготовки фахiвця вимагають удосконалення навчально-досшдно''' роботи студентiв ВНЗ, що потребуе досить складно' оргашзацп керiвництва цiею дiяльнiстю студента та контролю зi сторони викладача. На сьогодш необхiдним видами цiеí' роботи е проведення наукових семiнарiв, круглих столiв, диспутiв, органiзацiя дiяльностi наукових груп та студентський гуртюв. Ефективнiсть ^еУ дiяльностi забезпечуеться постiйною взаемодiею викладача i студента, проведенням планових консультацш викладачами кафедр. Методичне забезпечення навчально-дослщно''' роботи студентiв е обов'язковим вщповщно до рiзних видiв завдань, що мютять загальнi положення щодо органiзацií навчально-дослiдноí роботи.

Сучасне сустльство ускладнюе вимоги до рiвня розвиненост розумових здiбностей людини, особливо цшш прагнення приймати на себе Ы^ативу у розв'язаннi

проблем, нав^ь за невизначених умов. Через це, одним з основних завдань, що постають перед сучасними ВНЗ, е розвиток штелектуальних i творчих здiбностей студенлв, формування у них прагнення до активного опанування ново'' шформацп, пошукiв нестандартних алгоритмiв рiшення завдань. Вказане е здобутком чисельних операцш в процесi виконання самостшно! навчально-дослiдно' дiяльностi, органiзовано', розроблено'' та керовано'' викладачами ВНЗ.

Ефектившсть виконання студентами подiбно' роботи залежить вщ успiшностi оволодiння ними у навчальному процес професiйними знаннями та умшнями, що, в свою чергу, пов'язано з особливостями проходження адаптацп. Сьогодш професiйне навчання е складним за формами та змютом i пiдвищуе вимоги до особистостi студента. Сучасними дослщниками видiленi труднощi в процес виконання навчально-дослiдно'' роботи студентами ВНЗ, серед яких: вщсутшсть спе^альних органiзацiйно-навчальних навичок; проблема недостатньо' сформовано' системи професшних знань, вмiнь та навичок; психолопчш проблеми студентiв.

Для виршення визначених проблем, доцiльними формами роботи у ВНЗ е просвп^ницька, консультацшна, тренiнговi робота, дiагностика психолопчних особливостей студентiв. Пiдготовка до майбутньо'' професшно'' дiяльностi студентiв педагогiчних спе^альностей повинна обов'язково мiстити систему навчально-дослiдних завдань, вирiшення яких виконую досить значиму функ^ю для майбутнього фахiвця - вироблення вмiнь аналiзу ситуацп, представлення рiзних варiантiв и вирiшення, прогнозування наслiдкiв. Виконання студентом дослiдних завдань рiзного рiвня складност позначаеться на показниках динамiки росту професшно'' самооцiнки себе як майбутнього фахiвця.

Вирiшення вказаних проблем полягае у розробц викладачами ВНЗ для виконання студентами системи рiзнорiвневих варiантiв складностi навчально-дослiдних завдань, оскiльки основним завданням вищо'' школи е розвиток штелектуальних i творчих здiбностей студенлв, формування у них прагнення до активного опанування професп.

Серед найбтьш важливих iнтелектуальних якостей студентiв ВНЗ, що сприяють опануванню професп, i розвиваються тд час виконання навчально-дослщно' роботи, видiленi наступнi: органiзованiсть (здатшсть мобiлiзацi' тзнавально'' активностi пiд час виршення проблемно' ситуацп); дисциплiнованiсть (здатшсть здшснювати трудомiстку дiяльнiсть); цiлеспрямованiсть та лопчшсть побудови алгоритму дiяльностi; критичшсть мислення (виявляеться у вiдсутностi гностичних стереотитв, побудовi власних - нових алгоритмiв рiшення проблемно'' задачi).

Сшд вiдмiтити недостатню кiлькiсть дослiджень, в яких висв^люються педагогiчнi умови формування критичного мислення у студенлв ВНЗ. Ця штелектуальна здiбнiсть знаходить вщображення у критичному аналiзi, iнтерпретацi' та з'ясуванш отримано'' iнформацil, спроможностi оцшювати судження та формувати вiрнi висновки. Студенти з розвиненим критичним мисленням прагнуть самостшно розв'язати будь-яку навчальну проблему; вщстоюють власну точку зору, напроти, - студенти з нерозвиненими навичками критичного мислення приймають шформа^ю як факт, без самостшного аналiзу; у них пригшчуеться прагнення штелектуального пошуку, пропозицш, iдей, вiдсутня ^^атившсть, що не дае змоги придбати шдивщуальний професiйний досвiд, застосовувати здобул знання, стимулюе орiентуватися на готовi зразки. Прогалини у попереднiй системi знань вимагають вiд студента усвщомлення необхiдностi додатково'' самостiйно' роботи, надолуження вщсутшх знань, формування навичок та вмшь в ходi вирiшення завдань з дисциплш фiзико-математичного циклу,

що вимагае високого рiвня самоконтролю, мотивацп до обраного фаху. Вщсутшсть сформовано'' системи самостшноУ роботи позначаеться на неможливостi всього вказаного. Складшсть адаптацiйних процесiв може стимулювати тдвищену тривожнiсть першокурсникiв, Ух емоцiйну нестабiльнiсть, що е причинами зниження штелектуальних функцiй особистостi. Студенти з низьким рiвнем базових знань, несформованими вмшнями самостiйного навчання та саморегуляцп можуть взагалi залишити навчання.

Педагопчш умови, якi сприяють формуванню критичного мислення, повинш стимулювати прагнення людини виршувати завдання проблемного рiвня, будувати власнi алгоритми рiшення, прогнозувати наслщки. В цьому контекстi, сучасною педагопчною практикою широко пропонуються таю методи навчання, що стимулюють критичшсть мислення, а саме: прес-конференцп, «мозковий штурм», тренiнги, iнтенсивно-iгровi методи та шшк Розробка завдань, так званого, «проблемного рiвня», для самостшноУ роботи студенлв та впровадження Ух на практик, мае досить вагоме значення, осктьки сприяе iнтелектуальному зростанню студенев. Розробки завдань для навчально-дослiдноí роботи студенлв повиннi враховувати попередню тдготовку студентiв у виглядi сформованих у них необхщних знань, вмiнь та навичок; забезпечувати продуктивний розвиток професшного навчання.

Необхщним етапом в пщготовц майбутнiх фахiвцiв, метою якого е формуванш на базi отриманих знань, навичок i умiнь, необхiдних для здшснення професшноУ дiяльностi, прийняття самостшних рiшень, творчого використання своУх знань у практичнш дiяльностi е педагопчна практика. Проходження педагогiчноУ практики - це теж складова проходження професшноУ адаптацп особистостi i вона буде залежати вщ успiшностi попередньоУ адаптацп на початкових етапах навчання студента у ВНЗ.

Важливим завданням удосконалення навчально-виховного процесу, що безпосередньо позначаеться на специфiцi проходження адаптацп першокурсниюв ВНЗ, е оргашзащя, планування й контроль навчально-дослщноУ роботи студенев. Дiяльнiсть викладача в оргашзацП' самостiйноУ роботи студенлв повинна базуватися на основi iндивiдуально-орiентованого пiдходу та передбачати оптимальне стввщношення годин аудиторноУ та позааудиторноУ роботи студентiв; рацiональний вiдбiр навчального матерiалу з урахуванням його обсягу; створення позитивного емоцшного середовища; поеднання груповоУ та iндивiдуальноУ форм роботи; надання консультативно' допомоги студентам, з урахуванням Ух шдивщуальних особливостей i рiвня складностi завдання.

Навчально-дослiдна робота передбачае виконання студентами ВНЗ шдивщуально-досшдних завдань (1НДЗ) в межах певноУ дисциплiни. Пiд час роботи над шдивщуально-досшдним завданням, студент повинен продемонструвати достатшй рiвень обiзнаностi з курсу дисциплши, останнiх досягнень сучасноУ науковоУ думки. Оскiльки студент повинен презентувати самостшно розроблеш на основi вщбору, групування та узагальнення iнформацií, варiанти вирiшення запропонованих завдань та поставлених питань, то, вщповщно вiдбуваеться розвиток вах основних операцiй i функцш мислення, формуеться гiпотетико-дедуктивне, критичне, теоретичне мислення. ^ завдання стимулюють розвиток необхщних професiйних навичок знаходити ршення проблем, аналiзу iнформацií з дискусшних питань та пiдходiв, визначеностi ступеню достовiрностi iнформацiУ, що мiститься в науковш лiтературi, УУ доказовостi. Виконання шдивщуально-досшдного завдання може бути включено як складова самостшноУ роботи на будь якому етат навчання майбутнього педагога, представлення результатiв з компонентом прогнозування (виступ на науковш студентськш конференцп участь у наукових конферен^ях (мiжнародних, всеукраУнських, регiональних, унiверситетських),

публта^я у науковому виданнi, тощо). Вказане сприяе набуттю студентом необхщних професшних вмiнь та навичок, зниженню рiвня тривожностi, опанування навичками виступу перед аудиторiею, роботи в групах. Метою виконання шдивщуально-дослiдного завдання е поглиблення професшно!' компетентностi студенев у сферi певно' дiяльностi через набуття практичних навичок оргашзацп та виконання науково' роботи. Самостiйна робота е одшею з ефективних i перспективних форм удосконалення пiдготовки майбутшх педагогiв в сучасних умовах ВНЗ, осктьки сьогодення висувае вимоги до фахiвця значного рiвня складностi, серед яких обов'язковими е сформовашсть комушкативних знань та навичок. Комунiкативна компетентшсть е складовою професiоналiзму. Визначенi характеристики набуваються спещально органiзованою працею молодо'' людини над и розвитком.

До особистiсних якостей викладача, що е на сьогодш професiйно цiннiсними, осктьки вони постають необхiдною умовою ефективност педагопчно'' дiяльностi, вiдносяться: комунiкативнi якосл. здатнiсть до емпатп; оперативно-творче мислення, що забезпечуе вмшня швидко й вiрно орiентуватись пiд час стлкування залежно вiд ситуацп та шдивщуальних особливостей його учасникiв; вмiння пщтримувати зворотнiй зв'язок у спiлкуваннi; керувати сво'м емоцiйним станом; вмiння прогнозувати можливi педагогiчнi ситуацп, наслiдки сво'х дiй. На сьогоднi потребою педагога е розвинеш вербальнi здiбностi: культура мовлення; багатий лексичний запас; вiрний п^дфр мовних засобiв; володiння мистецтвом педагопчних переживань (педагогiчно доцiльних переживань); здатшсть до педагогiчно' iмпровiзацil, умшня застосовувати всю рiзноманiтнiсть засобiв впливу (переконання, нав^вання, застосування рiзних прийомiв впливу). Вказанi якостi розвиваються в процес навчання у майбутнiх педагопв у ВНЗ. Пiдготовка професiонала вимагае розвитку у майбутшх фахiвцiв творчого професшного мислення, соцiально' активностi, креативносл, професiйно' та психолопчно'' компетентностi, критичност мислення. Для ефективностi розвитку вказаних складових майбутшх педагопв,а також устшносл проходження адаптацiйних процесiв, на базi ВНЗ необхiдно створювати iнтегрованi просв^ницью програми, проводити тренiнгову роботу для студентства з залученням до ствпрац фахiвцiв рiзних галузей, з метою:

- формування комушкативних i органiзаторських навичок на основi розвитку вiдповiдних здiбностей;

- подолання бар'ерiв у процесi спiлкування шляхом вироблення навичок ефективного стлкування та розвитку емпатп;

- розвиток особислсно' мотивацп у професiйнiй дiяльностi через прагнення досягати власних цтей;

- формування конструктивних стратепй ефективно' партнерсько' взаемодП'. Тренiнгова програма е формою освп^ньо-розвивально' дiяльностi, мета яко'' -набуття нових необхщних у дiяльностi та особислсному розвитку навичок.

Серед проблематики питань тдготовки майбутнiх педагогiв, зпдно авторським розвiдкам [3-7], окремо постае коло питань активiзацi' форм роботи студенлв, пов'язаних з практичним застосуванням знань з циклу психолопчних дисциплш. Вiдсутнiсть зв'язку мiж теорiею та практикою впливае на зниження особислсно'' мотивацп, на професшну дiяльнiсть майбутнього вчителя. Виконання першокурсниками самостiйних навчально-дослщних завдань та представлення висновкiв для загального обговорення в ходi роботи на практичних заняттях з курсу «Психолопя» та на студентських конферен^ях, сприяе:

- оволодшню студентами практики досшдницько'' дiяльностi в галузi психологи;

- реальному застосуванню теоретичних знань;

- сприяе появi рефлексивного мислення в галузi педагопчноУ дiяльностi;

- розширюеться дiапазон знань в галузi практично'' психологи;

- вщбуваеться формування педагопчних комунiкативних навичок в процесi стлкування; виробляються стратег^' подолання комунiкативних бар'ерiв рiзного рiвня складностi.

Теоретичнi знання, здобут майбутнiми вчителями у ВНЗ е результатом анал^ичного розв'язання науково-теоретичних проблем. Ц знання спрямовують педагопчну дiяльнiсть, але Ух ефективне практичне використання вчителем залежить вщ постшного осмислення, аналiзу та узагальнення власного педагопчного досвiду.

На сьогоднi ефективною формою роботи для навчально-виховноУ дiяльностi в межах ВНЗ е оргашза^я та проведення студентськоУ науково-практичноУ конференцп, яка е стимулом розвитку ефективност навчання в ходi вирiшення студентами рiзного рiвня завдань, Ух обговорення в штерактивному дiалоговому режимi. Подiбна форма роботи дозволяе вирiшувати таю завдання, як:

- розвиток i пiдтримка на високому рiвнi шформацшно-мотивацшних впливiв на активнiсть студентiв;

- пщвищення якостi навчання;

- видтення шляхiв технологiзацií процесу навчання;

- активiзацiя механiзмiв внутрiшнього розвитку i самоудосконалення суб'ектiв навчання;

- формування та розвиток творчого мислення;

- формування навичок i вмшь самостшного навчання;

- розвиток науково-пошуковоУ активности

- формування навичок та вмшь науково-дослщноУ дiяльностi.

Пiдготовка та участь у науково-практичнш студентськiй конференцп сприяе самооргашзацп студентiв, успiшностi Ух адаптацп. Подiбна робота спрямована на розвиток комушкативних та органiзацiйних вмiнь студенев, формування навичок ораторського мистецтва, розвитку та формуванню вмшь наукового стилю викладу положень доповд представлення та оформлення повщомлення.

Висновки. На сьогодш формування майбутнього педагога е досить складним процесом, ефектившсть реалiзацií якого вимiрюеться виключно часом i залежить вщ внутрiшньоУ динамiки формування та розвитку особисткних та особислсно-професшних якостей людини, включено' у вщповщну до отриманоУ нею освiти професшну дiяльнiсть. Вiдповiднiсть та ефективнiсть методiв, засобiв, форм вироблення та закртлення спецiальних знань, вмiнь i навичок, залучених пщ час навчального процесу у ВНЗ, впливае на особливост проходження адаптацшних процесiв студентiв. Виршення студентом в процесi навчання складних навчально-дослщних завдань пiд час вивчення вщповщних фаху дисциплiн, розв'язання психолого-педагопчних задач, яке вiн реалiзуе тд час проходження професiйноУ педагогiчноí практики, сприяе ефективнос^ проходження адаптацiйних процеав i формуванню та виробленню навичок ефективного виршення складних завдань пщ час подальшоУ професiйноí дiяльностi, i сприяе активному формуванню професiйних якостей особистостi. Формування професiоналiзму майбутнього вчителя передбачае позитивне ставлення до обраноУ професп через рефлексивне осмислення власного педагопчного досвщу, накопичення нових цшшсних, когнiтивних та загальнопрофесiйних новоутворень в психолопчно-комфортних для потенцiйного фахiвця умовах навчання у ВНЗ, що може

стати неможливим в зв'язку з ускладненням адаптацшних процеав студента. До психолого-педагопчних завдань оргашзаци навчально-виховного процесу ВНЗ е стимулювання зростання майбутнього педагога в процес його особисткного педагопчного вдосконалення Використанням проблемного методу, треншгових форм роботи сприяе професшному та особистiсному розвитку майбутнього фахiвця, створюе креативнi умови, надаючи можливкть студентам визначати траекторiю оволодiння профеаею.

Список використаних джерел

1. Кокун О. М. Психолопчш i психофiзичнi передумови ефективно'' дiяльностi / О. М. Кокун // Проблеми загально'' та педагопчно'' психологи : Зб. наук. праць 1нституту психологи iм. Г. С. Костюка АПН Укра'ни [за ред. С. Д. Максименка]. - 2003. - Т.5. - Ч.2. - С.121-129.

2. Пастушенко О. М. Самопрезентацiя особистостi як со^ально-психолопчна проблема / О. М. Пастушенко // Проблеми загально'' та педагопчно'' психологи : Зб. наук. праць 1нституту психологи iм. Г. С.Костюка АПН Укра'ни [за ред. С. Д. Максименка]. - 2003. -Т.5. - Ч.2. - С.179-182.

3. Пухно С. В. Психолопчш особливост проходження адаптаци студенлв-першокурсниюв ВНЗ як чинник процесу формування знань з фiзико-математичних дисциплш / С. В. Пухно // I Мiжрегiональна науково-методична конференцiя. «Теоретико-методичш засади вивчення сучасно' фiзики та нанотехнолопй у загальноосвiтнiх та вищих навчальних закладах». (26 листопада 2015 р.) - Суми : Вид-во СумДПУ iменi А.С. Макаренка, 2015. - С. 43-45.

4. Пухно С. В. Особливост оргашзаци навчально-доошдно' роботи студентiв педагогiчних спецiальностей ВНЗ / С. В. Пухно, Т. М. Максименко // Мiжнародний науковий журнал <^зико-математична освп^а». - №2 (5), 2015. - Режим доступу: http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/publ/4-1-0-35

5. Пухно С. В. Особливост формування професшного самовизначення майбутшх фахiвцiв / С. В. Пухно // Тези науково-техшчно' конференци викладачiв, спiвробiтникiв, аспiрантiв i студентiв фiзико-технiчного факультету, присвячено' Дню науки в Укра'ш та 60-ти рiччю Сумського державного ушверситету (21-24 квiтня). -Том I. - Суми : СумДу, 2008. - С.137-138.

6. Пухно С. В. Особливост професшного самовизначення студентства / С. В. Пухно // Осв^ш шноваци: фiлософiя, психологiя, педагогiка : матерiали Всеукр. науково-практично'' конф. (Суми, 16-17 кв^ня 2008 р.) - Сумський обласний шститут тслядипломно'' педагогiчно' осв™. - Суми : ВТД «Ушверситетська книга», 2008. -С. 262-263.

7. Пухно С. В. Психолопчш аспекти мотиваци майбутшх викладачiв фiзико-математичних дисциплш / С. В. Пухно // Актуальш питання природничо-математично' осв^и : Зб. наукових праць. - Випуск 4. - Суми : СумДПУ iм. А.С. Макаренка, 2014. - С. 127-132.

Анота^я. Пухно С. В. Особливост'1 проходження адаптаци першокурсникв ВНЗ як чинник формування системи профеайних знань.

В статт'1 представленi особливост'1 проходження адаптаци студент'ш педагог'1чних спец'юльностей пiд час навчання у ВНЗ та ¡х значення для формування системи базових знань, а також - профе^йного становлення майбутнього фах'!вця. Особливост'1 проходження адаптаци залежать вiд проходження молодою людиною попереднiх '¡нститут'ш со^ал'заци, ¡х '¡ндив'!дуальних особливостей, а також вiд

оргашзаци навчально- виховноi роботи у ВНЗ. Складовою u,iei роботи е навчально-досл'>дна робота студент'!в ВНЗ, яка е системою обов'язкових навчальних занять, всх вид'ш завдань рiзних вид'ш практики. Рiзновиди навчально-дослiдноi роботи сприяють збагачення студентом базовими знаннями, вм'шнями, навичками i вимагають досить складноi органiзаulii кер'шництва щею дiяльнiстю. Вирiшення студентом в процес навчання та пiд час проходження практики складних навчально-дослiдних завдань, сприяе формуванню та виробленню навичок ефективного вирiшення завдань профеайно)' дiяльностi i сприяе активному формуванню професiйних якостей особистостi.

Ключов'1 слова: адаптац'т першокурсник'ш ВНЗ, '1ндив'1дуально-психолог'1чш особливостi, навчально-дослiдна робота студент'ш, професiйна мотивац'я, професiйне мислення, професiйна спрямовашсть, професiйнi якостi особистостi.

Аннотация. Пухно С. В. Особенности прохождения адаптации первокурсников ВНЗ как фактор формирования системы профессионального знания.

В статье представлены особенности прохождения адаптации студентов педагогических специальностей в процессе обучения в Вузе и их значимости для формирования базовых знаний, а так же - профессионального становления будущих специалистов. Особенности прохождения адаптации зависят от прохождения молодым человеком предыдущих институтов социализации, их индивидуальных особенностей, а так же от организации учебно-воспитательной работы в Вузе. Составляющей этой работы является учебно-исследовательская работа студентов Вуза, которая является системой обязательных учебных занятий, всех видов заданий разных видов практики.

Разные виды учебно-исследовательской работы способствуют накоплению студентом базовыми знаниями, умениями, навыками и требуют достаточно сложной организации руководства этой деятельностью. Решение студентом в процессе обучения и во время прохождения практики сложных учебно-исследовательских заданий, влияет на формирование и выработку навыков эффективного решения задач профессиональной деятельности и активного формирования профессиональных качеств личности.

Ключевые слова: адаптация первокурсников Вуза, индивидуально-психологические особенности, учебно-исследовательская работа студентов, профессиональная мотивация, профессиональное мышление, профессиональная направленность, профессиональные качества личности.

Abstract. Pukhno S. The features of passing the university fresher's adaptation as a factor of formation of professional knowledge system.

The peculiarities of passing of pedagogical specialties students' adaptation during training at the university and their importance for the formation of basic knowledge and the future specialist's professional formation are presented in the article. The features of passing of adaptation depend on a young man passage of the former socialization institutions, their individual characteristics, as well as the organization of educational work at the university. Part of this work is educational-research work of the university students, which is a system of compulsory training sessions, all the different practices. Types of educational research contribute to the enrichment of the student base knowledge, abilities, skills and require quite a complex organization leadership. The student's decision in the learning process and during

the practice of complex educational research problems, promotes the formation and development of skills, effective problem solving professional activity and contributes to the active formation of the person's professional qualities.

Key words: fresher's of the university adaptation, individual psychological characteristics, students' educational and research work, professional motivation, professional thinking, professional orientation, personal professional qualities.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.