CC BY
72
перевагою роботи з мультимедiа проектами е висока мотиващя студенпв, що сприяе пiдвищенню якосп навчання та формування показник1в професшно! мовнокомушкативно! компетентностi, активiзащ! тзнавально! дiяльностi студенпв, розкриттю практично! вартiсностi того навчального матерiалу, який пропонуеться для засвоення.
Отже, запровадження мультимедiйних технологш у навчальний процес фiлологiчних шститупв ВНЗ Укра!ни створюе передумови для штенсифшаци навчального процесу. Мультимедiа технологи дають змогу на практицi використовувати психолого-педагопчш розробки, що забезпечують перехвд вiд механiчного засвоення знань до оволодшня умiнням самостiйно здобувати новi знання. При цьому констатуемо, що систематичне використання мультимедiа у процеа роботи зi студентами-фiлологами у межах викладання фахових фундаментальних та прикладних дисциплiн значно забезпечуе формування показнишв цiлiсного утворення - професшно! мовнокомушкативно! компетентность
Л1ТЕРАТУРА
1. Савченко О. Шкшьна освiта як замовник тдготовки майбутнього вчителя / Олександра Яювна Савченко / Рiдна школа. - 2007. - № 5. - С. 5-8.
2. Семеног О. М. Система професшно! тдготовки майбуттх учител1в украшсько! мови i лггератури (в умовах педагогiчного унiверситету): автореф. дис. на здобуття наук. ступня д-ра пед. наук: спец. 13.00.04. «Теорш та методика професшно! освгга» / Семеног Олена Микола!вна. - К., 2006. - 41 с.
3. Дроздова I. П. Науковi засади формування укра!нського професшного мовлення студентiв ВНЗ нефiлологiчних спецiальностей: монографiя / I. П. Дроздова. - Х.: ХНФМГ, 2010. - 320 с.
4. 4.Горошкша О.М. Методика навчання укра!нсько! мови в загальноосвпшх навчальних закладах Ш-го ступеня природничо-математичного профiлю: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02 / Олена Микола!вна Горошюна. - Херсон, 2005. - 425 с.
УДК378: 81'271
К. Я. КЛИМОВА
ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУШКАТИВНО! ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТА ЯК КРЕАТИВНО1 ОСОБИСТОСП В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕДАГОГ1ЧНОГО ВУЗУ
У статтi розглянуто поняття креативностi у площит проблеми формування мовнокомушкативно! професшно! компетентностi майбуттх учителiв. Автор послiдовно доводить думку про те, що створення у педагогiчному вишi навчального середовища, яке вiдповiдаe вимогам сучасно! вищог освти, е обов'язковою умовою формування креативностi студентiв у ходi науково-до^дно!, iндивiдуально-самостiйноi навчально! роботи з украшсько! мови. При цьому ттелектуальна та матерiальна складовi навчального середовища повинш бути взаемовiдповiдними.
Ключовi слова: креативтсть, мовнокомуткативна профестна компетенттсть майбутнього вчителя, навчальне середовище, структурю компоненти навчального середовища, суб'ектно-дiяльнiсне навчання.
Е. Я. КЛИМОВА
ФОРМИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОЙ ЯЗЫКОВОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТА КАК КРЕАТИВНОЙ ЛИЧНОСТИ В УСЛОВИЯХ СРЕДЫ ОБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ВУЗЕ
В статье рассматривается понятие креативности в контексте проблемы формирования коммуникативной языковой профессиональной компетентности будущих учителей. Автор последовательно доказывает, что создание в педагогическом вузе среды обучения, соответствующей требованиям современного высшего образования, является обязательным условием формирования
креативности студентов в ходе научно-исследовательской, индивидуально-самостоятельной учебной работы по украинскому языку. При этом интеллектуальная и материальная составляющие среды обучения должны взаимно соответствовать.
Ключевые слова: креативность, коммуникативная языковая профессиональная компетентность будущего учителя, структурные компоненты среды обучения, субъектно-деятельностное обучение.
K. YA. KLYMOVA
THE FORMATION OF LANGUAGE COMMUNICATIVE PROFESSIONAL COMPETENCE AMONG THE STUDENTS, AS CREATIVE INDIVIDUALS, IN TERMS OF EDUCATIONAL ENVIRONMENT AT HIGHER PEDAGOGICAL EDUCATIONAL ESTABLISHMENTS
The article deals with the notion of creativity as the problem component of formation of language communicative professional competence among prospective teachers. Keeping in mind intellectual and material sides of educational environment, the author proves that creating educational environment at pedagogical higher educational establishments is vital in forming creativity among the students in the course of their research and individual work at Ukrainian.
Keywords: creativity, language communicative professional competence of a prospective teacher, educational environment, structural components of educational environment, subject active education.
Сучасна освиа - освга для людини в îm'h юнування людства. Усввдомлення цього приходить до украшських освиян поступово, але беззаперечно - як до державних полиишв, так i до кожного педагога особисто. В умовах суспшьно-полиичних проблем, економiчних криз, еколопчних катаклiзмiв та шформацшного потоку, що впливае на сввдомють молодого поколшня, особливо1 актуальносп набувае формування особистосп фахiвця, конкурентоспроможного на ринку пращ, компетентного вчителя як представника нащонально1 ел^и суспшьства, педагога-штелектуала, здатного вплинути словом на розум i почуття дитини, стати для не1 мовленневим авторитетом. Роль учителя-словесника у формуванш творчо1 особистостi кожного школяра тдкреслюе професор В. Мельничайко: «Якщо вчитель розмовляе чистою, виразною мовою - прагнення говорити так виникае i в учшв. <...>. Оргашзовуючи спостереження мовних явищ, надаючи навчальнш робот пошукового характеру, створюючи проблемш ситуацiï, вiн формуе творчий склад мислення, розвивае пiзнавальнi сили школярш» [3, с. 3]. Сказане вище пiдтверджуе актуальнiсть теми нашоï лiнгводидактичноï розвiдки.
Чимало педагогiв дослiджують рiзнi аспекти проблеми пiдготовки професiйно компетентних, штелектуально розвинених, комунiкативно вправних учителiв. Мета CTaTTi -пiдкреслити важливють формування у студенпв у навчальному середовищi вишу креативност - особистiсноï якостi, яка е необхiдним фактором формування мовнокомунiкативноï професiйноï компетентност майбутнього вчителя. Для досягнення окреслено1' мети слвд насамперед визначити ряд ключових понять.
Аналiз праць украшських та зарубiжних педагогiв, психологiв, мовознавщв та лшгводидакпв (Д. Хаймз. А. Андреев, В. Антипова, В. Буряк, Н. Волкова, О. Горошина, I. Дроздова, Л. Мацько, В. Метаева, С. Омельчук, В. Орлов, Н. Остапенко, Е. Палихата, О. Селiванова, О. Семеног, Т. Симоненко та ш.) з проблем компетентностей i компетенцш дав змогу визначити поняття мовнокомунжативна професшна компетенщя майбутнього вчителя як сукупшсть заданих норм, вимог до осв^ньо!' шдготовки фахiвця, що включае: 1) систематизоваш знання про мову як найвище надбання цивiлiзацiï; 2) знання правил мовного спiлкування; 3) знання норм сучасно1' укра1'нсько1' лиературно1' мови, умiння i навички оптимального використання цих знань у професшному спiлкуваннi, спроможнiсть до рефлексiï, розвинуте «чуття мови»; 4) умiння i навички правильно!' побудови зв'язних текспв, зумовлених потребами професiйноï комунiкацiï; 5) умшня користуватися iнформацiйно-довiдковими джерелами для украшськомовного самонавчання i самовдосконалення. Мовнокомунжативна
професшна компетенттсть майбутнього вчителя е штегрованою особислсною якютю. яка передбачае володшня мовнокомушкативною професшною компетенщею. Необх1дним фактором формування мовнокомушкативно! професшно! компетентносп майбутнього педагога е креативтсть.
Слад зазначити. що оволодшня мовнокомушкативною професшною компетенщею саме по соб1 не може св1дчити про сформовашсть професшно! компетентносп вчителя. осшльки структурою останньо! передбачена наявшсть системи взаемопов'язаних ушверсальних i спещальних компетентностей. Окрiм того. необхiдна обов'язкова реалiзацiя сформованих компетентностей у професiйнiй дiяльностi, iнакше неможливим видаеться саме здшснення компетентнiсноï парадигми сучасно! освiти.
Формування у студенпв педагогiчних ВНЗ мовнокомушкативно! професiйноï компетентностi зумовлене актуальною потребою сучасного суспшьства в компетентних учителях. що характеризуются не тiльки високим рiвнем теоретично! пiдготовки з фахових дисциплш, а й креативтстю, мовленневою культурою. спроможнiстю реалiзувати свiй комушкативний задум у професiйному дискурсi.
Визначимо поняття креативностi студентiв педагогiчних спещальностей ВНЗ. Це штегрована особистiсна яюсть, що передбачае: 1) високий рiвень професiйно спрямованих знань (зокрема з укра!нсько! мови); 2) iнформацiйно-комунiкацiйну та естетичну культуру;
3) здатнiсть бачити i точно формулювати суть педагопчно! проблеми. пропонувати ефективний спосiб ïï вирiшення. прогнозувати результати. оперативно й оригшально реалiзувати задум;
4) досконале володшня засобами украшсько! лiтературноï мови у процес творчоï професшно-комунiкативноï дiяльностi; 5) вiдчуття емоцiйноï насолоди вщ творчо! суспiльно корисно! дiяльностi, 6) рефлексiю як критичне ставлення до свого рiвня професiйноï мовнокомушкативно!' компетентносп i стимул до подальшого самовдосконалення.
1з креативнiстю i творчою дiяльнiстю студентiв безпосередньо пов'язане таке поняття. як навчальне середовище, створенеу педагогiчному ВНЗ.
Формування креативност студенпв педагопчних унiверситетiв вiдбуваеться у навчальному середовищi. Навчальне середовище ВНЗ як система у сво!й структурi передбачае поеднання двох компонентiв: штелектуального (формування професiйних компетентностей студенпв у процеа суб'ект-суб'ектноï взаемодiï викладачiв i студенпв) i матерiального (обладнанi лекцшш аудиторiï. комп'ютерн1 класи. iнтерактивнi мультимедiа-системи, сенсорнi дошки. навчальнi комп'ютернi програми, навчально-методична та лексикографiчна лiтература в бiблiотеках та кабiнетах кафедр тощо). Створення у педагогiчному ВНЗ навчального середовища, яке вiдповiдаc вимогам сучасно'1 вищо'1 освти, с, на нашу думку, обов'язковою умовою формування креативностi майбуттх учителiв у ходi науково-до^дно'{, iндивiдуально-самостшно'1 навчально'1 роботи (зокрема зукратсько'г мови).
1нтелектуальна та матерiальна складовi навчального середовища повинш бути взаемовщповщними. Доведемо це на таких прикладах:
- 1нформацшно-комп'ютерна компетенттсть майбутнього педагога. що передбачае застосування шформацшно-комп'ютерних технологш у науково-дослвднш та iндивiдуально-самостшнш навчальнш роботi з украшсько! мови. формуеться за наявносп комп'ютерного забезпечення i висококвалiфiкованих викладачiв-консультантiв.
- Лекцiя як провiдна форма навчання у ВНЗ викликае у студенпв бшьший штерес до теми i до навчально! дисциплiни в цшому, якщо ïï iнформативний обсяг та емоцшне навантаження збiльшаться завдяки сучасним засобам наочностi. органiчно поеднаним з ораторською майстернiстю викладача.
- Важливу роль в органiзацiï творчо! дiяльностi студентiв вiдiграе рекомендована викладачем джерельна база для самопiдготовки з курсу укра!нсько! мови та мовного самовдосконалення: багатство фонд1в у поеднанш з облаштованiстю унiверситетськоï бiблiотеки та компетентшстю бiблiотечних працiвникiв значно опташзують науково-дослiдну й iндивiдуально-самостiйну навчальну роботу майбутшх учителiв.
- Суб'ектнодяльтсне навчання у ВНЗ. яке прийшло на зм^ шформацшно-трансляцiйному. аж шяк не зменшило ролi викладача у формуванш творчих особистостей студенпв як завтрашшх фахiвцiв. Викладач-науковець, педагог так само залишаеться
прикладом для на^дування, а суб'ект-суб'ектний характер його професшного спiлкування зi студентами полягае у консультуванш та координацiï ïхньоï самостiйноï дослiдницькоï та навчальноï дiяльностi.
Формуючи креативнiсть студентiв на заняттях iз курсу украïнськоï мови, викладачевi слвд ураховувати дек1лька фактор1в: 1) особливосп студентського вiку як визначального перюду соцiалiзацiï особистосп; 2) шк1льний досввд творчоï дiяльностi студентiв, сформований на уроках, факультативних заняттях та позакласних заходах з украïнськоï мови; 3) шд^дуальний креативний потенцiал майбутнього педагога. Зупинимося стисло на кожному з факторiв.
Перший фактор. Професшний розвиток студента на кожному кура мае специфiчнi особливосп (свiй комплекс фiзичних, когнiтивних, психоемоцiйних рис):
- У перший рш навчання вiдбуваеться адаптащя до навчального середовища вишу.
- Другокурсники характеризуються перiодом напруженоï навчальноï дiяльностi, отримують загальну пiдготовку, визначаються у сво1х iнтелектуальних потребах.
- На третьому курсi стрiмко зростае штерес до самостiйноï дослiдницькоï дiяльностi, з-помiж студентiв вже чiтко вирiзняються творчо обдарованi, здiбнi до науковоï роботи особистостi.
- Студенти четвертого - шостого курсiв - це випускники, що отримують дипломи бакалавра, спещалюта, магiстра, апробують отриманi знання й умшня тд час проходження виробничих практик, а курсовi, дипломш (квалiфiкацiйнi), магiстерськi роботи мають виразну професiйну спрямованiсть.
Проблемi адаптацiï молодi до навчання у ВНЗ присвячено дослiдження З. Курлянд, яка цшком слушно виокремлюе так1 позицiï: 1) студентська дiяльнiсть е новою формою суспiльноï практики; 2) у ВНЗ звужуеться сфера iнтересiв молодi у напрямку 1х професiоналiзацiï; 3) студентський вiк - перiод найбiльш штенсивного розвитку iнтелектуальних та моральних сил людини; 4) шкiльне навчання - «дозоване засвоення навчального матерiалу на кожен урок», навчання у вишi - «процес, що мае науково-пошуковий, творчий характер, пов'язаний з опануванням новими методами роботи»; 5) студенти вiдчувають психологiчнi проблеми у ращональному розподiлi свого робочого та вшьного часу через вiдсутнiсть щоденного контролю рiвня знань, умiнь i навичок при зростаннi обсягу навчального матерiалу [1].
Другий фактор. Природнiм прагненням майбутнього вчителя як суб'екта педагопчного спiлкування е бажання постiйно розвиватися, вдосконалюватися, бути у творчому пошуку. Процес формування креативноï мовноï особистосп, як правило, безперервний - постшне мовне самонавчання й самовдосконалення притаманне багатьом компетентним учителям (i не тшьки словесникам). Потяг до мовноï творчостi з'являеться у них, як правило, ще в дитячому вщ, здебiльшого пiд впливом дорослого оточення (батьк1в i старших членiв родини - особливо якщо з-помiж них е педагоги), украïномовноï художньоï лиератури, театру, ЗМ1.
Оск1льки до 17 рокв формуються всi функцiï мовлення, слiд ураховувати, що кожен абiтурiент, прийшовши до педагогiчного ВНЗ зi школи, вже на певному рiвнi володiе чотирма видами мовленневоï дiяльностi: аудшванням, говорiнням, читанням, письмом. Тому велике значення для пiдготовки майбутнього студентства педагогiчних ВНЗ мае дотримання единого мовного режиму педагогiчним колективом школи: вчитель будь-якого фаху повинен стежити за правильшстю свого професшного мовлення, дбати про культуру писемного та усного украшського мовлення учшв, мати належний рiвень мовнокомунiкативноï компетентность Як мовленневi авторитети, вчителi беззаперечно впливають на рiвень комунiкативних якостей мовлення дией.
У школi дии залучаються до виконання творчих завдань з украïнськоï мови як на уроках, так i в позаурочний час. Отже, формування креативност студенпв закономiрно спираеться на здобутий молоддю шк1льний досвiд. Розвитковi творчих здiбностей обдарованих учнiв сприяе система рiзноманiтних форм позакласноï роботи з украïнськоï мови: таких, як олiмпiади, конкурси читщв, юних поетв, знавц1в украïнськоï мови (шкiльнi, мiськi, обласнi та всеукрашсьш); мовно-лiтературнi вечори, науковi конференцп, круглi столи, присвяченi Дню украïнськоï мови та писемностi, творчост лiтераторiв, дiяльностi мовознавцiв; робота гуртк1в з украïнськоï мови (тематичних та широкопрофшьних). Наймасовiшими та найпопулярнiшими серед школярства заходами е таш, як: Всеукрашський конкурс-захист науково-дослiдницьких
робiт учнiв - члетв Малоï академiï наук Украши та Мiжнародний конкурс знавцiв украïнськоï мови iменi Петра Яцика; Мiжнародний мовно-лiтературний конкурс учнiвськоï та студентськоï молодi iменi Тараса Шевченка; всеукрашсьш учнiвськi олiмпiади з украïнськоï мови. Метою заходiв е пiднесення престижу украïнськоï мови як державно", розвиток творчих здiбностей молодi, пiдтримка юнашв i дiвчат, що виявляють штерес до украшського мовознавства.
Безперервтсть процесу мовноХ освти забезпечена передуам псним взаемозв'язком школи i вишу. Цшком доречно з цього приводу звернутися до роздумiв Л. Мацько: «Сучасна людина не може жити запасом шшльних знань: мова змiнюеться i розвиваеться, та й особислсть сучасноï молодоï людини знаходиться у постшнш змiнi i розвитку.... Вища освиа мае продовжувати мовну освггу студентiв-фахiвцiв ... та привчати до перспективи неперервноï мовноï самоосвiти» [2, с. 65].
На жаль, проблема мовнокомунiкативноï професiйноï компетентностi педагога не завжди е предметом стльного публiчного обговорення шк1льних вчителiв, студентiв та викладачiв педагогiчних навчальних закладiв. Традицшш форми спiвпрацi з органами освии (науково-методичнi семiнари кафедри украïнськоï мови ВНЗ за участю окремих учителiв-словесникiв, викладачiв педагогiчних коледжiв; виступи вчителiв-предметникiв на щорiчних настановчих та тдсумкових факультетських конференцiях з питань педагогiчноï практики студентiв та ш.), беззаперечно, потрiбнi i важливi, але вони, як правило, розраховаш на нечисленну аудиторiю i тому не мають належного виховного та емоцшного впливу на всiх учасникв професшного дискурсу. На нашу думку, щ форми роботи доцшьно поеднати з потужшшими за глибиною розкриття проблеми та к1льк1стю учасник1в ïï обговорення резонансними заходами, що привертають увагу громадськост!
Отже, формуючи креативну мовну особиспсть студентiв нефiлологiчних спецiальностей, викладачi педагогiчних ВНЗ мають керуватися такими дидактичними принципами успiшного навчання мови, як наступтсть i перспективтсть.
Третш фактор закономiрно пов'язаний iз двома першими: викладачевi ВНЗ слiд брати до уваги шдив^альний стиль навчальноï дiяльностi кожного студента, його психо^зюлопчш особливостi, суб'ективний досвiд творчостi. Особистiсно-орiентований пiдхiд до процесу вивчення украïнськоï мови на нефiлологiчних факультетах педагопчних унiверситетiв допомагае визначити креативний потенщал кожного майбутнього педагога. При цьому значну роль вiдiграють завдання диференцшованого характеру, наприклад, рiзнорiвневi тести (репродуктивного, репродуктивно-продуктивного та творчого типiв), виконання яких здiйснюеться студентами iндивiдуально i самостшно. В умовах единого навчального плану, загальних вимог до професшно спрямованих знань, умiнь i навичок майбутнiх учителiв встановлюеться орiентовний мшмум, що дозволяе присвоим випускниковi ту чи ту квалiфiкацiю. У процесi формування креативност майбутнiх учителiв протягом навчання потяг до виконання творчих завдань з украïнськоï мови для переважноï бшьшосп студентiв закономiрно зростае, але деяк так i обмежуються рамками репродуктивноï дiяльностi.
Учитель, як креативна особисткть, выьно вiдчуваc себе в широкому тформацшному просторi, вш постшно обiзнаний з проблем теорiï навчання та виховання, вiдстежуе педагогiчнi iнновацiï, спираеться на чужий професiйний досвiд та дшиться сво1ми педагогiчними мiркуваннями (у тому чи^ засобами iнтернету). При цьому високий рiвень мовнокомунiкативноï компетентносп дае змогу педагоговi не тшьки створювати професiйний дискурс, а й ввдчувати емоцiйне задоволення вiд спроможносп творчо самовиразитися засобами украïнськоï мови. На сьогодш належний рiвень володшня комп'ютером стае необхiдною умовою успiшноï творчоï педагогiчноï дiяльностi.
Iнформацiйно-комп'ютернi педагопчш технологiï стали об'ектом сучасних украшських та зарубiжних педагогiчних дослiджень (Н. Апатова, П. Беспалов, Б. Гершунський, Л. Горбунова, А. Гуржш, I. Довгий, О. Срмолович, А. Сршов, М. Коломоець, Ю. Казаков, Л. Макаренко, О. Медведева, О. Овчарук, В. Оксман, О. Пехота, Л. Покроева, Т. Райзенкшд, Ю. Рамський, I. Розша, С. Руденко, Г. Селевко, А. Семiбратов, О. Серветник, А. Улщенко, М. Холодна, О. Хохлова, О. Шилова та ш.). Державш документи в галузi освии вiдображають основнi тенденцiï розвитку шформацшно-комушкацшних технологiй в системi пiдготовки культурноï елiти суспiльства.
Iнформатизацiя навчального процесу сприяе вдосконаленню методичних систем навчання украшсько! мови у педагопчному ВНЗ: сьогодшшш студенти (денно! i тим бшьше заочно! та дистанцiйноï форм освии) все активнiше послуговуються комп'ютерними електронними словниками. пiдручниками. довiдниками тд час пiдготовки до рiзних форм навчальних занять. Розширення тформацшно-комуткацшного простору внесло значт корективи у процес формування креативностi майбуттх педагогiв у навчальному середовищi ВНЗ: з'явилися бiльшi можливосп для самонавчання та самовдосконалення. у тому числ! мовного. Як правило. першокурсники мають навички роботи з комп'ютером, однак не виявляють належного рiвня iнформацiйно-комунiкацiйноï культури. Шд час навчання у ВНЗ кожен студент повинен умии самостiйно знаходити надшш джерела електронно! iнформацiï. створювати електронт тексти (не iгноруючи при цьому мовних норм). оформлювати презентацп, будувати графiки. дiаграми. користуватися електронною поштою. Отже, важливо сформувати освггшй мiнiмум 1КТ (iнформацiйно-комп'ютерноï)-компетентностi майбутнього педагога - професшно спрямоваш знання, умшня i навички застосування шформацшно-комп'ютерних технологш у науково-дослвднш та шдив^ально-самостшнш навчальнiй роботi. Пiд таким осв^шм мiнiмумом розумiють комп'ютерну грамотнiсть (Л. Макаренко). 1КТ-компетентнiсть. на наш погляд, е складовою 1КК - шформацшно-комушкацшно! культури.
Новiтнi ТЗН i комп'ютерш технологiï дозволяють iнтенсифiкувати процес передання теоретичних знань з укра!нсько! мови. економлять робочий час. значно опташзують дослiдницьку дiяльнiсть майбутнiх учителiв, створюють вiдповiдний до творчо! дiяльностi позитивний емоцiйний фон. В умовах особистiсно-орiентованого навчання методично обгрунтоване, систематичне використання сучасних техн1чних засобiв дае змогу урахувати iндивiдуальнi здiбностi студенпв, диференцiйовано пiдiйти до процесу формування креативносп у навчальний та позаурочний час.
Останшм часом у педагопчнш лiтературi все частiше трапляеться термш «екранна культура». яка забезпечуеться використанням екранiв великого формату (мультимедiйних проекторiв. плазмових та LCD-панелей). Психологами доведено. що аудiовiзуальна iнформацiя засвоюеться у дешлька разiв краще, нiж почуте без демонстрацiï або побачене без ввдповвдного коментаря. Йдеться не тшьки про традицiйнi форми медiаосвiти (перегляд навчальних телепередач або ввдеозапиив). Переважна бiльшiсть унiверситетських кафедр пiд час проведения рiзних форм аудиторних занять використовуе мультимедшш технiчнi засоби. Застосовуючи !х у процесi формування мовнокомушкативно! професшно! компетентности викладач укра!нсько! мови може «виходити» за межi аудиторного примщення. Вiн. фактично, здiйсиюе <^ртуальну подороже» веб-сторiнками iнтернету. моделюе ri чи ri ситуацп професiйного стлкування, цiлеспрямовано формуе в майбутнiх учителiв навички творчого пошуку та опрацювання надiйних iнформацiйних джерел. Як1сно шдготовлеш студентами електроннi презентацп результатiв !х науково-дослiдноï роботи з укра!нсько! мови ввдповвдають сучасним вимогам до формування компетентних фахiвцiв сфери освiти.
Попри те. що студенти техшчно спроможш пiдготувати текст реферату. повiдомлення. стати, курсово!, дипломно! робiт за допомогою електронно! мереж!, слад виокремити ряд суттевих недолж1в. як1 е типовими при виконанш дослвдницьких завдань такого типу i спричинеш низьким р!вшм сформованостi iнформацiйно-комунiкацiйноï культури (уих ïï компоненйв). Так. наприклад, студентськ1 реферати, статтi, курсовi i навть дипломн роботи нередко являють собою сукупшсть скопшованих уривк1в з! знайдених за ключовими словами текстiв. пропонованих пошуковими системами. При цьому посилання на авторiв та !хш прiзвища ведсутш, навiть якщо в к1нц! роботи додано список використаних джерел. Все це не дозволяе ввддшити цитоване ввд власних мiркувань студента. оцшити вм!ння майбутнього фахiвця аналiзувати стан розробленоот проблеми у дослiдженнях учених, спроможшсть систематизувати та робити самостшш висновки. На нашу думку. викладач повинен обов'язково проконсультувати кожного студента щодо специфiки написання та оформлення реферату. статтi та !нших форм науково-дослвдно! роботи. ознайомити з критерiями !х оцiнювання. У рамках навчального курсу сучасно! украшсько! мови у ход! вивчення засобiв передачi чужого мовлення та правил оформлення цитат студентам доцшьно запропонувати визначення поняття
«цитата», взяте з чинного законодавства (Закон Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права»).
Формування творчо!' особистостi майбутнього вчителя на заняттях з укра!нсько! мови мае виразний виховний аспект. Плапат, до якого студент вдаеться вперше, через недбалий контроль та вщсутшсть негативно! реакци з боку викладача поступово перетворюеться на тяжку хрошчну хворобу «скутого розуму», iнтелектуального споживацтва, непорядного ставлення до чужо! творчо! пращ. Процес формування креативносп в такого студента уповшьнюеться, навiть якщо спершу й вiдчувався творчий потенщал. На нашу думку, викладач укра!нсько! мови повинен придiлити увагу проблемi плагiату, пояснивши молодим дослiдникам-початкiвцям, що намагання перекласти авторський текст укра!нською мовою (найчастше з росшсько! мови) особисто або машинним способом так само е зазiханням на захищену законодавством iнтелектуальну власнiсть.
Вищезазначене дозволяе зробити висновок: науково-до^дна та iндивiдуально-самостшна, професшно спрямована навчальна робота майбуттх учителiв з укратсько! мови в межах навчального середовища вишу стають дiевими засобами формування креативностi студентiв за таких умов:
- якщо процес вивчення укра!нсько! мови матиме науково-пошуковий, творчий характер, зумовлений оптимальною методичною системою, що водночас дозволить студентам подолати психолопчш труднощ^ пов'язаш з адаптащею до навчання у ВНЗ i розвиватиме набут у довишiвський перюд творчi здiбностi;
- якщо результатом сшвпращ кафедри укра!нсько! мови i закладiв освiти стане систематичне проведення в унiверситетi та у базових навчальних закладах науково-методичних семiнарiв, науково-практичних конференцiй, до участi в яких активно залучатимуться студенти - майбутш вчителi;
- якщо iнтелектуальний компонент навчального середовища педагопчного ВНЗ передбачатиме особистiсно-орiентований, диференцiйований пiдхiд до навчання майбутшх педагогiв укра!нсько! мови. Аналiз мовлення студентiв, здiйснюваний у процес педагогiчного монiторингу, дае змогу визначити креативний потенцiал кожного майбутнього педагога;
- якщо процес формування мовнокомушкативно! професшно! компетентност студентiв поеднати з формуванням iнформацiйно-комунiкацiйно! культури в цшому та шформацшно-комп'ютерно! компетенцi! зокрема. При цьому визначальну роль ввдграе матерiальний компонент навчального середовища ВНЗ.
Сподiваемося, що змiст ще! статтi спонукатиме до подальших лшгводидактичних дослiджень окреслено! проблеми, актуальнiсть i перспективи яко! видаються беззаперечними.
Л1ТЕРАТУРА
1. Курлянд З. Н. Психолого-педагопчш умови формування професшно-педагопчно! компетенцй
майбутнiх учителiв / З. Н. Курлянд // Наука i освгта. - № 8-9. - 2008. - С. 171-176.
2. Мацько Л. I. Укра!нська мова в освгшьому простора навчальний посiбник / Л. I. Мацько. - К.:
Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2009. - 607 с.
3. Мельничайко В. Я. Виховний потенщал уроюв укра!нсько! мови / В. Я. Мельничайко // Науковi
записки Тернопшьского державного педагогiчного ушверситету. Серiя 1: Лiнгводидактика. № 2. -
1998. - С. 3-9.
УДК 378.14
I. П. ДРОЗДОВА
СИСТЕМА ВПРАВ 13 РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ 3АКЛАД1В НЕФ1ЛОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Обгрунтовано психологiчнi, лыгвктичт, психолiнгвiстичнi чинники, дидактичн й методичн принципи навчання професшного мовлення та основю вимоги до системи вправ за текстоцентричним тдходом iз розвитку професшного мовлення студентiв ВНЗ нефiлологiчного профтю. Розглянуто й розкрито
72 Науков1 записки. Серiя: Педагопка. — 2012. — № 1.
