CC BY
63
УДК 371.134
о. е. гриджук
СПЕЦИФ1КА ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В Л1СОТЕХН1ЧНОГО НАПРЯМУ
П1ДГОТОВКИ
З'ясовано сутнгсть мовно'1 особистостг та охарактеризовано и складник. Названо педагоггчнг умови та стратег^ формування мовнокомуткативноЧ компетентностг студентгв лгсотехтчного напряму пгдготовки. Визначено оргентири цих стратегш (особистгсно ор1ентоване навчання, когнгтивна й комунгкативна методики навчання мови у вищгй школ1, компетентнгсний, культурологгчний аспекти, змгст I технологи професшно! пгдготовки студентгв, сучаснг технологи навчання мови в ргзних освгтнгх закладах, шляхи формування комун1кативно1 компетентностг та 1н.). Описано провгднг тдходи для реалгзацИ когттивноЧ методики навчання мови (соцгокультурний, комунгкативно-дгяльнгсний, функцгйно-стилгстичний, компетентнгсний, особистгсно та професгйно оргентований).
Ключовi слова: мовна особистгсть, л1нгводидактичн1 стратеги, особисто ор1ентоване навчання, компетнттсний п1дх1д.
О. Е. ГРИДЖУК
СПЕЦИФИКА ФОРМИРОВАНИЯ ЯЗЫКОВОКОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ЛЕСОТЕХНИЧЕСКОГО НАПРАВЛЕНИЯ ПОДГОТОВКИ
Выяснена сущность языковой личности и охарактеризованы ее составляющие. Названы педагогические условия и стратегии формирования языковой и коммуникативной компетентности студентов лесотехнического направления подготовки. Определены ориентиры этих стратегий (личностно ориентированное обучение, когнитивная и коммуникативная методики обучения языку в высшей школе, компетентностный, культурологический аспекты, содержание и технологии профессиональной подготовки студентов, современные технологии обучения языку в различных образовательных учреждениях, пути формирования коммуникативной компетентности и др.). Определены ведущие подходы реализации когнитивной методики обучения языку (социокультурный, коммуникативно-деятельностный, функционально-стилистический, компетентностный, личностно и профессионально ориентированный).
Ключевые слова: языковая личность, лингводидактические стратегии, личностно ориентированное обучение, компетентностный подход.
o. hrydzhuk
PECULIAIRITY OF ACQUIRING LANGUAGE AND COMMUNICATION COMPETENCE OF STUDENTS OF THE FORESTRY ENGINEERING
FIELD OF STUDY
The nature of linguistic identity has been revealed and its components have been described. Pedagogical conditions and the strategy for the development of language and communication competence of students of the Forestry Engineering Field of Study have been specified. The targets of these strategies such as learner oriented learning, cognitive and communicative methods of teaching the language in higher school, competency, cultural aspects, content and technology of training students, modern technology for language learning in different educational institutions, and also the ways of communicative competence have been defined. The leading
approaches for the implementation of cognitive training methods of language such as socio-cultural, communicative and active, functional and stylistic, competence, personality- and professionally oriented have been described.
Keywords: linguistic identity, language strategies, cognitive training, personally oriented education, competence approach.
Метою навчання сучасного студента е не лише засвоення сукупносп базових техшчних знань, а й системи сощогумаштарних знань, комушкативних умшь i навичок, умшня нестандартно мислити, тобто формування розвинено! особистосп, професiонала, зданого творчо виршувати складнi питання у майбутнш професiйнiй дiяльностi. Студентовi необхщно донести тезу про доцiльнiсть постшного саморозвитку, особистiсного самовдосконалення, самоконтролю за власним мовленням, прагнення до творчого зростання. «Завдання вищо! школи - надання можливостi саморозвитку особистостi, сприяння пошуку власно! iндивiдуальностi, самореалiзацil, що е головним у мовнiй освт i професiйнiй пiдготовцi, цiлеспрямовано навчати студенев грунтовних умiнь: будувати мовленневий твiр, створювати текст, володiти риторично-професшним мовленням, що мае заданi мовностилютичш ознаки й характеризуеться високим рiвнем експресивного впливу на читача або слухача», - зазначае М. Пентилюк [7, с. 2, 3].
Проблеми професшно! тдготовки фахiвцiв рiзних галузей знань з укра!нсько! мови за професшним спрямуванням. теоретичнi аспекти формування мовнокомушкативно! компетентностi студентiв дослiджували З. Бакум, О. Горошкiна, I. Дроздова, К. Климова, О. Копусь, О. Любашенко, М. Пентилюк, О. Семеног, Т. Симоненко, З. Столяр, Л. Струганець та ш.
Мета статт - визначити специфiчнi компоненти формування мовнокомушкативно! компетентностi студентiв лiсотехнiчного напряму пiдготовки в контекстi концепцiй i стандарту мовно! освiти в Укра!ш.
У школi «в процесi комушкативно! дiяльностi учень як мовна особиспсть оволодiвае певними компетенцiями:
• мовленневою, що передбачае умiння слухати й розум^и, говорити, читати й писати, тобто вшьно володiти всiма видами мовленнево! дiяльностi;
• мовною, що забезпечуе обiзнанiсть iз системою знань про мову як зашб формування й вираження думок i почутпв;
• предметною, що сприяе вщтворенню в свiдомостi учня мовно! картини свггу;
• прагматичною, що виявляеться у здатностi до здiйснення мовленневого спшкування, зумовлено! комунiкативною метою» [6, с. 83].
Розвиток цих компетенцш i наповнення !х додатковим змютом у контекстi майбутньо! професшно! дiяльностi, формування мовно! особистостi майбутнього фахiвця лiсопромислового комплексу визначаеться як прюритетне завдання викладача укра!нсько! мови у сучасному ВНЗ люотехшчного напряму тдготовки.
Щц мовною особистiстю, стверджуе Л. Мацько, варто розум^и «узагальнений образ ношя мовно! свiдомостi, нацiонально! мовно! картини св^у, мовних знань, умшь i навичок, мовних здатностей i здiбностей, мовно! культури i смаку, мовних традицш i мовно! моди» [5, с. 3]. Складниками мовно! особистосп, важливими у контекстi лшгводидактичних i лiнгвометодичних запитiв сучасно! укра!нсько! мовно! освiти, вчений виокремлюе:
• «мовнокомушкативш суспiльнi запити, мотивацiйнi потреби i досконалi компетенц^';
• грунтовш мовнi знання i мобiльнiсть !х використання;
• мовну свiдомiсть i усвщомлення учнями себе мовними укра!нськими особистостями; мова е для кожно! особистостi справою нацiонально-культурного самовизначення;
• нащональну культуровiдповiднiсть мовно! особистостi; знання концепта i мовних знаюв нащонально! культури;
• мовну здатнiсть i мовна здiбнiсть, мовне чуття, мовний смак;
• усвщомлену естетичну мовну поведшку, мовну стiйкiсть» [5, с. 2-3].
• В 0CH0Bi мовно! особистосп фахiвця лiсопромислового комплексу т ж сутшсш характеристики, що й у мовно! особистосп загалом. Проте доречно, на нашу думку, !х дещо доповнити i конкретизувати, увiвши й таю компоненти:
• провадити професшну дiяльнiсть, виявляючи усвiдомлене ставлення до природи, !! ресурсiв;
• неухильно дотримуватися гасла «Ad naturam vivere discimus» («Жити у гармонi! з природою»).
Реалiзацiя цього процесу можлива лише при дотриманш певних педагопчних умов, напрацювання навчальних стратегiй i визначення !х орieнтирiв, використання системи навчальних методик тощо.
Педагогiчнi фактори «безпосередньо створюють базу для процесу динамши мовленнево! вправностi та фахово! комунiкативно! майстерностi студента» [8, с. 62]. Серед таких умов (факторiв) Т. Симоненко називае гумашзащю освгги, оптимiзацiю навчання, iнтеграцiю навчання, самоспйну роботу, контекстний пiдхiд до розвитку фахово! компетенцi!, особистiсно зорiентовану освггу (взаемодiю суб'ект-суб'екта у ВНЗ та iндивiдуалiзацiю процесу навчання) [8].
Вироблення навчальних стратегiй мае бути спрямоване на розвиток мовнокомунiкативно! компетентностi, загалом на формування мовно! особистосп майбутнього фахiвця. М. Пентилюк зазначае, що «стратепя як лшгводидактичне поняття охоплюе кiлька рiвнiв суб'ектно! взаемодi! в навчанш: 1) прогнозу; 2) дш та операцiй; 3) цiлевизначення ^вень навчально! мети); 4) визначення змюту навчання; 5) вибiр способiв дiяльностi та способiв спiлкування викладача i студента" [7, с. 3]. Процес навчання здшснюеться в цiлеспрямованiй дiяльностi його суб'ектiв, що забезпечуе суб'ектно-суб'ектне ставлення мiж викладачем i студентами [7, с. 3].
Застосування стратегш у процес вивчення мови професшного спрямування у ВНЗ спрямовано на виршення конкретних дидактичних завдань зокрема i наукове пiзнання загалом. Оптимально вироблеш iндивiдуальнi стратегi! пiдсилюють розумшня, засвоення i збереження в пам'ят усiе! необхiдно! навчально! iнформацi!, зумовлюють автоматизоване розумiння i вироблення мовлення мовою, що вивчаеться [2, с. 126]. Передбачуваним кшцевим продуктом навчально! дiяльностi М. Пентилюк вважае висловлювання, текст, спiлкування, тому лiнгводидактична стратепя навчання мови мае грунтуватися передовым на комунiкативнiй i прагматичнiй функщях мови [7].
На основi узагальнення класифiкацiй стратегiй оволодiння мовою, запропонованих С. Лебединським та О. Любашенко загальнi та iндивiдуальнi стратегi! оволодшня й користування укра!нською мовою з метою формування професшного мовлення I. Дроздова подшила на:
• метакогштивш (обдумування й планування процесу навчання, контроль за розумшням або продукуванням мовлення у процесi !х реалiзацi!, самооцiнка результатiв навчання);
• когштивш (стратегi! iнтерiоризацi! i автоматизацi! знань про укра!нську мову, актуалiзацiя фонових, декларативних, процедурних знань, оцшка комушкативних професшно орiентованих ситуацiй);
• сощально-афективш й соцiально-прагматичнi (кооперування в навчанш, спшкування - наразi й професшно-дшове, взаемодiя, iнтроспекцiя, «внутрiшнiй дiалог», перегляд неефективних мовних i комунiкативних стратегш тощо);
• комушкативш (компенсацiя неадекватних мовленневих ресурсiв, адекватний вибiр засобiв, реалiзацiя смислових замiн, контекстуальна оцшка мовленневих сегмента (^в-термшв, термiнологiчних словосполучень тощо), оперування мовним i мовленневим матерiалом i його трансформування);
• стратеги мовленневого сприйняття i вщтворення (планування семантичного й мовного спрощення, лексичного наповнення i синтаксування, корегування i контролю, пошуку контекстуальних i внутрiшньомовних опор, активiзацiя вербальних мереж за професiйними штересами) [2, с. 127-128].
Дослiдниця вважае, що «розробка загальних та шдивщуальних стратегiй оволодiння й користування укра!нською мовою з метою розвитку професшного мовлення студента дозволяе
визначити рiзноманiтнi аспекти процесу навчання для визначення конкретних лiнгводидактичних завдань» [2, с. 128].
З лшгводидактичнох позици I. Дроздова виокремлюе базовi типи когнiтивно-операцiйних процедур, якi формують мовнi структури для складання чотирьох типiв стратегiй оволодiння i користування мовою. Це:
• готовi мовленневi моделi (вислови, що засвоюються цшсно, без аналiзу хх елементiв; оволодшня такими моделями передбачае використання трьох титв стратегiй: пригадування, iмiтацiя, аналiз моделей за елементами);
• творче професшне мовлення (етап вироблення стратеги акумулювання нового знання й етап формування стратеги автоматизаци знань, як вже набутi, тобто вироблення навичок професшно орiентованого спiлкування;
• мовленневе породження й мовленневе вiдтворення (стратеги планування, семантичного i мовного спрощення, стратеги корегування i стратеги контролю);
• стратеги мовосприйняття (пошук контекстуальних i внутрiшньомовних опор, активiзацiя ментального простору (професшно орiентованих вербальних мереж), глибинна предикащя, змiстовнi замiни, формування динамiчного концепту висловлювань [2, с. 128].
До найголовнiших орiентирiв цих стратегiй М. Пентилюк вщносить особистiсно орiентоване навчання, когнiтивну й комушкативну методики навчання укра1нсько1 мови у вищш школi, компетентнiсний, культуролопчний та кроскультурний аспекти, змiст i технологи професшно! пiдготовки студентiв, сучасш технологи навчання мови в рiзних освiтнiх закладах, шляхи формування комушкативно! компетентностi та И складникiв (мовно!, мовленнево!, соцюкультурно!, дiяльнiсноl (стратепчно!) тощо), концептуальнi засади профiльного навчання укра!нсько! мови та iн. [7]. «Особистюно орiентоване навчання, - вважае науковець, -забезпечуе послщовне ставлення педагога до учня як до особистосп, самосвiдомого вiдповiдального суб'екта власного розвитку та суб'екта виховно1 взаемоди» [7, с. 3].
Як базовi дослщники називають такi ознаки особистiсно орiентованого навчання: розвиток особистостi студента; особистють стае системотвiрним фактором оргашзаци всього навчального процесу; педагоги та студенти - повноправш суб'екти навчального процесу; провщними мотивами навчання, його сутнюними цiнностями е саморозвиток та самореалiзацiя всiх суб'ектiв навчання; формування мщних знань, умiнь i навичок стають умовою забезпечення компетентностi особистостi; повноцшна компетентнiсть особистостi забезпечуеться залученням до процесу навчання И суб'ективного досвщу; метою особистюно орiетованого навчання е розвиток автономносп, самостiйностi, вiдповiдальностi, рефлекси; особистiсно орiентована освiта охоплюе два взаемопов'язаш процеси - особистiсно орiентоване навчання та особистiсно орiентоване виховання [3].
Метою особисто орiентованого навчання укра!нсько! мови студентiв-лiсотехнiкiв е формування ум№ i навичок грамотно1, ситуативно виправдано1, правильно побудовано! комуткаци в умовах майбутньо! профеайно! дiяльностi, тобто мовнокомушкативно! компетеитност1.
«Комунiкативна й когштивна методики навчання украхнськох мови, - зауважуе М. Пентилюк, - потребують глибокого осмислення концепцiй мовно1 осв^и та профiльного навчання, концептуальних засад нових програм з украхнськох мови» [7, с. 4].
Комушкативна методика навчання мови професшного спрямування мае за мету передуем розвиток мовленневих навичок студентiв, тобто практично1 комушкаци. Доцiльнiсть використання тако1 методики зумовлена необхщшстю мовнох i мовленнево1 тдготовки студентiв, забезпечення високого рiвня ххньох мовнокомунiкативноx компетентностi.
Теоретичним пiдгрунтям комушкативно! методики навчання украхнськох мови М. Пентилюк вважае «усвщомлення сутносп понять мова, мовлення, мовленнева дiяльнiсть i спiлкування» [7, с. 4]. Зважаючи на професшне спрямування навчання мови у люотехшчному ВНЗ, вважаемо за доцшьне продовжити цей перелш, доповнивши його такими поняттями: термiн, термшолопя як система, культура фахового мовлення.
Комушкативш завдання мають бути спрямоваш на активiзацiю студентами всiх знань, умшь i навичок: це вправи, що розвивають пам'ять, логiку, умшня мислити не лише
анал^ично, а й образно, оцшювати iнформацiю; це завдання на виявлення помилок у мовленнi одногрупникiв, iгровi ситуацiï, робота в парi, командi тощо.
Доцiльнiсть використання когнiтивноï методики навчання мови у ВНЗ обумовлена орiентацiею на розвиток лiнгвiстичноï ерудицп, професiйноï компетентностi й формування вмшь самостiйноï роботи з науковими джерелами, удосконалення навичок лiнгвiстичного аналiзу тексту, створення власних висловлювань вiдповiдно до комушкативно1' мети й намiру, шдвищення iнтересу до вивчення укра1'нсько1' мови, виховання нацiональноï свiдомостi, поваги до мовних традицш украшського народу [7, с. 5].
Для реалiзацiï когштивно1' методики навчання мови провiдними е «соцiокультурний, комунiкативно-дiяльнiсний, функцiйно-стилiстичний, компетентнiсний, особиспсно зорiентований пiдходи, упровадження яких можливе за умови навчання на текстовш основ^ оскiльки текст е ношем iнформацiï, засобом пiзнання довкiлля, формування в мовця нащонально-мовно1' картини свпу» [7, с. 5]. Доцiльно, вважаемо, доповнити цей перелiк професiйно орiентованим тдходом як обов'язковим для формування особистосп сучасного фах1вця.
В основi застосування соцiокультурного пiдходу лежить розумшня того, що становлення мовнокомунiкативноï компетентносп фахiвця лiсопромислового комплексу неможливе без врахування рiвня особисто1' культури, поваги чи зневаги до рщно1' мови, сощальних умов, середовища, в яких вирю i сформувався або в майбутньому працюватиме студент.
Через комушкативно^яльшсний пiдхiд реалiзуеться формування у студеш!в-лiсотехнiкiв умiнь i навичок стлкуватися на професiйнi теми, моделювати ситуаци майбутньо1' дiловоï чи професiйноï комушкаци (заздалегiдь планувати акт спiлкування, прогнозувати його розвиток, варiанти можливих вщповщей, критично оцiнювати ситуацiю спiлкування та сшврозмовника, вмiти слухати та вловлювати можливий пiдтекст, умiло застосовувати аргументи, грамотно використовувати мовно-виражальш засоби та фаховi термiни тощо.
У використанш функцiйно-стилiстичного пiдходу важливим е акцент на еколопчне спрямування навчального процесу. Еколопчна складова у такому контекст набувае особливого значення, оскiльки «тдготовка громадян з високим рiвнем еколопчних знань, екологiчноï свiдомостi i культури на основi нових критерiïв оцшки взаемовiдносин людського суспiльства i природи повинна стати одним з головних важелiв у виршенш надзвичайно гострих еколопчних i соцiально-економiчних проблем сучасно1' Украши» [4]. Формуючи навчально-методичне забезпечення дисциплiни на основi матерiалiв екологiчного спрямування, можемо домогтися вщ студентiв усвiдомленого ставлення до неодхщносп збереження, рацiонального використання та вщтворення природного життевого довкiлля i природних ресурсiв, виховання у них любовi й поваги до рiдноï земль
Компетентнiсний пiдхiд передбачае розвиток умшь виршувати проблемнi завдання, пов'язанi з тзнанням i формуванням власно1' картини св^у; мiжособистiсною взаемодiею, оцiнюванням власних вчинюв; виконанням соцiальних ролей; споживацьким та естетичним оцiнюванням; здiйсненням певного вибору (мотиву ршення, професiï, стилю життя, способу вирiшення конфлiкту); виршенням життевих проблем тощо [1, с. 3].
Вважаемо, що компетентшсний шдхщ до навчання студентiв лiсотехнiчних спещальностей може бути реалiзований через формування певних компетентностей - як фахових (спецiальних, де екологiчна компетентнiсть набувае особливо1' актуальностi), так i мовнокомушкативно].', компонентами яко1' е: мовна, мовленнева, термшолопчна, функцiонально-комунiкативна, соцiокультурна компетентностi. 1накше кажучи, це формування комплексу мовних, мовленневих, комушкативних знань, умшь та навичок студенев, необхщних для успiшноï професiйноï дiяльностi.
Нова парадигма мовноï освiти чiтко окреслюе роль професшно орiентованого пiдходу до формування мовнокомунiкативноï компетентностi студентiв лiсотехнiчноï галузi в умовах майбутньоï дiяльностi, адже формуються такi якостi мовця, як: самостшне мислення, мовна пам'ять на особливосп функцiонування у сферi професiйноï дiяльностi, адекватний добiр мовних засобiв для подання шформацп за фахом, взаемодп людей i механiзмiв ix свщомосп у складних виробничих умовах, вмшня слухати тощо.
Навчання мови у люотехшчному ВНЗ мае набути рис усвщомленого поетапного процесу (вiд засвоення мови професiйного спiлкування, фаxовоï термшологп до формування навичок
правильно! науково! комунiкацii у спещальних дисциплiнах). Успiшна реалiзацiя вказаного процесу можлива за умови залучення до нього та усвщомленого ставлення викладачiв технiчних дисциплiн, розроблення комплексно! програми формування мовнокомунiкативноi компетентностi студентiв. У цьому контекст слушним е мiркування Л. Струганець, що «тiльки науково обгрунтована теорiя допоможе перетворити мовно-культурну дiяльнiсть у дiйову програму лшгвютичного виховання, розвитку нацiонально-мовноi самосвiдомостi, вироблення мовного чуття, вмiння користуватися виражальними засобами мови з урахуванням умов i завдань комушкацп» [9, с. 7].
Щцсумовуючи зазначимо, що назван педагогiчнi умови, стратеги та !х орiентири, окресленi пiдходи е визначальними для формування мовнокомунiкативноi компетентностi сучасного фахiвця.
Перспективу подальших дослiджень убачаемо у визначеннi ключових компонента мовнокомуткативно! компетентностi студентiв - майбутнiх фах1вщв лiсопромислового комплексу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Голуб Н. Методичн рекомендацц щодо навчання украшсько! мови в умовах компетенттсного подходу / Н. Голуб // Дивослово. - 2013. - №9. - С. 2-7.
2. Дроздова I. П. Науков1 основи формування украшського професшного мовлення студенпв нефшолойчних факультета ВНЗ: монограф1я / I. П. Дроздова - Харюв: ХНАМГ, 2010. - 320 с.
3. Зеер Э. Ф. Психология профессионального образования / Э. Ф. Зеер. - М.; Воронеж, 2003. - 479 с.
4. Концепщя еколопчно! освгти Украгни (Затверджена ршенням Колеги МЫстерства освгти i науки Украгни протокол № 13/6-19 вщ 20.12.2001 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://erudittar.narod.ru/Dokymetu/InstrDok/D33 .HTM
5. Мацько Л. Аспекти мовно! особистосп у проспекцц педагопчного дискурсу / Л. Мацько // Дивослово. -2006. - № 7. - С. 2-4.
6. Пентилюк М. I. Мовна особиспсть учня в проспекцц мовленневого спшкування / М. I. Пентилюк // Пентилюк М. I. Актуальн проблеми сучасно! л1нгводидактики: зб. статей / М. I. Пентилюк. - К.: Ленв1т, 2011. - С. 80-84.
7. Пентилюк М. I. Стратепчт ор1ентири тдготовки майбутнього вчителя-словесника / М. I. Пентилюк // Дивослово. - 2014. - № 11. - С. 2-6.
8. Симоненко Т. В. Теорiя i практика формування професшно! мовно-комушкативно! компетенцц студенпв фiлолоriчних факультетв: монографiя / Т. В. Симоненко. - Черкаси: Вид-во Вовчок О. Ю., 2006. - 328 с.
9. Струганець Л. В. Культура укра!нсько! мови i мовна особистiсть учителя: автореф. дис. ... канд. фшол. наук: 10.02.01 / Л. В. Струганець. - К., 1996. - 22 с.
LITERATURA
1. Holub N. Metodychni rekomendatsii shchodo navchannia ukrainskoi movy v umovakh kompetentnisnoho pidkhodu [Methodical Recommendations for Teaching Ukrainian Language in Terms of Competence Approach] / N. Holub // Dyvoslovo. - 2013. - P. 2-7.
2. Drozdova I. P. Naukovi osnovy formuvannia ukrainskoho profesiinoho movlennia studentiv neflolohichnykh fakultetiv VNZ [Scientific Bases of Formation of Students' Ukrainian Professional Speech of Non-Philological Faculties of Universities] : monohr. / I. P. - Kharkiv : KhNAMH, 2010. - 320 p.
3. Zeer Е. F. Psykholohyia professyonalnoho obrazovanyia [Psychology of Professional Education] / Е. F. Zeer. -M. - Voronezh : Mosk. psykholoho- sotsialnyi ins-t, 2003. - 479 p.
4. Kontseptsiia ekolohichnoi osvity Ukrainy [The Concept of Environmental Education of Ukraine] (Zatverdzhena rishenniam Kolehii Ministerstva osvity i nauky Ukrainy protokol № 13/6-19 vid 20.12.2001 roku) [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu do dokum. : http://erudittar.narod.ru/Dokymetu/InstrDok/D33.HTM
5. Matsko L. Aspekty movnoi osobystosti u prospektsii pedahohichnoho dyskursu [Aspects of the Linguistic Identity in Prospecting of Pedagogical Discourse] / L. Matsko // Dyvoslovo. - 2006. - № 7. - P. 2-4.
6. Pentyliuk M. I. Movna osobystist uchnia v prospektsii movlennievoho spilkuvannia [Linguistic Identity of Pupils in Speech Communication] / M. I. Pentyliuk // Pentyliuk M. I. Aktualni problemy suchasnoi linhvodydaktyky: zbirn. statei / M. I. Pentyliuk. - K. : Lenvit, 2011. - P. 80-84.
7. Pentyliuk M. I. Stratehichni oriientyry pidhotovky maibutnoho vchytelia-slovesnyka [Strategic Guidelines of Training of Future Teachers-Philologists] / M. I. Pentyliuk // Dyvoslovo. - 2014. - № 11. - P. 2-6.
8. Symonenko T. V. Teoriia i praktyka formuvannia profesiinoi movno-komunikatyvnoi kompetentsii studentiv filolohichnykh fakultetiv [Theory and Practice of Formation of Professional Language and Communicative Competence of Students of Philological Departments] : monohr. / T. V. Symonenko. - Cherkasy : Vovchok O.Iu., 2006. - 328 p.
9. Struhanets L. V. Kultura ukrainskoi movy i movna osobystist uchytelia [Culture of Ukrainian Language and Linguistic Identity of the Teacher] : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 „Ukrainska mova" / Liubov Vasylivna Struhanets ; The National Academy of Sciences of Ukraine, Institute of Ukrainian language. - K., 1996. - 22 p.
УДК 811.111:378.147
Н. М. ОДЕГОВА
НАВЧАННЯ СТУДЕНТ1В МОВНИХ СПЕЩАЛЬНОСТЕЙ НАПИСАННЯ АБЗАЦУ ЯК СТРУКТУРНОÏ ОДИНИЦ1 АНГЛОМОВНОГО ПИСЕМНОГО
ТЕКСТУ
Розглянуто поняття абзацу як засобу логко-композицтного членування писемного тексту. Висвтлено принципи побудови тематичного абзацу та призначення топкального, допом1жного i заключного речень. Конкретизовано вмтня написання абзацу. Розроблено групу вправ, спрямованих на розвиток визначених умiнь у контекстi формування англомовно'1 компетентностi в письмi. Запропонована послiдовнiсть вправ передбачае покрокове навчання написання ргзних за призначенням типiв речень iз поступовим переходом до продукування висловлювання на рiвнi абзацу. Показано, що важливе мiсце займають парна та групова форми роботи, яю значно знижують дт фактору стресу, пов 'язаного з породженням висловлювань на письмi.
Ключовi слова: абзац, топiкальне речення, допомiжне речення, заключне речення, умтня написання абзацу, група вправ, формування англомовно'1 компетентностi в письмi.
Н. Н. ОДЕГОВА
ОБУЧЕНИЕ СТУДЕНТОВ ЯЗЫКОВЫХ СПЕЦИАЛЬНОСТЕЙ НАПИСАНИЮ АБЗАЦА КАК СТРУКТУРНОЙ ЕДИНИЦЫ АНГЛОЯЗЫЧНОГО ПИСЬМЕННОГО ТЕКСТА
Рассмотрено понятие абзаца как средства логико-композиционного членения письменного текста. Освещены принципы построения тематического абзаца и функции топикального, вспомогательного и заключительного предложений. Выявлены конкретные умения написания абзаца. Разработана группа упражнений, направленных на развитие выявленных умений в контексте формирования англоязычной компетентности в письме. Предложенная последовательность упражнений предполагает пошаговое обучение написанию вышеуказанных типов предложений с постепенным переходом к формулированию высказываний на уровне абзаца. Указано, что важное место занимают парная и групповая формы работы, которые значительно снижают действие фактора стресса, связанного с порождением письменных высказываний.
Ключевые слова: абзац, топикальное предложение, вспомогательное предложение, заключительное предложение, умения написания абзаца, группа упражнений, формирование англоязычной компетентности в письме.
n. odegova
DEVELOPING SKILLS OF COMPOSING A PARAGRAPH AS A STRUCTURAL ELEMENT OF AN ENGLISH-LANGUAGE WRITTEN TEXT WHEN TEACHING
WRITING TO LANGUAGE STUDENTS
In the article the author explores the concept of paragraph as a means of logically structuring a written text; outlines the principles of arranging a body paragraph; examines the functions of a topic sentence,
