CC BY
220
«цитата», взяте з чинного законодавства (Закон Укра!ни «Про авторське право i сумiжнi права»).
Формування творчо! особистостi майбутнього вчителя на заняттях з укра!нсько! мови мае виразний виховний аспект. Плапат, до якого студент вдаеться вперше, через недбалий контроль та ввдсутшсть негативно! реакци з боку викладача поступово перетворюеться на тяжку хрошчну хворобу «скутого розуму», iнтелектуального споживацтва, непорядного ставлення до чужо! творчо! пращ. Процес формування креативносп в такого студента уповшьнюеться, навiть якщо спершу й вiдчувався творчий потенщал. На нашу думку, викладач укра!нсько! мови повинен придiлити увагу проблемi плагiату, пояснивши молодим дослiдникам-початкiвцям, що намагання перекласти авторський текст укра!нською мовою (найчастше з росiйсько! мови) особисто або машинним способом так само е зазiханням на захищену законодавством iнтелектуальну власнiсть.
Вищезазначене дозволяе зробити висновок: науково-до^дна та iндивiдуально-самостшна, професшно спрямована навчальна робота майбутшх учителiв з укратськог мови в межах навчального середовища вишу стають дicвими засобами формування креативностi студентiв за таких умов:
- якщо процес вивчення укра!нсько! мови матиме науково-пошуковий, творчий характер, зумовлений оптимальною методичною системою, що водночас дозволить студентам подолати психолопчш труднощ^ пов'язаш з адаптащею до навчання у ВНЗ i розвиватиме набут у довишiвський перiод творчi здiбностi;
- якщо результатом сшвпращ кафедри укра!нсько! мови i закладiв освiти стане систематичне проведення в ушверситеп та у базових навчальних закладах науково-методичних семiнарiв, науково-практичних конференцш, до участi в яких активно залучатимуться студенти - майбутнi вчителц
- якщо iнтелектуальний компонент навчального середовища педагопчного ВНЗ передбачатиме особистiсно-орiентований, диференцiйований пiдхiд до навчання майбутшх педагогiв укра!нсько! мови. Аналiз мовлення студентiв, здiйснюваний у процесi педагопчного мошторингу, дае змогу визначити креативний потенцiал кожного майбутнього педагога;
- якщо процес формування мовнокомушкативно! професшно! компетентност студентiв поеднати з формуванням iнформацiйно-комунiкацiйно! культури в цiлому та шформацшно-комп'ютерно! компетенцi! зокрема. При цьому визначальну роль вiдiграе матерiальний компонент навчального середовища ВНЗ.
Сподiваемося, що змiст цiе! стати спонукатиме до подальших лiнгводидактичних до^джень окреслено! проблеми, актуальнiсть i перспективи яко! видаються беззаперечними.
Л1ТЕРАТУРА
1. Курлянд З. Н. Психолого-педагопчш умови формування професшно-педагопчно! компетенци
майбутшх учитетв / З. Н. Курлянд // Наука i освiта. - № 8-9. - 2008. - С. 171-176.
2. Мацько Л. I. Укра!нська мова в освгтньому простора навчальний поибник / Л. I. Мацько. - К.:
Вид-во НПУ iменi М. П. Драгоманова, 2009. - 607 с.
3. Мельничайко В. Я. Виховний потенщал уроюв укра!нсько! мови / В. Я. Мельничайко // Науковi
записки Тернопшьского державного педагогiчного унiверситету. Серiя 1: Лiнгводидактика. № 2. -
1998. - С. 3-9.
УДК 378.14
I. П. ДРОЗДОВА
СИСТЕМА ВПРАВ 13 РОЗВИТКУ ПРОФЕС1ЙНОГО МОВЛЕННЯ СТУДЕНТ1В ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ 3АКЛАД1В НЕФ1ЛОЛОГ1ЧНОГО ПРОФ1ЛЮ
Обгрунтовано пс■ихологiчнi, лтгвктичт, психолтгвктичт чинники, дидактичт й методичт принципы навчання професшного мовлення та основш вимоги до системи вправ за текстоцентричним тдходом iз розвитку професшного мовлення студентiв ВНЗ нефiлологiчного профтю. Розглянуто й розкрито
72 Науковi записки. Серiя: Педагопка. — 2012. — № 1.
компоненти, що визначають адекваттсть використання вправ у навчанн cmydeHmie укратськт мови за професшним спрямуванням. Визначено основн завдання рiзного обсягу, змкту i психолтгвктичного плану для формування вмть i навичок спыкування студентiв за фахом. Запропоновано класифжацт видiв вправ iз розвитку професшного мовлення студентiв-нефiлологiв.
Ключовi слова: основн вимоги до системи вправ, формування вмть i навичок спыкування студентiв за фахом, текстоцентричний пiдхiд, класиф^ащя видiв вправ iз розвитку професшного мовлення.
И. П. ДРОЗДОВА
СИСТЕМА УПРАЖНЕНИЙ ПО РАЗВИТИЮ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ РЕЧИ СТУДЕНТОВ ВЫСШИХ УЧЕБНЫХ ЗАВЕДЕНИЙ НЕФИЛОЛОГИЧЕСКОГО
ПРОФИЛЯ
Обосновано психологические, лингвистические, психолингвистические факторы, дидактические и методические принципы обучения профессиональной речи и основные требования к системе упражнений на основе текстоцентрического подхода для развития профессиональной речи студентов вузов нефилологического профиля. Рассмотрены и раскрыты компоненты, определяющие адекватность применения упражнений в обучении студентов украинскому языку за профессиональной направленностью. Определены основные задания разного объема, содержания и психолингвистического плана для формирования умений и навыков общения студентов по специальности. Предложено классификацию видов упражнений по развитию профессиональной речи студентов-нефилологов.
Ключевые слова: основные требования к системе упражнений, формирование умений и навыков общения студентов по специальности, текстоцентрический подход, классификация видов упражнений по развитию профессиональной речи.
I. P. DROZDOVA
THE SYSTEM OF EXERCISES TO DEVELOP PROFESSIONAL SPEAKING SKILLS IN STUDENTS OF HIGHER EDUCATION INSTITUTIONS NON-
LINGUISTIC
The work proves psychological, linguistic and psycholinguistic factors, didactic and methodical principles of teaching professional speech skills and basic requirements to a system of exercises based on text-centered approach to the development of professional speech skills in students of higher education institutions non-linguistic. It considers and describes the components that determine the efficiency of exercises used to train students in profession orientated Ukrainian language. It identifies the key tasks of different size, content, and psycholinguistic plan to form and develop communication skills in students in their professional field. The work also proposes a classification of exercises to develop professional speech skills in students of higher education institutions non-linguistic.
Keywords: basic requirements to a system of exercises, to form and develop communication skills in students in their professional field, text-centered approach, classification of exercises to develop professional speech skills.
У ^HTpi системи вправ за професiйно-орieнтованим тдходом знаходиться студент, його штереси, особливосп засвоення украшсько1 мови. У зв'язку з цим необхвдне урахування таких чинниюв, як позитивна установка, мотиви, емоци, задоволення ввд вдало1 мовленнево1 дiяльностi; опора на рiзнi види пам'ятц комплексний шдхвд до змюту i процесу навчання мови з гносеолопчних, психолопчних i дидактичних позицш; сувора ввдповвдшсть конкретних цшей змюту навчання.
Мета нашо1 розввдки - представити класифшацш вправ iз розвитку професшного мовлення студенпв-нефшолопв, розглянути компоненти, що детермiнують адекватшсть використання вправ у навчанш.
Подана в текстовому пiдходi до навчання професшного мовлення система вправ мае ввдповвдати таким вимогам: змютова i функцюнальна ушфшовашсть мовного матерiалу для
Bcix piBHiB комушкативних вправ; сполучення рiзних пiдходiв до навчання (шдукщя i дедукцiя, аналiз i синтез, iмiтацiя й евристика); широке використання iгpових завдань i елеменпв проблемного навчання; постшне врахування у вправах специфiчних труднощ1в, що викликають мовленневу iнтеpфеpенцiю, опора на можливосл студентiв (умiння вести дiалог, монолог, активно брати участь у piзноманiтних мовленневих ситуацiях) [4; 5].
У втизнянш методичнiй системi вправа розглядаеться як а) структурна одиниця методично! оргашзацп навчального матеpiалу (М. Пентилюк, К. Плиско, Л. Федоренко) i як б) одиниця навчання мовленнево! дiяльностi (О. Бшяев, Л. Мацько, В. Мельничайко, Л. Скурапвський). Вправи pеалiзують piзноманiтнi прийоми навчання, створюють умови для мовленнево! практики (З. Бакум, М. Пентилюк, О. Семеног, Т. Симоненко та ш.).
Нам iмпонуе думка В. Мельничайка, оскшьки запропонована ним система вправ передбачае певну послiдовнiсть у формуванш комунiкативно-мовленневих умiнь (вiд ознайомлення з мовним матеpiалом через побудову конструкцш до самостшного вживання засвоених мовних засобiв), як1 в свою чергу сприяють забезпеченню як1сних характеристик мовлення (ввд правильност до комунiкативноï доцшьносп) [2].
Розробляючи систему вправ навчання студенпв-нефшолопв пpофесiйного мовлення, ми враховували психолопчш, лiнгвiстичнi, психолiнгвiстичнi чинники, а також дидактичнi та методичш принципи навчання мовлення.
Пiд системою вправ pозумiемо послiдовнiсть дiй та операцш, що виконуються багаторазово для набуття необхiдних практичних умiнь i навичок [3, с. 118]. Система вправ i 1х типи, що пропонуються студентам-нефiлологам на заняттях 8з курсу «Украшська мова (за професшним спрямуванням)», мають вiдповiдати певним вимогам, а саме: методу навчання, щлям навчання, методичнш оpганiзацiï навчального матеpiалу.
Ми прагнули, щоб система вправ була оптимальна з позици умов навчання, шдив^альних особливостей студенлв тощо. Оскшьки piзнi види мовленневоï дiяльностi в основi функцiонування мають piзнi закономipностi, то запропонована студентам система вправ для навчання професшного мовлення була спрямована на вироблення не тшьки конкретних мовленневих умiнь i навичок читання, письма, аудiювання та говоршня, але й вiдповiдного комплексу цих умшь.
Створюючи систему вправ, ми виходили з настанови про те, що кожна вправа, кожне завдання мае бути пpофесiйно-оpiентованим. Осмислення навчального матеpiалу практично починалося з тексту, що е матеpiалом для спостереження певних одиниць i структур, у зв'язку з чим навчальний текст можна вважати одним i3 KOMnoHeHmie системи вправ.
Саме текст у системi роботи над розвитком професшного мовлення е основною одиницею (текст як навчальна одиниця - текст як мета навчання). В основу розвитку професшного мовлення покладений текстоцентричний шдхвд до мовних одиниць, що закладае основи для продукування студентом професшного дискурсу.
Оскшьки ми вбачаемо доцшьним i виправданим покласти в основу под^ вправ на групи i типи саме етапшсть у формуванш необхвдних навичок i вмшь, тобто т психологiчнi i психолшгвютичш тpуднощi, до яких студент мае бути шдготовлений у кури украшсько].' мови за пpофесiйним спрямуванням, то послiдовнiсть вправ у системi вiдповiдала стадiям формування умiнь i навичок.
Так тpуднощi подiлили на двi групи: 1) визначення обсягу висловлювання та iнфоpмацiï щодо встановлення послiдовностi ix викладення; 2) добip мовних засобiв, здатних передати обраний обсяг шформаци. Перша група тpуднощiв пов'язана з планом змкту висловлювання, а друга - з планом передання обсягу тформаци. Щоб подолати щ труднощ^ ми оргашзовували навчальний матеpiал за ситуативно-тематичним принципом, оскшьки таке подання мовного матеpiалу iмiтуе завдання процесу комунiкацiï, полегшуе перенос здобутих навичок у пpофесiйно-оpiентоване мовленневе спшкування.
Ураховуючи потреби навчання дiалогiчного i монологiчного пpофесiйного мовлення студенпв-нефшологш на основi вiдповiдним чином ввдбраного й оpганiзованого матеpiалу, ми визначили три основних завдання piзного обсягу, змюту i псиxолiнгвiстичного плану, що знайшли вiдбиття в подiлi вправ на групи за зростанням тpуднощiв та етапнiстю у фоpмуваннi умшь i навичок: 1) навчити правильного щодо граматичного i семантичного визначення
уживання науково1, зокрема термшолопчно1 лексики (TepMiHiB, термiносполучень); 2) навчити правильного добору адекватних мовних 3aco6iB у ситуащях пpофeсiйного спшкування; 3) автоматизувати обрану послiдовнiсть, доводячи ïï у свiдомостi студeнтiв до певного стереотипу (якщо мова йде про монолог), автоматизувати мехашзм реагування (якщо мова йде про дiалог).
Аналiз наявних класифiкацiй мовленневих вправ дозволив зробити висновок, що для peалiзацiï цшей i завдань формування мовноï особистосп в пpоцeсi розвитку професшного мовлення студенпв-нефшолопв нeобхiдна спещальна градуальна система вправ iз поступовим наростанням обсягу повiдомлюваних знань, ускладненням 1'х характеру i форм подання залежно вiд ступеня навчання, розвиненосп комунiкативних здiбностeй студeнтiв.
Ми вважаемо, що для розвитку мовлeнневоï дiяльностi як засобу спiлкування за фахом необхвдш Abi катeгоpiï вправ: ri, у яких вiдбуваеться формування мовленневих навичок, або умовно-мовленнcвi вправи, i ri, у яких ввдбуваеться розвиток мовленневих навичок та умшь, або мовленнeвi вправи.
Для сприйняття тексту зi спещальноот студeнтам-фiлологам ставилися piзнi завдання, щоб поступово виробити в них необхвдш в майбутньому так вмiння i навички: знайти головну думку; передати змiст прочитаного украшською мовою; проглянути текст i ввдбрати науковi факти; прочитати схему, таблицю; знайти вiдповiдi на поставлeнi питання; скористатися галузевими словниками i доввдниками тощо. У цих завданнях отримують вiдобpажeння як зростаючi труднощi (вертикально), так i особливостi мовленнсвого використання граматичних засобiв (горизонтально). Особливе навантаження у стpуктуpi когнiтивно-комунiкативного пiдходу мае наочно-шюстративний матepiал, що подаеться пвд час роботи з текстом [1].
Умовно-мовленнeвi вправи активiзують конкретний мовний матepiал, формують i автоматизують мовш й мовлeнневi навички оперування граматичними та лексичними елементами й засноваш на багатократному повтоpeннi укра1'нськомовно1' форми на основi зразка. 1мтативт вправи спрямоваш на вiдтвоpeння риторичних формул i клше, обробку iнтонацiï, порядок слв у стiйких виразах типу: Я вважаю, що це не так. Як, вибачте? Ви впевнет? Ви так думаете? Це не так! Ви правИ Ви масте ращю! Ваша правда! Та що Ви кажете! Ну й? Я вважаю, це розумiють yci. Це просто безглуздо! Хвилиночку! Можна й мет висловитися? Що Ви думаете з цього приводу? Якраз це я й хотiв сказати!
Пiдстановчi вправи достатньо описаш в методичнш лiтepатуpi i мають велику кшьшсть модифшацш, 1'х склад i змют зумовлений конкретно ввдпрацьовуваним матepiалом, наприклад, iз метою розвитку риторичних умшь для навчання дискусп це можуть бути мiкpодiалоги, де ввдпрацьовуеться сполучувашсть piзних слв i виpазiв, пов'язаних iз нeобхiднiстю перепитати, висловити згоду-незгоду, здивування, навiть pозгублeнiсть. Наприклад:
- Гнатко говорить, що з вини чергового на диспетчерському пyльтi (приладi, устроХ, верстатi тощо,) трапилася аварiя. Це правда?(Вт правий? Це дшсно так? Ти теж так вважасш? Що ти думасш з цього приводу ?)
- Але це ж тсеттниця! (Саме так; так, це правда; я такоХ ж самоХ думки; не завжди; вт помилясться.)
Трансформацшш (перефразовувальнХ) вправи враховують тип мовленнево1' реакцп: поввдомлення шформацп, ïï перепитування, уточнення, контраргумент (вправи стверджувального характеру). До трансформацшних вправ ввдносяться також вправи, що формують складш умшня координованого використання термшолексем у piзних видах мовлeнневоï дiяльностi. Наприклад, для студенйв юридичних факультeтiв ВНЗ пропонувалося виконати piзноманiтнi завдання на редагування тeкстiв, у яких йдеться про правоохоронну дiяльнiсть. Для студенйв фармацевтичних i медичних закладiв е доцiльним виконання таких трансформацшно-перекладних завдань: написання пepeкладiв зв'язних текслв (пepeказiв-пepeкладiв) на основi текотв за фахом.
Логiчнi вправи спрямоваш на формування реплш з опорою на зразок або шструкщю, формують мехашзм установлення пpичинно-наслiдкових зв'язк1в: пошук аpгумeнтiв для piзного роду стверджень або тез, з'ясування спpавжностi або брехливосл аргументу чи висловлювання. Наприклад, таке завдання для студенпв-медишв i фаpмацeвтiв: «Дослiдiть, яких додаткових ввдтшкш надають мовленню пpислiвники, котpi пов'язаш з iншими словами.
Обгрунтуйте мету вживання пpислiвникiв у текстi «Побiчнi ди препарапв». Або: «Як з поданих словосполучень не належать до наукового стилю? Доведиь свою думку». Подiбнi завдання спpямованi на розвиток причинно-наслвдкових зв'язкiв i логiчного сприйняття науково-навчального матеpiалу щодо вдосконалення усного й писемного видiв пpофесiйного мовлення.
Розвиток умтня аргументувати, встановлювати nричиннo-наслiдкoвi зв'язки можливий на pаннix етапах навчання, наприклад, для студентiв електpотеxнiчниx спецiальностей доцшьно запропонувати скласти план (стислий або розгорнутий) i дати завдання за цим планом описати (усно чи письмово) принцип роботи трансформатора, аргументуючи пункти плану.
Вправи на вдосконалення, лабтьтсть, сполучешсть лексико-граматичних навичок спрямоваш на вдосконалення i сполучувашсть мовленневих i граматичних навичок i носять умовно або реально мотивований характер, тренують реакщю nиmальнo-вiдnoвiдних реплш у стандартних пpофесiйниx ситуащях або в елiптичнiй фоpмi тдтвердження чи заперечення.
Можна запропонувати таку систему вправ: 1. Трансформащя питальних речень у розповщш, простих двоскладних в односкладнi. 2. Письмова ввдповвдь на питання, заданi до кожного абзацу або тексту в цшому. 3. Постановка питання i ввдповвдь на нього. 4. Формулювання основно1' думки кожного абзацу у виглядi називного речення. 5. Добip заголовка до кожного абзацу тощо.
У реплжових вправах форма не задаеться, студенти самi програмують змют висловлювання i його форму. Умовна беада передбачае розвиток теми висловлювання на основi контекстно-змютового зв'язку, коли кожне наступне висловлювання е логiчним продовженням попереднього. Наприклад: запит iнфоpмацiï - ïï уточнення - формулювання свое1' думки - pеакцiя на цю думку. Ритоpичнi формули, вiдпpацьованi рашше, мають використовуватися вiльно, оскiльки вони дозволяють виявити ставлення мовця до власного висловлювання. Отже, з метою формування дiалогiчниx умшь професшного мовлення для студенпв-фармацевпв запропоновано pеплiковi вправи, що плавно переходять в умовну бесiду на тему «Сучасна практична косметолопя» або «Трави i легенди».
Нерозгорнет ситуацИ' передбачають завершити або доповнити описания тих чи тих обставин, процеив або явищ. Факти i поди, що використовуються в цих ситуащях, носять незавершений характер i мають елементи недомовленосп. Шсля виконання вправ пеpевipяеться правильшсть за ключем.
Вправи на розвиток мовленневих монологiчних та дiалогiчних умшь i ведення дискусш допомагають викладачевi навчити студента правильно, лопчно й послвдовно побудувати монологiчне висловлювання (в уснш та писемнiй фоpмi), познайомити його з основними структурними особливостями побудови речень i тексту. Навчаючи студенпв монолопчного висловлювання на основi наукового тексту, викладач повинен присвятити час вивченню piзниx способiв зв'язку речень у науковому текстi, структурним i смисловим особливостям оргашзаци тексту. Мовленневi завдання з елементами дискусп спрямоваш на використання засвоеного матеpiалу в ситуативно-ваpiативниx ситуацiяx. Щодо вироблення навичок монолопчного мовлення, то тут доречно говорити про таку специфшу вправ. Вправи, що шдводять до монологу, з позицш одиниць тексту, можуть бути: I. На piвнi невеликого висловлювання в межах частин тексту: 1) складання невеликого висловлювання з опорою на вказаш слова i словосполучення; 2) пояснення значення понять з опорою на текст; 3) поpiвняння двох пpедметiв, матеpiалiв; 4) пояснення схеми, малюнка до тексту; 5) вщповвд на лопчш питання до тексту; 6) переказ лопчно завершеного уривка з тексту. II. На piвнi тексту: 1) подiл тексту на зашнчеш смисловi вiдpiзки; 2) скорочення смислових вiдpiзкiв, видiлення головного; 3) складання плану тексту; 4) переказ тексту за планом; 5) стислий переказ тексту; 6) складання конспекту.
Вищевказан види вправ носять репродуктивний характер. Студенти вчаться спонтанного користування мовою, тобто побудови власного висловлювання на осжш засвоеного iнфоpмацiйного й мовного матеpiалу. Засобом до такого виходу в спонтанне мовлення можуть бути таю вправи: 1) розповщь за аналопею; 2) анотування; 3) реферування; 4) доповiдь, повiдомлення на задану тему з попеpеднiм складанням плану; 5) складання тез до доповвд. Для розвитку навичок складання доповщей необxiдно певний час витратити на умовно-комунiкативнi вправи, засвоïвши ïx, можна
переходити до мовленневих вправ 2 (з викладенням або без викладення змiсту, iнтepв'ю, опису виробничих процесгв i 1'х коментування, мовлeнневi вправи з опорою на проблемн тексти пpофeсiйного характеру). Таю вправи ефективн в тому випадку, якщо студенти звикли обговорювати щ проблеми тд час занять iз пpофiльних дисциплiн.
Для прищеплення навичок монолопчного мовлення iснуе низка вправ на аудшвання. Навчання аудiювання, або смислового сприйняття (pозумiння) мовлення на слух, передбачае виконання студентами вправ на формування загальних аудитивних навичок (вправи на подолання фонетичних i лексичних тpуднощiв сприйняття; вправи на ввдпрацювання опepацiй породження мовленневого висловлювання), мовленневих вправ i по^довну навчальну роботу з текстом, який звучить.
Ми тдводимо студенпв вiд розумшня тексту через аналiз його одиниць, ввд вироблення навичок i вмшь на цьому piвнi до вшьного репродукування на piвнi тексту, спрямовуючи ix до виходу у вшьне нeпiдготовлeнe усне пpофeсiйнe мовлення. Навчання монолопчного професшного мовлення здшснювалося в процеа роботи з друкованим текстом за фахом, на ситуативнш основi i з використанням аутентичного зразка усного монологiчного мовлення, навчання ж дiалогiчного мовлення вiдбувалося piзними засобами: з використанням дiалогу-зразка, на основi покрокового складання дiалогу через посередництво створення ситуацп спiлкування, тд час проведення дискусiй i диспупв тощо. Робота з дiалогом-зpазком оpiентована на оволодання студентами зразковими висловлюваннями украшською мовою, тренування комунiкативноï взаемодп студeнтiв, оперування мовним матepiалом у дiалогiчному мовлeннi та виконання piзниx тpансфоpмацiй, а також на формування навичок i умшь складання дiалогу за зразком. На ефектившсть оргашзацп навчання дiалогiчного мовлення з елементами дискусп впливають так чинники, як pозмip групи; вiдповiднiсть pольовоï поведшки учаснишв; оpганiзацiя робочих мiсць; стиль кepiвництва тощо.
Пiдготовка до дискусп може ввдбуватися у фоpмi так званих «американських дебапв», де тренуються за певними правилами. У навчальних умовах видiляються так! види дискусп, як дискуия-вправа; дискусiя-гpа; дискусiя-пepeконання; дискуая-пошук ютини. За кшьшстю учаснишв можлив! дискусп м!ж окремим групами, командами, а також парш дискусп, як ведуть два учасники за принципом «гарячого стшьця», коли в одного ¡з них виникають труднощ! в до6ор! аpгумeнтiв або у швидкому peагуваннi, його мiсцe займае шший учасник.
Отже, щодо запропонованого комплексу вправ ¡з розвитку пpофeсiйного мовлення зазначимо: для використання р!зних тип1в i вид!в вправ i робой над науково-навчальною i власне науковою лиературою розроблено реестр мовних моделей, засвоення й закpiплeння яких забезпечуеться систематичною роботою. Вправи на знаходження i визначення моделей спочатку мютили однотипш модeлi, щоб виробити автоматизм у !х pозпiзнаваннi, i лише шзшше, як автоматизм був вироблений, уводилися р!знотипш модeлi. Розвиток усного i писемного мовлення студенпв-нефшолопв передбачае виконання умовно-мовленневих вправ для формування мовних i мовленневих лексико-граматичних навичок на першому етат навчання професшного мовлення; мовленневих вправ на вдосконалення, лабшьшсть, сполучeнiсть лексико-граматичних навичок - на другому етат; а також мовленневих вправ на розвиток дiалогiчниx та монолопчних умшь i ведения дискусш Навчання студенпв професшного спшкування украшською мовою е процесом систематичного активного формування у них знань, умшь i навичок, необхвдних для уоттно! peалiзацiï такого спшкування. Принципи ввдбору, оргашзацп i подання текстового матepiалу визначаються конкретними завданнями кожного етапу навчання з погляду методичних, психолог!чних i л!нгв!стичних вимог. Таким чином, мета професшно оpiентованого курсу укpаïнськоï мови полягала в удосконаленш набутих ум!нь i навичок для професшного спшкування, що охоплювало чотири основних аспекти (говор!ння, читання, аудшвання, письмо) шляхом переносу ¡х у виробничо-професшну сферу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лингвистика текста и методика преподавания иностранных языков: сб. / Рук. авт. кол.
Н. В. Бессмертная. - К.: Вища школа, 1981. - 176 с.
2. Мельничайко В.Я. творч! роботи на уроках украшсБкох мови: Поибник для вчитeлiв /
В. Я. Мельничайко. - К.: Рад. школа, 1984. - 223 с.
3. Пентилюк М. I. Методика навчання рвдно1 мови в середшх навчальних закладах: тдруч. для вищ. закладiв освiти / М. I. Пентилюк, С. О. Караман, А. Г. Галетова. - К.: Леши; 2000. - 184 с.
4. Юкало В. Структура спещально1 мови i професшного спшкування / В. Юкало // Дивослово. -2005. - № 12. - С. 43-48.
5. Януш Я. Роль украшсько1 мови у вихованш студентiв / Я. Януш // Дивослово. - 2005. - № 4. -С. 37-39.
УДК 81' 811. 161. 2 (07)
М. В. П1ГУР
ВИКОРИСТАННЯ АВТОРСЬКИХ НЕОЛОГ1ЗМ1В НА ЗАНЯТТЯХ З1 СЛОВОТВОРУ (НА МАТЕР1АЛ1 ПОЕЗ1Й ВАСИЛЯ СТУСА)
У сmаmmi обгрунтовано доцыьтсть використання авторських нeoлoгiзмiв на заняттях 3i словотвору. Закцентовано увагу на дидактичному маmeрiалi з художтх meксmiв, котрий, о^м досягнення навчальноЧ, розвивальног i виховног мети, дозволяе рeалiзуваmи мiжnрeдмemнi зв'язки. Саме вони сприяють iнmeгрoванoму тдходу до рoзумiння й аналiзу мовних явищ, що забезпечуе едтсть лiнгвiсmичнoï теорп i мовленневог практики в формуванш мовноЧ oсoбисmoсmi студента-фтолога.
Ключов1 слова: мiжnрeдмemнi зв 'язки, авторсьт нeoлoгiзми, ттегра^я, типи вправ i завдань.
М. В. ПИГУР
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ АВТОРСКИХ НЕОЛОГИЗМОВ НА ЗАНЯТИЯХ ПО СЛОВООБРАЗОВАНИЮ (НА МАТЕРИАЛЕ СТИХОТВОРЕНИИ ВАСИДИЯ СТУСА)
В статье обоснована целесообразность использования авторских неологизмов на занятиях по словообразованию. Акцентировано внимание на дидактическом материале из художественных произведений, который, кроме достижения учебной, развивательной и воспитательной цели, позволяет реализовать межпредметные связи. Именно они сопутствуют интегрированнму подходу к пониманию и анализу языковых явлений, что обеспечивает единство лингвистической теории и речевой практики в формировании языковой личности студента-филолога.
Ключевые слова: межпредметные связи, авторские новообразования, интеграция, типы упражнений и заданий.
M. V. PIGUR
USING THE AUTHOR'S NEOLOGISMS IN THE CLASSROOM WITH WORDFORMATION (BASED ON THE POETRY OF VASYL STUS)
The article substantiates the feasibility of using author's neologisms in the lessons in word-formation. Attention is paid to the didactic material of literary texts, which, in addition to achievement of academic, developing and educational goals, allows to realize cross-curricular approach. They promote an integrated approach to understanding and analysis of linguistic phenomena, which ensures the unity of linguistic theory and speech practice in formation students' philologist language personality.
Keywords: cross-curricular approach, author's neologisms, integration, types of exercises and tasks.
Випускники вищих педагопчних навчальних закладiв мають оволодии сучасними теоретичними знаннями, грунтовними практичними навичками, творчими якостями та високою професшною майстершстю. Тому чика орieнтащя навчального процесу у ВНЗ на модель
