CC BY
194
МЕТОДИЧН1 ТЕНДЕНЦП СТУД1ЮВАННЯ УКРА1НСЬКО1 МОВИ У ВИЩ1Й ШКОЛ1
УДК 371.147
Т. В. СИМОНЕНКО
МУЛЬТИМЕД1А ЯК ДИДАКТИЧНИЙ ЗАС1Б ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУН1КАТИВНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТ1В Ф1ЛОЛОГ1ЧНИХ ФАКУЛЬТЕТ1В
Статтю присвячено актуальнш npo6neMi лтгводидактики вищог школи, а саме питанню про Mi^e та роль мультимедiа технологiй у процеЫ формування мовнокомуткативноi KOMnemeHmHocmi cmydeHmie фiлологiчних факультeтiв. У науковш cmydii розглядаються методи i прийоми роботи з мультимeдiа тeхнологiями у систeмi дисциплт з методики викладання украiнськоi мови, вказуються проблемн зони використання тновацшних техтчних засобiв стосовно набуття професшних знань, умть i навичок студeнтiв фiлологiчних факультeтiв.
Ключовi слова: компетенттсть, мовнокомуткативна компетенттсть, дидактичт засоби, мультимeдiа технологи.
Т. В. СИМОНЕНКО
МУЛЬТИМЕДИА КАК ДИДАКТИЧЕСКОЕ СРЕДСТВО ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ФИЛОЛОГИЧЕСКИХ ФАКУЛЬТЕТОВ
Статья посвящена актуальной проблеме лингводидактики высшей школы, а именно вопросу о месте и роли мультимедиа технологий в процессе формирования коммуникативной компетентности студентов филологических факультетов. В научной студии рассматриваются методы и приёмы работы с мультимедиа технологиями в системе дисциплин по методике преподавания украинского языка, указываются проблемные зоны использования инновационных технических средств относительно приобретения профессиональных знаний, умений и навыков студентов филологических факультетов.
Ключевые слова: компетентность, коммуникативная компетентность, дидактические средства, мультимедиа технологии.
T. V. SIMONENKO
MULTIMEDIA AS A DIDACTIC MEANS OF FORMING COMMUNICATIVE COMPETENCE OF STUDENTS OF PHILOLOGICAL FACULTIES
The article is dedicated to the actual problem linguodidactics high school, namely the question of the place and role of multimedia technologies in the process of forming communicative competence of students of philological faculties. In the scientific studio considered the methods and techniques for working with multimedia technology in the disciplines on teaching the Ukrainian language, and indicated problem areas using innovative technical means for the acquisition of professional knowledge and skills of students of philological faculties.
Keywords: competence, communicative competence, teaching tools, multimedia technology.
HayKOBi записки. Серiя: Педагогша. — 2012. — № 1. 61
Сучасне суспiльство характеризуется властивими для трансформацiйних суспiльств змшами у всiх сферах життя. Особливо швидко змiни вiдбуваються завдяки багатьом чинникам, як залежать вiд свтових мiграцiйних процесiв i суттево впливають на розвиток iнформацiйного, зокрема й освиянського простору. Iнформацiя сьогоднi набувае найбшьшо! цiнностi та е стратепчним продуктом держав.
Протягом останнiх рошв науковцi Свропи обговорюють питания, як дати людиш належнi знания, вмшия та компетентност для забезпечення и штеракци з технологiчним суспiльством.
Анатз досвiду освiтнiх систем багатьох краш засвiдчуе, що одним iз шляхiв оновлення змiсту освiти й навчальних технологш, штеграци до свiтового освинього простору е орiентацiя навчальних програм на компетентнiсний пiдхiд та створення ефективних механiзмiв його запроваджения. В украшськш дидактицi та лiнгводидактицi тд поняттям «компетентшсний тдхвд» вченi (О. Савченко, I. Дроздова, О. Семеног, О. Горошкша та ш.) розумшть орiентацiю освiтнього процесу на формування компетентно! особистосп, яка буде спроможна орiентуватися у соцiумi та розв'язувати як життево необхiднi, так i професiйнi завдания. Зокрема, О. Савченко зазначае: «Компетентшсний пiдхiд грунтуеться на ЗУН, але не вичерпуеться ними. Компетентшсть е iнтегрованим утворениям, але охоплюе особиспсну здатнiсть людини, 11 досвiд. Це рiвень готовностi й умшия дiяти» [1, с. 5].
Компетентшсний пiдхiд в освiтi ттсно пов'язаний з особистiсно орiентованим, розвивальним, дiяльнiсним пiдходами, оск1льки стосуеться особистосп того, хто здобувае освiту. Ввдмшшсть компетентнiсно орiентованого навчания вiд традицшного полягае у тому, що учасники навчально! взаемоди (учень/учитель; студент/викладач) знаходяться в суб'ект-суб'ектних стосунках. Набуття людиною життево важливих компетентностей забезпечить можливють орiентуватись у сучасному суспшьств^ iнформацiйному просторi, ринку працi, а також сприятиме подальшому саморозвитку та самовдосконаленню. Компетентнiсно орiентований пiдхiд до формування змюту освiти став новим концептуальним орiентиром освiти та науки як на мiжнародному, так i на нацiональному рiвиях рiзних кра1н.
Мета статтi: теоретично обгрунтувати позици дидактичного засобу мультимедiа в системi пiдготовки студентiв-фiлологiв, зокрема пiд час формування професшно! мовнокомушкативно! компетентностi.
Набуття молоддю знань, умiнь та навичок спрямовано на вдосконаления 1хньо1 компетентности цей процес сприяе iнтелектуальному й культурному розвитку особистостi, формуванню в не! здатносп швидко реагувати на запити часу. Саме тому важливим е усввдомления поияття компетентностi, розумшия, якi з них необхiдно формувати. Ключовi компетентностi сприяють досягненню успiхiв у життi, i саме це зумовлюе мотивацiю щодо продуктивностi пращ людини та бажання бути конкурентоспроможною. На думку експертв Ради Свропи, компетентносп передбачають здатнiсть особистостi сприймати та вiдповiдати на iндивiдуальнi й сощальш потреби, а також передбачають комплекс ставлень, щнностей, знань i навичок. У наукових студiях ЮНЕСКО змют поняття «компетентнiсть» тлумачиться як поеднання знань, умiнь, цiнностей i ставлень, що застосовуються щоденно; як здатшсть застосовувати знання та вмшня ефективно й творчо в мiжособистiсних стосунках -комунiкативних ситуацiях, що передбачають штеракцш з iншими людьми в сощальному контекстi так само, як i в професшних ситуащях. Компетентнiсть - поняття, що лопчно походить вiд ставлення до щнностей, ввд знань до умiнь та автоматизованих навичок.
Мiжнародний департамент стандарпв для навчання пропонуе видiлити з поняття «компетентнiсть» низку основних iндикаторiв: знання, вмiния, навички та навчальш досягнення. Починаючи з 80-х рошв минулого столiття, Органiзацiя економiчного сшвробиництва та розвитку (ОЕСР) розпочала сво! дослiджения в цьому напрямi. Фахiвцi органiзацil визначили систему освiтнiх шдикатор1в. Напрацювания ОЕСР грунтуються на декшькох положениях: вибiр найважливiших загальних компетентностей, що називаються ключовими, мае ввдбуватися на фундаментальному рiвнi, враховуючи актуальш свiтогляднi iдеl щодо суспiльства й шдив^ума та !х взаемодil; на вiдбiр та iдентифiкацiю ключових компетентностей впливають суб'ективш чинники, пов'язанi з самою особислстю: вiк, стать, сощальний статус тощо; визначения та вiдбiр ключових компетентностей потребуе широкого обговорения серед фахiвцiв та представник1в рiзноманiтних соцiальних груп. Загалом, за
62
Науков1 записки. Серiя: Педагогiка. — 2012. — № 1.
виcнoвкaми ОЕСР, шняття «ключoвi кoмпeтeнтнocтi» зacтocoвyeтьcя для визнaчeння тaкиx, щo дають змoгy ocoбиcтocтi eфeктивнo бpaти участь у бaгaтьox coцiaльниx cфepax i як1 poблять внecoк у пoлiпшeння якocтi сустльства та cпpияють ocoбиcтoмy ycпixy. Ключoвi кoмпeтeнтнocтi cтaнoвлять ocнoвний нaбip нaйзaгaльнiшиx пoнять, як1 cлiд дeтaлiзyвaти в кoмплeкc знань, yмiнь, нaвичoк, цiннocтeй та вiднoшeнь за навчальними галузями й життeвими cфepaми людини. У peзyльтaтi кoпiткoï poбoти иpeдcтaвники ОЕСР визначили т^и кaтeгopiï ключoвиx кoмпeтeнтнocтeй: aвтoнoмнa дiяльнicть; iнтepaктивнe викopиcтaння зacoбiв; вмiння фyнкцioнyвaти в coцiaльнo гeтepoгeнниx гpyпax. Спiльнoю pиcoю циx ^уп кoмпeтeнтнocтeй e тe, щo вoни мають бути cпpиятливими для вcix члeнiв cycпiльcтвa, тoбтo вiдпoвiдними дo вcix, нeзaлeжнo вiд cтaтi, класу, paOT, кyльтypи, мoви. Кpiм тош, ключoвi кoмпeтeнтнocтi мають вiдпoвiдaти пpiopитeтaм та цiлям ocвiти й мати ocoбиcтicнo opieнтoвaний xapaктep.
У тeopiï та пpaктицi пeдaгoгiчнoï ocвiти Укpaïни шиpoкo зacтocoвyютьcя пoняття «кoмпeтeнтнicть», «кoмпeтeнцiï», «пpoфeciйнa кoмпeтeнтнicть», «пpoфecioнaлiзм та мaйcтepнicть», «гoтoвнicть дo пpoфeciйнoï дiяльнocтi».
У кoнтeкcтi пpoпoнoвaнoï нayкoвoï cтyдiï нас щкавить змicт пoняття «мoвнoкoмyнiкaтивнa кoмпeтeнтнicть» як cклaдoвa зaгaльнoï пpoфeciйнoï кoмпeтeнтнocтi; яким чинoм вiдбyвaeтьcя poзвитoк кpитepiïв мoвнoкoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi завдяки систсмтому викopиcтaнню у пpoцeci навчання дидaктичнoгo заотбу мyльтимeдia. Вкaзyeмo на тe, щo пoняття «пpoфeciйнa мoвнoкoмyнiкaтивнa кoмпeтeнтнicть» мaйбyтньoгo фaxiвця, зoкpeмa вчитeля-фiлoлoгa, - цс iнтeгpaтивнe цiлicнe yтвopeння, щo включae знания нopм та пpaвил мoвнoгo cпiлкyвaння, yмiння й навички пpaвильнoï пoбyдoви зв'язниx тeкcтiв, зyмoвлeниx пoтpeбaми пpoфeciйнoï кoмyнiкaцiï, yмiння кopиcтyвaтиcя iнфopмaцiйнoю бaзoю, зoкpeмa й чepeз cиcтeмy iннoвaцiйниx iнфopмaцiйниx джepeл. Отжe, професшна мовнокомунiкативна компетентнiсть вчителя-словесника - ад нaявнicть пpoфeciйнo-кoмyнiкaтивниx yмiнь ocoбиcтocтi cпiлкyвaтиcя в типoвиx yмoвax пpoфeciйнoï дiяльнocтi, вoлoдiти пoтeнцiaлoм дидaктичнoгo диcкypcy, peпpeзeнтyвaти нopмaтивнi та дocтyпнi для cпpийняття нaвчaльнi тeкcти; здaтнicть poзв'язyвaти ^мушкат^и завдання в cитyaцiяx пpoфeciйнoгo cпiлкyвaння.
У пpoцeci мoдepиiзaцiï систсми вищoï ocвiти в Укpaïиi з'явилася нeoбxiднicть зaпpoвaджeння нoвoгo нayкoвo-мeтoдичнoгo зaбeзпeчeння, нoвoгo змсту та мeтoдoлoriï пpoфeciйнoï пiдгoтoвки мaйбyтиix yчитeлiв-cлoвecиикiв, зoкpeмa у ^to^ci фopмyвaння ïxньoï мoвнoкoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi. Вищe бyлo зaзнaчeнo, щo кoмпeтeнтнicний тдад, який e oдиieю з тeндeнцiй cyчacнoï ocвiтньoï иapaдигми, пepeдбaчae фopмyвaння здaтиocтi cтyдeнIiв викopиcтoвyвaти иаявн знания та вмiиня для poзв'язaння кoикpeтииx пpaктичииx завдань. У зв'язку з цим питания пpo фopмyвaння мoвнoкoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтиocтi як фyндaмeнгaльнoï фaxoвoï якocтi cпeцiaлicтa e актуальним. Мoвнoкoмyнiкaтивнa кoмпeтeнтиicть мae власну cтpyктypy. Ha^n^a^ О. Сeмeнoг ввaжae, щo cклaдoвими cтpyктypи мoвнoкoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнгнocтi ocoбиcтоcтi e таи кoмпeтeнцiï: мeтoдичнa, лiнгвicтичнa, фoльклopнa, iнфopмaцiйнa, дocлiдиицькa, пeдaгoriчнa [2]. I. Дpoздoвa opieнIyeгьcя на cфopмoвaиicть у мaйбyтиix фaxiвцiв тpьox видiв кoмпeтeнцiï - лiнгвicтичнoï, кoмyнiкaтивнoï i пpoфeciйнoï [3]. О. ropomrnrn вкaзye на тpи cклaдoвi cтpyктypи: мoвиy, мoвлeннeвy та кoмyнiкaтивиy й пpи цюму зaзнaчae: «З мeтoю poзмeжyвaння pißm oвoлoдiння мoвним i мoвлeннeвим мaтepiaлoм... в лiнгвoдидaктицi ввeдeнo пoнягтя мoвнa, мoвлeинeвa, кoмyиiкaтивнa кoмпeтeнцiя» [4, c. 4]. Ми ввaжaeмo, щo cклaдoвими cтpyктypи цiлicнoгo yтвopeння e лшгвютична (мoвнa) кoмпeтeнцiя вчигеля-фiлoлoгa, прагматична, пpeдмeтнa, тexнoлoгiчнa кoмпeтeицiï.
Лiнгвicтичнa пpoфeciйнa кoмпeтeнцiя - цс cyкyпнicть знань ^o cтpyктypy мoвнoï систсми, а ташж yмiння oпepyвaти цими знаниями у ^o^ci пpoфeciйнoï дiяльнocтi: aнaлiзyвaти, зicтaвляти, гpyпyвaти факти мoви, викopиcтoвyвaти мстоди вiдпoвiднoгo лiнгвicтичнoгo oпиcy. Ha нашу думку, лшгвютична пpoфeciйнa томистси^я вчитeля-фiлoлoгa пoвиннa базуватися на пoтpeбax ocoбиcтocтi щoдo cпiлкyвaния нopмaтивним вapiaнтoм yкpaïнcькoï лiтepaтypнoï мoви, бути opieнтoвaнoю на aктивнe викopиcтaния пiд час спшкувания диcкypcy чepeз «виcoкe» мoвлeния, peaлiзoвyвaти ^мушкат™^ фyнкцiю у ^o^ci навчания в ocвiтнix зaклaдax piзниx типiв.
Пpeдмeтнa пpoфeciйнa кoмпeтeнцiя - цс нaявнicть иpoфeciйниx знань у cиcтeмi лiнгвicтичниx та лiнгвoмeтoдичниx дисциплш («Ритopикa», «Оcнoви кyльтypи мoви»,
Hayкoвi записки. Сepiя: Пeдaгoгiкa. — 2012. — № 1.
63
«Стилютика», «Сучасна лиературна укра!нська мова», «Шшльний курс укра!нсько! мови та методика !! викладання» тощо), а також умiння застосовувати !х у процесi комуткаци. Предметна професшна компетенцiя - це володшия темою розмови, вона забезпечуеться виею системою знань спецiалiста, якi формуються в процесi загальнонауково!, загальнокультурно! та професшно! шдготовки у ВНЗ.
Технолопчна професiйна компетенцiя - це вмшня чико та виразно висловлювати думку, знания закошв технiки мовлення: правильне використання дихання, розвиток приемного, спокшного, гиучкого голосу, чiтко! та зрозумшо! дикцi!, нормативно! орфоепi!. Технологiчна професшна компетенщя передбачае розвиток i формування риторичних умiнь та реалiзацiю цих умшь на фонетико-орфоепiчному, лексико-граматичному, лексико-фразеолопчному рiвнях мови, а також урахування техшчних компонентiв паралiнгвiстично! (невербально!) комушкаци.
Прагматична професiйна компетенщя та й положення грунтуються насамперед на базових складових дискурсивно! компетеицi!. Вiдомо, що рiзновиди дискурав у комунiкативному простои особистосп не формуються спонтанно й так, як засвоюеться граматика мови. Особливого статусу набувають т дискурси, як1 можиа визначити як профеайт, тобто л, що реалiзуються повною мрою тд час професiйно! дальность Отже, оволодання професшио орiеитоваиими дискурсами (включаючи специфiчиi для певно! професи фрейми та сукупиiсть !х словесно! демонстраци) е одним iз проблемних завдань формування професiйио! мовнокомушкативно! компетенщ! майбутиього словесника. Методика формування прагматичного компонента комуткативно! компетенцi! передбачае й розв'язання проблеми формування усiх видв мовленнево! дальностт особистосп, а найголовтше продуктивних типiв: говорiння - письмо.
При тому, що ниш юиуе безлiч методв навчаиня мови, виникае проблема вибору иайбiльш ефективних технологш та перспектив розв'язання завдань формування складових цшсного утворення, яким е профеайна мовнокомунiкативна компетеитнiсть майбутиiх учител1в-словесниюв. У вiтчизнянiй вищiй школi ниш спостергаеться процес активного запроваджения мультимедшних техиологш у навчальний процес у якосп дидактичного засобу навчания.
Використання мультимедшних презентацш на заияттях iз курсiв «Основи культури мови», «Практична стилютика», «Технолопя сучасного уроку рвдно! мови», «Дискурсивний аналiз тексту», «Риторика», «Шшльний курс укра!нсько! мови та методика !! викладания» дае змогу повною мiрою реалiзувати комунiкативний шдхвд до навчания, а також забезпечуе оволодiння всiма аспектами рiдно! культури: шзнавальним, навчальним, розвивальним, виховним, а всередиш начального аспекту - уйма видами мовленнево! дiяльностi на найвищому, елiтарному рiвнi.
Мультимедiа - це електронш видания з використаниям аудю-ввдео технологiй (навчальнi програми, рекламнi каталоги, вiртуальнi енциклопедi!, електроннi кииги тощо), мультимедшш презентацi! (Flash, PowerPoint, Director), СБ^зипвки, аудiокииги (радiовистави), рингтони мобшьних телефонiв. Саме цi технологi! об'еднали текст, звук, графшу, фото, ввдео в одиорщному цифровому баченнi. Ввдповвдно, i засоби обробки, збережения та ввдновления велико! кiлькостi iнформацi! стали концептуально однаковими.
Вимоги до заияття, що включають дотримания певних дидактичних принципiв i науково-методичних положень, як! сформульовано в традицiйнiй дидактищ, наповнюються новим змiстом тд час використання мультимедшних технологш.
нин! все частше вчеш почали послуговуватися термшом «вiзуальне мисления», змют якого визначаеться так: це людська д!яльшсть, продуктом яко! е породжения нових о6ржз!в, створения нових в!зужльних форм, що мають певне змютове навантажения та забезпечують видимють значения. 1нтерес до формування в!зужльного мисления в процес навчально! д!яльносп пожвавлюеться саме у зв'язку з тим, що на сьогодш швидко поширюються можливосп комп'ютера та поеднання р!зних форм презентаци iнформацi!. Саме тому одним ¡з актуальних нжпрям!в втiлення шформацшних технологш у навчальний процес ВНЗ, у контекст! вказано! проблеми, е мультимедшш презентацшш технологи.
Електронш презентаци, на ввдм!ну ввд електронних шдручнишв, призначеш для розв'язання локальних педагогiчних завдань. Так, наприклад, використання електронних презентацш дае змогу значно шдвищити шформатившсть та ефективнiсть заияття тд час пояснения навчального матерiалу, сприяе збшьшенню виразносп матерiалу, який викладаеться.
64
Науков1 записки. Серiя: Педагогiка. — 2012. — № 1.
Haявнicть кoнcпeктiв у виглядi тeмaтичниx eлeктpoнниx пpeзeнтaцiй cтвopюe мoжливicть opгaнiзaцiï caмocтiйнoï poбoти студснив iз пoдiбними pecypcaми. Haвчaльний мaтepiaл у мeжax eлeктpoннoï пpeзeнтaцiï, як пpaвилo, пpeдcтaвлeний в кopoткiй фopмi, щo мae дocтaтньo вaгoмi тдстави для icнyвaння пopяд iз швним навчальним мaтepiaлoм. Така пpeзeнтaцiя дae якicнo нoвий paкypc для poзглядy змicтy, щo e дocтaтньo сфсктивним як на eтaпi вcтyпниx занять з тсми, так i на стат узагальшння та cиcтeмaтизaцiï навчальшш мaтepiaлy. Як ужс зaзнaчaлocя в пpoпoнoвaнiй нayкoвiй cтyдiï вищс, мyльтимeдia тexнoлoгiï мoжyть бути нaдiйним супутнитом викладача пiд час poбoти як у мeжax фyндaмeнтaльниx, так i ^и^адит диcциплiн. Пoкaзники пpeдмeтнoï кoмпeтeнцiï cтyдeнтiв-фiлoлoгiв як складника цiлicнoгo yтвopeння (пpoфeciйнoï мoвнoкoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнцiï) знaчнo тдвищаться, якщo викopиcтaти мyльтимeдia пpeзeнтaцiï на пpaктичниx зaняттяx iз диcциплiни «Шшльний Rypc yкpaïнcькoï мoви та мстодика ïï викладання» за мoдyлeм «Рoбoтa з poзвиткy зв'язнoгo мoвлeння учшв», тсма мoдyля «Мoвлeннeвoзнaвчi пoняття i шляxи ïx зacвoeння». Ефeктивнoю e poбoтa з мyльтимeдia й у мeжax cпeцкypcy «Тexнoлoгiя cyчacнoгo ypoRy piднoï мoви», у мeжax яшго студснти пoвиннi змoдeлювaти piзнi типи аспсктит ypoкiв та ypoкiв poзвиткy зв'язнoгo мoвлeння. Сиpaвдi, навчальна мста cпpoeктoвaниx мoдeлeй ypoкiв написания твopiв-oпиciв peaлiзyeтьcя бiльmoю мipoю, якщo, нaпpиклaд, пiд час poбoти над oпиcoм пpимiщeння викopиcтaти мyльтимeдia й нaoчнo пpeдcтaвити mecтиклacникaм дизaйнepcькi pimeння piзниx титв пpимiщeнь: кoнфepeнц-зaли, бiблioтeки, кoмп'ютepнoгo класу, клacнoï к1мнати тoщo. Шд час слайд-moy мoжливi piзнi види завдань, щo cпpиятимyть poзвиткy зв'язшго мoвлeння. Ïx мoжнa зaпpoпoнyвaти витонувати в ycнiй фopмi. Пpaцюючи з oкpeмим cлaйдoм, mecтиклacники вкажуть на дeтaлi кoнкpeтнoгo пpимiщeння, викopиcтoвyвaтимyть у мoвлeннi тaкi cлoвa, як дизайнер, Штер'ср, заднш план, оздоблення, вишуканий, склят стенди, пластuкoвi вжна, сучаснi меблi, цкаве планування, тновацшш технологи, архтектура тoщo. Зpoзyмiлo, щo вapтo с^ямувати учн1в на тс, в ятому cтилi мoвлeння пoтpiбнo ^аи^вата: дiлoвoмy чи xyдoжньoмy, пpoвecти пoпepeдню poбoтy та з'ясувати ocoбливocтi вказанж cтилiв мoвлeння.
Пpaктикa poбoти зi студснтами пepeкoнye в тому, щo у мoлoдi виникають дсяш тpyднoщi щoдo зacвoeння лiнгвicтичниx та лiнгвoдидaктичниx тepмiнiв. Вoднoчac самс вoни визначають piвeнь пpeдмeтнoï кoмпeтeнцiï з фaxy. Йдсться пpo зacвoeння та цтсис poзyмiння тaкиx пoнять, як мoвлeннeвoзнaвcтвo, тскст i виcлoвлювaння, пpийoми зacвoeння мoвлeннeвoзнaвчиx пoнять, зacoби навчання, систсма впpaв, фyнкцiï мoви / мoвлeння тoщo.
Викopиcтaння мyльтимeдia пpeзeнтaцiй у ^o^ci зacвoeння тaкoï тсми cтвopюe oптимaльнi yмoви для фopмyвaння ^m'epii^ мoвнoкoмyнiкaтивнoï кoмпeтeнтнocтi cтyдeнтiв-фiлoлoгiв: пocилюeтьcя мoтивaцiя дo навчання, мaкcимaльнo викopиcтoвyeтьcя пoтeнцiaл вiзyaлiзaцiï, студснти yвaжнime с^иймають мaтepiaл Hypcy, cпpaцьoвye зopoвa пам'ять. ^и ^oiwy cлiд вказати, щo кoльopoвa гама пpeзeнтaцiй ш швинна бути надто яcкpaвoю, щoб максимальш уникнути пepeвaнтaжeння та втoмлювaнocтi студснив як вiд кoльopoвoгo зoбpaжeння, так i нсбажанж кoмп'ютepниx cпeцeфeктiв.
Виклад змicтy мaтepiaлy мoжe здiйcнювaтиcя у виглядi тсксту, малюнк1в, таблиць, ^афтв тoщo (тобто у звичайшму «книжкoвoмy» виглядi, xoчa в пpeзeнтaцiю мoжyть бути iнтeгpoвaнi й слсмснти, щo ш влacтивi пaпepoвим нociям, нaпpиклaд, aнiмaцiя, вiдeoвcтaвки, звyкoвi фpaгмeнти). ^и ^oiwy гpaфiчний виклад нaвчaльнoгo мaтepiaлy дae змoгy пepeдaти нeoбxiдний oбcяг iнфopмaцiï пpи нaймeнmoмy oбcязi шш викладу. Iнфopмaцiйнe забсзисчсння пpeзeнтaцiï зpyчнo opгaнiзyвaти у виглядi гiпepтeкcтoвoï систсми, у мeжax якoï фpaгмeнти тсксту з слсмснтами гpaфiки пoeднyютьcя мiж coбoю за дoпoмoгoю cпeцiaльниx гiпepзв'язкiв у мepeжy. За дoпoмoгoю m^proc^a^ мoжнa oдepжaти на eкpaнi дoдaткoвy чи poз'яcнювaльнy iнфopмaцiю, opгaнiзyвaти бaгaтopaзoвe звepнeння дo oдниx i тж caмиx iнфopмaцiйниx oб'eктiв iз piзниx мicць пpeзeнтaцiï. Heзaпepeчним e факт, щo дизайн пpeзeнтaцiй мae шзитивний вплив на мoтивaцiю тиx, xto нaвчaeтьcя, шбидк1сть зacвoeння мaтepiaлy.
Шйбшьш иpoгpecивнi мoжливocтi мyльтимeдia пoлягaють у викopиcтaннi ïx у нaвчaльнoмy ^o^ci у якocтi iнтepaктивнoгo iнcтpyмeнтy тзнання. Дocлiдницький, пpoeктний пiдxiд у cиcтeмi навчання cтyдeнтiв-фiлoлoгiв, poзpoбкa ними власнж мyльтимeдia пpoeктiв, пocтiйнe викopиcтaння мyльтимeдia нaвчaльнoгo пpизнaчeння за тсмами дисциплш дають змoгy тpaнcфopмyвaти тpaдицiйний ^o^c навчання на poзвивaльний та твopчий. Оcнoвнoю
HayRoBi записки. Сepiя: Псдагогта. — 2012. — № 1.
65
перевагою роботи з мультимедiа проектами е висока мотиващя студеипв, що сприяе пiдвищенню якосп навчання та формування показник1в професшно! мовнокомушкативно! компетентностi, активiзацi! тзнавально! дiяльностi студеипв, розкриттю практично! вартiсностi того навчального матерiалу, який пропонуеться для засвоения.
Отже, запроваджения мультимедiйних технологш у навчальний процес фiлологiчних шститупв ВНЗ Укра!ни створюе передумови для штенсифшаци навчального процесу. Мультимедiа технологи дають змогу на практицi використовувати психолого-педагопчш розробки, що забезпечують перехвд вiд механiчного засвоення знань до оволодшня умiниям самостiйно здобувати новi знания. При цьому констатуемо, що систематичне використания мультимедiа у процеа роботи зi студентами-фiлологами у межах викладания фахових фундаментальних та прикладних дисциплiн значно забезпечуе формувания показнишв цiлiсного утворения - професiйно! мовнокомушкативно! компетентность
Л1ТЕРАТУРА
1. Савченко О. Шкшьна освiта як замовник тдготовки майбутнього вчителя / Олександра Яювна Савченко / Рiдна школа. - 2007. - № 5. - С. 5-8.
2. Семеног О. М. Система професшно! тдготовки майбуттх учител1в украшсько! мови i лггератури (в умовах педагогiчного унiверситету): автореф. дис. на здобуття наук. ступня д-ра пед. наук: спец. 13.00.04. «Теор1я та методика професшно! освгти» / Семеног Олена Микола!вна. - К., 2006. - 41 с.
3. Дроздова I. П. Науковi засади формування укра!нського професшного мовлення студентiв ВНЗ нефiлологiчних спецiальностей: монографiя / I. П. Дроздова. - Х.: ХНФМГ, 2010. - 320 с.
4. 4.Горошкша О.М. Методика навчання укра!нсько! мови в загальноосвгттх навчальних закладах Ш-го ступеня природничо-математичного профiлю: дис. ... докт. пед. наук: 13.00.02 / Олена Микола!вна Горошюна. - Херсон, 2005. - 425 с.
УДК378: 81'271
К. Я. КЛИМОВА
ФОРМУВАННЯ МОВНОКОМУШКАТИВНО! ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 СТУДЕНТА ЯК КРЕАТИВНО1 ОСОБИСТОСП В УМОВАХ НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ПЕДАГОГ1ЧНОГО ВУЗУ
У статтi розглянуто поняття креативностi у площит проблеми формування мовнокомушкативно! профестног компетентностi майбуттх учителiв. Автор послiдовно доводить думку про те, що створення у педагогiчному вишi навчального середовища, яке вiдповiдаe вимогам сучасног вищог освти, е обов'язковою умовою формування креативностi студентiв у ходi науково-до^дно!, mдивiдуально-самостшноi навчальног роботи з укратськоЧ мови. При цьому ттелектуальна та матерiальна складовi навчального середовища повинш бути взаемовiдповiдними.
Ключовi слова: креативтсть, мовнокомуткативна професшна компетенттсть майбутнього вчителя, навчальне середовище, структурю компоненти навчального середовища, суб'ектно-дiяльнiсне навчання.
Е. Я. КЛИМОВА
ФОРМИРОВАНИЕ КОММУНИКАТИВНОЙ ЯЗЫКОВОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТА КАК КРЕАТИВНОЙ ЛИЧНОСТИ В УСЛОВИЯХ СРЕДЫ ОБУЧЕНИЯ В ПЕДАГОГИЧЕСКОМ ВУЗЕ
В статье рассматривается понятие креативности в контексте проблемы формирования коммуникативной языковой профессиональной компетентности будущих учителей. Автор последовательно доказывает, что создание в педагогическом вузе среды обучения, соответствующей требованиям современного высшего образования, является обязательным условием формирования
66
Науков1 записки. Серiя: Педагопка. — 2012. — № 1.
